Через обстріли Херсонщини за добу одна людина отримала поранення
Російські війська обстріляли населені пункти Херсонської області 57 разів напередодні, повідомила обласна військова адміністрація вранці 18 квітня.
За її даними, по області випустили 342 снаряди з артилерії, реактивних систем залпового вогню, мінометів, танків, дронів і авіації.
«Окупанти поцілили в територію та споруди дитячого оздоровчого табору Білозерської громади та лінію електропередач у Чорнобаївській громаді. Минулої доби через російську агресію поранення дістала одна людина», – йдеться в повідомленні.
Херсон зазнав шести обстрілів за добу, додають у ОВА.
Також близько 10 години голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін заявив, що Херсон перебуває під обстрілами.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року. Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсона та підконтрольних українському уряду районів області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Буданов про контрнаступ України та деокупацію Криму: «йде за планом»
Керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що підготовка до контрнаступу Збройних сил України «йде за планом», але самі плани щодо його реалізації він не озвучуватиме. Про це повідомляє NV.ua.
«Не слухайте весь той шлак, який зараз несеться по інтернету – одні кажуть, що зараз почнеться, інші – ні, вони вже його скасували. Не розуміють ситуацію ні перші, ні другі», – сказав він.
За його словами, Росія перейшла до стратегічної оборонної операції: їхнє завдання – утримати захоплені території.
«31 березня 2023 року провалилася чергова спроба російського наступу, так званого зимово-весняного. Вони мали вийти на адмінкордони Донецької і Луганської області. Знову ж таки, це навіть не п’ята вже спроба, яка провалилася. Наступального потенціалу для проведення стратегічної наступальної операції в Росії станом на зараз нема. І найближчим часом не буде», – розповів він.
Журналіст нагадав главі Буданову його слова про те, що навесні армія України увійде до Криму, на це він відповів, що «маємо ще в запасі час».
Раніше керівник ГУР Міноборони у лютому заявляв, що від середини і до кінця весни на фронті відбудуться вирішальні бої, а в Пентагоні казали, що Україну чекає важка боротьба навесні та влітку.
Обстріл Херсона: Єрмак повідомляє про шістьох постраждалих
Російські війська обстріляли Херсон, повідомив голова Офісу президента Андрій Єрмак вранці 18 квітня.
За його словами, обстрілу зазнав район Центрального ринку міста.
«Внаслідок артобстрілу постраждало шестеро осіб», – написав Єрмак.
Раніше, близько 10 години, голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін заявив, що центр міста перебуває під російським обстрілом.
Херсон і Херсонська область фактично щодня зазнають обстрілів російських військ після звільнення обласного центру та частини області влітку та восени 2022 року.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Після року від початку масштабного вторгнення Росії до України деякі американці й далі активно підтримують Україну, витрачаючи час і власні кошти. Серед них – жителі передмістя Лос-Анджелеса Пітер Ларр та Винні Ванг, які до початку війни ніколи не займалися волонтерством, але з моменту повномасштабного російського вторгнення вони стали активними учасниками українського волонтерського руху і самотужки переслали десятки тонн гуманітарної допомоги. Про це вони розповіли «Голосу Америки». Читайте і дивіться за лінком
Олена Шуляк про відшкодування за знищене майно, роботу Ради та перші повоєнні вибори
Як трансформувалася партія «Слуга народу» за час повномасштабного вторгнення та чому в сесійній залі монобільшість добирає голоси від забороненої ОПЗЖ. А також про те, як отримати виплати за зруйноване під час війни житло та чому питання грошей – не першочергове у відновленні громад. Про напругу серед депутатів та корупційні ризики у питаннях відшкодування збитків поговорили з головою партії «Слуга народу» та очільницею комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Оленою Шуляк.
Війська РФ ракетами С-300 і «шахедами» вночі атакували Слов’янськ – влада
Російські війська вночі обстрілювали Слов’янськ на Донеччині, повідомив керівник міської військово-цивільної адміністрації Вадим Лях.
«У Слов’янську знов недобрий ранок. Нічний обстріл міста упродовж двох годин. Ракети С-300 та дрони-камікадзе «шахеди». Два влучання: на вул. Вчительській та на бул. Пушкіна. Постраждали 5 багатоповерхівок, 7 приватних будинків, охоронне підприємство «Титан», медичний заклад, розважальний центр, бізнес-центр, автівки», – написав він у фейсбуці.
Вдень 14 квітня російські війська обстріляли житлові квартали Слов’янська. Як повідомила місцева влада, було щонайменше сім місць влучання, війська РФ використовували ракети С-300. Внаслідок цієї атаки загинули 15 людей, ще 24 були поранені.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
На півночі сповільнилося підняття рівня води в річках – ДСНС
Ситуація з підняттям рівнів води контрольована, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій вранці 18 квітня.
За даними служби, спостерігається тенденція до уповільнення підняття рівня води в річках на півночі країни. При цьому 1 564 дворогосподарств в шести областях і 330 будинків у п’яти залишаються підтопленими.
«У Дніпропетровській, Волинській, Рівненській, Черкаській та Полтавській областях підтоплено 9 138 га сільськогосподарських угідь. Порушено транспортне сполучення до 30 населених пунктів: Чернігівська – 29 та Київська – 1», – додають рятувальники.
ДСНС також звітує, що за попередню добу її співробітники відкачали 2 995 кубічних метрів води та перевезли 228 людей.
Напередодні Київська державна міська адміністрація повідомила, що у Києві пік весняної повені очікується до кінця цього тижня, орієнтовно 22 квітня.
МЗС відреагувало на мирні ініціативи президента Бразилії
Україна із зацікавленістю спостерігає за зусиллями президента Бразилії Луїса Інасіу Лула да Сілви із пошуку рішення для припинення війни, заявляють в Міністерстві закордонних справ України.
Речник МЗС Олег Ніколенко звертає увагу, що не відповідає реальному стану речей підхід, за яким жертва й агресор ставляться на однакові шальки терезів, а країни, які допомагають Україні захиститися від агресії, звинувачуються в заохоченні війни.
«Україну не потрібно ні в чому переконувати. Загарбницька війна ведеться на українській землі і завдає невимовних страждань та руйнувань. Ми більш ніж будь-хто в світі прагнемо завершення російської агресії на основі Формули миру, запропонованої президентом Зеленським», – написав він у фейсбуці.
У МЗС також підтвердили запрошення Луїсу Інасіу Лулу да Сілві відвідати Україну, аби зрозуміти справжні причини та сутність російської агресії та її наслідки для глобальної безпеки.
17 квітня да Сілва приймав в столиці Бразилії міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Перед зустріччю з бразильським лідером Лавров на переговорах із міністром закордонних справ Бразилії Мауро Вієйрою стверджував, що його країна «зацікавлена» у тому, щоб війна в Україні (яку він називає «конфліктом» – ред.) завершилася «якнайшвидше».
16 квітня президент Бразилії Луїз Інасіо Лула да Сілва закликав до створення аналогу «Великої двадцятки» для досягнення миру в Україні за участю країн Латинської Америки, Китаю та ОАЕ. Він розповів, що спілкувався з президентами Об’єднаних Арабських Еміратів і Китаю про створення групи країн, подібної до «Групи двадцяти» (G20), для посередництва в війні Росії проти України.
В уряді розповіли, яку частку експорту зерна втрачає Україна через заборону трьох країн ЄС
Переговори щодо експорту зерна до кількох країн Європейського союзу, тривають, сказав заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. Про це він заявив 18 квітня в ефірі національного телемарафону.
«Зараз на дипломатичному фронті відбуваються активні перемовини і, відповідно, досить напружена інтенсивна робота із залученням у тому числі представників цих країн, України та Європейської комісії, тому що все-таки ми маємо пам’ятати, що ці країни є членами ЄС, де є однозначні правила щодо торгівлі, в тому числі зовнішньої, і вони мають бути однакові для всіх членів ЄС», – сказав він.
Висоцький нагадав, що після початку повномасштабної російської агресії та блокування українських морських портів значну частку сільськогосподарської продукції спрямували на експорт через західні кордони, тобто через Польщу, Словаччину, Угорщину та Румунію. Але більшість товарів їхала з України транзитом, адже ці країни не є їх найбільшими споживачами.
«Тому в абсолютній більшості логістика цих країн була використана для транзиту сільгосппродукції в інші країни, як до ЄС, так і в треті країни через їхні порти. Абсолютна частка безпосередньо цих країн у споживанні української агропродукції не є значною, не становить сумарно більше 8-10%. В основному вони використовувалися для транзиту на інші ринки», – пояснив заступник міністра.
Він вказав на те, що війна в Україні спричинила зростання міжнародних цін на сільськогосподарську продукцію в цілому, але для тих країн, які традиційно теж її експортують, наслідки були в тому числі й позитивними.
Висоцький висловив припущення, що експорт з України допоміг стримати інфляцію в Євросоюзі від ще більшого зростання.
«Дискусія стримає, і сподіваємося, що на цифрах можна буде зафіксувати, що передусім нам вигідно співпрацювати, в тому числі в галузі АПК», – додав він.
Польща вирішила заборонити імпорт зерна та іншого продовольства із України, щоб захистити місцевий сільськогосподарський сектор після того, як потік пропозиції знизив ціни в регіоні. Заборона набула чинності ввечері 15 квітня. Також про подібне рішення оголосила Угорщина.
17 квітня про призупинення імпорту зерна з України оголосила Словаччина.
Міністерство аграрної політики та продовольства України 15 квітня заявило, що польська заборона суперечить існуючим двостороннім угодам щодо експорту, і закликало до переговорів для вирішення проблеми. Міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський анонсував переговори зі своїми колегами з Польщі, Румунії та Словачини щодо експорту української агропродукції.
У Єврокомісії 16 квітня завили, що односторонні дії щодо торгівлі з боку держав-членів Європейського союзу є неприйнятними.
У війні проти України Росія втратила більше 183 тисяч своїх військових – Генштаб ЗСУ
Близько 470 російських військових загинули у війні проти України протягом останньої доби, а загалом від початку повномасштабної війни Росія втратила 183130 своїх військових, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
Щодо російської військової техніки Генштаб повідомив, що Москва втратила:
- танки ‒ 3661 (+1 за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 7098 (+11)
- артилерійські системи – 2810(+6)
- РСЗВ – 538
- засоби ППО ‒ 285
- літаки – 308
- гелікоптери – 293
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 2353(+6)
- крилаті ракети ‒ 911
- кораблі /катери ‒ 18
- автомобільна техніка й автоцистерни – 5676 (+4)
- спеціальна техніка ‒ 330 (+2).
Росія останнім часом не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час Мюнхенської безпекової конференції 18 лютого заявив, що втрати Росії у війні проти України від початку повномасштабного вторгнення оцінюються у 200 тисяч військових: вбитих і поранених.
Рада ЄС підтримала включення України до зони роумінгу – Федоров
Рада Європейського союзу підтримала включення України до зони роумінгу, заявив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров 18 квітня.
Він назвав це наближенням до мобільного роумінгу з Євросоюзом, який дозколить українцям не сплачувати додаткові збори за зв’язок у Європі, а європейцям – в Україні.
«Рада ЄС схвалила пропозицію та дала зелене світло для двостороннього рішення. Ціни на дзвінки близьким у Європі для українців знизяться. Оператори не списуватимуть по 30 гривень за хвилину розмови. Не треба буде й змінювати SIM-картки під час поїздок Європою. Крім цього, права споживачів будуть захищені за правилами ЄС», – пояснив Федоров.
Він зазначив, що фінальне рішення має ухвалити Комітет асоціації Україна – ЄС у торговельному складі.
«Команда Мінцифри, НКЕК, оператори та телеком-регулятор працюють, щоб Україна якнайшвидше приєдналася до зони Roam like at home», – додав міністр.
Європейська комісія 14 лютого ухвалила пропозицію включити зону вільного телефонного роумінгу до Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом.
Чи дійсно російські військові вже готуються до оборони Маріуполя? Як вони укріплюють місто і район? І як це позначається на місцевих жителях? Коли Збройні сили України зможуть звільнити Маріуполь і що їм для цього потрібно? Зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
СБУ заявила про затримання дочки колишнього «гауляйтера» Чорнобаївки
Служба безпеки України заявляє, що затримала на Вінниччині пособницю російських сил, якою, за даними спецслужби, виявилася 30-річна дочка колишнього «гауляйтера» Чорнобаївки, що на Херсонщині, Юрія Турульова, якому СБУ раніше вже повідомила про підозру.
«Після захоплення селища фігурантка однією з перших підтримала російських загарбників і добровільно вступила до лав місцевої окупаційної адміністрації. За протекції колаборанта Турульова його дочку призначили очільницею «відділу», де вона займалася запровадженням освітніх «стандартів» Росії на території захопленої громади», – йдеться в повідомленні.
За даними СБУ, для цього підозрювана «змушувала місцевих педагогів долучатися до процесу русифікації селищних навчальних закладів та їх переведення на розрахунки в російських рублях».
Крім того, як повідомили в Службі безпеки, вона «організовувала і особисто брала участь» у численних пропагандистських акціях країни-агресора в окупованій частині Херсонщини.
Після звільнення правобережної частини Херсонської області жінка переїхала до Вінниччини, де переховувалася під виглядом переселенки, кажуть у СБУ.
Підозру їй оголосили за статтею «пособництво окупаційній адміністрації держави-агресора». Наразі підозрювану тримають під вартою. Їй загрожує до 12 років ув’язнення.
Розслідування справи триває.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області, зокрема і Чорнобаївку, впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року. Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсона та підконтрольних українському уряду районів області.
На початку квітня цього року заступниця міністра юстиції Валерія Коломієць в ефірі Радіо Свобода у програмі «Свобода.Ранок» розповіла, що, за інформацією Офісу генерального прокурора, в Україні відкрито близько 5 тисяч кримінальних проваджень за фактом колабораціонізму.
Через обстріл Херсона одна людина загинула, семеро поранені – обласна влада
Через російський обстріл Херсона одна людина загинула, ще кілька отримали поранення, заявив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 18 квітня.
Він вказав на те, що поруч із місцем влучання немає військових об’єктів.
«Держава-терорист здійснила атаку по мирним херсонцям. Одна людина загинула. Сім херсонців – травмовані. За їх життя та здоровʼя у ці хвилини борються наші героїчні лікарі», – повідомив голова області.
Раніше голова Офісу президента Андрій Єрмак повідомив, що внаслідок російського обстрілу центру Херсона шестеро людей отримали поранення.
Корабель із 30 тисячами тонн пшениці прибув до Ємена в рамках ініціативи Grain from Ukraine – ОП
До Ємену прибув гуманітарний вантаж зерна з України в рамках ініціативи Grain from Ukraine, повідомив Офіс президента 18 квітня.
За повідомленням, корабель Negmar Cicek із 30 тисячами тонн пшениці дістався порту Саліф у Ємені – країні, де триває одна з найбільших гуманітарних криз у світі.
«Загалом це шоста партія зерна в межах ініціативи Grain from Ukraine, започаткованої з метою подолання глобальної продовольчої кризи, зокрема в країнах, що найбільше потерпають від голоду», – йдеться в повідомленні.
Партію відправили за підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН (WFP), а також за фінансової допомоги урядів США, Франції та Іспанії.
За даними адміністрації президента, 30 тисяч тонн зерна вистачить, щоб прогодувати близько 1,7 мільйона жителів Ємена протягом місяця. Раніше гуманітарні вантажі відправляли до Ефіопії, Сомалі та Кенії.
«Представники України та Єменської Республіки узгодили подальші спільні зусилля щодо забезпечення продовольчої безпеки в регіоні. Було відзначено, що Українська держава й далі підтримуватиме єменський народ попри війну та намагання Росії заблокувати експорт українського продовольства», – додає пресслужба ОП.
Загалом від початку ініціативи Grain from Ukraine Україна надала країнам з найскладнішою харчовою ситуацією 170 тисяч тонн пшениці, додає Офіс. При цьому ініціативу підтримали понад 30 країн і організацій, зібравши на неї більше ніж 200 мільйонів доларів.
Російське повномасштабне вторгнення в лютому минулого року призвело до того, що українські чорноморські порти були заблоковані військовими кораблями Москви. У липні 2022 року представники України та Росії підписали з ООН і Туреччиною окремі дзеркальні угоди. Так звана «зернова угода» уможливила безпечний експорт поставок продовольства. 18 березня «зернову угоду» продовжили ще на 120 днів.
Журналісти виявили російську РЛС біля Керчі – супутникові фото
Журналісти проекту Радіо Свобода – Крим.Реалії – виявили російську установку РЛС біля Керчі в окупованому Криму.
На трасі Е97 праворуч дорогою у напрямку міста Керч на картах із супутника можна побачити військовий об’єкт, на якому є РЛС. Поруч розташовані Ольвінські каменоломні.
На карті googlmap цього об’єкта немає, фото з супутника на карті за 2021 рік.
Питання зміни тарифів на електрику для населення ще обговорюють – Галущенко
Міністр енергетики Герман Галущенко заявляє, що питання зміни тарифів на електроенергію для населення ще обговорюють.
«Питання ще обговорюється. Але чого тільки не пишуть зараз: і 6 грн/кВт-год, і 8 грн/кВт-год. Будемо дивитися», – сказав міністр на пресконференції в Києві, повідомляє агенція «Інтерфакс».
За його словами, встановлення нових тарифів важливе для підготовки генерації до нового осінньо-зимового періоду.
«Це може бути одним із рішень для відновлення енергосистеми. Тому що тут немає одного рішення. Те, що ми втримали систему (після російських атак – ред.), дуже великий виклик... Важлива ремонтна кампанія, щоб пройти наступний ОЗП», - зазначив міністр.
Нині вартість на електроенергію для домогосподарств, що споживають на місяць до 250 кВт-год (включно), становить 1,44 грн. (з ПДВ) за 1 кВт-год, а для тих, що споживають понад 250 кВт-год – 1,68 грн. Обговорюється питання про підвищення тарифу на електроенергію для населення.
Російські війська з жовтня 2022 року здійснили десятки ракетних та дронових атак на українські енергетичні об’єкти, завдавши масштабних і складних пошкоджень. Після цих атак змушена була застосовувати графіки вимкнення електроенергії. Навесні ситуація з забезпеченням електроенергією стабілізувалася.
Обстріл Херсона: влада повідомила про зростання числа постраждалих
У Херсоні внаслідок російського обстрілу центру міста 18 квітня число поранених зросло до дев’яти, уточнила місцева влада. Раніше повідомляли про сімох поранених і одну загиблу людину.
Як наголосив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін, поруч із місцем обстрілу немає жодного військового об’єкту.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року. Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсона та підконтрольних українському уряду районів області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Крим: РФ повернула в стрій корабель, який після атаки у жовтні був нібито незначно пошкоджений
Морський тральщик Чорноморського флоту РФ «Иван Голубец», що постраждав через атаку дронів у жовтні минулого року, повернувся в стрій. Про це пишуть російські ЗМІ з посиланням на відділ інформаційного забезпечення ЧФ.
«Екіпаж морського тральщика Чорноморського флоту «Иван Голубец» у межах планової бойової підготовки розпочав виконання завдання К-2 в одному з морських полігонів в акваторії Чорного моря», – йдеться у повідомленні.
29 жовтня 2022 року в окупованому Севастополі було чути звуки вибухів та залпів. За словами глави окупаційної адміністрації міста Михайла Развожаєва, сталася атака безпілотників, яку відбивали кораблі ЧФ РФ.
У російському Міноборони заявили, що атаку здійснили українські військові, яких готували спеціалісти британських ВМС. У Міністерстві оборони Британії назвали це «вигаданою історією».
Російська сторона стверджувала, що для атаки були задіяні дев’ять безпілотників та сім автономних морських безпілотних апаратів. Російські військові тоді запевняли, що морський тральщик «Иван Голубец» зазнав незначних пошкоджень.
Російські війська пошкодили та зруйнували понад 550 пам’яток культури – Ткаченко
Внаслідок російських військ пошкоджені або зруйновані більше ніж 550 пам’яток і об’єктів культурної спадщини, повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
Він вказав на те, що 18 квітня – у Міжнародний день пам’яток та історичних місць – в Україні відзначають День пам’яток історії та культури.
«Більше 550 – саме стільки пам’яток та об’єктів культурної спадщини зруйновано або пошкоджено окупантами. Війна триває, тому ми кожного дня фіксуємо нові руйнування», – заявив він.
Ткаченко додав, що наразі під охороною держави перебувають 109 930 пам’яток, понад 130 тисяч об’єктів культурної спадщини перебувають на державному обліку. Частина з них є в Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
«Культурна спадщина – це ключовий елемент ідентифікації української нації та фактор національної безпеки України. Війна стала поштовхом для трансформації розуміння останнього. Саме тому ми піднімаємо культурну спадщину – пам’ятки історії та культури, визначні місця та традиції – на новий рівень значимості для кожного всередині країни та в світі», – додав міністра.
На початку квітня організація з питань освіти, науки й культури ЮНЕСКО заявила, що повномасштабне російське вторгнення в Україну завдало збитків спадщині й культурним об’єктам країни приблизно на 2,6 мільярда доларів США.