ОВА: через російські обстріли загинув житель Дніпропетровщини
Російські війська атакували Нікопольський, Синельниківський та Криворізький райони протягом дня, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Владислав Гайваненко 15 грудня.
«Внаслідок артобстрілу на Нікопольщині загинув 53-річний чоловік. Співчуття рідним і близьким. Окрім артилерії, протягом дня агресор застосовував по району FPV-дрони. Під ударом були Нікополь, Марганецька, Покровська, Мирівська, Червоногригорівська громади», – заявив він.
За даними обласної влади, в районі постраждали інфраструктура, три приватних будинки, господарська споруда, гараж, легкові автомобілі та лінії електропередач.
На Синельниківщині атаки спричинили займання в Миколаївській та Покровській громадах, постраждали фермерське господарство, авто та лінії електропередач.
У Грушівській громаді Криворізького району російський FPV-дрон пошкодив магазин, додав Гайваненко.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Мерц заявив про шанс на мирне врегулювання в Україні і про «вражаючі» безпекові гарантії від США
Німецький канцлер Фрідріх Мерц заявив про першу від 24 лютого 2022 року можливість досягти припинення вогню в Україні. Про це він сказав 15 грудня в Берліні під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським після чергового раунду його переговорів із американською стороною, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Зараз у нас є шанс на справжній мирний процес для України. Цей процес все ще перебуває на ранніх стадіях, але можливість реальна… Ми всі знаємо ціну війни. Тепер настав час обговорити ціну миру. Це включає питання гарантій безпеки для територій і ефективного механізму моніторингу припинення вогню», – заявив канцлер.
Мерц відзначив зусилля американських переговорників Стіва Віткоффа й Джареда Кушнера, й повідомив, що 15 грудня увечері вони доєднаються до дискусій у Берліні в більш розширеному форматі: за участі лідерів держав Європи, керівників інституцій ЄС і генсекретаря НАТО.
«Ці переговори, пані та панове, є справжньою виснажливою справою. Росія виграє час, висуваючи максималістські вимоги. Водночас вона продовжує свою агресивну війну проти України безперервно. Але нас це не зупинить… Ми, європейці, продовжуватимемо посилювати тиск на Росію», – зауважив Мерц.
Канцлер повідомив про п’ять важливих для Європи цілей: припинення вогню в Україні, його підкріплення гарантіями з боку Європи й США, укладення угоди про режим тиші, єдність НАТО і ЄС, збереження європейської перспективи України.
«Те, що США виклали на стіл переговорів тут, у Берліні, з точки зору правових і матеріальних гарантій, справді вражає. Це дуже важливий крок вперед, який я дуже вітаю», – повідомив Мерц.
Очільник німецького уряду заявив також, що ключове питання щодо територіального врегулювання зберігається, й повторив, що вирішувати його – насамперед українцям.
«Вчора й сьогодні ми досягли значного прогресу в узгодженні цієї спільної переговорної позиції. На дуже конфіденційних зустрічах ми детально пояснили наші позиції та уважно вислухали одне одного. Я сподіваюся, що сьогодні ввечері ми досягнемо подальших домовленостей і ще більше зблизимо ряди Сполучених Штатів та Європи», – резюмував канцлер.
14 і 15 грудня Зеленський перебував у Німеччині, де в Берліні тривали перемовини української делегації на чолі з президентом України зі спецпредставником президента Сполучених Штатів Стівом Віткоффом і зятем президента США Джареда Кушнера.
Секретар РНБО Рустем Умєров, який також брав участь у переговорах, назвав їх конструктивними і такими, що привели до «реального прогресу».
Ввечері 15 грудня також запланована зустріч Зеленського з лідерами країн ЄС, Великої Британії, Єврокомісії, Євроради, НАТО.
Як пише The Wall Street Journal, особа, поінформована про недільні переговори, назвала їх складними, заявивши, що американська сторона, схоже, не бажає йти на компроміс щодо свого проєкту мирної пропозиції.
Останніми тижнями США знову намагаються досягти укладення мирної угоди між Москвою та Києвом. В результаті тижневих переговорів було підготовлено документ, який є більш прийнятним для Києва, але є кілька суперечливих питань, зокрема щодо території і гарантій безпеки.
Президент України раніше заявляв, що учасники переговорів, які обговорюють мирну ініціативу за посередництва США, зберігають розбіжності щодо територій. Згодом Володимир Зеленський заявив про те, що питання можливих компромісів щодо територіальних питань у мирному плані має вирішувати український народ «у форматі виборів чи референдуму».
На це у Кремлі заявили, що «весь Донбас – російський».
«На відмову від НАТО не давав народ мандата». Чи справді Київ відмовиться від членства в альянсі?
В Україні наростає критика заяви президента Володимира Зеленського, який, згідно з повідомленнями, ніби запропонував американським переговірникам у Берліні відмовитись від членства в НАТО в обмін на гарантії безпеки для України в боку Заходу. Чи справді це так? Як бути з тим, що членство в НАТО та ЄС зазначені як стратегічний курс в Конституції України? Чи справді серед «хотєлок» Росії – гарантія від США, що НАТО взагалі не буде більше розширюватись? І чому в Україні падає довіра до НАТО, як кажуть соцопитування?
Зеленський розповів про «непросту, але продуктивну» розмову з делегацією США
Президент Володимир Зеленський прокоментував консультації з американською делегацією в Берліні під час виступу на закритті Німецько-українського економічного форуму в Берліні 15 грудня.
Зеленський зазначив, що Берлін сьогодні є центром «важливих сьогодні дипломатичних рішень».
«У нас (із американською стороною – ред.) завжди такі розмови – вони непрості, скажу вам чесно. Але розмова була продуктивна, багато, дуже багато деталей. Важливо, щоб мир став достойним. Для нас це важливо. Таке є важливе слово, на якому ми дуже часто фокусуємось: гідність. Це те, що зупинило Росію, люди такі в Україні», – розповів він.
Президент заявив, що Україна продовжить дипломатичну роботу, спрямованe на закінчення війни:
«Потрібно зустрічатися, працювати для створення достойних умов для завершення війни. Потрібно не забувати, звідки в Європу прийшла ця війна, хто її приніс, хто робить абсолютно справедливі речі, щоб захиститися від цієї війни. Європейське єднання дійсно повертає ситуації справедливість».
Голова держави також подякував Німеччині та особисто канцлеру Фрідріху Мерцу і «більшості німецької політичної спільноти» за те, що Україна має необхідну підтримку на цей рік.
Про завершення в Берліні 15 грудня другого раунду переговорів президента Володимира Зеленського й української делегації з представниками Сполучених Штатів, Радіо Свобода раніше сьогодні без подробиць повідомили в українській делегації.
Ввечері 15 грудня також запланована зустріч Зеленського з лідерами країн ЄС, Великої Британії, Єврокомісії, Євроради, НАТО.
14 грудня у Берліні розпочалися перемовини української делегації на чолі з президентом України в Берліні з спецпредставником президента Сполучених Штатів Стівом Віткоффом, зятем президента США Джареда Кушнера. Зустріч тривала понад п’ять годин. Віткофф заявив, що «було досягнуто значного прогресу».
Як пише The Wall Street Journal, людина, поінформована про недільні переговори, назвала їх складними, заявивши, що американська сторона, схоже, не бажає йти на компроміс щодо свого проєкту мирної пропозиції.
Уряд Нідерландів повідомив про візит Зеленського 16 грудня
Президент України Володимир Зеленський 16 грудня перебуватиме в Нідерландах, де в Гаазі матиме зустрічі з прем’єр-міністром Діком Схоофом і королем Нідерландів Віллемом-Александром. Про це 15 грудня повідомив нідерландський уряд.
За повідомленням, зустріч Зеленського і Схоофа пройде в Катсгейсі, офіційній резиденції прем’єра Нідерландів. У цій зустрічі, на якій обговорюватимуть мирні переговори і підтримку України, також братимуть участь міністри закордонних справ й оборони Нідерландів.
Після цього президента України прийме король у палаці Гейс-тен-Бос.
14 і 15 грудня Зеленський перебував у Німеччині, де в Берліні тривали перемовини української делегації на чолі з президентом України зі спецпредставником президента Сполучених Штатів Стівом Віткоффом і зятем президента США Джареда Кушнера.
Секретар РНБО Рустем Умєров, який також брав участь у переговорах, назвав їх конструктивними і такими, що привели до «реального прогресу».
Ввечері 15 грудня також запланована зустріч Зеленського з лідерами країн ЄС, Великої Британії, Єврокомісії, Євроради, НАТО.
Як пише The Wall Street Journal, особа, поінформована про недільні переговори, назвала їх складними, заявивши, що американська сторона, схоже, не бажає йти на компроміс щодо свого проєкту мирної пропозиції.
Останніми тижнями США знову намагаються досягти укладення мирної угоди між Москвою та Києвом. В результаті тижневих переговорів було підготовлено документ, який є більш прийнятним для Києва, але є кілька суперечливих питань, зокрема щодо території і гарантій безпеки.
Президент України раніше заявляв, що учасники переговорів, які обговорюють мирну ініціативу за посередництва США, зберігають розбіжності щодо територій. Згодом Володимир Зеленський заявив про те, що питання можливих компромісів щодо територіальних питань у мирному плані має вирішувати український народ «у форматі виборів чи референдуму».
На це у Кремлі заявили, що «весь Донбас – російський».
НАТО анонсує зустріч «Рамштайну» на 16 грудня
Зустріч Контактної групи з питань оборони України відбудеться у вівторок 16 грудня, повідомляє пресслужба НАТО.
За повідомленням, генеральний секретар Марк Рютте «візьме участь у віртуальній зустрічі» членів Контактної групи, відомої як формат «Рамштайн». Спілкування з медіа не планується.
Сьогодні очікується присутність Рютте в Берліні, де він зустрінеться з лідерами країн-союзників щодо України. Зустріч запланована під головуванням канцлера Німеччини Фрідріха Мерца.
Попередня зустріч у форматі «Рамштайн» відбулася в жовтні.
Про завершення в Берліні 15 грудня другого раунду переговорів президента Володимира Зеленського й української делегації з представниками Сполучених Штатів, Радіо Свобода раніше сьогодні без подробиць повідомили в українській делегації.
Ввечері 15 грудня також запланована зустріч Зеленського з лідерами країн ЄС, Великої Британії, Єврокомісії, Євроради, НАТО.
СБУ заявляє про ураження підводного човна РФ з пусковими установками «Калібрів»
Служба безпеки України заявляє, що в результаті спецоперації в порту Новоросійська був уражений російський підводний човен.
«Вперше в історії підводні дрони «Sub Sea Baby» підірвали російський підводний човен класу 636.3 «Варшавянка» (за класифікацією НАТО – Kilo). Унаслідок вибуху субмарина зазнала критичних пошкоджень і, фактично, виведена з ладу. На борту підводного човна розміщувалися чотири пускові установки крилатих ракет «Калібр», які ворог використовує для ударів по території України», – йдеться в повідомленні.
У Службі безпеки уточнили, що це була спільна операція 13-го Головного управління військової контррозвідки СБУ і Військово-морських сил України, й оприлюднили відео ураження судна.
«Вартість підводного човна класу «Варшавянка» становить близько 400 мільйонів доларів США. З огляду на запроваджені міжнародні санкції будівництво аналогічної субмарини наразі може коштувати до 500 млн доларів. Цей клас підводних човнів також відомий під назвою «Чорна діра» через здатність корпусу поглинати звуки і залишатися малопомітним для сонарів», – зазначили в СБУ.
Редакція поки що не може перевірити наведені дані з незалежних джерел.
Російські військові ситуацію не коментували.
Досі серед втрат російської військової техніки Генштаб ЗСУ наводив один підводний човен: у серпні 2024 року українські військові повідомили, що уразили в порту Севастополя підводний човен Чорноморського флоту РФ «Ростов-на-Дону».
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів.
Більшість атак українські сили, зокрема Генштаб ЗСУ підтверджували, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Генштаб заявив про ураження Астраханського ГПЗ у Росії
Сили оборони України уразили стратегічний Астраханський газопереробний завод, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України 15 грудня.
За заявою командування, завод є одним із ключових підприємств російської нафтогазової галузі. Він щороку виробляє до 3,5 мільйона тонн сірки, яку використовують для виготовлення вибухівки підприємства воєнно-промислового комплексу РФ.
«На території заводу зафіксовано вибухи та виникла потужна пожежа. Масштаби збитків уточнюються», – повідомляє штаб.
Військові додають, що Сили оборони надалі «вживатимуть заходів для підриву наступального потенціалу російських загарбників та змушення Російської Федерації припинити збройну агресію проти України».
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про ураження.
Губернатор Астраханської області Ігор Бабушкін повідомив про «масовану атаку з боку ЗСУ» на регіон, спрямовану на промислові та енергетичні об’єкти. За його словами, при падінні уламків виникли локальні вогнища, які вже ліквідували, ніхто не постраждав.
У вересні Генштаб підтвердив наслідки попереднього удару по Астраханському газопереробному заводу: пошкоджені ділянки виробництва, що спричинило зупинку частини виробничого процесу.
Від початку 2024 року НПЗ та інші об’єкти паливно-енергетичного комплексу в Росії й на окупованих територіях регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах виходили з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що українські військові «послідовно здійснюють заходи, спрямовані на підрив воєнно-економічного потенціалу Російської Федерації, зокрема її здатності забезпечувати окупаційні війська пальним, боєприпасами й озброєнням, а також з метою припинення збройної агресії проти України».
Умєров про переговори зі США: «досягнуто реального прогресу»
Секретар Ради національної безпеки й оборони Рустем Умєров, який брав участь у переговорах з американською делегацією в Берліні щодо припинення війни РФ в Україні, висловив сподівання на домовленість, яка наблизить мир.
«Протягом останніх двох днів українсько-американські переговори були конструктивними і продуктивними, досягнуто реального прогресу. Ми сподіваємося, що досягнемо угоди, яка наблизить нас до миру, до кінця дня. Зараз у ЗМІ багато галасу й анонімних спекуляцій. Будь ласка, не піддавайтеся на чутки і провокації. Американська команда на чолі зі Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером працює надзвичайно конструктивно, щоб допомогти Україні знайти шлях до довгострокової мирної угоди. Українська команда надзвичайно вдячна президенту Трампу і його команді за всі зусилля, яких вони докладають», – написав Умєров в соцмережі Х 15 грудня.
У пресслужбі Умєрова уточнили формулювання секретаря РНБО, зазначивши, що ніякої угоди до кінця дня не очікується, а малося на увазі, що до кінця дня сподіваються узгодити позиції.
Про завершення в Берліні 15 грудня другого раунду переговорів президента Володимира Зеленського й української делегації з представниками Сполучених Штатів, Радіо Свобода раніше сьогодні без подробиць повідомили в українській делегації.
Ввечері 15 грудня також запланована зустріч Зеленського з лідерами країн ЄС, Великої Британії, Єврокомісії, Євроради, НАТО.
14 грудня у Берліні розпочалися перемовини української делегації на чолі з президентом України в Берліні з спецпредставником президента Сполучених Штатів Стівом Віткоффом, зятем президента США Джареда Кушнера. Зустріч тривала понад п’ять годин. Віткофф заявив, що «було досягнуто значного прогресу».
Як пише The Wall Street Journal, особа, поінформована про недільні переговори, назвала їх складними, заявивши, що американська сторона, схоже, не бажає йти на компроміс щодо свого проєкту мирної пропозиції.
Останніми тижнями США знову намагаються досягти укладення мирної угоди між Москвою та Києвом. В результаті тижневих переговорів було підготовлено документ, який є більш прийнятним для Києва, але є кілька суперечливих питань, зокрема щодо території і гарантій безпеки.
Президент України раніше заявляв, що учасники переговорів, які обговорюють мирну ініціативу за посередництва США, зберігають розбіжності щодо територій. Згодом Володимир Зеленський заявив про те, що питання можливих компромісів щодо територіальних питань у мирному плані має вирішувати український народ «у форматі виборів чи референдуму».
На це у Кремлі заявили, що «весь Донбас – російський».
У Сіверськодонецьку, Лисичанську та Рубіжному люди гинуть через відсутність зв’язку та холод. РФ хизується відновленням (свідчення)
Жителі Сіверськодонецька, Лисичанська та Рубіжного – міст-сусідів на Луганщині, що були окуповані під час повномасштабного вторгнення Росії та зазнали масштабних руйнувань – на четвертому році окупації так і не отримали обіцяного окупантами відновлення. Більшість будинків лишаються непридатними для життя, люди живуть без тепла і зв'язку, пенсіонери помирають, бо не можуть викликати швидку, займають черги до лікарів посеред ночі, а вулицями вештаються зграї безпритульних собак, розповідають очевидці.
Отримати інформацію з цієї агломерації – відомої серед місцевих як «трикутник» – майже неможливо: зв'язок та інтернет блокуються, а в'їзд обмежений спеціальною пропускною системою, що діє за погодженням із ФСБ РФ.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) зібрали свідчення місцевих жителів і розповідають, у яких умовах зараз живуть люди у містах «трикутника».
Генштаб ЗСУ повідомив про понад 70 російських атак на фронті від початку дня
Російські війська 71 раз атакували позиції Сил оборони від початку дня, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 16 годину.
Зокрема, українські війська відбили три російських атаких на Південно-Слобожанському напрямку, в районі Приліпки та в напрямку Обухівки.
Штаб повідомляє, що триває одне боєзіткнення на Куп’янському напрямку.
Бойові дії тривають на Лиманському, Слов’янському та Костянтинівському напрямках.
«На Покровському напрямку з початку доби окупанти здійснили 25 атак на позиції наших захисників у районах населених пунктів Родинське, Мирноград, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Філія та в напрямках населених пунктів Гришине й Новопавлівка. Стримуючи ворожий натиск, українські захисники вже відбили 19 атак, бої тривають», – йдеться в зведенні.
Також російські загарбники дев’ять разів намагалися просунутися на позиції ЗСУ на Олександрівському напрямку.
Штаб зафіксував вісім російських штурмових дій на Гуляйпільському напрямку, три спроби наступати на Оріхівському та одну на Придніпровському.
Начальник управління комунікації Угруповання Об’єднаних Сил Віктор Трегубов повідомив 15 грудня, що в Куп’янську на Харківщині дії по ліквідації сил РФ у місті «йдуть обережно», щоб запобігти жертвам серед цивільних та мінімізувати втрати серед військових. За його даними, у місті заблоковані до 200 російських військових.
9 грудня головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирський заявив, що оборона Покровська продовжується, українські війська контролюють на півночі міста майже 13 кв. кілометрів, а Мирноград – не в оточенні.
«Куп'янська операція»: як Силам оборони вдалось переломити хід битви
У «котлі» в Куп'янську залишається від 100 до 200 російських військових – про це розповів начальник управління комунікації Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов сьогодні в ефірі телемарафону.
За його словами, зараз російське військове керівництво не в змозі допомогти своїм оточеним солдатам, а перекидання води, провізії та боєкомплекту може здійснювати тільки за допомогою БПЛА.
«Дрони мають обмежену вантажопідйомність, не скрізь можуть пролетіти, а також, коли з дронів щось падає, то українці теж бачать, де воно падає, і бачать, хто за ним підбігає», – зазначив він.
12 грудня стало відомо, що Сили оборони провели успішну зачистку сіл на північний захід від Куп'янська, а також його північних околиць. Судячи з мапи DeepState, в місті залишилися незначні «червоні» і «сірі» плями, які вказують на наявність солдатів армії Росії в місті.
Президент України Володимир Зеленський 12 грудня побував у Куп’янську на Харківщині, де записав відеоролик на тлі розбитої стели на в’їзді до міста.
Росія ще з 20 листопада стверджує, що Куп'янськ взятий армією РФ, а на південь від нього нібито заблоковані «15 батальйонів ЗСУ». 2 грудня Путін навіть анонсував, що вже «за кілька днів» армія РФ нібито візьме під контроль Куп'янськ-Вузловий.
Український Генштаб вранці 15 грудня повідомив про три атаки російської армії на цьому напрямку за добу.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Джерело: СБУ втретє за тиждень уразило нафтову інфраструктуру Росії в Каспійському морі
Центр спеціальних операцій «Альфа» Служби безпеки вдарили далекобійними дронами по нафтовидобувних платформах російської компанії «Лукойл-Нижневолжскнефть», що працюють у Каспійському морі – про це Радіо Свобода повідомило джерело в спецслужбі. Це третя атака за останній тиждень.
Йдеться про платформу на нафтогазоконденсатному родовищі імені Корчагіна. За даними джерела, атака безпілотників СБУ пошкодила «критично важливе обладнання об’єкта, виробничі процеси зупинились».
«СБУ продовжує активну роботу, яка зменшує надходження нафтодоларів до бюджету РФ, а відповідно – й спроможність фінансувати війну проти України. Жоден російський об’єкт, що працює на війну, не є в безпеці незалежно від місця його розташування», – повідомило джерело.
Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про ураження. Російська сторона не повідомляла про удар по нафтовидобувних платформах. Міністерство оборони РФ вранці 15 грудня заявляло про збиття 16 українських безпілотників.
Минулого разу в СБУ повідомили про удар по нафтовидобувних платформах імені Філановського та Корчагіна 12 грудня. Про ще один удар дронами по нафтовидобувній платформі імені Філановського стало відомо 10 грудня.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ).
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
1 грудня агентство Bloomberg із посиланням на публічні заяви країн повідомило, що в листопаді Збройні сили України здійснили щонайменше 14 атак на російські нафтопереробні заводи за допомогою безпілотників – це максимальна кількість атак за місяць з початку повномасштабної війни.
Більшість українців проти проведення виборів до повного завершення війни – опитування КМІС
Більшість українців виступає проти проведення національних виборів під час війни – про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, оприлюдненого 15 грудня.
Учасникам опитування поставили питання, чи вони б підтримали проведення виборів у разі припинення вогню та отримання Україною надійних гарантій безпеки – «більше зброї, миротворці з країни Європи».
За висновками соціологів, лише 9% українців вважають, що вибори потрібно проводити «вже зараз, до припинення вогню», У вересні цей показник становив 11%.
25% респондентів підтримали проведення виборів у разі припинення вогню і отримання гарантій безпеки (у вересні таких було 22%).
Водночас більшість – 57% – продовжує наполягати, що вибори можливі лише після остаточної мирної угоди і повного завершення війни. КМІС зазначає, що у вересні цей відсоток становив 63%.
«Серед внутрішніх питань серед абсолютної більшості українців немає запиту на проведення національних виборів до завершення бойових дій. Довіра до В. Зеленського залишається високою і в очах українців він зберігає легітимність як Президент. Тому наполягання на виборах в Україні критично сприймається громадськістю і розцінюється як спроба послабити країну», – підсумував виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.
Днями в інтерв’ю виданню Politico Трамп заявив, що в Україні слід провести президентські вибори, яких «давно не було». На його думку, влада України «використовує війну, щоб не мати виборів».
Після цього Зеленський заявив, що він готовий до виборів, і закликав США допомогти забезпечити безпеку для проведення виборів. Сьогодні президент Зеленський повідомив, що провів розмову з представниками Верховної Ради, і очікує від них бачення щодо можливості проведення виборів під час воєнного стану.
Раніше Трамп уже закликав провести в Україні вибори і навіть називав президента країни Володимира Зеленського «диктатором», хоча згодом він не повторював цих тверджень.
Російський президент Володимир Путін й інші російські чиновники аналогічно стверджували, що президент України Володимир Зеленський нібито є нелегітимним, оскільки в Україні не було президентських виборів у 2024 році, а також заявляли, що всі українські цивільні органи влади є нелегітимними, оскільки президент призначає регіональних посадовців.
Під час дії воєнного стану, який був оголошений в Україні 24 лютого 2022 року, проведення виборів заборонене.
У Берліні завершилися переговори делегацій України та США
У Берліні 15 грудня добіг кінця другий раунд переговорів президента Володимира Зеленського та української делегації з представниками Сполучених Штатів – про це Радіо Свобода повідомили в українській делегації.
За даними адміністрації президента, Зеленський вже прибув на зустріч із президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром.
Даних про підсумки переговорів жодна зі сторін наразі не оприлюднювала.
Участь у переговорах з боку США брали спецпредставник президента Стів Віткофф і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер.
Ввечері 15 грудня також запланована зустріч Зеленського з лідерами країн ЄС, Великої Британії, Єврокомісії, Євроради, НАТО.
14 грудня у Берліні розпочалися перемовини української делегації на чолі з президентом України в Берліні з спецпредставником президента Сполучених Штатів Стівом Віткоффом, зятем президента США Джареда Кушнера. Зустріч тривала понад п’ять годин. Віткофф заявив, що «було досягнуто значного прогресу».
Як пише The Wall Street Journal, людина, поінформована про недільні переговори, назвала їх складними, заявивши, що американська сторона, схоже, не бажає йти на компроміс щодо свого проєкту мирної пропозиції.
Останніми тижнями США знову намагаються досягти укладення мирної угоди між Москвою та Києвом. В результаті тижневих переговорів було підготовлено документ, який є більш прийнятним для Києва, але у мирному плані є суперечливі питання, зокрема щодо території та гарантій безпеки.
Катування українських військовополонених у російських тюрмах. Доповідь правозахисного центру «Меморіал»
Російським «силовикам дозволили робити з українськими військовополоненими все, обмежується лише фантазією», – стверджує юристка правозахисного центру «Меморіал» Наталія Морозова. «Меморіал» опублікував доповідь «Україна: воєнні злочини російських агресорів». Перша частина доповіді присвячена фільтраційній системі на окупованих територіях. Друга – обстрілам та ударам по населених пунктах України, а третя – становищу українських військовополонених та цивільних заручників.
Телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее Время»», створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії, розпитало про зібрані докази щодо того, як поводяться із українцями в російському полоні.
Українських полонених утримують у 280 місцях позбавлення волі – колоніях, слідчих ізоляторах та тюрмах, розташованих як на території Росії, так і в окупованих містах України. Це дані правозахисної ініціативи «Трибунал для Путіна».
В основу доповіді про систему тортур, нелюдського поводження та приниження, які піддаються українські військополонені та цивільні бранці лягли свідчення звільнених із полону під час обмінів.
Згідно з дослідженням, у СІЗО-2 міста Ряжська Рязанської області на кожному поверсі були кімнати для тортур, де з полонених вибивали зізнання. У цих кімнатах застосовувалися пластикові кийки, електрошокери, використовувалися голки, які заганяли під нігті, пакети для удушення та ємності з водою, куди опускали голову допитуваного, аж поки він не починав задихатися.
Як розповів «Меморіалу» колишній полонений, за 2,5 місяця він був у цій кімнаті 35 разів. За його словами, тих, хто зізнавався у скоєнні злочинів, із СІЗО у Ряжську вивозили до колонії в окупованій Макіївці.
Двоє колишніх військових 36-ї окремої бригади морської піхоти ЗСУ, які обороняли «Азовсталь» та меткомбінат імені Ілліча у Маріуполі, розповіли про умови утримання в ІК-120 в окупованій Оленівці. За їхніми словами, у вікнах будівлі колонії не було скла, натомість вони були затягнуті пластиковою плівкою, у туалеті вирвані унітази, там не було ні води, ні опалення. Полоненим не вистачало місць для сну, спершу вони спали на бетонній підлозі без матраців. На сніданок їм давали шматок хліба та гарячу воду. На прийом їжі відводили дві-три хвилини. На допитах військовим ламали пальці, били та вимагали зізнань у злочинах.
Таке ж твориться і в інших 9-ти російських колоніях, інформацію про які отримали правозахисники, каже співголова «Меморіалу» Наталія Морозова.
Далі читайте тут
У Євросоюзі кажуть про ймовірне постачання Китаєм бойової зброї Росії
Міністри закордонних справ держав Європейського Союзу 15 грудня обговорять підтримку Китаєм російської армії, а також дисбаланс у своїх економічних відносинах із Пекіном. Про це Радіо Свобода дізналося від трьох поінформованих дипломатів, не уповноважених коментувати тему офіційно.
Один зі співрозмовників заявив про низку свідчень про ймовірне постачання Китаєм Росії не лише товарів подвійного використання, а і бойової зброї, що може застосовуватися на полі бою в Україні.
«Без підтримки Китаєм Росії у цій війні РФ, імовірно, не була би здатною на те, на що вона врешті здатна. Ми також бачимо, що ця підтримка Китаю зростає, попри наші спроби вести діалог із Пекіном про це і переконувати, що, якщо він є відповідальним постійним членом Радбезу ООН, то не може підтримувати таку агресивну війну та відверте порушення Статуту Безпеки ООН», – зазначив інший співбесідник Радіо Свобода в дипломатичних колах ЄС.
Читайте також: Німецький міністр у Пекіні закликав Китай посилити тиск на Росію
Предметом обговорення стануть і геоекономічні аспекти відносин із Китаєм. Дипломати, не вдаючись у деталі, кажуть, що Китай «більш агресивно» використовує економічну залежність інших країн від нього, щоб «спробувати примусити інші країни робити те, що, на думку Пекіна, вони повинні робити».
«Вони використовують залежність у рідкоземельних металах (Китай є одним із провідних видобувачів у світі – ред.). Ми бачили це з новим зловживанням, я би сказав, іншими інструментами. Тож гадаю, є вагома причина для обговорення Китаю напередодні саміту лідерів ЄС зокрема (18 грудня – ред.)», – зауважив дипломат.
Ще один співрозмовник зазначив, що дискусія між міністрами закордонних справ буде своєрідним підбиттям підсумків візитів європейських лідерів і топпосадовців до Пекіна, що відбувалися останніми тижнями.
«Тіньовий флот» РФ: Рада ЄС запровадила санкції щодо ще п’ятьох осіб та чотирьох компаній
Рада Євросоюзу застосувала санкції щодо ще п’ятьох осіб та чотирьох організації, відповідальних за підтримку так званого тіньового флоту Росії.
Як повідомляє пресслужба євроінституції, до санкційного переліку включені бізнесмени, які прямо чи опосередковано пов’язані з великими російськими державними нафтовими компаніями «Роснефть» і «Лукойл». Усі вони задіяні в економічному секторі, що є значним джерелом доходів для уряду РФ, контролюють судна, що перевозять сиру нафту або нафтопродукти, походженням з Росії або експортовані з Росії, приховуючи фактичне походження нафти та застосовуючи нелегальні та ризиковані методи перевезення.
КМІС: більшість українців вважає, що основна причина відсутності світла – атаки РФ, майже третина – дії влади
Більшість українців – 57% – вважає, що основною причиною відсутності електроенергії є російські обстріли, від яких неможливо повністю захиститися. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 26 листопада-13 грудня 2025 року.
Водночас 29% покладають відповідальність насамперед на українську владу, яка, на їхню думку, неналежно підготувалася, ще 8% вважають, що основною причиною є недостатня підтримка від західних партнерів.
У КМІС нагадали, що Росія продовжує також інформаційну війну проти українців і, зокрема, це можна бачити у ситуації відсутності електроенергії. Соціологи спостерігали поширення наративів, які зміщують фокус і відповідальність із власне військ РФ на, наприклад, саму Україну (у формі критики української влади) чи на західних партнерів. Тому КМІС вирішив поставили запитання про те, що є основною причиною відсутності електроенергії.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
В Україні через пошкодження енергооб’єктів внаслідок російських обстрілів застосовуються графіки погодинних відключень і графіки обмеження потужності для промислових споживачів і бізнесу.
30 жовтня у Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні заявили, що через атаки РФ існує серйозний ризик небезпечних наслідків для цивільних осіб цієї зими, включно з тривалими перебоями в опаленні, електро- і водопостачанні. За даними ООН, такі перебої особливо болісно позначаться на вразливих групах населення, наприклад, людях старшого віку, особах з інвалідністю та сім’ях із малими дітьми.