Після масштабного російського ракетного удару по Кременчуку 27 червня (на момент цієї публікації підтверджено загибель 18 людей), а кількома днями раніше – по столиці та інших українських містах, знову повстало питання якнайшвидшого прикриття українського неба сучасними системами ППО.
Коли та від кого з партнерів їх очікувати? Скільки ракет ще має в запасі держава-агресорка, що останніми днями активно застосовує тактику «ракетного терору»?
Сполучені Штати Америки готуються надати Україні засоби протиповітряної оборони середньої та великої дальності. Таку інформацію поки без жодної конкретики підтвердив речник президента США з національної безпеки США Джейк Салліван під час брифінгу у Білому домі 27 червня.
Заяву на зустрічі з американською пресою він зробив приблизно у той самий час, як у Кременчуці приступили до ліквідації наслідків російського ракетного удару по торговельному центру.
Як повідомило Командування Повітряних Сил ЗСУ, в будівлю цивільної інфраструктури російські окупанти влучили ракетами Х-22, випущеними дальніми бомбардувальниками Ту-22 М3 з території Курської області.
Раніше про сприяння Німеччини в закупівлі для України 10 стаціонарних систем ППО IRIS-T розповів посол України в ФРН Андрій Мельник. «Найкрутіша в світі. Її можна порівняти із американським Patriot. Це буде закупівля у німецького виробника. Виробництво завершиться наприкінці літа. Потім – навчання. Поставка – в жовтні», сказав він в інтерв’ю Радіо НВ.
Фактично за чотири місяці великої війни Україні вдалося трохи осучаснити протиповітряну оборону лише за рахунок наданих Словаччиною систем ППО С-300. Принаймні тільки про них відомо із офіційних джерел.
Словацькі С-300 вже розгорнуті та виконують завдання за призначенням – збивають російські ворожі ракети, звітують Повітряні Сили ЗСУ. При цьому виклики неабиякі: Російська Федерація застосовує проти України ракети повітряного, морського та наземного базування.
Українська ППО творить дива
У Повітряних Силах України визнають: ракети Х-22, «Онікс», «Іскандер» є непростими цілями. Швидкість «Оніксів» та Х-22 становить понад 3000 км/год. Ракети оперативно-тактичного комплексу «Іскандер» летять по балістичній траєкторії. «Їх ураження є нетиповим і вкрай складним завданням для наявних в Україні засобів ППО», йдеться у повідомленні Командування ПС ЗСУ.
Ракети радянського зразка Х-22, що їх 27 червня ворог випустив проти торговельного центру в Кременчуці, військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив-Південь» Олександр Коваленко характеризує коротко: «960 кг бойової частини й катастрофічно низька точність».
Експерт пояснює:
– Три кілометри – це максимальне відхилення від цілі, що було зафіксоване за чотири місяці війни.
Частина ракет падає сама по собі через відмову паливної системи. Частину збиває наше ППО. Деякі приносять смерть і руйнування. В Кременчуці вони могли цілитися в будь-яке місце, але влучили в ТЦ.
Українська ППО показує високу ефективність ураження цілей – понад 70%Коваленко
Олександр Коваленко вважає, що попри наявний поки що дисбаланс спроможностей військово-космічних сил РФ та українських Повітряних сил, українська ППО добре відпрацювала алгоритми протидії всім типам російських ракет, вивчила їхні уразливості та застосовує їх для протидії на кожен тип пуску.
«ППО працює на максимумі можливостей. Навіть більше. Показує високу ефективність ураження цілей – понад 70%», – каже він.
– Як багато ракет, яких типів має нині в наявності РФ? Від початку повномасштабного вторгнення і станом на 27 червня вони по нам вже випустили 2800 ракет, каже президент України.
– Радянських запасів ракетної зброї Росія має дуже багато. Тих же ракет Х-22 на початок повномасштабного вторгнення в Україну на їхніх складах було близько 1 тисячі одиниць. Ракет малого радіусу дії Х-25 – орієнтовно 20 тисяч.
Тому останнім часом ми бачимо застосування ними тих радянських ракет, що знімаються зі зберігання: Х-22, Х-25, Х-58, Х-31 та інших. Застосовувати можна не всі – чимала кількість просто не піддається розконсервації через терміни зберігання не в найкращих умовах.
Навіть через півроку у російських окупантів все одне будуть ракет
Використання умовно сучасних і умовно високоточних ракет, таких як КР «Калібр», Х-101, Х-55/555 останнім часом на порядок скоротилося. Це свідчить про дефіцит. Він спровокований тим, що в Росії серійне виробництво ракет цих типів неможливе через санкції, адже значна частина електронних компонентів, мікросхем – іноземного походження.
Але варто розуміти: через місяць-два, й навіть півроку, у російських окупантів все одне будуть ракети, як сучасних, так і радянських зразків.
Позаяк існує поняття недоторканного запасу – енна кількість боєприпасів, котрі постійно воююча країна ніколи не розтратить. Залишившись без них, вона не зможе оборонятися у разі війни вже її території.
Показник недоторканого запасу може бути від 10 до 20%.
По містах б’ють через невдачі на фронті?
Висновки військового експерта Олександра Коваленка збігаються з роздумами досвідченого ще з 2014 року воїна, директора Національного антарктичного наукового центру Євгена Дикого. Від початку повномасштабного вторгнення він час від часу робить в соціальних мережах великі дописи про етапи війни, які Україна вже пережила, й ті, що попереду.
РФ визнала своє безсилля проти наших фронтовиків і вирішила поцілити по слабкій ланці – тиловикам
Вранці 28 червня – після трагедії в Кременчуці – Євген Дикий опублікував допис «Ракетний синдром».
Цей лонгрід автор жартома назвав «злобним бложиком» задля вгамування «капітулянтських» настроїв. Росія, пише він, свідомо намагається прищепити «ракетний синдром», адже визнала своє безсилля проти наших фронтовиків, і вирішила поцілити по слабкій ланці – тиловикам».
Кілька викладених думок Дикого наводимо повністю:
- «Хто вам сказав, що ракети вже мали закінчитись? Якщо цікавлять подробиці, читайте аналітику. У відкритих джерелах є чимало оцінок західних розвідок про те, який відсоток і яких саме ракет вже використано. З того, що вживалось від початку війни, це від 30% до 70% залежно від типу ракет».
- «Головне, що нові ракети не клепаються. З імпортозаміщенням таки геть не склалось, і саме це поки що найбільший успіх західних санкцій. Куди важливіший навіть за дефолт Московії. Ракет лишилось плюс – мінус на стільки ж часу, скільки вже триває ця війна».
- «Розрахунок на те, що ми не дочекаємось закінчення їхніх запасів, а впадемо у відчай, запанікуємо та попросимо миру, себто капітулюємо».
Росія заощаджує ресурси й змінює тактику
Як констатує головнокомандувач Збройних Сил України генерал Валерій Залужний, за останні чотири дні противник демонструє зухвалість у нанесенні ракетних ударів по території України.
Станом на кінець квітня Російська Федерація здійснила пуск по Україні понад 1,9 тис. ракет, повідомляв Пентагон.
Щодо певних тенденцій в діях противника, про них військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив-Південь» Олександр Коваленко сказав Радіо Свобода:
– Одесу та Одеську область вже давно обстрілюють береговими протикорабельними ракетними комплексами «Бастіон», а саме ракетами П-800 «Онікс», що не є їхнім прямим функціоналом. Також зараз фіксується робота з переналаштування комплексів ППО ЗРК С-300 і ЗРС С-400 на завдання ударів по поверхні.
Супротивник вихвалявся, ніби «контролює українське небо», а наша ППО продовжує працювати
Це вказує, що тільки-но зменшуються можливості ворога по здійсненню ракетних ударів, він підшукує чим замінити ресурси.
Але знову повторюсь: наприкінці лютого противник вихвалявся, ніби «повністю контролюють українське небо». А наша ППО продовжує ефективно працювати. І так, звісно, дуже потребує підтримки Заходу.
Лише за вихідні 25-26 червня Росія випустила по Україні від 60 до 80 далекобійних ракет, вартістю майже у 220 млн доларів, порахував український Forbes.
Росія заперечує, що піддає артилерійським, ракетним та авіабомбовим ударам українські цивільні об'єкти та веде проти України загарбницьку війну. Кремль називає широкомасштабні бойові дії «спеціальною операцію», яка має на меті «демілітаризацію і денацифікацію», а також «захист людей від геноциду».
Ракетний удар по ТРЦ у Кременчуку, внаслідок якого загинуло, за попередніми даним, понад 20 людей і ще понад 60 отримали поранення, у російському Міноборони назвали ударом по «ангарах із озброєнням і боєприпасами, що надійшли від США і європейських країн», вибухова хвиля від якого, мовляв, спричинила пожежу у «непрацюючому ТРЦ» .
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
