Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

ППО знешкодила 176 російських дронів у новорічну ніч – Повітряні сили

Російська армія в ніч на 1 січня 2026 року атакувала Україну 205 ударними безпілотниками, повідомляє командування Повітряних сил вранці в четвер.

За даними військових, дрони типу Shahed, «Гербера» та інших типів запускали з Орла, Брянська, Курська, Приморсько-Ахтарська, Міллєрова, а також окупованих Чауди в Криму та Донецька. Близько 130 із застосованих дронів – «Шахеди».

«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 176 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – повідомило командування.

Читайте також: Унаслідок атаки РФ по Запоріжжю в новорічну ніч поранені п’ятеро людей – ДСНС

Повітряні сили зафіксували влучання 24 ударних безпілотників у 15 місцях.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Генштаб ЗСУ: російські втрати перевищили 1,208 мільйона військових

Російська армія втратила близько 1 060 військових протягом попередньої доби, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 1 січня.

Командування оцінює загальні втрати російських військ у 1 мільйон 208 970 військових.

Також, за даними штабу, армія РФ втратила:

• 11 488 танків (+7 за добу)
• 23 849 бойових броньованих машин (+4)
• 35 678 артилерійських систем (+36)
• 1 587 реактивних систем залпового вогню (+1)
• 1 266 засобів протиповітряної оборони
• 434 літаки
• 347 гелікоптерів
• 98 453 безпілотники оперативно-тактичного рівня (+769)
• 4 136 крилатих ракет
• 28 кораблів і катерів
• 2 підводних човни
• 72 418 автомобілів і автоцистерн (+171)
• 4 035 одиниць спеціальної техніки

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

Розвідка Великої Британії 2 грудня проаналізувала дані Генерального штабу Збройних сил України про російські втрати на війні. Відомство при Міністерстві оборони Британї вказало на те, що Росія, ймовірно, втратила 382 тисяч солдат вбитими й пораненими від початку 2025 року, а загальні втрати за час повномасштабного вторгнення сягнули 1,168 мільйона.

Читайте також: «Якщо ми всі загинемо, то що буде з вами?!». Чого оборонці України очікують від 2026 року?

«Середні денні втрати Росії протягом листопада 2025-го сягнули 1 033, за даними Генерального штабу України – більше, ніж 1 008 у жовтні 2024-го, третє зростання за місяць поспіль», – йдеться в зведенні.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський на початку 2025 року в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.

«Якщо ми всі загинемо, то що буде з вами?!». Чого оборонці України очікують від 2026 року?

Чого ви очікуєте від нового 2026 року? Чого хочете для себе? Такі запитання Радіо Свобода поставило військовим, які боронять різні ділянки фронту на півдні України.

Збройні сили України користуються найбільшою довірою серед суспільних інституцій (повністю або скоріше довіряють 92% опитаних) та Державна служба з надзвичайних ситуацій (86%), згідно з результатами опитування Центру Разумкова.

А як самі солдати на передовій оцінюють ставлення до них суспільства і держави?

Ігор, молодший сержант ЗСУ, Дніпропетровський напрямок:

– Чого очікую від 2026 року? Простіше нам точно не буде ставати.

Кількість умотивованих людей, які приходять до війська все зменшується і зменшується. А самі бойові дії – як для піхотинця – ускладняються і ускладняються. І виходить такий розрив.

Я сподіваюсь, що в 2026 році держава не обмане, скажімо так, військових з тими контрактами, що вони пообіцяли в грудні прийняти.

Читайте повністю тут

«Щоб усі наші повернулись додому» – Зеленський висловив головне новорічне бажання

Президент України Володимир Зеленський у новорічному телевізійному зверненні заявив, що «ми віримо в мир, і боремося за нього, і працюємо заради цього».

«Щоб усі наші повернулись додому. З фронту, з полону, з окупації. Щоб були ми. Щоб була Україна», – висловив глава держави головне побажання на 2026 рік.

Унаслідок атаки РФ по Запоріжжю в новорічну ніч поранені п’ятеро людей – ДСНС

Унаслідок здійсненого ввечері 31 грудня російського обстрілу травмовані п’ятеро людей, з них один підліток, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.

«У новорічну ніч російські війська атакували обласний центр безпілотним літальним апаратом. Унаслідок обстрілу отримали поранення 44- та 59-річні жінки, двоє чоловіків віком 56 і 76 років та 15-річний хлопець. Парамедики надали допомогу усім постраждалим та транспортували одного потерпілого до медичного закладу. Психологи ДСНС надали допомогу 7 громадянам, з них 3 дитини», – ідеться в повідомленні.

Трамп уперше піддав сумніву заяви Москви про атаку України на резиденцію Путіна

Президент США Дональд Трамп 31 грудня вперше висловив сумнів у тому, що десятки українських дронів атакували резиденцію лідера РФ Володимира Путіна в ніч із 28 на 29 грудня – після завершення переговорів Трампа з українським президентом Володимиром Зеленським у штаті Флорида.

«Заява Путіна про «атаку» (на резиденцію в Новгородській області Росії – ред.) показує, що саме Росія стоїть на шляху до миру», – написав Трамп у власній соцмережі Truth Social, додавши посилання на названу так само статтю в газеті The New York Post.

29 грудня у своїй першій реакції на російські звинувачення в бік України Дональд Трамп сказав, що «був дуже розлючений цим».

«Знаєте, хто мені про це розповів? Президент Путін сказав мені про це...Зараз не слушний час (атакувати резиденцію Путіна). Я дізнався про це сьогодні від президента Путіна», – розповідав тоді Трамп.

У статті NYP сказано, що після зустрічі Трампа з Зеленським український лідер погодився на компроміс щодо багатьох пунктів мирного плану, а Трамп заявив, що готовий відвідати Україну, щоб переконати український парламент пристати на територіальні поступки.

Але після цього Володимир Путін через міністра закордонних справ Сергія Лаврова заявив, нібито українці атакували його резиденцію в Новгородській області. Через це росіяни нібито не мали іншого вибору, окрім як зайняти «жорсткішу позицію» на переговорах, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков.

«Подумати тільки, Путін, який веде жорстоку війну вже майже чотири роки, вважає, що будь-яке насильство в його околицях заслуговує на особливе обурення. Зрештою, на Різдво Росія запустила 131 безпілотник по Києву та інших містах, унаслідок чого загинуло семеро мирних жителів. Кремль цілеспрямовано атакує багатоквартирні будинки та електростанції, щоб покарати пересічних українців. Росіяни викрадають дітей. Вони катують і страчують ув’язнених. Крім того, Москва неодноразово намагалася вбити Зеленського. Будь-який напад на Путіна більш ніж виправданий», – сказано у статті.

У матеріалі наводяться слова Зеленського про те, що атаки ЗСУ на путінську резиденцію не було, а Пєсков відмовився надати докази. «Як і на Алясці, Путіну запропонували мир, натомість він плюнув Америці в обличчя», – йдеться в матеріалі NYP.

29 грудня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив про спробу України атакувати 91 безпілотником резиденцію Путіна на Валдаї. Російське міністерство оборони лише ввечері 29 грудня пояснило, на чому ґрунтувалися твердження Лаврова про 91 дрон. Спочатку відомство повідомляло лише про 41 безпілотник, збитий за добу над Новгородською областю в цілому – не конкретно над резиденцією Путіна.

Die Welt: країни Європи готові відправити в Україну до 15 тисяч військових у рамках гарантій безпеки

Країни Європи готові відправити в Україну від 10 до 15 тисяч військових у рамках гарантій безпеки у перші пів року після припинення бойових дій, пише Die Welt.

За інформацією співрозмовників видання з дипломатичних кіл, обізнаних з переговорами, «плани щодо того, як можуть виглядати гарантії безпеки для України, вже готові».

«Вони були розроблені переважно військовими експертами британських і французьких збройних сил у співпраці з Брюсселем», – повідомили джерела німецького видання.

Зокрема, за дотриманням припинення вогню за допомогою наземних військ готові стежити Франція та Велика Британія. Влада країн готова брати участь у спостереженні за перемир’ям навіть без мандату Організації Об’єднаних Націй (ООН) чи Європейського Союзу – обом країнам достатньо запрошення від України, зазначили співрозмовники Die Welt.

Передбачається, що з повітря та моря спостереження мають забезпечувати сусідні з Україною держави, зокрема Туреччина.

30 грудня президент Володимир Зеленський повідомив, що частина документів для врегулювання війни, які були розроблені в рамках переговорного процесу, будуть готові до підписання в січні. На 3 січня в Україні заплановано зустріч Коаліції охочих на рівні радників, а вже 6 січня лідери країн мають зустрітися у Франції.

Президент Франції Емманюель Макрон анонсував, що під час зустрічі в Парижі учасники коаліції планують фіналізувати конкретні внески кожної держави до системи гарантій безпеки для України.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що влада США погодилася в рамках гарантій безпеки для України надіслати своїх військових на російсько-український кордон чи лінію зіткнення після досягнення мирної угоди. Він зазначив, що мир «уже не за горами» і може бути досягнутий упродовж тижнів.

Що відомо про дислокацію «Орєшніка» у Білорусі, який «заступив на бойове чергування»

Уранці 30 грудня білоруське та російське міністерства оборони продемонстрували відео з кадрами нібито «заступання на бойове чергування» в Білорусі ракетного комплексу «Орєшнік». Білоруська служба Радіо Свобода зібрала реакції експертів і спробувала розібратися в деталях того, що залишилося «поза кадром».

Зеленський за 2025 рік прийняв майже сотню лідерів в Україні і відвідав 25 країн – ОП

У 2025 році Президент Володимир Зеленський здійснив близько 60 візитів за кордон, прийняв в Україні майже 100 глав іноземних держав та урядів, провів 20 міжнародних відеорозмов, понад 230 телефонних розмов із лідерами держав, урядів, міжнародних організацій та духовними лідерами і взяв участь у майже 150 заходах в Україні, повідомив сайт глави держави ввечері 31 грудня.

«Одним із основних пріоритетів дипломатичної діяльності президента є спільна з американською командою робота над напрацюванням мирного плану з 20 пунктів і документів щодо гарантій безпеки й процвітання України. Наприкінці року результатом змістовної, продуктивної та конструктивної роботи української й американської команд стала зустріч на рівні лідерів України та США 29 грудня у Флориді, в резиденції Мар-а-Лаго», – йдеться в повідомленні.

В Офісі президента відзначають, що у 2025 році Україна синхронізувала 14 пакетів санкцій партнерів: по два пакети зі США та Великою Британією, вісім – із Європейським Союзом, по одному – з Канадою та Японією.

«Загалом упродовж року глава держави здійснив 59 візитів до 25 країн: Німеччини, Італії, Польщі, Швейцарії, Об’єднаних Арабських Еміратів, Туреччини, Сполучених Штатів Америки, Великої Британії, Бельгії, Саудівської Аравії, Фінляндії, Норвегії, Франції, Південно-Африканської Республіки, Чехії, Албанії, Литви, Австрії, Канади, Нідерландів, Данії, Швеції, Греції, Іспанії, Ірландії», – інформує сайт Зеленського.

2026-й може стати вже п’ятим роком повномасштабної війни Росії проти Україні, розпочатої за розпорядженням лідера РФ Володимира Путіна в лютому 2022 року. Бойові дії на новорічні свята не припиняються, Москва не пристає на будь-які пропозиції про тимчасове чи постійне припинення вогню.

Мерц у новорічному зверненні назвав війну РФ проти України частиною плану Москви проти Європи

Війна Росії проти України безпосередньо стосується європейських країн, у тому числі Німеччини, оскільки це частина плану влади РФ проти всієї Європи. Про це канцлер ФРН Фрідріх Мерц сказав у новорічному телезверненні до громадян своєї країни.

«У Європі вирує жахлива війна. Це війна, яка безпосередньо загрожує нашій свободі та нашій безпеці… Росія продовжує свою агресивну війну проти України з невблаганною жорстокістю. Четвертий рік поспіль українці відзначатимуть Новий рік у найнесприятливіших умовах – багато хто без електрики, під градом ракет, у страху за друзів та рідних», – зазначив він.

Мерц наголосив, що «це не якась далека війна, яка нас не стосується».

«Ми все ясніше бачимо: вторгнення Росії було і залишається частиною плану, спрямованого проти всієї Європи. Щодня в тому числі й Німеччина піддається диверсіям, шпигунству та кібератакам», – наголосив канцлер.

Німеччина впродовж усіх майже чотирьох років повномасштабної війни Москви проти Києва залишається серед найвідданіших союзників України. Німеччина разом із Польщею прийняла найбільшу серед усіх країн кількість українських біженців, а військова та економічна підтримка України з боку Берліна вимірюється десятками мільярдів євро.

2026-й може стати вже п’ятим роком повномасштабної війни Росії проти Україні, розпочатої за розпорядженням лідера РФ Володимира Путіна в лютому 2022 року. Бойові дії на новорічні свята не припиняються, Москва не пристає на будь-які пропозиції про тимчасове чи постійне припинення вогню.

Опитування: відносна більшість українців вважає, що наступний 2026 рік буде кращим

Відносна більшість українців – 39% – вважає, що наступний рік буде кращим, два роки тому такої думки дотримувалися було 51%. Про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг».

Загалом українці оптимістично дивляться на 2026 рік, але соціологи фіксують тенденцію до зниження позитивних настроїв і збільшення скепсису щодо змін.

Відсоток тих, хто вважає, що нічого не зміниться, складає 27% (порівняно з 20% у 2024 році). Як і в 2024 році, зараз кожен четвертий респондент вважає, що наступний рік буде гіршим.

Як і рік тому, українці готуються до економічних труднощів. Це вписується в загальноєвропейський і світовий тренд економічного песимізму, зазначає соціологічна група «Рейтинг».

За даними опитування, близько двох третин респондентів вважають, що 2026 буде роком економічних труднощів, кожен десятий очікує, що буде процвітання, а кожен п’ятий – що нічого не зміниться. У 2023 частка економічного песимізму була дещо нижчою (52%), але ось уже другий рік тримається на рівні 63-64%.

Соціологи зазначають, що у суспільстві зростають сподівання на мир у світі. Сценарії щодо миру в світі розбилися приблизно порівну: одна третина українців вважає, що рік буде мирнішим, друга – що таким самим, третя що більш неспокійним.

За результатами опитування, зараз сподівання на мирніший світ має третина українців, ще в листопаді 2023 року було 26%.

End of Year Survey (EoY) – це глобальне щорічне опитування міжнародної соціологічної асоціації Gallup International про майбутнє, щастя й очікування населення різних країн. У 2025 році опитано 59 636 респондентів у 60 країнах світу. В Україні опитування EoY проводитьсоціологічна група «Рейтинг» (Rating Group).

У листопаді 2025 соціологи запитали 1000 українців про їхнє бачення загальної ситуації, очікування щодо економічного розвитку та миру в світі.

На Дніпропетровщині через атаки РФ постраждали четверо людей – ОВА

Через російські атаки по Дніпропетровщині постраждали четверо людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Владислав Гайваненко.

За його словами, 41-річна жінка постраждала через атаку безпілотника у Богданівській громаді Павлоградського району, ще троє чоловіків 35, 59 і 46 років постраждали у Дубовиківській громаді Синельниківщини.

Як повідомляють в ОВА, у Павлоградському районі через атаку РФ зайнявся приватний будинок, ще два – пошкоджені, також потрощені дві господарські споруди й декілька машин. На Синельниківщині горіли дві приватні оселі та автівки, ще три будинки пошкоджені.

Також Гайваненко повідомив, що Нікопольщина зазнала сьогодні російських атак з артилерії й FPV-дронами. Пошкоджені будинок культури, приватна оселя. Про постраждалих не повідомляється.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

«Цей рік став можливим завдяки нашим захисникам» – новорічне вітання президента України

Президент України Володимир Зеленський у соціальних мережах виступив із передноворічним зверненням до співвітчизників, назвавши 2025-й роком, «вибореним стійкістю, принциповістю та щоденною працею українців».

«Цей рік став можливим завдяки нашим захисникам – тим, хто відстояв його не лише для України, а й для всіх, хто цінує свободу та гідність. Далі разом йдемо з тим, що нас тримає: досвідом і пам’яттю, рідним словом, надією та вірою. Беремо із собою здатність до спільнодії і людяність – те, що попри все», – наголосив глава української держави.

«Віримо в мир, боремось за нього і працюємо заради цього», – додав Зеленський.

2026-й може стати вже п’ятим роком повномасштабної війни Росії проти Україні, розпочатої за розпорядженням лідера РФ Володимира Путіна в лютому 2022 року. Бойові дії на новорічні свята не припиняються, Москва не пристає на будь-які пропозиції про тимчасове чи постійне припинення вогню.

Путін у новорічному зверненні закликав «підтримати наших героїв, учасників СВО»

Президент Росії Володимир Путін виступив із новорічним зверненням до росіян. Вдень 31 грудня за московським часом його показали в ефірі російських телеканалів на Далекому Сході.

У своєму зверненні Путін традиційно згадав росіян, які беруть участь у повномасштабній війні проти України: «Ми прагнемо порадувати, зігріти своєю увагою тих, хто потребує участі та піклування. І звичайно словом і ділом підтримати наших героїв, учасників спеціальної військової операції».

Путін заявив, що російські військові «взяли на себе відповідальність боротися за рідну землю, за правду та справедливість».

Росія четвертий рік продовжує повномасштабне вторгнення в Україну. У ніч проти 31 грудня Росія атакувала Одесу, внаслідок удару місто частково залишилося без електрики, опалення та води. Пошкодження зазнали кілька житлових будинків. Удари РФ по цивільній інфраструктурі українських населених пунктів є регулярними.

У вересні 2022 року в Росії оголосили так звану «часткову мобілізацію», але головним механізмом поповнення російської армії є укладення контракту, який фактично є безстроковим.

Генштаб ЗСУ підтвердив ураження НПЗ, нафтогазового терміналу та нафтобази в Росії

Генеральний штаб ЗСУ повідомляє про ураженння у ніч на 31 грудня Туапсинського нафтопереробного заводу у Росії «у рамках зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора».

Як повідомляє штабу, зафіксовано влучання ударних БпЛА по території заводу з подальшою пожежею – пошкоджена установка первинної переробки нафти (ЄЛОУ-АВТ-12) та комплексні установки глибинної переробки нафтопродуктів.

«Тупсинський НПЗ входить до десятки найбільших у РФ. Підприємство орієнтоване на експорт з потужністю переробки нафтопродуктів близько 12 млн. тонн на рік. Слід зауважити, що Туапсинський нафтопереробний завод є частиною енергетичного тилу агресора, продукує автомобільний бензин різних марок, прямогонний бензин (сировина для нафтохімії), дизельне пальне, мазут та задіяний у забезпеченні збройних сил противника», – йдеться у повідомленні.

Також у Генштабі повідомляють про ураження нафтогазового терміналу «Таманьнєфтєгаз» поблизу селища Волна на Таманському півострові Краснодарського краю РФ – підтверджено ураження двох причалів зі стендерами нафтоналивного терміналу.

За повідомленням штабу, цієї ночі українські ударні БпЛА успішно атакували федеральну державну казенну установу «Темп» у місті Рибінськ (Ярославська область РФ). Нафтобаза росрезерву «Темп» займається зберіганням, прийманням, відпуском та обліком стратегічних запасів, включаючи нафтопродукти.

Українські військові заявляють, що ціль уражено – на об’єкті спостерігається масштабна пожежа.

Як повідомляв оперативний штаб Краснодарського краю Росії, через атаку безпілотників по Туапсе постраждали двоє людей. Було пошкоджено причал у порту, нафтопереробний завод (він належить «Роснефти»), постраждали також житлові будинки.

Пізніше місцева влада підтвердила, що в Туапсі на території заводу «згасили пожежу на площі 300 квадратних метрів». Пожежа в порту Туапсе, за заявою влади Краснодарського краю, також була швидко згашена.

Туапсинський нафтопереробний завод (Туапсинський НПЗ) разом із морським терміналом входять до структури «Роснефти». Компанію очолює близький друг та соратник Володимира Путіна Ігор Сєчін. Нафтова інфраструктура Туапсе вже зазнавала атак у березні та листопаді 2025 року.

Також у ніч на 31 грудня дрони атакували місто Рибінськ Ярославської області РФ. Про вибухи та пожежу повідомили місцеві жителі на тлі оголошеної у місті повітряної небезпеки. За даними Astra, спалахнули цистерни з паливом після атаки на підприємства «Темп» Росрезерву. Йдеться про сховище палива, що входить до системи Росрезерву (Федерального агентства з державних резервів) Росії.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ).

Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

СБУ вперше прямо визнала атаки на судна тіньового флоту РФ

Служба безпеки України у звіті про ключові операції 2025 року вперше прямо визнала свою причетність до ударів по суднах російського тіньового флоту. У листопаді та грудні українські засоби інформації подавали цю інформацію з посиланням на джерела в спецслужбі.

«Далекобійні удари по НПЗ у глибокому тилу РФ скоротили експорт нафти більш ніж на 30%, а також обмежили можливості ворожого тіньового флоту», – вказано в повідомленні СБУ.

При цьому не уточнюється, про які саме атаки йдеться, які судна було пошкоджено і де саме це сталося.

У переліку спецоперацій 2025 року СБУ, окрім «тіньового флоту», згадує:

• операцію «Павутина», під час якої, за твердженням спецслужби, було вражено 41 літак стратегічної авіації РФ;

• удар підводними дронами по російському підводному човну в бухті Новоросійська;

• третій удар по Кримському мосту;

• масштабні атаки по НПЗ у глибокому тилу Росії;

• знищення військової техніки «на мільярди доларів».

Попри фактичне визнання ударів по тіньовому флоту, українська сторона, як і раніше, не публікує заяв із конкретикою. В офіційній риториці використовуються обтічні формулювання – про законні військові та логістичні цілі та про те, що «Росія стикається з наслідками своєї агресії».

Джерела в СБУ та ГУР раніше пояснювали західним ЗМІ, що Україна розглядає тіньовий флот як законну мету, оскільки він:

• фінансує війну проти України;

• використовується для обходу міжнародних санкцій;

• задіяний у військовій та привоєнній логістиці.

Пряме визнання ударів по суднах, що ходять під прапорами третіх країн і перебувають поза зоною бойових дій, могло б створити серйозні міжнародно-правові ризики та підстави для звинувачень у розширенні конфлікту.

Україна впродовж останніх місяців активізувала атаки на танкери тіньового флоту Росії. Найбільш інтенсивними стали удари по суднах у Чорному морі. Як з’ясувало видання The Insider, на тлі цих атак танкери стали змінювати звичні маршрути і все частіше йдуть уздовж узбережжя Туреччини, намагаючись триматися ближче до нейтральних вод.

28 листопада майже одночасно були атаковані танкери Kairos та Virat, які ходили під фіктивним прапором Гамбії. Удари морських безпілотників сталися за кількадесят морських миль від турецького берега. Українські ЗМІ з посиланням на джерела в СБУ повідомляли, що атаки стали частиною операції Служби безпеки України із застосуванням модернізованих морських дронів. Наступного дня, 29 листопада, Virat зазнав повторної атаки, після чого змінив прапор на російський і зайшов у порт Стамбула. Kairos спробували відбуксирувати в бік Болгарії, проте судно сіло на мілину.

2 грудня приблизно за 80 морських миль від узбережжя Туреччини було атаковано судно Midvolga 2, яке прямувало з Росії до Грузії з вантажем соняшникової олії. Танкер ходить під російським прапором і належить московській Середньоволзькій судноплавній компанії, яка перебуває під українськими санкціями.

10 грудня в Чорному морі на південь від окупованої Феодосії морські безпілотники Sea Baby, використовувані СБУ, атакували танкер Dashan, що йшов під прапором Коморських островів. Судно рухалося з відключеним транспондером на максимальній швидкості через виняткову економічну зону України у напрямку Новоросійська. У СБУ заявляли, що операція проводилася спільно з 13-м Головним управлінням військової контррозвідки та Військово-морськими силами України.

Тіньовим флотом називають танкери, які Росія використовує для обходу санкцій проти її нафтової індустрії, запроваджені після повномасштабного вторгнення до України 2022 року.

Генштаб: ЗСУ зупинили три спроби РФ просунутись уперед на Гуляйпільському напрямку, ще вісім боїв тривають

На фронті від початку доби станом на 16:00 зафіксовано 58 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

Найбільше російських атак було на Покровському напрямку – сили РФ здійснили 18 спроб потіснити українських захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Мирноград, Покровськ, Удачне, Молодецьке, Філія та у бік населених пунктів Нове Шахове, Родинське. Два боєзіткнення тривають.

На Костянтинівському напрямку російські загарбники 10 разів атакували у районах населених пунктів Олександро-Шультине, Плещіївка, Щербинівка, Торське, Русин Яр та у бік Софіївки, Іванопілля. Триває одне бойове зіткнення.

На Гуляйпільському напрямку українські оборонці вже зупинили три спроби військ РФ просунутись уперед в районах Гуляйполя, Солодкого та Білогір’я, ще вісім боєзіткнень тривають.

Бої також продовжуються на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Олександрівському напрямках.На Слов’янському напрямку війська РФ атакували у районі Серебрянки.

На Краматорському, Оріхівському та Придніпровському напрямку з початку доби противник наступальних дій не проводив.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 17 грудня заявив, що для ведення стратегічної наступальної операції противник наростив угруповання до чисельності близько 710 тисяч військових.

За його даними, війська РФ уже понад 17 місяців намагаються захопити Покровськ, однак українські підрозділи тримають оборону та перехоплюють ініціативу.

Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.

Поліція: у Харкові чоловік вистрілив у військовослужбовця ТЦК під час перевірки документів

У Харкові чоловік вистрілив у військовослужбовця Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) під час перевірки документів та втік з місця події, його вже затримали.

Як повідомляє пресслужба поліції Харківської області, це сталося 31 грудня близько 09:00 у Немишлянському районі Харкова.

За даними поліції, 42-річний водій здійснив постріл у бік військовослужбовця ТЦК та СП, після чого втік з місця події. Військовий тілесних ушкоджень не зазнав, кулею було пошкоджено формений одяг.

Протягом кількох годин поліцейські встановили місцеперебування чоловіка, який стріляв, та затримали його.

Правоохоронці розпочали досудове розслідування за ч. 4 ст. 296 (хуліганство) Кримінального кодексу України.

Ініціатива PURL: Хорватія схвалила внесок у розмірі 15 млн євро

Хорватія схвалила внесок у розмірі 15 млн євро до ініціативи PURL (Перелік пріоритетних вимог для України), повідомило Міністерство закордонних справ країни.

«Уряд Хорватії схвалив внесок у розмірі 15 мільйонів євро до Пріоритетного списку потреб України (PURL), підтверджуючи свою міцну і незмінну підтримку України», – йдеться у повідомленні МЗС країни у соцмережі Х.

Раніше сьогодні президент України Володимир Зеленський подякував Румунії та Хорватії за приєднання до програми та оголошення перших внесків у PURL. За його даними, у 2025 році сума внесків у PURL становила 4,3 млрд доларів, з них за грудень – майже 1,5 млрд.

На 32-му засіданні Контактної групи з оборони України (формат «Рамштайн») міністр оборони України Денис Шмигаль звернувся до партнерів із пропозицією спрямовувати щонайменше 0,25% ВВП на оборонні потреби України. Загальна потреба України для отримання пакетів PURL у 2026 році, за його словами, становить 15 мільярдів доларів.

Влітку цього року США і НАТО уклали угоду PURL (Prioritised Ukraine Requirements List – Перелік пріоритетних вимог для України), яка передбачає надсилання американської зброї в Україну коштом європейських країн, координує процес НАТО.

СЗР проаналізувала заяви РФ про нібито атаку України на резиденцію Путіна

Служба зовнішньої розвідки України проаналізувала заяви РФ про нібито атаку українських безпілотників на резиденцію російського президента Володимира Путіна.

Ці заяви Москви СЗР називає «інформаційною операцією для зриву досягнутих між президентами України та США домовленостей».

Зовнішня розвідка зауважує, що операція розпочалася з відповідної заяви Сергія Лаврова, потім протягом двох годин наративи Лаврова підхопили та розвинули інші російські спікери: заступник глави МЗС РФ Олександр Грушко, помічник президента РФ Юрій Ушаков, голова партії «Справедливая Россия – за правду» С. Міронов, лідер партії ЛДПР Слуцький, перший заступник голови комітету Держдуми РФ з питань оборони Журавльов. Така оперативність та скоординованість, на думку СЗР, свідчить про те, що операція проводилась на виконання вказівок Путіна та відповідно до затверджених «темників».