«Київський режим» – у Кремлі пояснили, чому парад 9 травня буде без військової техніки
Рішення провести Парад на 9 травня у «скороченому форматі» ухвалене через «терористичну активність» «київського режиму», заявив 29 квітня речник президента Росії Дмитро Пєсков.
«Київський режим, який щодня втрачає землі на полі бою, зараз на повну силу вдався до терористичної активності. І тому на тлі цієї терористичної загрози вживаються всі заходи щодо мінімізації небезпеки», – сказав Пєсков (цитата за радіо «Маяк»).
Він також запропонував «не забувати, що торік був ювілейний парад». «Ця (теперішня) дата не ювілейна, але парад усе одно буде, нехай і в скороченому форматі», – наголосив речник Кремля.
За даними російської служби ВВС, обмеження мобільного зв’язку в Москві перед парадом 9 травня стануть «потужнішими». За словами одного зі співрозмовників журналістів, 5, 7 і 9 травня влада планує обмежувати весь мобільний зв’язок і, можливо, надсилання SMS-повідомлень
Міністерство оборони РФ 28 квітня оголосило, що на параді 9 травня на Красній площі в Москві не буде колон військової техніки. У параді також не братимуть участі вихованці суворовських військових та нахімовського училищ, кадетських корпусів.
Востаннє парад в Москві проводився без військової техніки у 2007 році.
У 2026 році в Росії відзначається 81-ша річниця перемоги у Великій Вітчизняній війні – так офіційна російська історична концепція називає менш як чотирирічний період Другої світової війни в Європі, коли сталінський СРСР протистояв гітлерівській Німеччині, на відміну від періоду з вересня 1939-го до червня 1941 року, коли Радянський Союз разом із нацистами розділив сфери впливу на сході Європи.
Зеленський повідомив про нові санкції через тіньовий флот і викрадення Росією українських дітей
Україна підготувала нові санкції проти російських громадян і юридичних осіб, причетних до викрадення українських дітей, та проти суден російського тіньового флоту. Про це повідомив президент Володимир Зеленський 29 квітня.
Зокрема, за його словами, серед підсанкційних людей – «функціонери державної системи Росії, колаборанти на тимчасово окупованій території і пропагандисти».
«У другому санкційному списку 23 судна, які Москва використовує для нафтового експорту. Щодо частини цього списку вже застосовані також санкції партнерів. Працюємо, щоб синхронізувати всі наші санкційні режими – санкції партнерів в Україні та санкції України в юрисдикціях партнерів», – заявив він.
Президент додав, що на найближчий час Київ готує ще один санкційний пакет – «особливої ваги». Він не уточнив, проти кого будуть спрямовані санкції.
Офіс президента оприлюднив укази щодо введення в дію рішень Ради національної безпеки. Один із них стосується 23 суден під прапорами різних країн, в тому числі РФ.
Інший указ містить перелік із чотирьох організацій, в тому числі відділення російської «Юнармії» на окупованій Донеччині. Також санкції запровадили проти 20 громадян Росії, деякі з них мають також громадянство України.
За офіційними даними України, за час повномасштабної війни в Росії та на окупованих територіях опинилися понад 20 тисяч українських дітей. Водночас уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець припускав, що Росія незаконно вивезла з України близько 150 тисяч дітей, а уповноважена ВР з прав дитини Дар’я Герасимчук називала цифру в «кілька сотень тисяч дітей, тобто десь 200-300 тисяч».
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт російського президента Володимира Путіна і дитячого омбудсмена РФ Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій і переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.
Російська уповноважена з прав дитини Марія Львова-Бєлова в липні 2023 року заявила, що Росія з початку повномасштабного вторгнення «прийняла» близько 4,8 мільйона жителів України, з них понад 700 тисяч – діти. За її словами, більшість українських дітей нібито приїхали до Росії з батьками чи іншими родичами.
Генштаб ЗСУ: на фронті від початку доби війська РФ атакували понад 50 разів
Від початку доби на фронті російські війська 54 рази атакували позиції Сил оборони, повідомляє станом на 16:00 Генеральний штаб ЗСУ.
Найбільше російських атак наразі зафіксували на Покровському напрямку – тут з початку доби російські загарбники 17 разів намагалися потіснити українських воїнів із займаних позицій у бік населених пунктів Новопавлівка, Білицьке, Дорожнє та в районах населених пунктів Родинське, Новоолександрівка, Покровськ, Гришине, Котлине, Удачне, Муравка, Новопідгородне.
На Костянтинівському напрямку сили РФ здійснили 13 атак поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Іванопілля, Іллінівки, Русиного Яру та Степанівки. Три боєзіткнення тривають.
На Гуляйпільському напрямку, за даними штабу, Сили оборони відбивали дев’ять російських атак. Продовжуються два боєзіткнення.
Бойові дії продовжуються на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
На Куп’янському напрямку противник сьогодні не проводив активних дій.
26 квітня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що російська армія активізувала наступ майже по всій лінії фронту. «Водночас Сили оборони України роблять ставку на виважене планування, інноваційні рішення й ефективне застосування наявних засобів ураження. У результаті противник зазнає втрат, які перевищують його можливості щодо доукомплектування підрозділів», – зазначив він.
Президент Володимир Зеленський 23 квітня назвав ситуацію на фронті особливою, зазначивши, що позиції ЗСУ більш стабільші, ніж у попередні місяці й роки. Водночас він вказав на те, що Росія продовжує готуватися до повітряних атак на Україну.
В американському Інституті вивчення війни (ISW) раніше заявляли, що реалії поля бою на кінець березня 2026 року демонструють, що «значні російські здобутки на фронті, не кажучи вже про повну перемогу, не є неминучими».
Північна Корея вшановує деяких своїх солдатів, які загинули у російсько-українській війні. А як щодо решти?
Коли 26 квітня сходило сонце під час церемонії відкриття меморіалу північнокорейським військовим, які загинули, воюючи на боці Росії проти України, «незліченна кількість білих повітряних кульок пам'яті» злетіла в небо з місць поховання приблизно 280 солдатів.
Ці могили розміщені на території нового Меморіального музею бойових подвигів у закордонних військових операціях Пхеньяна, є лише малою частиною з близько 2000 солдатів, які, за даними південнокорейської розвідки, загинули під час кампанії з витіснення українських військ з Курської області Росії.
Північна Корея раніше вшанувала пам'ять лише 101 солдата, які загинули у військовій кампанії на заході Росії. Ні Пхеньян, ні Москва не оприлюднили дані про втрати в боях на Курщині.
Наоко Аокі, політологиня аналітичного центру RAND, розповіла Радіо Свобода, що відносно невелика кількість солдатів, пам'ять яких публічно вшановують у Північній Кореї, ймовірно, походять з «найслухнянішого ешелону» жорсткої соціальної ієрархії КНДР.
МВА: через удар Росії по Херсону постраждала 5-річна дитина
Російські війська напередодні атакували приватну оселю в Корабельному районі Херсона, повідомив голова міської військової адміністрації Ярослав Шанько 29 квітня.
За даними МВА, внаслідок скиду вибухівки з російського дрона на подвір’я близько 20:30 постраждала дитина, яка була в будинку.
«5-річний хлопчик дістав контузію, мінно-вибухову травму та гостру реакцію на стрес. Медики надали малолітньому потерпілому необхідну допомогу. Лікування далі амбулаторне», – заявив Шанько.
Раніше 29 квітня стало відомо, що через атаки російських дронів у Херсоні постраждали п’ятеро людей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Це наше слабке місце». Що відбувається з обороною Покровська та Мирнограда?
Доля Покровського напрямку зараз вирішується вже за межами самого Покровська та Мирнограда. Про це в етері телемарафону розповів начальник відділу комунікацій 7-го корпусу ДШВ Володимир Полевий.
«Ми ще присутні фізично в географічних межах Покровсько-Мирноградської агломерації», – зазначив речник.
За його словами, російські війська намагаються просуватися, зокрема, в напрямку села Гришине, використовуючи рельєф, лісосмуги та житлову забудову вздовж річки.
Метою агресора Полевий назвав вихід до адміністративного кордону Донецької та Дніпропетровської областей.
Друга ділянка, на яку звернув увагу спікер корпусу, це район Добропілля. Там, як пояснив він, противник прагне встановити контроль над трасою Т 0514, що з'єднує Добропілля та Краматорськ.
«Саме на цих напрямках вирішується доля, зокрема, нашого сектора оборони. Покровськ – Мирноград – це, зрештою, наше слабке місце, але слабке, власне, через те, що ми там залишаємося», – сказав речник, додавши, що логістика в цьому районі повністю прострілюється.
В етері Радіо Донбас Реалії 17 квітня Володимир Полевий назвав утримання позиції на півночі Покровська та Мирнограда «логістичним кошмаром». Він зазначив, що з тактичного погляду оборони 7-го корпусу ці позиції не несуть жодних переваг, тільки ризики. Повністю розмова – тут.
Раніше 28 квітня проєкт DeepState повідомив про просування агресора в напрямку Покровська та Мирнограда.
Покровський напрямок, як і раніше, лідирує за кількістю штурмів. За минулу добу, згідно з даними Генштабу ЗСУ, армія РФ тут атакувала 48 разів.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
«Репортери без кордонів» закликали негайно звільнити кримську громадянську журналістку Данилович
Міжнародна неурядова організація «Репортери без кордонів» закликала негайно звільнити громадянську журналістку з Криму Ірину Данилович, яку викрали співробітники ФСБ рівно чотири роки тому. Відповідне повідомлення організація поширила 29 квітня.
У повідомленні наголошується, що незалежна журналістка Ірина Данилович «сьогодні утримується у в’язниці в нелюдських умовах, відбуваючи 7-річний термін ув’язнення, призначений їй за підсумками несправедливого судового розгляду».
Регіональна представниця РБК в Україні Полін Мофре вказала на те, що Росія застосовує проти ув’язнених, зокрема, українських журналістів, психологічні тортури, не надає достатню медичну допомогу та ізолює їх географічно.
«РБК вже документували це у випадку з українською журналісткою Вікторією Рощиною, яка померла в кремлівських тюрмах. Ірину Данилович вже понад три роки свавільно утримують під вартою, а майже два роки тому її депортували з Криму до Росії. Її необхідно звільнити, а ЄС має продовжувати свої зусилля щодо звільнення всіх українських журналістів, яких досі утримують під вартою», – заявила вона.
31 березня сестра громадянської журналістки Ірини Данилович розповіла Крим.Реалії, що співробітники ФСВП «цілеспрямовано доводять Ірину до смерті». Раніше Данилович сама повідомляла про те, що до арештанток застосовуються так звані безслідні тортури, такі як катування яскравим світлом та екстремально гучною музикою. У колонії після цих заяв була перевірка, яка жодних порушень не виявила.
2022 року кримську журналістку та правозахисницю Ірину Данилович викрали співробітники ФСБ. Згодом її звинуватили у зберіганні вибухових речовин, а у слідчому ізоляторі тривалий час не надавали медичної допомоги у зв’язку з гострим отитом. Внаслідок цього активістка втратила слух на одне вухо, але так і не отримує лікування.
Данилович працювала медсестрою та вела сторінку в соцмережах, а також кілька блогерських колонок, присвячених правам медпрацівників і проблемам охорони здоров’я на анексованому півострові. У своєму останньому слові вона наголосила, що справа проти неї – це «показова страта», і що «Крим знову стане вільним місцем».
27 грудня 2022 року російський суд у Криму засудив громадянську журналістку та медсестру Ірину Данилович до семи років позбавлення волі.
Синєгубов: через удар РФ по Барвінківській громаді постраждали шестеро людей
Через російський удар по Барвінківський громаді на Харківщині постраждали шестеро людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, російський БпЛА атакував приватне домоволодіння в селі Петрівка, через удар пошкоджені два житлові будинки, три господарчі споруди та два автомобілі.
Синєгубов повідомив, що внаслідок обстрілу постраждали чоловіки 60, 33, 53 років та жінки 23, 20 і 46 років – двох людей госпіталізували, а решта отримують медичну допомогу амбулаторно.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Є такі, які з часом стають командирами»: комбриг Габінет розповів, як воюють «бусифіковані»
Примусово мобілізовані, яких іноді неофіційно називають «бусифікованими», по-різному проявляють себе на службі, але з часом частина з них стає ефективними бійцями і навіть командирами. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповів командир 5-ї окремої важкої механізованої бригади Руслан Габінет.
За його словами, після мобілізації такі військові проходять етап підготовки, під час якого здобувають базові навички, адаптуються до умов служби та налагоджують взаємодію з підрозділом і командирами:
«Є такі, які спочатку бояться, а потім поступово вливаються в нове середовище і кажуть: «я думав, буде гірше, я думав, одразу піду на штурм». Починається етап підготовки… Проявляються їхні таланти й якості, які в цивільному житті могли не проявлятися».
Командир зазначив, що деяким мобілізованим у війську доводиться більше взаємодіяти з людьми та активніше проявляти себе, ніж у цивільному житті.
«Є воїни, які в цивільному житті працювали на заводі звичайними пакувальниками. Потрапивши у військове середовище, вони починають більш активно працювати з людьми, навчаються, мають хист до орієнтування на місцевості, до вогневої підготовки, розуміють хід бою. Вони не бояться ухвалювати рішення і готові брати на себе відповідальність. З «бусифікованих» вони перетворюються на справжніх лідерів, командирів відділень. Звісно, це не відбувається за один день чи за період БЗВП», – каже Габінет.
Він наголосив, що військовослужбовці, які прибувають із центрів комплектування, повинні відчувати належне ставлення з першого дня служби. За його словами, командири батальйонів спілкуються з військовослужбовцями у день їхнього прибуття до підрозділу, заздалегідь визначають місця їхнього розміщення, також із ними працюють психологи.
«Є місця, де їх одразу нагодують, напоять, одягнуть і спілкуються як з людиною, а не як з інструментом, якого треба негайно кинути в бій. Цього треба уникати. Страх – це нормально. Поповнення, новобранці, які прибувають до нас із РТЦК та СП – у всіх в очах присутній страх. Вони не знають, що буде далі. Хтось начитався у соцмережах, що вони «приїдуть і через три дні їх уб’ють», і він живе з найбільш негативним сценарієм у голові… Тут дуже важливо, щоб людина, яка з ТЦК та СП потрапляє в бригаду, розуміла, що на нього не байдуже і що він – не витратний матеріал», – каже Габінет.
Він наголосив, що фізичний вплив під час мобілізації є неприпустимим, і згодом саме командирам доводиться розв’язувати наслідки, зокрема, із самовільними залишеннями частини.
Водночас комбриг зазначив, що проблема є значно ширшою. Військові тримають фронт і воюють уже роками, тоді як частина людей у тилу уникає мобілізації, не оновлює дані або не з’являється у ТЦК, що ускладнює комплектування.
В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
В Умєрова відреагували на оприлюднені ЗМІ розмови Міндіча
Автентичність та релеватність записів, оприлюднених виданням «Українська правда» і в яких нібито фігурує секретар РНБО Рустем Умєров, мають встановити правоохоронці, заявили в пресслужбі високопосадовця.
«Автентичність, повноту та релевантність будь-яких записів або фрагментів мають встановлювати правоохоронні органи. Використання інших джерел може призвести до вказання неперевіреної чи неточної інформації», – заявила пресслужба Умєрова агентству «Інтерфакс-Україна», коментуючи оприлюднені виданням «Українська правда» фрагменти записів розмов бізнесмена Тимура Міндіча та на той момент міністра оборони Рустема Умєрова про ймовірно закупівлю продукції Fire Point.
У прессслужбі додали, що ще у листопаді 2025 року Умєров уже надавав правоохоронцям усі необхідні пояснення, а коментувати матеріали кримінального провадження він не має права.
Водночас в Умєрова зауважили, що комунікація міністра оборони на тему постачання озброєння для Сил оборони – це частина посадових обов’язків міністра, а коментуючи інтерпретації про нібито лобіювання окремих компаній, зазначили, що з 2024 року і до теперішнього часу Умєров системно працює над тим, щоб поєднувати інтереси міжнародних партнерів і українських виробників у сфері оборонної промисловості.
Також прееслужба Умєрова відреагувала на згаданий у медіа момент щодо фінансування Fire Point, зазначивши, що йдеться про виробництво дронів, які продемонстрували свою ефективність на фронті, зокрема під час далекобійних операцій вглиб Росії.
«Сума в понад 300 млрд, які начебто були профінансовані компанії, не відповідає дійсності. Це загальна сума фінансування закупівель БпЛА у цілому, яка охоплює сотні різних виробників і типів безпілотників – від FPV і розвідувальних до бомберів і далекобійних систем», – пояснили в пресслужбі.
29 квітня видання «Українська правда» оприлюднило першу частину розмов, задокументованих, за словами журналістів, НАБУ у рамках справи «Мідас» у квартирі наразі підсанкційного бізнесмена Тимура Міндіча, який є підозрюваним у справі щодо корупції в сфері енергетики.
Національне антикорупційне бюро наразі не коментувало оприлюднені УП розмови.
Видання пише, що розмови задокументовані у квартирі Міндіча влітку 2025 року, зокрема, була розмова за участі на той час міністра оборони, а нині секретаря РНБО Рустема Умєрова. За даними журналістів, співрозмовники обговорюють можливе призначення Умєрова послом у США, також Міндіч і Умєров говорять про компанію Fire Point і про моделі далекобійного озброєння цієї FP-1, FP-5 та FP-7. Міндіч скаржився Умєрову, що Fire Point недофінансовують.
За даними розслідувань, одним з бенефіціантів компанії може бути Міндіч. Хоча сам Міндіч заперечив будь-яку причетність до компанії-виробника зброї Fire Point.
Заснована в 2022 році Fire Point стрімко стала однією із ключових компаній у виробництві українських далекобійних БПЛА: як заявляють у Силах оборони, лише за серпень-вересень 2025-го понад половину всіх дронів, які застосовували ЗСУ, становили БПЛА саме цього виробника.
Після цієї публікації голова тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради Олексій Гончаренко (фракція «Європейська солідарність») викликав на 13 травня секретаря РНБО Рустема Умєрова на засідання комісії для дачі показань по справі «Мідас».
10 листопада 2025 року НАБУ заявило про викриття діяльності злочинної організації, основним напрямком роботи якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів».
У цій справі повідомили про підозру вісьмом особам. Серед підозрюваних є бізнесмен, співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я «Карлсон»).
Тимур Міндіч, за даними джерел журналістів у правоохоронних органах, виїхав з України вночі 10 листопада. РНБО наклала на нього санкції. У коментарі «Українській правді» Міндіч заявив, що не має наміру повертатись в Україну, а звинувачення проти себе вважає «маніпуляціями».
«Важко пробивати допомогу Україні, коли такі кошти йдуть на розкіш». Квартира Ахметова в Монако: чи є проблема?
В Україні широкий резонанс викликала інформація бізнес-агенції новин Bloomberg про купівлю найбагатшою людиною України Рінатом Ахметовим однієї з найдорожчих – якщо взагалі не найдорожчої – квартир у світі вартістю понад пів мільярда доларів в Князівстві Монако. Це далеко не перша супердорога нерухомість в Європі, яку купив Ахметов, компанія якого підкреслює, що покупка сталася до широкомасштабної війни Росії проти України.
Але чи є тут проблеми? Як це впливає на імідж України, яка є однією з найбідніших держав Європи і, до того ж, постійно просить про допомогу в Заходу?
ОВА: через атаки російських дронів у Херсоні постраждали п’ятеро людей
Через атаки російських дронів у Херсоні постраждали п’ятеро людей, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
За даними ОВА, близько 08:00 російські загарбники атакували з дрона таксі у Дніпровському районі Херсона – постраждала 42-річна лікарка та 66-річна медпрацівниця.
Через кілька годин – близько 10:30 – російські військові вдарили з дрона по маршрутці у Дніпровському районі Херсона – у момент влучання безпілотника в салоні не було пасажирів, а водій встиг вийти з автобуса.
Але, за даними місцевої влади, постраждав чоловік, який перебував поруч.
Також об 10:30 у Дніпровському районі Херсона російський дрон атакував 79-річного чоловіка, який йшов вулицею – він зазнав уламкових поранень скроні, контузію, вибухову та закриту черепно-мозкову травми.
В ОВА зазначають, що близько 13:15 сили РФ здійснили атаку у Корабельному районі Херсона – постраждала 75-річна херсонка.
За даними місцевої влади, протягом минулої доби через російську агресію постраждали семеро людей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Україна направила Ізраїлю запит на арешт судна через зерно із окупованих територій
Офіс генерального прокурора України відправив до Ізраїлю пакет документів для арешту російського судна з викраденим українським зерном, заявив генеральний прокурор Руслан Кравченко.
Йдеться про морське судно PANORMITIS («Панорамітис») та вантаж, який, як припускають українскі правоохоронці, може бути частиною схеми з легалізації незаконно вивезеного українського зерна.
Відповідний запит про міжнародну правову допомогу Київ вже скерував до компетентних органів Ізраїлю, заявив Кравченко:
«Сьогодні наші документи вже знаходяться там. Українська сторона просить ізраїльських партнерів накласти арешт на судно та вантаж, провести обшук, вилучити суднову й вантажну документацію, відібрати зразки зерна та допитати членів екіпажу».
Зеленський: за даними розвідки, Росія збільшила свій контингент в Африці на 8 тисяч осіб
Президент Володимир Зеленський 29 квітня заслухав звіт голови Служби зовнішньої розвідки Олега Луговського. За її підсумками він повідомив, зокрема, про ймовірне збільшення чисельності російського особового складу в країнах Африки:
«Російські контингенти в країнах Африки за останній час збільшено додатково на 8 тисяч осіб, і Росія намагається в кожній країні перебування впровадити застосування дронів через постачання, виробництво на місці й тренування».
За оцінкою президента, розширення російської військової активності на континенті може призвести до модернізації та посилення терористичних організацій, транскордонної злочинності та нестабільності в «критично важливих з точки зору міграції регіонах світу».
«Важливо спільно цьому протидіяти – будемо координуватися з партнерами», – додав він.
Читайте також: Російський солдат думав, що їде до Африки. Коли йому наказали їхати в Україну, він втік
Крім того, за словами голови держави, розвідка фіксує експортні втрати Росії від українських далекобійних ударів. Зокрема, порт Приморськ втратив 13% навантаження, Новоросійськ – 38%, Усть-Луга – 43%. Зеленський припустив, що ці внутрішні російські дані можуть бути заниженими.
«Отримали російські документи, які визначають напрями їхньої протидії нашим контактам із партнерами в рамках Drone Deals. Політичне керівництво Росії вже визначило як один з основних викликів можливість України отримати додаткові інвестиції, і саме позбавлення України доступу до інвестицій та зрив наших двосторонніх угод щодо співпраці в галузі безпеки та виробництва зброї визначено Росією як зовнішньополітичний пріоритет», – додав президент.
Він очікує, що Росія зосередить особливі зусилля в цьому напрямку будуть направлені на протидію співпраці Києва з країнами Близького Сходу та Перської Затоки.
Днями так званий Африканський корпус міністерства оборони Росії офіційно підтвердив, що його бійці та військові урядових сил Малі залишили місто Кідаль на північному сході цієї африканської країни після нападу озброєних антиурядових угруповань.
Війська РФ завдали ракетного удару по Чугуєву – Синєгубов
Російські війська завдали ракетного удару по Чугуєву на Харківщині, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, є влучання по території промислового об’єкта, внаслідок удару вибито вікна у прилеглих приватних будинках.
Про постраждалих наразі інформації немає.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Бойові касети». Як через російські блокпости вдалося врятувати унікальні записи народних пісень з Донеччини
Міненерго повідомило про знеструмлення в шести областях через російські удари
Частина споживачів у Донецькій, Запорізькій, Одеській, Сумській, Чернігівській і Харківській областях тимчасово залишаються без електропостачання внаслідок російських обстрілів об’єктів енергетичної інфраструктури, повідомило Міністерство енергетики України.
«Енергетики працюють у посиленому режимі, щоб якнайшвидше повернути електропостачання для всіх абонентів», – йдеться в повідомленні.
При цьому в міністерстві зазначили, що 29 квітня застосування обмежень не прогнозується.
У Міненерго також закликають ощадливо використовувати електроенергію у вечірні години: з 18:00 до 22:00, щоб знизити навантаження на систему.
Читайте також: Amnesty International: цивільні найбільше страждають через війну Росії проти України
Раніше сьогодні Повітряні сили ЗСУ повідомили, що вночі російські війська атакували Україну 171 ударним безпілотником, 154 з яких знешкодили сили ППО. За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання 12 ударних безпілотників на 10 локаціях, а також падіння уламків на 12 локаціях.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. Розрив між потужностями генерації і потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням. У багатьох регіонах діяли графіки відключення світла, але з приходом весни і збільшенням генерації сонячними електростанціями обмеження були послаблені.
Президент України Володимир Зеленський 24 березня заявив, що сили РФ продовжують свою операцію, щоб зламати енергосистему України.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності.
На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
Генштаб ЗСУ заявив про ураження підсанкційного танкера поблизу Туапсе
Генштаб Збройних сил України заявляє про ураження підсанкційного танкера Marquise вранці 29 квітня із застосуванням двох морських безекіпажних катерів.
За повідомленням, танкер без вантажу під прапором Камеруну з вантажомісткістю понад 37 тисяч тонн на час ураження перебував у дрейфі, в районі 210 кілометрів на південний схід від міста Туапсе в Краснодарському краї Росії, без сигналу AIS (система, що служить судноплавстві для ідентифікації суден, їхніх габаритів, курсу). Судно, ймовірно, очікувало на завантаження в морі від іншого судна.
СБУ заявила про ураження російської НПС – за понад 1500 км від України
Служба безпеки України заявила про ураження російської нафтоперекачувальної станції біля міста Перм за понад 1500 км від України.
Як заявили у СБУ, внаслідок атаки дронів на нафтоперекачувальній станції виникла масштабна пожежа. За попередньою інформацією, горять майже всі резервуари для зберігання нафти.
У відомстві зазначають, що станція належить «Транснафті» і є стратегічно важливим хабом магістральної нафтотранспортної системи РФ, через неї нафта розподіляється у чотирьох напрямках, зокрема й до Пермського НПЗ.
«СБУ системно зменшує експортний потенціал Росії та підриває її економічну основу, з якої фінансується війна проти України», – зазначив тимчасовий виконувач обов'язки голови СБУ Євгеній Хмара.
У російському місті Перм заявили про атаку безпілотників. У соцмережах були оприлюднені фото та відео великого стовпа диму біля міста.
Росія: очільник МНС прибув до Туапсе, де продовжують гасити пожежу на НПЗ
У російському місті Туапсе продовжують гасити пожежу після атаки безпілотників на нафтопереробний завод «Роснефти» в ніч проти 28 квітня – до регіону прибув міністр МНС Олександр Куренков.
На пресконференції в Оперативному штабі Краснодарського краю РФ він заявив про недостатність заходів, вжитих для ліквідації наслідків розливу нафти.
«Усі заходи, які безпосередньо відбуваються на території бази, цих заходів на даний момент, можливо, ще недостатньо», – цитує Куренкова агенція «Интерфакс».
Водночас у телеграм-каналі оперштабу у наведеній цитаті Куренков каже прямо протилежне: «сил і коштів достатньо, щоб ліквідувати загрозу».
Вранці регіональна влада звітувала про локалізацію займання. В оперштабі заявляли, що потоки нафти, що горять, більше не течуть вулицями Туапсе.
Щоб стримати викиди в море, в район перекинуть п'ять кілометрів бонових загороджень, розповів губернатор Веніамін Кондратьєв. Наразі дев'ять рядів річкових бонів, за офіційною інформацією, виставлено на річці Туапсе, що проходить безпосередньо біля пошкодженого НПЗ.
Водолази розпочинають обстеження дна моря. На березі збиранням забрудненого ґрунту та водомазутної суміші займаються 300 осіб – скільки серед них волонтерів, в оперштабі не уточнюють.
Туапсинський НПЗ знову зазнав удару безпілотників у ніч проти 28 квітня – втретє цього місяця. Внаслідок займання частина нафтопродуктів, що горять, витекла на дорогу. Генштаб ЗСУ підтвердив удар по нафтопереробному заводу в Туапсе у Краснодарському краї Росії 28 квітня.
Російський президент Володимир Путін визнав, що чергова пожежа на нафтопереробному заводі в Туапсе може мати «екологічні наслідки», але «серйозної загрози немає».