«Укренерго» вже четвертий день поспіль не планує вимкнень світла в Україні
Четвертий день поспіль «Укренерго» не планує обмежень споживання електроенергії, повідомила пресслужба компанії.
«31 травня відключення не прогнозуються. При зміні ситуації в енергосистемі про застосування заходів обмеження споживання буде повідомлено додатково», – йдеться у дописі.
Раніше гендиректор енергетичної компанії Yasno Сергій Коваленко пояснював відсутність відключень світла із виходом з ремонту одного енергоблоку АЕС. Однак, він зазначив, що «радіти рано, адже у весняно-літній період у ремонти виводитимуть інші енергоблоки».
Також начальник Департаменту балансової надійності оператора системи передачу «Укренерго» Роман Грабчак попереджав, що протягом літа очікуються дефіцити в енергосистемі, їхній пік може припасти на липень.
Російські війська цієї весни неодноразово атакували об’єкти енергетичної інфраструктури в Україні. Зокрема, вночі і вранці 8 травня, за даними Міненерго, сили РФ атакували об’єкти генерації й передачі електроенергії у шести областях – Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій, Львівській, Івано-Франківській, Вінницькій областях. Після цього через дефіцит електроенергії компанія «Укренерго» запровадила спершу обмеження на енергопостачання для промисловості й бізнесу, згодом – відключення для побутових споживачів.
Після хвилі масованих російських атак на об’єкти української енергетичної інфраструктури Міністерство енергетики України оцінило збитки для енергосистеми в понад мільярд доларів, розповів профільний міністр Герман Галущенко.
Генштаб: на фронті за день було 84 зіткнення, половина – на двох напрямках
Від початку доби на фронті відбулося 84 бойові зіткнення, із них половина – на Курахівському і Покровському напрямках, повідомив у зведенні станом на 19:00 Генеральний штаб ЗСУ.
«На Покровському напрямку ворог за підтримки авіації здійснив 21 спробу прорвати рубежі нашої оборони. Бойові зіткнення тривають у районі Сокола (на двох ділянках), Новоолександрівки і Прогресу. По Олександрополю окупанти били п’ятьма КАБами, ще одну таку бомбу задіяли для бомбардування Нью-Йорка на Донеччині. Уманське і Новоселівка зазнали атак некерованими авіаційними ракетами – 12 і 11 відповідно», – йдеться в повідомленні.
«На Курахівському напрямку в районі міста Красногорівка українські воїни відбивають чотири штурмові дії противника. Загалом росіяни здійснили 21 атаку», – додали в Генштабі.
У ніч проти 30 травня проєкт DeepState повідомив про черговий поступ російської армії на захід від Донецька – цього разу в районі Нетайлового Донецької області. Агресор наблизився до Карлівського водосховища і Карлівки. Як пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, звідти РФ може вибирати, куди йти далі – на захід на Селидове й Покровськ, або звернути південніше – і спробувати з півночі підійти до Курахового.
На цьому тлі головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив про те, що агресор стягує нові сили на північ Харківської області – хоча й їх, за словами командувача, не вистачить для прориву оборони України. Очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов також повідомив, що готується евакуація з міста Золочів – за його словами, він стане наступною ціллю армії Росії.
Зеленський: Україна уклала вже 12 безпекових угод на понад 23 млрд доларів допомоги
Україна підписала вже 12 безпекових угод, у яких зафіксовано понад 23 мільярди доларів військової та фінансової підтримки для країни, написав 30 травня у телеграмі президент Володимир Зеленський.
Зеленський нагадав, що напередодні були укладені три документи з Іспанією, Бельгією, Португалією.
Він зазначив, що вони передбачають співпрацю у сфері оборони, чітку підтримка вступу України до Євросоюзу та НАТО, а також участь і допомогу в залученні якомога ширшого кола світових лідерів до Глобального саміту миру.
На початку травня президент України Володимир Зеленський повідомляв про підготовку семи нових двосторонніх безпекових угод, зокрема зі США.
Девʼять безпекових угод у межах декларації про підтримку України, ухваленої у Вільнюсі в липні 2023 року країнами «Групи семи», раніше підписали з Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією,Нідерландами, Фінляндією, Латвією.
У березні Офіс президента повідомив, що Україна веде схожі переговори з вісьмома країнами: США, Японією, Румунією, Норвегією, Іспанією, Грецією, а також з ЄС.
Єврокомісія виступає за присутність у марафоні ЗМІ, які «виражають погляди демократичної опозиції»
У Єврокомісії пропонують українській владі оцінити, чи забезпечує телемарафон «Єдині новини» плюралізм ЗМІ. Про це заявили у відповідь на запит Радіо Свобода щодо відповідності телемарафону законодавству ЄС про свободу слова і медіа.
«Регулювання медіа в ЄС, а точніше Директива про аудіовізуальні медіапослуги, передбачає дотримання Хартії основних прав ЄС, включаючи повагу до плюралізму ЗМІ. У цьому контексті українській владі пропонується оцінити, чи виконує телемарафон цю функцію і є найкращою платформою для вільного обміну думками між українцями і зміцнення згуртованості й стійкості українського суспільства», – зазначили у Єврокомісії.
В органі виконавчої влади ЄС також зауважили, що телемарафон має охоплювати «якомога ширше представництво ЗМІ України».
«Ми продовжуємо виступати за присутність в українському медіаландшафті й телемарафоні ЗМІ, які виражають погляди демократичної опозиції», – підкреслили в Єврокомісії.
На запитання щодо впливу телемарафону на подальшу євроінтеграцію України в Єврокомісії нагадали зміст свого звіту про розширення за 2023 рік і рекомендації «розробити дорожню карту для підтримки відновлення плюралістичного, прозорого і незалежного післявоєнного медіаландшафту» до осені 2024 року. Оновлену оцінку ситуації в Україні довкола медіа, зокрема, Єврокомісія оприлюднить якраз восени 2024-го.
У Єврокомісії наголосили, що «уважно стежать» за ситуацією зі свободою ЗМІ та плюралізмом медіа в Україні, виділяючи в цьому контексті важливість суспільного мовника.
«Незалежний суспільний мовник «Суспільне» відіграє важливу роль в українському медіаландшафті, надаючи простір для розмаїття думок. Суспільне дотримується стандартів незалежної журналістики і має хороший досвід трансляції контенту, який не піддається політичному впливу. Важливим чинником у функціонуванні Суспільного є його фінансування. Ми стурбовані тим, що фінансування з держбюджету наразі не вистачає для забезпечення сталого розвитку медіа та передбачених законом обсягів», – наголосили в Єврокомісії.
Зі свого боку, ЄС обіцяє продовження підтримки незалежних ЗМІ, зокрема громадського мовника і місцеві медіа.
«Зрештою, український уряд зобов’язаний забезпечити стабільну основу для незалежних медіа в Україні», – резюмували в Єврокомісії.
Читайте також: Держдепартамент США згадав про український телемарафон у своєму звіті про права людини
Відколи Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року, головні українські телеканали транслюють спільний контент – цілодобовий телемарафон «Єдині новини», який вони створюють у співпраці з високопоставленими представниками влади.
Водночас відсоток тих, хто вважає існування єдиного телемарафону виправданим, у 2023-му знизився із 58% до 41%, такі дані щорічного дослідження «Індексу медіаграмотності української аудиторії», оприлюднені в квітні.
Державний департамент США у своєму квітневому звіті про дотримання прав людини у світі в розділі про Україну згадав телемарафон. Згідно зі звітом, в Україні в 2023 році спостерігалися випадки порушення права на свободу слова.
«Конституція і закон передбачають свободу вираження поглядів, у тому числі для преси й інших ЗМІ, але влада не завжди поважала ці права. Президент Зеленський підписав указ про введення воєнного стану в лютому 2022 року після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, що дозволило подальше обмеження ЗМІ і свободи медіа. Наприклад, національний телемарафон – ротаційна платформа каналів, які дотримуються урядової лінії повідомлень про війну – забезпечив безпрецедентний рівень контролю над телевізійними новинами у прайм-тайм. Більше того, деякі ЗМІ повідомили про відсторонення від вигідних контрактів на мовлення і тиск з боку Офісу президента ще навесні 2022 року», – йшлося у звіті.
Воєнкори Радіо Свобода стали лауреатами премії «Честь професії»
Журналіст, воєнний кореспондент Радіо Свобода Мар’ян Кушнір і воєнний фотокореспондент Радіо Свобода Сергій Нужненко стали лауреатами українського конкурсу «Честь професії».
Їхній матеріал «ЗСУ пішли в контратаку під Бахмутом: перші кадри з поля бою» переміг у номінації «Найкраще новинне висвітлення резонансної події».
Церемонія нагородження п’ятнадцятого конкурсу «Честь професії» відбувається 30 травня.
На початку цього місяця журі й відбіркова комісія конкурсу професійної журналістики «Честь професії 2024» оголосили шортліст фіналістів у шести основних номінаціях і п’яти спецномінаціях. До переліку потрапили вісім матеріалів журналістів Радіо Свобода.
Загалом у 2024 році журі конкурсу отримали рекордну кількість матеріалів – 1240, з яких 990 матеріалів у основних номінаціях та 250 – у спеціальних номінаціях.
Мар’ян Кушнір вже ставав лауреатом українського конкурсу «Честь професії» – у 2022 році. Тоді його матеріал «Бій на Київщині: Українські військові пішли у контрнаступ» також переміг у номінації «Найкраще новинне висвітлення резонансної події».
У травні 2023 року Мар’ян Кушнір отримав спеціальну відзнаку від Bucha Journalism Conference. Нагороду він отримав за «непохитність відданості принципам і цінностям журналістської професії та винятковій мужності під час російсько-української війни».
Мар’ян Кушнір працює на Радіо Свобода з 2015 року, зараз він активно висвітлює події, пов’язані з повномасштабним вторгненням Росії в Україну. У березні 2022 року Мар’ян Кушнір, виконуючи редакційне завдання, постраждав внаслідок удару російських військ на Київщині – у нього діагностували контузію.
Фотограф Сергій Нужненко працює фотокореспондентом Радіо Свобода з 2016 року. З лютого 2022 року він стає воєнним фотокореспондентом Радіо Свобода. Нужненко знімав події на Київщині, Чернігівщині, Харківщині, а зараз переважно працює на Донбасі. Він є автором фото з Бучі й Ірпеня, які в своїх марках до річниці звільнення Київщини у березні 2023 року використала Укрпошта.
Роботи Сергія Нужненка доповнили міжнародну виставку #OntheFrontlinesofTruth, яку організували громадська організація Інститут масової інформації та міжнародна організація в галузі розвитку незалежних медіа Internews. Фотографії виставили на вокзалі у Вільнюсі.
Також знімок Нужненка про російську агресію в Україні увійшов у 100 фотографій 2022 року за версією журналу Time.
За часів Революції гідності Нужненко був одним з дев’яти «в’язнів Банкової».
Фоторепортажі Сергія Нужненка можна знайти тут.
Захід на межі: Україні дозволять бити по Росії?
- У ГУР заявили про знищення двох російських катерів в окупованому Криму: атакували їх морськими дронами Magura V5. Попередньо йдеться про катери «Тунец». У Керчі також лунали вибухи: місцеві пабліки писали про знищений катер «Мечта». Що відбувається у Криму?
- Президент США Джо Байден схиляється таки дозволити Україні удари по території РФ американською зброєю, пише видання The New York Times. Більш як десять країн вже дозволили Україні використовувати для цього їхню зброю. Видання Politiko пише, що німецький канцлер Олаф Шольц теж схильний передумати і надати Україні такий дозвіл. Що повпливало на зміну поглядів? Коли буде остаточне рішення?
- Україна все ще може перемогти у війні, але з допомогою союзників, заявив генсекретар НАТО під час неформальної зустрічі міністрів закордонних справ НАТО, що проходить у Празі. Деталі – від кореспондента Радіо Свобода.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Двоє людей поранені через обстріл Руської Лозової на Харківщині – ОВА
У селі Руська Лозова Харківського району 30 травня через російський обстріл поранені двоє місцевих жителів, повідомила обласна військова адміністрація.
Спочатку в ОВА повідомили про загибель 56-річного жителя, але згодом додали, що ця інформація не підтвердилася.
«Внаслідок обстрілу поранено двох місцевих мешканців. Одного чоловіка доставлено до лікарні у середньому стані, іншому надано допомогу на місці. Пошкоджень зазнали щонайменше три приватних будинки», – йдеться в повідомленні.
Російські військові практично щодня обстрілюють Харків і Харківську область.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
На тлі російського наступу на півночі Харківщини президент України Володимир Зеленський заявив, що для захисту Харкова від російських атак потрібні кілька додаткових систем протиповітряної оборони Patriot.
За даними ООН, щонайменше 45 цивільних осіб загинули і 189 зазнали поранень у Харківській області після того, як російські збройні сили розпочали наступ 10 травня.
У ГУР уточнили, що уразили чотири російські катери в Криму, з них два – знищені
Головне управління розвідки Міністерства оборони України уточнило, що під час операції в окупованому Криму в ніч на 30 травня було уражено чотири російські катери «Тунець», зокрема два з них знищені, як повідомляли раніше.
«Згідно з уточненими даними, внаслідок місії ГУР МО України спецпризначенці Group 13 знищили у Криму два ворожі катери КС-701 «Тунець» й уразили ще два судна такого ж типу. Тож загалом втрати держави-агресора Росії від атаки українськими ударними морськими дронами Magura V5 склали чотири швидкісні транспортно-десантні катери КС-701 «Тунець», – йдеться в повідомленні.
У ГУР не уточнили, яких саме пошкоджень зазнали два інші катери.
«Вказані засоби окупанти використовували для логістики і патрулювання акваторії поблизу тимчасово окупованого півострова», – заявили в розвідці.
Міноборони РФ втрат не підтверджувало.
«Тунець» – дизельний катер з алюмінієвим корпусом. Довжина – 8,8 метрів, ширина – 2,5 метра, пасажиромісткість – до шести осіб. Такі катери переважно перебувають у використанні російських прикордонників і МНС.
Як повідомляв кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, на сході окупованого Криму в Керчі вночі було чути канонаду. За даними Суспільного мовника, в місті було чути не менше шести вибухів, від яких тремтіли вікна в будинку. Телеграм-канал ASTRA писав про 20 вибухів.
Як стверджує голова підконтрольного Росії Мінтрансу Криму Микола Лукашенко, два пороми, автомобільний і залізничний, були пошкоджені уламками збитих ракет.
Міноборони РФ заявило про знищення восьми ракет над Азовським морем і такої ж кількості дронів над Чорним. Також стверджується, що російські військові нібито знищили два безекіпажні катери, які прямували в напрямку півострова.
Шрі-Ланка посилює контроль, щоб не допустити використання своїх громадян у війні РФ проти України
Шрі-Ланка посилить контроль, щоб спробувати запобігти нелегальному використанню своїх співгромадян у війні Росії проти України, заявив 30 травня міністр закордонних справ Тарака Баласурія.
За його словами, шріланкійців обманом змушують поїхати до Росії, де їм обіцяють хороші зарплати і пільги, натомість змушують брати участь у бойових діях.
Цього місяця Шрі-Ланка почала розслідування щодо незаконного вербування для участі у війні, виявивши 455 колишніх солдатів, які вирушили воювати на боці Росії.
«Ми вважаємо, що цифра може бути набагато більшою», – сказав Баласурія.
Він також повідомив, що Коломбо відправить делегацію до Москви в червні, щоб повернути десятки шріланкійців, які вже воюють на передовій і хочуть повернутися додому.
Водночас посол Росії в Шрі-Ланці Леван Джагарян заявив на пресконференції, що посольство співпрацюватиме з владою, щоб зупинити шріланкійців від нелегальних поїздок до Росії. Він заявив, що російський уряд не причетний до незаконного вербування.
За даними влади Шрі-Ланки, щонайменше 16 громадян цієї країни були вбиті в Україні, воюючи на боці російських військ.
Читайте також: Посольство Індії у РФ повідомило про загибель свого громадянина – рідні розповіли про його участь у війні проти України
Найманців із сусідніх із Шрі-Ланкою Індії й Непалу також вербували на війну Росії.
У лютому 2024 року влада Індії повідомила, що намагається повернути додому близько 20 громадян країни, які застрягли в російській армії.
Перед цим повідомляли, що в Україні на боці Росії за контрактом чи у складі приватних військових компаній воюють громадяни Непалу. Непальська влада заявляла, що їх близько 200, CNN називав число 15 тисяч. Після того, як щонайменше 10 непальців загинули в зоні боїв, Непал припинив видачу своїм громадянам дозволів на роботу в Росії та Україні. Катманду також вимагав від Москви припинити вербування непальців, а вже завербованих повернути додому.
Розвідка Великої Британії в квітні повідомила, що Росія продовжує вербувати іноземних громадян для вступу до лав російської армії для участі у бойових діях в Україні.
Як йшлося в повідомленні, «в останній листівці, написаній англійською мовою, іноземцям пропонували вступити в «спеціальний» підрозділ російської армії і вказували щомісячну зарплату у 2200 доларів, видачу 2000 доларів, російський паспорт, безплатне медичне обслуговування і навчання».
«Війна вже інша»: медик-доброволець про виклики на фронті
«Бундес» – доброволець та медик 3-ї окремої штурмової бригади. Початок повномасштабного вторгнення застав його у Запоріжжі, де «Бундес» працював хірургом в одній з приватних клінік. У березні 2022 року він як доброволець долучився до ТРО «Азов Київ», що брала участь у боях за Київську область і яка стала основою майбутньої 3-ї окремої штурмової бригади. Як медик «Бундес» брав участь у бойових діях на Запоріжжі, під Бахмутом, Авдіївкою, на Харківщині. Про ключові виклики, з якими доводиться стикатися медикам на фронті – він розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.
Латвія не обговорює присутність своїх військ в Україні – голова МЗС
Топ-дипломатка Латвії Байба Браже відкинула дискусії про можливу відправку латвійських військ до України. Таку заяву голова латвійського МЗС зробила в інтерв’ю Радіо Свобода.
«Я не спекулюю. Наразі це не обговорення», – сказала Браже, відповідаючи на запитання, за яких обставин її країна могла б розглянути можливість цього кроку.
Німецьке видання Der Spiegel повідомляло, що Естонія, Латвія, Литва і Польща можуть ввести свої війська в Україну, якщо Росія досягне серйозних успіхів на фронті. Представники країн Балтії, як випливає з публікації, повідомили про це німецьким колегам у Таллінні, критикуючи стриману позицію Берліна щодо відмови надати Україні далекобійну зброю й обмеження щодо ударів по території Росії.
Голова МЗС Латвії підтвердила, що її країна не обмежує застосування її зброї українськими силами для ударів по цілях на території Росії.
«Латвія ніколи не запроваджувала жодних обмежень на використання своєї зброї, оскільки право на самооборону за статутом ООН для України включає також законні військові об’єкти на території Росії. І ми це чітко бачимо в ситуації на Харківщині, коли російські війська настільки групувалися на російській території поблизу українського кордону. Вже буквально пізно запобігти цій атаці. Тому, що стосується нас, ми підтримуємо право України використовувати зброю проти законних військових цілей на території Росії», – заявила Браже.
Водночас вона відкинула побоювання, що Харків нібито може впасти під натиском російських сил.
«Українці воюють і фактично відтісняють росіян із низки позицій. Тому нам просто потрібно забезпечити Україну тим, що їй потрібно… Потрібен такий дозвіл, щоб у разі потреби застосувати цю зброю на території Росії. Також потрібна не лише протиповітряна оборона, а і вогневі можливості на великій відстані, здатності до точного удару. Потрібна можливість націлювання», – зауважила Браже, додаючи, що «є речі, які постачаються без публічних оголошень».
Серед країн-союзниць України сформувалося два протилежні підходи до надання військової підтримки ЗСУ для відбиття широкомасштабної агресії Росії, пишуть міжнародні оглядачі.
США і Німеччина послідовно вистають проти завдання ударів західною зброєю по військових цілях на території Росії, наголошують, що їх солдати не будуть воювати в Україні, а також зволікають навіть із надсилання своїх інструкторів, які б допомагали розбиратися із західною зброєю.
Франція, Велика Британія, Польща, Чехія, Литва, Латвія, Естонія, Нідерланди висловлюють кардинально інші ідеї, і наполягають, що зволікання із наданням військової допомоги і старі підходи дали протилежний результат – Росія розпочала новий наступ і обстрілює керованими авіабомбами Харків та інші міста прикордоння.
Сестра вбитого в Німеччині військового про окупацію, бойовий шлях брата й версії трагедії (відео)
Майже місяць Ганна Даніленко прожила в окупованій Каховці, що на Херсонщині. Виїхала сама звідти та допомогла вибратися брату Володимиру Кузіну. Спершу чоловік волонтерив у Запоріжжі, а тоді – пішов добровольцем на війну. Після другого поранення його відправили на реабілітацію та протезування в Німеччину. В місто Мурнау-Ам-Штаффельзьзе. 27 квітня там його та іншого військового смертельно вдарив ножем, за підозрою поліції, 57-річний росіянин. Про трагедію сестрі Ганні, яка з матір’ю мешкає тепер на Волині, повідомили волонтери. Нещодавно привезли тіло брата та похоронили в селищі Локачі, де оселилася родина. Про деталі нападу та можливі причини вбивства Ганна розповіла проєкту «Ти як?» від Радіо Свобода.
Литва приєдналася до коаліції з надання ППО Україні – Науседа
Литва приєдналася до коаліції країн, які надають допомогу українській протиповітряній обороні, повідомив президент Литви Гітанас Науседа.
«Радий повідомити, що Литва приєднується до коаліції засобів протиповітряної оборони, яку очолюють Німеччина, Франція і США. Ми зробимо свій внесок, надавши Україні мобільні радари повітряного спостереження», – написав Науседа у соцмережі X.
Він назвав військову підтримку Україну вирішальною. «Україні потрібна зброя, а не обіцянки. Давайте підтвердимо слова ділом», – зазначив Науседа.
Президент Володимир Зеленський у відповідь на заяву Науседи написав, що внесок Литви є «дуже цінним» для України.
«Швидке посилення протиповітряної оборони України є ключовим для протидії російській агресії, захисту нашого народу й оборони наших позицій на передовій. Я вдячний Литві за те, що вона допомагає нам досягти цих цілей і залишається надійним союзником України», – написав Зеленський в X.
У квітні міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Німеччина як голова коаліції протиповітряної оборони ініціює аналіз наявних у світі батарей Patriot й інших систем ППО й комбінацій, необхідних для їх передачі Україні.
Кулеба також закликав партнерів поділитися своїми системами Patriot.
У лютому цього року після засідання Контактної групи з питань оборони України («Рамштайн-19») міністр оборони Рустем Умєров повідомив, що офіційно почала роботу коаліція інтегрованої протиповітряної і протиракетної оборони. «15 країн уже приєдналися. Вдячний Німеччині, Франції та США за лідерство», – сказав тоді Умєров.
Президент Володимир Зеленський під час зустрічі з держсекретарем США Ентоні Блінкеном 14 травня заявив, що Україні потребує систем протиповітряної оборони. За його словами, «вже сьогодні» потрібні два комплекси Patriot для Харківської області, де люди постійно страждають від обстрілів.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль днями написав у своєму фейсбуці, що під час зустрічі у Празі щодо оборони України, зокрема, обговорили посилення української системи ППО. Він зазначив, що Україні якнайшвидше потрібно принаймні сім систем Patriot і сучасна бойова авіація для захисту від російських ударів.
Чеська ініціатива забезпечуватиме Україну десятками тисяч снарядів щомісяця – прем’єр Чехії
Україна в межах чеської ініціативи отримуватиме десятки тисяч снарядів щомісяця, повідомив прем’єр Чехії Петр Фіала під час спільного брифінгу з генсекретарем НАТО у Празі. Голова чеського уряду також підтвердив, що до ініціативи залучені півтора десятки країн.
«Українці можуть очікувати перших поставок боєприпасів найближчими днями. Цього року ми поставимо сотні тисяч патронів. А з червня в межах цієї ініціативи в Україну щомісяця регулярно надходитимуть десятки тисяч артилерійських боєприпасів. Але Чехія також усвідомлює, що у нас є традиційна, сильна оборонна промисловість, що добре розвивається. Хочемо її зміцнити, посилити і впровадити інновації», – заявив Фіала.
Генсекретар НАТО відзначив зусилля Чехії з координації в постачанні Україні боєприпасів і назвав ініціативу «дуже важливою».
«Це дійсно має значення. Дуже гарна новина, що перша поставка боєприпасів, артснарядів відбудеться зовсім скоро, і буде продовжено надходження боєприпасів в Україну, організоване чеською ініціативою», – наголосив Єнс Столтенберґ.
28 травня Фіала зазначив, що до їхньої ініціативи долучилися 15 країн ЄС і НАТО і сумарно виділили на її фінансування 1,6 мільярда євро.
Чехія координує дії низки країн, які вносять фінансування на закупівлю боєприпасів для потреб України.
Країни Європейського союзу пообіцяли Україні мільйон артилерійських снарядів до кінця березня, але їхні виробничі потужності обмежені, і обіцянку виконати не вдалося. Тоді уряд Чехії оголосив, що збирає значну кількість снарядів – загалом близько 800 000 – для України з третіх країн за межами Європейського союзу.
Кількість бойових зіткнень на фронті від початку доби зросла до 49, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 14:30 30 травня. Найбільша активність російських військ і надалі зберігається на Покровському напрямку.
Одну з двох атак Сили оборони відбили на Харківському напрямку. На Куп’янському – триває бій біля Іванівки.
Також штаб повідомляє про активність російських підрозділів на Сіверському напрямку, де відбулося сім атак:
«Триває відбиття трьох ворожих штурмів поблизу Роздолівки, ще один бій триває в районі Білогорівки. Українські воїни дають відсіч окупантам, ситуація під контролем».
У Краматорському районі ЗСУ відбили російські штурмові біля Калинівки, Кліщіївки і Нового, триває бій біля Андріївки.
«На Покровському напрямку агресор підтримує високу інтенсивність атак та вже 12 разів намагавсь покращити тактичне положення. Найгарячіша зона на мапі бойових дій – район села Новоолександрівка Донецької області, де на даний час наші воїни відбивають три ворожі штурми. Також тривають бої поблизу Євгенівки та Уманського. Зупинено атаку окупантів у напрямку населеного пункту Прогрес», – йдеться в зведенні.
Крім того, командування звітує про відбиття російських атак та бої на Курахівському, Времівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках. На решті напрямків обстановка суттєво не змінювалася.
Напередодні проєкт Deep State повідомив, що російські військові просунулися біля Нетайлового, що на захід від окупованої Авдіївки на Донеччині. Американський Інститут вивчення війни каже, що просування російських сил спостерігають і біля Новопокровського.
Україна все ще може перемогти, але з допомогою союзників – генсекретар НАТО
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що Україна все ще може виграти війну з Росією, але для цього потрібне продовження її підтримки з боку союзників.
«Україна продовжує воювати сміливо, але виклики перед українцями великі і вони зростають. Україна все ще може перемогти. Але за умови продовження активної підтримки з боку союзників по НАТО», – сказав Столтенберґ під час заяви для преси разом із чеським прем’єром Петром Фіалою в перший день дводенної неформальної зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО у Празі.
За словами генерального секретаря, на липневому саміті НАТО у Вашингтоні підтримку України поставлять «на твердішу основу зі збільшеною роллю НАТО в координації безпекової допомоги та навчання, а також і багаторічними фінансовими зобов’язаннями».
Саміт НАТО відбудеться 9-11 липня цього року у Вашингтоні. Як очікується, на саміті НАТО запевнить Україну у військовій, політичній і фінансовій підтримці, а також перебере на себе координацию безпекової допомоги Києву, яка зараз надається під проводом США у форматі «Рамштайн».
У рамках саміту відбудеться засідання Ради Україна-НАТО на найвищому рівні. За даними міжнародної преси, західні партнери просять Київ не завищувати очікування щодо перспектив членства України в Альянсі.
Російські війська наблизились до Карлівки: що це означає для ЗСУ?
У ніч проти 30 травня проєкт DeepState повідомив про черговий поступ російської армії на захід від Донецька – цього разу в районі Нетайлового Донецької області.
Судячи з карти бойових дій, фактично все це село тепер окуповане. Агресор наблизився до Карлівського водосховища та Карлівки.
Звідти РФ може вибирати, куди йти далі – на захід на Селидове та Покровськ, або звернути південніше – і спробувати з півночі підійти до Курахового.
Також DeepState зафіксував просування росіян у Старомайорському на півдні Донецької області – тепер більша частина села, звільненого Силами оборони минулого року, знову під окупацією.
На цьому фоні головком ЗСУ Олександр Сирський повідомив про те, що агресор стягує нові сили на північ Харківської області – хоча й їх, за словами командувача, не вистачить для прориву оборони України. Глава Харківської ОВА Олег Синєгубов також повідомив, що готується евакуація з міста Золочів – за його словами, він стане наступною ціллю армії Росії.
Головні питання випуску:
- Наскільки небезпечною для оборони вільної частини Донбасу є можлива втрата Карлівки?
- Чим загрожує ЗСУ можлива втрата Старомайорського?
- І що дасть Росії відкриття нового фронту у напрямку Золочева на півночі Харківської області?
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Схід
- Хоча Росія почала наступ у Харківській області на північному сході України, рівень російських атак на сході України залишається високим, заявила розвідка Великої Британії 21 травня.
- Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 17 травня заявив, що війська РФ розширили зону активних бойових дій майже на 70 кілометрів, намагаючись примусити Україну задіяти додаткову кількість бригад зі складу резерву.
- Президент України Володимир Зеленський ввечері 16 травня заявив, що Силам оборони «вдалося додати впевненості напрямку Вовчанська», але російські обстріли не припиняються.
- На кордоні з Харківською областю Росія зосередила близько 50 тисяч солдатів, у наступі наразі беруть участь понад 30 тисяч російських солдатів, заявив секретар РНБО Олександр Литвиненко 14 травня. Однак наголосив, що загрози штурму міста Харкова поки немає.
- Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей.
- Україна зможе почати обмежені контрнаступальні операції наприкінці цього року, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни, опублікованому 27 квітня. За прогнозами аналітиків, ЗСУ «із високою ймовірністю» стабілізують лінію фронту вже у наступні місяці.
- З середини травня ситуація для України буде складною, але не катастрофічною, заявив очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов в інтерв’ю BBC Україна, опублікованому 22 квітня.
- Армія Росії розпочне новий наступ на Донбасі наприкінці весни – на початку літа цього року, заявив Буданов в інтерв’ю німецькому телеканалу ARD, опублікованому 7 квітня. За його прогнозом, російські сили намагатимуться рухатись у напрямку Покровська.
- Видання Politico 3 квітня опублікувало матеріал, у якому йдеться про критичне становище ЗСУ в разі літнього наступу російської армії. Джерела серед українських високопосадовців анонімно розповіли журналістам, що «існує великий ризик руйнування лінії фронту там, де російські генерали вирішать зосередити свій наступ». Серед причин такої ситуації співрозмовники назвали нестачу безпілотників, гаубиць і сотень тисяч снарядів і ракет.
- Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив 15 березня, що війська РФ продовжать тиснути на Донбасі, щоб дестабілізувати українські оборонні лінії – аби розпочати вже новий наступ влітку 2024 року. За прогнозами аналітиків, успіхи Кремля у ньому залежатимуть від військової допомоги Заходу Україні.
Данія не проти застосування F-16 для ударів по військових цілях у Росії – голова МЗС
Данія не виступає проти застосування винищувачів F-16, які вона передала Україні, для уражень військових цілей на території Росії – про це заявив міністр закордонних справ країни Ларс Лекке Расмуссен, спілкуючись із журналістами перед початком Ради міністрів ЄС із зовнішніх відносин у Брюсселі.
На питання про можливість таких ударів Расмуссен заявив, що «коротка відповідь – так».
«Це не нова позиція, це частина нашого внеску. Коли ми обговорювали це з нашим Комітетом із закордонних справ у парламенті Данії, ми про це дуже чітко заявляли від самого початку: що це частина самооборони, що також, ймовірно, (вимагатиме – ред.) атакувати військові об’єкти на території Росії», – цитує урядовця «Укрінформ».
– Частина кордону – це фактично лінія фронту. Тому українцям буде дуже важко захищатися, якщо їм не дадуть ударити по військових об’єктах просто по той бік кордону.
Як пише Kristeligt Dagblad, голова МЗС вказав на те, що частина кордону фактично є лінією фронту, відтак Україні «буде дуже важко захищатися» без можливості бити по цілях по той бік кордону.
Водночас він зазначив, що такий дозвіл – це «не карт-бланш для України використовувати F16 для самовільних ударів по Росії».
Раніше премʼєр Бельгії Александр де Кроо заявив, що винищувачі F-16, які Україні передає його країна, зможуть застосувати виключно Збройні сили України на території України.
Після початку російського наступу на Харківщині президент України Володимир Зеленський заявив, що заборони на використання західної зброї для ударів по території РФ не має бути, оскільки йдеться не про наступ України, а про захист.
Унаслідок російського обстрілу на Херсонщині загинув житель селища Велетенське – ОВА
Російські війська зранку 30 травня обстріляли селище Велетенське Білозерської громади, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Під удар потрапив місцевий житель, який перебував на вулиці. З тяжкими пораненнями його забрала «швидка». На жаль, від отриманих травм він помер дорогою до лікарні», – написав у телеграмі голова ОВА.
За оприлюдненими раніше даними, впродовж минулої доби на Херсонщині шестеро людей зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Рятувальники гасять 15 лісових пожеж на Харківщині, більшість із них спричинили обстріли Росії
У Харківській області тривають пожежі, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій 30 травня.
«На Харківщині триває гасіння 15 лісових пожеж. Вогнем охоплено понад 3 тисяч гектарів лісів. Більшість пожеж спричинили окупанти», – йдеться в повідомленні.
За повідомленням ДСНС, наразі вдалося локалізувати 10 пожеж на площі біля 170 гектарів.
«Рятувальники та лісівники працюють у надскладних умовах, коли детонують нерозірвані боєприпаси. Вони перебувають під постійними ворожими атаками», – додає служба.
Раніше ДСНС вже повідомляла про ліквідацію лісових пожеж у Харківській області, спричинених російськими обстрілами.
У січні 2024 року міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець повідомив, що на час повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року Мінекології нарахували понад 3600 російських злочинів проти довкілля.