Радіо Свобода Weekly: Росія вперше визнана у суді порушницею міжнародного права
Інформацію про важливі події та вибрані ексклюзивні матеріали Радіо Свобода за тиждень, що минув, пропонуємо вашій увазі у цій добірці.
«Суд помиляється» і «створює плутанину» – коментарі суддів про рішення суду ООН щодо Росії
Судді Міжнародного суду ООН залишили низку коментарів до рішення у позові України проти Росії зі звинуваченнями в утисках кримських татар, фінансуванні бойовиків на Донбасі та збиття пасажирського літака MH17 із 298 іноземцями на борту влітку 2014 року, та іншими діями, які порушують міжнародні договори.
Рішення у цій, як її називає українська сторона, «великій справі» Міжнародний суд ООН у Гаазі виніс через 7 років після подання позову, 31 січня 2024 року. Суд відкинув більшість обвинувачень на адресу Росії, визнавши її винною лише за 2 статтями міжнародних конвенцій з 8, на які посилалася Україна.
Рішення ухвалювалось колегією із 15 суддів, які є представниками різних країн-членів ООН. Деякі судді були не згодними з частиною рішень суду, зокрема тими, що стосуються визначення поняття фінансування тероризму та оцінки утисків кримськотатарського народу. І все ж цим рішенням Росія була вперше офіційно визнана порушницею міжнародного права. Більше про це тут
Зеленський подякував ЄС за допомогу Україні та згадав про США: «чекаємо рішень»
Президент України Володимир Зеленський подякував за «довгоочікуване рішення ЄС» і заявив, що Україна чекає рішень від США.
«Європа продемонструвала саме таку єдність, яка потрібна. 27 країн – разом. Інституції Євросоюзу – у повній взаємодії. Це чіткий сигнал Москві, що Європа вистоїть і що Європу не зламати будь-якими деструктивними хвилями, які завжди придумують у Кремлі. Але водночас – це чіткий сигнал через Атлантику, сигнал про те, що Європа бере на себе зобов’язання. Безпекові. Сильні. Чекаємо рішень Америки», – заявив він у своєму відеозверненні 1 лютого.
Цього дня лідери країн Євросоюзу погодили виділення 50 мільярдів євро на допомогу Україні. Йдеться про фінансову допомогу Україні з бюджету ЄС. Це – 17 мільярдів прямої допомоги і 33 мільярди у вигляді кредитів, які Україна за планом отримає протягом наступних 4 років.
Водночас у США прохання адміністрації Джо Байдена про надання додаткових понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні досі перебуває на розгляді в Конгресі. Про це тут
«Звільнити не можна залишити»: експерти про долю Залужного на посаді головнокомандувача
Західні ЗМІ декілька днів виходять із заголовками про напруженість у стосунках між президентом України, верховним головнокомандувачем Володимиром Зеленським та головнокомандувачем Збройних сил України Валерієм Залужним. 2 лютого газета The Washington Post з посиланням на власні джерела повідомила про те, що Зеленський вже поінформував Білий дім про намір звільнити Залужного з посади.
Ще 1 лютого Валерій Залужний написав у CNN статтю про стратегію ведення війни під заголовком «Дизайн війни змінився». Переклад статті також опублікований на сайті ЗСУ.
Чи є ця стаття відповіддю на закиди в бік головнокомандувача про те, що в нього немає бачення – як вести війну далі? Які ще можуть бути причини ймовірного конфлікту між Зеленським і Залужним? Які наслідки матиме відставка головнокомандувача, якщо така відбудеться? Про усе це Радіо Свобода у передачі «Свобода.Live» розпитало в експертів. Текстова публікація тут
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати РФ у війні проти України
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 389560 своїх військових, 810 – протягом останньої доби, повідомив вранці 5 лютого Генеральний штаб Збройних сил України.
Генштаб також оприлюднив дані про втрати російської техніки за добу:
- танків – 6348 (+5 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 11822 (+4)
- артилерійських систем – 9349 (+18)
- РСЗВ – 979
- засобів ППО – 664 (+1)
- літаків – 332
- гелікоптерів – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 7173
- крилатих ракет – 1848
- кораблів/катерів – 24
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 12412 (+19)
- спеціальної техніки –1486 (+7)
Туреччина підтвердила майбутній візит Путіна без уточнення дати
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан 4 лютого підтвердив візит президента Росії Володимира Путіна до Туреччини, не назвавши точної дати.
«Цей візит дасть нам можливість обговорити багато питань», – сказав міністр в інтерв’ю державному телебаченню.
Місцеві ЗМІ згадують 12 лютого як ймовірну дату візиту, але офіс президента Реджепа Тайіпа Ердогана не підтвердив її.
Туреччина стане першою країною-членом НАТО, яку відвідає Путін після початку російського вторгнення в Україну. Після лютого 2022 року Ердоган та Путін зустрічалися, але це не відбувалося на території Туреччини. Востаннє така зустріч відбулася у російському місті Сочі у вересні минулого року.
Генштаб ЗСУ: за добу на фронті було 78 боєзіткнень, «найгарячіше» – на Авдіївському напрямку
Протягом минулої доби на фронті відбулося 78 бойових зіткнень, найбільш активні війська РФ були на Авдіївському напрямку – тут українські військові відбили 44 російські атаки, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
«На Авдіївському напрямку українські захисники продовжують стримувати ворога, який не полишає спроб оточити Авдіївку. Наші воїни стійко тримають оборону, завдаючи загарбникам значних втрат. Так, Сили оборони протягом минулої доби відбили 31 атаку ворога в районі Новобахмутівки, Степового, Авдіївки та ще 13 атак поблизу Тоненького, Сєверного, Первомайського, Невельського Донецької області», – йдеться у зведенні.
Читайте також: ISW заявляє про нещодавні просування військ РФ на околицях Авдіївки
За даними штабу, на Лиманському напрямку українські воїни відбили три російські атаки біля Тернів, на Бахмутському – 3 атаки противника біля Богданівки та Кліщіївки, а на Запорізькому – 4 атаки північніше Приютного та Роботиного.
У Генштабі додають, що на Мар’їнському напрямку українські воїни продовжують стримувати війська РФ неподалік Георгіївки та Новомихайлівки – тут відбили 14 атак.
На Куп’янському та Шахтарському напрямках противник наступальних дій не вів.
У Росії ОПК навряд зможе підтримати більшу мобілізацію – ISW
В американському Інституті вивчення війни (ISW) вважають, що російський оборонно-промисловий комплекс навряд зможе підтримати більшу мобілізацію в Росії.
«Навіть з урахуванням цих більш високих оцінок російська оборонно-промислова база (ОПБ) навряд чи зможе підтримати більшу мобілізацію особового складу і, ймовірно, потребуватиме значного розширення для підтримки більш масштабних наступальних операцій, які вимагатимуть використання більших резервів особового складу. За оцінками ISW, Росія матиме можливість розширити свою ОПБ і накопичити ресурси, якщо вона буде підтримувати ініціативу на полі бою протягом 2024 року, хоча навряд чи в достатній мірі, щоб забезпечити великі маси мобілізованих резервістів або призовників в цьому році», – йдеться у звіті організації.
Читайте також: ISW проаналізував заяви Шойгу про «розширення бойової чисельності» РФ
Напередодні військовий експерт, координатор групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець заявив, що російський ОПК здатен виробляти близько 250-300 «нових і ретельно модернізованих» танків на рік. Крім того, за його словами, російські війська також можуть проводити капітальний ремонт близько 250-300 танків, така ж ситуація з бойовими броньованими машинами. Але Машовець заявив, що російський ОПК, однак, не може виробляти достатньо матеріалів для оснащення великих російських резервів, якщо раптом виникне така потреба. Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв у березні 2023 року заявив, що російський ОПК може виробляти 1500 основних бойових танків у 2023 році, що передбачає середній рівень виробництва 125 танків на місяць.
Незалежно перевірити ці дані немає можливості.
На початку грудня 2023 року розвідка Великої Британії повідомила, що Росія намагається наростити розробку надводних дронів-камікадзе.
Президент Володимир Путін 19 грудня заявив, що російська оборонна промисловість відреагувала на війну в Україні швидше, ніж Захід. За його словами, Росія збільшила виробництво танків у 5,6 разів з початку так званої СВО – так Москва називає війну проти України.
Зеленський заявив, що розглядає заміну кількох високопосадовців, не лише у військовій сфері
Президент України Володимир Зеленський заявив, що розглядає можливість заміни кількох високопосадовців, не лише у військовій сфері.
«Це питання людей, які мають керувати Україною», – сказав Зеленський в інтерв’ю італійському телеканалу RAI, відповідаючи на запитання щодо припущень, що він збирається звільнити головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного.
«Необхідне перезавантаження. Я говорю про заміну низки керівників держави, не тільки в армійському секторі. Я розмірковую над цією заміною. Це питання до всього керівництва країни», – зазначив Зеленський.
Президент США Джо Байден закликав Конгрес якнайшвидше схвалити двопартійну угоду про національну безпеку, від якої, серед іншого, залежить надання додаткової допомоги Україні у розмірі понад 60 млрд доларів.
«Угода про нацбезпеку дозволить США продовжувати нашу життєво важливу роботу разом з партнерами по всьому світу, щоб відстоювати свободу України і підтримувати її здатність захищати себе від російської агресії. Як я вже говорив раніше, якщо ми не зупинимо апетит Путіна до влади і контролю в Україні, він не обмежиться лише Україною, і ціна для Америки зросте», – йдеться у заяві Байдена.
Він зауважив, що, працюючи з Білим домом, Сенат США провів важку роботу, необхідну для досягнення двопартійної згоди.
«Тепер рішення мають прийняти республіканці в Палаті представників. Чи хочуть вони вирішити проблему? Чи вони хочуть продовжувати грати в політику щодо кордону? Я прийняв своє рішення. Я готовий вирішити проблему…Я закликаю Конгрес об’єднатися і швидко ухвалити цю двопартійну угоду. Покладіть її на мій стіл, щоб я міг негайно підписати її як закон», – додав президент США.
Читайте також: Білий дім виступив проти надання допомоги Ізраїлю без підтримки України
2 лютого, лідер більшості в Сенаті Чак Шумер заявив, що наступного тижня Сенат США голосуватиме за додатковий законопроєкт про національну безпеку, який включає двопартійну угоду щодо безпеки кордонів та допомогу Україні та Ізраїлю.
Пакет включає допомогу Ізраїлю, Україні та Тайваню, а також фінансування безпеки кордонів і додаткові гроші для реалізації нової політики, передбаченої законопроєктом. Йдеться про нові повноваження щодо обов’язкового закриття кордону, якщо щоденний перетин кордону перевищує 5 000 осіб на день, реформу системи надання притулку, прискорену процедуру розгляду заяв та припинення практики затримання та звільнення мігрантів.
Переговори щодо цих змін у прикордонній політиці відклали голосування за законопроєкт на кілька місяців.
У Білорусі за «зраду державі» судитимуть офіцера, який не приховував позицію щодо війни в Україні
У Мінському міському суді 15 лютого розпочнеться суд над заступником командира 310-ї групи артилерії з ідеологічної роботи 120-ї окремої гвардійської механізованої бригади гвардії підполковником Антоном Черемних, повідомляє правозахисний центр «Вясна».
Черемних звинувачують у «зраді держави особою, на яку поширюється статус військовослужбовця» та «розпалювання соціальної ворожнечі». Йому загрожує від 10 до 20 років позбавлення волі.
Він перебуває в мінському СІЗО-1 з початку лютого 2023 року. Подробиці справи невідомі, суд розглядатиме справу в закритому режимі.
Видання «Зеркало» з посиланням на колег затриманого пише, що Антон Черемних у 2020 році на президентських виборах підтримував альтернативного кандидата, а після придушення протестів планував піти з армії.
Його товариші по службі розповіли, що він також не приховував своєї позиції з приводу війни в Україні. «Своєї позиції з приводу війни він не приховував. Розповідав, що не хотів переказувати солдатам проросійські тези пропаганди, бо знав, що це неправда. Війну в Україні Антон взагалі приймав дуже близько до серця, тому що бував у Києві», – сказав один із колег офіцера.
13-й пакет санкцій ЄС проти РФ не міститиме нових заборон на імпорт – Reuters
Європейська комісія не додаватиме нових заборон на імпорт у 13-й пакет санкцій проти Росії, повідомляє агенція Reuters із посиланням на неназваних дипломатів ЄС, обізнаних із остаточним змістом документа.
Єврокомісія та країни-члени ЄС прагнуть оголосити про нові обмежувальні заходи до другої річниці вторгнення Росії в Україну, 24 лютого.
Попри заклики деяких країн ЄС запровадити нові значні заборони, наприклад стосовно російського експорту алюмінію, Єврокомісія запропонує пакет, який, очевидно, викличе мінімальні дебати серед держав-членів.
«Будуть сотні списків... юридичних і фізичних осіб. Ніяких гучних назв компаній», – сказав один із дипломатів. Він додав, що пропозиція Єврокомісії, яка може надійти вже цього тижня, також розширить список російських компаній, яким фірми з ЄС не зможуть продавати товари подвійного призначення.
Джерела твердять, що після ухвалення 13-го пакету санкцій Єврокомісія швидко запропонує 14-й набір санкцій, які можуть включати нові заборони на імпорт.
У Брюсселі вважають, що залишилося небагато питань, щодо яких країни ЄС могли б досягти одностайної згоди, оскільки санкції щодо російського ядерного палива та скрапленого природного газу наразі не розглядаються.
На війні загинув чемпіон світу з паверліфтингу Олександр Білоконь
На війні в Україні загинув 32-річний чемпіон світу та Європи з паверліфтингу Олександр Білоконь, повідомив віцепрезидент Федерації греко-римської боротьби України Вадим Кісіль.
«Олександр був одним із найсильніших людей України. Ще у 2017 році в центрі Одеси він встановив рекорд України з переміщення людиною тягача з причепом, заповненого людьми. У 2020 році Олександр Білоконь отримав звання майстра спорту з богатирських ігор», – написав він.
Олександра Білоконя мобілізували в березні 2023 року. Про обставини його загибелі не повідомляється.
Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну понад дві тисячі професійних українських спортсменів пішли на війну, багато з них загинули або були поранені. Внаслідок боїв зруйновані численні спортивні обʼєкти, частину з них неможливо відновити.
Влада Німеччини аналізує майбутнє НАТО і готується до тривалого конфлікту з Росією – NYT
У Німеччині високопоставлені політики та чиновники останнім часом неофіційно обговорюють можливе майбутнє НАТО в разі перемоги Дональда Трампа на виборах президента США і прогнозують десятиліття протистояння з Росією, пише газета The New York Times.
За даними видання, в Берліні побоюються, що в разі повернення Трампа в Білий дім він здійснюватиме ще більш ізоляціоністську політику, ніж під час першого президентського терміну, це може означати, що основний тягар підтримки України в боротьбі з Росією ляже на країни ЄС.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, як зазначає The New York Times, останнім часом почав виступати з попередженнями про те, що Німеччина має готуватися до «десятиліть» протистояння з Росією. На думку Пісторіуса, слід вважати реальною і перспективу нападу Росії на одну з країн-членів НАТО через кілька років. Очільник оборонного відомства закликає до швидкого переозброєння німецької армії та збільшення її чисельності.
The New York Times зазначає, що публічні висловлювання Пісторіуса, одного з найвпливовіших політиків у Німеччині, свідчать про зміни у свідомості німецької політичної еліти. При цьому, як стверджує видання, поки що не можна сказати, що громадська думка ФРН сприймає Росію як пряму загрозу Німеччині.
Окремо газета звертає увагу на обговорення у владних колах ФРН можливої перемоги Трампа на виборах у США. У цьому випадку, як побоюються у Берліні, Сполучені Штати, формально не виходячи з НАТО, можуть перестати бути основною силою цього союзу. Політики в Німеччині серйозно стурбовані питанням, чи зможе НАТО в такому разі зберегтися.
The New York Times зазначає, що в німецькому керівництві, як і раніше, є розбіжності щодо того, наскільки жорсткою має бути лінія щодо Росії. Прикладом таких розбіжностей може бути те, що Берлін досі не схвалив постачання Україні далекобійних ракет Taurus. Водночас газета зазначає, що Німеччина перебуває на другому місці після США за обсягами військової допомоги Україні, а цього року її витрати на оборону вперше сягнуть 2% ВВП.
Публікація повʼязана з візитом канцлера Німеччини Олафа Шольца до Вашингтона, його зустріч із президентом США Джо Байденом запланована на найближчу пʼятницю, 9 лютого.
Вибори у США можуть стати «референдумом про майбутнє України» – Toronto Star
Впливова канадська щоденна газета Toronto Star занепокоєна тим, що тема України зникає з американської передвиборчої кампанії, яку ведуть республіканці. Вона назвала цьогорічні президентські вибори у США «референдумом про майбутнє України».
Читайте про це за лінком
Зеленський провів нараду в Кривому Розі – про водо- та енергопостачання регіону
Президент України Володимир Зеленський 4 лютого в Кривому Розі провів нараду про водо- та енергопостачання всього Дніпропетровського регіону. Про це глава держави розповів у вечірньому відеозверненні.
«Зараз – Кривий Ріг, увесь район та інші громади області, нарада щодо енерго- та водозабезпечення міст і сіл Дніпровщини, зокрема й Кривого (Рогу). Захист енергообʼєктів. Посилення мобільних вогневих груп, ППО, РЕБ. Відновлення енергопотужностей. Я дякую всім, хто цими днями оперативно відновив енергопостачання після нещодавніх ударів, – кожній ремонтній бригаді», – сказав Зеленський.
Він також подякував «тим, хто працює зараз на будівництві нової інфраструктури постачання води». «Це стратегічне завдання. Сотні тисяч людей залежать від цього. Нікополь, Марганець, Покров, частина Кривого Рогу та Криворізького району», – наголосив президент України.
Упродовж останнього тижня через російські обстріли у Кривому Розі та навколишніх населених пунктах були перебої з електропостачанням. Також частина Дніпропетровської області має додаткові проблеми з водопостачанням, які виникли після руйнування в червні 2023 року греблі Каховської ГЕС.
«Це питання української влади» – Салліван про ймовірне звільнення Залужного
Кадрові рішення в Збройних силах України є «питаннями української влади», заявив радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван в ефірі телеканалу CBS News 4 лютого. Так високопосадовець відповів на запитання, чи був поінформований Білий дім про можливе звільнення головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.
«Уряд США не має так чи інакше втручатися в це питання. Тому ми тримаємось осторонь цих кадрових рішень. І, звичайно, це суверенне право України і право президента України ухвалювати свої кадрові рішення. Ми чітко дали зрозуміти, що не збираємося брати участь у цьому конкретному рішенні», – сказав радник Байдена.
Раніше цього тижня, 2 лютого, видання The Washington Post із посиланням на двох осіб, обізнаних із питанням, повідомило, що Україна поінформувала Білий дім про те, що президент Володимир Зеленський вирішив звільнити генерала Валерія Залужного з посади головнокомандувача Збройних сил України.
Ввечері 29 січня низка медіа з посиланням на свої джерела повідомила, що головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного можуть звільнити. Зокрема, як повідомило агентству «Інтерфакс-Україна» близьке до військово-політичного керівництва країни джерело, домовленості про це було досягнуто під час зустрічі Валерія Залужного з президентом Володимиром Зеленським. При цьому відповідного указу президента не було.
Міністерство оборони України після цього оприлюднило коротку заяву: «Шановні журналісти, одразу відповідаємо всім: Ні, це неправда».
Також речник президента Сергій Никифоров в коментарі «Українській правді» на запитання, чи звільняв президент Залужного, відповів: «точно ні».
Попри те, що офіційно українська влада на різних рівнях заперечила наявність указу президента про звільнення Залужного, медіа продовжують вказувати на тривалі розбіжності у поглядах між президентом і головнокомандувачем на тлі складної ситуації на фронті й зменшення чи затримки західної підтримки для Києва.
Понад половина з 59 бойових зіткнень відбулася на Авдіївському напрямку – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 4 лютого на фронті відбулося 59 бойових зіткнень, із них понад половина зафіксована на Авдіївському напрямку, повідомив Генеральний штаб ЗСУ у вечірньому зведенні.
«На Авдіївському напрямку нашими захисниками відбито 21 атаку в районах населених пунктів Новобахмутівка, Степове, Авдіївка та ще 10 атак біля Тоненького, Сєверного, Первомайського, Невельського Донецької області, де ворог за підтримки авіації намагався прорвати оборону наших військ», – вказано в повідомленні.
Сили РФ атакували ще й на Лиманському, Бахмутському, Марʼїнському, Запорізькому напрямках і намагалися вибити українських військових із плацдарму на лівобережжі Дніпра в Херсонській області.
«Також ворог завдав 32 авіаційних удари та здійснив 37 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є поранені серед цивільного населення. Руйнувань та пошкоджень зазнали житлові будинки та інша цивільна інфраструктура», – відзначають українські військові.
Впродовж дня авіація Сил оборони завдала ударів по пʼяти районах зосередження особового складу противника, додають у Генштабі.
Білий дім виступив проти надання допомоги Ізраїлю без підтримки України
Адміністрація президента США виступає проти поданого в Палаті представників американського Конгресу законопроєкту про допомогу Ізраїлю без додаткових асигнувань на підтримау України, заявила речниця Білого дому Карін Жан-П'єр.
За її словами, Вашингтон рішуче виступає проти цих «хитрощів, які нічого не роблять для охорони кордону, нічого не роблять для допомоги жителям України» у самообороні та «позбавляють гуманітарної допомоги цивільне палестинське населення».
3 лютого спікер Палати представників Майк Джонсон заявив, що наступного тижня Палата представників США голосуватиме за законопроєкт про допомогу Ізраїлю у розмірі понад 17 мільярдів доларів. Він твердить, що «зараз США не мають часу розглядати пакет, який поєднує допомогу Україні та Ізраїлю».
Раніше, 2 лютого, лідер більшості в Сенаті Чак Шумер заявив, що наступного тижня Сенат США голосуватиме за додатковий законопроєкт про національну безпеку, який включає двопартійну угоду щодо безпеки кордонів та допомогу Україні та Ізраїлю.
Пакет включає допомогу Ізраїлю, Україні та Тайваню, а також фінансування безпеки кордонів і додаткові гроші для реалізації нової політики, передбаченої законопроєктом. Йдеться про нові повноваження щодо обов’язкового закриття кордону, якщо щоденний перетин кордону перевищує 5 000 осіб на день, реформу системи надання притулку, прискорена процедура розгляду заяв та припинення практики затримання та звільнення мігрантів.
Переговори щодо цих змін у прикордонній політиці відклали голосування за законопроєкт на кілька місяців.
Зеленський на Дніпропетровщині подякував силам ППО «за влучні дії»
Президент України Володимир Зеленський 4 лютого відвідав розташування Повітряного командування «Схід» Збройних сил України та вручив державні нагороди пілотам, повідомляє офіційний сайт глави держави про відвідини Дніпропетровської області.
Командувач Повітряного командування «Схід» Іван Теребуха розповів Зеленському про прикриття з повітря міст і громад, об’єктів критичної інфраструктури та лінії фронту.
«Президентові розповіли деталі серії російських атак із використанням БпЛА на об’єкти у Дніпропетровській області та заходи з підсилення ефективності роботи українських мобільних вогневих груп і радіоелектронної боротьби для відбиття ударів ворожих дронів.
Також обговорювалися особливості застосування західних і гібридних систем ППО, перспективи зміцнення спроможностей ПвК «Схід» з урахуванням майбутніх надходжень озброєння», – ідеться в повідомленні.
Володимир Зеленський нагородив бойових пілотів орденами Богдана Хмельницького І-ІІ ступенів та «За мужність» І ступеня.
«Я бачу перед собою потужних воїнів, які захищають наше небо і з неба захищають Україну, наші домівки, наших людей – дітей і дорослих. Дякую за ваші влучні дії, за знищення ворога. Бажаю вам усім здоров’я та перемоги. І побратимам вашим також перекажіть нашу подяку», – сказав президент.
Раніше цього ж дня Володимир Зеленський побував на позиціях Збройних сил поблизу села Роботине в Запорізькій області.
«Наказу покидати позиції не було». Боєць ЗСУ 46 днів наодинці бився з окупантами в тилу
Піхотинець 22 окремої механізованої бригади ЗСУ Володимир Гудім – єдиний, хто залишився живим на своєму спостережному пункті під час наступу армії РФ в районі Кліщіївки біля Бахмуту восени минулого року. Півтора місяці (46 днів) він майже без їжі та води, із пораненням, переховувався, паралельно знищуючи російських штурмовиків.
Журналісти проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії» поговорили з бійцем у шпиталі, де він відновлюється після ампутації ступні. Читайте і дивіться тут
РФ стверджує, що внаслідок обстрілу пекарні в окупованому Лисичанську загинули 28 людей
В окупованому місті Лисичанськ Луганської області завершилися пошуково-рятувальні роботи на місці, де розташовувалася двоповерхова пекарня, заявили 4 лютого в російському міністерстві з питань надзвичайних ситуацій. За останніми даними, внаслідок обстрілу пекарні загинули 28 людей, у тому числі дитина, ще 10 людей постраждали.
Угруповання «ЛНР», яке діє на Луганщині, звинуватило в обстрілі українських військових.
Українське командування цю інформацію наразі не коментувало.
3 липня 2022 року ЗСУ відійшли з Лисичанська. Наразі місто окуповане російськими військовими.
Окупований російськими військовими Донецьк також часто потрапляє під обстріли, там лунають вибухи. 1 вересня 2023 року через атаку по місту постраждало понад 10 людей, а 6-річна дівчинка загинула.
1 листопада 2023 року в Будьоннівському районі окупованого Донецька на вантажній залізничній станції Мушкетове сталася пожежа. Підконтрольне РФ угруповання «ДНР» заявило про нібито двох загиблих під час удару по станції. Підтвердити правдивість заяв окупаційної влади неможливо.
На територіях, захоплених силами РФ до 2022 року, як і на новоокупованих, часто відбуваються вибухи. Найчастіше вдається геолокувати ураження військових складів чи нафтобаз армії РФ. Українська влада неодноразово заявляла, що завдає лише точних ударів, намагаючись мінімізувати наслідки для цивільних.
У Росії на тлі санкцій зросло число авіаційних інцидентів – WSJ
У Росії у 2023 році зафіксовано зростання авіаційних інцидентів, пише видання The Wall Street Journal. Воно посилається на німецьку дослідницьку компанію Jacdec, яка збирає інформацію про авіапригоди по всьому світу.
За цими даними, в РФ у 2023 році сталося не менш як 74 інциденти з літаками, розрахованими на перевезення щонайменше 19 пасажирів, а за 2022 рік було відомо про 36 пригод.
За відомостями дослідницької компанії Cirium, які також наводить видання, у Росії на кожні 100 тисяч вильотів у 2023 році траплялося близько 10 подій, а роком раніше – лише пʼять.
Хоча серйозних збитків і катастроф у більшості випадків удалося уникнути, опитані WSJ фахівці з безпеки попереджають, що постійні технічні проблеми створюють значний ризик для пасажирів і посилюють тиск на пілотів.
Значна частина авіаційних інцидентів у Росії, на думку експертів, найімовірніше, повʼязана з санкціями, що забороняють іноземним компаніям обслуговувати літаки російських авіакомпаній та постачати запчастини для них.
Як зазначає WSJ, до статистики увійшли й авіапригоди, не повʼязані з технічними несправностями, наприклад, влучання птахів у двигун, а також аварія літака засновника угруповання ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина.
Російська авіаційна влада, нагадує видання, регулярно заявляє, що санкції не позначаються на безпеці польотів у Росії. Проте співрозмовники видання вважають, що це не так.
«У них немає доступу до запчастин, вони мало що можуть зробити», – сказав директор зі стратегії та політики безпеки правозахисної організації Flight Safety Foundation Генрі Ґурджі, додавши, що хоча в Росії «роблять усе, що можуть», щоб підтримувати робочий стан. літаків, санкції «вже починають серйозно впливати».
До початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну парк російських авіакомпаній налічував загалом 1031 літак, розрахований на перевезення від 19 пасажирів. Майже дві третини флоту складали літаки виробництва Boeing та Airbus, наводить WSJ дані дослідницької компанії Cirium.
«Росавіація» в середині грудня 2023 року оголосила, що на повітряному транспорті в РФ «відсутня тенденція до зростання кількості авіаційних інцидентів». «Росавіація» тоді не пояснювала, що стало приводом для такої заяви, але російські незалежні ЗМІ та іноземні медіа неодноразово писали про зростання кількості авіапригод.