Німеччина не повинна блокувати відправку США касетних боєприпасів в Україну – Штайнмаєр
Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр вважає, що його країна не повинна блокувати відправку Сполученими Штатами касетних боєприпасів в Україну.
«Позиція Німеччини проти використання касетних боєприпасів як ніколи виправдана. Але ми не можемо в нинішній ситуації блокувати Сполучені Штати», – заявив Штайнмаєр в інтерв’ю німецькому телеканалу ZDF.
Якщо Україна більше не матиме засобів для самозахисту або якщо ті, хто підтримує країну, відступлять, «це буде кінець України», – сказав президент Німеччини, чиї повноваження є здебільшого церемоніальними.
Минулого тижня Сполучені Штати оголосили про нову військову допомогу для підтримки української армії у протистоянні російському вторгненню. У новому пакеті, серед іншого, є касетні боєприпаси. Це рішення викликало критику з боку неурядових організацій і збентежило кілька європейських країн.
У багатьох країнах, особливо в Європі, діє заборона на використання касетних боєприпасів. Це визначено конвенцією від 2008 року, сторонами якої не є ні США, ні Україна.
Штайнмаєр нагадав, що хоч Німеччина є підписантом цієї конвенції, його країна повинна продовжувати «стояти поруч з жертвами» війни в Україні.
Раніше речник німецького уряду заявив, що рішення США надіслати касетні боєприпаси не є легковажним, і вказав, що Росія вже використовувала таку зброю на території України. Франція та Велика Британія висловили свою незгоду з використанням цієї зброї, але також поділилися своїм розумінням рішення Сполучених Штатів щодо допомоги Україні.
Українська влада запевнила, що касетні боєприпаси будуть використовуватися для деокупації і щодо них буде вестися ретельний облік.
Високі ставки у Вільнюсі. Чи виправдає саміт НАТО очікування України?
Історичне роздоріжжя, на якому опинилася Україна, поставивши перед союзниками НАТО питання руба щодо свого майбутнього членства, зробило Вільнюський саміт чи не найрезонанснішою політичною подією року.
Україна незворотно рухатиметься до НАТО чи поки лишатиметься за порогом відкритих дверей? Стане ясно невдовзі в Литві, чия влада не сумнівається: цей саміт запам’ятають. Але чим саме – проривними рішеннями чи, як каже литовський топ-дипломат Габріелюс Ландсбергіс, згаяними можливостями, – вочевидь, до останнього лишатиметься інтригою.
Чого чекати від саміту Україні? Читайте про це за лінком
Байден заявив, що війна має закінчитися до того, як Україна зможе вступити в НАТО
Президент США Джо Байден, який має намір взяти участь у саміті НАТО цього тижня, заявив в інтерв’ю CNN 9 липня, що Україна поки не готова до членства в Альянсі. За його словами, війна з Росією має завершитися до того, як Києву буде надіслане запрошення приєднатися до Альянсу.
Президент сказав, що, хоча ще занадто рано приймати Україну в Альянс, Сполучені Штати і їхні союзники по НАТО продовжать надавати Києву зброю, необхідну для захисту від неспровокованого російського вторгнення.
«Не думаю, що в НАТО є одностайність щодо того, чи варто приймати Україну в родину НАТО зараз, в цей момент, посеред війни», – сказав Байден в інтерв’ю CNN.
Він зазначив, що членство країни в НАТО означає, що всі його члени захищають кожен дюйм території, яка є територією Альянсу. «Це зобов’язання, яке ми усі взяли на себе, незважаючи ні на що. Якщо триває війна, то ми усі воюємо. Ми воюємо з Росією, якщо це так», – пояснив він.
«Думаю, що ми повинні прокласти раціональний шлях для України, щоб вона могла претендувати на вступ до НАТО», – сказав Байден.
Трохи згодом 9 липня стало відомо, що Байден провів телефонну розмову з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом. Йшлося про заявку Швеції на вступ до НАТО. Канцелярія турецького лідера також повідомила, що сторони обговорили постачання винищувачів F-16 і статус України в НАТО.
7 липня президент України Володимир Зеленський заявив, що очікує єдності серед країн-членів НАТО і хоче побачити конкретні кроки щодо заявки України на членство в Альянсі.
Саміті НАТО проходитиме 11-12 липня у Вільнюсі (Литва).
Путін опинився у незручному становищі через рішення не карати ПВК «Вагнер» за заколот – ISW
Рішення президента Росії Володимира Путіна не розправлятися з ПВК «Вагнер» і не переслідувати учасників заколоту ставить його самого і його підлеглих у незручне становище. Про це йдеться у черговому огляді американсього Інституту вивчення війни (ISW).
Американські аналітики вказують, що, за повідомленнями, ПВК «Вагнер» все ще вербує нових членів у Росії, в той час як Міністерство оборони РФ проводить конкурентну кампанію з вербування «вагнерівців» для підписання контрактів із відомством.
«Рішення Путіна не розпускати «Вагнер» – раніше найбільш боєздатну силу Росії – ускладнює для Путіна та інших російських силових гравців розуміння того, як взаємодіяти з «Вагнером», його лідерами і бійцями», – йдеться в огляді.
Військова компанія «Вагнер» Євгена Пригожина здійснила спробу збройного заколоту в Росії 24 червня через нібито намір Кремля розпустити угруповання. Зрештою Пригожин заявив про відмову від руху на Москву, що його підлеглі «йдуть у зворотному напрямку до польових таборів».
Після цього російські медіа повідомили, що кримінальну справу проти засновника «Вагнера» через збройний заколот у Росії закрили. Президент РФ Володимир Путін 26 червня заявив, що учасники угруповання мають вибір: підписати контракт зі збройними силами Росії, залишити службу чи «піти в Білорусь», куди, за повідомленнями, вирушив Пригожин.
Сам Пригожин у першому коментарі після припинення «походу на Москву» заявив, що його метою була демонстрація протесту проти ліквідації компанії «Вагнер», а не повалення влади в Росії.
На чотирьох напрямках фронту тривають важкі бої – Генштаб
У Генеральному штабі Збройних сил України повідомили, що упродовж минулої доби на фронті було близько 30 бойових зіткнень.
«Противник і надалі зосереджує основні зусилля на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках, тривають важкі бої», – йдеться у ранковому зведенні.
У Генштабі також розповіли, що на одному з полігонів східного воєнного округу Алтайського краю РФ проходять підготовку понад 300 осіб, які підписали контракт із ЗС РФ.
«Серед новобранців є особи з числа колишніх ув’язнених, чоловіки низького соціального статусу без особистих документів, наркозалежні та хворі на гепатит. Більшість вказаних осіб вже звернулась до медичних закладів, щоб спробувати відтермінувати свою відправку в райони бойових дій на території України», – йдеться в повідомленні.
Перевірити ці дані з інших джерел в умовах війни не є можливим.
Розпочалася п’ятсот друга доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України.
Рішень про участь Зеленського у саміті НАТО ще не ухвалено – Стефанішина
Наразі ще немає остаточного рішення щодо участі президента України Володимира Зеленського у саміті НАТО у Вільнюсі, зазначила віцепрем’єрка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в інтерв’ю «Європейській правді».
«Ми до кінця не розуміємо формату всіх зустрічей у Вільнюсі, але і до кінця не розуміємо рішень, які будуть фізично покладені на стіл», – заявила Стефанішина.
Крім цього, вона зазначила, що Україна не знає, чого очікувати у фінальних документах: «тобто моделюємо ситуацію: Вільнюс, відбувається засідання Ради Україна – НАТО, виступ президента на самому саміті. На столі перед лідерами лежать фінальні документи, які пропонують ухвалити з результатами саміту. От ми зараз не знаємо, що буде в цих документах».
Зазначається, що від фінальних документів залежатиме, чи поїде Зеленський на саміт.
«Весь цей тиждень і попередні місяці ми провели в комунікації з союзниками. Президент здійснив низку візитів особисто. Він поїхав у Туреччину вести відповідні перемовини. І його роль, я думаю, буде визначальна і у рішеннях, які можуть бути ухвалені щодо Швеції. Це дуже важливо. Тому що ми думаємо не тільки за себе, а і за друзів, скажімо так. І тривають перемовини, які веде Єрмак по гарантіях безпеки. Триває робота по фінальних документах. Ніяких рішень ще не ухвалено», – додала вона.
Саміт НАТО у Вільнюсі пройде 11–12 липня. Як повідомив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ у коментарі виданню Welt, НАТО на саміті ухвалить пакет довготривалої допомоги Україні. Але, як заявив він 19 червня, лідери НАТО не будуть запрошувати Україну приєднатися до Альянсу на саміті у Вільнюсі в липні.
Президент України Володимир Зеленський 30 вересня 2022 року повідомив, що Україна подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою.
Нещодавно він наголосив, що «Україна хотіла б отримати запрошення на вступ до НАТО на саміті у Вільнюсі».
Маляр щодо контрнаступу на півдні: ЗСУ закріплюються на досягнутих рубежах
На Мелітопольському та Бердянському напрямках наступу Сил оборони наразі тривають «гарячі бої», розповіла заступниця міністра оборони Ганна Маляр у телеграмі.
«Триває процес закріплення на досягнутих рубежах. Наші (українські військові – ред.) проводять аеророзвідку місцевості, займаються розмінуванням місцевості та завдають вогневого ураження артилерією по виявлених цілях противника, здійснюють заходи контрбатарейної боротьби, у готовності до продовження наступальних дій», – зазначила Маляр.
8 липня минуло 500 днів, відколи РФ почала і продовжує повномасштабну неспровоковану війну проти України.
Зеленський припустив, що «Путін захоче переговорів, коли ЗСУ дійдуть до Криму»
Російський президент Володимир Путін захоче переговорів, коли ЗСУ дійдуть до Криму, таке припущення висловив президент Володимир Зеленський в інтерв’ю ABC News.
Як зазначають журналісти видання, Зеленський не заперечив повідомлення Washington Post про те, що українські чиновники сказали директору ЦРУ Вільяму Бернсу під час нещодавньої поїздки до Києва, що «мета контрнаступу полягає в тому, щоб підійти до кордону з Кримом, а потім змусити російського диктатора розпочати переговори».
Відповідаючи на запитання журналіста, чи дійсно «можливо» змусити Путіна піти на переговори, Зеленський сказав, що «це абсолютно логічне припущення».
«Ну, це абсолютно зрозуміла, логічна риторика, що в той момент, коли Україна досягне адміністративного кордону з тимчасово окупованим Кримом, дуже ймовірно, що Путін буде змушений шукати діалогу з цивілізованим світом, на відміну від того, як це було до повномасштабного вторгнення, тому що він буде ослаблений», – сказав президент.
Кулеба поспілкувався з держсекретарем США перед самітом НАТО
Голова Міністерства закордонних справ Дмитро Кулеба провів розмову з держсекретарем США Ентоні Блінкеном, повідомляє пресслужба українського відомства.
За даними міністерства, під час розмови Кулеба обговорив з Блінкеном майбутній саміт НАТО, який відбудеться наступного тижня у Вільнюсі.
«Працюємо над тим, щоб фінальні рішення Вільнюського саміту стали перемогою для України, НАТО та глобальної безпеки», – додали в МЗС.
Саміт НАТО у Вільнюсі пройде 11-12 липня.
Армія РФ вдарила по Нікополю, понівечені будинки та лінія електропередач
У неділю, 9 липня, армія РФ вдарила з важкої артилерії по Нікополю, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Місцеві вціліли. А от їхнє майно – пошкоджене», – написав він.
За інформацією місцевого чиновника, були понівечені чотири приватні будинки та стільки ж господарських споруд, крім того, побита й лінія електропередач.
Російські війська регулярно обстрілюють Нікополь, який розташований на правому березі Дніпра у прямій досяжності російської артилерії, дислокованої на окупованому лівобережжі Дніпра в Запорізькій області.
Обстріл Берислава: снаряд влучив у лікарню, постраждав її директор
Російські військові 9 липня вдарили по місту Берислав на Херсонщині, йдеться в повідомленні обласної військової адміністрації.
Місцева влада каже, що в результаті обстрілу один зі снарядів влучив поблизу місцевої лікарні, через що постраждав директор медзакладу.
«45-річний чоловік отримав контузію. Йому оперативно надали допомогу. Наразі його життю та здоров’ю нічого не загрожує», – розповіли в ОВА.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 14 травня підтвердили загибель 8 836 і поранення 14 985 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
«Яким треба бути ідіотом, щоб зайти однією ротою» – комбриг Павло Федосенко про битву за Харків
З початком повномасштабної війни Росії проти України Харків став одним із основних напрямків удару армії РФ. Танки окупантів були на околицях міста вже в перший день вторгнення. Проте взяти обласний центр вони так і не змогли. Більш того – восени минулого року ЗСУ практично повністю звільнили Харківську область.
Про основні етапи битви за Харків, можливі ризики для регіону та про нинішній український наступ загалом ми поговорили з Павлом Федосенком – командиром 92 окремої механізованої бригади, героєм України, офіцером, який організував оборону міста, а зараз стримує атаки армії РФ на сході Харківської області. Читайте і дивіться про це тут
Генштаб ЗСУ: за добу відбулось 27 бойових зіткнень
Армія РФ зосередила свої основні засилля на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках фронту, за добу відбулось 27 бойових зіткнень, йдеться в вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ.
«Протягом доби ворог завдав 27 авіаційних ударів, здійснив 37 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях українських військ та населених пунктах. На жаль, є загиблі та поранені серед мирного населення, руйнувань зазнали житлові будинки та інша цивільна інфраструктура», – кажуть військові.
Також відомо, що авіація сил оборони за добу завдала одного удару по району зосередження особового складу армії РФ.
«Підрозділи ракетних військ і артилерії протягом доби уразили два райони зосередження живої сили, озброєння та військової техніки, два артилерійських засоби на вогневих позиціях та дві станції радіоелектронної боротьби російських загарбників», – підсумували в Генштабі.
На Херсонщині через детонацію вибухівки постраждали двоє людей – влада
На Херсонщині через детонацію вибухівки постраждали двоє людей, йдеться в повідомленні обласної військової адміністрації.
Місцева влада уточнила, що інцидент стався у Тягинці.
За попередньою інформацією, двоє чоловіків, 35 та 27 років, намагалися розібрати невідомий вибухонебезпечний предмет. Той здетонував, через що місцеві жителі дістали травми.
Обох потерпілих з уламковими пораненнями рук та ніг доставили у лікарню Херсона. Лікарі надають їм медичну допомогу, уточнили в ОВА.
Місцева влада регулярно повідомляє про випадки підриву цивільних на вибухових пристроях, зокрема, в деокупованих Херсонській та Харківській областях.
За даними ДСНС, потенційно небезпечними через замінування є третина від загальної площі України.
Росія: губернатор Брянської області каже про «ракетну атаку»
На Брянську область РФ начебто було здійснено «ракетну атаку», йдеться в заяві губернатора Олександра Богомаза.
«Сьогодні (9 липня – ред.) силами ППО Збройних сил РФ було збито дві ракети. Унаслідок падіння однієї з ракет повністю зруйновано пилораму в селищі Битош», – заявив він.
За словами губернатора, постраждалих немає, на місці працюють оперативні служби.
Представники влади Бєлгородської, Брянської і Курської областей Росії, які межують з Україною, регулярно заявляють про обстріли. В атаках вони звинувачують українську армію. Українське командування обстріли не коментує.
Зеленський про зустріч із Дудою у Луцьку: обговорили майбутній саміт НАТО
Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі у Луцьку зі своїм польським колегою Анджеєм Дудою обговорив майбутній саміт НАТО у Вільнюсі.
Зеленський у своєму твіттері також поінформував, що вони «домовилися діяти разом, щоб отримати якнайкращий результат для України».
Раніше 9 липня стало відомо, що у Луцьку президент Володимир Зеленський зустрівся зі своїм польським колегою Анджем Дудою для вшанування жертв Волинської трагедії.
Саміт НАТО у Вільнюсі пройде 11-12 липня.
«Питання виживання нації». Які села Херсонщини будуть перейменовані?
Які населені пункти Херсонської області будуть перейменовані у зв'язку з деколонізацією? Наскільки це тривалий і витратний процес? Чи погоджуються місцеві громади на такі перейменування, і чи змінилося їхнє ставлення до цих процесів через окупацію Херсонщини?
Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя». Читайте за лінком
Обстріл військами РФ Херсона – постраждала жінка
У Херсонській ОВА повідомили, що у неділю війська РФ здійснили черговий обстріл Херсона, постраждала жінка.
«Через російський обстріл Херсона постраждала 66-річна жінка. Близько 13:00 російська армія завдала удару по житловому кварталу міста. У постраждалої діагностували струс головного мозку та поранення голови. Їй надали медичну допомогу, життю жінки нічого не загрожує», – йдеться в повідомленні ОВА у Telegram.
Раніше влада регіону повідомляла, що минулої доби війська РФ випустили по Херсону 16 снарядів, поцілили на територію суднобудівного заводу міста. Одна людина була поранена.
Російські війська практично щодня обстрілюють Херсон та частину області. При цьому Москва заперечує обстріли цивільного населення в Україні.
Проросійські сили у неділю у польській столиці провели акцію під назвою «Неділя українського рахунку». Як передає кореспондент Радіо Свобода, напередодні вшанування 80-ї річниці Волинської трагедії біля посольства України у Варшаві зібралося близько двох сотень поляків, які війну в Україні вважають «братовбивчою». Вони тримали у руках плакати з гаслами «Це не наша війна», «Росія не є нашим ворогом», «Ні Україні в НАТО і ЄС». «Ні співпраці з Україною, так співпраці з Росією і Білоруссю».
Пікетувальники заявили, що Україна не воює за Польщу, тож Польщі треба боротися за власні інтереси, а не «за українські та американські».
Акцію скликали, зокрема, Польський антивоєнний рух і партія «Фронт», яку очолює Кшиштоф Толвінський, колишній депутат Сейму Польщі.
Організатори кажуть: їхня акція – це своєрідний рахунок, який вони виставили президентові України Володимиру Зеленському за Волинську трагедію і за допомогу, яку українці отримали від Польщі.
Вимоги мітингарів – припинити в Україні культ УПА та ОУН, Бандери та Шухевича, викорінити «бандеризм» і «нацизм», зокрема, червоно-чорну символіку.
Також пікетувальники зажадали від Києва негайно розпочати розслідування і ексгумацію жертв Волинської трагедії, яка, за їхньою версією, стосувалася єврейського, польського, російського, білоруського, словацького, угорського, й українського цивільного населення. Якщо ж цього не станеться, проросійські сили тиснутимуть на владу Польщі або та закрила свій повітряний простір для допомоги Україні, йшлося на акції.
Також польську владу спікери пікету закликали припинити допомагати Україні, бо це, на їхню думку, дуже обтяжує польських платників податків.
До посольства України у Варшаві мітингарі принесли закривавлений дитячий одяг і взуття як символ вбивств, які відбулися на Волині.
За годину після початку акції до українського посольство прийшло кілька молодих українців з синьо-жовтими прапорами і плакатом «Стоп рашизму». Виникла невелика сутичка. Учасники мітингу почали виривати плакат і скандувати «Геть з Польщі». Втрутилася поліція і живим кордоном відгородила прихильників та противників проросійської акції.
Як передає кореспондент Радіо Свобода, дрібне непорозуміння виникло і між самими учасниками антиукраїнської акції. Декому не сподобався транспарант, на якому було написано «Перемога України – це вшанування і закінчення війни». Врешті, після словесних суперечок банер сховали.
На сам кінець організатори проросійського мітингу закликали своїх прихильників присилати до українського посольства ґудзики, як ще один символ вбивств, які відбулися на Волині 80 років тому.
Волинські події почалися на зламі 1942–1943 років, коли відбулися перші вбивства поляків, а до цього, в 1942 році, передували вбивства українців на Холмщині. Масові акції припинилися восени 1944 року. Унаслідок дій Української повстанської армії, з одного боку, низки польських формувань – націоналістичних, комуністичних і колаборантських із нацистами, з другого, радянських диверсантів з іншого, загинули десятки тисяч поляків і українців, переважно по селах на західній частині колишньої Волинської губернії з центром у Житомирі. Загалом, протистояння між поляками і українцями завершилося у 1947 році, коли була проведена операція «Вісла», було депортовано українців з території, де вони проживали.
В 1921 році, згідно з Ризьким мирним договором між ІІ Річчю Посполитою і СРСР, колишня Волинська губернія була розділена на Східну та Західну Волинь. Ця остання опинилась у складі Польщі. Сьогодні це Волинська і Рівненська області, та Шумський і Кременецький райони Тернопільської області.
Польський інституту нацпам’яті називає офіційну цифру 100 тисяч загиблих поляків на Волині і у південно-східних воєводствах Другої Речі Посполитої, а також говорить про 5 тисяч убитих українців.
Українські історики називають інші цифри: до 20 тисяч убитих українців і 35-40 тисяч убитих поляків.
Влада України та Польщі визнає наявність складних питань історичної політики, колективної пам’яті та трагічних сторінок минулого обох країн. Водночас із початком повномасштабного вторгнення РФ Київ та Варшава активно співпрацюють у протидії російській агресії. Польща надає значну військову допомогу Україні як у рамках НАТО, так і самостійно. Країна прийняла кілька мільйонів біженців з України.
Польща передала Україні близько десятка вертольотів Мі-24 – ЗМІ
Польща нещодавно передала Україні гелікоптери Мі-24. Про це повідомило видання Wall Street Journal з посиланням на свої джерела.
Повідомляється, що мова йде про десяток бойових гелікоптерів.
«Польща, вірний союзник України, нещодавно надіслала Києву близько десятка бойових вертольотів Мі-24 радянської розробки», – вказує видання.
Офіційна Варшава публічно про це не оголошувала.
Мі-24 – радянський ударний гелікоптер, він є на озброєнні багатьох країн, в тому числі і України.