Армія РФ за добу втратила понад тисячу військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 262 490 своїх військових, зокрема 1 070 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 25 лютого навів український Генштаб.
Щодо втрат російської техніки, то в командуванні ЗСУ навели такі:
- танки – 11 701 (+3 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 091 (+5)
- артилерійські системи – 37 589 (+29)
- РСЗВ – 1 655 (+1)
- засоби ППО – 1 305
- літаки – 435
- гелікоптери – 348
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 146 457 (+886)
- крилаті ракети – 4 347
- кораблі / катери – 29
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 79 971 (+145)
- спеціальна техніка – 4 075 (+1).
Чотири людини загинули через удар РФ по Запорізькому району – ОВА
Чотири людини загинули, ще двоє зазнали поранення внаслідок російських атак по Запорізькому району, повідомив вранці 25 лютого очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Загалом впродовж доби окупанти завдали 643 удари по 32 населених пунктах Запорізької області… Надійшло 218 повідомлень про пошкодження житла, автівок та об’єктів інфраструктури», – написав він у телеграмі.
Читайте також: ЗСУ: за чотири роки війни українська ППО знищила понад 140 тисяч цілей, зокрема майже 90 «Кинджалів» та 45000 «Шахедів»
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Підтримка Росії третіми країнами є однією з причин затягування війни – США в Радбезі ООН
Однією з причин затягування війни Росії проти України, «попри приголомшливі втрати» російської сторони, є підтримка, яку РФ отримує від третіх країн, заявила заступниця постійного представника США при ООН Теммі Брюс, виступаючи на засіданні Ради безпеки ООН 24 лютого.
«Китай залишається вирішальним пособником російської військово-промислової машини. Ми закликали Китай багато разів у цій палаті припинити постачати Росії товари подвійного призначення і компоненти, які опиняються в дронах й іншій зброї, яка застосовується в Україні. Китай також залишається одним із найбільших імпортерів російської нафти. Якщо Китай дійсно прагне миру, він мусить негайно припинити експорт товарів подвійного призначення й припинити купувати російську нафту», – сказала вона.
Представниця США також згадала про Північну Корею й Іран.
Трамп у зверненні до Конгресу: США «дуже важко» працюють, щоб покласти край війні РФ в Україні
Президент США Дональд Трамп виступив зі щорічним зверненням до Конгресу про стан справ у країні, під час якого заявив, що США наполегливо працюють для припинення війни Росії проти України.
«Ми дуже важко працюємо над тим, щоб покласти край дев’ятій війні, вбивствам і різанині між Росією й Україною, де щомісяця гине 25 тисяч солдатів. Подумайте про це, 25 000 солдатів гине щомісяця. Війна, яка ніколи б не відбулася, якби я був президентом», – сказав Трамп у промові в ніч на 25 лютого за київським часом.
Президент США під час промови також згадав про 23-річну українську біженку Ірину Заруцьку, вбиту в місті Шарлотт (штат Північна Кароліна) в серпні минулого року.
«Вона втекла від жорстокої війни, але була вбита злочинцем… Пані Заруцька, сьогодні ввечері я обіцяю вам, що ми забезпечимо справедливість для вашої чудової дочки Ірини», – сказав Трамп, звертаючись до матері загиблої, Анни Заруцької, присутньої під час його промови. Раніше президент США Дональд Трамп закликав засудити до страти 34-річного підозрюваного у вбивстві українки.
«Це інший рівень фронту – фронт терору»: хто і навіщо атакує поліцію в тилу?
Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко заявив, що в Україні триває активна фаза диверсій і терактів, які, за його словами, організовують російські спецслужби, зокрема проти правоохоронців.
Лише за кілька днів, 22–23 лютого, сталося кілька вибухів у різних регіонах. У ніч проти 22 лютого в центрі Львова, після прибуття поліції на виклик, пролунав вибух – загинула 23-річна поліцейська, ще 25 людей зазнали поранень. Наступного ж дня у Миколаєві вибух стався на території АЗС, що не працює, під час перезмінки патрульних: поранення отримали семеро правоохоронців, двоє з них – у тяжкому стані. Увечері ще один вибух пролунав у відділку поліції в Дніпрі – попередньо без постраждалих.
Журналісти Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили про це з Віктором Ягуном, генерал-майором запасу Служби безпеки України, заступником голови СБУ (2014-2015 рр.).
– Що відбувається, як гадаєте? Чому зараз, якщо це Росія?
– Те, що це Росія, це всі зрозуміли, бо тут чіткий почерк терористичної організації, яка пройшла навчання у спецслужбах. Ми це бачили неодноразово, щоправда, не з вибухами, а з ударами «шахедів», коли вони намагалися уразити і наші ремонтні бригади, і рятувальників, і медиків, які приїжджали на виклик. Тобто стався один удар, потім через певний час на те саме місце завдали іншого.
Цей фронт називається терором, і вона намагається розширити його в тилу
Ця тактика дуже широко застосовується, і про неї повинні знати. Я це вчив ще дуже давно, правда, за кордоном. Але ця ж інформація передавалася й іншим нашим співробітникам, і я здивований, що це все не дуже сприймається.
Росія, яка не може проявити себе на фронті, має проявляти себе якось інакше, і тому вона просто перейшла на інший рівень фронту. Цей фронт називається терором, і вона намагається розширити його в тилу. Водночас вона обирає собі об'єкт. Можна було вибрати ТЦК або якісь суди. Ось обрали поліцію.
Повінстю читайте тут
ОВА: армія Росії вдарила по Дніпропетровщині, двоє людей загинули
Російська армія 24 лютого вдарила авіабомбами по Покровській громаді Синельниківського району, повідомив голова Дніпропетровської області Олександр Ганжа.
За його даними, удар пошкодив приватні будинки. Двоє місцевих жителів загинули, п’ятеро зазнали поранень.
«Це чоловіки 71, 69, 59 і 47 років та 21-річна жінка. Усі поранені госпіталізовані. Лікарі оцінюють їхній стан як середньої тяжкості», – заявив Ганжа.
Раніше голова області повідомив про російські обстріли Синельниківського та Нікопольського району протягом дня. Було відомо про пораненого чоловіка на Синельниківщині.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
План Росії щодо України провалився – голова МЗС Чехії на Генасамблеї ООН
Міністр закордонних справ Чехії Петр Мацінка на засіданні Генеральної асамблеї ООН 24 лютого закликав Росію визнати, що її план стосовно України провалився.
Звертаючись у своєму виступі до голови МЗС Росії Сергія Лаврова, який не був присутній на засіданні, чеський політик наголосив, що жодна велика країна не може виграти бій з реальністю.
Він нагадав, що в історії було багато тих, хто «вірив, що час на їхньому боці, але час діє проти них».
В історії є багато тих, хто вірив, що час стоїть на їхньому боці, але насправді час прямує проти них, наголосив чеський міністр. При цьому великі країни можуть пережити поразку, але не стратегію, в якої немає кінця.
На думку міністра, вже на часі, щоб Росія «визнала, що її план провалився».
«Ви можете тимчасово контролювати територію й наратив, створювати й контролювати пропаганду, але не можете контролювати час. А час завжди відкриває, хто говорить про безпеку, а хто її руйнує», – зазначив Мацінка.
На його думку, сила глобальної потуги лужить не в здатності розпочати війну, але в тому, щоб її закінчити.
Раніше ISW озвучував оцінку, що намір російського військового командування провести широкомасштабний літній наступ демонструє незацікавленість Кремля у пошуку рішення для завершення війни шляхом переговорів у найближчі тижні чи місяці.
Зеленський прокоментував повідомлення про намір США закінчити війну в Україні до 4 липня
Президент України Володимир Зеленський заявив, що для нього інформація про бажання Вашингтона укласти мирну угоду до 4 липня є новою.
«Для мене це нова інформація, хоча зараз інформація дуже швидко міняється. У будь-якому разі в Абу-Дабі сторони України та США порушували питання, що є бажання і бачення з боку США закінчити цю війну якнайшвидше», – сказав він під час саміту «Україна – країни Північної Європи та Балтії».
Президент наголосив, що Україна завжди підтримувала швидкий шлях щодо закінчення війни.
«Там не йдеться, що фаст-трек (швидкий шлях) пов’язаний з тим, що ми віддаємо частину своїх територій», – додав він.
Агентство Bloomberg повідомляло раніше, що США наполягають на укладенні мирної угоди між Росією та Україною до 4 липня, коли в Сполучених Штатах святкують День незалежності.
Протягом січня й лютого відбулося кілька раундів тристоронніх зустрічей України, США і Росії щодо завершення війни. Про якісь конкретні їхні результати не повідомляли. Однак у результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Дональда Трампа Стівен Віткофф напередодні в інтерв’ю Fox News заявив, що очікує на «хороші новини» в найближчі тижні, а також допускає зустріч президента України Володимира Зеленського з російським лідером Володимиром Путіним.
Попри зусилля США з посередництва у припиненні війни, Росія не виявила готовності відступати від своїх жорстких вимог, які включають відмову України від територій Донбасу.
Тим часом, Україна наполягає на сильних гарантіях безпеки від США і європейських союзників, які допомогли б захистити її від майбутньої російської агресії.
ЗСУ: за чотири роки війни українська ППО знищила понад 140 тисяч цілей, зокрема майже 90 «Кинджалів» та 45000 «Шахедів»
За чотири роки повномасштабного вторгнення РФ протиповітряна оборони знищила понад 140 тисяч повітряних цілей, повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
Зокрема, з 24 лютого 2022 року ППО, серед іншого, знешкодила 86 аеробалістичних ракет Х-47 М2 «Кинджал», 709 крилатих ракет «Калібр», 2459 крилатих ракет Х-101, 274 балістичних ракет «Іскандер-М/KN-23», якими атакувала Росія.
Також Повітряні сили ЗСУ повідомили про знищення 44700 ударних БпЛА типу Shahed, 14900 розвідувальних БпЛА та 70300 БПЛА інших типів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Ще чотири роки? Новий прогноз щодо війни
Києву потрібно ще 250 тисяч військових, щоби мати шанси перемогти Росію на полі бою, пише видання The Times.
Генерал-майор запасу ЗСУ, перший заступник командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ у 2016-2019 роках Сергій Кривонос в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода Live») підтвердив, що для стабілізації ситуації на фронті Україні необхідно призвати ще 250 тисяч осіб для ротації та доукомплектування підрозділів.
За його словами, протягом чотирьох років повномасштабної війни лише останній рік мобілізація відбувалася у «більш-менш нормальному режимі».
«І ці 250 тисяч – це питання не про нові військові частини. Це питання, в першу чергу, про поповнення існуючих військових частин, бо втрати, яких ми зазнали за ці чотири роки, у певних моментах не дають можливості багатьом військовим частинам ефективно й якісно воювати. Якщо ми хочемо достатньо впевнено тримати фронт і щоб його тримали люди, не загнані й не виснажені до максимального стану фізичного знесилення, то, звичайно, ці 250 тисяч ми маємо додати до чисельності Збройних сил. Причому це не така вже й велика кількість, порівняно з потенціалом, який наразі є в самій країні», – підсумував Кривонос.
Водночас іноземні оглядачі пишуть, що Росія може воювати ще чотири роки і призвести до втрат у два мільйони людей.
- Яка стратегія президента України Володимира Зеленського?
- Що буде далі із мобілізацією?
- Скільки ще готовий воювати президент Росії Володимир Путін?
- Що відомо про втрати?
- Що каже статистика різних держав про кількість загиблих, поранених і зниклих безвісти?
- Тим часом у річницю повномасштабного вторгнення у Київ з’їхалися високопосадовці є Європи: чи візьмуть Україну до ЄС у 2027 році?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
13 кілометрів до Слов’янська: чи почнеться велика битва за агломерацію вже цього літа?
Армія РФ просунулася поблизу Никифорівки – села на південному сході від Слов’янська, повідомив 22 січня проєкт DeepState. Від цього населеного пункту до адміністративних меж міста агресору лишається 13 кілометрів.
Аналітики фіксують просування агресора на Слов’янському напрямку понад два місяці – після того, як наприкінці грудня минулого року російські війська повністю захопили Сіверськ.
На Слов’янсько-Краматорську агломерацію армія РФ одночасно тисне з кількох напрямків – з півночі від річища Сіверського Донця, зі сходу зі сторони Сіверська та вздовж траси Бахмут – Слов’янськ.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) запитав ізраїльського військового аналітика Давида Гендельмана:
- наскільки загрозлива ситуація зараз для Слов’янська?
- чи можлива битва за Слов’янсько-Краматорську агломерацію вже цього літа?
- чи досі війна перебуває у глухому куті?
Лондон відреагував на заяву Москви щодо ядерної зброї для України
Лондон заявив, що твердження Росії про те, що Україна прагне отримати ядерну зброю за допомогою Великої Британії та Франції, є необґрунтованим.
«Це явна спроба Володимира Путіна відвернути увагу від своїх жахливих дій в Україні. У цьому немає правди», – заявив речник британського уряду, якого цитує Reuters.
Раніше речник Кремля Дмитро Пєсков назвав «намір Парижа і Лондона передати Києву ядерну бомбу» кричущим порушенням міжнародного права. Так він прокоментував повідомлення російської Служби зовнішньої розвідки, нібито Франція та Велика Британія працюють над наданням Україні ядерної бомби, а також засобів її доставки.
За даними СЗР РФ, маючи таку зброю, Київ, на думку Британії та Франції, нібито зможе претендувати «на вигідніші умови завершення бойових дій». Ідеться про приховане передавання Києву європейських компонентів, обладнання й технологій у цій сфері. За даними російських розвідників, як варіант розглядають французьку малогабаритну бойову «частину TN75 від балістичної ракети підводних човнів М51.1». При цьому в СЗР РФ твердять, що «Берлін розсудливо відмовився» від участі в цій «небезпечній авантюрі».
Франція та Україна на цю заяву Москви наразі не реагувала.
Обіг ядерної зброї у світі регулюється Договорм про нерозповсюдження ядерної зброї. Франція чи Велика Британія ніколи не заявляли про намір надавати Україні будь-які елементи такої зброї або в будь-який інший спосіб порушувати міжнародне право.
В Україні також ніколи офіційного не заявляли про намір знову здобути ядерну зброю, хоча неодноразово вказували, що країни-гаранти укладеного в 1994 році Будапештського меморандуму не виконали своїх зобов’язань за договором.
Україна відмовилася від ядерної зброї після підписання в грудні 1994 року Будапештського меморандуму. Документ передбачав запевнення (assurances) в територіальній цілісності України в обмін на відмову від ядерного озброєння. Документ підписали Росія, Україна, Велика Британія та США.
«П’ять днів напруженої роботи»: у МЗС розповіли деталі про ухвалення резолюції Генасамблеї ООН
Для Києва не стало несподіванкою, що Сполучені Штати утрималися від голосування за резолюцію про підтримку тривалого миру в Україні в Генеральній асамблеї ООН – про це повідомив журналістам речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий 24 лютого.
«Для нас це не стало здивуванням, виходячи з минулорічних подій в ГА ООН – всі памʼятають, як тоді голосувалися дві резолюції, українська та американська», – сказав він.
Натомість приємним здивуванням стала кількість голосів «за», додав речник:
«Цьому передували пʼять днів напруженої роботи всієї дипломатичної системи, від постійного представництва України при ООН та всіх наших закордонних дипломатичних установ до міністра Андрія Сибіги, який особисто переконував країни віддати голоси за український документ. В Нью-Йорк прибула для боротьби за голосування заступниця міністра Марʼяна Беца».
Тихий зазначив, що українські дипломати сподівалися отримати понад 90 голосів, щоб мати «достойний результат» порівняно з попереднім роком, але отримали 107.
«Це чудовий результат і реально чергова перемога української дипломатії у вимірі міжнародних організацій», – підсумував він.
Під час голосування за резолюцію на підтримку миру в Україні в Генасамблеї ООН утрималася 51 країна, в тому числі Сполучені Штати. У ООН зазначали, що Штати пропонували окреме голосування щодо двох пунктів документу, але пропозицію відхилили 69 голосами проти 11.
Проти проголосували Росія, Білорусь, Буркіна Фасо, Бурунді, Куба, Демократична республіка Конґо, Еритрея, Іран, Малі, Нікараґуа, Нігер і Судан.
Голова МЗС Андрій Сибіга привітав ухвалення резолюції, назвавши його підтвердженням того, що принципи статуту ООН «і надалі мають значення».
Поміж іншого, Генасамблея «вітає зусилля Сполучених Штатів, європейських країн та інших держав-членів, спрямовані на припинення війни».
Президентка Європарламенту відреагувала на заклик Зеленського щодо конкретної дати вступу України до ЄС
Європарламент підтримує вступ України до ЄС переважною більшістю. Про це 24 лютого в інтерв’ю Радіо Свобода в Брюсселі заявила президентка Європарламенту Роберта Мецола.
«Ми були першою інституцією, яка про це заявила, після чого уряди держав-членів погодилися, що це логічний наступний крок. Розширення ЄС завжди було взаємовигідним процесом – як для країн-членів, так і для тих, що прагнуть приєднатися. Подальші хвилі розширення довели, що це найкраще геостратегічне рішення для Євросоюзу», – заявила очільниця Європарламенту.
Звертаючись до Європарламенту, який з нагоди четвертої річниці вторгнення провів спецсесію, український президент Володимир Зеленський знову наголосив на важливості чіткої дати вступу України до ЄС як частини потенційного мирного врегулювання, інакше «Путін знайде спосіб блокувати Україну на десятиліття». Радіо Свобода уточнило в Мецоли, чи можливе визначення такої конкретної дати, чого раніше в історії ЄС ніколи не було.
«Переговори тривають, подивимося, яким буде результат. Але Європарламент повністю підтримує вступ України до Європейського Союзу», – підкреслила Мецола.
Топпосадовиця запевнила у підтримці Європарламентом будь-яких переговорів, що можуть завершитися прийнятним для України врегулюванням, яке поверне їй мир.
«Звісно, розширення ґрунтується на заслугах, і вступ залежить від виконання певних кроків. Але якщо запитати будь-кого в цій залі (Європарламенту – ред.), відповідь буде такою: якщо ці кроки виконані, то швидкість, з якою Україна їх виконує, має відповідати швидкості наших дій», – зазначила Мецола.
Коментуючи схвалену Європарламентом резолюцію з нагоди річниці вторгнення, у якій наголошується на важливості перемоги України у війні та її вступу до Євросоюзу, президентка Європарламенту закликала до її більшої підтримки.
«Ми й надалі наполягатимемо на нових пакетах санкцій і більшій фінансовій, логістичній та військовій допомозі Україні, бо знаємо – саме цього вона потребує. Те, що було правдою чотири роки тому, залишається правдою й сьогодні: Україна бореться за свободу, вона воює також і за нас, і ми повинні зробити все можливе, щоб їй допомогти», – резюмувала Мецола.
24 лютого очільниця Європарламенту також підписала законодавчий акт щодо кредиту Україні на 90 мільярдів євро. Мецола висловила сподівання, що подальші потрібні кроки для надання коштів буде зроблено.
«Ми очікуємо на всі кроки, необхідні для виділення цих коштів. Україна їх потребує. Україна бореться за нас. Сподіваємося, рішення буде знайдено», –наголосила Мецола.
Внесення змін до бюджету ЄС, необхідних для виділення Україні коштів, заблокував прем’єр Угорщини Віктор Орбан. Розблокувати обіцяє, коли вона відновить транзит російської нафти своєю територією через нафтопровід «Дружба», пошкоджений, як стверджують в українському МЗС, російськими обстрілами наприкінці січня.
Віктор Орбан, а також прем’єр Словаччини Роберт Фіцо, який напередодні оголосив про зупинку екстрених постачань електроенергії Україні, не вірять, що відновленню постачань нафти заважають технічні причини. Лідери двох країн ЄС вважають, що справжні причини – політичні.
«Українці вимагають, щоб Угорщина відмовилася від російської енергії, дала Україні гроші та підтримала членство України в ЄС… Національний уряд не піддасться жодному шантажу», – заявив 23 лютого в угорському парламенті Віктор Орбан, який блокує відкриття переговорних розділів з Україною щодо її членства у ЄС.
23 лютого міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в коментарі Politico сказав, що Україна пропонувала «кілька реалістичних рішень» для врегулювання ситуації щодо пошкодженого нафтопроводу «Дружба», зокрема зустріч Зеленського з Орбаном. Усі, за словами Сибіги, були відкинуті. Топдипломат пов’язав чергову напругу у відносинах із Угорщиною з виборами, які пройдуть в країні в квітні. В результаті Віктор Орбан може як втримати владу, так і втратити її.
Politico наводить також коментар президента Євроради Антоніу Кошти під час його візиту до Києва. За даними Радіо Свобода, топпосадовець отримав напередодні кілька листів від Орбана, в яких угорський прем’єр пише, що передумав погоджуватися на виділення 90 мільярдів євро Україні за рахунок бюджету ЄС, попри відповідну домовленість на саміті торік у грудні.
«Ми повинні виконати те, про що домовилися… Ніхто не може не поважати рішення Європейської ради», – сказав Кошта в Києві.
Щодо членства України в ЄС, єврокомісарка з розширення Марта Кос під час спеціальної зустрічі YES, організованої Фондом Віктора Пінчука з нагоди четвертої річниці вторгнення, запевнила, що «глухого кута» немає. Посадовиця повідомила, що ЄС готує новий підхід до методології розширення, який «дозволив би не лише Україні, а й деяким іншим країнам інтегруватися раніше».
«Я тут, живий, та подивіться, що тут робиться»: у 4-ту річницю війни рідні прийшли до могил своїх близьких, які загинули на фронті
У сніг, дощ, мороз, спеку, зранку, вдень, ввечері, щодня – завжди хтось є з рідних загиблих на Полі почесних поховань у Львові. Кожна могила – це історія людини, яка віддала своє життя за рідну землю.
24 лютого, у день, коли велика війна в Україні почалась 4 роки тому, Радіо Свобода порозмовляло біля могил захисників з їхніми рідними. Біль втрати не минає, кажуть вони.
Сибіга привітав ухвалення резолюції Генасамблеї ООН щодо підтримки миру в Україні
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга привітав голосування за резолюцію «Про підтримку сталого миру в Україні» в Генеральній асамблеї ООН 24 лютого. Резолюцію ініціювала Україна.
«У визначальні моменти міжнародна спільнота має бути чіткою у своїй позиції. Сьогодні саме такий момент. Для нас це не просто чергове голосування. Це підтвердження того, що Україна не є сам на сам – і що принципи Статуту ООН і надалі мають значення», – заявив дипломат.
Він подякував 107 державам-членам, які проголосували за документ, і додав, що Київ і надалі діятиме задля досягнення всеосяжного, справедливого та тривалого миру відповідно до Статуту ООН і міжнародного права.
Генасамблея ООН сьогодні ухвалила резолюцію 107 голосами проти 12-ти (51 країна утрималася).
У тексті Генасамблея «зі стурбованістю відзначає», що повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває чотири роки й продовжує мати «спустошливі та тривалі наслідки» для України, регіональної та глобальної стабільності.
Асамблея повторює свій заклик до справедливого та сталого миру на основі міжнародного права, закликає до повного обміну військовополоненими та повернення депортованих цивільних, у тому числі дітей.
Крім того, Генасамблея «вітає зусилля Сполучених Штатів, європейських країн та інших держав-членів, спрямовані на припинення війни».
Протягом січня й лютого відбулося кілька раундів тристоронніх зустрічей України, США і Росії щодо завершення війни. Про якісь конкретні їхні результати не повідомляли. Однак у результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Дональда Трампа Стівен Віткофф напередодні в інтерв’ю Fox News заявив, що очікує на «хороші новини» в найближчі тижні, а також допускає зустріч президента України Володимира Зеленського з російським лідером Володимиром Путіним.
Попри зусилля США з посередництва у припиненні війни, Росія не виявила готовності відступати від своїх жорстких вимог, які включають відмову України від територій Донбасу.
Тим часом, Україна наполягає на сильних гарантіях безпеки від США і європейських союзників, які допомогли б захистити її від майбутньої російської агресії.
Заява G7: лише Україна та РФ можуть досягти мирної угоди «у добросовісних переговорах»
Лідери країн «Групи семи» підтвердити непохитну підтримку України у захисті її «територіальної цілісності та права на існування», йдеться у заяві G7.
«Ми висловлюємо нашу постійну підтримку зусиллям президента Трампа щодо досягнення цих цілей шляхом ініціювання мирного процесу та залучення сторін до прямих переговорів. Європа відіграє провідну роль у цьому процесі, до якої приєднаються інші партнери. Ми також підтримуємо зобов’язання в рамках «Коаліції бажаючих» надати Україні надійні та надійні гарантії безпеки», – зазначають вони.
Країни G7 визнаємо, що лише Україна та Росія «можуть досягти мирної угоди, працюючи разом у добросовісних переговорах».
«Ми вітаємо зусилля членів G7 та інших партнерів щодо надання Україні суттєвої фінансової та натуральної підтримки, щоб допомогти країні пережити цю зиму… з січня країн G7 до Києва було доставлено понад 2500 генераторів та іншого необхідного обладнання, такого як трансформатори, турбіни, когенераційні установки, котли та ремонтне обладнання… Стійка та надійна енергетична система буде потрібна до наступної зими та для відновлення країни», – додається у заяві.
У G7 обіцяють продовжувати надавати гуманітарну допомогу та підтримку населенню України.
Протягом січня й лютого відбулося кілька раундів тристоронніх зустрічей України, США і Росії щодо завершення війни. Про якісь конкретні їхні результати не повідомляли. Однак у результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Дональда Трампа Стівен Віткофф напередодні в інтерв’ю Fox News заявив, що очікує на «хороші новини» в найближчі тижні, а також допускає зустріч президента України Володимира Зеленського з російським лідером Володимиром Путіним.
Попри зусилля США з посередництва у припиненні війни, Росія не виявила готовності відступати від своїх жорстких вимог, які включають відмову України від територій Донбасу.
Тим часом, Україна наполягає на сильних гарантіях безпеки від США і європейських союзників, які допомогли б захистити її від майбутньої російської агресії.
«Краще антидепресанти, ніж горілка». Як змінилися настрої у Росії за роки великої війни проти України?
Інфляція та подорожчання продуктів - це перше, про що згадують громадяни Росії через чотири роки після повномасiтабного вторгyення в Україну. Згідно з офіційними даниvи, за чотири воєнні роки російський рубль знецінився більш ніж на третину. Більше про вплив війни – в матеріалі проєкту Радо Свобода для російськомовної аудиторії «Настоящее время».
«Меморіал»: у РФ майже 1400 громадян України – підсудні в політичних справах, пов’язаних із війною
У Росії й на окупованих нею територіях України щонайменше 4 029 людей стали фігурантами політично вмотивованих кримінальних справ, пов’язаних із повномасштабною війною – про це повідомив правозахисний проєкт «Підтримка політв’язнів. Меморіал».
За даними правозахисників, 1 614 людей – це громадяни Росії, 1 277 – громадяни України, 121 людина має подвійне громадянство (Росії та України), 47 – громадяни інших країн.
«Нам відомі імена щонайменше 551 цивільного з паспортом України й 726 українських військовослужбовців. З 2022 року щонайменше 39 українців були засуджені до довічного ув’язнення», – йдеться в матеріалі.
Наразі 3 059 людей позбавлені волі. Проєкт зазначає, що російські суди не винесли жодного виправдувального вироку в таких справах.
Найбільше в політично мотивованих справах переслідують у Курській області РФ (346 людей), Донецькій області України (289 осіб), Москві та Московській області (249 осіб).
Загалом, за підрахунками правозахисників, на окупованих територіях України – Херсонська, Запорізька, Донецька, Луганська області, Крим, Севастополь – під кримінальним переслідуванням опинилося 899 людей.
За останніми даними, які озвучив 14 лютого президент Володимир Зеленський, Росія утримує близько 7 тисяч українських військовополонених, Україна – понад 4 тисячі полонених.
5 лютого Україна в рамках 71-го обміну полоненими з Росією повернула з неволі 157 військових і цивільних громадян. Це – перший у 2026 році обмін полоненими. За даними координаційного штабу, з російської неволі визволено 150 військових і сімох цивільних українців.
Кошта: Україна надасть оцінку щодо перспектив відновлення «Дружби», а в Угорщини є альтернатива
Президент Євроради Антоніу Кошта заявив про домовленість з Україною провести оцінювання, скільки часу потрібно на відновлення транзиту нафти нафтопроводом «Дружба».
«Коли країна-член ЄС має проблеми з третьою країною, саме ЄС треба розібратися в тих питаннях. Саме це ми і робили щодо цього нафтопроводу. Ми домовились, що Україна в найближчі дні проведе оцінювання, скільки часу потрібно на відновлення трубопроводу», – сказав Кошта.
Водночас Кошта нагадав, що існують альтернативні маршрути постачання нафти до Угорщини, зокрема з Хорватії до Угорщини, Словаччини та Сербії. За його словами, існує ще одна альтернатива – території, які також можна використати. Проте він не утонив, про ці території йдеться.
«Інше питання – поведінка члена ЄС. Вона має бути скерована дуже важливим принципом справедливої та відвертої співпраці. Тому коли Єврорада погоджується та схвалює певне рішення, усі члени ЄС повинні співпрацювати, щоб впровадити це рішення, і ніхто тоді не може зупинити чи заблокувати схвалене рішення», – сказав він.
Президент Євроради зазначив, що відповів угорському прем’єру Віктору Орбану про порушення Угорщиною принципу «справедливої та відвертої співпраці».
«І закликаю Угорщину негайно піти на співпрацю у впровадженні схваленого рішення», – додав він, закликавши Єврокомісію, «знайти способи забезпечити виконання цього рішення».
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що рішення щодо кредиту вже було схвалено, тому «ми забезпечимо його у той чи інший спосіб».
Європейські міністри в Брюсселі спробували, але не змогли, переконати Словаччину та її сусіда Угорщину відмовитися від погроз покарати Україну за затримки у відновленні нафтопроводу.
Словаччина та Угорщина блокують схвалення 20-го пакету санкцій проти Росії й виділення багатомільярдного кредиту Україні, про який лідери ЄС домовилися на саміті в грудні. Дві країни обіцяють зберігати вето, доки не відновиться транспортування російської сировини нафтопроводом «Дружба».
Українські посадовці заявляють, що він пошкоджений у результаті російських обстрілів наприкінці січня. Угорські та словацькі посадовці відкидають це твердження. 23 лютого міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив про відсутність фізичних перепон постачанням, натомість наголосивши на політичних. За словами очільника угорської дипломатії, в такий спосіб Київ змушує Будапешт розблокувати переговорний процес з Україною про її членство в ЄС.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на засіданні Ради ЄС 23 лютого наполіг, що нафтопровід пошкоджений, тому повторив свою пораду двом європейським столицям «адресувати ультиматуми Кремлю».
Після початку повномасштабного вторгнення ЄС заборонив купувати російську нафту. Для Угорщини, Словаччини та Австрії зробили відтермінування, як для держав, що не мають доступу до моря, тобто не можуть приймати нафтові танкери з інших країн та залежні від труби «Дружба».
Нафтопровід «Дружба» – транзитом через територію України – забезпечує транспортування російської нафти до Європи, зокрема Угорщини та Словаччини.
За даними дослідження фінського Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) і болгарського Центру вивчення демократії (CSD), імпорт російської сирої нафти до Угорщини та Словаччини з початку повномасштабного вторгнення в Україну впродовж 2022–2024 років приніс Кремлю 5,4 мільярда євро надходжень. Це еквівалентно вартості 1800 балістичних ракет «Іскандер-М».