Через зливу в Києві 29 липня виявилися підтопленими чотири вулиці, повідомляло комунальне підприємство «Київавтодор». Наслідки негоди протягом останнього тижня відчули і в регіонах. У Центральній геофізичній лабораторії Києва заспокоюють: про рекордні обсяги дощів не йдеться. Водночас експерти визнають, що характер опадів змінився, і це – один із проявів змін клімату, які мають як позитивні, так і негативні наслідки.
Сильні дощі в Києві вже традиційно супроводжуються світлинами у соцмережах, на яких люди креативно дають раду з водою, що затопила вулиці, і коментарями комунальників про ліквідацію наслідків.
Ще минулого року експерти з містобудування пояснювали «потопи» зокрема засміченою і недосконалою каналізацією, а столична влада, крім цього, вказувала на аномальні обсяги опадів.
У Центральній геофізичній обсерваторії імені Бориса Срезневського, втім, аномалій в опадах не вбачають.
«Не треба з якоїсь однієї зливи робити якусь сенсацію, сенсації немає. Загалом по Києву такі речі відомі, і найбільше опадів випало за добу в 1902 році… 20 липня випало 103 міліметри. Поки що в нас більше 37 міліметрів в цьому році не випадало. Тому казати, що в нас щось таке відбувається дуже інтенсивне – це неправда», – каже директор обсерваторії Олександр Косовець.
Більше того, додає Косовець: зміни клімату мають позитивні наслідки зокрема для українського сільського господарства.
«Ви послухайте звіти аграріїв: у нас 70 мільйонів тонн вирощується щороку зернових. А чому вирощується? Бо погодні умови цьому сприяють».
Липень за час спостережень ЦГО, говорить її очільник, видався найтеплішим у 1936 році. Водночас червень 2019 року побив тепловий рекорд за останні 139 років.
Зливи зачепили не лише столицю: наприклад, через негоду 26 липня рятувальникам у Рівному довелося витягати з води затоплені автомобілі та відкачувати воду з підвалів житлових будинків, лікарень, пологового будинку та дитячих садків.
Сильні зливи є нормальним явищем для літа, а їхні обсяги останнім часом не б’ють рекордів – втім, їхня кількість дійсно зросла, пояснює заступниця начальника відділу метеопрогнозів Укргідрометцентру Наталія Голеня.
«Стає більше зливових дощів, дощі переважно зливові, розподіл їх дуже нерівномірний, як по території, так і в часі. В нас буває, що вже і у вересні погода ще літня утримується, і такі явища спостерігаються до кінця вересня, і в травні зарано починається літо», – каже вона.
Водночас перепади температури влітку (наприклад, згідно з прогнозом, найближчими днями по всій країні має стати прохолодніше) не є аномалією і цілком характерні для помірного клімату, додає Голеня.
«Раса споживачів»
Навіть якщо кожна окрема злива не є рекордною, характер опадів змінюється разом із кліматом, каже завідувачка лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометінституту, представниця України в Міжурядовій групі експертів з питань зміни клімату Світлана Краковська.
Кожна наступна декада тепліша за попереднюСвітлана Краковська
«Підвищення температури загальне, яке ми спостерігаємо вже декілька десятиліть поспіль – кожна наступна декада тепліша за попередню. Таким чином пришвидшується колообіг води в природі і тому кількість та інтенсивність таких злив виходить більша», – пояснює вона.
При цьому, додає Краковська, моніторинг опадів по всій території України ускладнений, адже радар із відповідною роздільною здатністю є лише в Києві.
За словами кліматологині, позитивний вплив потепління на врожай – вигода тимчасова, на відміну від довготермінових загроз. Адже сільське господарство потребує не тільки теплої зими та довгого теплого сезону, а й достатньої кількості води.
«Води, особливо в південних регіонах, буде ставати все менше, по-перше, через збільшення випаровування, тобто температура підвищується, більше випаровується, навіть якщо є опади, вони випаровуються, рослинність не встигає використовувати їх для росту... По-друге, якщо в нас ці зливи стають такими інтенсивними, це сприяє утворенню града великого розміру, від побиття градом страждає в тому числі й сільське господарство».
Інші негативні наслідки змін клімату, за словами науковиці, можливі наступні:
- повені, зсуви ґрунту, селі у гірських місцевостях, підсилені внаслідок вирубки лісів
- збільшення кількості смерчів
- погіршення самопочуття людей переважно у північних регіонах, для яких незвична сильна спека
- погіршення якості питної води, особливо на півдні, через збільшення кількості патогенних мікроорганізмів, які важко відфільтрувати
29 липня, за даними організації Global Footprint Network, настав День екологічного боргу – людство виснажило запаси ресурсів, які Земля може відновити протягом року. Цей день настав раніше, ніж 2018 року, коли він припав на 1 серпня.
Таким чином, щоб прогодувати все населення земної кулі, потрібно вже не 1,7 Землі, як зазначили екоактивісти торік, а 1,75.
Проект Overshoot Day оприлюднив низку рекомендацій, які мають знизити навантаження на екосистеми Землі, а відтак – вплив людської діяльності на зміни клімату.
Використання ресурсів, зазначає Світлана Краковська, має прямий вплив на зміни клімату, адже йдеться зокрема і про використання викопного палива, які, своєю чергою, генерують викиди парникових газів, що накопичуються в атмосфері.
«Це такі звички людей, і їх прагнення комфорту за рахунок використання більшої кількості всього насправді – не тільки енергії, а й речей, неконтрольоване виробництво і споживання. Людство наразі стало расою споживачів», – міркує Краковська.
За її словами, хоча відповідальність за протидію змінам клімату почасти лежить і на великих корпораціях та рішеннях урядів, не можна заперечувати персональну відповідальність кожної людини.
