Про це і не тільки дивіться у програмі Свобода. Ранок:
У Херсоні сили РФ поцілили у храм, за добу – загиблий і поранені цивільні
У ніч із 1 на 2 жовтня під час російського обстрілу Херсона постраждали Свято-Духівський кафедральний собор та єпархіальне управління Херсонської єпархії, повідомили зранку 2 жовтня в пресслужбі Херсонської єпархії УПЦ.
«Снаряд влучив у підвальне приміщення єпархіального управління, а також на територію собору, внаслідок чого було пошкоджено центральний вхід, фасад, ризницю та підсобні приміщення, вибиті шибки у вікнах», – ідеться в повідомленні.
За даними голови Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, за минулу добу сили РФ здійснили 71 обстріл із мінометів, артилерії, «Градів», танків, ПТРК, авіації та БПЛА, лише по Херсону вони випустили 20 снарядів.
«Російські військові поцілили в житлові квартали населених пунктів області; територію заводу та тракторної бригади в Херсонському районі; магазин, будівлі навчального та медичного закладів, обʼєкт критичної інфраструктури у Бериславському районі. Через російську агресію одна людина загинула, ще шестеро дістали поранення, двоє з них – діти», – вказано в повідомленні.
Радіо Свобода Weekly: День захисників та захисниць України вперше відзначили 1 жовтня
Інформацію про важливі події та вибрані ексклюзивні матеріали Радіо Свобода за тиждень, що минув, пропонуємо вашій увазі у цій добірці.
Президент Володимир Зеленський записав привітання із Днем захисників та захисниць України біля Золотих воріт у Києві.
«І я, і наш народ, і наша країна зараз, у якомусь сенсі слова, – на перехресті історії. На шляху до переломних моментів. Де з пам’яттю про минуле ми творимо сьогодення і пишемо нову сторінку своєї долі. Це особливо зрозуміло й помітно в цей день – День захисників і захисниць України», – сказав президент.
Він подякував усім, хто стоїть на захисті України: прикордонникам, піхоті, десантникам, спецпризначенцям, розвідці, СБУ, Нацгвардії, поліції, теробороні.
Через реформу церковного календаря в Україні з 2023 року свято було перенесене із 14-го на 1 жовтня. Більше інформації тут
Байден закликав Конгрес домовитися щодо допомоги Україні
Президент США Джо Байден 1 жовтня заявив, що Сполучені Штати продовжать надавати військову допомогу Україні, і закликав Конгрес якнайшвидше домовитися про виділення коштів на ці цілі.
Байден прокоментував ухвалений напередодні обома палатами Конгресу тимчасовий бюджет, який передбачає фінансування федеральних відомств на 45 днів. До цього бюджету не ввійшли кошти на допомогу Україні.
«Ми за жодних обставин не можемо допустити припинення американської допомоги Україні», – сказав Байден, зазначивши, що у Конгресу не так багато часу на те, щоб знайти рішення. Про це тут
Нові дані Генштабу про втрати РФ: за добу ще 510 військових та 48 артсистем
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 279 080 своїх військових, зокрема 510 – за останню добу, заявив вранці 2 жовтня Генеральний штаб ЗСУ.
Серед інших російських втрат там навели такі:
- танків – 4717 (+15 одиниць за добу)
- бойових броньованих машин – 9000 (+9)
- артилерійських систем – 6525 (+48)
- РСЗВ – 801 (+3)
- засобів ППО – 540 (+3)
- літаків – 316
- гелікоптерів – 316
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 5061 (+18)
- крилатих ракет – 1529
- кораблів/катерів – 20
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 8909 (+26)
- спеціальної техніки – 938 (+5)
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих майже рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі та ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Російська служба Бі-Бі-Сі та «Медіазона», які ведуть підрахунок смертей російських військовослужбовців на основі відкритих даних та повідомлень у соцмережах, повідомляють, що встановили імена понад 31 тисячі загиблих. Реальна кількість загиблих імовірно вища.
«Крихка спадщина»: модерні архітектурні пам’ятки України, які руйнує Росія
До Всесвітнього дня архітектури
Російська армія систематично обстрілює та руйнує цивільні об’єкти в Україні: школи, лікарні, адміністративні будівлі. При цьому влада Росії, попри докази та свідчення, заперечує обстріли цивільних об’єктів. Під російські обстріли потрапляють і пам’ятки архітектурного модернізму другої половини ХХ сторіччя. Саме такі об’єкти на півдні і сході країни запорізькі історики об’єднали у проєкт Fragile Heritage («Крихка спадщина»).
Проєкт ставить собі за мету зберегти інформацію про пам’ятки, які через свій відносно молодий вік є малодослідженими, але вже знищені або суттєво пошкоджені російськими обстрілами. Учасниками проєкту стали представники департаменту культури і туризму Запорізької міської ради, Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені Заболотного та німецького Баугауз-Інституту історії та теорії архітектури і планування.
На тлі руйнування пам’яток модернізму дослідники зазначають, що переосмислення відповідної архітектурної спадщини є важливим не лише для істориків. Воно є необхідним для їх відновлення, а головне – для подальшої успішної реінтеграції деокупованих територій України.
«Мета нашого проєкту, щоб ми навчились говорити про спадщину тимчасово окупованих територій і територій, які перебувають під найбільшою загрозою російських обстрілів. Чому нам треба казати про спадщину? Бо рано чи пізно буде деокупація, і ми маємо прийняти історично сформований простір, не простір ворожої культури, а простір, який формувався в рамках України. І цей простір – не щось таке, що підлягає негайному видозміненню, покращенню, а простір, в якому є цінні об’єкті», – зазначає запорізький історик Павло Кравчук.
Дослідник вважає, що такі об’єкти є частиною ідентичності місцевих громад і поколінь, що сформувались у цьому архітектурному середовищі.
«Коли ми не будемо розуміти, що є певні важливі просторові маркери місцевої ідентичності, не лише політичні, а й просторові, то ми будемо дуже складно проводити процес реінтеграції. І про цю спадщину вже треба казати зараз», – додає Кравчук.
Фото дивіться тут
Наступ триває на Мелітопольському та Бахмутському напрямках – Генштаб ЗСУ
Сили оборони України продовжують ведення оборони на сході та півдні України, наступальної операції на Мелітопольському напрямку та наступальних дій на Бахмутському напрямку, ідеться в ранковому зведенні Генштабу ЗСУ 2 жовтня.
«Протягом минулої доби відбулося 38 бойових зіткнень. Ворог завдав 10 ракетних та 89 авіаційних ударів, здійснив 39 обстрілів з реактивних систем залпового вогню як по позиціях наших військ, так і по цивільних об’єктах нашої держави», – ідеться в повідомленні.
За цими даними, українська авіація за добу завдала 13 ударів по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, а підрозділи ракетних військ уразили зенітно-ракетний комплекс, пункт управління, склад боєприпасів та 16 артилерійських засобів противника.
Сили РФ проводять тактичні контратаки поблизу Роботиного – ISW
Російські війська проводять тактичні контратаки в районі Роботиного на заході Запорізької області, що є елементом еластичної оборони проти наступальних дій ЗСУ, повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).
«Ситуація на південь від Роботиного нестабільна, оскільки деякі тактично важливі польові укріплення кілька разів переходили з рук у руки», – відзначають фахівці.
За їхніми даними, геолокаційні кадри, опубліковані 30 вересня, показують, як українські сили завдають ударів по російських військах, які намагаються увійти в систему траншей приблизно за один кілометр на південний захід від Роботиного поблизу дороги Роботине — Токмак. На кадрах, опублікованих 13 вересня, видно, що українські війська раніше займали сегменти цієї траншеї і, таким чином, схоже, втратили її під час контратак росіян між 13 і 30 вересня.
Поліція Харківської області повідомила про відкриття кримінального провадження за фактом недавніх погроз правоохоронцям у Харкові.
«29 вересня близько 15:00 до одного з блокпостів на виїзді з Харкова під’їхали чотири позашляховика. З них вийшли чоловіки у військовій формі, погрожували вогнепальною зброєю усьому зведеному загону, до складу якого входять поліцейські, прикордонники, нацгвардійці, представник військової служби правопорядку. Вони вимагали припинити перевірки та огляди їх транспортних засобів під час проїзду через блокпости. Після короткої суперечки вони поїхали з місця інциденту», – йдеться в повідомленні.
За фактом слідчі відкрили провадження за статтею «погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу».
«Нагадуємо, що на блокпостах поліція виконує свої функціональні обов’язки відповідно до чинного законодавства в умовах воєнного часу для запобігання потрапляння в Харківську область незаконної зброї, наркотиків, вибухонебезпечних речовин. Сили оборони виборюють незалежність нашої держави у важких боях. Задача поліції – допомогти нашим воїнам відстояти нашу країну, забезпечити повагу до законодавства України. У нас не повинно бути недоторканих. Закликаємо усіх без винятку з повагою ставитися до законів України», – звернулися в поліції.
Спецпідрозділ «Кракен», який підпорядковується ГУР, розмістив у мережі відео інциденту, автентичність якого Радіо Свобода не може перевірити, де йдеться, що поліція буцімто «без жодних законних обґрунтувань» зупиняє автомобілі спецпідрозділу. У ГУР офіційно це не коментували.
Байден закликав Конгрес домовитися щодо допомоги Україні
Президент США Джо Байден у неділю заявив, що Сполучені Штати продовжать надавати військову допомогу Україні, і закликав Конгрес якнайшвидше домовитися про виділення коштів на ці цілі.
Байден прокоментував ухвалений напередодні обома палатами Конгресу тимчасовий бюджет, який передбачає фінансування федеральних відомств на 45 днів. До цього бюджету не ввійшли кошти на допомогу Україні.
«Ми за жодних обставин не можемо допустити припинення американської допомоги Україні», – сказав Байден, зазначивши, що у Конгресу не так багато часу на те, щоб знайти рішення.
Адміністрація Байдена домагалася виділення на допомогу Україні – йдеться головним чином про фінансування постачання озброєння – на суму 24 мільярди доларів. Проти таких обсягів допомоги заперечували деякі республіканці у Сенаті і особливо у Палаті представників. Розбіжності між республіканцями та демократами існують і щодо інших статей бюджету. Несхвалення бюджету до 1 жовтня призвело б до так званого шатдауну або закриття уряду – припинення фінансування федеральних органів влади та їх програм. Щоб уникнути цього, в останній момент знайшли тимчасовий компроміс. Допомога для України до законопроєкту про тимчасове фінансування не увійшла.
З тим, що Київ має і надалі отримувати необхідну допомогу від США для відбиття російської агресії, згодні демократи та більшість республіканців. Байден заявив про те, що має домовленість зі спікером Палати представників республіканцем Кевіном Маккарті про те, що допомога буде продовжена, проте не розкрив деталей. За даними Politico, республіканська фракція Палати представників може обговорити це питання у понеділок.
Міністр оборони України Рустем Умєров 1 жовтня мав телефонну розмову з міністром оборони США Ллойдом Остіном. За його словами, у цій розмові він отримав запевнення, що українські воїни й надалі матимуть сильну підтримку на полі бою.
У МЗС України повідомили, що зараз українська влада працює із американськими партнерами над тим, щоб нове бюджетне рішення США, яке напрацьовуватимуть протягом наступних 45 днів, включало кошти для України.
Міністр оборони України Рустем Умєров повідомив, що 1 жовтня мав телефонну розмову з міністром оборони США Ллойдом Остіном.
«Сьогодні мав телефонну розмову з моїм американським колегою, щоб обговорити подальшу військову допомогу з боку США. Міністр Остін запевнив мене, що американська підтримка України триватиме. Українські воїни й надалі матимуть сильну підтримку на полі бою», – написав Умєров у твітері.
Деталей про бесіду з боку Остіна немає.
Розмова відбулася незабаром після того, як у США затвердили тимчасовий бюджет, який не включає допомогу Україні.
У МЗС України запевнили, що це рішення «жодним чином не зупинить надходження допомоги Україні, яка була оголошена раніше». У зовнішньополітичному відомстві заявили, що зараз українська влада працює із американськими партнерами над тим, щоб нове бюджетне рішення США, яке напрацьовуватимуть протягом наступних 45 днів, включало кошти для України.
«Росії неспокійно у Криму». Як атаки ЗСУ на окупований півострів змінюють хід війни?
Як атаки ЗСУ по об'єктах у Криму змінюють настрої серед населення, і що про це каже окупаційна влада? Чи впливають ці обстріли на безпекову ситуацію у південному регіоні? Що означатиме втрата для Росії окупованого нею Криму , і чим вона може за це відповісти?
Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя». Читайте і дивіться про це тут
На кількох напрямках фронту відбито атаки військ РФ – Генштаб ЗСУ
Генеральний штаб Збройних сил України повідомив про оперативну ситуацію на фронті станом на вечір 1 жовтня. Повідомляється, що упродовж доби відбулося 30 бойових зіткнень.
«На Лиманському напрямку Сили оборони відбили атаку противника в районі населеного пункту Макіївка Луганської області…На Авдіївському напрямку наші захисники успішно відбили атаки ворога в районах Степового, Авдіївки та Веселого Донецької області», – йдеться у зведенні.
У Генштабі додають, що на Мар’їнському напрямку протягом доби Сили оборони успішно відбили 8 атак в районі Мар’їнки та Новомихайлівки Донецької області.
Повідомляється, що на Запорізькому напрямку ЗСУ успішно відбили атаки ворога в районі Новодарівки Запорізької області.
«Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському напрямку, наступальні (штурмові) дії на Бахмутському напрямку, завдають окупаційним військам втрат в живій силі та техніці, виснажують ворога вздовж всієї лінії фронту», – йдеться в повідомленні.
Триває 585-а доба російської повномасштабної військової агресії проти України.
На Харківщині у полі підірвався комбайн, постраждав водій – прокуратура
У неділю пообіді у селі Донець Харківської області під час збирання пізніх зернових культур комбайн наїхав на вибуховий пристрій, повідомила пресслужба Харківської облпрокуратури.
«Унаслідок вибуху загорілася сільгосптехніка. Дістав поранень 37-річний водій комбайна», – йдеться в повідомленні.
Правоохоронці розпочали досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни.
27 вересня прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час форуму «Розмінуй Україну» в Києві повідомив, що близько 174 тисяч квадратних метрів в Україні залишаються замінованими. Зокрема, за його словами, в Україні реалізується план обстеження та очищення земель сільськогосподарського призначення.
29 вересня в Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні, підірвавшись на вибухонебезпечних предметах, загинула 251 людина, зокрема 13 дітей.
Війська РФ атакували Херсонщину – є загиблий
Війська РФ у неділю продовжили атакувати Херсонщину, повідомила тамтешня ОВА.
«Близько 16:50 окупанти скинули дві керовані авіабомби на житловий квартал Берислава. Внаслідок удару зруйновано гаражні приміщення, вибуховою хвилею у корпусах медзакладу та житлових будинках вибило вікна, також пошкоджено обʼєкт критичної інфраструктури. Під ворожим вогнем була і Тягинка. Там смертельні поранення отримав чоловік 1980 року народження, який знаходився на подвірʼї будинку. Також окупанти атакували Веселе. До лікарні з травмами кінцівок і контузією доставили 63-річну жінку», – йдеться в повідомленні.
Раніше сьогодні повідомлялося, що за допомогою безпілотника армія РФ атакувала житловий квартал Херсона – у вогняній пастці опинилися мати і троє дітей, сім’ю вдалося врятувати.
Також уночі російські війська обстріляли Станіслав. Поранень зазнали двоє чоловіків. Ще двох жінок рятувальники дістали з-під завалів.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області та обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Міноборони РФ повідомило про дві збиті над окупованим Кримом ракети
Міноборони Росії у неділю прозвітувало про дві збиті ракети «Гром-2», уламки яких впали на території Джанкойського району окупованого Криму.
Призначений Кремлем голова російської адміністрації Криму Сергій Аксьонов повідомив, що уламки ракет пошкодили складські приміщення. За його словами, постраждалих немає.
Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Крим неодноразово зазнавав атак. Українська влада заявляє, що має повне право атакувати російські цілі в Криму, території якого РФ незаконно анексувала у 2014 році.
Американський інститут вивчення війни (ISW) звертає увагу на те, що Росія здійснює кампанію з мобілізації до своєї армії громадян Куби, а також українських громадян, які потрапили під примусову російську паспортизацію на окупованих РФ територіях.
Аналітики у своєму огляді вказують на дані української сторони, яка каже, що цивільним із врученими російськими паспортами, зокрема на лівобережжі Херсонщини, російські сили погрожують штрафами та затриманням за неявку у «військкомати».
Також повідомляється, що російські військові продовжують вербувати кубинських громадян на війну в Україні..
В ISW припускають, що кубинців, ймовірно, хочуть залучити до складу повітряно-десантних формувань російської армії. Американські аналітики з посиланням на російські джерела пишуть, що лише за літо поточного року близько 140 громадян Куби прибули до Росії та приєдналися до 106-ї дивізії повітряно-десантних військ зі штабом у Тулі.
Крім того, 30 вересня агенція Reuters повідомила, що 119 кубинців навчаються на російській військовій базі біля Тули і що деякі кубинські новобранці вже перебувають в Україні.
На початку минулого місяця повідомлялося про арешт 17 осіб за підозрою у вербуванні кубинських громадян до російської армії для участі у війні в Україні.
Міністерство закордонних справ Куби заявило, що «Куба не грає ніякої ролі у війні в Україні». У відомстві нагадали, що за найманство і торгівлю людьми, залежно від тяжкості злочину, кубинським громадянам загрожує тривалий тюремний ув’язнення або навіть страта.
Російська армія в Україні намагається воювати інакше
Разом із перебігом війни Росії проти України тактика дій з обох сторін постійно змінюється – як в обороні, так і в наступі. Як окупаційні сили адаптуються до активної фази війни, яка триває вже півтора року? Чи відмовилися війська РФ від «м'ясних штурмів»? Чи змінилася тактика піхоти і як окупанти намагаються протидіяти успіхам української армії у наступі?
Це з’ясовували журналісти проєкту Радіо Свобода «Донбас.Реалії». Читайте і дивіться тут
Напис «Привет из РФ», «зетки» на стінах і дверях, сміття по коліна, перемішане з книжками, пляшками з-під горілки, дитячими костюмами та фекаліями; вікна, закладені книжками; багаття просто на підлозі. Такий безлад лишили по собі російські військові у бібліотеці села Капитолівка біля Ізюму. Адже це приміщення вони обрали собі для дислокації.
Попри небезпеку для життя, бібліотекарка Юлія Какуля-Данилюк за час окупації тричі ходила до російської «бази», щоб евакуювати якомога більше книжок.
Це село виживало під окупацією від 7 березня і майже до середини вересня 2022-го. Окупанти, за даними слідства і місцевих жителів, закатували вісьмох селян, зокрема, й письменника та поета Володимира Вакуленка, який часто навідувався до бібліотеки. Про те, як сільська книгозбірня пережила окупацію та відновилася, а місцеві діти перестали читати російською – у матеріалі Радіо Донбас.Реалії (проєкт Радіо Свобода) за лінком
«Готуємо довгострокові безпекові зобов’язання для України» – голова дипломатії Євросоюзу у Києві
Верховний представник Європейського союзу із зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель повідомив про низку зустрічей у Києві 1 жовтня.
Як повідомив Боррель у мережі X (твітері), він у неділю вшанував разом із президентом Володимиром Зеленським і міністром закордонних справ Дмитром Кулебою пам’ять загиблих захисників біля стели поблизу Михайлівського собору.
Він заявив, що таким чином висловив «підтримку тим, хто зараз захищає Україну від невиправданої агресії Росії та бореться за наші спільні цінності».
Також, за словами Борреля, він провів зустріч із представниками неурядових організацій, які «активно просувають реформи та загальну програму підзвітності».
«Енергійне громадянське суспільство має ключове значення для підтримки та зміцнення всього українського суспільства для вирішення довгострокових завдань відновлення, реконструкції та соціальної згуртованості», – повідомив він.
Верховний представник ЄС із зовнішньої політики і політики безпеки також заявив, що «війна Росії проти України є екзистенційною загрозою для всіх нас»
«Під час першої особистої зустрічі з Рустемом Умеровим (міністр оборони України – ред.) ми обговорили постійну військову допомогу ЄС. Україна потребує більше можливостей і потребує їх швидше. Ми готуємо довгострокові безпекові зобов’язання для України», – сказав Боррель.
Напередодні Жозеп Боррель без попереднього оголошення прибув до Одеси і побував у зруйнованому російською ракетою храмі. Очільник європейської дипломатії також повторив тезу, що ЄС буде з Україною «стільки, скільки буде потрібно».
На парламентських виборах у Словаччині перемогу отримала проросійська партія SMER-SD (Курс – соціал-демократія) колишнього прем’єра Роберта Фіцо. Це, як вважають словацькі оглядачі, є «дуже поганою новиною» для України, адже Фіцо вів виборчу кампанію на проросійських нотках і категорично виступає проти надання Україні зброї. Але словацька політика – річ непередбачувана і ще немає 100-відсоткової впевненості, що Фіцо вчетверте повернеться на прем’єрську посаду. Та й навіть у цьому випадку він може приглушити антиукраїнські нотки, що супроводжували його виборчу кампанію.
Після підрахунку голосів проросійська партія SMER-SD Роберта Фіцо отримує майже 23 відсотки голосів виборців. Її головний конкурент – ліберальна проукраїнська партія «Прогресивна Словаччина», яку очолює віцепрезидент Європарламенту Міхал Шимечка, набрала майже 18 відсотків.
На третьому місці – лівоцентриська партія «Голос» колишнього прем’єра Петера Пелігріні.
Ще чотири партії подолали 5-відсотковий бар’єр.
Тепер почнеться «коаліціада» – переговори про створення уряду. Словацькому політикуму до цього не звикати – у вмінні вести переговори, створювати урядові альянси і домовлятися – вони дуже досвідчені. Але в цьому і слабкість і нестійкість політичної системи Словаччини, де за останні п’ять років було п’ять прем’єр-міністрів і чергова урядова криза спонукала якраз ці дострокові вибори. Більше інформації тут