Коронавірус в Україні і світі. Живий блог

В Україні запровадили карантин вихідного дня – офіційно

В Україні запровадили карантин вихідного дня. Це рішення Кабінет міністрів ухвалив на засіданні 11 листопада.

Карантин наразі діятиме впродовж шести вихідних днів – 14, 15, 21, 22, 28 та 29 листопада.

«Якщо нічого не робити, то вже 10–15 грудня медична система не буде мати змоги приймати жодну людину», – сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

За його словами, уряд збирається компенсувати частину зарплат робітників у зв’язку з простоєм і здійснювати виплати на дітей для родин фізичних осіб-підприємців.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов повідомив, що карантин вихідного дня буде діяти з 00:00 суботи до 00:00 понеділка. На всій території України будуть запроваджені такі обмеження:

• забороняється приймати відвідувачів суб’єктам господарювання, які проводять діяльність у сфері громадського харчування – барів, ресторанів, кафе тощо. Можлива буде торгівля на винос;
• забороняється приймати відвідувачів у торговельно-розважальних центрах, інших закладах розважальної діяльності;
• забороняється приймати відвідувачів суб’єктам господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім торгівлі продуктами харчування в магазинах, 60 відсотків торговельної площі яких призначені для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами і виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами;
• не будуть працювати заклади культури, які проводять культурно-масові заходи, окрім роботи суб’єктів господарювання, які пов’язані з виробництвом аудіовізуальних творів;
• буде заборонена діяльність спортивних залів, фітнес-центрів і басейнів.

Водночас свою діяльність будуть продовжувати заклади, які надають фінансові послуги, оператори поштового зв’язку, установи медичної і ветеринарної практик, автозаправки без зон харчування, підприємства, які надають послуги технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів.

11 листопада в Києві та інших українських містах відбулися акції протесту через ідею запровадити «локдаун» у вихідні дні. Зокрема, на вулиці вийшли представники ресторанного бізнесу.

Останнім часом в Україні різко зросла кількість нових випадків COVID-19. За час пандемії на території країни виявили 489 808 інфікованих.

Під гуркіт пателень: у Запоріжжі ресторатори протестували проти посилення карантинних обмежень

11 листопада під стінами Запорізької обласної державної адміністрації відбулася акція протесту працівників ресторанно-готельного бізнесу, які протестували проти обмеження через карантин часу роботи їх закладів, а також запровадження «карантину вихідного дня». До акції долучилося близько 300 працівників та власників відповідних закладів міста, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

«Враховуючи ментальність наших людей, вечірнє обмеження для ресторанного бізнесу не можливе, бо у нас нема багатих пенсіонерів, як у Європі, які снідають, і обідають, і цим роблять навантаження закладів. Ми розраховуємо на вечірній час. Це можливість просто персоналу отримувати зарплати. Ніхто не каже про прибуток у даний час, бо, чесно кажучи, просто йде виживання останні півроку. Просто дайте працювати. Ми розуміємо всі обмеження, пов’язані з карантином. Тут нема людей, що не вірять у коронавірус», – розповіла власниця ресторану у Запоріжжі, учасниця акції протесту Катерина Ружина.

Учасники акції заявляють, що також вимагають справедливого застосування карантинних обмежень до всіх типів бізнесу.

«Зараз вбивають малий і середній бізнес. Це стосується не лише ресторанного руху. Чому можуть працювати великі магазини, де є підтверджені випадки COVID-19 в тому числі? Люди спокійно працюють і виходять на роботу. У нас же всі ті обмеження, що і були. Їх всі дотримуються. Мінімум 60% людей ми маємо звільнити зараз. Оренду, податки ніхто не перерахує. Людям просто треба закритися. Після весняного локдауну нам треба роки 2-2,5, аби відновитися, а якщо буде продовжуватися в такому режимі, то однозначно банкротство», – розповіла власниця кафе та магазину на ім’я Інна, що брала участь в акції протесту.

Протестувальники принесли з собою тематичні плакати з написами, а також скандували «Маю право працювати». Окремі ресторатори мали з собою каструлі та пательні та били в них на знак протесту.

Також протестувальники вимагали, аби до них вийшов голова Запорізької ОДА Віталій Боговін, щоб передати йому петицію з вимогами акції. Первинно до учасників пікету вийшла заступниця голови ОДА Зінаїда Бойко, однак ті відмовилися з нею спілкуватися і скандували «Виходи», «Боговін виходи». Згодом до пікетувальників вийшов безпосередньо голова області, який повідомив, що у Запоріжжі, яке з понеділка перебуває у «червоній зоні», можуть бути введені більш жорсткі карантині заходи.

«Ми спільно з міською радою відстоювали інтереси ваші і наші на національній комісії ТБНС. Вона ввела Запоріжжя, місто Мелітополь і кілька районів в «червону зону», в якій заборонено абсолютно все: не ходить транспорт, не зупиняється транзитний, не працюють ресторани, розважальні клуби. Тобто повний карантин. Ми на сьогодні відстояли частину цих вимог. Ви бачите, що ходить транспорт, працюють магазини, працюють торгові центри без розважальних послуг. Все, що могли все зробили. Якщо за наступний тиждень відбудеться ріст захворюваності, на жаль, може бути і таке, що національна комісія ТБНС запровадить у нас у жорсткий локдаун», – сказав голова Запорізької ОДА Віталій Боговін під час мітингу.

Пікетувальники вручили Віталію Боговіну звернення зі своїми вимогами та підписами учасників акції, які голова регіону пообіцяв розглянути на спеціальній комісії у найближчий час. В разі невиконання вимог мітингу її учасники обіцяють нові акції протесту.

«При роботі до 20:00 ці всі об’єкти зачиняються – їм навіть не вигідно буде просто працювати і платити зарплату. На сьогодні, за нашими попередніми підрахунками, 10 тисяч людей лишається без робити. Це ваша улюблена «Запоріжсталь», яка не є містоутворюючим підприємством. 70% найманих працівників області – це малий і середній бізнес. Понад 50% наповнення бюджету міста – це малий і середній бізнес. Тут стоять люди, що формують бюджет. Ми всі читаємо і знаємо законодавство, і всі ці норми є рекомендувальними для органів місцевого самоврядування, і ми маємо на місці самі розуміти і ухвалювати рішення, які нададуть можливість всім нам хоча б вижити», – сказала під час спілкування з Віталієм Боговіним голова бізнес-союзу «Порада» Олена Єременко.

Представники протестувальників також передали звернення з вимогами акції до запорізької мерії.

LIVE | Уряд ухвалює рішення про локдаун

Засідання Кабінету міністрів України. Уряд має розглянути рішення про запровадження локдауну у вихідні дні. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль вважає, що карантин вихідного дня буде ефективним у боротьбі з епідемією і водночас не зупинить економіку країни. Раніше у МОЗ заявили, що рекомендуватимуть Кабміну запровадити в Україні карантин вихідного дня. Зокрема, пропонується, щоб у суботу і неділю працювали винятково продуктові магазини, аптеки, транспорт, автозаправні станції та ветеринарні аптеки, натомість пропонується закрити ТРЦ, а ресторани та кафе працюватимуть лише навинос.

LIVE | Уряд розглядає запровадження карантину вихідного дня, ресторатори протестують

Представники ресторанного бізнесу 11 листопада запланували провести всеукраїнську акцію протесту #Маюправопрацювати.

Вони виступають проти карантину вихідного дня та інших часових обмежень на роботу, вимагають ввести мораторій на перевірки та хочуть компенсації для галузі у зв’язку з карантином. У Києві акція планується під будівлею Кабміну.

Саме 11 листопада уряд розглядатиме можливість запровадження в Україні локдауну на вихідні. Раніше у МОЗ заявили: для боротьби з пандемією коронавірусу рекомендуватимуть уряду запровадити такий вид карантину – планується, що на вихідні працюватимуть винятково продуктові магазини, аптеки, транспорт, автозаправні станції та ветеринарні аптеки, натомість пропонується закрити ТРЦ, а ресторани та кафе працюватимуть лише навинос.

Російського журналіста суд оштрафував на 300 тисяч рублів за «фейки про COVID-19»

Суд у Нижньогородській області Росії засудив журналіста Олександра Пічугіна до штрафу в 300 тисяч рублів за звинуваченням у поширенні фейків про коронавірус. Про це повідомляє Центр захисту прав ЗМІ.

11 листопада Богородський міський суд визнав Пічугіна винним в скоєнні злочину за статтею «Публічне поширення завідомо неправдивої інформації про обставини, що становлять загрозу життю і безпеці громадян». Захист буде оскаржувати вирок, повідомив адвокат Тумас Місакян.

Державне звинувачення просило для Пічугіна покарання у вигляді двох з половиною років обмеження волі.

Кримінальну справу за поширення неправдивих відомостей про коронавірус щодо редактора інтернет-проекту «Репортер-ПН», автора телеграм-каналу «Сорокин хвост» Олександра Пічугіна було заведено 17 квітня. Поліція провела у нього вдома обшук, вилучила телефон і ноутбук.

Приводом став запис у телеграм-каналі, де Пічугін в алегоричній формі критикував РПЦ за проведення богослужінь під час епідемії. Текст починався словами: «Увага! Сьогодні по всій країні проходить спланована акція по інфікування населення смертельно небезпечною хворобою». Цей допис, як зазначає російська служба Радіо Свобода, ймовірно, став реакцією Пічугіна на пряму трансляцію богослужіння в Дівєєвському монастирі в Вербну неділю, де, незважаючи на загрозу поширення коронавірусу, зібралися десятки віруючих.

За словами журналіста, своїм повідомленням він спробував виконати прохання губернатора Нижньогородської області – знайти якісь особливі слова, щоб переконати людей залишатися вдома. «Але не всі зрозуміли сарказм», – заявив Пічугін кореспонденту сайту «Idel.Реалії».

У березні 2020 Держдума Росії ввела кримінальне покарання за поширення недостовірної інформації про небезпечні для життя і здоров’я обставин. За це можна отримати штраф до 2 мільйонів рублів або позбавлення волі до п’яти років. Адміністративне покарання за аналогічне правопорушення передбачає штрафи до 5 мільйонів рублів, а при повторному – до 10 мільйонів.

Упродовж минулої доби, 10 листопада, у Києві виявили 965 хворих на COVID-19

Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко.

Померли протягом доби 20 людей, одужали 469.

«Захворіли 547 жінок віком від 18 до 88 років, 358 чоловіків віком від 18 до 89 років, 28 дівчаток від 1 до 17 років і 32 хлопчики від 9 місяців до 17 років. Захворів також 31 медик. До лікарень столиці госпіталізували 92 пацієнтів», – мовиться у повідомленні.

Найбільше нових випадків у Голосіївському (110), Дніпровському (109) та Деснянському (106) районах.

«Сьогодні в стаціонарах медзакладів міста лікуються 2038 хворих на коронавірус. З них 31 дитина. У важкому стані перебувають 697 пацієнтів. Кисневу підтримку отримують 894 хворих. Під апаратами ШВЛ – 38 людей. Ще 51 пацієнт - на неінвазивній штучній вентиляції легенів», – повідомив мер.

Від початку епідемії у Києві виявили 46 632 випадки COVID-19, одужали 17 473 пацієнти, померли 914.

У Росії повідомили про максимальну з початку пандемії добову смертність від COVID-19

У Росії за минулу добу зафіксували 432 смертельних випадки від COVID-19, що є рекордним числом добового приросту з початку пандемії, повідомив 11 листопада оперативний штаб боротьби із захворюванням. Загалом померли 31 593 людини.

Згідно з повідомленням, число підтверджених випадків зараження за останню добу зросло на 19 851 – до 1 836 960 загалом. При цьому 18 616 людей за минулу добу одужали (загалом – 1 369 357 осіб).

У світі кількість хворих перевищила 51,5 мільйона. Росія – на п’ятому місці за кількістю інфікованих після США, Індії, Бразилії та Франції.

У лікарнях перебувають понад 28 тисяч хворих або з підозрою на COVID-19 – Степанов

Станом на ранок 11 листопада в Україні перебувають 28 564 хворих, у яких підозрюють або діагностовано COVID-19. Про це на брифінгу заявив міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

«Це ті люди, які вже лікуються від коронавірусу, або з підозрою, але зі всіма ознаки захворюваності на COVID-19. І саме тому їм необхідно надавати медичну допомогу», – зазначив міністр.

Степанов наголосив, що вірус стає агресивнішим, тому збільшується кількість хворих у важкому стані. При цьому глава МОЗ закликав уникати самолікування.

«Для того, щоб надавати кваліфіковану медичну допомогу, головне – допомогу медичну, від якої вам буде ставати легше та ви будете одужувати, то це повинен робити виключно лікар. У лікаря є відповідні знання, у лікаря є протокол лікування, він знає в якому стані ви перебуваєте та що вам потрібно давати», – сказав міністр.

Напередодні Степанов заявив, що максимальна кількість ліжок в Україні, яка може бути задіяна для хворих на коронавірус, – 83 тисячі.

В Україні минулої доби, 10 листопада, виявили 10 611 нових випадків COVID-19

Про це повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

Серед нових хворих 350 дітей та 493 медпрацівники.

Упродовж доби госпіталізували 1 453 людей, одужали 6 805, померла – 191. За добу зробили 43 908 тестів.

Загалом станом на 11 лютого в Україні виявили коронавірус у понад 489 тисяч людей. Від COVID-19 померли 8 947, одужали 221,4 тисячі.

Загалом у світі кількість інфікованих коронавірусом сягнула понад 51,4 мільйона. Померли понад 1,27 мільйона людей, одужали більш ніж 33 мільйони.

Порошенко повідомив, що від COVID-19 померла мати його дружини

Мати Марини Порошенко померла від коронавірусної хвороби COVID-19, повідомив п’ятий президент України, народний депутат від «Європейської солідарності» Петро Порошенко.

«Коли йдуть у засвіти батьки, ми перестаємо бути дітьми. Цього року ми з Мариною осиротіли. У червні пішов мій тато. Потім у серпні – тато Марини. Сьогодні перестало битися серце Марининої мами. Вічна їй пам’ять», – написав Порошенко у фейсбуці.

Минулого тижня Порошенко повідомляв про тяжкий стан своєї тещі, яка захворіла на COVID-19.

29 вересня лідер партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко повідомив, що в нього діагностували коронавірусну інфекцію.

3 жовтня його дружина розповіла, що політика госпіталізували із двостороннім запаленням легень.

12 жовтня Порошенка виписали з лікарні.

Від COVID-19 помер головний лікар дитячої лікарні Дніпра, частина медиків – на самоізоляції

У Дніпрі через COVID-19 помер головний лікар міської дитячої клінічної лікарні №6, яка є однією з госпітальних баз для хворих на коронавірусну хворобу в регіоні, повідомив 10 листопада голова облдержадміністрації Олександр Бондаренко.

За його словами, частину персоналу лікарні відправили на самоізоляцію, вони очікують на результати ПЛР-тестів.

Як зазначив Олександр Бондаренко, головлікар помер 9 листопада, він лікувався вдома й запізно звернувся щодо госпіталізації.

«Зараз у нас смертність середня по області – в 70 років. І знижується ця планка, тобто молодші люди починають вмирати. Чому? Бо запізно звертаються й госпіталізуються. На 5 днів, на тиждень – це запізно», – сказав Олександр Бондаренко.

Він також закликав людей з ознаками коронавірусної хвороби якомога раніше звертатися до лікарів, запевнивши, що ліжок у стаціонарах області вистачає і за потреби їхню кількість збільшать.

Раніше в повідомленні департаменту охорони здоров’я населення Дніпровської міської ради йшлося про те, що в Дніпрі помер головний лікар міської дитячої клінічної лікарні №6. Причина смерті не уточнювалася.

В Україні минулої доби, 9 листопада, виявили 10 179 нових випадків COVID-19. Упродовж доби госпіталізували 1 252 людей, одужали – 5 514, померла 191 людина.

Загалом станом на 10 лютого в Україні виявили коронавірус у понад 479 тисяч людей. Від COVID-19 померли – 8 756, одужали 214,6 тисячі людей.

Данія передала Україні 50 апаратів ШВЛ – МЗС

Данія передала Україні 50 апаратів штучної вентиляції легенів для лікування критично хворих пацієнтів, повідомляє українське Міністерство закордонних справ.

«Україна вдячна за цей знак справжньої дружби та підтримки з боку Данії», – йдеться в повідомленні.

У жовтні міністр охорони здоров’я Максим Степанов повідомляв, що в лікарнях, визначених для прийому хворих з коронавірусною хворобою, є більш як 4600 апаратів ШВЛ.

За останню добу в Україні виявили 10 179 нових випадків коронавірусного захворювання.

Загалом станом на 10 листопада в Україні виявили коронавірус у понад 479 тисяч людей. Від COVID-19 померли 8 756, одужали 214,6 тисячі людей.

Число померлих від COVID-19 у Європі наближається до 300 тисяч – Reuters

Число померлих від коронавірусної інфекції в Європі наближається до 300 тисяч, повідомляє 10 листопада агенція Reuters. Влада в багатьох країнах побоюється, що з приходом зими відбудеться зростання смертності і заражень.

За підрахунками фахівців, у Європі, на частку якої припадає лише 10 відсотків світового населення, зафіксована приблизно чверть від загального глобального числа заражень і стільки ж від рівня летальних випадків – 50 мільйонів 700 тисяч і один мільйон 200 тисяч випадків у світовій статистиці відповідно.

За останній тиждень добовий приріст інфікованих COVID-19 у всіх європейських країнах становив 280 тисяч. Це на 10 відсотків більше, ніж тижнем раніше, і від кількості нових хворих по всьому світу на Європу припадає приблизно половина.

У Євросоюзі найбільші цифри зростання смертності та заражень нині у Франції (населення близько 67 мільйонів людей). За добу там реєструється понад 48 з половиною тисяч нових випадків. Влада Парижа повідомила, що в палатах інтенсивної терапії використовується вже понад 90 відсотків потужностей. У Бельгії та Нідерландах, де також складна ситуація з розміщенням тяжкохворих пацієнтів, частину хворих перевозять до Німеччини.

Франція разом із Іспанією, Італією та Росією повідомляє про сотні померлих від коронавірусної інфекції щодня. Найбільше на європейській території летальних випадків у Великій Британії – близько 49 тисяч з початку пандемії. На ці п’ять країн припадають три чверті від загального числа смертей в Європі.

Reuters вказує, що після повідомлень про потенційну ефективність вакцини компанії Pfizer надії на поліпшення ситуації зросли. Але навряд чи варто очікувати масової доступності цього нового препарату до 2021 року.

Із Фонду боротьби з COVID-19 використали вже 59% виділених коштів – Мінфін

Із Фонду боротьби з COVID-19 вже використано 39 мільярдів гривень, або 59% виділених коштів, повідомило 10 листопада Міністерство фінансів України. Дані наведені станом на 6 листопада 2020 року.

«Із них на охорону здоров’я використано 6,6 млрд грн із 16,3 млрд грн передбачених коштів, або 40%. У сфері охорони здоров’я з Фонду передбачено виділення 100 млн грн на закупівлю апаратів ШВЛ, з яких коштів використано 42 млн грн. Майже 3 млрд грн передбачено на забезпечення лабораторій МОЗ і закупівлю засобів індивідуального захисту для працівників закладів охорони здоров’я, з яких наразі використано 709,7 млн грн. На субвенцію місцевим бюджетам для забезпечення лікарень киснем спрямовано 571 млн грн. Також на підвищення надбавок і доплат медичним працівникам витрачено 3,2 млрд грн із передбачених 6 млрд грн», – мовиться в повідомленні.

У Мінфіні наголосили, що, крім коштів Фонду, заходи для протидії COVID-19 фінансуються і з інших джерел. Так, за програмою медичних гарантій Національна служба здоров’я вже здійснила оплати закладам охорони здоров’я на суму понад вісім мільярдів гривень за послуги, що пов’язані з лікуванням COVID-19, мовиться в повідомленні.

Крім того, за даними міністерства, станом на 5 листопада з коштів місцевих бюджетів витрачено 3,8 мільярда гривень на придбання товарів і послуг для запобігання поширенню COVID-19.

Міністерство фінансів наголошує, що всі видатки на протидію COVID-19 мають бути ефективними і прозорими, а ефективність використання цих коштів буде ретельно перевірена Держаудитслужбою.

Зеленський ініціює програму «Здорова нація» через пандемію COVID-19

Президент України Володимир Зеленський у зв’язку з несприятливою епідемічною ситуацією, яка склалася в усьому світі, ініціює розробку програми «Здорова нація», яка міститиме практичні рекомендації громадянам щодо зміцнення здоров’я, профілактики захворювань і подолання їхніх наслідків, «щоб люди не залишалися сам на сам зі своїми недугами, зокрема спричиненими коронавірусом». Як повідомляє пресслужба президента, про це йшлося на селекторній нараді під головуванням Зеленського.

«Коли людина захворіє на COVID-19, лікарі їй прописують профілактичні ліки різного характеру. Ми говоримо зараз про той стан хворого, коли не йдеться про обов’язкове лікування в лікарні й застосування антибіотиків. Тобто у більшості випадків COVID-19 потрібна самоізоляція та профілактичні ліки, які підтримують нормальний стан здоров’я людини», – сказав Зеленський.

Тому, за його словами, потрібно, щоб іще до інфікування людина знала, як зміцнити свій організм, щоб він був готовий побороти вірус.

«Час займатися зарядкою чи тренуванням, пити вітаміни. Це час, коли можна зараз зробити таку спортивну оздоровчу програму для нації, покращити здоров’я нації», – сказав Володимир Зеленський.

Окремо необхідно поліпшувати умови для занять спортом, додав він.

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак запропонував долучити до програми спортсменів, які перехворіли на COVID-19, – щоб вони розповідали людям про свій досвід боротьби з хворобою.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль підтримав ідею створення програми «Здорова нація». Представники Офісу президента і Кабінету міністрів найближчим часом напрацюють план розробки та втілення програми в життя, мовиться в повідомленні.

Напередодні стало відомо, що президент Зеленський і керівник його офісу Єрмак захворіли на COVID-19. За їхніми словами, вони почуваються добре і продовжують працювати дистанційно.

Влітку на COVID-19 хворіла дружина президента Олена Зеленська.

За останню добу в Україні виявили 10 179 нових випадків коронавірусного захворювання.

Загалом станом на 10 листопада в Україні виявили коронавірус у понад 479 тисяч людей. Від COVID-19 померли 8 756, одужали 214,6 тисячі людей.

Препарат «Ремдесивір» почали розподіляти по лікарнях регіонів – МОЗ

Від 10 листопада почався розподіл лікарського засобу «Ремдесивір» по регіональних лікарнях, повідомив під час робочого візиту до Дніпропетровської області міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

«Багато лікарів, з якими я сьогодні спілкувався, питали мене щодо лікарських засобів для лікування COVID-19. Я хочу зазначити, що сьогодні розпочався розподіл «Ремдесивіру» в регіони. Цей препарат входить до наших клінічних протоколів із надання медичної допомоги для лікування коронавірусної інфекції, а також широко застосовується для екстреного використання у багатьох інших країнах світу», – цитує слова Степанова пресслужба МОЗ.

Наприкінці жовтня в МОЗ повідомили, що Україна закупила понад 28 тисяч флаконів «Ремдесивіру» для лікування пацієнтів з COVID-19.

У міністерстві додали, що за тиждень до цього дозволили ввезти в Україну цей незареєстрований лікарський засіб.

При цьому «Ремдисевір» входить в український клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з COVID-19.

16 жовтня Всесвітня організація охорони здоров’я повідомила, що «Ремдесивір» майже не знижує смертність через COVID-19.

За день до цього заступник міністра охорони здоров’я України Віктор Ляшко в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що лікарський засіб першим показав, що при його застосуванні зменшується тривалість перебування людини на стаціонарному лікуванні й зменшується кількість летальних випадків.

Норки та коронавірус: головний санлікар України висловився про можливі загрози

Заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко прокоментував можливі наслідки від інфікування коронавірусом у норок.

«Наявні дані свідчать про те, що клінічна картина, ступінь тяжкості та передача інфекції серед заражених варіантом SARS-CoV-2, пов'язаним із норками, є подібними до коронавірусу SARS-CoV-2, який циркулює в загальному населенні. Однак варіант, пов’язаний з норками, – ще відомий як «варіант кластеру 5», – має поєднання мутацій або змін, які раніше не спостерігались. Імовірність антигенної мутації SARS-CoV-2 ще не доведена, але у найгіршому випадку антигенна мутація може мати наслідки для імунітету, реінфекцій та ефективності вакцин від COVID-19», – написав Ляшко у фейсбуці.

Він додав, що мав розмову про виявлення випадків захворювання норок із послом Данії в Україні Оле Егбергом Міккельсеном.

«Пан посол поділився досвідом Данії з даного питання та запевнив, що їхній уряд вже вживає заходів щодо обмеження подальшого поширення цього варіанту вірусу серед популяцій норок та людей, зокрема. Йдеться про забиття норок на всіх норкових фермах по всій території Данії та нові обмеження для 280 000 людей, які проживають в муніципалітетах, де розташовані норкові ферми», – зазначив Ляшко.

Він додав, що проінформував прикордонників, науковців, медиків та Мінекономіки щодо необхідності проведення оцінки ризиків, пов’язаних із поширенням SARS-CoV-2 у популяції норок.

Тим часом Асоціація звірівників України у вівторок поширила пресреліз, в якому заявила про готовність українських ферм вакцинувати норок від вірусу SARS-CoV-2, якщо розробники підтвердять ефективність препаратів.

4 листопада влада Данії ухвалила рішення знищити всіх норок на фермах країни після виявлення випадків зараження серед тварин для запобігання передачі мутованого коронавірусу людині. Йдеться про тварин більш ніж на тисячі норкових ферм у Данії.

Данія є найбільшим в світі виробником хутра норки. На фермах у країні утримуються понад 15 мільйонів норок. Природоохоронні організації назвали нинішню ситуацію трагедією. Захисники тварин закликали уряд використати це, щоб назавжди закрити галузь.

Всесвітня організація охорони здоров’я заявила, що інфікування норок новим коронавірусом зафіксували, крім Данії, також у Нідерландах, Іспанії, Швеції, Італії і США.

Футбол: збірна України прибула до Польщі з негативними ПЛР-тестами

Збірна України з футболу 10 листопада прибула чартерним рейсом до польського аеропорту Катовіце. В складі команди – 25 футболістів, ПЛР-тести яких показали негативний результат, повідомляє офіційний сайт Української асоціації футболу.

«Учора (9 листопада – ред.) позитивним виявився ранковий тест Дениса Попова, який після цього не перетинався ні з ким зі збірної, вирушивши на самоізоляцію. Також через ушкодження не зможуть допомогти команді Віктор Корнієнко та Артем Кравець», – мовиться в повідомленні.

Передматчеві тренування і пресконференція головного тренера «синьо-жовтих» Андрія Шевченка відбудуться ввечері на Сілезькому стадіоні в Хожуві, де завтра відбудеться товариська гра Польща – Україна.

Склад збірної України:

Воротарі: Андрій П’ятов («Шахтар»), Андрій Лунін («Реал», Іспанія), Юрій Паньків («Олександрія»), Дмитро Різник («Ворскла»).

Захисники: Сергій Кривцов, Микола Матвієнко, Валерій Бондар (усі – «Шахтар»), Ілля Забарний («Динамо»), Євген Чеберко (ЛАСК, Австрія), Юхим Конопля («Десна»), Едуард Соболь («Брюгге», Бельгія), Богдан Михайліченко («Андерлехт», Бельгія).

Півзахисники: Тарас Степаненко, Віктор Коваленко, Марлос (усі – «Шахтар»), Сергій Сидорчук, Віктор Циганков (обидва – «Динамо»), Євген Макаренко («Кортрейк», Бельгія), Ігор Харатін, Олександр Зубков (обидва – «Ференцварош», Угорщина), Руслан Малиновський («Аталанта», Італія), Олександр Зінченко («Манчестер Сіті», Англія), Андрій Ярмоленко («Вест Гем», Англія).

Нападники: Роман Яремчук («Гент», Бельгія), Жуніор Мораес («Шахтар»).