Залужний розповів, де найбільш складна ситуація на фронті
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний заявив, що найбільш складною на фронті залишається ситуація на ділянці Соледар-Бахмут-Майорськ. Про це Залужний повідомив у Facebook після першої у цьому році телефонної розмови з головою об’єднаного комітету начальників штабів США Марком Міллі.
За його словами, важкі бої ведуться на рубежі Сватове-Кремінна, а також у напрямку Лисичанська.
«Найбільш складною ситуація залишається на ділянці Соледар-Бахмут-Майорськ. Там ворог фактично по трупах своїх намагається просуватися вперед, але підрозділи Сил оборони ціною надзусиль стримують ворожий наступ. На Донецькому напрямку нам вдалося утримати позиції навколо Авдіївки та продовжити контрнаступальні дії. Ми надійно тримаємо оборонні рубежі на Запорізькому напрямку і докладаємо зусиль для захисту від ворожих обстрілів Херсону, передусім мирних мешканців та обʼєктів критичної інфраструктури міста», – йдеться у повідомленні.
Читайте також: Що має бути з Донбасом у 2023-му? Українці і Захід кардинально змінили свої погляди
Валерій Залужний повідомив, що ситуація на кордоні з Білоруссю є повністю контрольованою.
Раніше Валерій Залужний повідомляв, що у 2022 році українські військові звільнили 40% окупованих після 24 лютого територій та 28% від всіх окупованих територій. На сьогодні, за його даними, українські військові продовжують стримувати противника на сухопутній ділянці протяжністю 3786 кілометрів, активна лінія фронту – 1500 кілометрів.
Війська РФ посилюють своє угруповання на Новопавлівському напрямку – Генштаб ЗСУ
Російські війська посилюють своє угруповання на Новопавлівському напрямку, перекидаючи підрозділи з Херсонського напрямку, повідомляє у фейсбук Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник, намагаючись взяти під повний контроль території Донецької та Луганської областей зосереджує зусилля на веденні наступальних дій на Бахмутському напрямку. Російські окупанти роблять спроби покращити тактичне положення на Лиманському та Авдіївському напрямках, підсилюють угруповання на Новопавлівському напрямку за рахунок підрозділів, перекинутих з Херсонського напрямку», – йдеться у повідомленні.
За даними штабу, на Новопавлівському напрямку російські війська з танків, мінометів, ствольної та реактивної артилерії обстріляли райони населених пунктів Времівка, Велика Новосілка, Нескучне, Вугледар, Микільське Донецької області.
У Генштабі зауважують, що противник не відмовляється від планів щодо виходу на адміністративний кордон Донецької області, а основні зусилля зосереджує на підтримці наступального потенціалу та поповненні втрат.
Ракетний удар по Дружківці: в ОП уточнили наслідки атаки
Через російський ракетний удар по Дружківці на Донеччині загинула людина, повідомив заступник голови Офісу президента України Кирило Тимошенко.
«По Дружківці завдали два удари з ракетного комплексу «Іскандер», пошкоджено житловий сектор, льодову арену та промисловий сектор. Одна людина загинула, ще одна поранена», – сказав Тимошенко у відео, опублікованому в телеграмі.
Увечері 2 січня російські військові завдали двох ракетних ударів по місту Дружківка Донецької області. За даними заступника керівника Офісу президента України Кирила Тимошенка, одна ракета вдарила по центру міста. Повідомлялося про двох поранених.
Читайте також: Кулеба запросив тих, хто за «спорт поза політикою», відвідати льодову арену у Дружківці
Хокейний клуб «Донбас», який є восьмиразовим чемпіоном України, повідомив, що в результаті ракетного обстрілу було зруйновано льодову арену «Альтаїр». За повідомленням, це «вже третя домівка, яку втратив донецький клуб через російських окупантів – Палац спорту «Дружба» у Донецьку, Mariupol Ice Center, а тепер «Альтаїр».
«Страждання об’єднало нас»: у підземному сховищі у звільненому Ізюмі знову стало тихо (фоторепортаж)
Під час російської окупації Ізюму, Андрій Плешан у своєму надійному підвалі 19-го століття прихистив до 60 людей, серед них і немовля. До російського широкомасштабного вторгнення, це підземелля слугувало укриттям лише під час Другої світової війни. Джерело: AFP
Кулеба запросив тих, хто за «спорт поза політикою», відвідати льодову арену у Дружківці
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба запросив спортивних функціонерів, які виступають за «спорт поза політикою», відвідати льодову арену у Дружківці.
«Я запрошую всіх спортивних функціонерів, які хочуть дозволити російським спортсменам виступати на міжнародних змаганнях, бо, як то кажуть, «спорт поза політикою», відвідати зруйновану «політично нейтральним» обстрілом Росії льодову арену «Альтаїр» у Дружківці», – написав він у твіттері.
Увечері 2 січня російські військові завдали двох ракетних ударів по місту Дружківка Донецької області. За даними заступника керівника Офісу президента України Кирила Тимошенка, одна ракета вдарила по центру міста.
Хокейний клуб «Донбас», який є восьмиразовим чемпіоном України, повідомив, що в результаті ракетного обстрілу було зруйновано льодову арену «Альтаїр». За повідомленням, це «вже третя домівка, яку втратив донецький клуб через російських окупантів – Палац спорту «Дружба» у Донецьку, Mariupol Ice Center, а тепер «Альтаїр».
У ЗСУ повідомили про знищення двох російських складів боєприпасів на напрямку Кремінна-Сватове
На напрямку Кремінна-Сватове українські військові знищили два російських склади боєприпасів та склад паливо-мастильних матеріалів, заявив речник Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий.
«Поки немає можливості прямого контрнаступу, там відбувається системне знищення логістики складів, командних пунктів ворога. Лише за цю добу було знищено два польових склади боєприпасів та склад паливо-мастильних матеріалів. Тобто бойова робота йде постійно, вона не завжди така помітна у взятті населених пунктів. Але коли для цього визріває момент, ЗСУ обов'язково це роблять. Треба враховувати всі фактори – від погоди до наявності необхідних ресурсів», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
За його даними, до напрямку Кремінна-Сватове російські війська підтягують туди свої сили, намагаються облаштувати інженерні споруди, але ініціатива і контроль ситуації «все ж таки більше за українською стороною».
СБУ затримала у Херсоні жінку, яка допомагала перекидати в Україну російські ешелони
Служба безпеки України затримала у Херсоні колишню очільницю «філії російської залізниці», яка допомагала перекидати в Україну військові ешелони РФ.
Як повідомляє пресслужба, йдеться про колишню посадовицю підприємства залізничного транспорту, яка під час окупації міста приєдналась до місцевої окупаційної адміністрації, очоливши створене агресором «підприємство промислового залізничного транспорту «Херсонської залізниці».
«На цій «посаді» допомагала ворогу налагодити залізничне сполучення з українським містом для забезпечення потреб окупаційних угруповань на південному фронті. Насамперед зловмисниця сприяла транспортуванню військової техніки, озброєння та боєприпасів з території РФ до тимчасово захопленої частини Херсонщини», – йдеться у повідомленні.
За даними слідства, жінка також організувала розграбування технологічного обладнання рухомого складу місцевого підприємства української залізниці для його передачі країні-агресору.
Крім цього, вона особисто закликала місцевих жителів підтримати російських загарбників і вступати до лав окупаційної установи, обіцяючи лояльне ставлення окупантів та виплату «зарплат» в російських рублях, додають в СБУ.
Після звільнення Херсона співробітники СБУ затримали жінку та повідомили їй про підозру за ч. 1 ст. 111-2 (пособництво державі-агресору) Кримінального кодексу України. Їй обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Українські військові деокупували Херсон у листопаді 2022 року, місто перебувало під російською окупацією понад вісім місяців.
У соцмережах повідомляють про звуки вибухів на півночі Криму
На півночі Криму 3 січня чутно вибухи, повідомляють кримські телеграм-канали.
«Джанкойці, попередньо спрацювала система ППО», – йдеться у повідомленні каналу «Типичный Джанкой».
Про «роботу ППО» та «знищену ціль» в Джанкої написали телеграм-канали «ЧП/Крым» та «ТалипоV Online Z».
У телеграм-каналі «Мы з Джанкоя» з'явилося повідомлення: «Не панікуємо, схоже на ППО, пишуть підписники».
Російська влада міста ситуацію не коментувала.
2 січня російська влада Севастополя заявила про атаку безпілотників. Вибухи було чутно у Сімферополі та Сімферопольському районі.
Краматорськ знову атакували ракетами, є поранений – влада
Заступник керівника Офісу президента України Кирило Тимошенко повідомив про ракетний удар по Краматорську на Донеччині.
«Краматорськ. Ракетний удар по місту. Постраждав працівник бригади з ремонту електромереж, що працювали на місці», – написав він у телеграмі.
Інформація уточнюється.
Також про ракетний удар по Краматорську і пораненого внаслідок цієї атаки повідомив у фейсбуці мер міста Олександр Гончаренко.
Вночі 3 січня російські війська завдали ракетного удару по Краматорську. За даними мера міста, внаслідок обстрілу пошкоджено 34 приватних будинки та 8 багатоквартирних, поранено людину.
Росія: у Бєлгородській області повідомляють про вибухи, влада каже про пожежу
У Росії місцеві жителі повідомляють про вибухи у місті Новий Оскол Бєлгородської області.
Як повідомляє телеграм-канал «Мой Белгород» з посиланням на своїх підписників, в Новому Осколі загорівся військовий об'єкт, чути вибухи БК.
Також телеграм-канал «Белгород Послушано» з посиланням на місцевих жителів повідомляє про пожежу на військовому об'єкті.
Зеленський провів розмову з прем’єром Нідерландів – обговорювали підтримку України
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте.
«Розповів про ризик ескалації на фронті та потенційні виклики, а також про наші оборонні потреби для адекватного реагування. Розраховуємо на конкретні кроки партнерів задля максимального підсилення України на найближчому «Рамштайні», – йдеться у повідомленні Зеленського у телеграмі.
Марк Рютте, у свою чергу, зазначив, що Нідерланди зроблять усе можливе, щоб допомогти Україні виграти війну.
«Україна вже майже рік витримує варварське вторгнення Росії. Найближчі місяці вирішальні. Я щойно говорив з президентом Зеленським і запевнив його, що Нідерланди зроблять усе можливе, щоб допомогти Україні не лише захистити себе, але й виграти війну», – написав він у твіттері.
У грудні повідомлялося, що у 2023 році Нідерланди виділять 2,5 мільярда євро на підтримку України. Серед іншого, ці кошти направлять для надання військової допомоги, підтримки основних ремонтно-відновлювальних робіт.
Війна РФ проти України: прогнози міжнародних експертів на 2023 рік
Хід війни 2023 року в Україні визначиться у наступні кілька місяців, вважає директор Програми з дослідження Росії в CNA та співробітник Інституту Кеннана Майкл Кофман. У статті про підсумки українсько-російської війни для видання Riddle він називає нинішні бойові дії «перехідною фазою».
«Україна, ймовірно, розглядає можливості для ще однієї наступальної операції, – пише він. – Україна прагне підтримувати тиск на російську лінію фронту, щоб запобігти консолідації та відновленню росіян після зими».
Російська армія, за словами експерта, докладає зусиль для зміцнення і оборони, зосереджена на відновленні, тоді як її війська продовжують боротьбу за Бахмут.
Експерт прогнозує дефіцит боєприпасів у російських військових «навесні або восени 2023 року». Росія, за його словами, в цьому питанні сподівається на допомогу Північної Кореї. «Це питання проясниться найближчими місяцями», – пише він.
«Якщо в російського війська буде і вогонь, і жива сила, то вони спробують великий наступ на Донбасі. Однак якщо боєприпаси будуть обмежені, тоді російський наступальний потенціал обмежиться до тиску на менші міста, як то Бахмут, і локальними контратаками», – мовиться у статті.
Три сценарії розвитку подій
Кофман змальовує три сценарії розвитку подій на війні цієї зими.
За першим сценарієм, російська оборона падає на одному з фронтів через низький моральний дух, брак постачання та відновлення українського наступу взимку. Це у свою чергу стане стимулом для ще одного українського прориву. «Такий поворот подій цілком вірогідний, але він є оптимістичним», – пише Кофман.
Другий його сценарій – песимістичний. Це якщо російським силам вдасться відновити свій склад і розпочати після лютого наступальні дії, які будуть більші, ніж нинішні атаки на Донеччині.
Цей варіант експерт вважає «малоймовірним через обмеження в наявності боєприпасів, (низьку) якість особового складу та відсутність значних покращень у застосуванні сил».
Більш вірогідним сценарієм на наступні кілька місяців Кофман називає «динамічний фронт», а саме: боротьбу на виснаження і локалізовані наступальні операції з обох сторін.
За цим сценарієм, «Україна зберігає ініціативу та може стабільно просуватися до своїх цілей. Російські військові після Херсону, як виглядає, мають кращі позиції для консолідації та оборони, втім, викликає скептицизм, що можуть відновити значний наступальний потенціал у таких битвах, як за Бахмут чи Павлівку».
Російські військові зосередяться на взятті Донецька, пише Кофман, звідси і націленість на захоплення Бахмута, і спроби позиційних здобутків у південній частині цієї області.
«Посилення атак на інфраструктуру»
Полковник ВПС США у відставці Седрік Лейтон прогнозує, що президент Росії Володимир Путін у 2023 році посилить атаки на цивільну інфраструктуру України.
Лейтон вважає, що російські війська зосередяться на територіальних здобутках на Донбасі, при цьому він звертає увагу на проблеми у російських військ з логістикою та ланцюгами постачань.
«На жаль, ми будемо бачити більше атак на цивільну інфраструктуру. Ми також будемо бачити спроби російського війська просуватись в нові райони Донбасу», – коментує військовий у відставці в інтерв’ю каналу CNN.
За словами полковника Лейтона, російський президент намагатиметься «завести цю війну у глухий кут».
«Ми сподіваємось, йому цього не вдасться, але це точно його мета», – зазначив Лейтон.
Європа «скуповуватиметься військовим обладнанням»
У 2023 році європейські витрати на оборону, ймовірно, суттєво зростуть, про це пише голова європейського бюро видання Breaking Defense Тім Мартін.
«2023 рік принесе з собою очікування, що Німеччина та 19 інших країн НАТО, які взяли на себе зобов’язання збільшити витрати на оборону після вторгнення Росії в Україну, діятимуть відповідно до цих планів і робитимуть військові закупи», – прогнозує оглядач.
«Щоб уявити різке зростання попиту на військову техніку, варто звернути увагу, що польська державна оборонна компанія PGZ планує інвестувати 1,8 мільярда доларів впродовж наступного десятиліття – це більш як удвічі перевищує її довоєнні прогнози витрат», – звертає увагу редактор видання Breaking Defense.
Напередодні Себастіан Чвалек, генеральний директор компанії PGZ – урядового холдингу, що об’єднує державні підприємства оборонної промисловості Польщі, заявив, що холдинг прогнозує збільшення доходів внаслідок експорту військових товарів: «Враховуючи реалії війни, що триває в Україні, і позицію багатьох країн, спрямовану на збільшення витрат у сфері оборонних бюджетів, є реальні шанси вийти на нові ринки та збільшити експортні доходи в найближчі роки».
Про необхідність країн НАТО збільшити власне виробництво зброї через війну в Україні заявив і генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберґ.
Переможні прогнози
Перемогу України у 2023 році прогнозує експерт аналітичного центру у Вашингтоні «Атлантична рада» Андерс Ослунд. На своїй сторінці у твітері він ділиться трьома прогнозами на 2023 рік:
- Україна рішуче перемагає Росію;
- Путін втрачає владу і, можливо, життя;
- режим авторитарної клептократії Путіна зруйнований.
Ослунд закликає Захід підтримати всі три його прогнози.
Президент України Володимир Зеленський у своїй новорічній промові висловив сподівання, що 2023 рік стане для України «роком повернення» – людей і територій:
«Повернення наших людей: солдатів – до своїх родин, мігрантів – в Україну. Повернення наших земель. Повернення до нормального життя».
На Херсонщині двоє людей підірвалися на російській вибухівці – Янушевич
На Херсонщині двоє людей підірвалися на залишеній російськими військами вибухівці, повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич.
За його словами, це сталося у селі Мала Олександрівка Бориспільського району.
«На виїзді з Малої Олександрівки автомобіль з цивільними натрапив на російську вибухівку. Внаслідок отриманих поранень загинули двоє чоловіків», – написав він у телеграмі.
Ярослав Янушевич нагадав, що на Херсонщині ще багато замінованих територій, і закликав людей бути максимально обережними.
Мала Олександрівка перебувала під окупацією російських військ від початку повномасштабного вторгнення до жовтня 2022 року. Після відходу з Херсона в листопаді російські війська почали регулярно обстрілювати місто і контрольовану українською владою частину області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Війська РФ вранці обстріляли Курахове, є постраждалі – ОВА
Російські війська вранці обстріляли Курахове, є постраждалі, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко.
«Зранку росіяни обстріляли Курахове з артилерії – поцілили у житловий квартал. За попередньою інформацією, 1 людина загинула, ще 2 поранені», – написав він у телеграмі.
За його даними, один снаряд влучив у багатоповерхівку, також є пошкодження об’єкта інфраструктури водопостачання.
Росія розпочала масштабне збройне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року. Відтоді вона атакує об’єкти цивільної та військової інфраструктури.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього. В ООН станом на 26 грудня підтвердили загибель 6 884 і поранення 10 947 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії.
«Наші війська до цього готові»: ГУР про можливий наступ Росії з півночі чи сходу
Росія планує нові наступи на війні проти України – про це, як повідомляє пресслужба Головного управління розвідки, його представник Андрій Черняк сказав у коментарі «РБК-Україна».
При цьому Черняк вказав на те, що російським військам не вдалося досягнути мети «на жодному з напрямків».
«Вони розуміють, що програють, але завершення війни не планують. Ми розглядаємо можливість того, що вони можуть одночасно піти з півночі або сходу. Такі дії ворога передбачаються і наші війська до цього готові», – сказав представник ГУР.
Черняк висловив впевненість, що російські війська намагатимуться втримати сухопутний коридор до Криму та захопити Донецьку область повністю.
«За оцінками воєнної розвідки України, за наступні 4-5 місяців російська армія може втратити ще до 70 тисяч людей. І до таких втрат керівництво країни-окупанта готове», – додав він.
За даними Генерального штабу на ранок 3 січня, російські війська не відмовляються від намірів вийти на адміністративний кордон Донецької області.
Зеленський провів перше у 2023 році засідання Ставки головнокомандувача
Президент України Володимир Зеленський у вівторок провів чергове засідання Ставки верховного головнокомандувача – це перше засідання у 2023 році.
Як повідомляє пресслужба Офісу президента, було заслухано доповіді головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного щодо оперативної обстановки на фронті та керівника Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов про ймовірні дії противника у найближчий час.
«За повідомленням, учасники засідання Ставки обговорили питання забезпечення сил оборони України озброєнням та боєприпасами, їх розподілу за угрупованнями, а також питання грошового забезпечення та преміювання військовослужбовців.
Попереднє засідання Ставки проводили ще минулого року – 30 грудня. Тоді, серед іншого, обговорювали питання удосконалення протиповітряної оборони України, зокрема для захисту об’єктів критичної інфраструктури.
«Енергоатом»: один із блоків АЕС в Україні відключають для капітального ремонту
Один із дев’яти робочих енергоблоків компанії «Енергоатом» виводять у плановий капітальний ремонт для забезпечення ядерної та радіаційної безпеки. Про це пресслужба компанії повідомила 3 січня.
Такий ремонт здійснюють раз на чотири роки.
«Під час капремонту проводяться повне вивантаження активної зони реактора, контроль цілісності корпусу реактора автоматичним маніпулятором, попереджувальний ремонт обладнання, вивезення відпрацьованого та завантаження свіжого ядерного палива», – заявляє державне підприємство.
Таким чином наразі в енергетичній системі працюють вісім енергоблоків атомних електростанцій, розташованих на підконтрольній Україні території.
Компанія не уточнює, на якій саме атомній електростанції відключили енергоблок.
«Енергоатом» нагадує, що всі шість енергоблоків окупованої Запорізької атомної електростанції зупинені, їхнє включення блокують російські військові. Зараз ЗАЕС отримує електроенергію на власні потреби від енергосистеми України.
Російські війська захопили Запорізьку АЕС у березні 2022 року, невдовзі після вторгнення в Україну. З того часу Росія та Україна неодноразово звинувачували один одного в обстрілі станції.
«Укренерго»: обмеження споживання не застосовуються до обіду через теплу погоду
Споживання електроенергії в Україні знизилося завдяки теплій погоді, повідомляє «Укренерго» станом на 11 ранку 3 січня.
«Електростанції виробляють достатньо електроенергії для покриття навантаження. Крім цього, через ясну погоду у ранкові та денні години підвищене виробництво електроенергії сонячними електростанціями. Тому обмеження споживання до 14:00 не застосовуються», – йдеться в повідомленні.
Натомість увечері компанія прогнозує поступове зростання споживання. Відтак оператор довів до обленерго ліміти споживання на другу половину доби.
«Ворог знову завдав ударів по енергооб’єктах на сході та півдні країни. На жаль, є пошкодження в розподільчих мережах. Ремонтні роботи та відновлення живлення будуть проведені відразу після отримання відповідних дозволів військових», – додає «Укренерго».
Оператор просить розумно споживати електроенергію та не користуватися енергоємними приладами одночасно.
Російські війська вночі проти 2 січня знову атакували Україну іранськими безпілотниками Shahed-131/136. Мер Києва Віталій Кличко тоді повідомив про аварійні відключення в столиці через удари по енергетичній інфраструктурі.
За 2022 рік Україна залучила понад 500 мільярдів гривень зовнішніх запозичень – Мінфін
Міністерство фінансів опублікувало підсумки виконання державного бюджету за 2022 рік. Зокрема, за даними Держказначейства, до загального фонду бюджету протягом року надійшло 1 491,1 мільярда гривень.
Із зовнішніх джерел, звітує відомство, Україна залучила 564,2 мільярда гривень. Найбільшу частку в цій цифрі мають позики Європейського союзу в рамках нового пакету екстреної макрофінансової допомоги.
«Окрім того, протягом 2022 року 480,6 млрд грн надійшло до загального фонду державного бюджету у вигляді міжнародної допомоги (грантів)», – повідомляє відомство.
Україна виплатила 448,6 мільярда в рахунок погашення державного боргу, ще 156,5 мільярда – на обслуговування боргів.
Касові видатки державного бюджету склали 2 702,4 мільярда гривень
«За 2022 рік державний бюджет виконано з дефіцитом у сумі 911,1 мільярда гривень, у тому числі загальний фонд – у сумі 909,5 мільярда гривень, проти запланованого розписом загального фонду на 2022 рік дефіциту в сумі 1399,5 мільярда гривень», – повідомляє Мінфін.
3 листопада Верховна рада ухвалила закон про державний бюджет України на 2023 рік.
У схваленому законопроєкті до другого читання уряд врахував скоригований прогноз зростання ВВП на 2023 рік до 3,2% (замість попереднього прогнозу в 4,6%) з урахуванням збереження високих безпекових ризиків, а також ризиків продовження атак на об’єкти енергетичної системи України й інші об’єкти критичної інфраструктури України.
Після повномасштабного вторгнення Росії до України 24 лютого 2022 року міжнародні партнери України активізували, окрім військової, також фінансову допомогу Києву.