Сибіга відреагував на напад на громадян України у Познані
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга вважає «обурливим» напад на двох громадян України у Познані (Польща).
«Обурлива ситуація сталася в Познані, де у трамваї здійснили напад на двох наших громадян тільки за те, що вони розмовляли українською мовою. Словесні та фізичні погрози з мотивів національної нетерпимості є абсолютно неприпустимими та вимагають жорсткої реакції», – написав він у фейсбуці.
Міністр повідомив про доручення консулам з Вроцлава оперативно відреагувати, з’ясувати всі обставини інциденту та захистити права потерпілих.
Сибіга зазначив, що польська поліція вже затримала нападників, справу передано до прокуратури з клопотанням про порушення досудового розслідування за ст. 119 Кримінального кодексу Республіки Польща (протиправні дії, вчинені з мотивів національної ненависті).
Напередодні польський телеканал TVN24 повідомив про напад на українську пару в трамваї у Познані. Телеканал посилався на члена міської ради Анджей Прендке, який став свідком подій та опублікував відеозапис у соцмережах. За його словами, двоє чоловіків почали з вульгарних образ, а потім повалили українця на землю, почали бити.
Прендке зазначив, що інші пасажири одразу відреагували на дії хуліганів – спершу намагаючись заспокоїти їх словами, потім кинулись відтягувати їх від українця.
За даними TVN24, поліція заарештувала двох винуватців інциденту – 27-річних чоловіків. Один з Познані, інший – з передмістя.
За даними нещодавнього дослідження EUI–YouGov, за три роки повномасштабного вторгнення найбільше в опитаних знизилось бажання надавати прихисток українцям. Серед поляків цей показник знизився на 30%.
Франція вимагає «надійних» гарантій для України перед переговорами щодо території
Франція хоче «надійних гарантій безпеки» для України перед будь-якими обговореннями щодо передачі Києвом території Москві для припинення війни Росії, заявила 16 грудня команда президента Емманюеля Макрона.
«Ми хочемо надати надійні гарантії безпеки, перш ніж розпочинати будь-які обговорення щодо території. Ми досягли прогресу в питанні гарантій... завдяки роз’ясненню форми підтримки США», – сказав радник Макрона після того, як президент України Володимир Зеленський провів переговори з посланцями США та європейськими лідерами в Берліні, спрямовані на досягнення угоди про припинення майже чотирирічної війни.
ОВА: російський дрон атакував мікроавтобус у Запорізькому районі
Російські війська атакували дроном мікроавтобус у Запорізькому районі, повідомляє голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Mercedes Srpinter приватного перевізника рухався автодорогою, коли росіяни ударили по ньому fpv-дроном. На щастя, обійшлося без постраждалих», – написав він у телеграмі.
Раніше місцева влада повідомила, що під ранок російські війська атакували Запоріжжя, через удар «Шахеда» виникло загоряння у багатоповерхівці. Відомо про трьох постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Повітряні сили: ЗСУ вночі знешкодили 57 БпЛА, є влучання на семи локаціях
У ніч на 16 грудня російські війська атакували Україну 69 ударними БпЛА (близько 40 з них – Shahed, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
За попередніми даними, станом на 09:00 протиповітряна оборона знешкодила 57 БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дронів інших типів на півдні та сході країни.
Українські військові зафіксували влучання 10 ударних БпЛА на семи локаціях.
У ЗСУ додають, що атака триває, в повітряному просторі перебувають кілька російських БпЛА.
Зеленський: Україна не визнаватиме Донбас російським ні де-юре, ні де-факто
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не визнаватиме територію Донбасу російською ні де-юре, ні де-факто.
«Американці хочуть знайти компроміс, вони пропонують «вільну економічну зону». І я ще раз підкреслю: «вільна економічна зона» – це не значить, що під керівництвом РФ. Це важливі для мене риси будь-якого формату Донбасу. Ні де-юре, ні де-факто ми визнавати Донбас російським не будемо – ту частину, яка тимчасово окупована», – сказав він, відповідаючи на запитання журналістів 15 грудня.
Водночас Зеленський зазначив, що щодо територіального питання, яке є одним з ключових, поки що консенсусу немає. Але в інших питаннях, за його словами, є рух вперед, щодо гарантій безпеки – «серйозний рух вперед».
«Ми говоримо про гарантії безпеки, які повинні бути проголосовані в Конгресі США. Я бачу, що команда президента Трампа готова до цього. Важливо, що це юридично зобовʼязуюча відповідальність наших партнерів у разі порушення мирних домовленостей або припинення вогню з боку агресора, з боку РФ. Тобто буде реакція на кшталт того, що є в 5 статті НАТО», – додав президент.
Генштаб ЗСУ: на фронті за минулу добу було понад 150 боїв
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 151 бойове зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах 90 авіаційних ударів, скинув 220 керованих бомб. Зокрема, авіаударів по районах населених пунктів Рижівка Сумської області, Гаврилівка Дніпропетровської області, Гуляйполе, Залізничне Запорізької області.
Найбільше російських атак було на Покровському напрямку, де українські захисники зупинили 40 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Родинське, Мирноград, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Філія та в напрямках Гришиного, Торецького, Білицького й Новопавлівки.
Також інтенсивні бої тривають на Олександрівському напрямку, де противник вчора здійснив 24 атаки. Дещо менше – 20 атак – було зафіксовано на Костянтинівському напрямку.
На Гуляйпільському напрямку Сили оборони відбили 13 російських атак в напрямках Гуляйполя, Добропілля та Варварівки.
Противник продовжує атакувати на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
На Краматорському напрямку війська РФ наступальних дій не проводили.
Зеленський розповів, якими будуть подальші кроки у переговорах про завершення війни
Президент України Володимир Зеленський розповів, яким буде наступний етап переговорів щодо завершення війни.
«Сьогодні-завтра ми допрацюємо документи, наші. Далі США, я думаю, в найближчі дні проведуть консультації з рускіми, а після цього проведуть консультації з президентом США, після цього наші команди зустрінуться», – сказав він, відповідаючи на запитання журналістів.
Зеленський припустив, що перемовні команди можуть зустрітися в США на вихідних.
«А далі, після, відповідно, цієї зустрічі, буде видно. Будемо думати про зустріч на рівні лідерів, принаймні з президентом Сполучених Штатів», – додав президент.
У Запоріжжі зросло число постраждалих через нічну атаку РФ – Федоров
Число постраждалих через нічну російську атаку у Запоріжжі зросло до трьох людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
Раніше було відомо про двох постраждалих.
Під ранок російські війська атакували Запоріжжя, через удар «Шахеда» виникло загоряння у багатоповерхівці. За словами Федорова, займання сталося у чотирьох помешканнях, квартири на двох поверхах будинку вигоріли.
Генштаб ЗСУ: втрати армії РФ перевищили мільйон 190 тисяч
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 1 190 620 своїх військових, зокрема 1150 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 16 грудня наводить Генштаб ЗСУ.
Українське командування також оприлюднило свої підрахунки втрат Росії у військовій техніці:
- танки - 11 421 (+9 одиниці за минулу добу)
- бойові броньовані машини - 23 737 (+6)
- артилерійські системи - 35 172 (+67)
- РСЗВ - 1 570
- засоби ППО - 1 261
- літаки – 432
- гелікоптери – 347
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 91 219 (+442)
- крилаті ракети – 4 073
- кораблі/ катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка та автоцистерни – 70 182 (+177)
- спеціальна техніка – 4 026
Читайте також: Журналісти підтвердили імена 153 тисяч військових РФ, які загинули на війні проти України
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Розвідка Великої Британії 2 грудня проаналізувала дані Генерального штабу Збройних сил України про російські втрати на війні. Відомство при Міністерстві оборони Британї вказало на те, що Росія, ймовірно, втратила 382 тисяч солдат вбитими й пораненими від початку 2025 року, а загальні втрати за час повномасштабного вторгнення сягнули 1,168 мільйона.
«Середні денні втрати Росії протягом листопада 2025-го сягнули 1 033, за даними Генерального штабу України – більше, ніж 1 008 у жовтні 2024-го, третє зростання за місяць поспіль», – йдеться в зведенні.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський на початку 2025 року в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Міжнародна комісія з розгляду претензій України: на що можна розраховувати
16 грудня Україна наблизиться до отримання компенсації за шкоду, завдану Росією від повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року.
До Гааги прибудуть високопосадовці – ймовірно, президент України Володимир Зеленський та президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн – щоб ухвалити нову конвенцію, яка передбачає створення Міжнародної комісії з розгляду претензій України.
Певною мірою це другий із трьох кроків, які необхідно здійснити Києву, щоб в майбутньому отримати компенсацію. Перший крок зробили у 2023 році, коли Рада Європи створила Реєстр збитків для України (RD4U), який фіксує вимоги про компенсацію за шкоду, втрати або тілесні ушкодження, спричинені російською агресією проти України. Цей реєстр уже працює і на сьогодні отримав понад 60 тисяч заяв від держав, організацій та приватних осіб.
Третім і завершальним кроком має стати створення компенсаційного фонду. Такий фонд, імовірно, адмініструватиме Рада Європи або одна з її держав-членів, а наповнюватиметься він коштами – найімовірніше, з заморожених російських активів, – які будуть спрямовані Україні.
Далі читайте тут
Зеленський: Україна підтримує ідею перемир’я на Різдво
Україна підтримує ідею оголошення перемир’я на Різдво, заявив президент Володимир Зеленський.
«Фрідріх дійсно запропонував таку ідею. І вона сьогодні була оголошена ним як офіційно, так і під час наших розмов. США підтримують таку ідею. Я як президент, безумовно, підтримую таку ідею. Я вважаю, що й енергетичне перемир’я нормальне, будь-який cease fire ми будемо підтримувати», – сказав він, відповідаючи на запитання журналістів.
«Багато речей, напевно, в цьому сенсі залежать від політичної волі Росії», – додав президент.
Раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував Росії влаштувати перемир’я на Різдво. Мерц сказав, що це може бути початком «конструктивних, тверезих переговорів, які приведуть до тривалого миру в Україні».
14 і 15 грудня Зеленський перебував у Німеччині, де в Берліні тривали перемовини української делегації на чолі з президентом України зі спецпредставником президента Сполучених Штатів Стівом Віткоффом і зятем президента США Джареда Кушнера.
Секретар РНБО Рустем Умєров, який також брав участь у переговорах, назвав їх конструктивними і такими, що привели до «реального прогресу».
Україна розраховує на альтернативу у разі проблем з репараційною позикою – Зеленський
Україна розраховує на «альтернативні шляхи» у разі проблем з репараційною позикою, заявив президент Володимир Зеленський.
«Якщо будуть питання з репараційною позикою, ми розраховуємо на альтернативні шляхи. Напевно, вони більш складні. Але ми обговорюємо з Європейським Союзом, з лідерами, передусім з фон дер Ляєн та Коштою як керівниками Європейського Союзу, що вони будуть шукати альтернативу у цих розмірах цих траншів», – сказав він, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.
За його словами, на сьогодні репараційна позика або будь-який формат на суму російських заморожених активів впливає на ситуацію.
«Це гарантія безпеки для України. Фінансова гарантія безпеки. Чому? Якщо, на жаль, але ми повинні думати і про план «Б». План «А» – закінчення війни. План «Б» – продовження російської агресії. Якщо агресія продовжується, Україна розраховує не тільки двосторонні пакети з країнами. Ми розраховуємо щонайменше на 40-45. Тобто транш цієї репараційної позики, який ми можемо використовувати на підтримку нашої армії, оборонного сектору і фінансових потреб», – зазначив Зеленський
Президент додав, що у разі закінчення війни Київ використає відповідні транші на відбудову України – це «дуже серйозне вливання у макрофінансову стабільність України, у відновлення».
Напередодні Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас назвала цей тиждень «дуже важливим» у вирішенні питання щодо фінансування України, й наголосила, що на столі є «кілька варіантів», але
найбільш надійним варіантом є репараційна позика.
«Ми ще не досягли мети, і це стає дедалі складніше, але ми працюємо. У нас ще є кілька днів», – зазначила Каллас.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:Обійшли Орбана. Як репараційна позика може врятувати Україну? Пояснюємо
Останніми тижнями в Європі обговорюється ідея «репараційного кредиту» Києву на 140 мільярдів євро під заставу російських активів. Проти цього категорично виступає Бельгія, в юрисдикції якої перебуває основна частина коштів, побоюючись можливих юридичних претензій із боку Росії.
Голова брюссельського клірингового дому Euroclear Валері Урбен заявила, що в нинішньому вигляді план Європейської комісії щодо примусового вилучення заморожених російських активів для допомоги Україні є нереалістичним, а депозитарій готовий оскаржувати його в суді, щоб захиститися від можливого банкрутства у разі заходів Москви у відповідь.
Заморожені російські активи доведеться використати для України «в певний момент», заявив 11 грудня віцепрем’єр Бельгії Вінсент Ван Петегем, додавши, що проте Бельгія «не піде на жодні необдумані компроміси», перш ніж погодиться на будь-яку угоду з цього питання, повідомляла агенція Reuters.
У Запоріжжі через нічну атаку РФ постраждали двоє людей – ОВА
Через нічну російську атаку у Запоріжжі постраждали двоє людей, у багатоповерхівці виникла пожежа, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
За його словами, чоловік зазнав осколкового поранення, жінка отруїлася чадним газом.
«Під ранок росіяни атакували обласний центр безпілотником. Через удар «Шахеда» виникло загоряння у багатоповерхівці. Наразі на місці працюють рятувальники. Мешканців верхніх поверхів виводять з приміщень», – написав він у телеграмі.
Трамп: угода щодо припинення війни РФ в Україні «ближча, ніж будь-коли»
Президент США Дональд Трамп заявив, що угода про припинення війни Росії в Україні «ближча, ніж будь-коли». Він сказав про це в Білому домі після телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським і низкою європейських лідерів.
«Я думаю, що ми зараз ближчі, ніж будь-коли», – сказав Трамп 15 грудня журналістам в Овальному кабінеті, додавши, що мав «довгі й дуже хороші переговори» з Зеленським і лідерами країн Європи, а також очільниками ЄС і НАТО після того, як у Берліні посланці США Стів Віткофф і Джаред Кушнер провели зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським і європейськими лідерами.
Трамп також згадав, що американська сторона мала «численні переговори з Путіним». Президент США вкотре зазначив, що, на його думку, російський лідер «хоче побачити кінець» війни.
Європейські лідери: гарантії безпеки України мають включати «багатонаціональні сили» під керівництвом Європи
Європейські лідери 15 грудня заявили, що будь-які рішення щодо потенційних територіальних поступок України можуть бути ухвалені лише після того, як будуть забезпечені надійні гарантії безпеки, до яких входитимуть багатонаціональні сили під керівництвом Європи.
Заява опублікована 11 європейськими лідерами, а також головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн і Європейської ради Антоніу Коштою після їхньої зустрічі в Берліні – на підтримку мирних переговорів між американськими й українськими делегаціями.
Окреслюючи необхідні гарантії безпеки в контексті угоди про припинення війни, лідери заявили, що Україна повинна мати можливість утримувати свої Збройні сили на рівні близько 800 000 осіб, «щоб мати змогу стримувати конфлікт і захищати територію України».
Крім того, як йдеться в заяві, серед гарантій мають бути «багатонаціональні сили під керівництвом Європи, що складатимуться з внесків країн, що бажають цього, в рамках Коаліції охочих, і підтримуватимуться США». Ці сили допомагатимуть у відновленні українських Збройних сил, гарантуванні безпеки неба України й підтримці безпечнішого моря, зокрема діючи всередині України.
Гарантії безпеки також включатимуть механізм моніторингу припинення вогню під керівництвом США для забезпечення раннього попередження про будь-який майбутній напад і реагування на будь-які порушення, вказують європейські лідери.
«Лідери висловили свою підтримку президенту Зеленському і погодилися підтримати будь-які рішення, які він зрештою ухвалить щодо конкретних українських питань. Вони підтвердили, що міжнародні кордони не повинні змінюватися силою. Рішення щодо території – за народом України, як тільки будуть ефективно запроваджені надійні гарантії безпеки. Лідери погодилися, що деякі питання необхідно вирішити на завершальних етапах переговорів», – йдеться в заяві.
Європейські лідери також наголосили, що тепер Росія має продемонструвати готовність працювати над досягненням тривалого миру, погодившись на мирний план президента США Дональда Трампа, і продемонструвати свою відданість припиненню бойових дій, погодившись на припинення вогню.
Лідери домовилися продовжувати посилювати тиск на Росію, щоб спонукати Москву до серйозних переговорів.
Серед тих, хто підписав заяву – канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, президент Фінляндії Александр Стубб, президент Франції Емманюель Макрон, президент Литви Ґітанас Науседа, прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні, прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схооф, прем’єр-міністр Норвегії Йонас Стере, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, прем’єр-міністр Британії Кір Стармер. У заяві вказано, що вона залишається відкритою для приєднання інших країн.
Президент Володимир Зеленський раніше сьогодні заявив, що переговори з американською стороною щодо припинення війни РФ проти України в Берліні тривають. Компромісу щодо можливого територіального врегулювання поки не досягнуто, повідомив 15 грудня український президент на спільній пресконференції з німецьким канцлером Фрідріхом Мерцом.
Український президент, не вдаючись у деталі, запевнив, що «деструктивні» питання, які «точно не допоможуть», зникли з оновлених редакцій проєктів мирного плану. Він також висловив сподівання на те, що робота над усуненням розбіжностей щодо територіального питання продовжиться.
Коментуючи потенційні гарантії безпеки, український президент зазначив, що «вони виглядають дуже непогано», однак залишаються питання, які потребують прояснення.
14 і 15 грудня Зеленський перебував у Німеччині, де в Берліні тривали перемовини української делегації на чолі з президентом України зі спецпредставником президента Сполучених Штатів Стівом Віткоффом і зятем президента США Джареда Кушнера.
Секретар РНБО Рустем Умєров, який також брав участь у переговорах, назвав їх конструктивними і такими, що привели до «реального прогресу».
Ввечері 15 грудня також запланована зустріч Зеленського з лідерами країн ЄС, Великої Британії, Єврокомісії, Євроради, НАТО.
Як пише The Wall Street Journal, особа, поінформована про недільні переговори, назвала їх складними, заявивши, що американська сторона, схоже, не бажає йти на компроміс щодо свого проєкту мирної пропозиції.
Останніми тижнями США знову намагаються досягти укладення мирної угоди між Москвою та Києвом. В результаті тижневих переговорів було підготовлено документ, який є більш прийнятним для Києва, але є кілька суперечливих питань, зокрема щодо території і гарантій безпеки.
Президент України раніше заявляв, що учасники переговорів, які обговорюють мирну ініціативу за посередництва США, зберігають розбіжності щодо територій. Згодом Володимир Зеленський заявив про те, що питання можливих компромісів щодо територіальних питань у мирному плані має вирішувати український народ «у форматі виборів чи референдуму».
На це у Кремлі заявили, що «весь Донбас – російський».
На Сумщині через удар російських дронів одна людина загинула, двоє – поранені
У прикордонних громадах Сумщини внаслідок російських ударів дронами одна людина загинула, ще двоє – зазнали поранення, повідомив 15 грудня очільник обласної військової адміністрації Олег Григоров.
«Великописарівська громада. 68-річний чоловік їхав на велосипеді, коли у нього поцілив ворожий дрон. Як і напередодні, на жаль, людина загинула. Також до медиків звернувся 72-річний мешканець громади, який учора постраждав від атаки російського дрона. Йому надають необхідну медичну допомогу. Глухівська громада. Сьогодні внаслідок удару ворожого дрона поранення отримав 60-річний чоловік. Його доставили до лікарні, медики надають необхідну допомогу», – написав Григоров у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Укренерго»: 16 грудня в більшості областей будуть відключення електроенергії
16 грудня в більшості регіонів України будуть застосовуватися графіки погодинних відключень і графіки обмеження потужності (для промислових споживачів), повідомило «Укренерго».
«Причина запровадження заходів обмеження – наслідки російських ракетно-дронових атак на енергооб’єкти», – йдеться в повідомленні.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
В Україні через пошкодження енергооб’єктів внаслідок російських обстрілів застосовуються графіки погодинних відключень і графіки обмеження потужності для промислових споживачів і бізнесу.
Зеленський заявив про відсутність компромісу зі США щодо територій і про «непогані» гарантії безпеки
Президент Володимир Зеленський заявив, що переговори з американською стороною щодо припинення війни РФ проти України в Берліні тривають. Компромісу щодо можливого територіального врегулювання поки не досягнуто, повідомив 15 грудня український президент на спільній пресконференції з німецьким канцлером Фрідріхом Мерцом.
«Українська делегація працює майже цілодобово, щоб досягти результату, який буде поважати народ України… Діалогу щодо території не було достатньо. І мені здається, що поки що у нас різні позиції (з американською стороною – ред.), – скажу відверто. Але гадаю, що колеги почули мою особисту позицію. Дуже радий, що міг особисто передати цю позицію. Але всі готові працювати продуктивно, щоб знайти рішення з повагою для України», – запевнив Зеленський.
Український президент, не вдаючись у деталі, запевнив, що «деструктивні» питання, які «точно не допоможуть», зникли з оновлених редакцій проєктів мирного плану. Він також висловив сподівання на те, що робота над усуненням розбіжностей щодо територіального питання продовжиться.
«Безумовно, у нас різні позиції з Росією щодо територій… Гадаю, американська сторона як медіатор буде пропонувати різні кроки, щоб знайти хоч якийсь консенсус. Я хотів би, щоби в цих питаннях Сполучені Штати Америки продовжували в форматі медіації посередині», – зазначив Зеленський.
Голова держави відкинув твердження, що Сполучені Штати «щось вимагали» в питанні територіальних поступок із боку України.
«Ми це сприймаємо як вимоги Російської Федерації, і тому я також нічого не міг вимагати від Сполучених Штатів Америки, а передав колегам зі США, щоб вони передали «руським» наше бачення», – зауважив Зеленський.
Коментуючи потенційні гарантії безпеки, український президент зазначив, що «вони виглядають дуже непогано», однак залишаються питання, які потребують прояснення.
«Хто здійснює моніторинг, в якому форматі і які санкційні кроки щодо порушення цього моніторингу режиму припинення вогню? Ось ці питання, які б я піднімав. І важливо, що ми всі погодились, що ми повинні це напрацювати. А хто під час припинення вогню стоїть на контрактній лінії? Це люди – військові, технологічний моніторинг або все разом? Це питання в розробці військових. Я дав би можливість їм, так як вони професійні люди, це ще пропрацювати і запропонувати для перемовин», – резюмував Зеленський.
14 і 15 грудня Зеленський перебував у Німеччині, де в Берліні тривали перемовини української делегації на чолі з президентом України зі спецпредставником президента Сполучених Штатів Стівом Віткоффом і зятем президента США Джареда Кушнера.
Секретар РНБО Рустем Умєров, який також брав участь у переговорах, назвав їх конструктивними і такими, що привели до «реального прогресу».
Ввечері 15 грудня також запланована зустріч Зеленського з лідерами країн ЄС, Великої Британії, Єврокомісії, Євроради, НАТО.
Як пише The Wall Street Journal, особа, поінформована про недільні переговори, назвала їх складними, заявивши, що американська сторона, схоже, не бажає йти на компроміс щодо свого проєкту мирної пропозиції.
Останніми тижнями США знову намагаються досягти укладення мирної угоди між Москвою та Києвом. В результаті тижневих переговорів було підготовлено документ, який є більш прийнятним для Києва, але є кілька суперечливих питань, зокрема щодо території і гарантій безпеки.
Президент України раніше заявляв, що учасники переговорів, які обговорюють мирну ініціативу за посередництва США, зберігають розбіжності щодо територій. Згодом Володимир Зеленський заявив про те, що питання можливих компромісів щодо територіальних питань у мирному плані має вирішувати український народ «у форматі виборів чи референдуму».
На це у Кремлі заявили, що «весь Донбас – російський».
«Міндічгейт»: Магамедрасулов розкрив деталі тиску на НАБУ
«Плівки Міндіча»: Детектив НАБУ Руслан Магамедрасулов дав перше інтерв’ю після виходу із СІЗО. Він вважає справу проти себе сфабрикованою і розповідає деталі утримання у СІЗО. За словами Магамедрасулова, жорсткі умови були створені для впливу на нього.
- Хто замовник справ проти детектива НАБУ?
- Чи були російські сліди у НАБУ?
- Які перспективи справи проти детектива?
- І до чого тут Андрій Єрмак: чи пов’язане пом’якшення запобіжних заходів детективам НАБУ з відставкою керівника Офісу президента?
Син колишнього міністра юстиції та енергетики Германа Галущенка четвертий рік навчається у Швейцарії в одному із найдорожчих приватних коледжів Європи, встановив проєкт Радіо Свободи «Схеми». Йдеться про суму майже 200 тисяч доларів на рік. Утім, Галущенко не вказав у декларації дороге навчання сина. Галущенко є фігурантом розслідування НАБУ.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода: