19-річна Анна Котова – переселенка з Сєвєродонецька, нині окупованого міста на Луганщині. У 2022 році вона шукала порятунку в Дніпрі, куди разом з майбутнім чоловіком виїхала ще в перший день повномасштабного вторгнення. Але війна наздогнала її й там. 14 січня 2023 року, у день народження дівчини, щойно вона прийняла вітання від рідних, російська ракета влучила в багатоквартирний будинок, де вона мешкала. Того дня рік тому на житловому масиві Перемога загинули 46 людей. Анна вижила, але отримала тяжкі травми. Вона втратила око, а її обличчя й тіло посікли уламки: деякі з них витягли, а деякі – залишаться в тілі назавжди.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» поговорив з Анною напередодні роковин трагедії – про пережите, про рік боротьби й реабілітації після ракетного удару, а також – про маленькі мрії. Читайте і дивіться тут
Мобілізація і нова редакція змін від Кабміну. Чого очікувати?
Цього тижня Верховна Рада повинна була приступити до розгляду законопроєкту про мобілізацію. Але, зрештою, його повернули назад у Камбін, звідки він наприкінці минулого року і надійшов до парламенту. Якби цей законопроєкт у його початковому вигляді винесли до сесійної зали, то він мав «усі шанси» провалитися під час голосування, припустив в ефірі Радіо Свобода депутат від «Голосу» Роман Костенко. Ймовірно, вирішили не ризикувати. Але від ідеї законопроєкту не відмовилися. Як напередодні заявив голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, всі політсили розуміють і підтримують необхідність мобілізації. Тепер уряд має запропонувати нову редакцію законопроєкту про мобілізацію – ба більше, за словами міністра оборони Рустема Умєрова - нова редакція вже готова.
«Наші воїни потребують ротацій та відпусток. Наші воїни потребують можливості відновитися. Наші воїни мають право знати, що їх чекає, та планувати власне життя. Законопроєктом про мобілізацію планується встановити чіткий термін служби по мобілізації – і це потрібно кожному воїну. Наша команда вже підготувала нову редакцію законопроєкту з урахуванням всіх пропозицій, погоджених в робочому порядку з депутатами на засіданнях комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки», – зазначив міністр оборони України Рустем Умєров.
Він написав напередодні, що найближчим часом документ буде направлено на погодження Кабінету міністрів. Ну а тоді, відповідно, він знову потрапить у Верховну Раду, де його знову будуть обговорювати в комітетах а вже потім голосувати у парламенті – якщо до цього дійде.
На це може знадобитися кілька тижнів, зненацька припустив радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк. Чому зненацька? Бо, в принципі, Офіс президента відмежувався від законопроєкту про мобілізацію і практично не комунікував щодо нього. Мовляв, документ – це спільна робота уряду і військових, от нехай і пояснюють.
А пізніше з'ясувалося, що міністри, принаймні деякі, не були згодні з законопроєктом про мобілізацію, за який вони самі ж і голосували. Приходили на комітет до депутатів, просили змінити документ і переписати його, принаймні за твердженням самих депутатів.
Ситуацію, що склалася, в інтерв’ю Радіо Свобода у передачі «Свобода Live» прокоментував Сергій Рахманін, народний депутат із фракції «Голос», член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Читайте і дивіться за лінком
Сили РФ за добу здійснили понад 100 обстрілів Херсонщини, поранили шістьох людей – ОВА
За минулу добу російські військові 103 рази обстріляли підконтрольну українській владі частину Херсонської області, випустивши 406 снарядів з мінометів, артилерії, РСЗВ, танків, БпЛА та авіації, повідомила зранку 14 січня обласна військова адміністрація.
«По місту Херсон ворог випустив 28 снарядів. Російські військові поцілили в житлові квартали населених пунктів області, припортову інфраструктуру. Через російську агресію шестеро людей дістали поранення», – ідеться в повідомленні.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
ISW: українська система РЕБ могла пристосуватися до протидії ракетним ударам РФ
Під час останнього комбінованого російського удару із застосуванням ракет і дронів зранку 13 січня українська система радіоелектронної боротьби (РЕБ) могла продемонструвати здатність виводити з ладу не лише безпілотники, але й ракетні системи. Про це у своєму новому звіті пишуть аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).
«Раніше ISW оцінював, що ударна кампанія Росії проти України та українська адаптація для протидії новим російським ударам є частиною ширшої тактичної та технологічної гонки… між потужностями дальнього удару та ППО. Речник Повітряних сил України Юрій Ігнат зазначив, що російський ударний пакет, використаний 13 січня, подібний до ударного пакету, який російські війська застосували 8 січня та під час інших недавніх ударів, що свідчить про те, що українські сили можуть розпізнати шаблони в повторюваних російських ударних пакетах, а також запроваджувати інновації та адаптуватися відповідно», – ідеться в повідомленні.
За даними українських військових, російські сили використали крилаті, аеробалістичні, балістичні, авіаційні, зенітні керовані ракети та ударні безпілотники в ході ранкової атаки на Україну 13 січня. З них вісім ракет вдалося збити, а понад 20 інших «засобів повітряного нападу, що не потрапили в статистику збитих, не досягли своїх цілей унаслідок активної протидії засобами радіоелектронної боротьби».
Сили РФ зосереджують атаки на Авдіївському та Марʼїнському напрямках – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 13 січня на фронті відбулося 61 бойове зіткнення, головними осередками протистояння залишалися Авдіївський та Марʼїнський напрямки, повідомляє зранку 14 січня Генеральний штаб ЗСУ.
«Загалом ворог завдав 32 ракетних та 91 авіаційних ударів, здійснив 82 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах… У зоні відповідальності Оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» на Авдіївському напрямку українські захисники продовжують стримувати ворога, який не полишає спроб оточити Авдіївку. Наші воїни стійко тримають оборону, завдаючи загарбникам значних втрат. Так, Сили оборони протягом минулої доби відбили 5 атак противника в районах Новобахмутівки, Авдіївки та ще 15 атак біля Сєверного, Первомайського та Невельського Донецької області. На Мар’їнському напрямку наші підрозділи продовжують стримувати ворога поблизу Красногорівки та Новомихайлівки Донецької області, де відбито 17 атак», – указано в ранковому зведенні.
За даними Генштабу, впродовж минулої доби авіація Сил оборони завдала ударів по 11 районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, а підрозділи ракетних військ уразили три райони зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, девʼять артилерійських засобів, чотири засоби протиповітряної оборони, склад боєприпасів та станцію радіоелектронної боротьби противника.
Генштаб ЗСУ: втрати Росії за попередню добу склали 840 військових
Російські війська втратили близько 840 людей особового складу за попередню добу – про це йдеться у зведенні Генерального штабу Збройних сил України вранці 14 січня.
За оцінкою українського командування, російська армія загалом втратила близько 370 тисяч військових.
Штаб також оцінює втрати російської військової техніки:
- 6 075 танків (+10)
- 11 302 бойових броньованих машин (+33)
- 8 747 артилерійських систем (+19)
- 957 реактивних систем залпового вогню
- 648 засобів протиповітряної оборони (+2)
- 329 літаків
- 324 гелікоптери
- 6 861 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+13)
- 1 814 крилатих ракет (+8)
- 23 кораблі й катери
- 1 підводний човен
- 11 667 автомобілів і автоцистерн (+35)
- 1 353 одиниць спеціальної техніки (+8)
За оцінкою ISW від 11 січня, Росія, ймовірно, наразі здатна забезпечувати надходження нових сил в обсягах, що відповідають її втратам, і це уможливлює посилення її підрозділів.
Україна і Росія майже не оприлюднюють інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
27 листопада розвідка Великої Британії повідомила, що за шість тижнів, ймовірно, спостерігався один із найвищих показників втрат серед особового складу в армії РФ за всю війну в Україні.
Тяжкі втрати, за даними британської сторони, багато в чому були спричинені наступом Росії на Авдіївку. Раніше періодом із найвищою смертністю для Росії був березень 2023 року в розпал російського наступу на Бахмут.
Внаслідок обстрілу силами РФ села на Херсонщині постраждав чоловік – влада
Внаслідок обстрілу села Садове на Херсонщині постраждав 60-річний чоловік, зазначив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко у телеграмі.
«У Херсонській міській територіальній громаді внаслідок обстрілів з боку російських окупаційних військ отримала поранення одна людина. Зранку армія РФ з окупованого лівого берега атакувала Садове. Чоловік 60 років на момент ворожого удару перебував у будинку», – написав він.
За словами Мрочка, внаслідок обстрілу чоловік отримав контузію і мінно-вибухову травму. Пораненому була надана медична допомога.
Раніше в ОВА повідомили, російські військові атакували Херсон, через це у трьох багатоповерхівках виникли проблеми з тиском водопостачання
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Угода щодо гарантій безпеки з Британією стане «еталоном» для інших країн – Шмигаль
Угода щодо гарантій безпеки України з Британією стане «еталонним варіантом для інших країн», зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль в ефірі телемарафону.
«Дуже важливо, щоб в еталоні були включені максимальні гарантії для нашої держави. І так воно і є... Британія буде підтримувати Україну під час агресії стільки, скільки буде потрібно», – сказав Шмигаль.
Прем'єр наголосив, що «ця угода є першою, але не останньою».
«Ми сьогодні ведемо переговори з партнерами щодо підписання аналогічних угод», – додав він.
12 січня президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Британією – першу двосторонню угоду в межах декларації про підтримку України, ухвалену у Вільнюсі в липні 2023 року країнами «Групи семи».
Загалом документ складається з 9 частин, зокрема, «Оборона та безпека, «Невійськова безпека», «Політичне співробітництво», «Фіскальна підтримка, відновлення та відбудова», «Реформи». Ця угода є чинною протягом 10 років від дати її підписання.
Відповідно до угоди, у разі збройного нападу Росії на Україну будуть проведені консультації протягом 24 годин для «визначення заходів, необхідних для протидії або стримування агресії».
Також у підписаній угоді Київ і Лондон визнають, що Росія та її «проксі» використовують небезпечну організовану злочинність (НОЗ), зокрема незаконне фінансування, для фінансування дій, спрямованих на підрив суверенітету й територіальної цілісності України, а також її внутрішньої стабільності. Документ передбачає заходи протидії цьому.
Як пояснив на своїй сторінці в фейсбуці міністр оборони Рустем Умєров, угода формалізує підтримку низки програм, яку Велика Британія надає і продовжуватиме надавати, зокрема в галузях обміну розвідданими, кібербезпеки, медичної та військової підготовки, співпраці з питань ОПК. Також, як зауважує міністр, зобов’язує Велику Британію проводити консультації з Україною в разі повторного нападу Росії на Україну та надавати оборонну підтримку.
Якщо республіканці не виділять допомогу Україні, «вони за багато чого заплатять» – Байден
У тому випадку, якщо республіканці не виділять військову допомогу Україні, вони «за багато чого заплатять», зазначив президент США Джо Байден.
«Ну, якщо мої колеги-республіканці не фінансуватимуть Україну, їм доведеться за багато чого заплатити», – заявив він.
27 грудня президент США Джо Байден підписав останній пакет допомоги Києву, на який були кошти згідно з його повноваженнями. До цього пакета на 250 мільйонів доларів увійшли боєприпаси для засобів протиповітряної оборони, реактивних систем залпового вогню й артилерії, а також протитанкові засоби й інше обладнання.
Конгрес США з осені 2023 року не може погодити законопроєкт про військову допомогу Україні. Президент Джо Байден запропонував конгресменам законопроєкт про національну безпеку на суму понад 100 мільярдів доларів, включно із 61 мільярдом на допомогу Києву. Документ не погодили республіканці, які хочуть включити до законопроєкту посилення прикордонних і міграційних заходів на кордоні США й Мексики.
Гумор чи дискримінація: як українським комікам жартувати, щоб нікого не образити?
З початку 2024 року Україну сколихнула хвиля скандалів, пов’язаних з гумористичними шоу. Зокрема, обурення українців викликали сценка «Кварталу 95» про «переселенку зі Скадовська» і українську мову та номер студії «Дизель шоу» про українців в окупації, а також жарт учасниці шоу «Алкоміки» Вікторії Таран про «багатих вдів».
При чому скетчі «Кварталу 95 » і «Дизель Шоу» транслювали в ефірі загальноукраїнських телеканалів – «1+1» та ICTV відповідно. Як українським гумористам жартувати так, щоб нікого не образити, і яке покарання може бути для тих, хто допускає дискримінаційні висловлювання в гумористичних шоу?
Про це Радіо Свобода у проєкті Свобода.Ранок» поспілкувалося із членом Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Олександром Бурмагіним та актором, гумористом, стендап-коміком Тарасом Стадницьким. Читайте і дивіться тут
Зеленський зустрівся з головою МЗС Франції: говорили про виробництво зброї та формулу миру
Президент України Володимир Зеленський 13 січня у Києві зустрівся з новопризначеним міністром закордонних справ Франції Стефаном Сежурне.
Глава держави розповів у телеграмі, що обгворив із Сежурне оборонні потреби України, окрему увагу було приділено таким темам, як:
- спільне виробництво дронів,
- виробництво артилерії,
- подальше посилення ППО.
Під час зустрічі Зеленський також поінформував нового очільника МЗС Франції про роботу щодо формули миру.
«Дякую Франції за активну участь у цій глобальній роботі! Дякую Франції за незмінну підтримку на полі бою для наших воїнів і допомогу нашому народові!» – наголосив президент.
Новопризначений міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне приїхав до Києва 13 січня.
На спільній пресконференції голова МЗС України Дмитро Кулеба вказав на те, що це перший закордонний візит Сежурне «на другий день» після його призначення на посаду. Французький урядовець заступив на посаду 11 січня.
Президент Франції Емманюель Макрон 9 січня призначив новим прем’єр-міністром країни 34-річного Габріеля Атталя, який з липня минулого року обіймав посаду міністра освіти.
Росія збільшила угруповання кораблів у Чорному морі – Сили оборони
Росія збільшила угруповання кораблів у Чорному морі до 13, повідомили Сили оборони півдня України ввечері 13 січня.
«Попри шторм, ворог збільшив корабельне угруповання в Чорному морі до 13 одиниць, серед яких 5 великих десантних кораблів і один надводний ракетоносій», – кажуть військові.
Зазначається, що на бойове чергування виведений фрегат «Адмірал Макаров», споряджений вісьмома «Калібрами».
У Силах оборони закликали «уважно стежити за сигналами повітряних тривог, не піддаватись паніці та бути напоготові».
Російські війська завдали чергової ракетної атаки по Україні вранці 13 січня. Повітряну тривогу оголошували в кількох областях, командування Повітряних сил попереджало про пуски ракет різних типів, у тому числі «Кинджалів».
За даними Повітряних сил, Росія випустила 40 засобів нападу, більшість із них – ракети різних типів.
За даними місцевої влади, одна жителька Сумщини зазнала поранень, наслідки збитків у Дніпрі з’ясовуються.
Протягом доби відбулось 49 бойових зіткнень – зведення Генштабу ЗСУ
Сили РФ продовжують «безуспішні штурмові дії» на позиції українських військових на плацдармах на лівобережжі Дніпра, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ ввечері 13 січня.
Військові кажуть, що протягом доби відбулось 49 бойових зіткнень.
«На Куп’янському напрямку Сили оборони відбили 4 атаки противника в районі Синьківки Харківської області, де ворог безуспішно намагався прорвати оборону наших військ. Ворог завдав авіаційних ударів у районах населених пунктів Піщане, Іванівка Харківської області. Під артилерійським та мінометним вогнем опинилися близько 10 населених пунктів, зокрема, Синьківка, Петропавлівка, Іванівка, Берестове Харківської області», – йдеться у зведенні Генштабу.
Також відомо, що на Бахмутському напрямку Сили оборони відбили атаку російських військових у районі Кліщіївки Донецької області. У ЗСУ кажуть, що «ворог завдав авіаційного удару в районі населеного пункту Богданівка Донецької області, під артилерійським та мінометним вогнем опинилися понад 10 населених пунктів, зокрема, Богданівка, Іванівське, Кліщіївка, Андріївка».
«На Авдіївському напрямку наші захисники відбили 5 атак в районах Новобахмутівки, Авдіївки та ще 10 атак в районах Сєверного, Первомайського та Невельського Донецької області, де ворог, за підтримки авіації, безуспішно намагався покращити тактичне положення. Також противник завдав авіаційного удару в районі населеного пункту Очеретине Донецької області», – кажуть у Генштабі.
Водночас на Мар’їнському напрямку Сили оборони «продовжують стримувати ворога в районах Красногорівки та Новомихайлівки Донецької області, де ворог, за підтримки авіації, 16 разів безуспішно намагався прорвати оборону наших військ», йдеться в повідомленні. У ЗСУ уточнили, що під артилерійським та мінометним вогнем окупантів опинились такі населені пункти Донецької області, як Красногорівка, Георгіївка, Побєда, Новомихайлівка, Парасковіївка.
«Авіація Сил оборони завдала ударів по 11 районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки противника. Також силами та засобами протиповітряної оборони України знищено сім крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55 та одну керовану авіаційну ракету Х-59», – підсумували у Генштабі ЗСУ.
ОВА: на Херсонщині внаслідок атаки дронів постраждав чоловік
На Херсонщині житель Бериславського району внаслідок атаки ударних безпілотників отримав поранення, повідомили в пресслужбі обласної військової адміністрації.
«Противник атакував безпілотниками населений пункт у Бериславському районі. Постраждав 54-річний чоловік», – йдеться в повідомленні.
В ОВА поінформували, що пораненого госпіталізували з відкритою черепно-мозковою травмою, осколковими пораненнями кінцівок і черевної стінки. Чоловік підключений до апарата штучної вентиляції легень.
Раніше в ОВА повідомили, що за добу 11 січня сили РФ випустили по Херсонській області 310 снарядів.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Три місяці в окупації і російський полон: розповідь селищного голови Кирилівки на Запоріжжі
Від першого дня повномасштабного вторгнення РФ до України популярний курорт на Запоріжжі Кирилівка опинився у тилу російських військ, що рухалися з боку окупованого Крим.
Втім, попри це місцевому селищному голові Івану Малєєву та його команді вдалося пропрацювати в окупації близько трьох місяців, забезпечуючи життєдіяльність населеного пункту.
Сам же очільник населеного пункту двічі побував у російському полоні, ув'язненні, провівши в ньому сумарно майже місяць. Читайте і дивіться про це за лінком
Штормова погода не дозволяє Росії використовувати морські ракетоносії на півдні – Гуменюк
Ранкова атака Росії 13 січня не була сконцентрована на південних регіонах, хоча на Миколаївщині, за даними повітряного командування «Південь», збили дві російські крилаті ракети – про це сказала речниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк в ефірі національного телемарафону 13 січня.
Вона припустила, що російські війська продовжують «системно вишукувати системи ППО і знаходити для них шляхи обходу».
Говорячи про російське корабельне угруповання, речниця сказала, що воно «практично згорнуте».
«Дві одиниці патрулюють у Чорному, одна в Азовському морі. Ракетоносії продовжують перебувати у пунктах базування. Штормова погода не дозволяє їх використовувати, і протягом цієї атаки ми не фіксували підняття бойової готовності цих ракетоносіїв», – заявила Гуменюк.
Військово-морські сили вранці повідомили, що Росія утримує по одному кораблю в Чорному й Азовському морях і два – в Середземному, один із яких є носієм крилатих ракет «Калібр».
Російські війська завдали чергової ракетної атаки по Україні вранці 13 січня. Повітряну тривогу оголошували в кількох областях, командування Повітряних сил попереджало про пуски ракет різних типів, у тому числі «Кинджалів».
За даними Повітряних сил, Росія випустила 40 засобів нападу, більшість із них – ракети різних типів.
За даними місцевої влади, одна жителька Сумщини зазнала поранень, наслідки збитків у Дніпрі з’ясовуються.
Польща приводила авіацію в стан готовності під час ранкової атаки Росії на Україну
Польська армія приводила в стан готовності авіацію на тлі російської ракетної атаки по Україні вранці 13 січня – про це повідомляє Оперативне командування Польщі.
Спершу командування заявило, що внаслідок підвищеної активності дальньої авіації Росії були здійснені «всі необхідні процедури для забезпечення безпеки повітряного простору Польщі».
«Попереджаємо, що польська та союзницька авіація активізована, що може призвести до підвищення рівня шуму, особливо в південно-східній частині країни», – заявили військові.
За кілька годин командування додало, що роботу польської та союзницької авіації припинили через зниження рівня загрози.
«Польська армія постійно моніторить ситуацію на території України та залишається в постійній готовності до забезпечення безпеки повітряного простору Польщі», – йдеться в заяві.
Російські війська завдали чергової ракетної атаки по Україні вранці 13 січня. Повітряну тривогу оголошували в кількох областях, командування Повітряних сил попереджало про пуски ракет різних типів, у тому числі «Кинджалів».
За даними місцевої влади, одна жителька Сумщини зазнала поранень, наслідки збитків у Дніпрі з’ясовуються.
Голова МЗС Франції прибув до Києва, обговорив із Кулебою оборонну співпрацю
Новопризначений міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне приїхав до Києва 13 січня.
На спільній пресконференції голова МЗС України Дмитро Кулеба вказав на те, що це перший закордонний візит Сежурне «на другий день» після його призначення на посаду. Французький урядовець заступив на посаду 11 січня.
«Окремо хочу подякувати колезі за те, що його не зупинив черговий масований обстріл Росії. Вдячний йому за сміливість, за те, що він не звернув із дороги й прибув до Києва», – сказав Кулеба.
Голова дипломатії також зазначив, що Сежурне, який був на той момент депутатом Європейського парламенту, виступив за максимальну політичну, економічну та військову підтримку України від початку повномасштабної агресії Росії.
За словами Кулеби, значна частина переговорів була присвячена розвитку оборонної співпраці між Україною та Францією:
«Ми домовилися, що працюватимемо над створенням максимально сприятливих умов для взаємодії наших оборонних компаній саме в юридичній сфері, щоб юридичні й фінансові умови взаємодії між ними були максимально сприятливі і вони змогли виробляти якомога більше зброї».
Серед інших тем він назвав питання заморожених російських активів і створення міжнародного трибуналу.
Сежурне, своєю чергою, назвав свій візит нагодою «встановити довірливу співпрацю» між двома країнами. Він запевнив, що, попри зростання кількості криз у світі, Україна є й залишатиметься одним із пріоритетів Франції.
«Україна відстоює сьогодні ключові, фундаментальні цінності та принципи міжнародного права, цінності безпеки Європи, безпеки французів. Вже майже два роки триває військова агресія з боку Росії з жахливими наслідками для України, Європи, і світу», – сказав голова французької дипломатії.
Він додав, що країни світу страждають через підвищення цін на енергоносії та посилення харчової кризи. Водночас, за словами Сежурне, світова спільнота не відмовиться від підтримки України.
«Росія сподівається, що Україна та її союзники втомляться швидше, ніж вона. Але ми у відповідь запевняємо, що готові й надалі стійко підтримувати спротив, який чинить Україна своєму агресору», – заявив міністр.
Президент Франції Емманюель Макрон 9 січня призначив новим прем’єр-міністром країни 34-річного Габріеля Атталя, який з липня минулого року обіймав посаду міністра освіти.
«Небезпечні друзі США». Чим Тайвань нагадує Україну?
Під час виступу на останній пресконференції перед нинішніми президентськими виборами на Тайвані кандидат партії Гоміньдан, мер Нового Тайбея Хоу Юї цитував статтю, опубліковану Eurasia Group.
У цьому тексті наголошено, що «трьома небезпечними друзями Сполучених Штатів є премʼєр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу, президент України Володимир Зеленський та віцепрезидент Тайваню, кандидат у президенти від Демократичної прогресивної партії Лай Цинде».
Статтю на цю тему політичного оглядача Радіо Свобода читайте за лінком
«Шахеди» з окупованого Криму. Звідки з півострова запускають дрони-камікадзе?
Про атаки «шахедів» з Криму Повітряні сили ЗСУ регулярно повідомляють з жовтня 2023-го. Відтоді, за цими даними, саме з окупованого півострова російська армія атакувала українські міста і села щонайменше 35 разів!
Наразі відомі місця запусків: мис Чауда, аеродром Бельбек і Балаклава. Були випадки і комбінованих запусків одразу з двох локацій. Читайте і дивіться про це за лінком