«Дрони чую – і дихання нема». Як медики-волонтери зберігають життя у прифронті
В Україні медики-волонтери з різних куточків країни їздять прифронтовими селами. Як розповіли вони журналістам телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії, для багатьох місцевих жителів це єдина можливість регулярно спостерігатися у лікарів. Так можна отримати психологічну допомогу або, наприклад, потрапити на прийом до офтальмолога.
Армія РФ намагається просунутися на Костянтинівку: «місто перетворилося на суцільну трасу FPV-дронів»
Російські війська готують наступ на Костянтинівку за «покровським сценарієм», повідомляє американський Інститут вивчення війни.
За оцінкою аналітиків, армія Росії активно використовує дрони, щоб встановити контроль над повітряним простором. Мета – порушити логістику ЗСУ та створити умови для штурму. На цьому напрямі воює 24-та бригада ЗСУ.
Відео телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.
Командування: за добу РФ втратила 1250 військових, чотири танки і понад 10 артсистем
Російські війська втратили загалом близько 1 253 270 людей особового складу протягом війни в Україні – такі оцінки Генерального штабу Збройних сил України на ранок 15 лютого.
За зведенням Генштабу, протягом попередньої доби армія РФ втратила приблизно 1250 військових.
Також, додає штаб, напередодні російські війська втратили:
- танків – 11 672 (+4 одиниці за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 24 037 (+6)
- артилерійських систем – 37 293 (+11)
- РСЗВ – 1 648 (+3)
- засоби ППО – 1 300
- літаків – 435
- вертольотів – 347
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 134 858 (+552)
- крилаті ракети – 4 286
- кораблі / катери – 29
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка та автоцистерни – 78 485 (+97)
- спеціальна техніка – 4071
Раніше головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що у січні загальні втрати РФ вбитими і тяжко пораненими склали понад 31,7 тисячі осіб, що, за його словами, перевищило обсяги поповнення особовим складом російської армії.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Тим часом, журналісти російського видання «Медіазона», російської служби ВВС і команда волонтерів на 23 січня цього року встановили за відкритими джерелами імена понад 165,6 тисячі російських військових, які загинули у війні від лютого 2022 року.
Як зазначають журналісти, список не є повним, оскільки інформація про загибель не всіх військовослужбовців стає публічно доступною.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб. Він зазначив, що в листопаді середньодобові втрати Росії сягали приблизно 1100 осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів.
«В Україні офіційно на полі бою кількість загиблих солдатів, чи то кадрових, чи тих, хто був мобілізований, становить 55 тисяч», – сказав Зеленський. Він додав, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Рубіо запевнив лідерів G7, що США продовжать вести переговори про завершення війни в Україні
Держсекретар США Марко Рубіо 14 лютого провів зустріч із главами зовнішньополітичних відомств країн «Групи семи» G7 на полях Мюнхенської безпекової конференції, повідомив заступник прессекретаря Томмі Піготт у офіційному релізі Державного департаменту США.
За його словами, під час дискусії лідери зосередилися на ключових загрозах глобальній безпеці – конфліктах, що підривають мир та стабільність в Африці, Європі та Близькому Сході, а також викликах у Індо-Тихоокеанському регіоні та Західній півкулі. За словами Піготта, Рубіо підтвердив «непохитну відданість» США зміцненню стабільності у Венесуелі та «активній участі» у спробах завершити війну між Росією та Україною.
Також держсекретар і його колеги обговорили поглиблення співпраці між державами G7 для ефективнішої відповіді на глобальні загрози міжнародному миру та безпеці.
Раніше, 14 лютого, Рубіо провів зустріч з президентом України Володимиром Зеленським на полях Монхенської конференції з безпеки. Зеленський уточнив, під час розмови він поінформував американського посадовця про ситуацію на фронті, російські удари та наслідки атак на енергосистему.
«Обговорили, як можна допомогти Україні захищати життя під час зимових холодів і посилити нашу стійкість», – заявив він.
Зеленський у суботу, 14 лютого, виступив на конференції з безпеки у Мюнхені.
Мюнхенська конференція з безпеки (MSC) цього року проходить 13-15 лютого. У ній беруть участь низка європейських лідерів, а також президент України Володимир Зеленський з українською делегацією.
На Мюнхенській конференції із безпеки 10 лютого 2007 року очільник Росії Володимир Путін звинуватив Захід, передусім США, у втручанні у внутрішні справи РФ і перешкоджанні її зовнішній політиці. По суті це було оголошення війни Заходу. Наступного року Росія напала на Грузію, потім Росія розпочала гібридну війну проти України, анексувавши Крим і спровокувавши збройний конфлікт на Донбасі. І уже 4 роки Росія веде повномасштабну загарбницьку війну в Європі, атакуючи Україну усіма видами наявного озброєння (окрім ядерного), руйнує міста і вбиває цивільне населення. «Путін нам усе сказав, ми просто не слухали», – наголосив в інтерв'ю Радіо Свобода генерал Петреус, командувач Центрального командування США ( 2008-2010 р.р.) директор Центрального розвідувального управління США (ЦРУ) (2011-2012 р.р.)
Військові звітують про збиття 55 російських дронів із 85, влучання на 12 локаціях
У ніч проти 15 лютого сили РФ атакували Україну 83 ударним дроном з п’яти напрямків, йдеться у повідомленні Повітряних сил ЗСУ.
За даними військових, армія РФ атакувала Україну 83 ударними дронами типу Shahed, «Гербера», «Італмас» та безпілотниками інших типів із напрямків: Міллерове, Брянськ, Приморсько-Ахтарськ – РФ, Гвардійське, Чауда – окупований Крим. Близько 50 із них – «Шахеди», уточнили в ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 55 ворожих дронів типу Shahed, «Гербера», «Італмас» та безпілотників інших типів. Зафіксовано влучання 25 ударних дронів на 12 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 3 локаціях», – йдеться у повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Влада: сили РФ масовано атакували Одещину, є пошкодження
Вночі сили РФ масовано атакували Одещину ударними безпілотниками, зазначив голова ОВА Олег Кіпер.
«Більшість ворожих цілей збили сили ППО, проте внаслідок влучання та падіння уламків є пошкодження цивільної та транспортної інфраструктури», – повідомив місцевий чиновник.
За його словами, в Одеському районі пошкоджено закинуту одноповерхову будівлю, адміністративні обʼєкти залізничної станції, а також повторним ударом пошкоджено залізничну цистерну з розливом та згорянням палива.
«Пожежі оперативно ліквідовані. Інформація про загиблих та постраждалих, на щастя, не надходила», – підсумував Кіпер.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакоюгеноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Як Росія вербує жінок із Центральної Азії на війну проти України
Дільбар місяцями перебуває у слідчому ізоляторі в російському місті Омську, де, за її словами, її били, застосовували електрошокер та погрожували співробітники в’язниці.
Очікуючи суду за звинуваченням у контрабанді наркотиків, 18-річна мігрантка з Центральної Азії опинилась перед суворим вибором: або тюремний термін до 15 років, або участь у російській війні проти України в обмін на свободу.
Голова КМВА: тривають роботи для перезапуску подачі опалення в будинки на Троєщині
Триває ліквідація наслідків російських атак, через які будинки в Деснянському районі Києва залишилися без опалення, повідомив голова Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко увечері 14 лютого.
«Зараз робиться все, щоб перезапустити системи подачі теплоносія в будинки на Троєщині та прилеглих локаціях. На рівні кварталів фахівці працюють – щоб прослідкувати, чи вода в системі опалення доходить і провести спуск повітря», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Ткаченко зазначив, що київська влада вже подала фахівців, які ліквідовують наслідки, на отримання додаткових 20 тисяч гривень виплат від держави. Про це йшлося на штабі щодо ліквідації наслідків надзвичайної в енергетиці після російських обстрілів, яка відбулася сьогодні під керівництвом міністра енергетики Дениса Шмигаля.
За словами голови КМВА, він «принципово обережний» із цифрами щодо відновлених і заживлених обʼєктів:
«У нас складна зима, і протягом доби ситуація змінюється кардинально. Загроза російських обстрілів постійна, а всі залучені до ліквідації сконцентровані на відновленні».
12 лютого вночі війська РФ били балістикою по обʼєктах інфраструктури Києва, повідомив міський голова Віталій Кличко. У Києві через цю атаку ще 2 600 будинків залишилися без опалення. За словами мера, це багатоповерхівки в Деснянському, Дніпровському, Печерському та Соломʼянському районах.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
Сили оборони «спрямовують зусилля на зрив планів наступу» Росії – Генштаб
Від початку доби на фронті відбулося 191 бойове зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері 14 лютого.
«Сили оборони спрямовують зусилля на зрив виконання російськими загарбниками планів наступу та виснаження їхнього бойового потенціалу», – йдеться в зведенні.
Зокрема, сім боєзіткнень мали місце на Північно-Слобожанському і Курському напрямках. На Південно-Слобожанському напрямку російська армія 11 разів штурмувала позиції підрозділів ЗСУ, один бій триває.
Українські війська відбили чотири російських атаки на Куп’янському напрямку, ще три боєзіткнення тривають.
Також бойові дії тривали на Лиманському, Краматорському та Костянтинівському напрямках, на Слов’янському тривають дві сутички з семи.
«На Покровському напрямку ворог здійснив 55 атак. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Затишок, Родинське, Мирноград, Покровськ, Котлине, Удачне, Новосергіївка, Молодецьке, Новомиколаївка, Дачне та у бік населених пунктів Вільне, Білицьке, Нове Шахове, Шевченко, Новоолександрівка, Сергіївка, Іванівка. У деяких локаціях бої досі тривають», – йдеться в зведенні.
Українські підрозділи зупинили чотири російських атаки на Олександрівському напрямку.
Штаб зафіксував 19 російських атак на Гуляйпільському напрямку – в районах Гуляйполя, Рибного та в бік Зеленого, Добропілля, Залізничного, Прилук.
Також російські загарбники двічі атакували українські позиції на Оріхівському напрямку. Ще одну атаку Сили оборони відбили на Придніпровському.
Російська армія знову просунулася у міській межі Покровська – про це 12 лютого повідомив моніторинговий проєкт DeepState. Судячи із карти, агресор окупував уже близько 95% цього населеного пункту. Покровський напрямок, за зведеннями Генштабу ЗСУ, залишається найінтенсивнішим за кількістю російських штурмів.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 22 січня заявив, що Сили оборони продовжують стримувати російські війська в Покровську й Мирнограді на Донеччині – малі групи РФ намагаються проникнути до північних районів обох міст. Він зазначив, що внаслідок активних штурмових дій ЗСУ зірвали чергову спробу російських загарбників захопити ці населені пункти.
Бої у Покровську тривають із жовтня 2025-го, коли армії РФ вдалося прорватись до міста після кількох місяців боїв на його підступах. Майже одразу російських солдатів почали фіксувати і в місті-супутнику Покровська Мирнограді.
Президент обговорив із Кушнером і Віткоффом «напрацювання» після зустрічей в Абу-Дабі
Президент Володимир Зеленський провів розмову з представниками Сполучених Штатів на переговорах спецпредставником президента Стівом Віткоффом і зятем Дональда Трампа Джаредом Кушнером увечері 14 лютого.
Розмова відбулася перед тристоронніми переговорами в Женеві, запланованими на наступний тиждень. Зеленський висловив сподівання, що зустрічі «дійсно будуть результативними».
«Обговорили також деякі напрацювання після зустрічей в Абу-Дабі. Не все може бути озвучено по телефону, і наша переговорна команда представить позицію України наступного тижня. Розповів і про нашу зустріч із державним секретарем США Марко Рубіо», – повідомив голова держави.
Він подякував американському керівництву за те, що Америка «завжди зберігає конструктив і готова допомагати із захистом життів».
Раніше Зеленський зустрівся в Мюнхені з державним секретарем США Марко Рубіо.
Днями в Офісі президента поінформували, що новий раунд переговорів між Україною, Росією та США відбудеться 17-18 лютого в Женеві.
«Підготовка вже триває». Коли в Україні оголосять вибори – пояснює ЦВК
Спочатку завершення війни – а потім вибори. Саме такою є логіка українського законодавства і міжнародних стандартів, яких Україна буде дотримуватися навіть під тиском переговорів та політичних очікувань, наголошує заступник голови Центральної виборчої комісії України Сергій Дубовик.
Водночас держава змушена готуватися до майбутніх виборів уже зараз, додає він: відновлювати інфраструктуру, оновлювати реєстр виборців, враховувати мільйони переселенців і громадян за кордоном. Адже в якийсь момент воєнний стан можуть не продовжити – і виборчі процеси доведеться запускати у стислі строки.
Коли реалістично провести вибори в Україні? І чи є для них законодавчі підстави? Радіо Свобода розпитало про це Сергія Дубовика. Читайте і дивіться за лінком
Удари РФ по енергетиці та переговори: Зеленський розповів про зустріч із Рубіо
Президент Володимир Зеленський повідомив деталі про зустріч із державним секретарем Сполучених Штатів Марко Рубіо у Мюнхені 14 лютого.
За його словами, під час розмови він поінформував американського посадовця про ситуацію на фронті, російські удари та наслідки атак на енергосистему.
«Обговорили, як можна допомогти Україні захищати життя під час зимових холодів і посилити нашу стійкість», – заявив він.
Крім того, сторони, за словами Зеленського, обговорили дипломатичний процес і тристоронні зустрічі делегацій України, Росії та США:
«Важливо, щоб заплановані в Женеві переговори були результативними, і я дякую Сполученим Штатам Америки за конструктивний підхід. Торкнулися і питання послідовності кроків. Важливо, щоб був рух у питаннях гарантій безпеки та економічного відновлення».
Держсекретар США наразі не коментував перебіг зустрічі.
Раніше Зеленський розповів, що після зустрічі з Рубіо планує розмову з делегатами Штатів у переговорах: спецпредставником президента США Стівом Віткоффом і зятем Трампа Джаредом Кушнером.
Президент України Володимир Зеленський у суботу, 14 лютого, виступив на конференції з безпеки у Мюнхені, як триває з 13 по 15 лютого.
У Мюнхені завершилася зустріч Зеленського з Рубіо
Зустріч президента Володимира Зеленського та державного секретаря Сполучених Штатів на полях Мюнхенської безпекової конференції добігла кінця, повідомив Радіо Свобода прессекретар голови держави 14 лютого.
Деталі зустрічі в пресслужбі планують повідомити згодом. Держсекретар США наразі не коментував її публічно.
Раніше Зеленський розповів, що після зустрічі з Рубіо планує розмову з делегатами Штатів у переговорах: спецпредставником президента США Стівом Віткоффом і зятем Трампа Джаредом Кушнером.
Президент України Володимир Зеленський у суботу, 14 лютого, виступив на конференції з безпеки у Мюнхені. Також у планах Зеленського – зустріч із Держсекретарем США Марко Рубіо, американськими сенаторами, президентом Азербайджану та іншими.
Мюнхенська конференція з безпеки (MSC) цього року проходить 13-15 лютого. У ній беруть участь низка європейських лідерів, а також президент України Володимир Зеленський з українською делегацією.
Зеленський назвав кількість українських полонених, яких утримує Росія
Переговори в Женеві будуть стосуватися, зокрема, обмінів полоненими, розповів президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в Мюнхені 14 лютого.
«Здається, у них близько 7 тисяч, можливо, трохи менше, українських полонених. У нас понад вже 4 тисячі полонених, і це хороша новина, бо було 1500», – сказав президент.
Голова держави наголосив, що Україна готова до обмінів у будь-якому форматі:
«Якщо вони скажуть «всіх на всіх» – чудово, якщо скажуть «тисяча на тисячу» – не чудово, але дуже добре. Але навіть якщо скажуть «100 на 100», ми на це підемо, тому що для нас будь-який такий крок позитивний. Такий мандат у нашої групи є».
Секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров додав, що Зеленський також дав вказівки для обговорення територіальних питань під час зустрічі в Швейцарії.
За його словами, оптимальним варіантом для України було б повернення до кордонів 1991 року.
«Друга опція – потенційно, США та інші європейські союзники пропонували вільну економічну зону. Ми це обдумуємо, деталі повідомимо згодом», – додав він.
5 лютого Україна в рамках 71-го обміну полоненими з Росією повернула з неволі 157 військових і цивільних громадян. Це – перший у 2026 році обмін полоненими. За даними координаційного штабу, з російської неволі визволено 150 військових і сімох цивільних українців.
Росія: частина будинків Бєлгорода лишилася без гарячої води через удари ЗСУ – губернатор
У будинках Бєлгорода з централізованим теплопостачанням не буде гарячої води до кінця опалювального сезону, заявив 14 лютого губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков.
За його словами, це є результатом обстрілів українських військових.
«Всі аварійні бригади перебувають на місцях, працюють, але, на жаль, пошкодження після обстрілів ЗСУ дуже велике та дуже серйозне», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Гладков підкреслив, що у цих будинках зберігається подача холодної води, «відведення каналізації, підведення газу, тепла та електроенергії за допомогою постійних або резервних джерел енергозабезпечення».
При цьому в суботу та неділю можливе відключення електрики в зв’язку з ремонтними роботами.
Увечері 13 лютого Бєлгород зазнав ракетного обстрілу, внаслідок якого, за даними влади, двоє людей загинули, ще п’ять зазнали поранень. Тоді Гладков заявляв про «серйозні пошкодження енергетичної інфраструктури» та знеструмлення.
Місцеве видання «Пепел» пише, що удару зазнала ТЕЦ. Останніми тижнями українські військові регулярно завдають ударів по об’єктах енергетики у Бєлгороді, через що у місті регулярно відбуваються відключення електроенергії.
Російські військові практично щодня завдають ударів по об’єктах енергетики в Україні, через що без світла, а іноді тепла і води регулярно залишаються жителі різних регіонів, в тому числі Київ.
Готові провести вибори з двома місяцями перемир’я – Зеленський
Президент Володимир Зеленський сказав, що Україна буде готовою провести вибори, але після двох місяців перемир’я на фронті. Про це він розповів під час дискусії після свого виступу на Мюнхенський безпековій конференції 14 лютого.
Таким чином Зеленський відповів на питання про можливість виборів, яке поставила модераторка, відома тележурналістка Крістіан Аманпур.
«Я дуже чесний. Дайте нам два місяці перемир’я, і ми підемо на вибори. Ось і все… Дайте нам перемир’я, дайте нам безпеку, інфраструктуру, може, не два місяці, але нам потрібно багато днів, щоб підготуватися. Тоді дайте нам можливість, нашим солдатам, голосувати, як вони можуть, я маю на увазі, захищати наше життя, нашу країну, і в той же час голосувати. Це щось складне», – сказав він.
Аманпур також запитала, чи підтверджує Зеленський нещодавню публікацію в газеті Financial Times, за якою він може оголосити про вибори 24 лютого, в четверту річницію пономасштабної війни з тим, щоб провести вибори в травні.
Зеленський прямо не відповів на це питання:
«Тож дайте нам перемир’я. Президент Трамп може це зробити. Натисніть на Путіна, доможіться перемир’я, тоді наш парламент змінить закон і ми підемо на вибори, якщо вони потрібні. Якщо американці потребують виборів в Україні і якщо росіяни потребують виборів в Україні, ми відкриті для цього», – сказав Зеленський.
Він також додав, що Україна також може «оголосити перемир’я для росіян, якщо вони проведуть вибори в Росії».
11 лютого Зеленський заперечив намір оголосити 24 лютого про проведення виборів і референдуму щодо питання територіальної цілісності, про який писало FT.
У квітні 2026 року буде сім років перебування Зеленського на президентській посаді при максимальному п’ятирічному терміні президенства. Але вибори під час воєнного стану заборонені Конституцією України.
Також, як кажуть представники української влади, існують проблеми для проведення виборів – відсутність перемир’я, невирішеність питання як голосуватимусь військовослужбовці, внутрішньо переміщені особи та кілька мільйонів українських біженців за кордоном.
Також в Україні обговорюють можливість проведення і референдуму щодо можливої мирної угоди, яка може передбачати територіальні компроміси.
Зміна голови делегації РФ стала «сюрпризом» – президент про переговори в Женеві
Переговори в Женеві будуть розділені на політичний і військовий сектори, сказав президент Володимир Зеленський під час спілкування з медіа 14 лютого.
Він нагадав, що українську делегацію очолить секретар РНБО Рустем Умєров. Водночас Зеленський прокоментував склад російської переговорної групи.
«Було сюрпризом, що Росія змінила очільника делегації. Як на мене, вони хочуть відкласти рішення. Можливо, я трохи песиміст», – сказав він.
Голова держави висловив сподівання, що Сполучені Штати не дозволять російській стороні відкладати переговори або «почати від самого початку, «бо в нас нова група».
«Я думаю, це була б велика помилка, і сподіваюся, що американські партнери не дадуть росіянам тако можливості з ними гратися», – заявив він.
Раніше в Офісі президента поінформували, що новий раунд переговорів між Україною, Росією та США відбудеться 17-18 лютого в Женеві. У Кремлі також повідомили про ці дати і місце, зазначивши, що російську делегацію очолить помічник президента Росії Володимир Мединський, який минулого року вже очолював представників РФ на переговорах. Тоді делегація фактично відмовилася від перемир’я, а також вимагала визнати російськими окуповані території України та обмежити чисельність ЗСУ.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте критикував Мединського за брак конструктиву.
Зеленський планує розмову з Віткоффом і Кушнером після зустрічі з Рубіо
Україна продовжує підтримувати контакти зі Сполученими Штатами в контексті мирних переговорів, заявив президент Володимир Зеленський. Про це він розповів під час зустрічі з медіа на полях Мюнхенської конференції з безпеки, відповідаючи на питання Радіо Свобода.
«Передусім наше завдання – підтримувати контакт із американською стороною. Друге – щоб не сталося так, що ми залишимося в переговорному контексті виключно самі з Росією, тому що поки що, на жаль, Європи не дуже багато в переговорах. Ми робимо все для цього, Європа хоче, до речі, Росія їх не дуже бачить, але це несправедливо», – зазначив він.
Зеленський нагадав, що Європа є найбільшим фінансовим донором військової допомоги Україні, і гарантії безпеки від неї важливі для Києва.
За його словами, Україна підтримує контакти з американською стороною «за всіма напрямками». Зокрема, голова держави анонсував розмову з делегатами США: спецпредставником президента Трампа Стівом Віткоффом і його зятем Джаредом Кушнером.
«Зараз секретар Рубіо, далі за дві години ми проведемо дзвінок із Віткоффом і Кушнером просто звідси. Тому ми будемо говорити, щоб жодна зі сторін переговорного процесу не могла звинуватити Україну, що ми гальмуємо, не підтримуємо закінчення війни», – сказав він.
Президент згадав про сигнали в медіа, які покладають відповідальність за завершення війни на Україну: «ми не даємо таких, скажімо, дитячих пасів. Ми дорослі в цьому напрямку й, вважаю, робимо все, щоб не помилятися, бо дороговартісні помилки дипломатичні».
Говорячи про роботу над гарантіями безпеки, Зеленський висловив думку, що сторони «дуже близькі» до її завершення, але триває обговорення термінів:
«Зараз була зустріч із інвесторами, для них потрібні гарантії, довші за 5-10 років. Сьогодні в нас є пропозиція від американської сторони на 15 років. Ми хочемо мати 20 років плюс. 30, 50 – на що піде адміністрація й Конгрес, подивимось».
Президент України Володимир Зеленський у суботу, 14 лютого, виступив на конференції з безпеки у Мюнхені. Також у планах Зеленського – зустріч із Держсекретарем США Марко Рубіо, американськими сенаторами, президентом Азербайджану та іншими.
Мюнхенська конференція з безпеки (MSC) цього року проходить 13-15 лютого. У ній беруть участь низка європейських лідерів, а також президент України Володимир Зеленський з українською делегацією.
Армія Росії атакувала майже 100 разів від початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби на фронті відбулося 98 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 16 годину 14 лютого. У кількох місцях боєзіткнення тривають.
Зокрема, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках мали місце шість боєзіткнень. На Південно-Слобожанському напрямку російські загарбники 10 разів атакували в районах Стариці, Вовчанська, Вовчанських Хуторів, Рибалчиного та в бік Графського, Охрімівки й Колодязного.
«На Куп’янському напрямку ворог намагається наступати в районі населеного пункту Борівська Андріївка та у бік Петропавлівки, Глушківки. Загалом на даному напрямку відбулося три боєзіткнення, два з яких наразі тривають», – повідомляє командування.
Сили оборони відбили шість російських атак на Лиманському напрямку. На Краматорському армія РФ намагалася просунутися тричі, на Костянтинівському – дев’ять разів.
«На Покровському напрямку з початку доби російські окупанти здійснили 45 спроб потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Затишок, Родинське, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новомиколаївка, Дачне та у бік населених пунктів Вільне, Білицьке, Нове Шахове, Шевченко, Новоолександрівка, Сергіївка, Іванівка. Сили оборони стримують натиск та вже відбили 42 атаки», – йдеться в зведенні.
Двічі російська армія атакувала в районі Злагоди на Олександрівському напрямку. На Гуляйпільському напрямку українські війська відбили шість атак у районі Рибного та в бік Добропілля й Залізничного.
Ще дві атаки РФ мали місце на Оріхівському напрямку, одна – на Придніпровському.
Російська армія знову просунулася у міській межі Покровська – про це 12 лютого повідомив моніторинговий проєкт DeepState. Судячи із карти, агресор окупував уже близько 95% цього населеного пункту.
Покровський напрямок, за зведеннями Генштабу ЗСУ, залишається найінтенсивнішим за кількістю російських штурмів.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 22 січня заявив, що Сили оборони продовжують стримувати російські війська в Покровську й Мирнограді на Донеччині – малі групи РФ намагаються проникнути до північних районів обох міст. Він зазначив, що внаслідок активних штурмових дій ЗСУ зірвали чергову спробу російських загарбників захопити ці населені пункти.
Бої у Покровську тривають із жовтня 2025-го, коли армії РФ вдалося прорватись до міста після кількох місяців боїв на його підступах. Майже одразу російських солдатів почали фіксувати і в місті-супутнику Покровська Мирнограді.
«Найяскравішою частиною була єдність навколо України» – Гераскевич на Мюнхенській конференції
Український скелетоніст Владислав Гераскевич відвідав Український ланч на полях Мюнхенської конференції з безпеки 14 лютого як спеціальний гість, повідомляє кореспондент.
Гераскевич виступив із короткою промовою, в якій подякував за підтримку.
«Думаю, в ці божевільні часи, в тому, з чим я мав справу останніми днями, найяскравішою частиною було об’єднання навколо України, і я сподіваюся, що ми зможемо зберегти це якомога довше: єдність навколо України та пам’яті людей, які пожертвували життями. Завдяки цій жертві ми можемо бути сьогодні на Олімпійських іграх як команда України, і я дуже вдячний за це», – сказав він.
Гераскевич також згадав, що підтримку «шолому пам’яті» висловили родини загиблих спортсменів, які на ньому зображені.
Напередодні Спортивний арбітражний суд (CAS) відхилив заяву спортсмена-скелетоніста Владислава Гераскевича проти Міжнародної федерації бобслею та скелетону та Міжнародного олімпійського комітету.
12 лютого МОК повідомив про заборону українському скелетоністу Владиславу Гераскевичу виступати на Зимових Олімпійських іграх-2026. Комітет пояснив рішення відмовою Гераскевича «дотримуватися правил щодо вираження поглядів» через намір вдягнути шолом із портретами загиблих українських спортсменів.
Гераскевич вважає, що, виступаючи в «шоломі пам’яті», він не порушував ніяких правил, і його дискваліфікація є незаконною.