В ISW оцінили ризики наступу з Білорусі й атак РФ по заходу України з білоруської території
Росія й Білорусь, схоже, створюють умови, щоб виправдати запуски Росією безпілотників для ударів по Україні з території Білорусі, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики звернули увагу на заяву секретаря Ради безпеки Білорусі Олександра Вольфовича, який 26 травня сказав, що білоруські війська «зафіксували» 116 спроб українських безпілотників перетнути міжнародний кордон із Білоруссю протягом останнього тижня. Вольфович також стверджував, що деякі перетини кордону українськими безпілотниками були навмисними спробами атакувати білоруську прикордонну інфраструктуру.
В ISW зазначають, що Росія може використати заявлені випадки перебування українських безпілотників у повітряному просторі Білорусі, щоб виправдати використання білоруської території для здійснення «ударів у відповідь» по Україні.
«Білоруська територія дозволить РФ завдавати ударів безпілотниками по українських наземних лініях зв’язку у західній і північно-західній Україні, які російські безпілотники наразі не можуть легко вразити з точністю. Здатність російських військ використовувати білоруську територію для нанесення ударів може дозволити російським безпілотникам типу «Шахед» і дешевшим безпілотникам «Молнія» атакувати автомагістраль М-06, яка проходить через західні українські області, включаючи ключові маршрути постачання з Польщі до України і залізницю, що з’єднує Польщу й Україну», – йдеться у звіті.
Аналітики зазначають, що російські війська вже атакують західні українські області з російської території, але запуск безпілотників з Білорусі «дозволить російським військам використовувати дистанційно керовані безпілотники «Шахед» і «Молнія», що підвищить їхню точність і здатність уражати рухомі цілі».
«Заяви Вольфовича і нещодавні українські попередження щодо Білорусі свідчать про те, що Росія створює інформаційні умови для подальшого використання Білорусі у власних військових цілях, зокрема для ударів по стратегічно важливих об’єктах в тилу на заході України», – кажуть аналітики.
Як зазначили в ISW, заяви Вольфовича пролунали на тлі нещодавніх попереджень українських чиновників про те, що Росія тисне на Білорусь, щоб та проводила операції проти України або невказаної держави НАТО.
«Білорусь навряд чи розпочне наземне вторгнення проти України, і ISW незалежно не спостерігав і не підтверджував жодного нарощування білоруських сил на білорусько-українському кордоні, яке було б достатнім для наземного вторгнення. Росії також не вистачає резервів, необхідних для підтримки білоруських військ під час наземного вторгнення в Україну», – кажуть автори звіту.
Росія та її союзник Білорусь минулого тижня провели ядерні навчання. У Білорусі, яка межує зі східним флангом НАТО, також розміщений «Орешник» – новітній російський ракетний комплекс, здатний нести ядерну зброю.
19 травня головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський, коментуючи загрозу РФ з боку Білорусі, заявив, що «можливі операції на півночі – це реально.
Після цих заяв Олександр Лукашенко сказав, що Мінськ «не буде втягнутий» у війну Росії проти України, але є умова – якщо це не агресія проти території Білорусі.
Білорусь не бере прямої участі у війні проти України, але у лютому 2022 року її влада надала територію країни для проїзду й дислокації російських військ, а з території Білорусі завдавалися удари по Україні.
Порошенко після зустрічі Зеленського з лідерами Ради: домовилися, що діалог стане постійним
П’ятий президент України, лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським анонсував, що такі зустрічі з лідерами парламентських фракцій і груп стануть регулярними.
Порошенко написав про це в соцмережах 26 травня, після першої «за багато років» розмови з Зеленським віч-на-віч.
«Її ініціювали на прохання лідерів фракцій на погоджувальній раді і важливо, що у президента нас почули. В умовах, коли Україна веде війну за виживання, діалог із парламентом і відновлення його суб’єктності є важливим. Надто багато викликів, які можливо подолати лише спільно. Домовилися, що такі зустрічі будуть відбуватися регулярно, а діалог стане постійним», – зазначив Порошенко.
За даними народних депутатів, зокрема представника «Голосу» Ярослава Железняка, 26 травня президент Зеленський, крім Порошенка, зустрівся також із: Юлією Тимошенко – від «Батьківщини», Олегом Кулінічем від групи «Довіра», Юрієм Бойком – від групи «Платформа за життя та мир», Антоніною Славицькою – від групи «Відновлення України», Ігорем Палицею – від групи «За майбутнє», Дмитром Разумковим – від міжфракційного обʼєднання «Розумна політика», Олександрою Устіновою – від фракції «Голос».
Представник «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко повідомляв, що зустрічі проходили за участі спікера парламенту Руслана Стефанчука, лідера фракції «Слуга народу» Давида Арахамії і керівника Офісу президента Кирила Буданова.
Публічних коментарів інших учасників зустрічей, які, за повідомленнями тривали приблизно по пів години, поки не було.
При цьому Ярослав Железняк повідомив, що зібрав «перші фідбеки» щодо зустрічей від колег. За його словами, все проходило «в теплій атмосфері», прохань від Зеленського до лідерів фракцій і груп не було, кадрові рішення не обговорювали.
«По війні те ж саме (що вчора «Слугам») говорить, що є теоретична можливість до листопада закінчити активну фазу. Чому саме така дата не пояснює», – зазначив Железняк.
За день до цього, 25 травня президент Зеленський зустрічався з фракцією «Слуга народу». Народна депутатка від цієї політсили Ольга Василевська-Смаглюк після зустрічі розповіла, що Зеленський говорив про перспективи завершення гарячої фази війни до листопада.
«Членство другого сорту» чи «хороший знак». Що пропонує Мерц Україні?
Пропозиція канцлера Німеччини Фрідріха Мерца щодо «асоційованого членства» України в ЄС без повного права голосу викликала критику в Києві, однак насправді вона не надто відрізняється від ідей, які раніше просувала сама Україна.
Таку думку в коментарі Радіо Свобода висловив німецький аналітик, засновник Brussels Freedom Hub Роланд Фройденштайн, та пояснив, який «хороший знак» вбачає у діях Мерца.
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати Росії у війні: тисяча військових за добу
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 358 950 своїх військових, зокрема тисячу осіб – за останню добу, такі дані на ранок 27 травня навів український Генштаб.
В українському командуванні також назвали втрати у військовій техніці Росії:
- танки – 11 955 (+1 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 618 (+3)
- артилерійські системи – 42 790 (+39)
- РСЗВ – 1 805 (+1)
- засоби ППО – 1 397
- літаки – 436
- гелікоптери – 353
- наземні робототехнічні комплекси – 1 485 (+10)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 313 342 (+1 307)
- крилаті ракети – 4 687
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 99 645 (+271)
- спеціальна техніка – 4 224 (+3).
22 травня президент України Володимир Зеленський також назвав втрати Росії на фронті, заявивши, що від початку 2026 року вони вже склали більше ніж 145 тисяч осіб, «зокрема, знищеними – майже 86 тисяч осіб, важкопораненими – щонайменше 59 тисяч осіб, у полон взято більше ніж 800 російських військовослужбовців».
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
Ці дані спираються на поіменні списки загиблих, які «Медіазона» складає спільно з Російською службою «Бі-Бі-Сі» й командою волонтерів, а також на дані з російського Реєстру спадкових справ.
На квітень 2026 року журналісти російської служби ВВС і «Медіазони» спільно з командою волонтерів підтвердили імена щонайменше 212 188 російських військовослужбовців, які загинули на війні проти України з лютого 2022 року. Йдеться про тих, чиї імена підтверджені у відкритих джерелах.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Війська РФ обстріляли Чернігів, у місті було близько 15 вибухів – МВА
Російські військові вночі проти 27 травня завдали масованого удару по Чернігову, повідомив очільник міської військової адміністрації Дмитро Брижинський.
«У місті пролунало близько 15 вибухів. Пошкоджене одне з підприємств міста», – зазначив Брижинський.
Інформації про постраждалих, за його словами, не надходило.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Понад 50 країн на засіданні ООН засудили нові погрози Росії та її звернення до посольств у Києві
Понад 50 країн на засіданні Організації Об'єднаних Націй у Нью-Йорку 26 травня засудили нові погрози Росії і звернення до іноземних посольств у Києві.
«Ми засуджуємо нещодавні погрози Росії дипломатичним установам та посольствам у Києві. Це те, з чим ми не можемо миритися», – йдеться у заяві, яку озвучив Андрій Мельник, постійний представник України при ООН.
Країни також засудили атаку РФ ніч з 23 на 24 травня – для Києва це був один з найруйнівніших нападів, зафіксованих на сьогодні, а також застосування РФ по місту Біла Церква балістичної ракети середньої дальності «Орешник».
«Ми рішуче засуджуємо ескалацію атак з боку Росії. Напади на цивільне населення, цивільні об'єкти та критично важливу енергетичну інфраструктуру України є серйозними порушеннями міжнародного гуманітарного права та мають бути негайно припинені», – йдеться у заяві.
25 травня Росія закликала США евакуювати своє дипломатичне представництво та попередила про підготовку систематичних ударів по Києву. Аналогічні застереження отримали й інші держави.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив, що він «глибоко стурбований» заявою Росії.
«Зараз як ніколи важливо уникати будь-якої ескалації конфлікту, який вже завдав величезних збитків мирному населенню і який ризикує ще більше віддалити пошуки миру», – заявив він.
Коментуючи цю заяву, Міністерство закордонних справ України заявило, що, за оцінкою української сторони, загальний рівень безпекових загроз з боку Росії для Києва й інших українських міст залишається таким же, як і у попередні роки й місяці. У МЗС наголосили, що на цьому тлі нові російські погрози «є нічим іншим, як безсоромним шантажем». У міністерстві зазначили, що готові сприяти в додатковому посиленні безпеки іноземних дипмісій, які звернуться з таким запитом.
Генштаб ЗСУ: на фронті від початку доби було 230 боїв
На фронті від початку цієї доби відбулося 232 бойових зіткнення, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, найбільше – 34 – російських атак було на Покровському напрямку, де сили РФ намагалися просунутися у районах населених пунктів Никанорівка, Котлине, Горіхове, Новоолександрівка, Родинське, Покровськ, Гришине, Удачне та у бік населених пунктів Шевченко, Білицьке, Сергіївка Новопавлівка. Дотепер триває чотири боєзіткнення.
Інтенсивні бої продовжуються на Гуляйпільському напрямку – 27 атак військ РФ біля Добропілля, Злагоди, Гуляйполя, Солодкого, Залізничного, Староукраїнки та у бік Нового Запоріжжя, Цвіткового й Чарівного. Наразі триває один бій.
Сили оборони відбивали 20 російських штурмів на Костянтинівському напрямку поблизу Костянтинівки, Іванопілля, Плещіївки, Русиного Яру та у бік Миколайпілля, Вільного й Кучерів Яру.
Бойові дії також продовжуються на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
На Слов’янському напрямку противник наступальних дій не проводив.
21 травня американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що українські сили повертають собі тактичну ініціативу на різних ділянках лінії фронту.
Перед тим міністр оборони Михайло Федоров на зустрічі з журналістами заявив, що Україні вдалося суттєво сповільнити просування сил РФ і поступово перехоплювати ініціативу на фронті завдяки роботі українських військових й іншим чинникам, серед яких вимкнення для агресора Starlink і нарощування дронових ударів середньої дальності (middle strike).
Президент України Володимир Зеленський у відеозверненні 25 травня заявив, що Україна зараз має сильніші позиції на фронті.
Командувач СБС Бровді застеріг Лукашенка від вступу у війну та заявив про «500 цілей на олівці»
Командувач Сил безпілотних систем України Роберт Бровді (позивний «Мадяр») застеріг Олександра Лукашенка від вступу Білорусі у війну РФ проти України.
«Мінському гауляйтеру Лукашеску: пес, що лає, не кусає. Птах хижий не такий. Перші 500 цілей вже на олівці. Безкоштовна і дуже практична порада: не лізь у очі Україні», – написав він у телеграмі.
Білоруська сторона цю заяву не коментувала.
Читайте також – ЗМІ: Макрон застеріг Лукашенка від участі у війні Росії проти України
Росія та її союзник Білорусь минулого тижня провели ядерні навчання на тлі ескалації атак безпілотників на Росію. У Білорусі, яка межує зі східним флангом НАТО, також розміщений «Орешник» – новітній російський ракетний комплекс, здатний нести ядерну зброю.
19 травня головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський, коментуючи загрозу РФ з боку Білорусі, заявив, що «можливі операції на півночі – це реально.
Після цих заяв Олександр Лукашенко сказав, що Мінськ «не буде втягнутий» у війну Росії проти України, але є умова – якщо це не агресія проти території Білорусі.
Білорусь не бере прямої участі у війні проти України, але у лютому 2022 року її влада надала територію країни для проїзду й дислокації російських військ, а з території Білорусі завдавалися удари по Україні.
Норвегія виділить Україні близько 40 мільйонів євро на відновлення енергосистеми
Норвегія виділить Україні близько 40 мільйонів євро на децентралізоване виробництво енергії, відновлювану енергію, акумулятори та локальну генерацію. Про це повідомляє МЗС країни.
У міністерстві зазначають, що Україна повинна пережити майбутню зиму, одночасно будуючи енергетичну систему, яка буде менш вразливою до атак.
«У співпраці з ЄС Норвегія надає 425 мільйонів норвезьких крон для зміцнення енергетичної безпеки України. Це фінансування допоможе Україні задовольнити нагальні потреби, а також сприятиме її відновленню, модернізації та шляху до членства в ЄС. Зима може здаватися далекою, але готуватися потрібно вже зараз», – сказав міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде.
Перший віцепрем’єр – міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що ця допомога Норвегії буде важливим внеском у здатність України протистояти російським атакам і підтримувати роботу життєво важливих послуг.
За його словами, зараз Україна рухається до моделі розподіленої генерації та енергетичної автономності, де кожен елемент здатний працювати незалежно, а резервне обладнання і швидкість відновлення стають вагомим фактором безпеки.
Шмигаль повідомив, що від початку року Україна отримала понад 3200 одиниць енергетичного обладнання та більше 312 млн євро внесків до Фонду підтримки енергетики України. Близько 40 держав та міжнародних фінансових інституцій стали частиною великої коаліції зимової стійкості. Окремо він подякував Норвегії за внески у закупівлю газу для України, що є важливим елементом підготовки до наступного опалювального сезону.
Командир батальйону «ПВК «Редут» з розслідування «Схем» і «Системи» отримав підозру у воєнних злочинах
Слідчі Служби безпеки України у взаємодії з Головним управлінням розвідки Міноборони України зібрали докази воєнних злочинів сербського найманця Давора Савічича – командира російського батальйону «Волки» так званої ПВК «Редут» – під час повномасштабної війни Росії проти України, у період окупації Київщини. Як випливає з оприлюдненого тексту підозри від 22 травня, Савічичу інкримінують порушення законів і звичаїв війни, зокрема, жорстоке поводження з цивільним населенням, катування, незаконне позбавлення волі. Про бойовий шлях Савічича та його підрозділ «Волки» журналісти проєктів Радіо Свобода «Схеми» та «Система» раніше розповіли у великому розслідуванні про так звану «Приватну військову компанію «Редут» – а по факту російську систему вербування найманців на війну під контролем ГРУ РФ.
Армія РФ не закріпилась, але вже перетворила Костянтинівку на руїни. Нова «міксована» тактика
Уже кілька тижнів українські військові фіксують російських штурмовиків у різних районах Костянтинівки, одного з ключових вузлів української оборони на Донбасі у «поясі фортець». «Сіра зона» в місті поступово розширюється з листопада минулого року, але закріпитись армії РФ не вдається. Попри це, агресор уже майже знищив Костянтинівку керованими авіабомбами, артилерією та дронами. «Дорогу життя» до міста – головну логістичну артерію гарнізону ЗСУ – російські війська постійно атакують.
Військове командування переконало очільника РФ Володимира Путіна, що російські війська зможуть захопити весь Донбас до кінця осені, пише Financial Times. Водночас аналітики та медіа дедалі частіше говорять про перелом на фронті на користь України.
Що на цьому тлі відбувається з обороною Костянтинівки – розбирались Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Далі читайте ТУТ
Очільник МЗС Норвегії відреагував на дані про своє можливе посередництво у переговорах з РФ
Міністр закордонних справ Норвегії прокоментував повідомлення Politico про свою можливу роль представити Європу на потенційних переговорах із Росією. Еспен Барт Ейде сказав Радіо Свобода у Брюсселі, що не знає підґрунтя цих розмов і не висував своєї кандидатури.
«Моє ім’я згадувалося серед кількох інших кандидатур. Не знаю, звідки це взялося… Відверто кажучи, я вважаю, що роль Норвегії в тому, щоб бути дуже твердим і сильним союзником України. А це не те саме, що виступати посередником між Росією та Україною. Ми – на боці України», – зазначив 26 травня Еспен Барт Ейде у коментарі Радіо Свобода.
На думку топдипломата Норвегії, «справжнє посередництво» може на себе взяти «хтось у позиції, де може бачити себе між цими двома країнами».
«Окремо триває інша дискусія, і я вважаю її важливою… Йдеться про те, щоб хтось говорив від імені Європи. Але це не те саме, що медіація. Це радше спосіб донести голос Європи до переговорного столу, тому що те, як і коли завершиться ця війна, яким буде її завершення та якою стане Європа після цього, – це також питання, яке безпосередньо стосується Європи», – наголосив очільник МЗС Норвегії.
18 травня видання Politico назвало імена можливих кандидатів у спецпосланці для мирних переговорів щодо України від імені Європи. Серед них – колишня канцлерка Ангела Меркель, яка відкинула таку перспективу, нинішній президент Фінляндії Александр Стубб, який заявив про готовність до цієї ролі, та експрем’єр Італії – економіст Маріо Драгі, що має великий авторитет у ЄС. Драгі не коментував публічно ці розмови.
У цій же публікації йдеться, що знайомі з думкою Києва співрозмовники журналістів кажуть, що посланець має заручитися сильною підтримкою ЄС, але водночас не представляти сам блок, якому Путін «глибоко не довіряє».
«Це може вказувати на таких фігур як міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде – досвідчений експерт з Близького Сходу, або навіть міністр закордонних справ Індії С. Джайшанкар, який підтримував стосунки з обома сторонами», – сказано в матеріалі Politico.
«Шахеди» атакували Миколаїв, є пошкодження – влада
Миколаїв зазнав атаки «Шахедів», є пошкодження, повідомляє у телеграмі голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
За його даними, через атаку дронів у місті пошкоджені адміністративна будівля та дві багатоповерхівки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Єврокомісарка Кос привітала дискусії про «асоційоване» членство України в ЄС
Єврокомісарка з розширення закликає держави-члени відкрити перший переговорний кластер про членство України в ЄС у червні, решту п’ять у липні. Про це Марта Кос заявила 26 травня в Брюсселі.
На запитання Радіо Свобода, чи схвалює обговорення так званого «асоційованого» членства України в ЄС як проміжного етапу до повноцінного, Кос відповіла ствердно.
«Я дуже рада, що дискусії тривають, адже маємо бути готовими до того, як реагуватимемо, коли настане мир. І цей час до досягнення миру є справді нагодою, щоб усі, хто займається питаннями безпеки в Європі, а також усі, хто працює над процесом розширення, були залучені до цієї роботи», –зауважила профільна єврокомісарка.
Посадовиця зазначила, що політики ЄС дедалі активніше включаються в дискусію.
«Попередні хвилі розширення здебільшого ґрунтувалися на тому, що ми, Європейський Союз, допомагали країнам-кандидатам підготуватися до членства. Тепер же війна в Україні принесла до Європи нове розуміння: Україна сама може зробити внесок у нашу безпеку. І це абсолютно новий кут зору в дискусії про те, у якій формі ми зможемо інтегрувати Україну», – зазначила Кос.
Канцлер Німеччини запропонував негайні «інноваційні рішення» для України на шляху до її членства в ЄС. Їх суть викладена в листі, який Фрідріх Мерц написав очільникам Єврокомісії, Євроради й президенту Кіпру, який нині головує в Раді Євросоюзу.
Лідер Німеччини заохочує подальшу дискусію довкола його ідеї «асоційованого» членства України як проміжного рішення на шляху до її повноцінної євроінтеграції. На думку Мерца, це стимулює мирні переговори, які, на думку багатьох, нині зайшли в глухий кут.
«Моя пропозиція відображає особливу ситуацію України – країни, яка перебуває у стані війни. Вона допоможе просунути мирні переговори як частину врегульованого мирного рішення», – написав Мерц і закликав обговорити ідею в колі лідерів. Їхній наступний саміт відбудеться в Брюсселі 18-19 червня.
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи ідею Мерца, зауважив, що присутність України в ЄС «має бути повноцінною».
ОГП: понад 400 свідчень про депортованих українських в’язнів до Росії передали до МКС
Свідчення понад 400 потерпілих та очевидців, аналіз рішень російських судів, офіційних документів та інші докази лягли в основу матеріалів, які Офіс генерального прокурора України передав до Міжнародного кримінального суду.
Ці докази правозахисники та правоохоронці збирали протягом чотирьох років, про що розповіли під час пресконференції, повідомляє проєкт Радіо Свобода «Ти як?».
«У фокусі уваги була депортація близько 1800 українських в’язнів із закладів виконання покарань на території Херсонської та Миколаївської областей. Усі вони були спочатку незаконно переміщені на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим, а потім депортовані до окремих установ виконання покарань на території Російської Федерації», – зазначив представник Офісу генпрокурора України Олександр Зюсь.
За його словами, у межах національних розслідувань уже є вирок суду щодо одного з посадовців РФ у справі, пов’язані із закладом виконання покарань у Миколаївській області. Водночас ще сім справ щодо семи осіб перебувають в судах за поданням прокурорів Херсонської області.
«Тут ми маємо декілька напрямів розслідувань. Перший – незаконне переміщення та депортація. Другий – неналежні умови утримання, іноді й тортури та катування українських в’язнів. Це стосується й цивільних осіб і військовополонених, оскільки вони дуже часто перебувають в одних і тих самих установах виконання покарань на території Російської Федерації. Відповідно, можуть бути як потерпілими, так і свідками злочинів, які вчиняються щодо інших категорій осіб», – повідомив Зюсь.
Правозахисниця Анна Скрипка з громадської організації «Захист в’язнів України» з перших днів повномасштабного вторгнення збирає дані про українських ув’язнених в окупації, свідчення тих, кому вдалося повернутися додому, а також допомагає депортованим повернутися в Україну. За її словами, близько 300-450 осіб досі перебувають у місцях несвободи на території РФ.
«Тих, у кого вже закінчилися терміни покарання, повторно затримують і утримую у центрах іноземних громадян. За нашими підрахунками, зараз близько 50 осіб очікують на повернення в Україну. Серед них є хворі, люди з ВІЛ, які досі роками не отримують терапії. Для багатьох із них сьогодні фактично немає реального механізму повернення. Після звільнення їх повторно затримують. Фактично для таких людей єдиним реальним шляхом зараз є обмін. І ми адвокатуємо цю тему», – розповіла Анна Скрипка.
Водночас, наголошує Скрипка, в Україні фактично відсутня системна державна допомога для депортованих в’язнів:
«Немає окремої програми їхнього повернення, ані належної підтримки і реабілітації після повернення. Для багатьох це питання життя і смерті, бо люди не отримують необхідної медичної допомоги. Сьогодні тема депортації в’язнів звучить у Гаазі, і це дуже важливо. Але ми маємо продовжувати допомагати тим, хто ще залишається там (на території РФ – ред.). Ми повинні боротися за наших громадян».
Вперше масштабно про цю проблему заговорили журналісти проєкту Радіо Свобода «Ти як?». У документальній стрічці «Поверніть мене додому» вони показали, як українські депортовані окупантами ексв’язні долають шлях додому. А у липні 2024 року під час презентації стрічки у Києві це питання обговорили з правозахисниками, представниками прокуратури і тодішнім міністром юстиції Денисом Малюською.
Британія запровадила санкції проти 18 криптобірж та фінмереж, які використовує Росія
Велика Британія запровадила санкції щодо 18 криптовалютних платформ, банків та фінансових мереж, які, за даними Лондона, Росія використовувала для обходу обмежень і фінансування війни проти України. Про це йдеться у пресрелізі британського уряду, опублікованому 26 травня.
Нові санкції cтосуються системи міжнародних платежів A7, яка, як стверджується, використовується Кремлем для обходу західних санкцій, фінансування військових покупок та обробки платежів від продажу нафти. За оцінками Лондона, у розпорядження Кремля могли повернутися понад 1,5 млрд доларів завдяки використанню цієї системи.
Минулого року оборот A7 перевищив 90 мільярдів доларів, заявляли у самій системі.
Нові санкції також запроваджені щодо киргизького банку, трьох грузинських компаній і великої міжнародної криптобіржі. Глава МЗС Великобританії Іветт Купер заявила, що Лондон продовжуватиме цілеспрямовано ліквідувати тіньову інфраструктуру, позбавляючи Росію каналів постачання.
Активи компаній, що потрапили під санкції, заморозять.
11 травня Лондон розширив список санкцій щодо Росії, запровадивши обмеження проти ще 85 юридичних і фізичних осіб. Тоді до санкційного списку потрапили, зокрема, топ-менеджери АНО «Діалог», голова Росмолоді Григорій Гуров, міністр молодіжний політик угруповання ЛНР Юлія Величко, депутат «народної ради» угруповання ДНР і боєць змішаних єдиноборств Максим Швець, уповноважений з прав дитини у Новосибірській області Надія Болтенко та співробітники «Агентства соціального проєктування».
Після влучання російського «Іскандера» у склад ООН Сибіга звернувся до Гутерріша
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після влучання російського «Іскандера» у склад Всесвітньої продовольчої програми ООН (ВПП) у Дніпрі закликав генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша використати всі доступні інструменти, щоб змусити Росію припинити «ці нерозсудливі атаки на гуманітарні місії».
«Цей удар є черговою демонстрацією справжнього ставлення Росії до ООН та її держав-членів, а також її зухвалого нехтування фундаментальними принципами міжнародного гуманітарного права. Я закликаю Генсекретаря ООН Антоніу Гутерріша використати всі доступні інструменти та повноваження, щоб змусити Росію припинити ці нерозсудливі атаки на гуманітарні місії», – цитує Сибігу пресслужба МЗС.
Тихановська під час візиту до Києва нагородила медалями білоруських добровольців, які воюють на боці ЗСУ
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська під час візиту до Києва нагородила медалями білоруських військових-добровольців, які нині воюють у складі української армії.
Крім того, відзначили й цивільних білорусів, зокрема журналістів, які працюють в Україні, висвітлюючи теми Білорусі. Тихановська зазначила, що важливо цінувати кожен вклад у боротьбу за вільну Україну, адже, на її думку, незалежна Україна означає незалежна Білорусь.
«Перше питання, з яким ми приїхали в Україну, було: чим ми білоруси можемо допомогти. Ми самі у тяжкому становищі. Наша країна захоплена, ми (влада Білорусі - ред.) служимо Росії, а не білоруському народу. Тому ми це обговорювали. Як залучити наших волонтерів, які донатять по всьому світу, наших ІТ-спеціалістів, наша, як ми називаємо, людська розвідка у Білорусі. І звісно, я сподіваюся, будуть вирішуватися проблеми і білорусів в Україні тут – і посвідки, і прострочені паспорти. Треба, щоб ця праця стала системна», – зазначила Тихановська під час розмови із журналістами.
ЗМІ: Умєров прибув до Берліна для переговорів із Німеччиною, Францією та Британією
Секретар РНБО, головний переговірник України Рустем Умєров прибув у вівторок до Берліна для переговорів з радниками з національної безпеки Німеччини, Франції та Великої Британії (група E3), повідомляє видання Politico з посиланням на двох осіб, знайомих із зустріччю.
За даними видання, Умєров у понеділок перебував у Брюсселі для переговорів з високопосадовцем Єврокомісії щодо співпраці в оборонній промисловості, а у вівторок рано вранці вилетів до Берліна.
Politico звертає увагу, що нові переговори E3 з Умєровим у Берліні відбуваються на тлі напруженості між Мерцем і Зеленським після того, як канцлер Німеччини опублікував листа, в якому пропонував Україні скорочений статус «асоційованого членства», перш ніж вона потенційно стане повноправним членом ЄС на пізнішому етапі. Президент України відхилив пропозицію Мерца, заявивши, що «місце України в Європейському Союзі також має бути повним, повноцінним і рівним».
Один із дипломатів ЄС, якому також було надано анонімність, щоб він міг вільно висловлюватися, зазначив, що вибір часу є «прикметним».
«Минулого тижня багато хто в Брюсселі запитував, чому Мерц вирішив оприлюднити свою ініціативу щодо асоційованого членства України саме зараз», – сказав дипломат. – «Те, що Умєров сьогодні перебуває в Берліні, свідчить про те, що між цими подіями існує чіткий зв’язок».
Речник канцлера Німеччини Фрідріха Мерца відмовився від коментарів, посилаючись на «конфіденційну зустріч». Посольство України в Берліні також відмовилося від коментарів.
Пресслужба секретаря РНБО підтвердила низці ЗМІ, що Умєров перебуває в Берліні, де зустрівся з держсекретарем МЗС ФРН Зауттером, з яким обговорювали безпекові питання, перемовний процес та оборонну співпрацю, зокрема Drone Deal між Україною та Німеччиною. У пресслужі Умєрова зауважили, що ця поїїздка – це «звичайна планова робота з європейськими колегами».
Європейські міністри обережно відреагували на пропозицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца щодо можливого «асоційованого членства» України в Європейському Союзі без повного права голосу, наголосивши, що головним залишається повноцінний вступ Києва до ЄС через чинний процес розширення, заснований на заслугах.
Кількість постраждалих через удар РФ по Запоріжжю зросла, серед них є немовля – ДСНС
Кількість постраждалих через російський удар по Запоріжжю зросла до 12 людей, серед них є немовля, повідомляють у телеграмі голова обласної військової адміністрації Іван Федоров та Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Раніше було відомо про трьох постраждалих – дві жінки віком 27 і 40 років, а також 36-річний чоловік.
За даними Федорова, 17 багатоквартирних будинків та нежитлові будівлі пошкоджені внаслідок атаки на Запоріжжя.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.