«Мовчання означало б згоду»: чеський вчитель ініціював петицію вибачення перед Україною
ПРАГА – Понад 47 тисяч підписів зібрала петиція вибачення перед послом України в Чехії. Її ініціював чеський вчитель і староста села Антонін Коларж у відповідь на новорічні висловлювання голови Палати депутатів Чехії Томіо Окамури щодо України. Петиція адресована послу Василю Зваричу. Вона стала однією з найпомітніших громадських реакцій на критику України від одного з найвищих посадовців Чеської Республіки.
Радіо Свобода поспілкувалося з чеських вчителем, а також зібрало реакції на конфлікт. Більше – читайте тут.
Західні лідери зустрінуться із Зеленським 6 січня в Парижі на зустрічі «Коаліції охочих»
Посадовці з понад 30 західних країн «Коаліції охочих», які підтримують Київ у війні з Росією, зустрінуться з президентом України Володимиром Зеленським 6 січня в Парижі, продовжуючи обговорення мирних пропозицій.
На зустрічі 6 січня також будуть переговорники президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер.
Європейські чиновники повідомили Радіо Свобода, що після зустрічі радників із національної безпеки, що відбулася минулими вихідними, і зустрічі військових планувальників 5 січня «відновилося відчуття терміновості». Вони сподіваються, що зустріч у Парижі дозволить Сполученим Штатам, Україні й іншим європейським країнам «бути на одній хвилі».
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що сподівається представити «конкретні зобов’язання» щодо безпеки України після переговорів. Ідея полягає в тому, щоб була ясність щодо складу і розгортання миротворчих сил у разі припинення вогню.
Військові плани поки що не розголошуються, але основна частина військ, як очікується, прибуде з Франції і Великої Британії, які очолять наземний і повітряний компонент, тоді як Туреччина зазначила, що вони будуть відповідати за безпеку транспортних шляхів у Чорному морі. Однак поки що немає ясності щодо того, наскільки близько потенційні сили будуть до лінії зіткнення.
29 грудня у Флориді (США) пройшли переговори президента США Дональда Трампа і президента України Володимира Зеленського. Вони тривали понад дві години. Потім президенти провели телефонну розмову з кількома європейськими лідерами.
Згодом президент України повідомив, що на переговорах у США обговорили всі аспекти мирної рамки й досягли «значних результатів». Також обговорили послідовність подальших дій. За його словами, команди США і України зустрінуться, щоб фіналізувати всі обговорені питання щодо гарантій безпеки.
Президент Франції Емманюель Макрон, який брав участь у розмові з Зеленським і Трампом, заявив про прогрес у досягненні гарантій безпеки, які стануть «ключовими для побудови справедливого та міцного миру». Макрон також анонсував на початку січня зустріч представників країн «Коаліції охочих» у Парижі, щоб «остаточно узгодити конкретний внесок кожної країни».
Переговорник від України, секретар Ради національної безпеки й оборони (РНБО) Рустем Умєров після зустрічі радників із нацбезпеки 3 січня заявив, що «більшість позицій – 90% мирного плану – вже узгоджені, робота триває над деталями».
Тим часом, за спостереженнями аналітиків американського Інституту вивчення війни (ISW), Кремль фактично відхиляє ключові пункти різних пропозицій мирних угод, включаючи початкову мирну угоду США з 28 пунктів, такі як надійні гарантії безпеки для України або територіальний обмін.
СБС заявили про ураження за 7 місяців цілей РФ на 20 млрд доларів
Угруповання Сил безпілотних систем заявляє, що за сім місяців уразило понад 168 тисяч російських цілей, орієнтовна вартість яких складає 20 мільярдів доларів.
За повідомленням, серед уражених цілей: 532 танки; 7 697 одиниць автотехніки; 5 548 одиниць мототехніки; близько 2 500 гармат і гаубиць.
Крім того, у СБС повідомили, що уразили понад 350 цілей на території Росії.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ).
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Росія: ФСБ затримала інженера за схвальний коментар про операцію «Павутина»
Російська Федеральна служба безпеки затримала 48-річного жителя Архангельської області Антона Міхова за звинуваченням у виправданні тероризму. Про це повідомляє проєкт Радіо Свобода «Север.Реалії».
Відео затримання опублікувало російське державне агентство ТАСС.
За версією ФСБ, Міхов в одному з телеграм-чатів нібито позитивно оцінив операцію українських військових «Павутина», використовуючи для цього «власноруч підготовлений цинічний текстовий коментар».
На відео затримання один із співробітників силових структур говорить Міхову, що проти нього порушили кримінальну справу «за фактом виправдання терористичних актів, що сталися на аеродромах» Росії.
Як з’ясували «Север.Реалии», Антон Міхов до 2021 року працював на підприємстві «ХС Морське Проєктування» на посаді інженера-конструктора. До цього він працював на держпідприємстві «Севмаш», що входить до «Об’єднаної суднобудівної корпорації». Коментарів самого Міхова чи його захисту наразі немає.
Розрахунок на карт-бланш: що для Росії може означати захоплення Мадуро
Для Кремля найочевидніший висновок із захоплення США Ніколаса Мадуро у Венесуелі може полягати в тому, що це удар по регіональному впливу Росії та по самолюбству Володимира Путіна, вважають експерти. Адже помітний союзник, який у травні уклав із очільником Росії пакт про «стратегічне партнерство», раптово втратив владу й опинився у в’язниці в Нью-Йорку.
Захоплення Мадуро сталося трохи більше ніж через рік після падіння Башара аль-Асада – сирійського лідера, який забезпечував Росії міцну опору на Близькому Сході в обмін на ключову підтримку у війні проти своїх опонентів. Це ще один серйозний удар по зусиллях Путіна відновити присутність Москви у світі після відступу, що настав після розпаду Радянського Союзу.
Ба більше, американський рейд у Венесуелі 3 січня за кілька годин зробив те, чого Росія не змогла досягти за майже чотири роки з моменту, коли Путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну, однією із ключових цілей якого було і усунення лідера країни.
Відсіч України вимагає зосередженості Росії на війні, а це означає, що сценарій захисту Мадуро був би нереалістичним, навіть якби Москва цього хотіла.
До того ж корисність Венесуели для Росії, принаймні в економічному вимірі, зменшилася через санкції та інші чинники, які призвели до падіння видобутку нафти – галузі, у якій Росія має значні інтереси.
Далі читайте тут
Генштаб: Сили оборони відбили 34 російських атаки на Гуляйпільському напрямку
На фронті від початку доби 5 січня відбулося 172 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні.
Зокрема, на Південно-Слобожанському напрямку українські війська зупинили чотири російських атаки в районах Вовчанська, Приліпки та в бік Кутьківки. Армія РФ двічі намагалися йти вперед на Куп’янському напрямку в бік Курилівки та Куп’янська й отримала відсіч.
Штаб зафіксував дев’ять російських атак на українські позиції на Лиманському напрямку. Дві атаки ЗСУ відбили на Слов’янському, поблизу Закітного.
На Костянтинівському напрямку російські загарбники 20 разів атакували позиції Сил оборони – основні зусилля наступу зосередили в районах населених пунктів Олександро-Шультине, Плещіївка, Щербинівка, Русин Яр та у бік Степанівки, Іванопілля, Костянтинівки, Берестка й Софіївки.
Сибіга: Росія «систематично атакувала» американський бізнес в Україні
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга прокоментував дані про ураження американського заводу Bunge в Дніпрі 5 січня.
Він назвав удар цілеспрямованим, заявивши, що російські війська «неодноразово намагалися завдати удару по цьому об’єкту».
«Росія систематично атакувала американський бізнес в Україні. Минулого року російські удари пошкодили офіси Boeing у Києві, великого американського виробника електроніки на Закарпатті, та інші об’єкти. Протягом повномасштабної війни приблизно половина членів торгової палати США в Україні зазнали пошкоджень або руйнувань своїх об’єктів у різних масштабах», – стверджує міністр.
Читайте також: Американська торговельна палата очікує реакції Трампа після удару Росії по заводу в Мукачеві
За словами Сибіги, атаки на американський бізнес в Україні демонструють «повну зневагу» Володимира Путіна до мирних зусиль за лідерства президента США Дональда Трампа.
Відтак, додав голова МЗС, просування мирних зусиль є нагальним, так само як і посилення протиповітряної оборони України та санкційного тиску на РФ:
«Відмова Москви від взаємності у відповідь на конструктивні кроки України до миру має мати свою ціну. Кремль має відчувати, що ця ціна серйозна».
Раніше міський голова Дніпра Борис Філатов повідомив, що внаслідок російської атаки на дороги міста вилилось 300 тонн олії. За його словами, війська РФ вдарили по заводу, що належить американській компанії Bunge. Сама компанія це наразі не коментувала.
ДТЕК: на лівому березі Києва скасовують екстрені відключення. Вони тривали з грудня
У районах Києва, розташованих на лівому березі Дніпра, скасували екстрені відключення, повідомила компанія ДТЕК увечері 5 січня.
«Вночі Дніпровський, Деснянський та Дарницький райони Києва повертаються до графіків відключень», – йдеться в повідомленні.
Компанія нагадує, що графіки можуть оновлюватися впродовж дня, відповідно до ситуації в енергосистемі та команд оператора «Укренерго».
ДТЕК повідомив про екстрені відключення на лівому березі Києва після чергової російської масованої атаки вночі проти 27 грудня.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
За даними Міненерго, станом на 12 грудня російські військові від початку цього року 4500 разів атакували об’єкти енергетичної інфраструктури України.
Удар РФ по Дніпру: на розлиту олію висипали кілька сотень тонн піску – Філатов
На набережній у Дніпрі триває ліквідація наслідків російського удару по місцевому заводу, повідомив мер міста Борис Філатов увечері 5 січня.
«На місці залишаються працювати комунальники та важка спецтехніка. Дороги вкриті сумішшю олії з піском. Його туди висипали декілька сот тонн – аби олія не потрапила в річку та не спричинила екологічне лихо», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Філатов додав, що проїхати набережною можливо лише на самоскиді. Відтак у наступні кілька днів у цьому районі зміниться рух для приватних автомобілів та громадського транспорту.
«Будь ласка, поставтеся до цього з розумінням. Роботи з ліквідації російського удару потребують чималих зусиль», – закликав мер міста.
Окамура на тлі Гавела. Реакції на заяви спікера нижньої палати парламенту Чехії про Україну
Саме Вацлава Гавела, його політична і державна позиція згадується сьогодні на тлі новорічного «звернення» чільного чеського політика, спікера нижньої палати парламенту Чехії Томіо Окамури.
Окамура вкотре висловився проти надання зброї Україні «для підтримки», за його словами, «абсолютно безглуздої війни»:
«Я вірю, що наша республіка зістрибне з брюссельського поїзда, який, попри попередження уряду США, прямує до Третьої світової війни, – сказав Окамура. – Гроші течуть у всіх напрямках, і кожен щось отримує з цього бізнесу. Західні компанії й уряди, а також українські злодії навколо хунти Зеленського, які будують туалети із золота»
«Нехай крадуть, але не у нас, і нехай така країна не буде в Європейському Союзі», – додав Окамура.
Томіо Окамура – чеський політик і бізнесмен японського походження, лідер проросійської партії «Свобода і пряма демократія» (Svoboda a přímá demokracie – SPD), спікер нижньої палати парламенту Чехії
Далі читайте тут
КРЦ: у анексованому Росією Криму 31 людина є зниклою безвісти, більшість – кримські татари
Від початку російської анексії Кримського півострова зниклими безвісти, про долю яких немає жодної інформації, числиться 31 людина. Більшість із них – кримські татари, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на Кримськотатарський Ресурсний Центр (КРЦ).
За даними правозахисників, серед зниклих було 18 кримських татар. У КРЦ опублікували список імен, серед яких громадянські активісти та військовослужбовці.
«На даний момент, за нашими відомостями, що зникли в окупованому Криму, вважаються: Абдураманов Різван, Алієв Арсен, Алієв Сервер, Аляутдінов Марсель, Апселямов Ескендер, Аріпов Шевкет, Арісланов Мухтар, Арсен Суюнов, Батиров Марат, Бондарець Іван, Ващук Валерій, Ганієв Руслан, Грищенков Сергій, Джеппаров Іслям, Дубущак Андрій, Зінедін Сейран, Ібрагімов Ервін, Іслямов Джевдет, Ісмаїлова Сусанна, Каплієнко Максим, Клапова Катерина, Кобзар Анатолій, Костенко Федір, Мангубі Саха, Платонов Олег, Полюх Наталія, Солієв Фархад, Терехов Арлен, Черниш Василь, Шаймарданов Тимур, Шевкетов Марлен», зазначили в КРЦ.
Трампу після Венесуели потрібна Гренландія? Україна і союзники НАТО між двох вогнів
Більшість провідних демократій світу не визнавали легітимність президента Венесуели Ніколаса Мадуро, якого звинувачують у фальсифікаціях на виборах 2024 року та порушеннях прав людини. Нині він постав перед американським судом за «наркотероризм».
Коментуючи спецоперацію США у Венесуелі, західні лідери погоджуються, що ніхто не сумуватиме за Мадуро, якого вважають диктатором. Але водночас вказують на небезпеку прецеденту.
«Рада Європи знає з власного досвіду роботи в Україні, наскільки крихким стає міжнародне право, коли застосування сили стає нормою… Світ, в якому панують винятки, подвійні стандарти чи конкуруючі сфери впливу, є більш небезпечним», – пояснює ризики, зокрема, генсекретар Ради Європи Ален Берсе.
Гренландія наступна?
Не встигли охолонути пристрасті та дискусії довкола правомірності дій США у Венесуелі, як президент Дональд Трамп підкинув Європі інший привід для хвилювань: нагадав про свої претензії на острів, який належить американському союзнику по НАТО Данії.
«Нам потрібна Гренландія. Зараз це стратегічно дуже важливо. Гренландія оточена російськими та китайськими кораблями. Нам потрібна Гренландія з точки зору національної безпеки, а Данія не зможе цього зробити», – заявив журналістам 4 січня президент США, додавши, що безпеку острова Копенгаген недавно посилив «однією собачою упряжкою».
Претензії Трампа на Гренландію – не нові для світу. Ще під час своєї першої каденції в Білому Домі він говорив про готовність купити найбільший на планеті острів у Данії, пропонуючи їй 600 мільйонів доларів щороку.
еред своєю наступною інавгурацією 2025-го обраний президент США дав зрозуміти, що не забув про Гренландію – і не виключив навіть застосування військової сили для контролю над островом. У Єврсоюзі відповідали заявами про неприпустимість атаки на свої суверенні кордони.
«Ви не можете анексувати іншу країну, навіть з аргументом про безпеку», – звернулася англійською мовою до Трампа з Гренландії прем’єрка Данії Метте Фредеріксен. Острів є автономною територію Королівства Данія з власним урядом і парламентом.
Дискусії розпалив і пост в Х дружини радника президента США з внутрішньої безпеки Стівена Міллера. 3 січня Кеті Міллер опублікувала зображення карти Гренландії, пофарбованої в кольори американського прапора. Допис супроводжувався одним-єдиним словом: «Скоро».
Далі читайте тут
Сирський: якість базової підготовки в багатьох бригадах «потребує підвищення»
Належний рівень підготовки «безпосередньо впливає на збереження життя і здоров’я воїнів», заявив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 5 січня.
За його даними, в цьому напрямку протягом року ЗСУ зробили суттєвий крок уперед. Зокрема, на 13% зросла штатна чисельність інструкторського складу в навчальних центрах. Базову загальновійськову підготовку розгорнули також на фондах бойових бригад, її тривалість і програму привели «у відповідність до вимог сучасної війни».
Водночас, додав Сирський не можна «замовчувати наявні проблеми».
Через атаки РФ на Дніпропетровщині постраждали четверо людей, серед них є дитина – ОВА
Російські війська сьогодні, окрім Дніпра, атакували Нікопольський та Синельниківський райони Дніпропетровщини, постраждали четверо людей, серед яких є дитина, повідомив голова обласної військової адміністрації Владислав Гайваненко.
За його словами, сили РФ безпілотниками та артилерією атакували Нікополь, Марганецьку, Мирівську, Червоногригорівську, Покровську громади – постраждали 9-річна дівчинка та 48-річна жінка. Також пошкоджені будинок культури, дві приватні оселі і стільки ж господарських споруд, газогін.
Гайваненко додав, що російські БпЛА на Синельниківщині атакували Васильківську, Миколаївську та Богинівську громади – постраждали 41-річний чоловік та 71-річна жінка. Їм надали допомогу на місці. Через російську атаку сталася пожежа у трьох будинках.
Білий дім: Віткофф і Кушнер візьмуть участь у зустрічі «Коаліції охочих»
Спеціальний посланець президента США Дональда Трампа Стів Віткофф та його зять Джаред Кушнер завтра візьмуть участь у зустрічі «Коаліції охочих» в Парижі, повідомив медіа представник Білого дому.
Раніше стало відомо, що до зустрічі приєднаються також президент Європейської ради Антоніу Кошта та генеральний секретар Марк Рютте.
Президент Франції Еммануель Макрон раніше анонсував зустріч представників країн «Коаліції охочих» у Парижі, щоб «остаточно узгодити конкретний внесок кожної країни».
Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що 4 січня відбулося три панелі між українською переговорною командою та 18 учасниками з різних країн та інституцій.
Наприкінці 2025 року у Флориді (США) пройшли переговори президента США Дональда Трампа і президента України Володимира Зеленського. Вони тривали понад дві години. Потім президенти провели телефонну розмову з кількома європейськими лідерами.
Згодом президент України повідомив, що на переговорах у США обговорили всі аспекти мирної рамки та досягли «значних результатів». Також обговорили послідовність подальших дій. За його словами, команди США та України зустрінуться вже наступного тижня, щоб фіналізувати всі обговорені питання щодо гарантій безпеки.
Лікарня під ударом. Що з медзакладом у Києві, який атакувала Росія? (фоторепортаж)
За даними ВОЗ, Росія здійснила понад 500 атак на систему охорони здоров'я України лише у 2025 році. Під час першої у 2026 році масованої ракетно-дроновї атаки Росії на Київ також під ударом опинився черговий медичний заклад – в Оболонському районі Києва. Керівництво клініки повідомило, що удар припав на одну з палат стаціонару, де перебував тридцятирічний пацієнт. Він загинув на місці
Радіо Свобода публікує фотографії ззовні та зсередини атакованої лікарні.
Дивіть фотосвідчення тут
Малюк, Буданов, Шмигаль та інші. «Коловорот чиновників» – це про зміни, чи про вибори?
В Україні тривають кадрові ротації і перезавантаження влади – зокрема силового блоку, яке проводить президент Володимир Зеленський. І сам Зеленський, і експерти кажуть, що метою цих кадрових перестановка є зокрема бажання посилити переговорну команду України на нинішньому ключовому етапі мирних переговорів. Але чи це все? Ні, вочевидь також ідеться і про кадрові перестановки з політичним підтекстом, а, можливо, тут присутній і виборчий аспект – адже рано чи пізно, але в Україні мають відбутися вибори президента і їхнє проведення, імовірно, може бути навіть частиною мирних домовленостей.
Із початком нового 2026 року в Україні активно відбуваються кадрові ротації.
Спочатку генерала Кирила Буданова напередодні його 40-річчя звільнили з посади очільника ГУР Міноборони і призначили головою Офісу президента України. Буданов запам’ятався блискучими операціями проти держави-агресора Росії. «Продовжую служити Україні. Вважаю посаду керівника Офісу президента як ще один рубіж відповідальності перед країною», – написав Буданов у соцмережах.
Потім на його місце – очільника ГУР – президент призначив керівника Служби зовнішньої розвідки Олега Іващенка.
Далі читайте тут
КМІС: зростає кількість респондентів, які підтримують проведення виборів у разі припинення вогню
Лише 10% українців вважають, що вибори потрібно проводити до припинення вогню, зростає кількість респондентів, які підтримують проведення виборів у разі припинення вогню. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, оприлюдненого 5 січня.
За даними соціологів, у разі припинення вогню і отримання гарантій безпеки 23% підтримують проведення виборів (є тенденція до зростання показника – протягом року з березня до грудня показник зріс з 9% до 23%).
Більшість – 59% (у вересні – 63%) – продовжують наполягати, що вибори можливі лише після остаточної мирної угоди і повного завершення війни, йдеться в опитуванні.
Читайте також: «Я не тримаюсь за крісло»: Зеленський каже, що Україна готова до виборів і компромісів
У КМІС також опитали респондентів щодо довіри президенту Володимиру Зеленському – 59% довіряють, 35% – не довіряють. Серед тих, хто довіряє Зеленському переважна більшість виступає за проведення виборів лише після остаточної мирної угоди, лише 3-4% вважають, що вибори треба проводити прямо зараз, навіть до завершення бойових дій.
Серед же тих, хто серед тих, хто «зовсім» не довіряє Зеленському, 28% наполягають на виборах найближчим часом навіть до завершення війни, а 34% – після перемир’я з гарантіями безпеки, 34 % – після остаточної мирної угоди.
Упродовж 26 листопада-29 грудня 2025 року КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) був опитаний 1001 респондент.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:У ЦВК пояснили, як можна організувати голосування українців за кордоном
На початку грудня в інтерв’ю виданню Politico президент США Дональд Трамп, який виступає з ініціативою мирного врегулювання війни між РФ і Україною, вкотре заявив, що в Україні слід провести президентські вибори, яких «давно не було». На його думку, влада України «використовує війну, щоб не мати виборів».
Після цього президент Володимир Зеленський заявив, що він готовий до виборів, і закликав США допомогти гарантувати безпеку для проведення виборів.
Пізніше Зеленський повідомив, що провів розмову з представниками Верховної Ради, і очікує від них бачення щодо можливості проведення виборів під час воєнного стану.
Лідери Євроради та НАТО долучаться до зустрічі «Коаліції охочих» у Парижі
Президент Європейської ради Антоніу Кошта візьме участь у зустрічі лідерів країн «Коаліції охочих» у Парижі завтра, повідомляє його пресслужба.
Кошта «вирушить до Парижа 6 січня для зустрічі «Коаліції охочих» щодо України». Згодом, згідно з анонсом, він планує візити до Кіпру та на Близький Схід.
Також пресслужба НАТО анонсує участь генерального секретаря альянсу:
«Марк Рютте поїде до Парижа, Франція, щоб взяти участь у «Коаліції охочих» під головуванням президента Франції Еммануеля Макрона та прем’єр-міністра Сполученого Королівства сера Кіра Стармера».
За повідомленням НАТО, подія не передбачає спілкування з медіа.
На 5 січня заплановані переговори начальників генеральних штабів України і європейських країн, включаючи ключових союзників Києва – Велику Британію, Францію і Німеччину; 6 січня у Парижі пройде зустріч на рівні лідерів країн, що входять до «Коаліції охочих».