Українські військові відбили понад 60 атак військових РФ за добу – Генштаб
Бійці Збройних сил України впродовж минулої доби відбили понад 60 атак російських військових на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Шахтарському напрямках, інформує в ранковому зведенні 28 лютого Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав вісім ракетних та 32 авіаційних удари. Здійснив 85 обстрілів із реактивних систем залпового вогню. Загроза подальших ракетних ударів є значною по всій території України», – попереджають українські військові.
Також у повідомленні йдеться, що за минулу добу підрозділи Сил оборони знищили 11 іранських ударних БпЛА типу «Шахед-136» та один – типу «Зала». Як інформує Генштаб, українська авіація завдала чотири удари по районах зосередження військових РФ, а підрозділи ракетних військ і артилерії уразили один пункт управління, два райони зосередження живої сили противника та дві позиції протиповітряної оборони.
У російському полоні перебувають сотні українських мирних жителів – ЗМІ
Майже тисяча українських цивільних потрапила до російського полону в 2022 році, щонайменше 676 із них досі залишаються в полоні, пише видання «Верстка».
Частину полонених російськими військовими мирних українців, як зазначає видання, звинувачують у злочинах, передбачених Кримінальним кодексом РФ, іншу частину називають затриманими за «протидію «спеціальній воєнній операції», хоча законодавчо такого формулювання не існує.
Приводом для затримання цивільних стають будь-які підозри у звʼязках зі Збройними силами України чи лояльному ставленні до української влади. Тримають людей зазвичай у колоніях чи слідчих ізоляторах. У полонених цивільних немає звʼязку з родичами та зовнішнім світом. Понад 900 затриманих – це лише ті люди, про яких стало відомо від родичів полонених. Скільки таких людей перебувають у російських вʼязницях насправді – невідомо нікому.
За словами голови Центру громадянських свобод України Олександри Матвійчук, з 24 лютого 2022 року до них звернулося 915 людей, чиї цивільні родичі опинилися в російському полоні.
Серед цих утримуваних 118 жінок і 797 чоловіків. З них 306 людей звільнені, а 594 все ще утримуються», – уточнила вона.
Роботу над справами цивільних полонених українські адвокати ведуть разом із російськими колегами, допомагаючи родичам людей, які опинилися в полоні, звʼязатися з російськими відомствами та організувати пошук людини в можливому місці увʼязнення.
Російський правозахисник Роман Кисельов зазначив, що у нього та його колег у роботі близько 70 таких справ. Вони допомагають родичам полонених вести листування з органами влади, зʼясовувати, де і чому утримують українців.
Також пошуком цивільних полонених у Росії та на окупованих територіях опікується проєкт Every Human Being. На початку літа його організувала російська юристка Поліна Муригіна. Сьогодні разом із колегами з України, Росії, Грузії та Литви вона працює над 12 справами, де цивільні особи стали фактично військовополоненими. Вісім із них – на окупованих територіях, ще чотири – на території Росії.
До російського полону найчастіше потрапляють люди, які ніяк не повʼязані з армією та збройними силами, зазначає видання. Цивільними заручниками стають як студенти або люди похилого віку, які ніколи не служили в армії, так і колишні військові.
США закликають Росію відновити співпрацю в межах ядерного договору
Сполучені Штати готові до спільної роботи з Росією для повного виконання умов договору щодо стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3), заявила 27 лютого заступниця державного секретаря Бонні Дженкінс, яка в адміністрації Джо Байдена відповідає за контроль над озброєннями.
«Росія знову продемонструвала всьому світу, що вона не є відповідальною ядерною державою», – наголосила Дженкінс, виступаючи на конференції ООН з питань роззброєння у Женеві. Проте, за її словами, Сполучені Штати готові енергійно працювати з Росією з метою повного виконання умов договору СНО-3 на основі взаємного інтересу обох сторін.
Президент Росії Володимир Путін оголосив минулого тижня про одностороннє призупинення дії договору СНО-3, єдиного американсько-російського договору, що залишається чинним у галузі контролю над озброєннями. Путін оголосив про це рішення після відмови Росії відновити передбачені договором обопільні інспекції міжконтинентальних балістичних ракет. Інспекції було перервано у 2020 році після початку пандемії COVID-19. У листопаді 2022 року США закликали провести переговори щодо умов поновлення інспекцій, але Москва відповіла відмовою.
Рішення Путіна про призупинення дії СНО-3 викликало різку критику в західних столицях, попри запевнення російського МЗС у тому, що Росія продовжить виконувати інші важливі умови договору, у тому числі щодо обмежень на кількість ядерних боєголовок, що перебувають у її арсеналі, та сповіщення про випробування ракет.
Заступниця держсекретаря США Бонні Дженкінс зазначила, що Сполучені Штати поки що повністю не проаналізували наслідки рішення Володимира Путіна, але Вашингтон наразі не має свідчень про порушення Росією своїх зобовʼязань за договором СНО-3. Вона закликала Росію припинити «безвідповідальну ядерну риторику».
Президент України Володимир Зеленський заявляє, що повністю захистити українське небо можна буде тоді, коли партнери приберуть «авіаційне табу».
У своєму відеозверненні президент нагадав, що 27 лютого почалося з атаки іранськими дронами, з них більшість вдалося збити.
«Поранені троє працівників ДСНС у Хмельницькому, двоє загинули. Мої співчуття родинам. Другий дрон влучив якраз тоді, коли почалося гасіння пожежі після першого. Власне передусім тому нам і потрібен авіаційний компонент ППО – сучасні бойові літаки, щоб можна було убезпечити від російського терору всю територію нашої держави. ППО повноцінне тоді, коли забезпечується, зокрема, й авіацією. Сучасною авіацією. Наші льотчики разом з нашими зенітниками, разом з усіма воїнами й фахівцями наших Повітряних сил уже роблять велику роботу. Але повністю зможемо захистити небо, коли буде прибране авіаційне табу у відносинах із нашими партнерами», – сказав він у своєму відеозверненні.
Україна давно просить союзників про надання сучасних літаків. Під час зустрічі в Парижі президент України Володимир Зеленський закликав західних партнерів «якомога швидше» надати Україні винищувачі, щоб відбити наступ Росії. Президент США Джо Байден в інтерв’ю ABC News, показаному 24 лютого, заявив, що українському президенту Володимиру Зеленському зараз не потрібні винищувачі F-16.
Про надання Україні літаків наразі офіційно не заявила жодна країна.
Артобстріл і штурм піхоти, артобстріл і штурм...
Народний депутат Верховної Ради України VII скликання, боєць 5-ї штурмової бригади ЗСУ Юрій Сиротюк розповів Радіо Свобода про бої за Бахмут в ефірі програми «Свобода LIVE».
Залужний у розмові з Міллі актуалізував потребу України в літаках F-16
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний у розмові з головою об’єднаного комітету начальників штабів США генералом Марком Міллі актуалізував необхідність надання Україні бойових літаків F-16. Про це він повідомив на своїй сторінці в фейсбук.
За повідомленням, Залужний і Міллі обговорили питання постачання військової техніки, озброєння і боєприпасів у рамках міжнародної технічної допомоги Україні, ситуацію на лінії фронту та подальші плани Сил оборони України щодо деокупації її території.
«Актуалізував необхідність посилення спроможностей системи протиповітряної оборони України, зокрема й за рахунок надання багатоцільових бойових літаків F-16», – йдеться у повідомленні Залужного.
Україна давно просить союзників про надання сучасних літаків. Під час зустрічі в Парижі президент України Володимир Зеленський закликав західних партнерів «якомога швидше» надати Україні винищувачі, щоб відбити наступ Росії. Президент США Джо Байден в інтерв’ю ABC News, показаному 24 лютого, заявив, що українському президенту Володимиру Зеленському зараз не потрібні винищувачі F-16.
Про надання Україні літаків наразі офіційно не заявила жодна країна.
Росія збільшила кількість ракетоносіїв у Чорному морі – ОК «Південь»
Росія збільшила своє корабельне угруповання в Чорному морі, вивівши два ракетоносії, загальний залп становить 8 «Калібрів», повідомляє у фейсбуці оперативне командування «Південь»
«Корабельне угруповання ворога в Чорному морі збільшено вдвічі – наразі 12 кораблів продовжують перебування на безпечній відстані від контрольованого Україною берега. Серед них вже два підводних ракетоносії, а це 8 «Калібрів» і 3 великих десантних кораблів», – йдеться у повідомленні.
В командуванні «Південь» додають, що загроза ракетних атак залишається актуальною.
Вдень 27 лютого Військово-морські сили Збройних сил України повідомляли, що Росія станом на 27 лютого утримує на бойовому чергуванні в Чорному морі шість своїх кораблів, серед яких – один носій крилатих ракет «Калібр».
«Ворог знищує все, що можна використати для оборони» – Зеленський про Бахмутський напрямок
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що ситуація на Бахмутському напрямку стає складнішою.
«Звичайно, постійно перебуваю на звʼязку з нашими командувачами. Особлива увага – ситуації на сході, зрозуміло – на Донеччині. Бахмутський напрямок – ситуація стає постійно складнішою. Постійно ворог знищує все, що можна використовувати для захисту наших позицій, для закріплення й оборони. Наші воїни, які обороняються на Бахмутському напрямку, – справжні герої. Я дякую кожному й кожній, хто героїчно тримає цей напрямок та інші напрямки на Донбасі. Дякую кожному й кожній, хто допомагає нашим воїнам і робить усе, щоб наші оборонці мали якнайбільше зброї, далекобійної зброї, потужної зброї», – сказав він у своєму відеозверненні.
Президент також повідомив про проведення кількох нарад з представниками уряду та силового блоку, зокрема, з головою СБУ Василем Малюком.
«З поточних питань і щодо наших кроків найближчим часом для захисту держави. Жодного шансу будь-яким внутрішнім загрозам не залишимо так само, як і зовнішнім», – розповів Зеленський.
Читайте також: 300 обстрілів за добу, Бахмут залишається «епіцентром удару ворога» – військові
Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Спроби захопити це місто російські війська здійснюють з липня 2022 року, коли їм вдалося окупувати велику агломерацію в сусідній Луганській області (Сєверодонецьк, Рубіжне, Лисичанськ). Активний наступ із наближених до Бахмута позицій російські військові розпочали у січні.
Військові аналітики кажуть, що захоплення Бахмута має для Росії скоріше символічне значення, але не важливе зі стратегічної точки зору.
На Дніпропетровщині сили ППО знищили два російські БПЛА – влада
На Дніпропетровщині українські військові знищили два російські безпілотники, повідомляє місцева влада.
«Вибухи, які чули жителі області, – це робота ППО. Повітряне командування «Схід» знищено 2 ворожі БПЛА», – написав голова ОВА Сергій Лисак у телеграмі.
Повітряна тривога ввечері в регіоні не оголошувалася.
В ніч на 27 лютого російські війська застосували по території України 14 БпЛА типу Shahed. За попередніми даними, 11 з цих дронів збили українські захисники.
Влада попередила жителів двох районів Києва про тестування системи оповіщення у найближчі дні
Влада попередила жителів Деснянського та Дніпровського районів Києва про тестування оновленої системи оповіщення про надзвичайні ситуації у найближчі дні.
Як повідомляє КМДА у телеграмі, тестування проведуть у Деснянському районі з 9 ранку 28 лютого і до вечора 1 березня.
Під час тестування вмикатимуть гучні монотонні сигнальні звуки, голосові повідомлення про проведення тестування та гімн України.
Україна отримала грант від США у розмірі 1,25 млрд доларів – Мінфін
Україна отримала перший у 2023 році транш грантового фінансування США в розмірі 1,25 млрд доларів, повідомляє Міністерство фінансів України
За повідомленням, кошти надходять у межах проєкту Світового банку «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» (PEACE).
Наданий грант спрямують на відшкодування видатків держбюджету, здійснених для забезпечення пенсійних виплат, субсидій ЖКГ, виплат малозабезпеченим сім'ям, особам з інвалідністю, ВПО, допомоги на дітей одиноким матерям, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, на оплату праці працівників закладів вищої освіти, а також виплати співробітникам служб першого реагування (ДСНС).
У Мінфіні зазначають, що Сполучені Штати вже підтвердили наміри надати Україні 9,9 млрд доларів США протягом 2023 року.
27 лютого прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та міністр фінансів України Сергій Марченко зустрілися з міністеркою фінансів США Джанет Єллен.
Читайте також: «Боротьба України – це наша боротьба». Міністерка фінансів США прибула із неанонсованим візитом до Києва
«Під час цієї поїздки мені особливо цікаво обговорити економічну допомогу, яку ми надали. США надали понад 14 мільярдів доларів економічної допомоги. У найближчі місяці ми додатково надамо понад 8 мільярдів доларів на економічну підтримку. Ми знаємо, що ця війна не просто забрала незліченну кількість невинних українців. Це також стало величезним шоком для української економіки», – сказала Джанет Єллен, яку цитує пресслужба Мінфіну США.
Вона зазначила, що ефективний військовий опір на передовій потребує функціонуючої економіки та уряду, а також постійних основних державних послуг, таких як освіта, лікарні та реагування на надзвичайні ситуації.
За даними американського Мінфіну, на сьогодні Сполучені Штати надали Україні майже 50 мільярдів доларів на безпекову, економічну та гуманітарну допомогу.
Рада ЄС на рік продовжила санкції проти Білорусі
Рада ЄС ще на рік продовжила санкції проти Білорусі через внутрішні репресії в країні та підтримку війни РФ проти України.
Під санкціями залишаються майже 200 людей і понад 30 компаній.
«Обмежувальні заходи полягають у забороні на поїздки до ЄС і заморожуванні активів осіб зі списку – наразі це 195 осіб, включаючи Олександра Лукашенка, – і заморожування активів для 34 організацій. Крім того, фізичним та юридичним особам ЄС заборонено прямо чи опосередковано надавати кошти тим, хто внесений до списку», – йдеться у пресрелізі Ради ЄС.
Як виглядав російський літак А-50 у Мачулищах до ймовірного підриву. Супутникові фото
За допомогою сервісу Planet.com Білоруська редакція Радіо Свобода отримала супутникові знімки та ймовірні координати розташування російського військового літака A-50, який, можливо, був ушкоджений вибухами 26 лютого. Що ж побачив супутник на аеродромі в білоруських Мачулищах?
На знімках із супутника сервісу Planet.com на летовищі у Мачулищах можна помітити російські винищувачі MIG-31K. Вони здатні носити гіперзвукові ракети «Кінжал», які можуть вражати цілі в Україні, бо долають відстань у 2 тисячі кілометрів.
Ці літаки перебувають на постійному чергуванні поблизу білорусько-українського кордону, і щоразу як вони піднімаються у повітря – в Україні оголошують повітряну тривогу. Дослідження української території, щоб виявити потенційні цілі для ракетних обстрілів, проводить літак далекого радіолокаційного виявлення та управління (ДРЛОіУ)А-50. Саме він наводив ракети «Кінжал» на ті українські об'єкти, які російська армія обстріляла.
На супутниковій фотографії від 19 лютого 2023 року видно те місце, де літак А-50 був до інциденту 26 лютого. Принаймні, його було видно там на знімках 14 та 9 лютого 2023 року.
Буданов розповів, що Україні потрібно для досягнення перелому у війні
Україні для того, щоб досягти перелому у війні, потрібне інтенсивніше постачання озброєння. Про це в інтерв'ю Голосу Америки заявив керівник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов.
«Це інтенсифікація постачання озброєння. Саме інтенсифікація. Тому що озброєння іде, але темпи і обсяги не є достатніми для перелому. Станом на зараз. Тобто потрібно більше», – сказав він.
За його словами, здебільшого йдеться про те озброєння, що вже поставляється, а також про штурмову авіацію.
«На мою думку, нам потрібна штурмова авіація. F16 і тому подібні платформи вони не є штурмовою авіацією. Штурмова авіація, в США це, перш за все, літаки А10, Thunderbolt II. Так само це армійська авіація, але це ударні гелікоптери типу AН64 і так далі. Це повітряні платформи призначені для завдавання ударів по землі», – вважає керівник ГУР.
Відповідальність за воєнні злочини, а не «полювання на відьом»: Ташева про майбутню деокупацію Криму
реінтеграції Криму. На честь мужності і героїзму українських громадян в обстоюванні територіальної цілісності та суверенітету країни було встановлено День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, який щороку відзначався 26 лютого, у річницю мітингу кримських татар та проукраїнських активістів у Сімферополі під стінами Верховної Ради.
Водночас, нещодавно в Києві на базі Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим (Національний офіс Кримської платформи) відбулося обговорення плану заходів щодо першочергових кроків держави в деокупованому Криму, в якому брали участь журналісти й експерти. Проєкт представлений для обговорення фахівцями різних галузей з метою покращення та підвищення його ефективності. Вже було кілька дискусій щодо його ключових моментів. Найближчим часом він буде представлений центральним органам влади для фінального затвердження і реалізації.
Це важливий і складний комплекс напрямів, який вже викликає велике занепокоєння кримчан, а також тих, хто перебуває в різних умовах проживання в окупованому Криму, бо це їхнє майбутнє. Саме ці проблеми перебувають у центрі нашої бесіди з представницею президента України в АР Крим Тамілою Ташевою.
Армія РФ нарощує інтенсивність штурмових дій – Маляр
Російська армія нарощує інтенсивність штурмових дій на фронті, повідомила заступниця міністра оборони Ганна Маляр.
«Якщо коротко і простими словами, то ситуація на фронті складна. Ворожа армія нарощує інтенсивність штурмових дій. Найскладніша обстановка залишається на Бахмутському напрямку. Ворог під час наступальних дій використовує тактику виснаження і тотального руйнування», – написала вона у телеграмі.
Водночас, за її даними, війська РФ мають значні втрати – щоденно від 600 до 1000 осіб.
Сили оборони України ведуть активну оборону в умовах кількісної переваги противника, додала Маляр.
Читайте також: 300 обстрілів за добу, Бахмут залишається «епіцентром удару ворога» – військові
Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Спроби захопити це місто російські війська здійснюють з липня 2022 року, коли їм вдалося окупувати велику агломерацію в сусідній Луганській області (Сєверодонецьк, Рубіжне, Лисичанськ). Активний наступ із наближених до Бахмута позицій російські військові розпочали у січні.
Військові аналітики кажуть, що захоплення Бахмута має для Росії скоріше символічне значення, але не важливе зі стратегічної точки зору.
Рада ООН із прав людини розпочала нове засідання в Женеві з різкої критики Росії за її повномасштабне вторгнення в Україну.
«Російське вторгнення в Україну спровокувало наймасовіші порушення прав людини, з якими ми живемо сьогодні, – сказав генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш, виступаючи 27 лютого на відкритті сесії, яка триватиме до 4 квітня. – Це спричинило масові смерті, руйнування і переміщення людей. Атаки на цивільних осіб і цивільну інфраструктуру призвели до багатьох жертв і жахливих страждань».
Очікується, що на сесії, яка відбувається лише через три дні після першої річниці неспровокованого повномасштабного вторгнення Росії в Україну, домінуватимуть заклики продовжити розслідування ООН щодо воєнних злочинів РФ в Україні.
Молдова підтверджує рішення Wizz Air призупинити польоти до аеропорту Кишинева
Управління цивільної авіації Молдови підтверджує, що авіакомпанія Wizz Air призупинила всі свої рейси до/з міжнародного аеропорту Кишинева, починаючи з 14 березня 2023 року.
Як інформує пресслужба регулятора, владу повідомили про це рішення електронною поштою, посилаючись на міркування безпеки повітряного простору в регіоні.
«Рішення Wizz Air створило невизначеність, враховуючи, що 14 лютого авіаоператор звернувся з проханням про затвердження розкладу польотів на літній сезон, а сьогодні він був затверджений. Після аналізу ризиків державні інституції визначили, що польоти в національному повітряному просторі можуть здійснюватися безпечно і висловлюють жаль через раптове рішення Wizz Air», – йдеться у повідомленні.
Раніше ЗМІ повідомили, що авіакомпанія Wizz Air вирішила призупинити рейси до столиці Молдови Кишинева з 14 березня через занепокоєння щодо безпеки повітряного простору.
14 лютого Молдова на годину закривала свій повітряний простір. Як пояснили тоді в управлінні цивільної авіації країни, повітряний простір закривали через «об’єкт, схожий на повітряну кулю».
У дні масованих ракетних російських атак України повідомлялося про падіння залишків ракет на території Молдови. Відомо про чотири такі випадки.
Міністерка фінансів США Джанет Єллен здійснила неоголошений раніше візит до Києва 27 лютого, зустрівшись із президентом України Володимиром Зеленським, і вкотре запевнила Київ у підтримці Сполучених Штатів.
«Боротьба України – це наша боротьба – за наші спільні цінності демократії, права на самовизначення і міжнародний порядок, який сприятиме миру і процвітанню», – сказала Єллен, яку цитує Міністерство фінансів США.
Вона наголосила, що українці заплатили «неймовірну ціну» на «передовій свободи» і сказала президентові Зеленському, що Сполучені Штати пишаються тим, що є найбільшим двостороннім донором України.
«Як ви сказали, наша підтримка не є «благодійністю». Це «інвестиція в глобальну безпеку і демократію», – сказала урядовиця.