У Слов’янську розширили зону обов’язкової евакуації сімей із дітьми – МВА
У Словʼянську розширили зону обов’язкової евакуації сімей із дітьми у примусовий спосіб, повідомив очільник міської військової адміністрації Вадим Лях.
«У неї увійшли мікрорайони Словкурорт, Черевківка і Хімік. Відповідний наказ сьогодні було погоджено з Координаційним штабом з проведення евакуаційних заходів при Кабінеті міністрів України. Це – вимушений, але необхідний запобіжний захід. Адже за останні дні ми маємо трьох поранених дітей», – написав Лях у соцмережах 9 червня.
За його словами, на початок червня у згаданих мікрорайонах живуть 366 дітей.
«Правоохоронці вже почали підготовчу роботу. З родинами, які підпадають під евакуацію, проводяться бесіди, надаються необхідні роз’яснення», – зазначив голова МВА.
Генштаб підтвердив удар по порту окупованого Маріуполя – уражені резервуари для пального
Сили оборони України завдали чергової низки ударів по російських об’єктах у РФ та на окупованих територіях, заявив Генеральний штаб Збройних сил 9 червня.
Також командування уточнило наслідки удару по окупованому Маріуполю, завданого раніше:
«В процесі уточнення підтверджено знищення 5 червня 2026 року восьми та пошкодження дев’яти резервуарів зберігання пального у районі порту «Маріуполь» на території Донецької області».
Протягом попередньої ночі, за даними Генштабу, українські війська уразили склад боєприпасів у російській Бєлгородській області.
Читайте також: Азербайджан повідомив про ще двох загиблих внаслідок атаки ЗСУ на судно в Азовському морі
Ударів зазнали пункти управління РФ на окупованій Донеччині, у Бєлгородській та Курській областях, та пункти управління дронами в окупованих районах Запоріжжя й Херсонщини.
«У районі Федорівки на Донеччині уражено логістичний хаб ворога та склади матеріально-технічних засобів в районах Михайлівки на Луганщині та Гюнівки Запорізької області. Завдано ударів по зосередженнях особового складу противника в районах Курахового, Калинового, Шевченка та Ступочок Донецької області, Новогригорівки на Запоріжжі, а також Іскри Курської області», – додає штаб.
Міноборони Росії заявляло про знищення 140 українських дронів протягом ночі на 9 червня над Бєлгородською, Брянською, Калузькою, Курською, Орловською, Тульською областями, Московським регіоном, окупованим Кримом і акваторіями Азовського й Чорного морів. Скільки безпілотників не вдалося збити й куди вони влучили, відомство не уточнює.
57-річний чоловік загинув, його дружина поранена через удар РФ по Сумщині – ОВА
На Сумщині чоловік загинув, його дружина – зазнала поранення внаслідок російського удару 9 червня, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Григоров.
«Путивльська громада. Ворог атакував безпілотниками житловий сектор. На жаль, внаслідок одного з ударів загинув 57-річний чоловік – господар будинку. Його дружина поранена. 49-річній жінці надають необхідну допомогу», – написав Григоров у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударнимиБпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Україна та Естонія підписали декларацію про посилення співпраці в сфері оборони
Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал під час зустрічі в Таллінні підписали спільну декларацію щодо посилення співпраці у сфері безпеки та оборони – про це обидві сторони заявили 9 червня.
Документ передбачає допомогу в сфері безпеки, обмін досвідом, співпрацю в оборонній промисловості та протиповітряній обороні, зокрема – спільне зобов’язання розвивати багаторівневі можливості протиракетної оборони в Європі.
Київ і Таллінн також продовжують роботу над угодою у форматі drone deal (дронова угода). Як уточнює Офіс президента, проєкт уже перебуває на розгляді естонської сторони.
«Великий бойовий досвід України у сучасних бойових діях високої інтенсивності є значним активом для безпеки євроатлантичної спільноти, і обидві сторони прагнуть забезпечити його врахування в наших оборонних зусиллях», – йдеться в тексті декларації, який опублікувала пресслужба голови уряду Естонії.
Зеленський про листа Путіну: «я отримав результат, який мені був потрібен»
Президент України Володимир Зеленський заявив, що отримав потрібний йому результат від відкритого листа російському лідеру Володимиру Путіну. Він сказав про це 9 червня на пресконференції разом із лідерами країн Північної Європи і Балтії в Таллінні.
«Протягом місяця я надіслав кілька листів із різними цілями, до різних інституцій: починаючи від ЄС, США: Білого дому й Конгресу, а також до Путіна. У мене були різні цілі. Наприклад, щодо США, я дійсно хотів зробити все, щоб трохи змістити їх із Близького Сходу до ситуації в Україні… Не можу поділитися з вами усіма деталями, але моя держава потребує дуже значну кількість антибалістичних спроможностей. І я отримав результат… У мене була мета, коли я відправляв листа Путіну, і я думаю, що я отримав результат, який мені був потрібен», – сказав Зеленський у Таллінні, де сьогодні відбувався саміт Україна – країни Північної Європи й Балтії. Деталей він не навів.
Жінка загинула, ще 4 людини поранені через удар російського FPV-дрона по цивільному авто на Харківщині – влада
Російські військові 9 червня атакували FPV-дроном цивільний автомобіль на Харківщині, внаслідок чого загинула жінка, ще чотири людини постраждали, повідомив очільник Дергачівської міської військової адміністрації Вячеслав Задоренко.
«Сьогодні близько 16:30 росіяни вдарили FPV-дроном по цивільній автівці поблизу Питомника. У машині перебувало п’ять осіб: чоловік і чотири жінки. На жаль, від отриманих поранень 70-річна жінка загинула на місці, ще три жінки 80-ти, 74-х та 49-ти років, а також 62-річний чоловік зазнали численних уламкових поранень і були госпіталізовані до лікарні у Харків», – написав Задоренко у телеграмі.
За його словами, це сталося на ділянці автодороги між Руською Лозовою і Питомником. «Встановлюється додаткова інформація про цю подію, а також про мету поїздки людей на небезпечну прикордонну територію», – очільник МВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударнимиБпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Лубінець розкритикував політику України щодо переселенців та жителів окупованих територій
Серед найбільших проблем у цій сфері він назвав:
- відсутність профільного міністерства
- відсутність «сталої, зрозумілої державної політики» стосовно внутрішньо переміщених осіб
- відсутність реєстру ВПО та обліку їх потреб, обліку втраченого ними житла
- дискримінацію щодо різних категорій ВПО, коли ті громадяни, які виїхали з тимчасово окупованих територій з 2014 по 2022 рік не можуть скористатися певними програмами підтримки, які доступні тим, хто переїхав після 2022 року
«Українська влада повинна: по-перше, облікувати всіх громадян, по-друге, їм допомогти, наскільки ми можемо, по-третє, ну принаймні розуміти, який масштаб трагедії», – сказав він.
Лубінець розповів про роботу Офісу омбудсмана в допомозі з виїздом українцям із окупованих територій. За його словами, до нього звертаються громадяни з тимчасово окупованих територій із різними проханнями: допомогти із логістикою чи пошуком фінансування. Також люди запитують, як їх зустріне Україна, якщо вони отримали російський паспорт в окупації.
Сибіга повідомив про 50-ту країну-учасницю міжнародної ініціативи з повернення дітей
Боснія і Герцеговина офіційно підтвердила намір приєднатися до Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 9 червня:
«З її приєднанням кількість держав-учасниць ініціативи досягнула позначки – 50».
Сибіга подякував Боснії і Герцеговині й очільнику МЗС країни Ельмедіну Конаковичу за ухвалення цього рішення. За його словами, воно свідчить про відданість Сараєва захисту прав дітей і підтримці зусиль України з повернення додому кожної депортованої чи силоміць вивезеної української дитини.
Хто із росіянином обіймався? І про скарги на ТЦК. Розмова із омбудсманом Лубінцем
У новому уряді Болгарії заявили, що не постачатимуть зброю Україні
Новий уряд Болгарії не постачатиме зброю Україні, заявив 9 червня міністр оборони країни Дімітар Стоянов.
За словами Стоянова, якого цитує болгарське інформаційне агентство BTA, війна в Україні не буде вирішена на полі бою.
«Ми спостерігаємо війну на виснаження, і скільки б зброї не було накопичено, єдиним результатом будуть людські жертви. Настав час сісти за стіл переговорів», – заявив він на пресконференції 9 червня.
Українська влада цю заяву поки що не коментувала.
Від 2022 року Болгарія поставила до України 13 пакетів військової допомоги. Їхні склад і вартість не розкривають.
У квітні на парламентських виборах у Болгарії перемогла партія «Прогресивна Болгарія» колишнього президента Румена Радева. Його призначили прем’єр-міністром. Радев заявляв, що прагне прагматичних відносин з Росією.
2025 року, ще будучи президентом Болгарії, він розкритикував підтримку України з боку Євросоюзу і назвав перспективи перемоги Києва «приреченими».
Крім того, він критикував 10-річну оборонну угоду про спільне виробництво зброї, зокрема дронів, підписану в березні між Болгарією й Україною.
При цьому Радев заявляв, що не блокуватиме рішення Євросоюзу щодо допомоги Києву.
Переговорник Мединський і патріарх Кирило: стало відомо, кого ЄС може додати в «чорні списки»
Євросоюз готується поповнити «чорні списки» ще 42 іменами. Персональні санкції загрожують відомим росіянам, проти чийого включення до списку послідовно виступав колишній прем’єр Угорщини Віктор Орбан. Документ із пропозицією до 21-го пакету санкцій опинився у розпорядженні Радіо Свобода.
Заборона на в’їзд до ЄС і замороження їхніх активів на його території може очікувати на провідних російських бізнесменів, керівників оборонних підприємств, банків, криптовалютних проєктів.
Серед найпомітніших фігур у пропозиції з оновлення списків – російський історик, помічний російського президента Володимир Мединський, якого Володимир Путін призначив очільником делегації від РФ на переговорах про завершення війни в Україні.
У документі ЄС Мединський названий «центральною фігурою урядової пропаганди». Згадані його підручники, де Україна представлена як частина «російського світу». Також – захист ним «спеціальної військової операції» (так у РФ офіційно називають війну) й заперечення викрадення українських дітей російською стороною. Примітно, що кандидатом у персони нон-ґрата ЄС Мединський став на тлі дискусій у блоці про можливі переговори з Росією.
У «чорний список» пропонують додати Володимира Гундяєва, відомого як патріарх Московський і всієї Русі Кирило. Ці спроби були й в минулому, але Кирила в останній момент викреслювали зі списків. У внутрішньому документі ЄС сказано, що він «послідовно виправдовував і підтримував агресивну війну Росії проти України», називаючи її «священною».
Персональні санкції загрожують російському олігарху Іскандару Махмудову, в чиїй власності російський виробник локомотивів, залізничного обладнання і рухомого складу. В ЄС його вважають ключовим підрядником оборонної промисловості.
Також до «чорного списку» може потрапити співвласник «Лукойлу» Вагіт Алекперов. У внутрішньому документі ЄС зазначено, що Алекперов був присутній на зустрічі з Володимиром Путіним у перші дні повномасштабного вторгнення в Україну, де йшлося про західні санкції і їхній вплив.
«Той факт, що його запросили на цю зустріч, свідчить про його близькість до найближчого оточення Володимира Путіна… Вагіт Алекперов залучений до роботи в економічних секторах, що забезпечують суттєве джерело доходів уряду Російської Федерації, який відповідає за анексію Криму й дестабілізацію України», – сказано в документі.
Персональні санкції можуть вдарити по олігарху Михайлу Гуцерієву – засновнику конгломератів, що мають інтереси в нафті, вугіллі, нерухомості й роздрібній торгівлі, йдеться в документі. У ЄС вважають, що бізнес-інтереси Гуцерієва в енергетичному секторі «відіграють значну роль у механізмах, що підтримують потоки доходів російського державного бюджету під час війни в Україні».
Ще одна фігура, – чинний міністр спорту Росії Михайло Дегтярьов, що називав себе «солдатом Путіна». В документі зазначено, що він обіцяв підтримувати реабілітацію через спорт російських солдатів, які воювали проти України. Серед його пріоритетів зазначений розвиток спортивної інфраструктури на українських територіях, окупованих Росією.
Персоною нон-ґрата може стати також президент Міжнародної шахової федерації Аркадій Дворкович, що обіймав керівні посади в уряді Росії. Він публічно підтримував анексію Криму й називав окуповані українські міста «новими територіями» Російської Федерації.
Персональні санкції загрожують Олександру Жарову – гендиректору «Газпром-Медіа Холдингу». Це державний медіаконгломерат в Росії, що виступає основним інструментом для воєнної пропаганди й інформаційних операцій Кремля. «Газпром-Медіа Холдинг» під керівництвом Жарова, вважають у ЄС, виконував «ідеологічне завдання» з формування громадської думки щодо війни Росії проти України.
9 червня очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виступила з пропозицією 21-го пакету санкцій, яким, зокрема, пропонується заборонити в’їзд до ЄС військовим, що брали участь у війні проти України. Розширюються експортні й імпортні обмеження, а також – санкції проти енергетичного й фінансового секторів Росії.
Пропозицію належить вивчити й схвалити державам-членам ЄС. Для схвалення санкцій потрібна їхня одностайна згода. Перелік осіб під персональними санкціями розширюється з запровадженням кожного нового пакету.
У Запорізькому районі через удар РФ постраждала жінка і двоє її дітей – влада
У Вільнянську Запорізького району внаслідок атаки російських безпілотників 9 червня постраждали четверо людей, зокрема жінка з двома дітьми, повідомив очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Росіяни атакували Вільнянськ БпЛА. Травм дістали 3-річна дівчинка, 7-річний хлопчик і їхня 33-річна мати. Сімʼю госпіталізували, кожному надається медична допомога. Постраждав і 65-річний чоловік. Нині він під наглядом медиків», – написав Федоров у телеграмі.
За його словами, внаслідок удару пошкоджені приватні будинки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударнимиБпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Може вплинути лише публічність» – Лубінець озвучив, скільки скарг отримав на дії ТЦК з початку року
Від січня 2026 року Офіс омбудсмана України отримав понад три тисячі скарг на дії військовослужбовців територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки. Цю цифру в ефірі Радіо Свобода озвучив Дмитро Лубінець, уповноважений Верховної Ради України з прав людини. За його словами, до цього числа входять тільки прямі скарги громадян і не враховуються ті порушення, які виявили самі працівники Офісу омбудсмана.
«Тобто цю цифру можна сміливо множити на три, як мінімум. Це, наприклад, ми отримуємо інформацію з засобів масової інформації, з соціальних мереж, зі свідчень людей, які не можуть до мене звернутись щодо конкретного випадку, тому що, згідно з законодавством, вони звертаються щодо порушення своїх прав», – пояснив Дмитро Лубінець.
Для порівняння, за увесь 2025 рік до Офісу омбудсмана зі скаргами звернулися 6127 разів. Скарги в основному стосуються таких порушень: застосування сили, використання балаклав, знімання знаків розрізнення військовими ТЦК.
Дмитро Лубінець заявив, що озвучував інформацію про системні порушення кожному міністру оборони, каденцію якого він застав на посаді уповноваженого Верховної Ради з прав людини (Лубінець на посаді з 1 липня 2022 року). І наголосив, що раніше, у 2023-2024 роках, він не надавав стільки розголосу випадкам порушень прав зі сторони військовослужбовців ТЦК, але це не показало результату:
«І я вважаю, що я зробив помилку. Тому що я робив свідомо, на мій погляд, ефективно юридичну свою роботу. Я брав документи, їх напрацьовував, я їх відправляв, вимагав в юридичному плані реакції. Ми організовували купу закритих нарад із представниками Міноборони, командуванням Сухопутних військ, правоохоронного сектору. І виявилось, що єдина система, яка може впливати – це публічність».
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали і конфлікти між працівниками ТЦК і цивільними громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами. Українські військові та представники влади заявляють, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ. Крім того, регулярно з’являються повідомлення про корупцію в ТЦК.
Голова управління з поставок ракет і боєприпасів армії РФ загинув через вибух автомобіля під Москвою – ЗМІ
Загиблим під час вибуху автомобіля в підмосковній Балашисі вранці 9 червня виявився начальник управління постачання ракет і боєприпасів Головного управління Міноборони Росії Дамір Давидов, пишуть російські ЗМІ й інші джерела, зокрема радник міністра оборони України Сергій Стерненко, а також російський телеграм-канал «ВЧК-ОГПУ». Про те, що загиблий – саме Давидов, написало також російське видання The Insider. Офіційно цю інформацію не підтверджували.
Як пише Insider, за свідченням очевидців, відразу після вибуху Давидов був ще живий, але, за не підтвердженими наразі даними, він помер ще до прибуття медиків. The Insider вказує, що операцію провела Служба безпеки України. В СБУ це поки не коментували.
За даними Insider, а також іншого російського видання «Агентство», Давидов жив у Балашисі за кількасот метрів від місця вибуху і користувався автомобілем BMW X3 (такий був підірваний вранці 9 червня).
Тим часом, за інформацією «Важных историй», автомобіль такий автомобіль з’являвся на фото у соцмережах сина Давидова Рафаїла – 20-річного курсанта Військової академії матеріально-технічного забезпечення. Особисті дані Даміра Давидова фігурували на сторінках українських проєктів, які оприлюднюють інформацію про учасників вторгнення Росії в Україну.
У мікрорайоні Авіаторів у Балашисі, де, за даними Слідчого комітету Росії, стався вибух, за повідомленнями телеграм-каналів, живуть, зокрема, високопоставлені військовослужбовці. Як зазначає «Агентство», нинішній вибух стався майже за 350 метрів від будинку, де в квітні 2025 року підірвали авто генерал-лейтенанта Ярослава Москалика, заступника начальника Головного оперативного управління Генерального штабу збройних сил РФ. Москалик унаслідок вибуху помер на місці.
Вранці 9 червня у Слідчому комітеті Росії повідомили, що в підмосковному місті Балашиха приблизно пів на шосту ранку під час підриву автомобіля марки BMW Х3 загинув водій. Про особу загиблого інформації не наводили, але район, де сталася ця подія, є місцем масового проживання російських військових високопосадовців.
Супутникові знімки: на нафтобазі в Новоросійську після українських ударів пошкоджені до 15 резервуарів
Щонайменше чотири чи п’ять резервуарів із паливом знищено або пошкоджено після українського удару 8 червня по нафтобазі «Грушова» в російському Новоросійську, свідчать супутникові знімки.
Загалом після двох послідовних атак пошкоджено 10–15 резервуарів – попередній удар Україна завдала два з половиною тижні тому.
8 червня в Генштабі ЗСУ повідомили, що оператори 1-го окремого центру Сил безпілотних систем у взаємодії з Силами спецоперацій та іншими складовими Сил оборони вночі уразили перевалочну нафтобазу «Грушова» в Новоросійську Краснодарського краю РФ.
«Зафіксовано пожежу на території об’єкта. Ступінь завданих збитків уточнюється», – заявили у Генштабі.
За даними штабу, нафтобаза входить до складу перевалочного комплексу «Шесхаріс», який є кінцевою точкою магістральних нафтопроводів на півдні Росії. Комлпес забезпечує прийом, накопичення, зберігання та перевалку нафти і нафтопродуктів через морський порт Новоросійськ. Місткість резервуарного парку комплексу становить близько 1,4 мільйона кубічних метрів, основне навантаження зберігання припадає саме на майданчик «Грушова».
Російське командування не повідомляло про влучання у військові об’єкти. Оперативний штаб Краснодарського краю вранці 8 червня повідомляв про займання на території перевалочного комплексу в Новоросійську внаслідок атаки БпЛА.
Міноборони РФ заявляло про знищення 310 українських дронів над низкою областей, в тому числі над Краснодарським краєм, протягом ночі на 8 червня.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Щонайменше п’ятеро харків’ян постраждали через ранковий наліт російських дронів – влада
Щонайменше п’ятеро жителів Харкова постраждали через завданий зранку 10 червня масований повітряний удар по Холодногірському району міста, повідомляють представники місцевої влади.
«На світанку ворог завдав 26 ударів БпЛА по Харкову. Внаслідок «прильотів» спалахнули пожежі», – інформує голова ОВА Олег Синєгубов.
Близько шостої ранку міський голова Харкова Ігор Терехов повідомив про зростання кількості постраждалих до п’яти, але інформація може бути не остаточною.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударнимиБпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Через російські удари по Запоріжжю і Одесі є поранені – влада
У Запоріжжі через російський повітряний удар уночі 10 червня зазнала поранень 59-річна жінка, повідомив голова ОВА Іван Федоров.
«Внаслідок ворожої атаки по Запоріжжю постраждала приватна оселя. Будинок пошкоджено, сталося займання», – інформував раніше очільник області.
У Приморському районі Одеси пошкоджень зазнали два житлові будинки, написав начальник МВА Сергій Лисак.
«В одному з них вщент вигоріла квартира на п’ятому поверсі. Пожежу оперативно ліквідували працівники ДСНС. Постраждала 46-річна жінка. Її госпіталізували та надають всю необхідну допомогу.
За іншою адресою на 11-му поверсі пошкоджено майно мешканців, скління та фасад будинку», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударнимиБпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Лубінець розповів, навіщо йому телефонував Андрій Єрмак, коли вже працював адвокатом
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець розповів в ефірі Радіо Свобода, що колишній очільник ОП Андрій Єрмак телефонував йому із пропозицією співпраці вже після звільнення з Офісу президента.
За словами Лубінця, Єрмак зателефонував йому вже у статусі адвоката, коли очолив комітет у Національній асоціації адвокатів України.
«Він сказав, що зараз як адвокат займається захистом прав постраждалих від війни і запропонував співпрацю... Він запропонував підписати меморандум», – розповів Лубінець.
Омбудсмен сказав, що відмовив Єрмаку і пояснив це тим, що в цьому не було необхідності: «Я вважаю, що якщо я підписую меморандум з додатковим інструментарієм захисту прав людини, то я автоматично не справляюся зі своєю роботою».
Андрій Єрмак обіймав посаду голови Офісу президента України з 2020 року до свого звільнення у 2025 році. Після цього він повернувся до адвокатської діяльності та став головою комітету із захисту прав військовослужбовців при Національній асоціації адвокатів України (НААУ). Раніше аналогічний меморандум про співпрацю Єрмак підписав з офісом військового омбудсмена.
Сили РФ втратили за добу майже 1200 військових – Генштаб ЗСУ
Втрати російських військ сягнули близько 1 377 510 людей особового складу, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 10 червня.
За даними командування, протягом попередньої доби армія РФ втратила приблизно 1 190 військових.
Штаб також зафіксував втрату російськими військами за добу:
- 3 танки (загалом 12 004)
- 7 бойових броньованих машин (24 717)
- 74 артилерійські системи (43 713)
- 6 реактивних систем залпового вогню (1 857)
- 3 засоби протиповітряної оборони (1 414)
- 5 наземних робототехнічних комплексів (1 619)
- 2 204 безпілотники оперативно-тактичного рівня (340 531)
- 376 автомобілів і автоцистерн (105 172)
- 4 одиниці спеціальної техніки (4 267)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
У Росії зазнали ударів НПЗ в Самарі та завод «Прогрес» у Чебоксарах
Щонайменше два об’єкти паливно-енергетичного та військово-промислового комплексів Росії зазнали повітряних ударів уночі та зранку 10 червня.
Із Самари повідомляють, що після атаки горить місцевий Куйбишевський нафтопереробний завод.
«У ніч проти 10 червня жителі Самарської області повідомили про вибухи, губернатор написав про ракетну небезпеку в регіоні. Згідно з аналізом Astra кадрів від очевидців, атакований та горить Куйбишевський НПЗ у Самарі. Це одне з найбільших підприємств нафтової галузі в регіоні, що входить до ПАТ «НК «Роснефть», – інформує телеграм-канал Astra.
У місті Чебоксари атаки зазнав завод «Прогрес».
«Рано вранці Чебоксари зазнали ракетної атаки. Наразі уточнюється кількість постраждалих, а також кількість пошкоджених об’єктів інфраструктури. Усі екстрені служби вже працюють на місцях», – написав очільник російського регіону Чувашія Олег Ніколаєв.
Як пише Astra, внаслідок влучань суттєвих руйнувань могла зазнати адміністративна будівля «ВНИИР-Прогресс».
«На фотографії зі столиці Чувашії зафіксовано фасад оборонного підприємства «ВНИИР-Прогресс» – зруйновано дах та частину третього поверху. Будівля горить. Після попередньої ракетної атаки на цей об’єкт таких руйнувань не фіксувалося. На відео зафіксовані перші секунди після удару по тому самому адміністративному корпусу», – вказано в повідомленні.
Це підприємство вже зазнавало ударів українських ракет 5 травня.
«ВНИИР-Прогресс» виробляє для російської армії антени «Комета», які захищають російські дрони від українських засобів РЕБ.
За даними Генштабу ЗСУ, завод «Прогрес» також виробляє супутникові приймачі та антени для систем Glonass, GPS та Galileo модулів типу «Комета», які застосовуються в дронах-камікадзе типу Shahed, а також у ракетах комплексів «Іскандер-М» і «Калібр».
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».