У ГУР відреагували на ситуацію в російській Брянській області
У Головному управлінні розвідки Міноборони відреагували на заяви російської влади про нібито напад української диверсійно-розвідувальної групи в Брянській області.
«Люди, які розказують про бойових комарів, розіп'ятих хлопчиків і багато інших нісенітниць, сьогодні не змогли зібратися, тому розповідали від ранку хто що хотів – там були і розстріляні автівки, і сім'ї, і заручники, і хлопчики та дівчатка. Все було. Добре, що бойових качок не було», – сказав представник ГУР Міноборони України Андрій Юсов в ефірі національного телемарафону.
Але, за його словами, повномасштабне вторгнення РФ спричинило поглиблення проблем всередині РФ.
«Росія – це нестабільне утворення, всередині неї є велика кількість невирішених питань, протиріч, конфліктів – міжетнічних, міжрегіональних, соціальних, політичних та інших. Те, що сьогодні громадяни РФ на певній території повстали для того, щоб повалити режим Путіна, – це закономірний розвиток ситуації після вторгнення в Україну», – додав Юсов.
Росія посилює фільтраційні заходи на окупованих частинах Запоріжжя та Херсонщини – Генштаб ЗСУ
Росія посилює фільтраційні заходи на тимчасово окупованих територіях на півдні України, повідомляє у зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
Зокрема, за даними штабу, до населених пунктів Піщанівка та Пойма на Херсонщині прибули представники ФСБ.
«Противник посилив фільтраційні заходи на тимчасово захоплених територіях Запорізької та Херсонської областей. Зокрема, до населених пунктів Піщанівка та Пойма Херсонської області прибули представники ФСБ. Проводяться масові обшуки житлових приміщень, перевірка телефонів. Основну увагу окупанти приділяють людям, чиї родичі виїхали на неокуповану частину України», – йдеться у повідомленні.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року.
Проте Лівобережжя Херсонщини та частина Запорізької області наразі перебувають під російською окупацією.
Зеленський провів першу розмову з новообраним президентом Швейцарії
Президент України Володимир Зеленський провів першу телефонну розмову з новообраним президентом Швейцарії Аленом Берсе.
«Провів першу розмову з новим президентом Швейцарії Аленом Берсе. Подякував за пакет підтримки на 114 млн швейцарських франків. Обговорили спільні проєкти, в яких зацікавлені обидві країни, також приділили час практичним питанням щодо реалізації Формули миру», – написав Зеленський у телеграмі.
У грудні минулого року міністр внутрішніх справ Швейцарії Ален Берсе був обраний парламентом на посаду президента у 2023 році.
У Швейцарії президент обирається на один рік парламентом із числа членів Федеральної ради – вищого органу виконавчої влади. Президент Швейцарії виконує переважно представницькі функції.
Уряд Швейцарії засуджує напад РФ на Україну та закликав «припинити бойові дії та вивести російські війська з усієї території України».
Торік Швейцарія порушила свою традицію нейтралітету, ухваливши санкції проти Росії.
Поставки зброї Україні все ще неможливі через законодавство про нейтралітет. Також Швейцарія заборонила Німеччині передавати Україні боєприпаси швейцарського виробництва для німецьких зенітних систем Gepard.
Київ закликає ЄС якнайшвидше розпочати підготовку наступного пакета санкцій проти РФ
Європейський Союз має якнайшвидше розпочати підготовку до ухвалення наступного, 11-го пакета, санкцій проти Росії, заявляють у Міністерстві закордонних справ України.
«Жодним чином не зменшуючи важливість усунення лазівок для обходу санкцій, ми переконані, що ЄС має якнайшвидше розпочати підготовку до ухвалення наступного, 11-го пакету санкцій. Ми також підтримуємо розширення санкційної коаліції, зокрема шляхом залучення країн Азії та Латинської Америки», – написав речник МЗС України Олег Ніколенко у фейсбуці.
У МЗС нагадують, що до останнього санкційного пакету ЄС не увійшла низка елементів, на яких наполягала Україна: ядерна енергетика, зокрема подальше обмеження діяльності корпорації «Росатом», причетної до окупації Запорізької атомної станції, ІТ-технології, продаж діамантів, морська логістика.
Читайте також: Україна домагатиметься розширення санкцій ЄС на російську атомну галузь – Зеленський
«Реальність така, що Росія досі має доступ до величезних фінансових та технологічних ресурсів. А це – сотні мільйонів доларів, які вона спрямовує на вбивство цивільного населення та знищення інфраструктури в Україні. Тому не час послаблювати санкційний тиск, допоки триває війна в серці Європи», – додає речник зовнішньополітичного відомства.
Київ наголошує, що посилення санкційного тиску та забезпечення дотримання вже чинних обмежень мають бути паралельними процесами і доповнювати один одного.
За рік повномасштабного вторгнення Росії до України ЄС вже ухвалив 10 санкційних пакетів. Напередодні спецпосланник ЄС Девід О'Салліван заявив, що після ухвалення 10-го пакету санкцій ЄС планує змістити акцент на забезпечення дотримання вже чинних обмежень.
25 лютого Європейський союз офіційно затвердив новий десятий пакет санкцій проти Росії через її вторгнення в Україну. До списку включено 121 фізичну та юридичну особу. Пакет передбачає скорочення експорту промислових товарів на 11 мільярдів євро. Для Росії відтепер ускладнюється отримання деталей для авіаційних двигунів, антен та іншої електроніки.
Російський військовий літак А-50 в Мачулищах. Білоруси оприлюднили відео авіарозвідки
Об’єднання колишніх білоруських силовиків BYPOL у відповідь на заяви офіційного Мінська про «найкращу ППО» оприлюднило відео, на якому безпілотник сідає на російський військовий літак А-50, який згодом, як повідомляється, зазнав атаки БПЛА.
«Нещодавно диктатор вкотре розповідав своїм пропагандистам, що має найкращу ППО та засоби проти дронів. Тому всі військові об'єкти нібито перебувають у повній безпеці. Яка ситуація насправді яскраво демонструє відео, передане бойовою групою учасників плану «Перемога», – йдеться у повідомленні, оприлюдненому в телеграмі.
Данілов про ситуацію в Брянській області: в РФ розгортається «рух антифашистів-ополченців»
Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов відреагував на заяви російської влади про нібито напад української диверсійно-розвідувальної групи в Брянській області, заявивши, що це свідчить про розгортання в Росії руху антифашистів-ополченців.
«У Росії розгортається рух російських антифашистів-ополченців. Загальновідомо, що БПЛА, БТР та іншу військову техніку можна спокійно купити в московських військторгах. Гасло: «ДРГ Деколонизация Российского Государства», – написав Данілов у твітері 2 березня.
2 березня російські ЗМІ повідомили про нібито українську ДРГ, яка зайшла до Брянської області, йшлося про загиблого і поранених. Незабаром «Російський добровольчий корпус» – формування з росіян, які воюють на боці України проти російської агресії – опублікував на своїх ресурсах відео, записане у селі Любечане Брянської області РФ. Бійці на відео заявляють, що «Російський добровольчий корпус» прийшов до Брянської області, щоб показати співвітчизникам, що надія є, що вільні російські люди зі зброєю в руках можуть боротися з режимом».
Росія зробила Крим базою для скоєння воєнних злочинів – Скрипник
Якими були найбільш значущі події для Криму за рік від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну? Крим.Реалії поговорили з головою Кримської правозахисної групи Ольгою Скрипник про значення подій, що відбувалися в Криму, перспективи та прогнози на майбутнє.
Найнегативнішою подією голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник вважає те, що Росія використала Крим як військову базу для вторгнення на материкову частину України.
«Підготовка Криму як військової бази велася всі ці роки. Крим став однією з ключових баз для атак на Україну. І важливо, що саме з Криму здійснюються атаки на цивільні об'єкти, це сталося ще до того, як почали обстрілювати енергетичну систему.
Зокрема, Вінниця, де загинули діти – ракети випустили саме з акваторії Чорного моря. На сьогодні Крим є базою реальних воєнних злочинів, злочинів проти людяності, авіаатак, ракетних атак по Україні та зокрема по цивільних об'єктах», – наголошує Ольга Скрипник.
«Своїх...не жалієм»: втрати Росії за рік війни проти України можуть сягати чверті мільйона
У війні проти України Росія втратила більше людей, ніж в усіх своїх війнах після Другої світової війни, разом узятих, підрахували експерти Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS). Чи зважає Кремль на втрати, які несуть російські сили у війні? Наскільки число втрати може бути стримуючим фактором для Путіна? Як реагує на втрати російське суспільство?
Аналітики Вашингтонсьогоі Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) вважають, що лише вбитими Росія втратила від 60 до 70 тисяч людей.
А загальні втрати – убиті, поранені та зниклі безвісти – серед російських військових, бойовиків угруповань «ЛНР» і «ДНР», найманців ПВК «Вагнер, незаконно мобілізованих на окупованих Росією українських територіях – за перший рік війни сягають чверті мільйона (від 200 до 250 тисяч).
Кириленко: 80% Бахмута зруйновано, в місті залишаються менше 5 тисяч людей
80% міста Бахмут зруйновано, але в місті залишаються менше п'яти тисяч людей, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Павла Кириленка.
«Ситуація в Бахмуті є вкрай напруженою, місто обстрілюється з усіх боків. Ворог намагається обійти з півночі місто і захопити його. При цьому ведеться шквальний вогонь по місту. Бахмут зруйнований на понад 80%. Місто вже є режимним об'єктом, в'їзд-виїзд за перепустками відпрацьований», – заявив він в ефірі національного телемарафону.
При цьому, за його словами, в Бахмуті залишається менше п'яти тисяч людей – ці люди відмовляються від евакуації. До повномасштабного вторгнення в місті проживали понад 70 тисяч людей.
Війська РФ з БПЛА атакували пункт видачі допомоги на Херсонщині, є поранені – влада
Російські війська з безпілотника атакували пункт видачі гуманітарної допомоги на Херсонщині, є поранені, повідомляє обласна військова адміністрація у телеграмі.
«До села Козацьке Бериславського району приїхали волонтери міжнародної організації, аби роздати місцевим жителям овочеві набори. Під час розвантаження гуманітарної допомоги російські окупанти запустили безпілотник. Він скинув вибухівку на мирних людей, які прийшли отримати овочі», – йдеться у повідомленні.
Угорщина відклала голосування щодо приєднання Швеції й Фінляндії до НАТО
Угорщина знову відклала голосування щодо ратифікації заявки Швеції та Фінляндії на вступ до НАТО, свідчить оновлений розклад, опублікований 2 березня на сайті парламенту країни, Національної асамблеї.
Голосування відкладається на два тижні до парламентської сесії, яка розпочнеться 20 березня, повідомляє агентство AP.
Тим часом, як пише Reuters, делегація законодавців з Угорщини планує відвідати Швецію 7 березня, щоб обговорити заявку скандинавської країни на вступ до НАТО.
«Профіцит в енергосистемі». У Міненерго заявили, що Україна виграла енергетичну битву з РФ
В енергосистемі України на даний час – профіцит, повідомило Міністерство енергетики, наголосивши, що Україна «виграла битву» з Росією на енергетичному фронті і втримала енергосистему протягом усієї зими в умовах масованих російських атак на об’єкти української енергетичної інфраструктури.
«Станом на сьогодні ми маємо профіцит в енергосистемі. Це дає нам відчуття, що ми справді виграли цю енергетичну битву», – заявив міністр енергетики України Герман Галущенко на форумі «Партнерство для трансатлантичної співпраці в галузі енергетики та клімату» в Загребі.
За його словами, в рамках підготовки до наступного опалювального сезону одним із ключових короткострокових завдань є децентралізація генерації.
На Київщині в Бородянці провели ексгумацію трьох тіл загиблих під час російської окупації, повідомляє керівник поліції Київської області Андрій Нєбитов.
«Тіла трьох вбитих окупантами мирних жителів виявила сьогодні поліція Київщини. Ексгумацію загиблих провели в Бородянці. У березні 2022, під час ворожої окупації, місцевий житель натрапив на тіла двох застрелених російськими солдатами людей та обгорілі рештки третього. Чоловік поховав загиблих на місцевому цвинтарі. Нині він повернувся з-закордону і повідомив до поліції про захоронення», – написав він у телеграмі.
У ГУР назвали дві цілі створення Росією напруги навколо Молдови
Росія, посилюючи напругу навколо Молдови і її сепаратистського регіону Придністров’я, переслідує дві цілі: відвернення уваги світу від війни в Україні й демонстрація якоїсь «перемоги» для російського народу, заявив представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Черняк.
«Вони бачать, що вся увага сконцентрована на Україні, у тому числі в сенсі допомоги. Тому вони намагаються розпалити нову пожежу в Європі… Вони не досягли жодного результату у своїй так званій «спеціальній військовій операції». Тому їм потрібно демонструвати будь-які «перемоги» для свого населення. Зараз вони намагаються зробити якусь революцію, щоб створити ілюзію як «мир за них», «народ «Молдавії за нас», – сказав Черняк у коментарі РБК-Україна, повідомила пресслужба ГУР.
Не лише штурм. Росія активізувала інформаційну кампанію щодо Бахмута – Міноборони
Заступниця міністра оборони України Ганна Маляр заявляє про «надмірну активізацію» російської інформаційної кампанії, яка супроводжує штурм Бахмута.
За її словами, противник запускає декілька наративів, спрямованих на деморалізацію українського суспільства та військових.
«Зокрема нібито Бахмут не має стратегічного значення і його оборона це нібито політичне рішення – це не так. Військові неодноразово пояснювали значення і задачі оборони Бахмута. Рішення щодо ведення бойових дій приймає вище військове керівництво. Наративи, які дискредитують військове командування східного напрямку. Викладають фейкові документи нібито зі штабу на Сході. Нариви з метою навіювання – демонструють «силу» окупантів і «слабкість» оборонців, розкриваючи нібито відомі їм плани щодо Бахмута обох воюючих сторін», – написала вона в телеграмі.
Росія шукає нову тактику, масовані ракетні атаки «можуть залишитися в минулому» – Гуменюк
Росія наразі шукає нову тактику щодо ударів по Україні, а масовані ракетні атаки можуть залишитися в минулому, заявила речниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони Півдня України Наталія Гуменюк на брифінгу в Military Media Center.
За її словами, які цитує медіацентр, тепер Росія «починає розподіляти в часі ракетні удари. Інколи це колаборація ударів з моря і повітря, а також невеликі партії «Шахедів».
«Зараз вони хочуть і знешкоджувати нашу ППО, і завдавати результативних ударів… Об’єктивна ситуація полягає в тому, що ракет (у Росії – ред.) вже набагато менше, але все ще є. Виробництво майже зупинине, але все ще є», – заявила Гуменюк.
В Ізюмському районі на російській міні підірвався автомобіль, загинули чотири людини – ДСНС
Четверо чоловіків загинули внаслідок підриву автомобіля, в якому вони їхали, на російській міні в Ізюмському районі на Харківщині, повідомило місцеве управління Державної служби з надзвичайних ситуацій.
За повідомленням, це сталося, за попередніми даними, в ніч з 28 лютого на 1 березня.
«У лісі біля села Співаківка на ворожій міні підірвався автомобіль, в якому перебували четверо чоловіків. В результаті вибуху всі вони загинули. Остаточні обставини трагедії з’ясовує Національна поліція України», – йдеться в повідомленні.
У ДСНС наголосили, що на деокупованих територіях і там, де йшли інтенсивні бойові дії, зберігається висока мінна небезпека.
У листопаді 2022 року в МВС заявляли, що через вибухонебезпечні предмети приблизно третина території України залишається потенційно небезпечною.
На основі статуї «Русалоньки» в Данії намалювали російський прапор
На основі статуї «Русалонька» в Данії 2 березня виявили намальований російський прапор.
Поліція назвала це «актом вандалізму» щодо найвідомішої пам’ятки Копенгагена і популярного туристичного об’єкта.
За словами речника поліції, наразі невідомо, хто стоїть за інцидентом.
Данія разом з іншими західними країнами активно критикувала Росію після минулорічного повномасштабного вторгнення в Україну.
110-річна бронзова статуя зображає русалоньку з однойменної казки данського письменника ХІХ століття Ганса Крістіана Андерсена. Вона встановлена на камені біля набережної.
Блінкен і Лавров мали коротку розмову на полях зустрічі G20 – Держдепартамент США
Державний секретар США Ентоні Блінкен і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 2 березня мали розмову тривалістю менш як 10 хвилин на полях зустрічі «Групи двадцяти» у Нью-Делі, повідомив високопоставлений чиновник Держдепартаменту США. Про це інформує агенція Reuters.
За словами високопосадовця, на зустрічі Блінкен вказав Лаврову, що Вашингтон готовий підтримувати Україну, щоб вона захищалася стільки, скільки буде потрібно. Інші подробиці розмови наразі не повідомлялися.
Раніше 2 березня держсекретар США Ентоні Блінкен на зустрічі «Групи двадцяти», що триває в Індії, закликав Росію продовжити дію укладеної за посередництва ООН угоди про експорт українського зерна, термін якої завершується цього місяця.
За повідомленнями російських ЗМІ, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров звинуватив країни Заходу в тому, що це вони «поховали» зернову угоду.