Генштаб ЗСУ: втрати армії Росії у війні перевищили мільйон 244 тисячі військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 244 560 своїх військових, зокрема 720 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 6 лютого повідомив український Генштаб.
Крім того, за даними командування ЗСУ, серед російських втрат у війні є такі:
- танки – 11 648 (+6 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 007 (+11)
- артилерійські системи – 37 014 (+39)
- РСЗВ – 1 637 (+1)
- засоби ППО – 1 295 (+2)
- літаки – 435
- гелікоптери – 347
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 125 920 (+826)
- крилаті ракети – 4 245
- кораблі / катери – 28
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 77 311 (+162)
- спеціальна техніка – 4 063 (+1).
Напередодні головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що у січні загальні втрати РФ вбитими і тяжко пораненими склали понад 31,7 тисячі осіб, що, за його словами, перевищило обсяги поповнення особовим складом російської армії.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Тим часом, журналісти російського видання «Медіазона», російської служби ВВС і команда волонтерів на 23 січня цього року встановили за відкритими джерелами імена понад 165,6 тисячі російських військових, які загинули у війні від лютого 2022 року.
Як зазначають журналісти, список не є повним, оскільки інформація про загибель не всіх військовослужбовців стає публічно доступною.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб. Він зазначив, що в листопаді середньодобові втрати Росії сягали приблизно 1100 осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів.
«В Україні офіційно на полі бою кількість загиблих солдатів, чи то кадрових, чи тих, хто був мобілізований, становить 55 тисяч», – сказав Зеленський. Він додав, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Загинуло подружжя, 5 людей поранені через удари РФ по Запоріжжю – ОВА
Дві людини загинули, п’ять – поранені внаслідок російських ударів по Запоріжжю і Запорізькому району вночі проти 6 лютого, повідомив очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Росіяни ударили безпілотником по Вільнянську. Зруйновано приватний будинок. Загинуло подружжя – 49-річний чоловік і 48-річна жінка», – уточнив він.
Серед поранених у Запоріжжі – 14-річний хлопець. Там, за словами голови ОВА, внаслідок атаки російськими безпілотниками пошкоджені будинки приватного сектору.
Упродовж доби російські військові завдали 517 ударів по 32 населених пунктах у Запорізькій області. За даними ОВА, надійшло 85 повідомлень про пошкодження житла, автомобілів й об’єктів інфраструктури.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
У Міністерстві закордонних справ України заявили, що кваліфікують російські удари по енергетиці, які позбавляють теплопостачання українців на тлі сильних морозів, як акти геноциду.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Дайте нам Лілю-водійку»: як українка змінила професію і кермує автобусом у Німеччині
«Мені часто кажуть: «Я думала, що жінка-водійка їздитиме гірше, а ви дуже акуратно керуєте». Пасажирів дивує і фізична частина роботи – наприклад, як швидко я завантажую важкі валізи. Чесно кажучи, вже маю для цього власну схему», – розповідає Лілія Лайкун.
Щоранку Лілія сідає за кермо автобуса в німецькому місті Пассау. Саме тут, після переїзду, вона опанувала нову професію. Для цього біженка пройшла курси німецької мови, навчалася в автошколі та отримала водійське посвідчення одразу на декілька категорій. У будні Лілія возить дітей до школи, а на вихідних – туристів або уболівальників на футбольні матчі – останні натомість часто запрошують її разом подивитися гру. Про нову професію та водійський досвід за кордоном, Лілія розповіла проєкту Радіо Свобода «Ти як?».
Емоції та обійми під час першого у 2026 році обміну полоненими (фотогалерея)
5 лютого в рамках 71-го обміну полоненими в Україну повернулися 157 українців. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що разом із військовими вдалося повернути цивільних. Це – перший у 2026 році обмін полоненими. Як розповіли в Координаційному штабі, наймолодшому звільненому захиснику виповнилося 23 роки. У полон він потрапив у 19-річному віці під час оборони Маріуполя. Особливістю сьогоднішнього обміну є те, що вдалося повернути додому незаконно засуджених українців, зазначили там.
Як зустрічали звільнених з російського полону українських захисників – дивіться у фотогалереї.
Емоції та обійми під час першого у 2026 році обміну полоненими (фотогалерея)
Міненерго: у частині Києва можуть покращити графіки електропостачання
У Києві найбільш складною зоною залишається район, який живила Дарницька ТЕЦ-4, повідомляє Міністерство енергетики після засідання Штабу з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у Києві та області.
У міністерстві зазначають, що відновлення теплопостачання у Дарницькому й Дніпровському районах найближчим часом не очікується, тому енергетики намагаються забезпечити покращені графіки електропостачання.
«Робота зі встановлення та запуску когенераційних газових установок триває чітко за графіком. Вже найближчим часом очікується запуск установок потужністю 9 МВт та 18 МВт. Разом із запуском критично важливим питанням залишається забезпечення фізичного захисту цих об'єктів», – йдеться у повідомленні.
Віцепремʼєр-міністр із відновлення України – міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба також повідомив про координацію роботи з енергетичними компаніями, щоб забезпечити максимально стабільне електропостачання для будинків без тепла у Дарницькому та Дніпровському районах. За його словами, наразі у Києві без опалення залишаються 1 126 багатоповерхівок.
За словами Кулеби, від початку опалювального сезону Росія атакувала ТЕЦ-4 п’ять разів.
Міський голова Віталій Кличко заявив, що на відновлення Дарницької ТЕЦ, що 3 лютого зазнала значних пошкоджень від російських ударів, і забезпечувала теплом будинки у Дарницькому й Дніпровському районах Києва, знадобиться не менше ніж два місяці.
Ця ТЕЦ забезпечувала теплопостачання, зокрема, у частину будинків у Дарницькому та Дніпровському районах – у понад 1100 багатоповерхівок. У цих будинках уранці 3 лютого злили воду в системах опалення, щоб уникнути розмерзання.
«З двома завданнями наша делегація впоралася». У Раді прокоментували переговори в Абу-Дабі
Окрім звільнення полонених, Україна на переговорах в ОАЕ мала дві цілі, і українська делегація зі своїм завданням впоралася, заявив в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода Live) народний депутат від «Слуги народу», голова комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.
За його словами, за допомогою таких зустрічей Україна намагається тримати президента США Дональда Трампа у переговорному процесі.
«Було б набагато гірше, якби він повністю відключився, так би мовити, від цього переговорного процесу. А по-друге, ми намагаємося нейтралізувати різного роду провокації, які вчиняє Путін, зокрема намагаючись звинуватити Україну, що нібито ми не зацікавлені в мирі. Це дві політико-дипломатичні задачі, з якими наша делегація впоралася», – вважає Олександр Мережко.
Головним же «каменем спотикання» залишається територіальне питання, каже депутат:
«Насправді йдеться про абсурдну і провокаційну вимогу Путіна щодо виведення українських військ з території Донецької області. Тобто Путін розуміє, що це абсолютно не є прийнятним для України, але він намагається просувати це суто в провокаційних цілях, щоб дестабілізувати ситуацію в Україні і намагатися використати наших американських партнерів, щоб звинуватити, що нібито ми не хочемо миру».
На його думку, потрібно повернутися до плану, який раніше пропонував президент Трамп.
«Тобто беззастережне припинення вогню вздовж лінії фронту. І з наданням відповідних надійних гарантій безпеки України», – сказав Мережко.
4-5 лютого в столиці ОАЕ – Абу-Дабі – відбувся черговий раунд тристоронніх перемовин між Росією й Україною за посередництва США про шляхи завершення війни. Повідомляється, що у результаті цієї зустрічі делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – це перший обмін за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф дискусії 4 та 5 лютого назвав «конструктивними та зосередженими на тому, як створити умови для міцного миру». Він повідомив, що на переговорах в Абу-Дабі (ОАЕ) обговорювалося питання припинення вогню.
Перші від початку повномасштабної війни РФ тристоронні переговори між Україною, США й Росією відбулися 23-24 січня в Абу-Дабі. Наступний етап планували провести 1 лютого, проте згодом стало відомо, що наступні тристоронні зустрічі між Україною, США й Росією відбудуться 4 і 5 лютого.
28 січня держсекретар США Марко Рубіо заявив, що невирішеним залишається територіальне питання. Росія вимагає виведення ЗСУ з тієї частини Донецької області, яку її війська не захопили.
25 січня президент України Володимир Зеленський, перебуваючи з візитом у Вільнюсі, заявив, що позиція Києва щодо територій не змінилася, а до компромісів мають бути готові всі сторони. Він також зазначив, що двосторонні гарантії безпеки зі США готові «на 100%», і Київ очікує на їх підписання.
Зеленський раніше в грудні заявив, що питання щодо можливих територіальних рішень має вирішувати народ України «у форматі виборів чи у форматі референдуму».
Натомість у Кремлі продовжують відкидати західні гарантії безпеки для України і сигналізують про дотримання своїх максималістських цілей у війні, зазначали раніше аналітики ISW.
Генштаб ЗСУ повідомив про 140 боїв на фронті
На фронті від початку доби відбулося 140 бойових зіткнень, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штабу ЗСУ.
За даними штабу, найбільше російських атак – 27 – було на Покровському напрямку, де сили РФ намагалися просунутися поблизу населених пунктів Родинське, Мирноград, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Філія та у бік Новопідгородного, Новопавлівки, Нового Донбасу. У деяких локаціях бої досі тривають.
Також інтенсивні бої продовжуються на Гуляйпільському напрямку – тут було 22 російські атаки у районах Гуляйполя, Мирного та у бік Добропілля, Залізничного, Прилук, Варварівки, Святопетрівки, Зеленого. У деяких локаціях продовжуються бої.
На Костянтинівському напрямку російські загарбники сьогодні 17 разів штурмували позиції українських оборонців поблизу населених пунктів Плещіївка, Яблунівка, Русин Яр, Клебан-Бик та у бік Костянтинівки, Іванопілля, Степанівки, Новопавлівки, Софіївки.
На Лиманському та Слов’янському напрямках було по вісім російських атак.
Бойові дії також продовжуються на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Олександрівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
На Краматорському напрямку противник наступальних дій не проводив.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 22 січня заявив, що Сили оборони продовжують стримувати російські війська в Покровську й Мирнограді на Донеччині – малі групи РФ намагаються проникнути до північних районів обох міст. Він зазначив, що внаслідок активних штурмових дій ЗСУ зірвали чергову спробу російських загарбників захопити ці населені пункти.
Бої у Покровську тривають із жовтня 2025-го, коли армії РФ вдалося прорватись до міста після кількох місяців боїв на його підступах. Майже одразу російських солдатів почали фіксувати і в місті-супутнику Покровська Мирнограді.
Покровський напрямок, згідно зі зведеннями Генштабу ЗСУ, постійно лідирує за кількістю російських штурмів.
15 звільнених з полону українців були засуджені у Росії до довічного ув’язнення – Координаційний штаб
Серед українців, яких сьогодні звільнили з російського полону, 15 осіб мали вирок російських судів до довічного позбавлення волі. Про це в ефірі Радіо Свобода повідомив представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко.
«Особливістю цього обміну є те, що зараз повернулися ті, хто мав судові вироки, зокрема 15 – ті, хто мав вирок до довічного ув’язнення», – сказав представник штабу в ефірі програми Свобода Live.
Він не уточнив, за що були засуджені в Росії ці українці.
«Вони (звільнені сьогодні з полону - ред.) представляють майже всі сили безпеки і оборони: це і Сухопутні війська, це оборонці Маріуполя, це захисники з Донецького, Луганського, Херсонського, Запорізького напрямків», – додав Яценко.
Наразі звільнених з полону привезли до медичного закладу, де вони будуть проходити огляд і подальшу реабілітацію. Стан здоров’я чоловіків – поганий, каже представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
«Більшість з них потребує тривалої реабілітації, реінтеграції в суспільство. В них проблеми з опорно-руховим апаратом, інколи – з ментальним здоров’ям, проблеми з травною системою. Понад три роки в полоні (більшість перебувала саме такий час) даються в знаки», – розповів Петро Яценко.
Cьогодні, 5 лютого, Україна в рамках 71-го обміну полоненими з Росією повернула з неволі 157 військових і цивільних громадян. Це – перший у 2026 році обмін полоненими. За даними координаційного штабу, з російської неволі визволено 150 військових і сімох цивільних українців.
Раніше сьогодні спеціальний посланець президента США Стів Віткофф підтвердив, що на переговорах у столиці ОАЕ Абу-Дабі делегації Сполучених Штатів, України й Росії домовилися про перший за п'ять місяців обмін полоненими. Він написав у мережі Х, що будуть звільнені 314 людей з обох боків.
«Ми ніколи не починали, українці почали першими» – Лавров про удари РФ по енергетиці
Російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
«Зараз влаштували істерику щодо приводу того, що ми неначе нелюдяно знеструмлюємо міста, люди страждають, замерзають, Росія б’є по енергетичних об’єктах. Ми ніколи не розпочинали цих дій. Саме українці почали першими бити по енергетичним та іншими цивільним об’єктам, включаючи житлові будинки, магазини, лікарні. Рік тому було підірвано пасажирський поїзд без будь-якого військового елементу», – заявив він в інтерв’ю RT.
При цьому він заявив про нібито численні приклади доброї волі Росії.
«Коли у березні 2025 року Трамп у розмові з Путіним запропонував оголосити енергетичне перемир’я на місяць, то Путін того ж дня публічно підтримав цю пропозицію. Місяць (це був березень-квітень) ми взагалі не чіпали енергетичних об’єктів України (За даними української сторони, Росія тоді понад 30 разів порушила енергетичне перемир’я). А київський режим за цей період понад 130 разів атакував наші енергетичні цивільні об’єкти», – стверджує Лавров.
Росія, розпочавши повномасштабне вторгнення в Україну у лютому 2022 року, завдавала в тому числі ударів по житлових будинках, зокрема у Києві. Також відтоді вона регулярно атакує українські енергетичні об’єкти.
Вперше війська РФ завдали масованого удару по енергообʼєктах 10 жовтня 2022 року. Тоді влада повідомила про пошкодження 11 «важливих інфраструктурних об’єктів» у 8 регіонах та у столиці. Частина областей були знеструмленими.
У листопаді того ж року Росія завдала чергового масованого ракетного удару по Україні. Унаслідок цього стався блекаут в українській енергосистемі. Мільйони українців залишилися без світла, тепла, води та мобільного зв’язку.
Зеленський: наступні зустрічі щодо завершення війни, ймовірно, відбудуться в США
Президент України Володимир Зеленський заявив, що наступні зустрічі щодо завершення війни, ймовірно, відбудуться в США.
«Очікую переговорну команду в Києві для повноцінної доповіді, багато аспектів неможливо обговорити телефоном. Із того, що можна вже сказати, – найближчим часом плануються наступні зустрічі. Вірогідно, в Америці», – сказав він у своєму відеозверненні.
Зеленський не уточнив, в якому складі та форматі можуть відбутися ці зустрічі, але додав, що Україна готова до всіх робочих форматів, які «можуть реально наблизити мир і зробити його надійним, тривалим і таким, що позбавляє Росію апетиту воювати далі».
«Важливо, щоб ця війна закінчилася так, щоб у Росії не було винагороди за агресію. Це один із ключових принципів, які повертають і гарантують справжню безпеку», – наголосив він.
4-5 лютого в столиці ОАЕ – Абу-Дабі – відбувся черговий раунд тристоронніх перемовин між Росією й Україною за посередництва США про шляхи завершення війни. Повідомляється, що у результаті цієї зустрічі делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – це перший обмін за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф дискусії 4 та 5 лютого назвав «конструктивними та зосередженими на тому, як створити умови для міцного миру». Він також повідомив, що делегації домовилися продовжити тристоронні переговори в найближчі тижні. Але США як місце наступних зустрічей Віткофф не називав.
Держсекретар США Марко Рубіо за підсумками першого дня переговорів заявив про скорочення списку відкритих питань між Україною і Росією щодо досягнення мирної угоди, але залишаються «найскладніші» питання.
Переговори. Обмін. Зеленський назвав кількість втрат
- «З двома завданнями наша делегація впоралася». У Раді прокоментували переговори в Абу-Дабі.
Крім звільнення полонених, Україна на переговорах в ОАЕ мала дві мети, і українська делегація зі своїм завданням впоралася, сказав в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода Live) народний депутат від «Слуги народу», голова комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.
За його словами, за допомогою таких зустрічей Україна намагається тримати президента Трампа у переговорному процесі.
«Було б набагато гірше, якби він повністю відключився, так би мовити, від цього переговорного процесу. А по-друге, ми намагаємося нейтралізувати різного роду провокації, які вчиняє Путін, зокрема намагаючись звинуватити Україну, що нібито ми не зацікавлені в мирі. Це дві політико-дипломатичні задачі, з якими наша делегація впоралася», – вважає Олександр Мережко.
Головним же каменем спотикання залишається територіальне питання, каже депутат:
«Насправді йдеться про абсурдну і провокаційну вимогу Путіна щодо виведення українських військ з території Донецької области. Тобто Путін розуміє, що це абсолютно не є прийнятним для України, але він намагається просувати це суто в провокаційних цілях, щоб дестабілізувати ситуацію в Україні і намагатися використати наших американських партнерів, щоб звинуватити, що нібито ми не хочемо миру».
На його думку, потрібно повернутися до плану, який раніше пропонував президент Трамп. «Тобто безостережне припинення вогню вздовж лінії фронту. І з наданням відповідних надійних гарантій безпеки України», – сказав Мережко.
- 15 звільнених 5 лютого з полону українців були засуджені у Росії до довічного ув’язнення
Серед українців, яких звільнили із російського полону 5 лютого 2026 року, 15 осіб мали вирок судів Росії до довічного позбавлення волі.
Про це в ефірі Радіо Свобода повідомив Петро Яценко, представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Загалом додому повернулися 157 українців, з яких 150 – військовослужбовці, ще семеро – цивільні. Більшість із них перебували в російському полоні з 2022 року.
«Вони представляють майже всі сили безпеки і оборони: це і сухопутні війська, це оборонці Маріуполя, це захисники з донецького, луганського, херсонського, запорізького напрямків», – зазначив Яценко.
Наразі звільнених з полону привезли до медичного закладу, де вони будуть проходити огляд і подальшу реабілітацію. Стан здоров’я чоловіків – поганий, каже представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
«Більшість з них потребує тривалої реабілітації, реінтеграції в суспільство. В них проблеми з опорно-руховим апаратом, інколи – з ментальним здоров’ям, проблеми з травною системою. Понад три роки в полоні (більшість перебувало саме такий час) даються в знаки», – каже Петро Яценко.
Віткофф: на переговорах в Абу-Дабі обговорювалося питання припинення вогню
Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф повідомив, що на переговорах в Абу-Дабі (ОАЕ) обговорювалося питання припинення вогню.
«Протягом двох днів делегації провели широкі обговорення щодо питань, що залишилися відкритими, включаючи методи впровадження припинення вогню та моніторингу припинення воєнних», – написав він у соцмережі Х.
Віткофф зазначив, що делегації домовилися доповісти про результати до своїх столиць та продовжити тристоронні переговори в найближчі тижні.
Спецпосланець Трампа дискусії 4 та 5 лютого назвав «конструктивними та зосередженими на тому, як створити умови для міцного миру».
Секретар Ради національної безпеки та оборони Рустем Умєров, який очолює українську делегацію, оприлюднив аналогічну заяву у своєму телеграмі. При цьому він додав, що Україна вдячна президенту США Дональду Трампу за його лідерство у просуванні зусиль, спрямованих на припинення війни.
4-5 лютого в столиці ОАЕ – Абу-Дабі – відбувся черговий раунд тристоронніх перемовин між Росією й Україною за посередництва США про шляхи завершення війни. Повідомляється, що у результаті цієї зустрічі делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – це перший обмін за останні п’ять місяців.
Держсекретар США Марко Рубіо за підсумками першого дня переговорів заявив про скорочення списку відкритих питань між Україною і Росією щодо досягнення мирної угоди, але залишаються «найскладніші» питання.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що найближчим часом відбудеться нова зустріч делегацій України, США і Росії у рамках переговорного процесу. Точну дату він не назвав.
Фінляндія надасть Україні військову допомогу на 43 млн євро
Фінляндія надасть Україні свій 32-й пакет допомоги на приблизно 43 мільйони євро, президент країни сьогодні ухвалив відповідне рішення.
Як повідомляє фінське Міністерство оборони, цього разу пакет допомоги включатиме матеріали вітчизняного виробництва. З міркувань безпеки детальна інформація про зміст допомоги, спосіб доставки або графік не надається.
«Фінляндія продовжуватиме підтримувати Україну, постачаючи оборонні матеріали за планом. Окрім власних пакетів підтримки, ми також беремо участь у кількох коаліціях з розвитку потенціалу для розбудови та зміцнення власних можливостей України. Ми хочемо зробити свій внесок у те, щоб Україна мала право та здатність захищати свою країну та народ», – сказав міністр оборони Антті Хаккянен.
Загальна вартість оборонних засобів, які Фінляндія поставила Україні, вже досягла 3,2 мільярда євро.
У січні Україна отримала чергову партію енергетичного обладнання від шести країн Європи, зокрема Фінляндії.
Завершився черговий раунд мирних переговорів в Абу-Дабі: подробиці
У столиці ОАЕ – Абу-Дабі, що стала замість Стамбула новим майданчиком тристоронніх перемовин між Росією й Україною за посередництва США, завершився ще один раунд переговорів про шляхи завершення війни.
Про щось вдалося домовитися? Які деталі стали відомими?
Окрім Стіва Віткоффа, який упродовж останнього року сім разів зустрічався з президентом Росії Володимиром Путіним, до переговорів також долучався зять президента Трампа Джаред Кушнер. У зустрічах брали участь нинішні та колишні співробітники розвідувальних служб обох країн, і вони зосереджувалися на вузьких темах.
За підсумками сторони вже традиційно заявили про значний прогрес, конкретним показником якого цього разу стала домовленість про перший за п’ять місяців обмін полоненими. Загалом ідеться про 314 бранців із російського й українського боку, повідомив спецпредставник США Стів Віткофф.
«Такі кроки демонструють, що стійка дипломатична взаємодія дає відчутні результати та просуває зусилля щодо припинення війни в Україні. Обговорення триватимуть», – зазначив спецпосланець США, водночас визнаючи, що чимало роботи – попереду.
Далі про це читайте тут
Кабмін збільшує виплати для членів сімей загиблих і зниклих безвісти захисників – Свириденко
Кабінет міністрів України вирішив збільшити мінімальні пенсійні виплати для членів сімей загиблих і зниклих безвісти захисників, повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
«З 1 березня 2026 року в Україні зросте адресна допомога для родин захисників і захисниць, які віддали життя або зникли безвісти, захищаючи Україну від російської агресії. Мінімальна пенсійна виплата на кожного непрацездатного члена сім’ї, з числа батьків, дружин, чоловіків на одну дитину полеглих захисників і захисниць, та дитині, загиблого захисника чи захисниці, якому замість пенсії призначено державну допомогу, становитиме не менше ніж 12 810 грн на людину. Сьогодні для них мінімальна виплата становить 7 800 грн», – написала Свириденко у телеграмі 5 лютого.
Крім того, за її словами, зросте мінімальна пенсійна виплати для сімей, де пенсія або державна соціальна допомога призначені на двох і більше членів родини загиблого захисника чи захисниці, крім непрацездатних батьків, дружини чи чоловіка. У таких випадках виплата має бути не менше ніж 10 020 грн на кожного члена сім’ї, замість чинних 6 100 гривень, повідомила Свириденко.
ОВА: на Дніпропетровщині через російські обстріли загинула людина, ще одна – поранена
На Дніпропетровщині через російські обстріли загинула людина, ще одна – поранена, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його словами, через артобстріл Нікополя загинула 81-річна жінка.
Голова ОВА повідомив, що атак артилерією та FPV-дронами зазнали Червоногригорівська, Покровська, Марганецька громади – пошкоджені два приватні будинки, господарська споруда, підприємство, лінія електропередач та газогін.
«КАБом та безпілотниками противник поцілив по Покровській та Миколаївській громадах, що на Синельниківщині. Постраждав 25-річний чоловік. Його госпіталізували. Горіли господарська споруда та оселя. Ще одна – потрощена. Пошкоджені й авто та екскаватор», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Важке минуле впливає на ставлення поляків до українців і спричиняє конфлікти. Результати опитування
ЛЬВІВ ‒ Як можуть співпрацювати громади українсько-польського прикордоння сьогодні? Наскільки питання спільного історичного минулого перешкоджає цій співпраці? Якою є роль місцевого самоврядування?
Ці питання були головними під час експертної дискусії у Жовкві на Львівщині, організованої громадською організацією «Українсько-польська платформа майбутнього». під час дискусії. А ще презентували нове дослідження громадської думки про ставлення поляків до українців і українців до поляків за майже чотири роки повномасштабної війни в Україні.
Невелике, але багате історією колишнє королівське місто Жовква, поєднало у собі українську, польську, єврейську культури. У XVII столітті король Ян ІІІ Собеський Жовкву перетворив на свою резиденцію. Площа Ринок, замок, сакральні пам’ятки архітектури – пізньоренесансний, костел Святого Лаврентія, Василіанський монастир Української греко-католицької церкви, синагога ХVII століття, яка потребує порятунку. Дерев’яна церква Пресвятої Трійці XVIII століття, що входить до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Місто приваблює українців, а до повномасштабного нападу Росії на Україну тут щотижня бувало багато польських туристів. Тим паче, що Жовква розташована недалеко українсько-польського кордону.
А ще двічі на рік тут збираються українські і польські експерти, щоб обговорити питання співпраці між громадами прикордоння.
Повністю читайте тут
Джерело в Генштабі підтвердило зменшення штурмів військ РФ через блокування їм «Старлінків»
Джерела Радіо Свобода в Генштабі ЗСУ підтверджують, що російські сили зменшили кількість штурмів на фронті після домовленості України і SpaceX про блокування незареєстрованих терміналів супутникового інтернету «Старлінк».
За повідомленням, кількість штурмів подекуди зменшилася, а на деяких ділянках вони взагалі припинилися.
У зведенні на 16:00 5 лютого Генштаб ЗСУ повідомив про 56 бойових зіткнень на фронті від початку доби.
Міністр оборони України Михайло Федоров раніше сьогодні повідомив, що внесені до «білого списку» термінали супутникового інтернету Starlink працюють, а ті, що перебувають у користуванні російських військових – заблоковані.
За його словами, процес верифікації терміналів Starlink триває.
Кличко: на відновлення Дарницької ТЕЦ знадобиться не менше ніж два місяці
На відновлення Дарницької ТЕЦ, що зазнала значних пошкоджень від російських ударів, і забезпечувала теплом будинки у Дарницькому й Дніпровському районах Києва, знадобиться не менше ніж два місяці, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«Фахівці дослідили характер ушкоджень, зокрема, обладнання обʼєкта критичної інфраструктури, який був однією із цілей ворога під час атаки на столицю 3 лютого. Йдеться про Дарницьку ТЕЦ. Ця ТЕЦ забезпечувала теплопостачання, зокрема, у частину будинків у Дарницькому та Дніпровському районах – у понад 1100 багатоповерхівок. У цих будинках уранці 3 лютого злили воду в системах опалення, щоб уникнути розмерзання. Наразі висновки фахівців такі, що обʼєкт отримав критичні ушкодження і на відновлення його систем й обладнання знадобиться не менше двох місяців. (Якщо не буде наступних нищівних ударів ворога)», – написав Кличко у телеграмі.
Він додав, що подати опалення у згаданих будинках до відновлення ТЕЦ неможливо.