Міненерго: через атаку РФ є знеструмлення у шести областях
Росія вночі знову атакувала обʼєкти енергетичної інфраструктури у кількох регіонах, повідомляє у телеграмі Міністерство енергетики.
За повідомленням, внаслідок атаки РФ є знеструмлені споживачі у Одеській, Миколаївській, Запорізькій, Полтавській, Київській та Дніпропетровській областях.
У міністерстві зазначають, що енергетики роблять усе можливе, щоб якнайшвидше заживити усіх абонентів.
Також Міненерго нагадує, що у більшості регіонів України діють графіки погодинних відключень для всіх категорій споживачів, а для промисловості – графіки обмеження потужності.
У ніч на 22 лютого російські війська завдали комбінованого удару по Україні. За даними Повітряних сил ЗСУ, війська РФ атакували 297 ударними БпЛА (200 з них – «Шахеди») та 50 ракетами різного типу. Українські війська зафіксували влучання 14 ракет та 23 ударних БпЛА на 14 локаціях, а також падіння збитих (уламки) БпЛА на 5 локаціях.
Як повідомив президент Володимир Зеленський, сили РФ били по Києву та регіону, Дніпропетровщині, Кіровоградщині, Миколаївщині, Одещині, Полтавщині, Сумщині. За його словами, головна ціль удару РФ – енергетика, є пошкодження залізниці, також постраждали звичайні житлові будинки.
За даними місцевої влади, російські війська завдали ударів по обʼєктах енергетичної інфраструктури на Одещині та в Миколаєві. На Київщині загинула людина, у передмісті Києва постраждали жінка і дитина. Також на Дніпропетровщині повідомлялось про двох постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати РФ у війні проти України
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 259 780 своїх військових, зокрема 890 осіб – за останню добу, такі дані вранці 22 лютого навів Генштаб ЗСУ.
Штаб повідомив свої дані про втрати РФ військової техніки:
- 11 694 танків (+9 – за останню добу)
- 24 069 бойових броньованих машин (+6)
- 37 470 артилерійських систем (+41)
- 1 652 реактивної системи залпового вогню (+1)
- 1 303 засобу протиповітряної оборони
- 435 літаків
- 348 гелікоптерів
- 142 113 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+1 705)
- 4 314 крилатих ракет
- 29 кораблів і катерів
- 2 підводних човнів
- 79 500 автомобілів і автоцистерн (+205)
- 4 073 одиниць спеціальної техніки
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Водночас російські журналісти на 20 лютого 2026 року встановили імена 186 102 російських військових, які загинули з початку повномасштабної війни з Україною. Ідентифікація відбувається на основі відкритих даних: некрологів, записів у соцмережах, оголошень про розшук зниклих безвісти.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб. Він зазначив, що в листопаді середньодобові втрати Росії сягали приблизно 1100 осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів.
«В Україні офіційно на полі бою кількість загиблих солдатів, чи то кадрових, чи тих, хто був мобілізований, становить 55 тисяч», – сказав Зеленський. Він додав, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Атаки РФ зазнали сім областей України, загинула людина, серед поранених є дитина – Зеленський
Унаслідок російського нічного удару по Україні загинула людина, ще вісім – поранені, серед них є дитина, повідомив президент Володимир Зеленський.
За його словами, головна ціль удару РФ – енергетика, є пошкодження залізниці, також постраждали звичайні житлові будинки.
Зеленський зазначив, що сили РФ били по Києву та регіону, Дніпропетровщині, Кіровоградщині, Миколаївщині, Одещині, Полтавщині, Сумщині, триває ліквідація наслідків.
«Москва продовжує вкладатися в удари більше, ніж у дипломатію. Лише за цей тиждень Росія випустила проти України понад 1300 ударних дронів, більш ніж 1400 керованих авіаційних бомб і 96 ракет різних типів, у тому числі десятки балістичних. Саме тому маємо посилювати нашу ППО. Потрібні системи, що ефективно працюють проти балістики», – написав він у телеграмі.
У ніч на 22 лютого російські війська завдали комбінованого удару по Україні. За даними Повітряних сил ЗСУ, війська РФ атакували 297 ударними БпЛА (200 з них – «Шахеди») та 50 ракетами різного типу. Українські війська зафіксували влучання 14 ракет та 23 ударних БпЛА на 14 локаціях, а також падіння збитих (уламки) БпЛА на 5 локаціях.
За даними місцевої влади, російські війська завдали ударів по обʼєктах енергетичної інфраструктури на Одещині та в Миколаєві. На Київщині загинула людина, у передмісті Києва постраждали жінка і дитина. Також на Дніпропетровщині повідомлялось про двох постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Прихильники України у Вашингтоні закликали до «міцної» західної єдності
Cотні прихильників України зібралися на мітинг у Вашингтоні, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Організатори заявили, що метою було продемонструвати єдність у Вашингтоні та закликати до подальшої участі США у зусиллях із завершення найбільшого збройного конфлікту в Європі з часів Другої світової війни.
Мітинг організували провідні українсько-американські організації у співпраці з українським посольством у Вашингтоні.
Марина Байдюк, президентка United Help Ukraine – організації, що щорічно проводить заходи на річницю вторгнення – заявила, що Україну мають сприймати не як прохача, а як стратегічного партнера.
«Нам потрібна підтримка американців, але також нам потрібна підтримка уряду США і нинішньої адміністрації», – сказала вона у коментарі Радіо Свобода. – «Ми повинні бачити Україну не просто як державу, що перебуває у війні, не як прохача, а як союзника… що стримує величезну російську армію не лише для України, але й для решти Європи та усього вільного світу».
У заході також взяла участь Nova Ukraine, одна з найбільших американських благодійних організацій, що надає гуманітарну допомогу Україні. Її генеральний директор, посол Ерін Маккі, сказав Радіо Свобода, що метою було привернути увагу до нагальних зимових потреб на місцях – від базової гуманітарної допомоги до підсилення голосів дітей, вчителів і медиків, які щодня переживають війну.
Від 2014 року, за даними організації, було розподілено приблизно 150 мільйонів доларів допомоги.
До мітингу приєдналися європейські дипломати, наголосивши, наскільки важлива трансатлантична єдність.
Посол ЄС у Вашингтоні Йовіта Неліупшене у коментарі Радіо Свобода закликала забезпечити, щоб міжнародні голоси залишалися об’єднаними на підтримку Києва.
На запитання про стан західної єдності посол ЄС зазначила, що хоча ніхто не хоче, щоб війна тривала, виклик полягає в досягненні «сталого, тривалого та справедливого миру».
«Якщо ми продовжимо підтримувати Україну, якщо ми продовжимо чинити великий тиск на Росію через санкції і інші економічні заходи … і якщо агресор зрозуміє, що агресія не може просто зникнути без відповідальності за воєнні злочини, то це буде правильний сигнал єдності», – сказала вона.
Своє послання президенту Росії Володимиру Путіну вона сформулювала чітко: «Ця війна може зупинитися прямо зараз, якщо Росія припинить агресію».
Серед промовців був пастор Марк Бернс – духовний радник президента США Дональда Трампа. Він поставив запитання, як російське керівництво може виправдовувати атаки на мирних жителів і культові споруди, одночасно начебто підтримуючи християнські цінності.
«Як можна бути християнином, коли ви бомбардуєте маленьких дітей, які просто йдуть до церкви?» – запитав він. – «Як можна бути християнином, коли ви дозволяєте російським солдатам ґвалтувати жінок? Як можна бути християнином, коли ви бомбите понад 700 церков в Україні?.. Це не таке християнство, у яке я вірю».
В інтерв’ю Радіо Свобода Бернс сказав, що відвідав Україну й поділився власними спостереженнями про звірства, включно з тими, що відбулися в Бучі, з Трампом.
«Остання розмова, яку я мав з [президентом США], була кілька днів тому, і він сказав мені: «Ми дуже, дуже близькі до того, щоб мати перемир’я», – сказав Бернс.
Він відкинув припущення, що Трамп є на боці Москви, назвавши такі твердження хибними.
«Президент Трамп хоче миру», – наголосив Бернс. – «Він знає, що Росії не можна довіряти».
Денис Сієнік, заступник голови місії українського посольства в Вашингтоні, сказав, що Київ прагне «надійного, тривалого та справедливого миру» з чіткими гарантіями безпеки. За його словами, Україна залишається прихильною до переговорів і висловив вдячність адміністрації Трампа та іншим партнерам, залученим до мирних зусиль.
Водночас Сієнік зазначив, що необхідно посилювати оборону України, щоб зберегти життя під час перемовин.
Дехто з демонстрантів висловив побоювання, що увага США до війни зменшується, оскільки повномасштабна війна вступає у п’ятий рік. Одна жінка, яка під час війни перевезла свою сім’ю до США, сказала, що важливо нагадувати американській громадськості про щоденні труднощі та загрози, з якими стикаються українці.
Інші стверджували, що доля України має значення далеко за межами її кордонів.
Сієнік вказав на розмір і різноманітність учасників акції як доказ стійкої підтримки в США.
«Я дійсно гордий бачити не лише українців, але й американців, а також європейців та громадян інших країн… Кожне слово має значення», – сказав він.
Учасники акції пройшли маршем від Меморіалу Лінкольна до резиденції російського посла.
Такі акції почалися у Вашингтоні у 2022 році як спонтанний прояв шоку та солідарності, а згодом перетворилися на те, що учасники мітингу 21 лютого назвали «болісною традицією».
Також 21 лютого на одну з центральних площ Праги вийшли кілька десятків тисяч чехів, які висловили свою підтримку Україні. Подібні акції, як повідомляється, також відбулися у Парижі, Лондоні, Дюссельдорфі.
24 лютого – четверта річниця повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Сибіга повідомив про російський удар по підприємству американської компанії на Сумщині
Російські війська завдали удару по підприємству американської компанії Mondelez у Тростянці на Сумщині, повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга пізно ввечері 21 лютого.
«Сьогодні Росія завдала удару по ще одному американському підприємству в Україні – цивільному виробничому об'єкту Mondelez у Тростянці – одній з перших великих інвестицій США в незалежну економіку України. Ракета влучила в один з виробничих корпусів», – написав він у соцмережі Х.
Міністр наголосив, що це не військова ціль, а завод, який працює з 1990-х років – «виробляє всесвітньо відомі бренди, працевлаштовує українців, робить внесок у нашу та американську економіку».
«Москва не може говорити про економічний діалог зі Сполученими Штатами, атакуючи виробничі об'єкти, що належать США. Напад на мирну промисловість — це не війна, це навмисний економічний терор. Має бути понесена відповідальність», – додав він.
Компанія Mondelez наразі цей російський удар не коментувала.
Це не перша російська атака на американські компанії. Зокрема, у серпні 2025 року російські військові ракетами «Калібр» влучили у цивільне підприємство у Мукачеві на Закарпатті. Міський голова Андрій Балога згодом уточнив, що російської атаки зазнав завод американської компанії з виробництва електроніки Flex, який забезпечував роботою тисячі місцевих жителів. У компанії Flextronics (Flex) підтвердили ураження заводу в Мукачеві.
Коментуючи російський удар по американському підприємству на Закарпатті, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Росія «ніколи і за жодних обставин навмисно не атакувала жодні об’єкти, які не пов’язані з військовими можливостями України».
Повітряні сили ЗСУ: війська РФ вночі атакували 50 ракетами та майже 300 БпЛА, є влучання на 14 локаціях
У ніч на 22 лютого російські війська завдали комбінованого удару по об'єктах критичної інфраструктури України 297 ударними БпЛА (200 з них – «Шахеди») та 50 ракетами різного типу, повідомляє у телеграмі пресслужба Повітряних сил ЗСУ.
За даними ЗСУ, основні напрямки російського удару – Київщина, Одещина, Кіровоградщина, Полтавщина.
Попередньо, на 10:00 протиповітряна оборона знешкодила 33 ракети та 274 безпілотники різних типів:
- 2 протикорабельні ракети «Циркон»;
- 8 балістичних ракет Іскандер-М/С-400;
- 17 крилатих ракет Х-101;
- 2 крилаті ракети Іскандер-К;
- 4 керовані авіаційні ракети Х-59/69;
- 274 БпЛА різних типів.
Українські війська зафіксували влучання 14 ракет та 23 ударних БпЛА на 14 локаціях, а також падіння збитих (уламки) БпЛА на 5 локаціях.
Інформація щодо кількох російських ракет уточнюється. Атака триває – в повітряному просторі перебувають російські БпЛА, додають у Повітряних силах ЗСУ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Правоохоронці затримали підозрювану у вчиненні вибухів у Львові
Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко доповів про затримання особи, яка підозрюється у вчиненні терористичного акту у Львові, повідомив президент Володимир Зеленський.
«Двадцять п’ять людей поранено, одна людина загинула. Мої співчуття рідним... Слідству надано всі необхідні ресурси. Тривають необхідні процесуальні дії із затриманою. Міністерство внутрішніх справ інформуватиме про всі необхідні деталі. Дякую всім, хто допомагає», – написав він у телеграмі.
Клименко зазначив, що поліція спільно із СБУ затримали ймовірну підривницю львівських правоохоронців. Встановлюються інші особи, причетні до скоєння цього злочину.
За повідомленням правоохоронців, близько 00:30 22 лютого поліції надійшло повідомлення про проникнення до магазину на вулиці Данилишина у Львові. Після прибуття на місце події екіпажу патрульної поліції стався вибух. Згодом, коли прибув другий екіпаж, пролунав ще один. Попередньо встановлено, що детонували саморобні вибухові пристрої.
Унаслідок вибухів загинула 23-річна поліцейська, раніше було відомо про 24 постраждалих. У поліції розповіли, що загибла – 23-річна поліцейська Вікторія Шпилька з Волині. Вона почала службу в патрульній поліції на Херсонщині, а з 2023 року працювала на Львівщині.
Розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, що спричинив тяжкі наслідки). Досудове розслідування здійснює управління СБУ у Львівській області.
Теракт у Львові: Клименко розповів про стан постраждалих
23-річна поліцейська Вікторія Шпилько загинула внаслідок вибухів у Львові вночі 22 лютого. За життя шістьох поранених медики ще борються, ще дев’ятнадцять перебувають у шпиталях і їхньому життю нічого не загрожує. Про це під час брифінгу повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
Він уточнив, що загалом зазнали поранень 25 людей, більшість з них – це правоохоронці, але також є цивільні особи.
«Робимо все, щоб максимально швидко цей злочин розкрити, щоб були встановлені і затримані виконавці цього злочину. З метою перевірки під час виклику патрульні поліцейські направилися на адресу. Відбувся перший вибух, потім другий, коли приїхали відповідні служби. Після другого вибуху постраждало ще більше людей. Це все, що можемо сказати», ‒ повідомив міністр Ігор Клименко.
Слідчі дії тривають, перевіряють всі камери відеоспостереження.
Правоохоронці розглядають причетність Росії до вчинення теракту. Про інші версії обіцяють повідомити пізніше.
«Це виклик цивілізованому суспільству зі сторони держави-агресора, терориста і диверсанта. Хочу просити, щоб всі були уважні. Бо не тільки є вороги, які діють на лінії фронту, а діють всередині держави», ‒ наголосив міністр Клименко.
За повідомленням правоохоронців, близько 00:30 22 лютого поліції надійшло повідомлення про проникнення до магазину на вулиці Данилишина у Львові. Після прибуття на місце події екіпажу патрульної поліції стався вибух. Згодом, коли прибув другий екіпаж, пролунав ще один. Попередньо встановлено, що детонували саморобні вибухові пристрої.
Унаслідок вибухів загинула 23-річна поліцейська, раніше було відомо про 24 постраждалих. У поліції розповіли, що загибла – 23-річна поліцейська Вікторія Шпилька з Волині. Вона почала службу в патрульній поліції на Херсонщині, а з 2023 року працювала на Львівщині.
Розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, що спричинив тяжкі наслідки). Досудове розслідування здійснює управління СБУ у Львівській області.
ОВА: на Київщині є загиблий та поранена, наслідки атаки РФ зафіксували у п’яти районах
На Київщині внаслідок масованої російської атаки у Фастівському районі від отриманих травм загинув 49-річний чоловік, повідомив голова обласної військової адміністрації Микола Калашник.
За його даними, у Бориспільському районі було пошкоджено приватний будинок, попередньо, жінка отримала травми від уламків скла – їй надається необхідна медична допомога.
Наслідки російської атаки зафіксували у п’яти районах. У Фастівському районі пошкоджені п’ять приватних будинків, попередньо, з-під завалів врятували 8 людей, серед них є дитина.
У Броварському районі було пошкоджено 10 приміщень у гаражному кооперативі, у Бучанському районі – два приватні будинки та автомобіль, в Обухівському районі – складські приміщення та приватний будинок, повідомили в ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Це неймовірно! У Вашингтоні сніг випаде і все, а в Україні все працює» – митрополит Ґудзяк
Велика втома і травма за чотири роки великої війни, а з іншого боку, велика мужність, стійкість і служіння – це те, що зворушує в українцях. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розмірковує архиєпископ Української греко-католицької церкви (УГКЦ), голова Філадельфійської єпархії в США, президент УКУ, єпископ Борис Ґудзяк.
Митрополит Борис Ґудзяк є ще й адвокатом українських інтересів у США на рівні політичних, релігійних, громадських середовищ.
Якою є місія церкви у час війни? Який мир потрібен Україні? Як війна змінила і вплинула на самого владику? Про це розмова з митрополитом Філадельфійським УГКЦ Борисом Ґудзяком.
Війська РФ вночі атакували енергетичні обʼєкти на Одещині та в Миколаєві – влада
Російські війська знову завдали ударів безпілотниками по обʼєктах енергетичної інфраструктури на Одещині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
За його даними, внаслідок влучань виникли масштабні загоряння, всі осередки вогню рятувальники ліквідували.
Люди не постраждали.
Триває оцінка стану енергообʼєктів та усунення наслідків.
Очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім повідомив, що внаслідок ранкової атаки «Шахедами» є пошкодження енергетичної інфраструктури в Миколаєві – знеструмлені 16 тисяч абонентів.
Попередньої ночі, 21 лютого, російська армія масовано атакувала Одеський район ударними безпілотниками. За даними місцевої влади, було пошкоджено обʼєкти цивільної та енергетичної інфраструктури.
19 лютого у Міненерго повідомляли, що на Одещині після попередніх російських атак на енергетичну інфраструктуру ситуація залишається складною – відновлювальні роботи тривають. Без світла були 90 тисяч абонентів.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
На початку лютого російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
Нічна атака РФ: у передмісті Києва постраждали жінка і дитина
У передмісті Києва через російську атаку постраждали жінка і дитина, їх госпіталізували, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«З передмістя столиці до лікарень Києва госпіталізували двох постраждалих – жінку та дитину. Попередньо, сталося падіння уламків в приватному секторі», – написав він у телеграмі.
Вночі у низці областей була оголошена повітряна тривога через рух груп БпЛА. Під ранок по всій Україні через зліт МіГ-31К було попередження про ракетну небезпеку.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Вибух у Львові кваліфікували як теракт, загинула поліцейська – прокуратура
Унаслідок вибухів у Львові, які сталися вночі, є загиблі та поранені правоохоронці, повідомляє Національна поліція.
За повідомленням, вибухи відбулися після прибуття нарядів патрульної поліції на виклик.
За даними обласної прокуратури, сьогодні о 00:30 надійшло повідомлення про проникнення до магазину на вул. Данилишина, 20 у Львові, після прибуття на місце події екіпажу патрульної поліції пролунав вибух. Після прибуття другого екіпажу стався ще один вибух.
Попередньо встановлено, що загинула 23-річна поліцейська, кількість постраждалих встановлюється. Пошкоджені патрульний автомобіль, а також цивільний транспортний засіб.
Обласна прокуратура повідомила про початок досудового розслідування за фактом терористичного акту, що заподіяв тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 258 КК України).
Скарби зі сховищ стають видимими: як працює новий онлайн-музей спадщини України
Онлайн-музей, який можна відвідати з 18 лютого, має на меті зробити культурну спадщину України доступною для громадськості в той час, коли багато представлених артефактів неможливо побачити на власні очі.
Онлайн-виставка під назвою «Наша земля, наша історія: перехрестя української історії» демонструє 25 3D-сканів історичних об’єктів, багато з яких нині зберігаються у таємних сховищах, щоб захистити їх від війни.
Віртуальний музей поділений на п’ять залів: Північ, Південь, Схід, Захід і Центр – «кожен із них символізує різні культурні витоки, що сформували Україну та зробили у її складну спадщину й культурну ідентичність».
Серед представлених артефактів – наприклад, теракотова фігурка зі сумнозвісного острова Зміїний, який Росія захопила на початку повномасштабного вторгнення, а Україна повернула під контроль влітку 2022 року.
«Нагадує Мінськ-3». Роман Безсмертний про мирні переговори, вибори та роль Буданова
Політик, дипломат, учасник Мінського процесу в 2015-2016 та 2019 роках Роман Безсмертний в інтерв’ю Радіо Свобода поділився своїми оцінками щодо:
– результатів переговорів України, Росії та США;
– ролі у переговорах Кирила Буданова;
– стратегії України у переговорному процесі;
– можливості угоди і проведення виборів.
На фронті від початку доби відбулось 121 бойове зіткнення – Генштаб
Від початку доби 21 лютого на фронті відбулось 121 бойове зіткнення, йдеться в оперативному зведенні Генерального штабу ЗСУ.
«На Північно-Слобожанському і Курському напрямках сьогодні ворог здійснив 55 обстрілів позицій наших військ та населених пунктів, зокрема двічі - із застосуванням РСЗВ. Окупанти завдали двох авіаударів, скинувши чотири КАБ. На Південно-Слобожанському напрямку противник один раз штурмував позиції наших підрозділів у районі населеного пункту Дворічанське. Боєзіткнення триває», – кажуть у командуванні.
У Генштабі кажуть, що на Лиманському напрямку ЗСУ відбивали шість атак РФ у районах Греківки, Ставків, Дробишевого та Масляківки. Одна штурмова дія триває.
«На Костянтинівському напрямку окупанти сьогодні 13 разів штурмували позиції наших оборонців поблизу Костянтинівки, Іванопілля, Щербинівки, Берестка, Русиного Яру, Софіївки та Новопавлівки», – зазначили у Генштабі.
У командуванні зазначили, що на Покровському напрямку російські військові здійснили 27 атак.
«За уточненою інформацією, окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Шахове, Родинське, Покровськ, Удачне, Молодецьке та Муравка. Чотири спроби окупантів покращити своє становище іще тривають», – підсумували у командуванні.
19 лютого проєкт DeepState повідомив, що російська армія просунулася біля Никифорівки на схід від Слов’янська, біля Неліпівки на південний схід від Костянтинівки, а також біля Затишку і Нового Шахового на Добропільському виступі. Слов’янський, Костянтинівський і Добропільський напрямки – одні з найбільш «рухомих» на всій лінії фронту, згідно з мапою аналітиків. Також тут щодня відбуваються іноді десятки штурмів армії РФ.
Як пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, цієї весни-влітку армія РФ може готувати новий великий наступ – метою, швидше за все, стануть Слов’янсько-Краматорська агломерація та/або Оріхів-Запоріжжя. Про це, зокрема, говорив оглядач групи «Інформаційний опір» Костянтин Машовець. Також він говорив в одному з ефірів, що це може стати «лебединою піснею» Росії на фронті – у неї залишається занадто мало ресурсів для наступу, а економічні проблеми всередині РФ загострюються.
Наприкінці зими Сили оборони змогли скоригувати цей план Росії – на стику Донецької, Дніпропетровської й Запорізької областей вони розпочали контрнаступальні дії, відкинувши агресора від Покровського і ширше – від Оріхіва – зі сходу. Судячи з повідомлень Z-пабліків, наступ ЗСУ там триває.
ОВА: на Сумщині через удари дронами загинуло четверо людей
У Сумській області російський дрон атакував околиці Зноб-Новгородської громади, повідомила обласна військова адміністрація (ОВА).
«Російський дрон вбив чотирьох цивільних. Це два брати, одному 17 років та подружня пара. Жінка була медиком. Ворог скинув боєприпас із безпілотника на околиці Зноб-Новгородської громади. На цій вибухівці підірвалися двоє братів», – йдеться у повідомленні.
За даними ОВА, дорогою до лікарні сили РФ прицільно атакували автомобіль екстреної допомоги ударним БпЛА.
«Автівка загорілася. Врятуватися вдалося лише водію. Він із важкими опіками перебуває в лікарні», – кажуть у відомстві.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Сирський розповів про своє завдання на час переговорів України і РФ
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський в інтерв’ю для Le Monde зазначив, його завдання на час переговорів України і РФ полягає у тому, щоб не дати противнику просунутися.
Сирський підкреслив, що крім оборони стоїть також завдання звільнити території, якщо буде така можливість.
«До кінця переговорів моє завдання – що б не трапилося, своїми діями на полі бою запобігти глибокому просуванню противника до наших оборонних позицій і, за можливості, звільнити нашу територію», – сказав він.
Головком наголосив, що «саме це забезпечить чесні переговори, які приведуть до справедливого миру».
Раніше, в інтерв’ю Пірсу Морґану, опублікованому на YouTube ввечері 18 лютого, Володимир Зеленський заявив, що наступний раунд тристоронніх переговорів зі США і Росією щодо припинення війни РФ проти України знову пройде у Швейцарії. Планованої дати переговорів голова держави не навів, але підкреслив важливість проведення переговорів саме в Європі.
Відразу по завершенню переговорів між Україною, США і Росією в Женеві (Швейцарія) Зеленський заявив, що спостерігався прогрес у військових аспектах, але в політичних сферах залишаються «чутливі питання». «Поки що позиції різні, бо перемовини були непрості… Тобто в напрямку військовому прогрес я почув, у напрямку політичному – був діалог, домовилися йти далі, домовилися продовжувати. Там такого прогресу, як у військовому плані, я не почув», – додав президент, зазначивши, що деталі знатиме по поверненню групи в Україну.
Україна в ЄС до 2027 року та вимоги до Росії. Брюссель ставить свої умови
Європейський Союз формулює власні вимоги до Москви на тлі переговорів про припинення війни. Серед вимог – скорочення чисельності російських військ і їх виведення з сусідніх країн, виплата репарацій та демократизація російського суспільства.
Водночас у Брюсселі шукають спосіб наблизити Україну до членства в Євросоюзі вже до 2027 року.
Чого ЄС домагається від Росії та чи реальна «прискорена» євроінтеграція Києва? Детальна інформація тут
«Ультиматуми слід відправляти в Кремль»: у МЗС відповіли на погрози Словаччини і Угорщини
Угорщина і Словаччина пригрозили зупинити постачання електроенергії України, якщо не відновиться постачання нафти. Водночас Київ відкинув і засудив ці ультиматуми та шантаж, закликавши «виставляти умови Кремлю», йдеться у офіційній заяві Міністерства закордонних справ.
У МЗС наголосили, що такі дії з боку керівництва урядів Угорщини та Словаччини в ситуації масованих ударів РФ по енергетиці України в морози – «є провокативними, безвідповідальними, і ставлять під загрозу енергетичну безпеку всього регіону».
«Тим самим уряди Угорщини і Словаччини не лише підіграють агресору, а й шкодять власним енергетичним компаніям, які здійснюють енергопостачання на комерційній основі», – зазначили в МЗС.
У міністерстві повідомили, що Україна перебуває на постійному контакті з представниками Єврокомісії щодо пошкоджень української енергетики, яка страждає через щоденні російські удари.
«Ми також довели інформацію про наслідки цих атак на інфраструктуру нафтопроводу «Дружба» до урядів Угорщини і Словаччини. Під щоденними загрозами нових ракетних атак тривають безпекові, стабілізаційні ремонтні роботи. Також, Україна запропонувала альтернативні шляхи вирішення питання постачання не російської нафти до цих країн», - розповіли у відомстві.
Там додали, що Україна була, «є і буде надійним енергетичним партнером ЄС і транзитером енергоресурсів».
Водночас, «в умовах безпідставних і безвідповідальних погроз» з боку Братислави та Будапешта, Київ розглядає можливість задіяти «механізм раннього попередження», який передбачений угодою про асоціацією між Україною та ЄС.
Резюмуючи МЗС України закликало виставляти ультиматуми Москві.
«Ми закликаємо уряди Угорщини та Словацької Республіки до конструктивної взаємодії та відповідальної поведінки. Ультиматуми слід відправляти до Кремля, і точно не до Києва», – йдеться у заяві.
Прем’єр Словаччини раніше озвучив намір зупинити постачання електрики Україні, якщо «Дружба» не відновить роботу. Він заявив із посиланням на словацьку розвідку, що ремонтні роботи на нафтопроводі завершено, і звинуватив Україну в блокуванні поставок як «зброї шантажу».
Хоча Київ стверджував, що причиною перебоїв, які почалися 27 січня, став удар російського безпілотника, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив 15 лютого, що Україна нібито затримала відновлення потоку нафти, щоб змусити Угорщину відмовитися від вето щодо членства України в Європейському Союзі. Фіцо назвав це «політичним шантажем».
Як пояснював ситуацію фахівець із питань енергетики, президент Центра глобалістики «Стратегія ХХI» Михайло Гончар, в ніч на 27 січня 2026 РФ ударила дроном по лінійній виробничо-диспетчерській станції «Укртранснафти» в Бродах – основній нафтоперекачуючій станції на українській ділянці нафтопроводу «Дружба». Після удару виникла масштабна пожежа, горіння сирої нафти в найбільшому резервуарі обʼємом 75000 куб.м. тривало 10 днів. Удар призвів до зупинки функціонування ЛВДС і відповідно, транзиту російської нафти.