Катя Гаценко
14 липня 2022 року російська армія удень ударила ракетами «Калібр» по центру Вінниці. В результаті атаки загинули 27 людей, серед них троє дітей. Влада Росії тричі змінювала свою версію щодо атаки, адже Кремль, попри численні факти і докази, від початку широкомасштабної війни заперечує, що цілеспрямовано убиває цивільних, завдаючи ударів по містах, житлових будинках, школах і лікарнях.
Світ облетіло фото чотирирічної дівчинки Лізи, яка загинула внаслідок російської атаки.
Того дня мама Лізи, Ірина Дмитрієва, опублікувала відео у соцмережах, розповівши, що вони із донечкою ідуть на заняття до логопеда. Далі вони планували погуляти у центрі Вінниці з бабусею Лізи...
Ліза загинула одразу. Ірина вижила, але через те, що все відбулося на її очах, перші дні від шоку не розуміла, що її дитина загинула, а медики не повідомляли, намагаючись стабілізувати її стан. «Навіщо, навіщо ви мене врятували?» – питала потім Ірина лікарів, бо, каже, не хотіла жити без донечки.
Після тривалого лікування за кордоном Ірина Дмітрієва повернулася до України. Заради пам'яті про свою Лізу тепер вона допомагає дітям із синдромом Дауна соціалізуватися, а їхнім батькам зрозуміти, що цей діагноз – не має заважати жити і любити.
Телеканал «Настоящее время» (створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки»), поговорив із Іриною Дмітрієвою до річниці скоєння Росією воєнного злочину проти цивільного населення України.
«Набрала колишнього чоловіка, сказала: «Лізу вбили, я теж вмираю»
«Ми разом [з Лізою] підняли голови і побачили прямо над нами ракету. Вона впала на Будинок офіцерів, у той бік. Подумала, що це все, – розповідає Ірина про події 14 липня 2022 року. – Я нахилилася на візок, моє обличчя було поруч із Лізою. Потім – вибух, тремтіння землі».
Ірину оглушило – вона нічого не чула. Підняла голову і побачила всю площу Перемоги у чорному диму. Будинок побуту «Ювілейний» та Будинок офіцерів зазнали серйозних пошкоджень.
Через шок Ірина не відчувала болю, незважаючи на множинні осколкові поранення. Вона бігала площею з криками про допомогу, але коли повернулася а до візка, у якому сиділа Ліза, то зрозуміла, що її дитина отримала травми, несумісні з життям.
«Сіла біля возика і почала кричати. У мене задзвонив телефон. Дзвонила мама, вона чекала нас у центрі, і, звичайно, вибух був чутний скрізь, по всій Вінниці. Я їй кажу, що Лізу вбила ракета, і поклала трубку, – згадує Ірина. – Набрала [колишнього] чоловіка і сказала: «Лізу вбили, і я теж вмираю». Поклала трубку і відчула такий неймовірний біль, що не могла дихати. Побачила, як кров фонтаном на асфальт з мене тече».
«Лізу вбили, і я теж вмираю»
Ірину відвезли до вінницької лікарні, з її тіла лікарі дістали десятки осколків. Вона прокинулася у реанімації і стала уривками прокручувати все життя з Лізою: думала, що те, що сталося, – це страшний сон, і вона ось-ось прокинеться і знову буде з дочкою.
У зв'язку з психологічною травмою та під дією ліків Ірина на якийсь час забула про смерть Лізи. Лікарі та рідні, побоюючись за її здоров'я, запевняли її, що дівчинка жива і лікується у дитячій лікарні. Пізніше до Ірини повернулася пам'ять, як вона каже, «Ліза наснилася їй і все розповіла».
«Я прокинулася і побачила навколо багато людей. Запитала: «Ліза померла?» Мені ніхто нічого не відповів. Я почала кричати, а далі нічого не пам'ятаю».
Із загиблою Лізою була знайома й Олена Зеленська, перша леді України. Ще до початку повномасштабної війни дівчинка знімалася у святковому ролику із дружиною президента та іншими дітьми.
Світла, щира, радісна дитина, яка росла в коханніОлена Зеленська
«Ми познайомилися з цією чудовою дівчинкою під час запису відео на різдвяні свята, – написала Олена Зеленська. – Світла, щира, радісна дитина, яка росла в коханні. Маленька бешкетниця тоді встигла розмалювати за пів години фарбами не тільки себе, свою святкову сукню, а й всіх інших дітей, мене, операторів та режисера... Подивіться на неї живу, будь ласка. Плачу разом із її близькими».
Квіти, сльози і пошукова операція: центр Вінниці після обстрілу, який забрав десятки життів (фоторепортаж)
«Ніщо не поверне наших близьких»
10 липня 2023 року в Краснодарі застрелили Станіслава Ржицького, екс-командир підводного човна «Краснодар».
В українських медіа його ім'я називали у зв'язку з трагедією у Вінниці: «Краснодар» – один із шести підводних човнів Чорноморського флоту Росії, на озброєнні яких є ракети «Калібр». З неї могли завдавати ударів по українському місту.
За словами Ірини, вона вважає, що «здійснилося правосуддя», але не відчула «радості від почутого та прочитаного». Пояснює, що хоча й прагне покарання всіх винних у вбивствах українців росіян, це не поверне її доньку.
Правосуддя відбудеться тоді, коли будуть знищені абсолютно всіІрина Дмитрієва
«Навіть якщо знищити всю Росію, це не поверне наших близьких, – наголошує мама Лізи. – Так, я рада, що відбулося правосуддя, але він там був не сам, керував не сам, сидів не сам. Багато людей у цьому задіяні.
Правосуддя відбудеться тоді, коли будуть покараніабсолютно всі [винні у воєнних злочинах росіяни] до останньої крапельки крові».
«У нас «особливих» дітей одразу ховають»
Після лікування у вінницькій лікарні Ірина Дмитрієва мала тривалу реабілітацію. Сім місяців пробула в Австрії, а потім повернулася додому.
«У моєму випадку реабілітація необхідна довічно, – пояснює жінка. – Почалися проблеми зі спиною, через осколки, що залишилися в тілі, німіють стопа і деякі пальці на руці. Застебнути гудзики на одязі не можу. Мені потрібно багато часу для цього».
Зараз Ірина живе у Вінниці, веде кілька груп для дітей із особливими потребами з дитячих будинків, а в Instagram ділиться порадами з батьками дітей із синдромом Дауна, відповідає на їхні запитання.
За словами Ірини, від горя її рятує лише робота з дітьми. На прикладі західних країн жінка показує, що дітей із синдромом Дауна можна інтегрувати в будь-яке суспільство.
У нас «особливих» дітей відразу ховаютьІрина Дмитрієва
Згадує, як сама зіткнулася із «неймовірним хейтом» під час вагітності та після народження Лізи – лікарі не розуміли, чому вона вирішила зберегти дитину.
«Ліза для мене була звичайною, нехай і з деякими особливостями, – каже мама загиблої дівчинки. – До війни вона ходила у звичайний садок. Увечері я її забирала, ми постійно гуляли, насичено проводили час, грали, вона ходила до логопедів та інших фахівців. Абсолютно нормальний розвиток у дитини. Так, було трохи складно, але все можливо. У нас «особливих» дітей відразу ховають. Чому на Заході так, а у нас по-іншому? Таке відчуття, що ми не по одній землі ходимо».
«Коли я відчуваю, що можу зробити хоч щось для вирішення проблем «особливих» дітей в Україні, це гріє моє серце. Я розумію, що на правильному шляху», – підсумовує свою розповідь Ірина Дмитрієва.
- 14 липня 2022 року російські війська завдали ракетного удару по Вінниці. У центрі міста постраждали кілька будівель, на парковці біля місцевого Будинку побуту, за даними рятувальників, згоріло 25 автомобілів.
- Загинули 26 людей, серед них троє дітей. Ще одна людина потім померла у серпні від отриманих поранень.
- Президент України Володимир Зеленський, коментуючи ракетний удар по Вінниці, назвав Росію країною-«вбивцею і терористом».
- загальна кількість жертв серед дітей від початку збройного нападу Росії на Україну понад 14 місяців тому сягнула понад 1 500.
- Моніторингова місія ООН із прав людини 1 червня 2023 року повідомила, що жертвами широкомасштабної війни Росії проти України (від 24 лютого 2023 року) стали понад 1500 дітей.
- Щонайменше 525 дітей (276 хлопчиків, 219 дівчаток і 30 дітей, стать яких ще не вдалося встановити) загинули та щонайменше 1047 дістали поранень у 289 містах, селищах і селах по всій Україні, як на території, що контролюється Києвом і на території, окупованій Росією.
- За даними Місії, 87 відсотків випадків загибелі або поранення цивільних осіб були спричинені зброєю вибухової дії із широкою зоною ураження, зокрема, обстрілами з артилерійської зброї, ракетними та авіаційними ударами, ударами дронів.
- Моніторингова місія ООН заявила, що підтверджує загибель внаслідок широкомасштабної війни, розв'язаної Росією 24 лютого 2022 року, майже 9 000 цивільних осіб. Понад 15 000 отримали поранення. В ООН наголошують, що фактична цифра може бути значно вищою, оскільки спеціалісти ООН не мали доступу до деяких районів України, де точилися активні бойові дії.
Поранені діти, будинки без вікон, згорілі автівки: наслідки ракетного удару по Первомайському
