Доступність посилання

ТОП новини

Іранський народ на боці України – іранський журналіст


Журналіст Радіо Фарда (Іранська служба Радіо Свобода) Род Шахіді
Журналіст Радіо Фарда (Іранська служба Радіо Свобода) Род Шахіді

Армія РФ завдала декілька ударів дронами-камікадзе по об’єктах інфраструктури у Білій Церкві на Київщині 5 жовтня, повідомила місцева влада, постраждала одна людина. Раніше ЗСУ вже повідомляли, що збивали безпілотники іранського виробництва, однак уряд Ірану заперечує, що передавав свої дрони Росії.

Журналіст Іранської служби Радіо Свобода Род Шахіді розповів, як у самому Ірані реагують на використання їхніх безпілотників на війні в Україні та чому влада Ірану допомагає Росії, але при цьому не визнає анексії окупованих українських територій.

Чи вимагають люди на протестах в Ірані, щоб уряд припинив підтримувати Росію у війні з Україною?

Зовнішня політика на цей момент для іранського народу не є великою проблемою

– Протести, які тривають останні три тижні, переважно стосуються внутрішніх проблем Ірану. Люди на вулицях, в університетах, особливо останні кілька днів, вимагають більше свободи для себе на цьому етапі протестів. Ні в кого зараз немає вимог до будь-кого в іранській структурі змінювати зовнішню політику, тому що зовнішня політика на цей момент для іранського народу не є великою проблемою.

Великі вимоги зараз – це свобода для жінок, свобода висловлювання та внутрішні проблеми, які не мають нічого спільного з тим, з якими країнами співпрацює Іран або яку країну Іран не вважає дружньою.

– А загалом кого іранці підтримують у війні?

Від початку війни в Україні іранці підтримували Україну. На це є дві причини

– Коли йдеться про іранську громадську думку, від початку війни в Україні іранці підтримували Україну. На це є дві причини. По-перше, більшість іранців не любить Росію. Вони не люблять Путіна, тому що Путін багато років підтримує уряд Ірану стратегічно і фінансово. Іранському народу це не подобається в принципі. З іншого боку, коли «Корпус вартових ісламської революції» три роки тому збив український літак, була величезна симпатія до України з боку іранців, тому що деякі пасажири і більшість екіпажу були українцями.

З цього моменту загальне спрямування іранської громадської думки було на боці України як країни, яка зазнала російської агресії, тому що історично іранський народ вважає Росію країною-агресором, а не союзником чи партнером.

– Чому Іран водночас офіційно засуджує, наприклад, спробу анексію новоокупованих територій України, але при цьому надає дрони Росії?

– Іранські політики завжди хочуть сказати, що ми вище цих регіональних конфліктів. Ми не хочемо втручатися безпосередньо в їхні конфлікти і мати простір для маневру між двома ворогами. І поки це спрацьовує. Насправді все зовсім навпаки.

Іран нещодавно допомагав своїм союзникам або групам, або таким країнам, як Сирія, як Ірак, як Ємен. Як і Росія, знищувати їхніх ворогів. Особливо коли Росія є найбільшою країною, що межує з Іраном. І Ірану потрібна підтримка Росії в економічній, стратегічній, міжнародній політиці.

Аналітики британської розвідки заявили 14 вересня, що Росія «майже напевно все частіше отримує зброю», зокрема, з Ірану.

Про ймовірне перше збиття іранського дрона в ЗСУ повідомили 13 вересня. Останніми тижнями все частіше з’являються повідомлення про атаки з таких дронів. «Шахід-136» – дрон-камікадзе, який виготовляє Іран. Дальність його польоту 2000 км.

23 вересня президент України Володимир Зеленський звернувся до МЗС з проханням відреагувати на використання іранського озброєння армією Російською Федерацією. З цього приводу до МЗС 23 вересня викликали тимчасового повіреного в справах Ісламської Республіки Іран в Україні.

«Іранській стороні було заявлено, що постачання іранського озброєння Росії для його подальшого використання російськими військами проти українського цивільного населення та Сил оборони напряму суперечить публічно задекларованій вищим керівництвом Ірану позиції нейтралітету, поваги до суверенітету та територіальної цілісності України», – повідомила пресслужба МЗС.

За оцінкою міністерства, постачання зброї Росії для війни проти України є «недружнім актом, який завдає серйозного удару відносинам України та Ірану».

«У відповідь на такий недружній акт українська сторона ухвалила рішення позбавити посла Ірану в Україні акредитації, а також суттєво скоротити кількість дипломатичного персоналу посольства Ірану в Києві», – додають у дипломатичному відомстві.

У відповідь Іран, як повідомила агенція Reuters з посиланням на заяву речника МЗС цієї країни, висловив жаль щодо рішення України знизити рівень зв’язків через повідомлення про постачання іранських безпілотників до Росії. Речник міністерства Насер Канаані «порадив» Україні «утримуватися від впливу третіх сторін, які прагнуть зруйнувати відносини між двома країнами».

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.

  • Зображення 16x9

    Сашко Шевченко

    Журналіст проєкту Радіо Свобода «Ньюзрум» з січня 2020 року. Співпрацював з виданнями Hromadske.ua та «Детектор медіа». У червні 2019 року пройшов двотижневе стажування у команді data-журналістики The Guardian в Лондоні. Здобув ступінь магістра журналістики в університеті City (Лондон, Сполучене Королівство). Цікавлюсь міжнародними подіями та новинами технологій. 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG