Після атак РФ дві ГЕС вивели з експлуатації – «Укргідроенерго»
Після вчорашніх російських атак дві гідроелектростанції вивели з експлуатації, повідомляє у телеграмі компанія «Укргідроенерго».
«На сьогодні вся гідрогенерація зазнала нищівних пошкоджень. Знищене обладнання потребує чималих зусиль для ремонту, відновлення і значних фінансових коштів. Нині підтримка, допомога і рішучі дії міжнародної спільноти як ніколи надзвичайно важливі », – йдеться у повідомленні.
В «Укргідроенерго» зауважили, що під час атаки РФ 8 травня значних уражень було завдано і обʼєктам гідроенергетики.
У ніч на 8 травня російські сили завдали комбінованого удару ракетами різних типів та ударними БПЛА, застосувавши 55 ракет та 21 ударний безпілотник. Як повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ, українські військові збили 39 ракет та 20 ударних дронів.
За даними Міненерго, сили РФ атакували об’єкти генерації та передачі електроенергії у шести областях – Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій, Львівській, Івано-Франківській, Вінницькій областях.
У коментарі Радіо Свобода керівник «Укренерго» Володимир Кудрицький заявив, що під час цієї атаки більшість ударів були по електростанціям, які виробляють електроенергію, але також було влучання в один з об’єктів компанії. Він нагадав, що підстанції «Укренерго» транспортують та передають електроенергію.
Російські військові з жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак.
У березні цього року Росія відновила атаки по об’єктах критичної інфраструктури в Україні, зокрема, здійснивши 22 березня найбільш масштабну атаку на українську енергетику за останній час. Тоді РФ завдала удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі. У компанії «Укргідроенерго» повідомили про серйозні пошкодження. Згодом цілями російських атак були Канівська та Дністровська ГЕС.
Розвідка Британії: кількість обстрілів РФ у районі Часового Яру у квітні зросла на 200%
У квітні російські обстріли на сході України посилилися на 17% порівняно з березнем, заявила розвідка Великої Британії 5 травня.
У Міноборони Британії повідомили, що понад три чверті з них відбулися в районі Авдіївки, Часового Яру та Мар’їнки.
«Кількість обстрілів у районі міста Часів Яр з березня по квітень зросла на 200%. Це майже напевно є відображенням нових спроб Росії встановити контроль над містом», – вважають аналітики.
Розвідка Британії наголошує, що незважаючи на значне збільшення кількості атак на цьому напрямку, Росія здобула лише «незначні тактичні перемоги в цьому районі протягом квітня і майже напевно зазнала значних втрат».
Раніше головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що вище російське військово керівництво поставило задачу своїм військам захопити Часів Яр до 9 травня.
За даними американського Інституту вивчення війни, Часів Яр є оперативно важливим населеним пунктом, оскільки може стати для сил РФ плацдармом для початку наступальних операцій на Дружківку та Костянтинівку, які, як пишуть аналітики, «слугують фортецями для чотирьох великих міст Донецької області» (крім Дружківки і Костянтинівки, йдеться про Словʼянськ і Краматорськ, також розташовані на півночі Донеччини – ред.).
Сі Цзіньпін після Сербії відвідує Угорщину
Лідер Китаю Сі Цзіньпін сьогодні відвідує Будапешт, однією з тем переговорів із прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, як очікується, стане війна РФ проти України.
До столиці Угорщини китайський лідер прибув пізно ввечері напередодні із Сербії. У Белграді він зустрівся із сербським президентом Олександром Вучичем. Раніше Сі Цзіньпін провів два дні у Франції, обговорюючи з Еммануелем Макроном та лідерами ЄС головним чином питання торгівлі. Учасники переговорів з європейської сторони також стверджували, що переконували Сі вплинути на російського президента Володимира Путіна з метою якнайшвидшого завершення війни в Україні.
Позиція Угорщини стосовно війни відрізняється від позиції більшості країн ЄС. Угорщина не надає Україні зброю і нерідко критикує владу України, а також закликає Київ до мирних переговорів із Росією без попередніх умов, що для України є неприйнятним.
Напередодні президент України Володимир Зеленський та Віктор Орбан провели телефонні переговори.Подробиці не повідомляються. Зокрема не відомо, чи пов’язані вони із візитом Сі Цзіньпіна та можливим обговоренням з ним будь-яких мирних ініціатив.
Очікується, що під час візиту Сі Цзіньпіна до Угорщини буде підписано низку інвестиційних угод. На тлі напруженості у відносинах між ЄС та Китаєм Угорщина залишається одним із найважливіших торгових партнерів Пекіна у регіоні.
Під час візиту до Сербії, яка є кандидатом на вступ до ЄС, але підтримує тісні зв’язки з Росією та Китаєм, було підписано угоду про стратегічне партнерство. Вучич запевнив китайського лідера в тому, що Белград вважає Тайвань частиною КНР, а Сі Цзіньпін сказав, що обидві країни хочуть спільно протистояти гегемонії. Говорячи про війну в Україні, Сі знову назвав її «кризою» і зазначив, що її причини ніяк не пов’язані з Китаєм.
Хоча Китай заявляє, що є нейтральною стороною, його критикують за відмову засудити Москву за її повномасштабне вторгнення в Україну. За останні роки Китай і Росія розширили економічне співробітництво і дипломатичні контакти, а після повномасштабного вторгнення в Україну їхнє стратегічне партнерство лише посилилося.
Україна та Ірландія починають роботу над безпековою угодою – Зеленський
Україна та Ірландія розпочинають підготовку двосторонньої безпекової угоди, повідомив президент України Володимир Зеленський у мережі Х.
Про це йшлося під час телефонної розмови 9 травня з прем’єр-міністром Ірландії Саймоном Гаррісом.
«Нейтралітет Ірландії не означає нехтування справедливістю і відновленням миру», – зазначив президент.
Він також додав, що прем’єр Ірландії підтвердив свою участь у саміті миру у Швейцарії.
Раніше девʼять безпекових угод у межах декларації про підтримку України, ухваленої у Вільнюсі в липні 2023 року країнами «Групи семи», уже підписали з Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією,Нідерландами, Фінляндією, Латвією.
У березні Офіс президента повідомив, що Україна веде схожі переговори з вісьмома країнами: США, Японією, Румунією, Норвегією, Іспанією, Грецією, а також з ЄС.
Після атак РФ в енергосистемі є значний дефіцит. «Укренерго» попереджає про обмеження споживання
Компанія «Укренерго» заявляє про значний дефіцит електроенергії в енергосистемі України після російських атак, сьогодні знову буде обмеження споживання для промисловості, але також не виключені відключення побутових споживачів.
«В енергосистемі протягом майже всієї доби, за винятком денних годин, наявний значний дефіцит електроенергії. Причина – масштабні пошкодження українських електростанцій, через які вони не можуть виробляти стільки ж електроенергії, як до атаки. Вдень обсяг дефіциту електроенергії зменшується завдяки активній роботі електростанцій на ВДЕ (відновлювальних джерелах енергії). В інші години нестача електроенергії є значною», – йдеться у повідомленні, оприлюдненому в фейсбуці.
Для уникнення відключень побутових споживачів «Укренерго» застосовує всі можливі заходи подолання дефіциту: імпорт та аварійну допомогу з країн Європи, обмеження споживання промислових споживачів.
У компанії повідомляють, що сьогодні ввечері – з 18:00 до 24:00 – будуть діяти графіки обмеження потужності для промислових споживачів, але, якщо споживання продовжить зростати, можливе застосування аварійних відключень для побутових споживачів.
«Укренерго» закликає споживати електроенергію ощадливо, особливо з 18:00 до 24:00.
У ніч на 8 травня російські сили завдали комбінованого удару ракетами різних типів та ударними БПЛА, застосувавши 55 ракет та 21 ударний безпілотник. Як повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ, українські військові збили 39 ракет та 20 ударних дронів.
За даними Міненерго, сили РФ атакували об’єкти генерації та передачі електроенергії у шести областях – Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій, Львівській, Івано-Франківській, Вінницькій областях.
Через дефіцит електроенергії компанія «Укренерго» ввечері 8 травня запроваджувала тимчасові обмежень на енергопостачання для промисловості та бізнесу.
Російські військові з жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак.
У березні цього року Росія відновила атаки по об’єктах критичної інфраструктури в Україні, зокрема, здійснивши 22 березня найбільш масштабну атаку на українську енергетику за останній час. Тоді РФ завдала удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі. У компанії «Укргідроенерго» повідомили про серйозні пошкодження. Згодом цілями російських атак були Канівська та Дністровська ГЕС.
Депутати ухвалили закон про збільшення штрафів за порушення правил мобілізації
Верховна Рада ухвалила в цілому за законопроєкт №10379, який передбачає збільшення штрафів для порушників закону про мобілізацію, повідомив у своєму телеграмі народний депутат Ярослав Железняк.
Рішення ухвалили 256 парламентарів.
За ухилення від мобілізації у воєнний час передбачені штрафи для громадян від 17 до 25 тисяч гривень, для посадових та юридичних осіб – від 34 до 59 тисяч гривень.
Тепер прийнятий законопроєкт мають підписати спікер ВР, а потім президент. Після чого закон набуде чинності наступного дня після оприлюднення законі.
Відповідно до нових правил, за неявку до ТЦК за повісткою, ухилення від постановки на облік та за несвоєчасне оновлення даних призначатимуть мінімальний штраф у 17 тисяч гривень. А підприємства, які ігнорують необхідність ведення військового обліку працівників, каратимуть на суму від 34 тисяч гривень.За повторні порушення штрафи будуть збільшувати.
Відповідно до чинних норм, за порушення правил військового обліку передбачений штраф від 510 до 850 гривень. За повторне правопорушення штраф збільшується від 850 до 1 700 гривень.
Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.
Документ, серед іншого, передбачає, що чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника. Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.
Президентка Європарламенту прибула до Києва з візитом
Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола заявила про візит до Києва.
«Знову в країні відважних. У Києві в День Європи», – написала вона в соцмережі Х.
На оприлюдненому відео видно, що її зустрічає голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова у соцмережі Х написала, що «дуже символічний візит у символічний день».
Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола активно підтримує Україну, в тому числі в питанні євроінтеграції.
Наприкінці квітня президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова вже в червні цього року розпочати переговори щодо вступу до ЄС.
У лютому президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що так звана переговорна рамка про вступ України до ЄС «навряд чи буде готова» до початку виборів у Євросоюзі, що відбудуться у червні 2024 року.
Європейська рада 14 грудня вирішила розпочати переговори про вступ України і Молдови до Європейського союзу, а також надала Грузії статус кандидата в члени ЄС.
Рада звільнила Сольського з посади міністра агрополітики
Верховна Рада звільнила Миколу Сольського з посади міністра аграрної політики. Про це у телеграмі повідомили депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк та депутат від фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко.
«За» проголосували 273 парламентарі.
Микола Сольський очолював міністерство від березня 2022 року.
Національне антикорупційне бюро України 23 квітня заявило, що ексголову аграрного комітету Верховної Ради – чинного міністра викрили на заволодінні державною землею на 291 мільйон гривень і спробі заволодіння землею ще на 190 мільйонів гривень. Згодом суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 червня із можливістю внесення застави у понад 75 мільйонів гривень. 26 квітня стало відомо, що за Миколу Сольського внесли заставу, його звільнили з-під варти.
Сольський, у свою чергу, заявив, що у справі про заволодіння державною землею йдеться про події 2017-2018 років, коли він був адвокатом і не був ані міністром аграрної політики і продовольства України, ані головою комітету Верховної Ради України з питань аграрної і земельної політики. Він зазначив, що справа «стосується спору між державними підприємствами і фізособами, зокрема військовими АТО за землі, які були надані останнім у володіння відповідно до закону». Сольський запевнив, що «гарантує максимальну відкритість» для встановлення істини.
ОВА: війська РФ вночі завдали удару по Бериславу на Херсонщині, пошкоджена школа
Російські війська вночі завдали удару по Бериславу на Херсонщині, пошкоджена школа, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Російська авіація продовжує атакувати Берислав. Вночі на місто скинули дві керовані авіабомби. «Прилетіло» на подвірʼя місцевої школи. Внаслідок цього зруйновано освітні приміщення, а також котельню», – написав він у телеграмі.
Прокудін додав, що через ці удари потерпілих серед цивільних немає.
8 травня російські війська завдали чергового удару по Харкову, поціливши стадіону на території школи. За даними місцевої влади, через це постраждали семеро людей, серед них було четверо дітей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Рада звільнила з посади віце-прем’єра Кубракова. Він заявив, що з ним це рішення не обговорювали
Верховна Рада звільнила віцепрем’єр-міністра з відновлення України, міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова. Про це повідомляють народні депутати присутні на засіданні парламенту.
Рішення підтримали 272 депутати.
Народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк зазначив, що самого віце-премʼєра не було в залі.
За пів години до звільнення Кубраков написав на своїй сторінці у фейсбуці, що не обговорював з керівництвом фракції «Слуга народу» і очільником уряду Денисом Шмигалем ймовірність свого звільнення.
Він також зазначив, що не був запрошений на засідання фракції «Слуга народу» та профільного комітету у Верховній Раді.
«Завжди готовий до відкритого діалогу та детального звіту щодо роботи Міністерства за всіма напрямками у моїй відповідальності», – додав Кубраков.
Раніше народні депутати повідомили, що у ВР сьогодні мають розглянути звільнення двох міністрів – Олександра Кубракова, про відставку якого вже зареєстрована постанова і міністра агрополітики Миколи Сольського, якого підозрюють у заволодінні державною землею.
Олександр Кубраков очолив Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури у грудні 2022 року. Однак у президентській фракції «Слуга народу» вирішили знову розділити це відомство.
Через атаки РФ на Донеччині та Дніпропетровщині постраждали рятувальні підрозділи – ДСНС
Російські війська вночі завдали удару по Лиману Донецької області – пошкоджена місцева пожежно-рятувальна частина, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За повідомленням, внаслідок удару пошкоджені два автомобілі, в’їзні ворота й огорожа, а також внутрішнє облаштування будівлі й вікна.
У ДСНС додають, що у Нікополі на Дніпропетровщині ранкова російська атака спричинила пошкодження двох службових автомобілів, будівлі пожежно-рятувальної частини та боксу.
Постраждалих серед особового складу внаслідок цих обстрілів немає.
Рятувальники регулярно потрапляють під російські обстріли під час виконання своїх обов’язків.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Війська РФ обстріляли Херсонщину, постраждав чоловік у власному будинку – ОВА
Російські війська атакували село Олександрівка Станіславської громади на Херсонщині. Унаслідок удару поранено 74-річного місцевого жителя у власній оселі, повідомила 9 травня обласна військова адміністрація.
«Він отримав контузію, вибухову та черепно-мозкову травму, уламкові поранення ніг та голови», – йдеться у дописі.
Раніше голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін писав, що за добу через обстріли РФ одна людина була поранена.
«Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області, зокрема пошкоджено 12 багатоповерхівок та 54 приватних будинки. Були зафіксовані влучання в об’єкти критичної та транспортної інфраструктури, адмінбудівлю, поштове відділення, об’єкти промисловості та газогони», – зазначено у повідомленні.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Рада сьогодні має розглянути звільнення двох міністрів – депутати
Верховна Рада сьогодні має розглянути звільнення двох міністрів – міністра агрополітики Миколи Сольського, якого підозрюють у заволодінні державною землею, та віцепрем’єр-міністра з відновлення України, міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова, про відставку якого вже зареєстрована постанова. Про це у телеграмі повідомив народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк.
За його словами, відповідну заява Сольського у зранку має розглядати профільний комітет, після цього зала парламенту.
Железняк поінформував, що комітет з питань транспорту вже підтримав звільнення Олександра Кубракова.
Також про це повідомив депутат від фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко.
Олександр Кубраков очолив Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури у грудні 2022 року. Однак у президентській фракції «Слуга народу» вирішили знову розділити це відомство.
Національне антикорупційне бюро України 23 квітня заявило, що ексголову аграрного комітету Верховної Ради – чинного міністра викрили на заволодінні державною землею на 291 мільйон гривень і спробі заволодіння землею ще на 190 мільйонів гривень. Згодом суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 червня із можливістю внесення застави у понад 75 мільйонів гривень. 26 квітня стало відомо, що за Миколу Сольського внесли заставу, його звільнили з-під варти.
Сольський, у свою чергу, заявив, що у справі про заволодіння державною землею йдеться про події 2017-2018 років, коли він був адвокатом і не був ані міністром аграрної політики і продовольства України, ані головою комітету Верховної Ради України з питань аграрної і земельної політики. Він зазначив, що справа «стосується спору між державними підприємствами і фізособами, зокрема військовими АТО за землі, які були надані останнім у володіння відповідно до закону». Сольський запевнив, що «гарантує максимальну відкритість» для встановлення істини.
Микола Сольський перебуває на посаді міністра від березня 2022 року.
Учасник російсько-української війни, боєць ЗСУ Сергій Єлісєєв із Дніпра загинув у бою на Донеччині. 31-річний військовий сам – з родини фронтовиків: його прадід-сапер Павло і прабабуся-медсестра Ганна пройшли Другу світову. В обох були непрості долі, а прабабусі Ганні, якій зараз 102 роки, випало ще й пережити смерть улюбленого правнука.
Це – одна з історій, які наразі представлені на виставці в Дніпропетровському історичному музеї імені Яворницького до Дня пам’яті та примирення. Зокрема, в експозиції поєднали світлини та біографії старших і молодших представників родів – учасників двох воєн: Другої світової та сучасної, з Росією.
Сімейна історія загиблого українського бійця Сергія Єлісєєва і його старших родичів-фронтовиків Соковців – у матеріалі Радіо Свобода.
ОГП: в Україні зросла кількість дітей, постраждалих через російську агресію
Через російську агресію в Україні загинули 546 дітей, кількість постраждалих зросла до 1330 – такі дані станом на ранок 9 травня наводить у телеграмі Офіс генпрокурора.
Протягом останніх днів внаслідок російського обстрілу Харкова 8 травня постраждали четверо дітей – дівчинка 8 років, двоє хлопчиків 14 років, хлопчик 15 років, обстрілу Нікополя на Дніпропетровщині 7 травня постраждала 6-річна дівчинка, 6 травня через російські атаки Угроїдів на Сумщині та Борової на Харківщині постраждали двоє підлітків віком 15 і 14 років та 16-річна дівчина відповідно.
За даними Офісу генпрокурора, найбільше постраждало дітей у таких областях: Донецькій – 530, Харківській – 365, Херсонській – 150, Дніпропетровській – 137, Київській – 130, Запорізькій – 108, Миколаївській – 104.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні раніше повідомила, що в березні 2024 року в Україні було вбито або поранено щонайменше 604 цивільні особи, що на 20 відсотків більше, ніж у лютому. За повідомленням, у березні внаслідок російської агресії загинули або були поранені щонайменше 57 дітей – це вдвічі більше, ніж у лютому.
«Зростання кількості жертв серед цивільного населення в березні відбулося переважно через атаки російських збройних сил із застосуванням ракет і боєприпасів по всій території України, а також збільшення кількості повітряних бомбардувань поблизу лінії зіткнення», – йдеться у звіті.
В ООН також верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Обстріл стадіону у Харкові: троє дітей в реанімації, кількість постраждалих зросла до семи – влада
Внаслідок вчорашнього російського обстрілу стадіону на території школи у Харкові постраждало семеро людей, серед них чотири дитини, повідомив вранці, 9 травня, голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
Щодо стану поранених дітей, у ОВА уточнили, що троє пацієнтів перебувають в реанімації у тяжкому стабільному стані:
- 15-річний пацієнт в реанімації, виконана хірургічна обробка ран;
- 14-річний хлопець – тяжкий, стабільний, переведений з операційної в реанімацію;
- 14-річний пацієнт – в реанімації, видалено уламки, проведена операція, лікарі намагаються зберегти кінцівку, написав Синєгубов.
- 8-річна дівчинка отримала поверхневу травму, виписана на амбулаторне лікування.
Раніше Синєгубов повідомляв про п’ятьох поранених унаслідок атаки РФ на Харків вдень, 8 травня.
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова і Харківщини. Як заявив міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ОВА: унаслідок обстрілу Нікополя загинули дві людини, ще двох – поранено
Війська Росії вранці обстріляли з артилерії Нікополь Дніпропетровської області. Унаслідок атаки дві людини загинули, ще двох – поранено, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Ворожа артилерія обірвала життя 62-річного чоловіка та жінки 65 років. З пораненнями чоловіки – 39 та 67 років», – йдеться у повідомленні.
У ОВА зазначили, що унаслідок атаки виникла пожежа у приватному будинку, пошкоджено ще дві приватні оселі та п’ять багатоквартирних будинків.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Армія РФ за добу втратила близько 1300 військових – Генштаб ЗСУ
Російська армія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 478 730 своїх військових, зокрема 1300 – за останню добу – такі дані станом на ранок 9 травня наводить український Генштаб.
Щодо втрат російської техніки, то в командуванні заявили про такі:
- танки – 7429 (+11 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 14281 (+35)
- артилерійські системи – 12340 (+23)
- РСЗВ – 1058 (+1)
- засоби ППО – 793 (+1)
- літаки – 349
- гелікоптери – 325
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 9775 (+47)
- крилаті ракети – 2192 (+41)
- кораблі /катери – 26
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 16618 (+69)
- спеціальна техніка – 2027 (+8).
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Міноборони Великої Британії 28 квітня заявило, що, за його оцінками, Росія у війні проти України втратила близько 450 тисяч військовослужбовців вбитими і пораненими, а також 10 тисяч одиниць бронетехніки. Крім того, за даними відомства, ще десятки тисяч дезертирували. При цьому наведені дані не включають вбитих найманців зі складу російських «приватних військових компаній на кшталт «Вагнера» – їхня кількість невідома, наголосили у Міноборони Британії.
Міністр оборони США Ллойд Остін 19 березня заявив, що щонайменше 315 тисяч російських військовослужбовців були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Американський Інститут вивчення війни у своєму нещодавньому звіті зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.
Росія: влада каже про атаки на Бєлгород та нафтобазу під Анапою
У ніч на 9 травня була атакована нафтобаза у селі Юрівка під Анапою, повідомили в оперативному штабі Краснодарського краю РФ. Також про вибухи у Бєлгороді заявив губернатор В’ячеслав Гладков. Російська влада звинувачує в атаках Збройні сили України.
«За даними ЄДДС Анапи, близько шести БпЛА було придушено, проте дещо впало на території нафтобази. В результаті почалася пожежа – пошкоджено кілька резервуарів», – йдеться у повідомленні.
Місцеві жителі поширили у соціальних мережах відео наслідків атаки на нафтобазу під Анапою і зазначили про приліт семи дронів.
Також влада російського регіону повідомила про повітряну атаку на місто Бєлгород і Бєлгородський район. Гладков заявляє про вісьмох постраждалих місцевих жителів.
Редакція Радіо Свобода не може перевірити ці дані з незалежних джерел.
Українська влада ці повідомлення наразі не коментувала.
Влада Бєлгородської й інших областей Росії, що межують з Україною, регулярно повідомляють про атаки українських безпілотників. Київ ці заяви зазвичай не коментує.
Генштаб ЗСУ: на фронті за добу відбулось майже 150 бойових зіткнень
В Україні на фронті впродовж доби було зафіксовано 146 бойових зіткнень, йдеться у повідомленні Генерального штабу ЗСУ 9 травня.
«На Авдіївському напрямку, нашими захисниками відбито 45 атак в районах населених пунктів Новоолександрівка, Євгенівка, Сокіл, Новоселівка Перша, Калинове, Новопокровське, Семенівка, Уманське, Нетайлове та Невельське Донецької області», – вказано у повідомленні.
За даними Генштабу, на Бахмутському напрямку ЗСУ відбили 26 атак російської армії в районах населених пунктів Білогорівка Луганської області; Андріївка, Верхньокам’янське, Новий, Виїмка, Іванівське та Кліщіївка Донецької області.
Також 19 разів війська РФ атакували позиції українських військ на Оріхівському напрямку.
«На Куп’янському напрямку нашими воїнами відбито 16 атак в районах населених пунктів Петропавлівка, Синьківка, Іванівка, Берестове Харківської області; Стельмахівка Луганської області», – зазначено у звіті.
По 11 атак військ РФ Збройні сили України відбила на Лиманському і Новопавлівському напрямках, повідомили військові.
«Протягом доби авіація Сил оборони та підрозділи ракетних військ завдали ударів по трьох засобах протиповітряної оборони, двох артилерійських засобах, 10 районах зосередження особового складу та одному іншому важливому об’єкту противника», – розповіли у Генштабі.