Генштаб фіксує 66 боєзіткнень на фронті від початку доби, найбільше – на Костянтинівському напрямку
Російська армія атакувала 66 разів на різних напрямках фронту, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 16 годину 13 березня.
Зокрема, російські загарбники тричі атакували на Північно-Слобожанському і Курському напрямках. На Південно-Слобожанському напрямку та Краматорському напрямках Генштаб наступальних дій не фіксував.
Бойові дії тривали на Куп’янському, Лиманському та Слов’янському напрямках.
«На Костянтинівському напрямку загарбники здійснили 21 атаку поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Іванопілля, Іллінівки, Миколайпілля, Софіївки та Новопавлівки. Два бої тривають», – йдеться в зведенні.
Ще 16 разів російська армія намагалася відтіснити українські війська на Покровському напрямку, дві сутички тривають.
Штаб фіксує п’ять спроб РФ наступати на Олександрівському напрямку і 13 – на Гуляйпільському.
Російська армія один раз атакувала на Оріхівському напрямку. На Придніпровському штаб не спостерігає спроб підрозділів РФ покращити своє становище.
Армія РФ просунулася біля села Ступочки на схід від Костянтинівки, повідомив 11 березня проєкт DeepState. Село розташоване на трасі, яка йде з Бахмута і веде в південну частину Костянтинівки. Невелика частина півдня Костянтинівки вже в «сірій зоні» – українські захисники там регулярно фіксують присутність російських солдатів, які намагаються закріпитися.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у нещодавньому звіті заявив, що контратаки ЗСУ на Запоріжжі можуть зірвати план наступу Росії навесні та влітку.
9 березня головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що Сили оборони намагаються «перехопити оперативну ініціативу і змусити ворога грати за нашими правилами». За його словами, на Олександрівському напрямку продовжується контрнаступальна операція – тут угруповання ДШВ за місяць відновило контроль над 285,6 квадратних метрів. Загалом, як повідомив Сирський, з початку операції відновлено контроль над понад 400 кв. км території.
Командир першого окремого штурмового полку Дмитро «Перун» Філатов в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що на даний момент Гуляйполе Запорізької області – «майже окуповане», але «це частина загального задуму».
«Олень» втратив дім, як мільйони українців – Жанна Кадирова про скульптуру, яка представить Україну на бієнале
Скульптуру «Оригамі-оленя» евакуювали з Покровська Донецької області у серпні 2024-го через наближення фронту. Тепер вона стане центральним об’єктом українського павільйону на Венеційській бієнале. Тема українського павільйону – гарантії безпеки, які уже не діють у сучасному світі, кажуть організатори. Цей рік став першим після повномасштабного вторгнення в Україну, коли на виставку повернулася Росія, країна-агресорка.
Армія РФ «розповзається» на схід від Краматорська і Слов'янська
Російська армія просунулася біля села Федорівка Друга на схід від Краматорська та Слов'янська, повідомив ввечері 12 березня проєкт DeepState.
Село розташоване на північ від траси Бахмут – Слов'янськ, якою агресор останніми тижнями активно просувався в районі села Привілля. Звідси армії РФ залишається близько 13 кілометрів до Слов'янська і 15 – до Краматорська навпростець.
Для Слов'янська загроза особливо висока, адже агресор пробивається вперед по великій трасі, що може полегшити йому просування.
«Як повідомляють бійці з місць, противник посилив ділянку піхотою, яка вже стає активнішою у своїх атаках на позиції українських військових», – так охарактеризували аналітики DeepState ситуацію на Слов'янському напрямку.
Російська армія на початку березня вперше за час війни Росії проти України обстріляла околиці Краматорська з артилерії, що, найімовірніше, було разовою акцією. У Слов'янську міська влада активно завішує дороги антидроновими сітками.
Вранці 13 березня Генштаб ЗСУ повідомив про 8 штурмів на Слов'янському напрямку. Росія намагається йти на місто і з півночі з боку Лиману, де відомство нарахувало 7 штурмів.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Ми повинні дотримати свого слова»: Макрон про 90-мільярдну позику ЄС для України
Лідери Європейського Союзу узгодили рішення надати Україні 90 мільярдів євро кредиту на основі спільних запозичень ЄС із огляду на контекст війни, яка триває, нагадав президент Франції Емманюель Макрон. Цей контекст не змінився, відтак рішення актуальне, заявив він на спільній конференції з Володимиром Зеленським у Парижі 13 березня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Водночас Макрон підкреслив, що виступає за відновлення нафтопроводу «Дружба», через який Угорщина блокує надання Україні позики. Прем’єр-міністр країни Віктор Орбан вимагає поновлення прокачки через нього нафти, зупиненої внаслідок січневих обстрілів нафтогону Росією.
«Я розділяю два питання, і я рішуче хочу вирішити обидва. Ми повинні дотримати наші слова. 90 мільярдів повинні бути передані в умовах, які були погоджені в грудні, тоді як «Дружба» повинна бути відреставрована, і все це повинно бути зроблено дуже прозоро», – заявив Макрон.
Зеленський своєю чергою заявив про координацію позицій України і держав ЄС перед їхнім самітом у Брюсселі, запланованим на 19-20 березня, «щоб вийти на розблокування цих коштів».
«Коли Росія зараз фактично отримує додаткові ресурси завдяки черговій дестабілізації (на Близькому Сході – ред.), Україна має отримати те, в чому Європа вже ухвалила рішення. Важливо, щоб рішення Європи працювали», – підкреслив Зеленський.
Нафтопровід «Дружба» – транзитом через територію України – забезпечує транспортування російської нафти до Європи, зокрема Угорщини та Словаччини. Після початку повномасштабного вторгнення ЄС заборонив купувати російську нафту. Для Угорщини, Словаччини та Австрії зробили відтермінування, як для держав, що не мають доступу до моря, тобто не можуть приймати нафтові танкери з інших країн та залежні від труби «Дружба». Австрія змогла диверсифікувати постачання нафти.
Наприкінці січня, за даними української сторони, нафтопровід був пошкоджений у результаті російських обстрілів. Угорські та словацькі посадовці відкидають це твердження. Угорщина заявила, що нібито нещодавно опубліковані супутникові дані свідчать, що немає жодної технічної чи експлуатаційної причини, яка б завадила негайному поверненню трубопроводу до нормальної роботи.
Словаччина та Угорщина блокують схвалення 20-го пакету санкцій проти Росії й виділення багатомільярдного кредиту Україні, про який лідери ЄС домовилися на саміті в грудні. Дві країни обіцяють зберігати вето, доки не відновиться транспортування російської сировини нафтопроводом «Дружба».
Зеленський розповів, скільки Росія може заробити завдяки послабленню «нафтових» санкцій США
Зняття санкцій Сполучених Штатів із російської нафти, яка на цей час вже перебуває на танкерах у морі, може збагатити російський бюджет на суму 10 мільярдів доларів. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з лідером Франції Еммануелем Макроном, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Тільки одне це послаблення з боку Америки може дати Росії на війну близько 10 мільярдів доларів. Це точно не допомагає миру. І тому рішучість Євросоюзу, рішучість інших партнерів в світі зараз має зберігатись і працювати так, щоб у Росії не було додаткових ілюзій. Росія повинна завершити цю війну», – зазначив Зеленський.
Він додав, що послаблення санкцій за будь-яких обставин посилює Росію.
«Ми чуємо сигнали, що це для того, щоби стабілізувати ситуацію. Але, на мій погляд, логіка зовсім інша, і вона в тому, що витрачає Росія ці гроші насамперед на зброю… Врешті-решт знімати санкції, щоби потім проти на тебе прилітало більше дронів, на мій погляд, не є правильним рішенням», – зауважив президент.
Посилаючись на доповіді розвідок, Зеленський зауважив, що ці ж дрони Іран і його союзники застосовують проти країн Близького Сходу, «а також проти європейців, американців, чия присутність на тих чи інших базах там є». Саме тому, за його словами, він не підтримує рішення послабити санкції проти Росії.
Президент Франції згадав засідання G7, яке відбулося в середу і на якому «всі погодилися, що не треба переглядати нашу політику санкцій щодо РФ». Відповідаючи на запитання журналіста, як тоді розцінювати рішення США, Макрон підкреслив, що воно – тимчасове.
«Державний секретар казначейства США сказав, що в цих пом’якшень дуже короткострокова дія. Тобто він сказав, що це не припинення санкцій – вони тривають. Це лише тимчасовий захід», – сказав він.
Європейські держави при цьому, додав президент Франції, виступають за продовження дії запроваджених санкцій, а їхнє припинення «нічим не обґрунтоване».
Читайте також: У Кремлі прокоментували послаблення санкцій США щодо російської нафти
Адміністрація президента США Дональда Трампа 12 березня видала нову ліцензію, яка дозволяє країнам тимчасово купувати певні російські нафтопродукти, які «застрягли в морі». Ліцензія, опублікована на сайті Міністерства фінансів США, поширюється лише на російську сиру нафту або нафтопродукти, завантажені на судна станом на 12 березня. Ліцензія дозволяє ці поставки до 11 квітня.
Це рішення було схвалено на тлі росту ціни на нафту вище 100 доларів за барель 12 березня після повідомлень про подальші напади на судна у водах Перської затоки та закриття ключових нафтових терміналів.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що рішення США щодо російської нафти впливає на європейську безпеку і «викликає занепокоєння». Українське дипломатичне джерело в коментарі Радіо Свобода сказало, що послаблення санкцій щодо російської нафти «точно не допоможе стабілізувати ринок, але допоможе Росії воювати довше – це при тому, що саме Росія допомагає іранському режиму дестабілізувати Близький Схід».
Днями Єврокомісія закликала США дотримуватися обмежень на нафту з РФ.
США та Ізраїль завдають ударів по Ірану з 28 лютого. Тегеран у відповідь атакує Ізраїль та американські військові бази у Перській затоці. Війна на Близькому Сході, яка триває вже другий тиждень, фактично закрила Ормузьку протоку, через яку проходить п’ята частина світового обсягу нафти, для перевезення танкерів.
США тимчасово дозволили купувати російську нафту: як бути Україні
Рішення США тимчасово скасувати санкції щодо експорту російської нафти викликало «серйозне занепокоєння» у чільного представника Європейського Союзу. Президент України Володимир Зеленський каже, що це може збагатити Росію, яка п’ятий рік веде проти України війну, на мільярди доларів. У Москві вважають, що ситуативно інтереси Росії і США збігаються. Експерти кажуть Радіо Свобода, що Україна має продовжувати працювати з посадовцями у Вашингтоні, щоб це послаблення санкцій не продовжили.
Що вирішили США
Адміністрація президента США Дональда Трампа 12 березня видала нову ліцензію, яка дозволяє країнам тимчасово купувати певні російські нафтопродукти.
«Щоб збільшити глобальне охоплення існуючих поставок, Мінфін надає тимчасовий дозвіл, щоб дозволити країнам купувати російську нафту, яка зараз застрягла в морі», – написав міністр фінансів Скотт Бессент у соцмережі Х.
Далі читайте тут
Прокуратура: військового РФ судитимуть за погрози й зґвалтування під час окупації Київщини
Прокурори продовжують розслідування воєнних злочинів російських військових під час окупації частини Київської області в 2022 році, повідомляє обласна прокуратура 13 березня.
Зокрема, одному з військових РФ, який входив до складу батальйону «Волки» 16-ї бригади ГРУ генштабу РФ, повідомили про підозру. За даними відомства, в березні 2022 року, під час окупації села Качали, він разом з іншими військовими проводив рейди домівками місцевих жителів.
«Погрожуючи вбивством, окупант змусив жінку разом із малолітніми дітьми залишити власний будинок, після чого родина була позбавлена можливості проживати у своєму житлі до завершення окупації», – повідомляє прокуратура.
Дії окупанта кваліфікували за статтею про воєнні злочини, а саме – жорстоке поводження з цивільним населенням.
Вісім країн Європи закликали ЄС заборонити в’їзд колишнім російським військовим – Науседа
Лідери низки європейських країн звернулися до керівництва Європейського Союзу із закликом заборонити в’їзд громадянам Росії, які були учасниками бойових дій, повідомив президент Литви Ґітанас Науседа 13 березня.
За його словами, він, а також лідери Латвії, Естонії, Польщі, Фінляндії, Німеччини, Румунії та Швеції звернулися до президента Європейської Ради Антоніу Кошти та голови Європейської Комісії Урсули фон дер Ляєн щодо «загрози, яку становлять колишні російські комбатанти».
«Ми вважаємо, що одним із найсерйозніших та найбільш постійних ризиків є потенційне переміщення колишніх та чинних російських комбатантів до Шенгенської зони. Будь-який в’їзд таких осіб може мати серйозні наслідки для безпеки всіх держав-членів ЄС», – вважає Науседа.
Кошта: рішення США щодо російської нафти «викликає занепокоєння»
Голова Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що рішення США щодо російської нафти впливає на європейську безпеку.
«Одностороннє рішення США скасувати санкції проти російського експорту нафти викликає занепокоєння, оскільки це впливає на європейську безпеку», – написав він у соцмережі Х.
Кошта зауважив, що посилення економічного тиску на Росію є вирішальним для того, щоб вона погодилася на серйозні переговори задля миру, а послаблення санкцій збільшує російські ресурси для ведення загарбницької війни проти України.
Українське дипломатичне джерело у коментарі Радіо Свобода заявило це рішення США щодо російської нафти «точно не допоможе стабілізувати ринок, але допоможе Росії воювати довше – це при тому, що саме Росія допомагає іранському режиму дестабілізувати Близький Схід».
У Кремлі прокоментували послаблення санкцій США щодо російської нафти
У Москві розглядають послаблення енергетичних санкцій Сполучених Штатів як спробу стабілізувати ринок, заявив російським журналістам речник президента Росії Дмитро Пєсков.
«Ми бачимо дії Сполучених Штатів – спробу стабілізувати енергетичні ринки, у цьому плані наші інтереси збігаються. Ми чули заяви представників Сполучених Штатів про те, що цей виняток зроблено зараз дійсно для вже завантаженої нафти до 12 березня. Але також була і заява, що загалом надалі США не планують знімати будь-які нафтові санкції з Російської Федерації», – сказав Пєсков журналістам.
Відтак, за його словами, «ситуативно» інтереси Москви та Вашингтона збігаються. Водночас речник Кремля заявив, що поточна ситуація може призвести до наростання кризи в секторі енергетики і «без значних обсягів російської нафти стабілізація ринку неможлива».
Шмигаль про відбудову енергетики: вдалося відновити 3,5 ГВт потужностей, у планах ще 4 ГВт
Україна пройшла «найважчу у своїй історії зиму», заявив міністр енергетики Денис Шмигаль за підсумками свого виступу в уряді 13 березня.
Він підсумував, що від початку опалювального сезону Росія пошкодила понад 9 гігават генерації та десятки об’єктів розподілу. Він назвав шість ключових викликів в енергетичній сфері, в тому числі наявність пального та відбудову енергетичної інфраструктури.
За даними Шмигаля, Україні потрібне пальне, зокрема, для армії та посівної на тлі світової паливної кризи через війну на Близькому Сході. За березень Україна імпортувала майже 250 тисяч тонн бензину, дизелю та скрапленого газу, у резервах є майже по 100 тисяч тонн бензину та дизелю.
Зараз у частині регіонів відключення відсутні, в інших регіонах вони тривають по 1 або 1,5 черги, додав голова Міненерго. Дефіцит на піку споживання складає близько 1 ГВт, електростанції різних типів працюють. Водночас, попри покращення ситуації, «опалювальний сезон все ще триває, як і постійні спроби ворога знищити нашу енергосистему», додав Шмигаль.
Мінсоцполітики: у ЄС тимчасовий захист мають близько 4,4 мільйона українців, триває робота щодо підтримки зв’язку з ними
У Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності України заявили, що у країнах Євросоюзу під тимчасовим захистом перебувають 4 мільйона 380 тисяч українців, триває робота над створенням інструментів для підтримки зв’язку з громадянами за кордоном та підготовки до можливого повернення.
«Ми перебуваємо у постійному контакті з європейськими інституціями та разом із міжнародними партнерами напрацьовуємо стратегічні рамки реагування на можливі зміни (потенційне завершення дії тимчасового захисту в березні 2027 року – ред.). Водночас для України принципово важливо, щоб до наших громадян у країнах ЄС ставилися з гідністю», – сказала заступниця міністра Ілона Гавронська.
Вона додала, що триває робота над створенням інструментів для підтримки зв’язку з громадянами за кордоном. Зокрема, йдеться про розвиток мережі єдності, відкриття Центрів та просторів єдності, а також запуск цифрової платформи, яка забезпечить українцям за кордоном доступ до перевіреної інформації.
За даними статистичної служби Eurostat, на січень 2026 року у ЄС під тимчасовим захистом перебувають 4 мільйона 380 тисяч українців, найбільше у Німеччині – 1 260 230 людей.
У Eurostat повідомили, що у 2025 році країни ЄС ухвалили 683 395 нових рішень про надання тимчасового захисту громадянам України – це на 14% менше порівняно з 2024 роком.
Троє пасажирів автобуса загинули через атаку Рісії
13 березня російська армія вдарили по рейсовому автобусу, який їхав з Харкова до Великого Бурлука, у результаті чого загинули троє людей, ще четверо отримали поранення.
Удар стався близько 09:15 біля села Нова Олександрівка у Великобурлуцькій громаді, попередньо, війська РФ для атаки застосували БпЛА «Ланцет».
О 12:45 в Офісі генпрокурора повідомили, що кількість загиблих зросла до трьох.
Попередньо, російська арамія дійснила удар «Іскандером-М». Приліт був неподалік від автобуса.
«У цей час поблизу перебував рейсовий автобус. Внаслідок удару загинули троє людей: водій автобуса та двоє пасажирів. Ще четверо людей: три пасажирки автобуса та місцевий мешканець отримали поранення. Пошкоджено автобус, а також приватні житлові будинки», – повідомив Офіс Генпрокурора.
Російський суд у Криму ув’язнив жителя Ялти на 18 років за «шпигунство»
В окупованому Криму російський Верховний суд визнав жителя Ялти винним у «шпигунстві» – про це повідомляє офіційний телеграм-канал суду, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Вказується, що мешканця Ялти 1993 року народження визнали винним за статтею про державну зраду. За твердженням російської прокуратури Криму, чоловік у середині 2023 року вступив у контакт із представником Головного управління розвідки Міноборони України та повідомив про свою готовність допомагати в діяльності проти Росії.
«У листопаді 2023 року він отримав завдання, згідно з яким мав надати відомості про розміщення озброєння та військової техніки у Севастополі. Молодий чоловік здійснив відеозйомку та замалював схеми розміщення військових кораблів, інформацію надіслала представнику іноземної держави», – розповіли у прокуратурі.
Влада: на Харківщині російський дрон вдарив по автобусу – загинула людина, є постраждалі
На Харківщині російський дрон вдарив по рейсовому автобусу – загинула людина, ще четверо постраждали, повідомив голова Куп'янської районної військової адміністрації Андрій Канашевич.
За його даними, удар стався близько 09:15 біля села Нова Олександрівка у Великобурлуцькій громаді, попередньо, війська РФ для атаки застосували БпЛА «Ланцет».
«Унаслідок обстрілу відбулось влучання в рейсовий автобус «Харків – Великий Бурлук», за оперативною інформацією загинула одна та постраждали ще чотири цивільні особи», – написав він у фейсбуці.
СБУ заявила про затримання агента РФ, який готував удар по локації Білецького
Служби безпеки України заявила про затримання агента РФ, який готував ракетно-бомбовий удар по локації командира Третього армійського корпусу в зоні бойових дій.
Як повідомляє пресслужба відомства, чоловіка затримали на території гарнізону. Йому повідомили про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). Підозрюваний перебуває під вартою.
За матеріалами справи, фігурант був завербований російськими спецслужбістами через свою колишню дружину, яка проживає на тимчасово окупованій території Запорізької області. Йдеться про оператора БпЛА із іншої бригади, що виконує завдання у Харківській області.
Як встановило розслідування, фігурант намагався отримати інформацію про час та місце прибуття генерала ЗСУ на позиції свого з’єднання.
«Для збору розвідданих агент використовував свій доступ до службової інформації, а також намагався завуальовано випитувати «грифовану» інформацію у колег по службі. Одночасно з цим фігурант мав «злити» окупантам дислокацію штабу та навчального центру своєї бригади, по яких ворог готував окремий обстріл», – йдеться у повідомленні.
У СБУ заявили, що її співробітники спрацювали на випередження і викрили російського «крота» ще на початковому етапі його шпигунської діяльності, потім поетапно було задокументовано його контакти з представниками РФ та убезпечено локації відповідних Сил оборони.
Третій армійський корпус наразі це повідомлення не коментував.
З березня 2025 року корпус очолює Андрій Білецький. Третій армійський корпус ЗСУ був створений на базі Третьої штурмової бригади, яку на початку повномасштабного вторгнення заснував і очолив також сам Білецький.
Контрнаступ ЗСУ: як відбувається звільнення Дніпропетровщини
ОВА: сили РФ вночі вдарили по історичній будівлі на Чернігівщині
Російські військові вночі атакували історичну будівлю в центрі Новгород-Сіверського на Чернігівщині, виникла пожежа, повідомив голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
«Цієї ночі ворог «геранню» атакував історичну будівлю в центрі Новгорода-Сіверського. Це було приміщення місцевої бібліотеки. Пожежу загасили вогнеборці. Пошкоджені прилеглі будівлі й домівки людей», – написав він у телеграмі.
Чаус нагадав, що вчора вдень у Семенівці росіяни вдарили FPV-дроном по цивільній автівці – постраждав 52-річний цивільний чоловік.
«Укренерго»: через атаки РФ є нові знеструмлення у шести областях
Через російські атаки на енергетичну інфраструктуру на ранок є нові знеструмлення у Сумській, Донецькій, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Херсонській областях, повідомляє у телеграмі «Укренерго».
У компанії додають, що там, де це дозволяють безпекові умови, вже проводяться аварійно-відновлювальні роботи.
«Укренерго» нагадує, що через наслідки попередніх масованих російських атак в усіх регіонах України з 17:00 до 23:00 прогнозується застосування графіків обмеження потужності для промисловості та погодинних відключень для всіх споживачів.
Читайте також: Частка електрики зі Словаччини максимально сягала 1,7% від споживання в Україні – Міненерго
Президент України Володимир Зеленський заявив у вечірньому відеозверненні 1 березня, що «ми пройшли цю зиму, найбільш складну за всі роки війни». Він подякував військовим, енергетикам та іншим службам за їхню роль у проходженні найхолоднішого періоду, але попередив, що «росіяни не збираються зупинятися з ударами».
За даними ООН, станом на січень 2026 року Україна внаслідок окупації та пошкоджень від атак втратила понад половину потужностей з виробництва електроенергії, які мала до повномасштабного вторгнення, залишившись лише з 11 ГВт генерації, що значно менше за необхідні 18 ГВт у період пікового зимового споживання.
Розрив між потужностями генерації та потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив 25 лютого, що скерував до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду матеріали щодо російських атак на енергетичну інфраструктуру України у період з липня 2025 року по лютий 2026 року.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
Процес проти «Газпрому» на 1,4 млрд доларів: «Нафтогаз» заявив про остаточну перемогу у суді Швейцарії
Федеральний Верховний суд Швейцарії повністю відхилив заяву російського «Газпрому» про скасування арбітражного рішення, за яким Москва повинна сплатити «Нафтогазу» понад 1,4 млрд доларів заборгованості за послуги транспортування природного газу плюс відсотки. Про це повідомляє пресслужба української компанії.
За повідомленням, суд також зобов’язав російську компанію сплатити судові витрати у розмірі 200 000 швейцарських франків, а також компенсувати «Нафтогазу» 250 000 швейцарських франків витрат, понесених у провадженні.
«Найвища судова інстанція Швейцарії підтвердила чинність арбітражного рішення та остаточно відхилила аргументи російської сторони», – сказав голова правління компанії Сергій Корецький, додавши, що «Нафтогаз» і надалі працюватиме над примусовим виконанням цього рішення.
Російська сторона це рішення суду наразі не коментувала.
У липні 2025 року «Газпром» ініціював провадження про скасування арбітражного рішення та одночасно звернувся з клопотанням про призупинення його виконання до завершення розгляду справи. У листопаді 2025 року Федеральний Верховний суд Швейцарії відхилив клопотання про призупинення виконання. У «Нафтогазі» зазначають, що наразі суд повністю відхилив скаргу «Газпром» по суті.
У червні минулого року міжнародний арбітражний трибунал, який розглядав справу у Швейцарії, зобов’язав «Газпром» виплатити 1,37 мільярда доларів на користь української компанії. Як стверджує «Нафтогаз», з травня 2022 року «Газпром» порушив свої контрактні зобов’язання за принципом take or pay («бери або плати» – ред.), припинивши оплати. Через це у вересні 2022 року «Нафтогаз» ініціював арбітраж.
Take-or-pay (бери або плати) – умови контракту, які передбачають, що покупець повинен сплатити за певний обсяг газу (або транзиту газу) незалежно від того, скільки він закупив або транспортував насправді.