Енергосистема України входить у зимовий період практично без резервів потужності, але краще захищеною, вважають експерти галузі. На тлі повідомлень про накопичення Росією ракет Радіо Свобода дізналося, наскільки українські мережі готові до зими на тлі імовірних обстрілів і як підготуватися до можливих відключень.
Дані про кількість ракет у Росії, наведені представником Головного управління розвідки, не включають «Онікси» та авіаційні ракети на кшталт Х-59 та Х-22 – на це звернув увагу речник Повітряних сил Юрій Ігнат.
«Треба розуміти, що рахує ГУР: «Кинджали», «Іскандер-К», «Іскандер-М», Х-101, Х-55, Х-555, «Калібр», та й усе. Ці ракети – це те, що далекобійне, високоточне, воно може летіти далеко вглиб нашої держави», – пояснив він у коментарі Радіо Свобода.
Він називає темпи виробництва цих ракет, озвучені розвідкою – близько сотні на місяць – зіставними з тим, скільки їх російська армія випускала по Україні влітку. Наразі такі ракети застосовуються рідше, хоча й не надто.
Водночас за минулий опалювальний сезон Росія запустила по українських регіонах близько 1 тисячі ракет і стільки ж дронів. Приблизно по 700 із них збили сили протиповітряної оборони.
Виробництво йде в кілька змін і так далі, але ракети швидко не роблятьсяЮрій Ігнат
«Навіть випустивши 1 000 ракет, вони залишили якийсь недоторканний запас, вони все під нуль не викинули. Лишили там певні відсотки. Тому й цього року вони не можуть під нуль все випустити. Виробництво йде в кілька змін і так далі, але ракети швидко не робляться. Ракети – це складний технологічний процес, який відбувається тривалий час. Плюс маємо великі сподівання на те, що санкції якось впливають на цей процес», – каже він.
Відтак очікується, що російські війська більше залучатимуть дрони-камікадзе в повітряних атаках на енергетичну інфраструктуру. За даними речника Повітряних сил, за вересень російська армія випустила по Україні половину від кількості дронів, застосованих протягом шести місяців минулого осінньо-зимового сезону. При цьому йдеться не лише про дрони моделі Shahed:
«Вони запустили власне виробництво, в них є «Куб-БЛА», вони ними хизуються. В невеликій кількості, але є. У великій є «Ланцети», і десятками тисяч вони використовують також fpv-дрони».
При цьому безпілотники можуть виконувати низку функцій, в тому числі й виснаження українських систем ППО.
«Ми входимо в зиму практично без резервів потужності»
У жовтні директор оператора «Укренерго» Володимир Кудрицький розповів Радіо Свобода, що об’єкти енергетики матимуть трирівневий захист, хоча на сто відсотків убезпечитися від атак неможливо.
Говорячи про стійкість Об’єднаної енергетичної системи, директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вказує на два основні показники: можливість задовольнити попит та захищеність від потенційних атак.
«У нас було зруйновано багато чого, і ми входимо в зиму практично без резервів потужності, а взимку у нас буде певний дефіцит потужності, від 2 до 3 гігават. І другий фактор – це наскільки система може бути стійкою до ракетних та дронових ударів. Цього року вона значно краще підготовлена... Але знов-таки, поки що невідомо, наскільки будуть активні й масовані удари по енергетичній інфраструктурі України», – міркує він.
В разі масштабних обстрілів, зіставних із минулорічними, енергосистема не витримає, адже не має тодішнього запасу міцності, каже Омельченко:
«Торік вона витримала тільки тому, що був великий профіцит потужності. Цього року ми входимо, навпаки, не з профіцитом, а з дефіцитом потужності. Але цей сценарій, я вважаю, достатньо малоймовірним, тому що в нас набагато сильніший активний та пасивний захист у цьому році, порівняно з минулим».
За словами директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, внаслідок атак минулої зими українська енергосистема втратила 45% високовольтних мереж і більше ніж 50% потужностей загальної генерації.
Він зазначає, що енергетики провели значну роботу з відновлення високовольтних мереж, які зараз у «дуже непоганій формі». Крім того, Україна почала отримувати складне у виробництві обладнання від донорів.
Проблемне вугілля
Натомість складніша ситуація з генерацією – особливо вугільною, яка на 2021 рік забезпечувала трохи менше третини генерації електроенергії.
Якщо пошкоджений турбінний зал, це означає, що потрібна нова турбіна, а це все одно, що будувати нову електростанціюОлександр Харченко
«Вугільна генерація відновлена значно гірше, якщо порівняти з високовольтними мережами, наприклад. Крім того, там ситуація така, що якщо щось пошкоджено суттєво, то відновлення суто технічно триватиме роки. Тому що, якщо пошкоджений турбінний зал, це означає, що потрібна нова турбіна, а це все одно, що будувати нову електростанцію. Тому ті енергоблоки, які дійсно суттєво пошкоджені, вони, скоріше, все вже ніколи й не будуть відновлені», – сказав Харченко.
Крім того, закордонні партнери України не поспішають фінансувати відновлення саме об’єктів вугільної енергетики – як із міркувань екологічності, так і через специфіку галузі в Україні.
Експерт вказує на те, що частково вугільна генерація в Україні – у власності групи ДТЕК, яка належить Рінату Ахметову, а частина, що належить державі, «є зразковим прикладом поганого корпоративного управління й непрозорості».
Судячи з повідомлень самої ДТЕК, атаки на енергетику вже почалися: в жовтні компанія двічі повідомляла про обстріли своїх теплоелектростанцій.
«Україна зараз дуже близька до дефіциту генеруючих потужностей, до дефіциту генерації електроенергії. І якщо буде мороз мінус 10-12 градусів, то цілком ймовірно, що нам буде дуже важко закривати потреби в електроенергії. Це об’єктивна ситуація. З іншого боку, ми набагато краще приготувалися до атак, ми набагато краще розуміємо, яких наслідків очікувати, яким чином протистояти», – каже Харченко.
За його оцінкою, енергетична галузь покращила координацію з військовими, порівняно з минулим роком. Це в тому числі стосується налагодження реакції диспетчерів на атаки, відключення частин ОЕС під час обстрілів і відновлення живлення.
Очікувано, ситуація складніша в прифронтових областях. Поки решта України ще готується до можливих відключень, населені пункти в цих регіонах регулярно потерпають від знеструмлень. 6 листопада Міністерство енергетики повідомляло, що без світла лишалася частина споживачів у Донецькій, Запорізькій, Сумській, Чернігівській, Миколаївській, Харківській та Херсонській областях.
У прифронтових областях працівники енергетичної інфраструктури також ризикують більше, каже Харченко, адже російські війська обстрілюють їх «не менш завзято, ніж будь-які військові цілі, а часом більш завзято, тому що електрики не можуть відповісти».
Втім, додає він, ситуація неоднорідна і в інших регіонах: великі міста, наприклад, Київ чи Одеса, можуть бути більш вразливими через більші пошкодження високовольтних мереж навколо.
Західне озброєння, якого треба дочекатися
Стан української системи ППО недоцільно порівнювати з минулорічним, каже Юрій Ігнат, адже радянські системи поступово замінюються на західні:
«До радянського (озброєння – ред.) стає все менше запчастин, все менше ракет, боєкомплекту. І це створює таку ситуацію, коли вони не можуть брати участь у бойових діях. Тому ми переважно все ж таки розраховуємо на Захід, на західну допомогу самими зенітними керованими ракетами і додатковими комплексами».
Українські війська витрачають багато й західних ракет у протиповітряних боях. За словами речника Повітряних сил, більшість ракет і дронів минулого опалювального сезону збили саме зенітники.
«Не мобільні вогневі групи, а здебільшого все-таки йшла витрата зенітних керованих ракет. Тому питання надзвичайно важливе – збільшення сьогодні цих мобільних вогневих груп є такою необхідністю, тому що не можемо постійно витрачати зенітні керовані ракети на ті полчища дронів, і всього, що буде, цілити по нас. Вони нам потрібні для того, щоб стримувати російську авіацію, бо не можна допустити появу її на території, яку контролює Україна», – пояснює він.
Треба просто чекати, триматися, утримувати небо і наші об’єкти від ударівЮрій Ігнат
Війна в Україні виснажила запаси країн НАТО, додає Ігнат, і, хоча вони наростили виробництво, все ще доводиться чекати, доки його темпи зможуть задовольнити потреби Збройних сил. Це стосується в тому числі й систем ППО.
«Треба просто чекати, триматися, утримувати небо і наші об’єкти від ударів до того часу, поки промисловість німецька, французька, італійська, американська, норвезька, шведська дійде до того рівня збільшення виробництва, щоб забезпечувати і себе, і нас і снарядами, і зенітними ракетами, артилерією», – каже речник.
Він наводить приклад Німеччини, яка надає Україні, зокрема, комплекси IRIS-T. У травні Берлін анонсував пакет допомоги Києву на 2,7 мільярда євро, який включатиме три таких комплекси. Але Україна отримає їх по мірі виробництва не лише систем, а й ракет до них.
Підготовка до цієї зими і наступної
Навіть у разі відсутності нових пошкоджень відключення можливі в разі сильних холодів, погоджується Володимир Омельченко.
«В окремі години, хочемо ми того чи ні, є така об’єктивна реальність, що в пікові години, передусім вечірні піки, це з 5-ї до 10-ї, можливо, 11-ї години вечора, у нас в зимовий період, під час холодів, коли буде температура нижче 7 градусів на вулиці, очікується дефіцит потужності від 2 до 3 гігават», – каже він, хоча припускає, що приблизно половину цього дефіциту можна буде покрити за рахунок дефіциту.
Олександр Харченко припускає, що відключення можливі в тому числі з превентивною метою під час атак, хоча не очікує, що вони будуть тривалими. Втім, він висловлює побоювання щодо стану генеруючих потужностей:
«Мене турбує навіть не ця зима, мене більше турбує наступна зима. Тому що за середнього віку нашої вугільної генерації понад 56 років, плюс атаки, плюс можливі пошкодження і все, що з цим пов’язано – в нас вугільна генерація продовжить випадати з системи просто природним чином», – каже він.
Харченко припускає, що ситуацію могла б вирішити заміна вугільної генерації на газотурбінну, але для цього Україні знадобиться донорська підтримка.
Читайте також: Чи готова Україна до зими? Чому транспортує газ РФ до Європи і коли від нього там відмовляться? Ексклюзив з главою «Нафтогазу»
На запитання про те, як жителям квартир підготуватися до можливих відключень світла, Володимир Омельченко радить передусім за можливості утеплювати помешкання:
«Друге – це застосування «розумних» розеток, наявність павербенків, економне споживання енергоресурсів, особливо в пікові вечірні години (кондиціонерів, пральних машинок, бойлерів, електрочайників, іншого обладнання), заміна лампочок на LED, енергозберігаючі лампи. Якщо є дача чи заміський будинок – треба його підготувати, щоб у разі чого там можна було пережити пару тижнів у критичний момент».
Окрім запасів води та продуктів, мешканцям багатоквартирних будинків варто подбати про джерела живлення для насосів, які забезпечують будинки теплом і водою, каже Олександр Харченко. У більшості міст інфраструктура водопостачання й опалення є пріоритетною для заживлення, пояснює він, але без роботи насосів будинки їх не отримуватимуть:
«Дуже важливо, щоб самі мешканці потурбувалися, аби такі насоси були оснащені генераторами. Це не є якісь там дуже потужні генератори, це є абсолютно звичайні генератори на 3-3,5, 4 кіловати, здебільшого потрібні в таких ситуаціях. Але якщо будинок оснащений такими генераторами, то мешканцям буде значно простіше проходити будь-які блекаути».
У 2022 році Росія розпочала масовані атаки на обʼєкти енергетичної та іншої критичної інфраструктури України з 10 жовтня. Уже в листопаді це спричинило масштабні вимкнення електроенергії по всій країні, згодом були запроваджені графіки відключень, які дозволили задовольняти хоча б мінімальні потреби людей в електроенергії. Складна ситуація тривала приблизно до березня – після весняного потепління вимкнення електрики поступово припинилися.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум