Український удар по Брянську знищив обладнання білоруського виробництва – BelPol
Асоціація колишніх білоруських силовиків BelPol повідомила, що під час українського удару по російському заводу мікроелектроніки «Кремній Ел» у Брянську було знищено обладнання, поставлене туди білоруським ВАТ «Планар».
За даними організації, отримані BelPol контракти свідчать про масштаби постачання обладнання для виробництва мікрочіпів та мережу російських підприємств, які отримують таке обладнання. Вартість знищеного обладнання оцінюється в «мільйони доларів».
Згідно з документами, на які посилається BelPol, «Планар» поставив на Брянський завод щонайменше дев’ять категорій обладнання.
На підтвердження організація опублікувала один із контрактів, згідно з яким Білорусь поставила різні типи установок на суму майже 4 мільйони доларів у 2023 та 2024 роках.
BelPol опублікувала повний список російських компаній та підприємств, яким білоруське ВАТ «Планар» постачає обладнання, зокрема в Москву, Калугу, Томськ, Новосибірськ, Нижній Новгород та інші міста Росії.
10 березня українські війська завдали удару по заводу мікроелектроніки «Кремній Ел» у Брянську. Підприємство виробляє чипи для ракетних систем та безпілотників. Російська влада заявляла про шість загиблих та десятки поранених.
У Кремлі відреагували на повідомлення про те, що Трамп втрачає інтерес до переговорів з Україною
Кремль відкинув повідомлення Financial Times про те, що спроби США бути посередниками в мирному врегулюванні війни між Росією й Україною зайшли в глухий кут, оскільки президент Дональд Трамп втрачає інтерес до переговорів.
Речник Кремля Дмитро Пєсков 16 березня заявив, що влада Росії звернула увагу на такі повідомлення ЗМІ, але дійшла іншого висновку. «Активні згадки президента Трампа про Україну в його останніх заявах свідчать про протилежне. Ніякого інтересу, судячи з заяв, президент Трамп не втрачав. Більше того, він наполегливо закликає (президента України Володимира) Зеленського піти на угоду»», – сказав Пєсков журналістам.
Речник російського лідера також заявив, що РФ все ще зацікавлена в продовженні переговорів щодо припинення війни, але місце й дата наступного раунду переговорів залишаються неясними.
«Поки що, на жаль з об’єктивних причин, місце і час не узгоджені, але ми вважаємо, що це буде можливо вже в найближчій перспективі», - зазначив Пєсков.
Напередодні видання Financial Times із посиланням на неназваних чиновників і дипломатів повідомило, що спроби США бути посередниками в мирному врегулюванні війни між Росією й Україною зайшли в глухий кут, оскільки президент США Дональд Трамп втрачає інтерес до переговорів.
Однією з причин називають війну США та Ізраїлю проти Ірану, яка відвернула увагу Вашингтона від українського напрямку. За словами європейських дипломатів, американські чиновники минулого тижня повідомили колегам із Євросоюзу, що США не посилюватимуть санкції проти російської нафтової промисловості.
Також, за даними Financial Times, помічник президента Росії Юрій Ушаков у різкій формі відмовив французьким представникам, які намагалися переконати Кремль допустити Європу до мирних переговорів.
Високопоставлений європейський дипломат розповів, що радники президента Франції Емманюель Бонн і Бертран Бухвальтер у лютому приїздили до Москви для переговорів із Ушаковим. Помічник російського президента, як стверджується, відповів відмовою на прохання щодо участі представників ЄС у переговорах між Росією, Україною та США, використавши нецензурну лексику.
«Вибачте, але взагалі-то ні, йдіть на ***», – наводить слова Ушакова Financial Times (Sorry, actually, no we donʼt, fuck you).
Коментуючи цю зустріч, представник Кремля Дмитро Пєсков заявив Financial Times, що європейські країни «не хочуть допомагати мирному процесу». «Коли приїхав представник Франції, він не приніс жодних позитивних сигналів», – сказав Пєсков.
За його словами, європейці «витрачають усі свої зусилля на те, щоб переконати українців продовжувати війну», натомість Росія «впевнена, що перемагає» і «динаміка на фронті» для російської армії позитивна.
Президент США Дональд Трамп, у свою чергу, заявив в інтерв’ю NBC News, що укладення мирної угоди заважає позиція українського президента Володимира Зеленського. «Я здивований, що Зеленський не хоче укласти угоду. Скажіть Зеленському укласти угоду, тому що Путін готовий укласти угоду. Із Зеленським набагато важче домовитися», – сказав Трамп.
Президент України Володимир Зеленський заявляв, що США мають чинити більше тиску на Росію, а не на нього. «Ми не довіряємо Росії, але я думаю і вірю, що американці справді хочуть закінчити цю війну. Я сподіваюся, що вони нам допоможуть, але необхідно чинити більше тиску на Росію, а не на мене», – заявив Володимир Зеленський в інтерв’ю виданню Politico.
Перші раунди переговорів Росії, України й США відбулися 23–24 січня і 4–5 лютого в Об’єднаних Арабських Еміратах, а третій – 17–18 лютого у Швейцарії. Наступну зустріч планували провести на початку березня, але бойові дії на Близькому Сході завадили її організувати.
На Дніпропетровщині через атаку РФ загинули дві людини, серед постраждалих є троє дітей – ОВА
На Дніпропетровщині через російську атаку загинули дві людини, ще семеро – поранені, повідомив голова обласної адміністрації Олександр Ганжа.
За його даними, війська РФ атакували Зайцівську громаду Синельниківського району.
Ганжа додав, що троє поранених госпіталізовані, їхній стан медики оцінюють як середньої тяжкості. Серед постраждалих є дівчата 8 та 17 років і 17-річний хлопець.
«Пошкоджена школа, зруйновані 10 приватних будинків. З-під завалів рятувальники дістали тіла двох загиблих», – написав він у телеграмі про наслідки російської атаки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Росія може використати до 9 мільйонів дронів у 2026 році – єврокомісар
Росія може застосувати від семи до дев’яти мільйонів безпілотників у 2026 році, заявив єврокомісар із питань оборони й космосу Андрюс Кубілюс під час виступу на форумі Europa, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.
За його словами, масштабне нарощування виробництва дронів у Росії є одним із факторів, який змушує Європу переглядати власну оборонну політику.
«Нам потрібно пам’ятати, що Росія витрачає на свою армію, у перерахунку за паритетом купівельної спроможності, близько 85% від усього оборонного бюджету Європейського Союзу. Вона також готова використати від семи до дев’яти мільйонів дронів у 2026 році», – сказав Кубілюс.
Єврокомісар наголосив, що війна Росії проти України показала нову роль безпілотників на полі бою, і Європі потрібно значно швидше нарощувати власні оборонні можливості.
Він також попередив, що на континенті не можна виключати подальшої ескалації з боку Москви.
«Існує реальна можливість, що ми можемо зіткнутися з російською агресією», – заявив Кубілюс.
За його словами, український військовий досвід у сфері дронів уже визнають на міжнародному рівні. «Саудівська Аравія просить Україну допомогти у виробництві мільйонів перехоплювачів безпілотників. Якщо країни Перської затоки, армія США й Ізраїль визнають досконалість українського військового досвіду і їхньої оборонної промисловості, то яка наша стратегія?», – заявив Кубілюс.
Він закликав Європейський Союз інтегрувати український оборонно-промисловий потенціал в європейську оборонну індустрію. За його словами, така інтеграція є життєво важливою для сильної й незалежної оборони Європи.
Єврокомісар також заявив, що Україну можна було б включити до архітектури майбутнього Європейського оборонного союзу разом із Великою Британією і Норвегією.
«Це зробило б нас сильнішими. І це було б хорошим кроком для України на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі», – сказав він.
На початку березня президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна допоможе країнам Близького Сходу захищатися від атак Ірану, українські експерти працюватимуть на місці, й про це вже домовляються.
Видання Financial Times також писало, що США і неназвана країна Перської затоки цікавляться купівлею українських дронів-перехоплювачів, щоби збивати іранські «шахеди». Тим часом, Зеленський пропонував країнам Близького Сходу «тихий обмін» і допомогу: натомість хоче отримати ракети для систем ППО.
За словами Зеленського, станом на 9 березня після початку операції США й Ізраїлю проти Ірану отримала 11 запитів на постачання безпілотників, здатних відбивати атаки дронів. За його словами, з такими запитами звернулися країни, які є регіональними сусідами Ірану, а також європейські держави і США.
12 березня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, посилаючись на дані розвідки, повідомив, що в Росії до 1 квітня запланували збільшити чисельність військ безпілотних систем до 101 тисячі військовослужбовців.
Єврокомісар з енергетики про відновлення зв’язків із Росією: «не імпортуватимемо жодної молекули»
Єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен виступив проти відновлення співпраці з Росією в енергетичній галузі, попри кризу через події на Близькому Сході. Про це він сказав журналістам у Брюсселі, коментуючи заклики бельгійського прем’єра переглянути відносини з Росією, зокрема в енергетичній галузі, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«У Європейському Союзі ми вирішили, що не хочемо імпортувати російську енергію… Надзвичайно важливо, щоб ми дотримувалися цього курсу. Ми не можемо в Європі прямо допомагати фінансувати жорстоку й незаконну війну Росії. Ми надто довго залежали від російської енергії, що дозволяло Путіну шантажувати нас», – зауважив Йоргенсен.
Єврокомісар додав, що в ЄС рішуче налаштовані притримуватися визначеного курсу на незалежність від російських енергоносіїв.
«Було б помилкою повторити те, що ми робили в минулому. Тому сигнал дуже чіткий: у майбутньому ми не імпортуватимемо з Росії навіть жодної молекули», –запевнив топпосадовець Євросоюзу.
Коментуючи вплив кризи на Близькому Сході на енергетичний ринок ЄС, Йоргенсен вказав на відсутність проблем із безпекою постачань: цей регіон мінімально імпортує енергоресурси з держав, охоплених нині війною. Водночас Європа зазнає глобальних наслідків дефіциту енергоресурсів, як-от, зростання цін.
«Ми дуже добре усвідомлюємо, що нам потрібно не лише стежити за ситуацією, що ми, звичайно, робимо, але й готуватися, адже ситуація може ще більше загостритися. Маємо бути готовими також застосовувати короткострокові заходи, щоб допомогти державам-членам у такій ситуації», - констатував Йоргенсен.
Єврокомісар зазначив, що зниженню цін сприятиме зростання частки відновлювальних джерел енергії в Європі, а також більша взаємопов’язаність енергосистем.
Нещодавно влада Угорщини заявила, що Європейський Союз має негайно зняти заборону на імпорт російської нафти й газу через загрозу зниження постачань через війну на Близькому Сході.
Після цього російський лідер Володимир Путін заявив, що Росія готова постачати нафту й газ європейським покупцям за умови, що така співпраця буде «довгостроковою» і не чинитиме політичного тиску на Москву.
У січні Європейський Союз після тривалої підготовки ще з 2022 року ухвалив обов’язковий до виконання регламент про повну відмову від російських газу та нафти.
Мету відмовитися від російських нафти та газу Європейський Союз поставив собі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Ще у травні 2022 року Єврокомісія представила план REPowerEU, який визначав поетапні кроки для цього.
Щодо нафти, ЄС запровадив санкції, заборонивши її купівлю для усіх, окрім Угорщини та Словаччини, які чинили опір рішенню й інакше заблокували б його, оскільки для ухвалення санкцій потрібна одностайність усіх країн-членів ЄС. У 2025 році частка російської нафти впала до менш ніж 3 відсотків від загального імпорту нафти до Євросоюзу. Щодо газу, то санкцій досі не запроваджували, водночас країни поступово самостійно від нього відмовлялися.
У Краснодарському краї РФ після атаки безпілотників загорілась нафтобаза
У промисловій зоні міста Лабінськ після атаки безпілотників загорілася нафтобаза, повідомив 16 березня оперативний штаб Краснодарського краю Росії.
Відео пожежі опублікували українські моніторингові телеграм-канали Supernova+ й Exilenova+.
Російський телеграм-канал Astra проаналізував кадри, що з’явилися в мережі, і підтвердив, що атакована нафтобаза «Югнафтопродукт», розташована на півночі міста.
За попередніми даними влади РФ, ніхто не постраждав.
Українські військові ситуацію поки що не коментували.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
ОВА: через російську атаку у Запоріжжі загинула жінка, серед постраждалих є 15-річна дівчина
Через російську атаку по Запоріжжю загинула жінка, ще дві людини постраждали, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
За його даними, під завалами перебували 15-річна дівчина та жінка, яка має інвалідність, їх врятували – травмовані перебувають під наглядом лікарів.
За даними місцевої влади, шість людей поранені внаслідок російських ударів по Запоріжжю і Запорізькому району, здійснених 15 березня і в ніч проти 16 березня.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У ЗСУ повідомили про нетипову ранкову атаку РФ у напрямку Київщини
У ніч на 16 березня (з 18:00 15 березня) та протягом ранку війська РФ атакували Україну 211 ударними БпЛА різних типів, понад 100 із них – «Шахеди», повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
Зазначається, що особливість удару РФ – нетипова ранкова атака противника із застосуванням ударних дронів різних типів у напрямку Київщини. Основні напрямку удару – Одеська, Запорізька та Київська області.
За попередніми даними, станом на 11:00 протиповітряна оборона знешкодила 194 ворожі БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дрони інших типів на півночі, півдні та сході країни.
Українські військові зафіксували влучання 16 ударних БпЛА на 10 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 11 локаціях.
Протягом останніх місяців війська РФ атакували Київ переважно вночі або ж на світанку.
У соцмережах писали, що сили РФ намагалися вдарити по Києву новими ракетами «Изделие-30», їх нібито збито на підльоті до столиці. Однак офіційно про це не повідомляється, а Повітряні сили ЗСУ про атаку ракетами у своєму зведенні не інформували.
За даними місцевої влади, у Києві під час ранкової атаки РФ 16 березня уламки російських дронів впали у трьох районах, зокрема в центрі міста – у Шевченківському, Соломʼянському та Святошинському районах.
В Одеській ОВА повідомили, що сили РФ знову масовано атакували Одещину ударними безпілотниками – у Чорноморську внаслідок атаки пошкоджено фасад та скління дитячого садка, а також прилеглих багатоповерхівок. Люди не постраждали.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Там ніколи не буде тих людей і тієї енергії, все знищили» – акторка Дар’я Мога про Маріупольський драмтеатр і життя в еміграції
«Завіса піднімається. Стоїш, а на тебе всі дивляться. Ти тремтиш, але тремтіння поволі минає. Коли я згадую театр, я згадую ці моменти», – розповідає акторка Дарʼя Мога про роботу в Маріупольському драмтеатрі, будівля якого рівно 4 роки тому була знищена в результаті російського авіаудару. Жінка народилася, виросла і працювала в Маріуполі Донецької області, зустріла там повномасштабне вторгнення.
Зараз живе разом з донькою в Італії, де працює на чотирьох роботах. Як їй вдалося продовжити займатися творчістю в еміграції, пережити смерть близької людини і яким вона пам’ятає закулісся знищеного театру? Про це акторка розповіла проєкту Радіо Свобода «Ти як?».
Україна заявила про 84% виконання Угоди про асоціацію з ЄС
Україна заявила, що досягла 84% виконання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Про це повідомляє Офіс віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції з посиланням на звіт за 2025 рік.
Зазначається, що за результатами 2025 року загальний прогрес виконання Угоди зріс з 81% у 2024 році до 84% у 2025 році.
В Офіс віцепрем’єра зазначають, що у 2025 році найбільший прогрес у виконанні зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію, досягнуто у фінансовому секторі – приріст за рік становить 8%, загальний прогрес – 82%, соціальній політиці та трудови відносинах – приріст за рік становить 7%, загальний прогрес – 87%, митних питаннях – 5% (загальний прогрес – 96%), а також у сільському господарстві за рік приріст становив 5% (загальний – 79%).
Українська сторона зауважує, що це – останній звіт імплементації Угоди про асоціацію, надалі всі євроінтеграційні зобовʼязання України будуть відображені у Національній програмі адаптації законодавства до права ЄС.
Угода про асоціацію мала бути підписана в листопаді 2013 року на той час президентом України Віктором Януковичем, але він відмовився це зробити. Це викликало масові протести громадян і повалення режиму Януковича в лютому 2014 року. Зрештою Україна підписала Угоду про асоціацію в червні 2014 року.
Метою угоди є зміцнення політичної асоціації та економічної інтеграції України з ЄС.
З червня 2022 року Україна має офіційний статус кандидата на вступ до ЄС.
Чітка дата вступу України до Євросоюзу, що вважається частиною безпекових гарантій, є важливою частиною потенційного мирного врегулювання, заявив у лютому президент України. Володимир Зеленський вважає, що інакше президент Росії спробує зупинити процес вступу України до ЄС.
Ранкова атака РФ на Київ: уламки БпЛА впали у трьох районах – Кличко
У Києві під час ранкової атаки РФ 16 березня уламки російських дронів впали у трьох районах, зокрема в центрі міста, повідомив мер Віталій Кличко.
«У Шевченківському районі, в самому центрі столиці, впали уламки БпЛА. Без пожежі й постраждалих. У Соломʼянському районі падіння уламків сталося на територію нежитлої забудови. Постраждалих немає. У Святошинському районі падіння уламків спричинило загоряння трави на відкритій території. Екстрені служби працюють на місцях», – повідомив Кличко.
О 8:26 у Києві оголосили повітряну тривогу, в місті працювали сили протиповітряної оборони. Повітряні сили ЗСУ попереджали, що декілька груп БпЛА з півночі, а також швидкісна ціль прямують на Київ. Близько 10-ї ранку оголосили відбій тривоги.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Каллас про небажання РФ залучати Європу до переговорів: «чому вони повинні з нами говорити?»
Верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас не здивована грубою, як повідомляється в медіа, відповіддю російської сторони на запит делегатів із Франції залучити Європу до переговорів щодо завершення війни в Україні. Про це Кая Каллас сказала журналістам 16 березня в Брюсселі перед початком засідання Ради ЄС із закордонних справ, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Росія показала, що вона насправді не хоче вести переговори. Вона фактично посилює свої атаки на Україну, тому що хоче, щоб були задоволені її максималістські цілі. І тому, оскільки європейці не готові дати їм ці максималістські вимоги, то, звичайно, чому вони повинні з нами говорити?» – зауважила Каллас.
Топдипломатка ЄС підкреслила, що слід насамперед посилювати на Росію тиск, зокрема забезпечувати дотримання максимальної стелі цін на нафту, боротися з так званим тіньовим флотом, що перевозить сировину в обхід обмежень, і погодити 90-мільярдний кредит для України.
«Усе це важливо для того, щоб ми тиснули на Росію, щоби вона перейшла від удавання переговорів до справжніх переговорів… Послаблення Сполученими Штатами санкцій щодо російської нафти є небезпечним прецедентом, тому що зараз нам потрібно, щоб у них було менше грошей на ведення війни, а не більше», – зауважила Каллас.
Напередодні видання Financial Times із посиланням на неназваних чиновників і дипломатів повідомило, що спроби США бути посередниками в мирному врегулюванні війни між Росією й Україною зайшли в глухий кут, оскільки президент США Дональд Трамп втрачає інтерес до переговорів.
Однією з причин називають війну США та Ізраїлю проти Ірану, яка відвернула увагу Вашингтона від українського напрямку. За словами європейських дипломатів, американські чиновники минулого тижня повідомили колегам із Євросоюзу, що США не посилюватимуть санкції проти російської нафтової промисловості.
Також, за даними Financial Times, помічник президента Росії Юрій Ушаков у різкій формі відмовив французьким представникам, які намагалися переконати Кремль допустити Європу до мирних переговорів.
Високопоставлений європейський дипломат розповів, що радники президента Франції Емманюель Бонн і Бертран Бухвальтер у лютому приїздили до Москви для переговорів із Ушаковим. Помічник російського президента, як стверджується, відповів відмовою на прохання щодо участі представників ЄС у переговорах між Росією, Україною та США, використавши нецензурну лексику.
«Вибачте, але взагалі-то ні, йдіть на ***», – наводить слова Ушакова Financial Times (Sorry, actually, no we donʼt, fuck you).
Коментуючи цю зустріч, представник Кремля Дмитро Пєсков заявив Financial Times, що європейські країни «не хочуть допомагати мирному процесу». «Коли приїхав представник Франції, він не приніс жодних позитивних сигналів», – сказав Пєсков.
За його словами, європейці «витрачають усі свої зусилля на те, щоб переконати українців продовжувати війну», натомість Росія «впевнена, що перемагає» і «динаміка на фронті» для російської армії позитивна.
Президент США Дональд Трамп, у свою чергу, заявив в інтерв’ю NBC News, що укладення мирної угоди заважає позиція українського президента Володимира Зеленського. «Я здивований, що Зеленський не хоче укласти угоду. Скажіть Зеленському укласти угоду, тому що Путін готовий укласти угоду. Із Зеленським набагато важче домовитися», – сказав Трамп.
Президент України Володимир Зеленський заявляв, що США мають чинити більше тиску на Росію, а не на нього. «Ми не довіряємо Росії, але я думаю і вірю, що американці справді хочуть закінчити цю війну. Я сподіваюся, що вони нам допоможуть, але необхідно чинити більше тиску на Росію, а не на мене», – заявив Володимир Зеленський в інтерв’ю виданню Politico.
Трамп також зазначав, що тимчасове ослаблення санкцій проти російської нафти пов’язане з енергетичною кризою після закриття Ормузької протоки.
«Я хочу, щоб світ мав нафту», – сказав Трамп. Президент США уточнив, що санкції повернуться, як тільки криза, пов’язана з Іраном, закінчиться. Трамп зазначив, що Іран хоче укласти угоду, але Білий дім наразі не планує домовленостей із Тегераном, «бо умови ще недостатньо добрі».
Перші раунди переговорів Росії, України й США відбулися 23–24 січня і 4–5 лютого в Об'єднаних Арабських Еміратах, а третій – 17–18 лютого у Швейцарії. Наступну зустріч планували провести на початку березня, але бойові дії на Близькому Сході завадили її організувати.
У США оголосили лауреатів «Оскара»: серед переможців – «Одна битва за іншою», «Пан Ніхто проти Путіна»
У Лос-Анджелесі, США відбулася 98-ма церемонія вручення нагород Американської кіноакадемії «Оскар».
Премію за найкращий художній фільм отримала стрічка «Одна битва за іншою» режисера Пола Томаса Андерсона. Крім того, фільм виграв у номінаціях «Найкращий монтаж» і «Найкращий кастинг». Пол Томас Андерсон став найкращим режисером й автором найкращого адаптованого сценарію, Шон Пенн – найкращим актором другого плану.
«Я написав цей фільм для своїх дітей, щоб вибачитися за той безлад, який ми залишили у цьому світі», – сказав Андерсон, приймаючи нагороду за сценарій.
Виступаючи за лаштунками, режисер визнав, що фільм відображає ситуацію в світі. «Наш фільм, очевидно, має певну паралель з тим, що відбувається в новинах щодня. Тому він, очевидно, відображає те, що відбувається у світі», – сказав він.
Документальна стрічка «Пан Ніхто проти Путіна» – про пропаганду в російській школі – отримала премію «Оскар» у категорії «Найкращий повнометражний документальний фільм».
Режисером фільму є американець Девід Боренштейн, а співавтором і одним із головних героїв – Павло Таланкін, який працював педагогом-організатором і відеографом у школі провінційного містечка Карабаш на Уралі, в Челябінській області РФ.
Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році він став знімати все, що відбувалося у навчальному закладі – лінійки, збори, урочисті вечори та уроки, які вимагало записати міністерство освіти. У 2024 році Таланкін вивіз відзнятий матеріал із Росії. Раніше стрічка була відзначена премією Британської академії кіно й телевізійних мистецтв (BAFTA).
Режисер фільму Девід Боренштейн у своїй промові на врученні «Оскара» зазначив, що картина розповідає про поступову втрату країни через повсякденні компроміси. «Коли ми стаємо співучасниками, коли уряд вбиває людей на вулицях наших великих міст, коли ми нічого не говоримо, коли олігархи захоплюють медіа й контролюють наші виробництво і споживання, ми всі стикаємося з моральним вибором. Але, на щастя, навіть «ніхто» може бути набагато сильнішим, ніж ви думаєте», – зазначив він.
Павло Таланкін на церемонії виступив російською. «Чотири роки ми дивимося на зоряне небо і загадуємо найважливіше бажання. Дуже важливе бажання. Але є країни, де замість падіння зірок з неба падають бомби і летять дрони. В ім’я нашого майбутнього, в ім’я всіх наших дітей, давайте зупинимо всі війни. Зараз», – сказав він зі сцени.
У провладних російських медіа фільм назвали «антиросійським». Після виходу стрічки до школи, де працював Таланкін, приходили співробітники силових структур. Його мати, яка там працювала бібліотекаркою і періодично замінювала вчителів, була змушена звільнитися, повідомляли місцеві ЗМІ.
Картина «Грішники» отримала «Оскар» у номінації «Найкращий оригінальний сценарій», Отем Дюраль Аркапоу отримав нагороду за найкращу операторську роботу в цій стрічці.
Премію за найкращу чоловічу роль отримав Майкл Б. Джордан, який зіграв у «Грішниках» режисера Раяна Куглера; за найкращу жіночу роль – ірландська актриса Джессі Баклі за роботу у фільмі «Гамнет» Хлої Чжао.
Найкращим міжнародним фільмом стала стрічка «Сентиментальна цінність» режисера Йоакіма Трієра, найкращим анімаційним фільмом – «Кейпоп-мисливиці на демонів» Меггі Кан і Кріса Аппельганса, найкращим анімаційним короткометражним фільмом – «Дівчина, яка плакала перлами», найкращими ігровими короткометражними фільмами – «Дві людини обмінюються слиною» і «Співаки», найкращим документальним короткометражним фільмом – «Усі порожні кімнати».
Фільм «Франкенштейн» режисера Гільєрмо дель Торо отримав три нагороди – за найкращий дизайн костюмів, найкращу роботу художника-постановника і найкращим грим, а картина «Аватар: Полум’я і попіл» Джеймса Кемерона – за найкращі візуальні ефекти.
Генштаб ЗСУ повідомив про 167 боїв на фронті минулої доби, найбільше – на Покровському напрямку
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 167 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, вчора противник завдав 101 авіаційний удар, скинув 287 керованих авіабомб. Крім того, застосував 9122 дронів-камікадзе та здійснив 3525 обстрілів населених пунктів та позицій українських військ, зокрема 155 – із реактивних систем залпового вогню.
Найбільш активні бої відбувалися на Покровському напрямку, де українські захисники зупинили 36 штурмових дій агресора в бік населених пунктів Вільне, Новоолександрівка, Шевченко, Торецьке, Білицьке, Нове Шахове та в районах населених пунктів Затишок, Никанорівка, Котлине, Новомиколаївка, Удачне, Новопідгороднє, Мирноград, Родинське, Молодецьке, Філія.
Також активні боєзіткнення були на Костянтинівському напрямку – 23 російські атаки та Гуляйпільському напрямку, де відбулося 20 атак у районі Гуляйполя та у бік Залізничного, Варварівки, Святопетрівки, Оленокостянтинівки, Чарівного.
На Олександрівському та Слов’янському напрямках сили РФ атакували 12 разів та 13 разів відповідно в районах 15 населених пунктів.
Бойові дії також продовжуються на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському та Оріхівському напрямках.
На Придніпровському напрямку наступальних дій противника не зафіксовано.
Головнокомандувач Збройних сил України (ЗСУ) Олександр Сирський 15 березня заявив, що на Запорізькому напрямку противник «зосереджує значну кількість сил і засобів, розглядаючи його основним». За його словами, інтенсивність наступальних дій в районі Гуляйполя значно вища у порівнянні з іншими напрямками.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у нещодавньому звіті заявив, що контратаки ЗСУ на Запоріжжі можуть зірвати план наступу Росії навесні та влітку.
Президент України Володимир Зеленський 3 березня розповів в інтерв’ю італійському виданню Сorriere Della Sera, що українські військові від початку року відвоювали 460 квадратних кілометрів території.
У Києві працюють сили ППО, у центрі міста впали уламки БпЛА – мер
У центрі Києва впали уламки БпЛА – пожежі та постраждалих немає, повідомив міський голова Віталій Кличко.
Близько 8:26 у Києві було оголошено повітряну тривогу. У місті працюють сили протиповітряної оборони.
Повітряні сили ЗСУ попереджали, що декілька груп БпЛА з півночі, а також швидкісна ціль прямують на Київ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
На Київщині до шести зросло число загиблих від удару РФ 14 березня – влада
На Київщині до шести зросла кількість жертв російського удару, завданого вночі проти 14 березня, повідомив очільник обласної військової адміністрації Микола Калашник.
«У лікарні від поранень, отриманих під час масованого ворожого обстрілу в ніч на 14 березня, помер чоловік 1981 року народження. Лікарі до останнього боролися за його життя, але врятувати його не вдалося», – написав він у телеграмі вранці 16 березня.
Раніше місцева влада повідомляла, що через атаку РФ 14 березня найбільше пошкоджень було в Обухівському і Броварському районах.
У ніч проти 14 березня сили РФ завдали по Україні комбінованого удару БпЛА та ракетами різних типів. Як повідомили Повітряні сили ЗСУ, війська РФ застосували 430 ударних БпЛА і 68 ракет, а основним напрямком російського удару стала Київщина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Понад 100 дронів атакували Москву протягом вихідних
Столицю Росії, Москву від вечора п’ятниці атакували щонайменше 139 безпілотників, свідчать дані, наведені мером Сергієм Собяніним.
Дрони, за його словами, були збиті, а на місці падіння уламків працювали екстрені служби. Про руйнування чи постраждалих Собянін не повідомляв.
Російське державне агентство ТАСС із посиланням на джерело в Міністерстві оборони РФ повідомило, що за ніч проти 16 березня нібито збили щонайменше 145 дронів, у тому числі 53 – над Московською областю.
Головні аеропорти Москви запроваджували обмеження на польоти під час атаки, повідомляли в «Росавіації».
Українські військові атаку поки що не коментували.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що Сили оборони України продовжують завдавати вогневого ураження по військових об’єктах противника на окупованих територіях України і на території РФ задля зниження наступальних спроможностей російського агресора.
Шість людей поранені, знеструмлені понад 7500 абонентів через удари РФ на Запоріжжі – ОВА
Шість людей поранені внаслідок російських ударів по Запоріжжю і Запорізькому району, здійснених 15 березня і в ніч проти 16 березня, повідомив очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Загалом упродовж доби окупанти завдали 710 ударів по 34 населених пунктах Запорізької області. Надійшло 88 повідомлень про пошкодження житла, об’єктів інфраструктури й автівок», – йдеться в повідомленні.
За словами голови ОВА, у Запоріжжі через російську атаку сталася пожежа, внаслідок удару знеструмлені понад 7500 абонентів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ: РФ втратила у війні близько 1 279 930 військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 279 930 своїх військових, зокрема 760 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 16 березня навів Генштаб ЗСУ.
Щодо втрат у російській військовій техніці, то в українському командуванні назвали такі:
- танки – 11 781
- бойові броньовані машини – 24 215 (+2 – за останню добу)
- артилерійські системи – 38 457 (+19)
- РСЗВ – 1 687 (+1)
- засоби ППО – 1 333 (+1)
- літаки – 435
- гелікоптери – 349
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 181 153 (+1 883)
- крилаті ракети – 4 468
- кораблі / катери – 33 (+1 – підтверджений результат попередніх уражень)
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 83 624 (+111)
- спеціальна техніка – 4 091 (+2).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Тим часом, журналісти російського видання «Медіазона», російської служби ВВС і команда волонтерів на 24 лютого цього року встановили за відкритими джерелами імена понад 200 тисяч російських військових, які загинули у війні від лютого 2022 року.
Як зазначають журналісти, список не є повним, оскільки інформація про загибель не всіх військовослужбовців стає публічно доступною.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Паралімпіада-2026: перемоги українців, бойкот та участь спортсменів РФ (фоторепортаж)
15 березня в Мілані та Кортіні-д’Ампеццо завершилися зимові Паралімпійські ігри. Україна на цих змаганнях була представлена 35 спортсменами: 25 спортсменів з інвалідністю та 10 спортсменів-лідерів (гайдів). «Синьо-жовті» паралімпійці завоювали 19 нагород – 3 золоті, 8 срібних та 8 бронзових медалей. За кількістю нагород українці стали третіми, а в загальнокомандному заліку фінішували сьомими серед 55 країн.
Вперше з 2014 року Міжнародний паралімпійський комітет (МПК) дозволив російським спортсменам представляти Росію під національним прапором, а не змагатися під нейтральним.
Збірна України не брала участь у церемонії відкриття Паралімпіади у Вероні на знак протесту, до неї приєдналася низка інших країн.
