Перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки України Юлія Свириденко нещодавно заявила, що від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія здійснила 2500 екологічних злочинів. Які саме? Якими є збитки від них, чи складно їх порахувати? Що таке «екоцид» і яка можлива відповідальність? Про це читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Руйнування Каховської ГЕС спричинило збитки на суму 14 мільярдів доларів, йдеться у доповіді уряду України та ООН від 17 жовтня. «Вражаючі цифри говорять самі за себе», – сказав на презентації заступник постійного представника Програми розвитку ООН в Україні Крістофорос Політіс. Руйнування греблі спричинило затоплення значних територій на півдні України, обміління Каховського водосховища і нестачу питної води у регіоні.
- В українському уряді руйнування Каховської ГЕС називають терактом. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 20 жовтня під час виступу на міжнародному форумі United for Justice заявив, що це був наймасштабніший акт екоциду за останні 70 років.
- За даними Міндовкілля, загальні збитки лише від цієї катастрофи перевищують 146 млрд грн (що становить майже 4 млрд євро). Без води опинилися зрошувальні системи сільгоспугідь, на яких вирощували близько 2 млн тонн зерна на рік. Це 70% від обсягу зерна, яке Україна експортувала до Африки у 2022 році, сказав Шмигаль.
- Екоактивісти та науковці проводять дослідження, які дозволяють проаналізувати стан водойм внаслідок руйнування Каховської ГЕС. Перші проби були взяті за кілька днів після катастрофи – 15 червня цього року у Миколаївській та Херсонській областях. Наступна екологічна місія відбулася в липні. Перші результати виявилися невтішними.
«Небезпечне Чорне море»
Науковці досліджували воду, взяту з Дніпра поблизу Херсону, з Дніпровсько-Бузького лиману, з Чорного моря поблизу міста Очаків та з Одеської затоки. Всі проби показали однакову структуру забруднення. На всіх цих локаціях вміст нафтопродуктів, токсичних металів (серед яких цинк, кадмій, миш’як) та хлорорганічних сполук перевищує граничнодопустимі рівні.
2 листопада цього року відбувся третій забір води на півдні України для дослідження наслідків руйнування Каховської ГЕС. Організаторка цього заходу, екоактивістка Юлія Мархель розповіла «Новинам Приазов'я», що Чорне море залишається забрудненим і небезпечним. Науковці не рекомендують ані користуватися водою, ані споживати рибу.
Чорне море небезпечне, тому що це вода, куди потрапило дуже багато всього для нас невідомогоЮлія Мархель
«Абсолютно всюди Чорне море небезпечне, тому що це вода, куди потрапило дуже багато всього для нас невідомого. У Чорне море потрапили не лише кладовища, туалети, нафтобази і все, що було в домогосподарствах у людей. Туди ще дуже багато всього потрапило з металургійних заводів. Ми не знаємо, наскільки величезна катастрофа сталася зі сторони там, де зараз окупована територія, ми її взагалі не можемо фіксувати й досліджувати.
Деякі показники спадають, але знову ми маємо розуміти, що вода є небезпечною, у воді є токсичні метали, це все нікуди не дівається, воно течією трошки віднеслося до наших сусідів по Чорному морю», – зазначила вона.
За словами Мархель, частина токсичних металів осідає на дні Чорного моря, а частина по харчовому ланцюжку підніметься і до риб, і до інших організмів, що абсолютно небезпечно.
«Тисячі особин мідії загинули»
Директор Інституту морської біології НАН України Галина Мінічева під час пресконференції, присвяченій дослідженню води, розповіла, що внаслідок руйнування Каховської ГЕС до Чорного моря потрапила велика кількість прісної води. Це призвело до загибелі багатьох тварин і рослин.
Близько 40% популяції чорноморської мідії загинулоГалина Мінічева
«Це тисячі особин мідії, що складає більше ніж 4 кг на квадратний метр. В першу чергу постраждали ті біогени, ті організми, які просто фізично не могли покинуту ту зону опріснення. Близько 40% популяції нашої чорноморської мідії, де була прісна вода, просто загинуло. А загальні цифри були пораховані тільки на той субстрат, який використовує мідія, який поселяється на гідротехнічних спорудах чи твердих субстратах. Це також дуже вражаючі цифри. Там понад 100 млн особин загинули, це більше ніж 3,5 тисячі тонн. Потрібно було, мабуть, 740 п'ятитонних вантажівок, щоб все це вивезти з Чорного моря. Але, звісно, це ніхто не вивозив», – зазначила директор інституту.
«Брудні будинки»
Ще однією проблемою після руйнування Каховської ГЕС є те, що не всі затоплені будинки після відходу води були належним чином продезінфіковані, зазначила екологиня Мархель.
«Це не просто чиста вода, це дійсно забруднена вода була, тож люди цим дихають, люди в цих будівлях живуть. Не всі будинки, чесно, були продезинфіковані, просушені. Коли ми запитували от в Миколаївському регіоні у людей: «А чим ви просушували?», вони кажуть: «Ми ставили 2 вентилятори». Розумієте, це не є промислова сушка, яка висушує будівлю належним чином», – зауважила вона.
Без доступу до питної води
Відсутність вільного доступу до питної води – це також масштабний наслідок руйнування Каховської ГЕС, який чинить свій негативний вплив на місцеве населення, додала Мархель.
«У нас частина території осушена, друга частина території заболочена. На тих територіях, які були підтоплені, люди не можуть користуватися своєю водою з колодязя, їм її привозять. Це десятки тисяч людей, люди не мають вільного доступу до питної води», – додала вона.
Є також питання до якості споживання овочів і фруктів, які жителі затоплених сіл виростили в себе на городах після потопу. Як пояснила експертка, ці врожаї люди поливали водою з вмістом токсичних речовин.
Бурять нові свердловини
Для проведення досліджень воду відбирали, зокрема, у Снігурівській громаді Миколаївщини. Начальник Снігурівської міської військової адміністрації Іван Кухта розповів, що через руйнування Каховської ГЕС у містечку затопило всі свердловини. Зараз рівень води вже повернулися до тих показників, які були до підтоплення. Вона вважається придатною для технічних потреб.
Місто Снігурівка безпосередньо було без питної води досить тривалий час, тому що всі свердловини були затопленіІван Кухта
«Піднявся рівень дуже високо – на 5 і 6 метрів. В нас у Снігурівській територіальній громаді – на 6 метрів і 4 сантиметри. 13 населених пунктів були затоплені дуже значущо, 375 будинків були затоплені. Наразі вода відійшла. Місто Снігурівка безпосередньо було без питної води досить тривалий час, тому що всі свердловини були затоплені, аи вони всі розташовані тут вздовж річки Інгулець, було заборонене вживання цієї води навіть як технічної», – розповів про наслідки затоплення Кухта.
Питна вода у Снігурівці подається за допомогою централізованого водозабезпечення, каже очільник адміністрації. Крім цього, за його словами, у Снігурівці пробурили 5 свердловин і 3 мікрорайони відімкнули від централізованого водозабезпечення. Це зробили для надання більш якісної води населенню з нових свердловин, пояснив Кухта.
Староста Афанасіївського старостинського округу Снігурівської громади Василь Хомко розповів, що питну воду місцевим жителям підвозять постійно.
«У нас тут і «Лікарі без кордонів» працювали, вони промивали наші колодязі і дезінфікували, але все одно вода в якомусь такому технічному стані. Є ще ця боязнь того, що вода неякісна, ми навіть не знаємо, що в ній, який склад у цієї води, як вона може на організм людини вплинути. Тому цю воду люди не споживають. Вода питна у нас є, постійно підвозиться питна вода. Не було такого періоду, щоб у людей не було питної води, для приготування їжі», – запевнив він.
Як покарати за «екоцид» в Україні?
- За даними Міністерства захисту довкілля України, станом на жовтень цього року, загальні збитки екології внаслідок російської агресії складають понад 2 трлн гривень, або 55,6 млрд євро. Половина з цих збитків – через забруднення повітря від лісових пожеж, ракетних атак і горіння нафтопродуктів. Збитки від забруднення земель складають понад 980 млрд грн, водойм – 60 млрд грн. Потенційно замінованими вважають понад 174 тисячі квадратних кілометрів території України. Крім того, війною вражено понад 3 млн га лісу.
- Генеральний прокурор України Андрій Костін заявив, що Україна перша в історії людства, хто розслідує злочини проти довкілля як воєнні. За його словами, Україна має стати стандартом того, як протистояти агресору та боротися з «екоцидом».
Професор кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська Академія» Євген Хлобистов у коментарі «Новинам Приазов'я» зазначив, що у міжнародному праві немає такого терміну як «екоцид». Україні потрібно подавати до міжнародних організацій своє бачення цього злочину і доводити, що варто застосовувати саме такий термін.
«На мою думку, треба бути трохи обережним із застосуванням цього терміну. Тому, в принципі, якщо подивитися по суті цього терміну, «екоцид» – це та свідома і непоправна дія, яка відбувається однією частиною людства стосовно іншої частини людства. Тому що територія, на якій проживають, є об'єктом екоциду. А коли ми говоримо про «екоцидну» війну, то Росія має на меті не знищення якихось там елементів біорізноманіття, а знищення українців. А те, що при тому знищується навколишнє середовище, де проживають українці, це, як кажуть, побічний ефект. І от саме, на мою думку, треба якось на цьому зупинитися і сказати: «Так, ми маємо «екоцид», певним чином треба визначити». А з іншого боку, ми маємо робити так, щоб це був міжнародний термін», – пояснив професор.
Війна – це суцільний екологічний злочин, оскільки призводить до знищення середовища, де ведуться бойові дії, каже науковець. За його словами, після руйнації Каховської ГЕС відбувся вплив на 46 природоохоронних об'єктів. На сьогодні невідомо, наскільки цей вплив потім буде мінімізований природними відновлювальними властивостями цих екосистем.
«Можливо, ми втратимо унікальність назавжди. Наприклад, острів Джарилгач, там, як ви знаєте, проходили масштабні військові навчання. Росіяни (військові РФ) там робили полігон. В результаті виникла величезна пожежа. Можливо, через декілька років після завершення війни, якщо це вже буде мирне майбутнє України, певні рекреаційні функції там будуть збереженні. А чи будуть там збереженні унікальні природоохоронні функції й властивості? У мене виникає велике питання з цього приводу. Можливо, ні. І ці втрати є неповоротними», – зауважив Хлобистов.
«Росія відповість за екологічні злочини», лише якщо буде створений спеціальний трибунал, вважає професор. На його думку, це має бути аналог Нюрнберзького трибуналу.
«Якщо буде такий трибунал, де будуть розглядатися всі злочини, в тому числі і для довкілля, то на цьому трибуналі можуть бути винесені певні вироки стосовно Росії й певні механізми компенсації завданої шкоди. Але це дуже довготривалий процес», – додав експерт.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
|
На світанку 6 червня стало відомо про руйнування дамби Каховської ГЕС. Україна звинувачує у підриві греблі Каховської ГЕС Росію. Кремль назвав руйнування греблі «навмисною диверсією» з боку Києва. Представники країн Заходу, коментуючи руйнування греблі, прямо не заявляли про те, що її підірвала Росія, проте все ж таки відзначали відповідальність Москви за те, що сталося – оскільки саме Росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого минулого року й окупувала частину Херсонської області (зокрема і Каховську ГЕС), перетворивши її на зону боїв. Причиною руйнування Каховської ГЕС, найімовірніше, став вибух у тунелі бетонної основи греблі, написало 16 червня американське видання New York Times, прямо вказуючи на те, що це зробила Росія. Руйнування дамби спричинило затоплення значних територій нижче за течією, обміління водосховища вище, нестачу питної води у регіоні. Українська влада оголосила про евакуацію з небезпечних районів Херсонщини. За фактом підриву Каховської ГЕС прокурори порушили справу про екоцид. |
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум