За майже два роки широкомасштабної війни Росії проти України кількість українців у Німеччині зросла до 1 мільйона 100 тисяч. Тепер, українці стали однією із найбільших меншин у Німеччині.
Поряд із цим, згідно з даними Федерального відомства статистики, станом на 2020 рік у Німеччині проживало близько 3,5 мільйонів російськомовних: це пізні переселенці (етнічні німці), друге покоління мігрантів та вихідці з країн колишнього Радянського Союзу.
Що спонукає українців залишатись у Німеччині? Які наративи просуває у Німеччині російська пропаганда? І що роблять українці, щоб цьому протидіяти? Про це проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розпитав Павла Мельника, який із 2017 року проживає у Німеччині та з початком широкомасштабного вторгнення Росії в Україну став співзасновником громадської організації «Віче», щоб допомагати біженцям від війни.
«Треба волонтерити, в моїй країні війна»
Павло проживає у Німеччині вже 6 років. Він переїхав у 2017 році для навчання у виші, згодом отримав пропозицію щодо роботи і залишився. Останній раз в Україні Павло був у січні 2022 року.
– Коли я до вторгнення повернувся з Києва до Берліна, то зрозумів, що треба щось робити. Але у Берліні не було таких цілісних українських спільнот, до яких я міг би долучитись. І один з моїх друзів запостив в соцмережах, що плануються українські демонстрації. Так я потрапив в робочу групу, яка надалі викристалізувалася в організацію «Віче».
До широкомасштабного вторгнення учасники «Віче» встигли організувати 4 акції. Саме з цього волонтерська організація почала свою роботу, розповідає Павло.
– Цей період (початок широкомасштабного вторгнення РФ – ред.) для мене як один довгий день. Я сказав на роботі, що не зможу працювати, мені треба волонтерити, в моїй країні війна. Ми дуже багато всього робили, в тому числі демонстрації біля Бундестагу та Бранденбурзьких воріт.
«Великі виклики»
За словами українця, після початку широкомасштабного російського вторгнення в Україні спільнота українців у Берліні збільшилась до 100 тисяч. Тепер, каже він, українці – це третя за чисельністю меншина в Берліні.
Найбільша проблема, яка була і досі залишається, це пошук житла
– Влада Берліна, на початку вторгнення Росії в Україну не могла швидко організуватися, і все закривалося волонтерами. Структури в Берліні й у Німеччині загалом не були готові до такого. Найбільша проблема, яка була і досі залишається, це пошук житла. Щоб отримати соціальне житло українці стикаються з великою кількістю бюрократичних процедур. Це великі виклики насправді.
Павло розповідає, що коли українці приїжджають до Німеччини, їх заселяють в «Тегель» – Центр прибуття та тимчасового перебування біженців.
Проте, через проблеми з житлом, люди залишаються в «Тегелі» на невизначений термін, зазначив волонтер.
– Люди жаліються, що там неадекватні взагалі умови для існування: погана гігієна, безпека, недостатньо простору.
За його словами, на початку було важко визначити, які основні потреби мають українці. Проте з часом «Віче» сфокусувались на адвокаційній роботі та залученню коштів для гуманітарних потреб в Україні через фандрейзингові кампанії. А також для боротьби з російською дезінформацією, тиск якої весь час наростає.
– З'явився великий медіавплив. Ми використовуємо цей ресурс для боротьби з російською дезінформацією, пропагандою та наративами, яких у Німеччині дуже багато. Розповідаємо їм (німцям – ред.), робимо Україну суб'єктною.
«Об'єднані однією травмою»
Павло розповідає, що після 24 лютого 2022 року до Берліна приїхали люди з усіх куточків України.
– Люди були відусіль. Одразу згадується, кілька людей з Херсона, Миколаєва, Маріуполя. Кожна історія унікальна, але вона об'єднана однією травмою великої війни.
Особливо шокували місцевих історії жителів Маріуполя, згадує волонтер.
– Є такий проєкт Monday Kitchen, де збираються люди, готують разом їжу і спілкуються. От люди з Маріуполя, яких я там зустрів, вони попри те, що пережили, все одно на позитивному настрої. Адже можливість прийти на ці зустрічі, де їх підтримують, дає той позитивний терапевтичний ефект попри факт перебування у чужій країні та культурі.
«Величезна машина пропаганди»
Одним із напрямків, у якому активно зараз працює «Віче», це протистояння російській пропаганді. За словами Павла Мельника, у східній частині Німеччини досі зберігаються «сентименти» до російської культури та російських громадян. Крім того, у російську пропаганду роками вкладалося дуже багато грошей, зазначили у «Віче».
– У центрі Берліна є великий Російський Дім економіки та культури, як вони його називають. Але це по суті також величезна машина пропаганди, куди вливається багато грошей. 29 тисяч квадратних метрів та 7 поверхів, просто біля Унтен-Ден-Лінден (найвідоміший бульвар Берліна – ред.), і він досі функціонує. Туди навіть приїжджають різні пропагандисти.
За словами Павла, до українських протестів долучаються і німці. Вони приходять на демонстрації та підтримують українців гуманітарною допомогою. Проте проводити українські протести у місті, де є чимало росіян, часто було небезпечним, зазначив волонтер.
Було небезпечно на початку, був трохи страх, але ми все одно робили те, що ми робимо
– Ми бачили незрозумілих людей, які за нами слідкували. Звісно, що було небезпечно на початку, був трохи страх, але ми все одно робили те, що ми робимо.
Українець згадує, що на початку військового вторгнення Росії в Україну, росіяни у Німеччині намагались проводити свої проросійські акції.
У Берліні це були автопробіги. В інших містах, наприклад, Франкфурт на Одері – проросійські демонстрації.
– Це дуже ретравматизує українців там. Вони не знають, що з цим робити, бо вони відчувають себе в небезпеці, вони не можуть напряму протистояти цим людям, бо вони бояться за своє здоров'я, за свою безпеку. Були завжди на демонстраціях кілька провокаторів, які намагались внести якусь буремність. Але попри це, люди організовуються в українські демонстрації та в спільноту і допомагають один одному.
Станом на зараз у Берліні не проводять вже проросійські демонстрації, каже він.
«Різні концепції миру»
Павло каже, що разом з «Віче» вони працюють і над донесенням української формули миру до громадян Німеччини.
Треба говорити і пояснювати, чому нам потрібна зброя
– Я не буду кривити душею, є німці, які говорять: «Віддайте частину України, і все буде ок». З ними треба говорити і пояснювати, чому нам потрібна зброя. Бо у них сприйняття зброї таке, що вона вбиває людей. Але ж ми захищаємось, і у нас захисна доктрина, тобто ми не йдемо і не атакуємо самі.
Громадська організація, разом із німецькими науковцями, розробили проєкт, щоб змінити громадську думку в Німеччині та показати, чому небезпечно для України, ЄС і Заходу в цілому вважати, що Росія зупиниться, якщо їй віддати, захоплену нею територію.
Проєкт реалізований у партнерстві з громадською організацією «ТЮ Маріуполь» і має назву CheckpointPeace, розповів українець.
– Концепція миру у нас і в них зовсім різна. Німцям треба пояснювати, що для нас означає мир і чому він для нас наскільки важливий. Якщо ми підемо на ті умови миру, які вони собі думають – здатися і віддати частину території, ми просто перестанемо існувати.
Разом із цим громадський діяч зазначає, що чимало німців підтримують Україну та українців.
Павло Мельник стверджує, що Німеччина не є проросійською, але важливим є те, щоб громадяни цієї країни бачили, що Україна є суб'єктом і з українцями також треба рахуватися.
- 22 грудня 2023 року Німеччина оновила список поставленої Україні військової допомоги. Берлін передав Києву додаткові зенітки Gepard, йдеться в повідомленні пресслужби уряду Німеччини. Зазначається, що Україна отримала від Німеччини три зенітні установки Gepard і 30 240 боєприпасів до них.
- 15 грудня Федеральне міністерство внутрішніх справ та МЗС Німеччини надали комплексну гуманітарну допомогу Україні на 6,1 мільйона євро, що є «найбільшою логістичною операцією в історії Федерального агентства технічної допомоги (THW)».
Форум