Зеленський зустрівся з Рютте: обговорили наповнення програми PURL і підсумки «Рамштайну»
Президент Володимир Зеленський у Мюнхені зустрівся з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, повідомив у телеграмі український лідер.
За його словами, з Рютте обговорили наповнення програми PURL, її подальший розвиток.
«Україна надзвичайно цінує внесок кожної держави. Розраховуємо на подальше наповнення цієї ініціативи, яка дає змогу купувати ракети для систем ППО. Говорили і про співпрацю з партнерами для посилення можливостей нашої країни захищати життя та відкриття спільних оборонних підприємств у Європі», – наголосив Зеленський.
Президент також подякував Рютте за продуктивну зустріч у форматі «Рамштайн» – партнери підтвердили виділення Україні 38 млрд євро військової допомоги. І це дуже вагомо.
Президент України Володимир Зеленський у суботу, 14 лютого, виступив на конференції з безпеки у Мюнхені. Також у планах Зеленського – зустріч із Держсекретарем США Марко Рубіо, американськими сенаторами, президентом Азербайджану та іншими.
Мюнхенська конференція з безпеки (MSC) цього року проходить 13-15 лютого. У ній беруть участь низка європейських лідерів, а також президент України Володимир Зеленський з українською делегацією.
У Брюсселі 12 лютого проходило засідання Контактної групи з питань оборони України («Рамштайн»). Президент України Володимир Зеленський, розповідаючи у вечірньому відеозверненні про черговий комбінований російський удар по українській енергетиці, сказав, що завдання міністра оборони на «Рамштайні» – «прискорення з пакетами для нашої ППО».
Влітку 2025 року США і НАТО уклали угоду PURL, яка передбачає надсилання американської зброї в Україну коштом європейських країн, координує процес НАТО. За даними української влади, у 2025 році сума внесків у програмі PURL склала 4,3 млрд доларів, з них за грудень – майже 1,5 млрд доларів.
Армія Росії атакувала майже 100 разів від початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби на фронті відбулося 98 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 16 годину 14 лютого. У кількох місцях боєзіткнення тривають.
Зокрема, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках мали місце шість боєзіткнень. На Південно-Слобожанському напрямку російські загарбники 10 разів атакували в районах Стариці, Вовчанська, Вовчанських Хуторів, Рибалчиного та в бік Графського, Охрімівки й Колодязного.
«На Куп’янському напрямку ворог намагається наступати в районі населеного пункту Борівська Андріївка та у бік Петропавлівки, Глушківки. Загалом на даному напрямку відбулося три боєзіткнення, два з яких наразі тривають», – повідомляє командування.
Сили оборони відбили шість російських атак на Лиманському напрямку. На Краматорському армія РФ намагалася просунутися тричі, на Костянтинівському – дев’ять разів.
«На Покровському напрямку з початку доби російські окупанти здійснили 45 спроб потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Затишок, Родинське, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новомиколаївка, Дачне та у бік населених пунктів Вільне, Білицьке, Нове Шахове, Шевченко, Новоолександрівка, Сергіївка, Іванівка. Сили оборони стримують натиск та вже відбили 42 атаки», – йдеться в зведенні.
Двічі російська армія атакувала в районі Злагоди на Олександрівському напрямку. На Гуляйпільському напрямку українські війська відбили шість атак у районі Рибного та в бік Добропілля й Залізничного.
Ще дві атаки РФ мали місце на Оріхівському напрямку, одна – на Придніпровському.
Російська армія знову просунулася у міській межі Покровська – про це 12 лютого повідомив моніторинговий проєкт DeepState. Судячи із карти, агресор окупував уже близько 95% цього населеного пункту.
Покровський напрямок, за зведеннями Генштабу ЗСУ, залишається найінтенсивнішим за кількістю російських штурмів.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 22 січня заявив, що Сили оборони продовжують стримувати російські війська в Покровську й Мирнограді на Донеччині – малі групи РФ намагаються проникнути до північних районів обох міст. Він зазначив, що внаслідок активних штурмових дій ЗСУ зірвали чергову спробу російських загарбників захопити ці населені пункти.
Бої у Покровську тривають із жовтня 2025-го, коли армії РФ вдалося прорватись до міста після кількох місяців боїв на його підступах. Майже одразу російських солдатів почали фіксувати і в місті-супутнику Покровська Мирнограді.
Вступ України до Євросоюзу є частиною гарантій безпеки – Кос
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос у ексклюзивному коментарі Радіо Свобода на полях Мюнхенської безпекової конференції заявила, що членство України в Європейському Союзі традиційно розглядається як елемент безпекових гарантій і може обговорюватися в контексті майбутніх домовленостей про мир.
Коментуючи дискусії про тиск на Київ у переговорах, Кос наголосила, що Україна протягом багатьох років зазнавала тиску з різних боків, однак «демонструвала здатність йому протистояти».
«За підтримки ЄС це триватиме й надалі. Ми стоятимемо на боці України стільки, скільки буде потрібно, і стільки, скільки знадобиться для її вступу до ЄС», – сказала вона.
Єврокомісарка підкреслила, що ідея включення євроінтеграції України до параметрів майбутнього мирного врегулювання відповідає попередній практиці.
«Членство у ЄС завжди було частиною безпекових гарантій і в минулому для інших країн. Процес вступу приносить користь не лише новим членам, а й державам-членам», – зазначила Кос.
Водночас вона зауважила, що процес приєднання є «дуже вимогливим» і передбачає виконання методології та масштабних реформ. На запитання про можливість вступу України у 2027 році Кос відповіла, що «це залежить від поступу в межах чинних процедур».
«Є технічний процес, який я веду, і є динаміка серед держав-членів. Кожен крок потребує їхнього схвалення», – сказала єврокомісарка.
Кос додала, що остаточні терміни вступу визначатимуться з урахуванням виконання реформ і консенсусу країн ЄС.
Одне з положень 20-пунктної мирної угоди, яка зараз обговорюється між Україною та США і між США та Росією, передбачає членство України в ЄС. За деякими даними, це членство ніби передбачається на 2027 рік.
Однак у ЄС скептичні щодо цієї дати. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос наприкінці січня заявила, що не може гарантувати вступ України до Євросоюзу до 2027 року, попри значний прогрес у переговорному процесі. Також канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає вступ України до ЄС найближчим часом неможливим.
Президент України Володимир Зеленський у суботу, 14 лютого, виступив на конференції з безпеки у Мюнхені. Також у планах Зеленського – зустріч із Держсекретарем США Марко Рубіо, американськими сенаторами, президентом Азербайджану та іншими.
Мюнхенська конференція з безпеки (MSC) цього року проходить 13-15 лютого. У ній беруть участь низка європейських лідерів, а також президент України Володимир Зеленський з українською делегацією.
Зеленський: Путін – раб війни, тому перед підписанням угоди мають бути гарантії безпеки
Домовленості про завершення війни без чітких гарантій безпеки можуть виявитися тимчасовими і не зупинять нову агресію Росії, повідомив президент Володимир Зеленський під час виступу на Мюнхенській безпековій конференції 14 лютого.
«Путін (президент РФ Володимир Путін – ред.) радиться більше з царем Петром і імператрицею Єкатериною про територіальні здобутки, ніж з будь-якою живою людиною про реальне життя», – заявив Зеленський.
Президент наголосив, що лідер РФ не відмовляється від ідеї військової експансії і продовжує мислити категоріями територіальних завоювань.
«Він може бачити себе царем, але насправді він – раб війни», – зазначив глава держави, підкресливши, що без реальних стримувальних механізмів конфлікт може повторитися або розширитися в майбутньому.
Зеленський каже, що Україна вже має підготовлені домовленості із США та європейськими партнерами щодо гарантій безпеки, і саме вони мають стати «основою майбутніх мирних домовленостей».
«У нас є сильні домовленості, які готові до підписання з США і Європою. І ми вважаємо, що угода про гарантії безпеки має бути до будь-якої угоди про завершення війни. Гарантії дадуть відповідь на головне питання: як довго не буде війни? І ми сподіваємося, що президент Трамп почує нас», – заявив президент.
Президент України Володимир Зеленський у суботу, 14 лютого, виступив на конференції з безпеки у Мюнхені. Також у планах Зеленського – зустріч із Держсекретарем США Марко Рубіо, американськими сенаторами, президентом Азербайджану та іншими.
Мюнхенська конференція з безпеки (MSC) цього року проходить 13-15 лютого. У ній беруть участь низка європейських лідерів, а також президент України Володимир Зеленський з українською делегацією.
У щорічному Мюнхенському звіті з безпеки зазначається, що Україна, ймовірно, є першою жертвою нового світового порядку, де панує сила.
«Замість того, щоб розглядати війну переважно як питання суверенітету та міжнародного права, вона ризикує бути переосмисленою як суперечка, що підлягає переговорам між впливовими лідерами, в якій територія, гарантії безпеки та навіть природні ресурси стають розмінними козирами. Мир більше не сприймається переважно як врегулювання, засноване на правах, закріплене в законі та інституціях, а як примусове врегулювання конфлікту через «угоди зверху вниз» між впливовими суб'єктами», – йдеться у доповіді.
У ній також вказується на ризик того, що «результатом буде «мир переможця», досягнутий за допомогою «інструментів, відновлених зі смітника історії».
23–24 січня, а також 4 і 5 лютого в Абу-Дабі (ОАЕ) пройшли переговори України і Росії за посередництва США про шляхи завершення війни. Значного прориву в питанні припинення війни сторони не досягли. У результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф дискусії 4 і 5 лютого назвав «конструктивними й зосередженими на тому, як створити умови для міцного миру». Він повідомив, що на переговорах в Абу-Дабі (ОАЕ) обговорювалося питання припинення вогню.
Держсекретар США Марко Рубіо за підсумками переговорів 4 лютого заявив про скорочення списку відкритих питань між Україною і Росією щодо досягнення мирної угоди, але, за його словами, залишаються «найскладніші» питання. Перед цим, 28 січня, Рубіо казав, що невирішеним залишається територіальне питання.
Раніше, 25 січня, президент України Володимир Зеленський заявив, що позиція Києва щодо територій не змінилася, а до компромісів мають бути готові всі сторони. Він також зазначив, що двосторонні гарантії безпеки зі США готові «на 100%», і Київ очікує на їх підписання.
Агентство Reuters раніше з посиланням на джерела написало про те, що в Абу-Дабі 4-5 лютого делегації США й України обговорювали «амбітну мету», а саме досягнення Росією й Україною мирної угоди вже у березні. Низка співрозмовників видання називала таку дату малореалістичною.
Москва заговорила про «кольорову революцію» у Білорусі. І погрожує ядерною зброєю. Дивина чи ні?
Ніколи такого не було, і ось знову» – цей відомий афоризм російського політика Віктора Черномирдіна добре описує здивування, яке викликали заяви Кремля, що нібито Захід готує «кольорову революцію» у Білорусі.
Відколи до влади у Росії прийшов Володимир Путін, такі заяви звучали регулярно щодо різних країн. Масові протести у Білорусі в 2020-2021 роках Кремль трактував саме так: як «кольорову революцію», організовану Заходом для відриву Мінська від Москви. Але після того Росія нібито «зацементувала» Білорусь у сфері свого впливу. І ось знову така заява? Чому зараз?
У цьому розбиралася Білоруська редакція Радіо Свобода. Читайте за лінком
«Вражає мужність»: Гілі відреагував на очікування поступок від України і згадав про прагнення Кремля до «швидкої перемоги»
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі на полях Мюнхенської безпекової конференції заявив, що Україна продовжує боротьбу в умовах значного міжнародного та воєнного тиску, але демонструє «виняткову стійкість».
У ексклюзивному коментарі для Радіо Свобода він зауважив, що питання можливих поступок Києва часто супроводжується дискусіями про рівень зовнішнього тиску.
«Ви питаєте, чи не виглядає це так, ніби Україну підштовхують до поступок, чи немає відчуття, що на неї чинять сильніший тиск? Саме під сильним тиском українці воюють. Я був там минулого місяця – це справді вражає, яку мужність вони знаходять», – сказав Гілі.
Очільник британського оборонного відомства наголосив, що світ має пам’ятати про початкові розрахунки Кремля щодо швидкої перемоги.
«Це війна, яку Путін (президент РФ Володимир Путін – ред.) думав виграти за тиждень. Тепер він воює в Україні довше, ніж Росія воювала проти Німеччини в середині Другої світової війни. Саме він перебуває під колосальним тиском», – зазначив міністр.
За словами Гілі, союзники мають продовжувати та посилювати підтримку України.
«Наше завдання – ще більше зміцнити підтримку України й посилити тиск на Путіна, щоб змусити його сісти за стіл переговорів», – підсумував він.
Президент України Володимир Зеленський у суботу, 14 лютого, прибув на конференцію з безпеки у Мюнхені, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Також сьогодні в планах Зеленського – зустріч із Держсекретарем США Марко Рубіо, американськими сенаторами, президентом Азербайджану та іншими.
Мюнхенська конференція з безпеки (MSC) цього року проходить 13-15 лютого. У ній беруть участь низка європейських лідерів, а також президент України Володимир Зеленський з українською делегацією.
У щорічному Мюнхенському звіті з безпеки зазначається, що Україна, ймовірно, є першою жертвою нового світового порядку, де панує сила.
«Замість того, щоб розглядати війну переважно як питання суверенітету та міжнародного права, вона ризикує бути переосмисленою як суперечка, що підлягає переговорам між впливовими лідерами, в якій територія, гарантії безпеки та навіть природні ресурси стають розмінними козирами. Мир більше не сприймається переважно як врегулювання, засноване на правах, закріплене в законі та інституціях, а як примусове врегулювання конфлікту через «угоди зверху вниз» між впливовими суб'єктами», – йдеться у доповіді.
У ній також вказується на ризик того, що «результатом буде «мир переможця», досягнутий за допомогою «інструментів, відновлених зі смітника історії».
Свириденко: кожна ОВА має розробити план енергетичної автономності
Уряд доручив усім обласним військовим адміністраціями (ОВА) розробити план забезпечення повної енергетичної автономності регіону. Області мають подати свої пропозиції найближчим часом, заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко під час спілкування із журналістами у п’ятницю, 13 лютого.
«Кожна ОВА отримала завдання розробити план забезпечення повної енергетичної автономності, це має бути системна робота разом з підготовкою до наступного опалювального сезону», – наголосила очільниця уряду.
Прем’єрка також зазначила, що уряд постійно допомагає регіонам у подоланні наслідків російських обстрілів. За її словами, ця зима є однією з найскладніших за чотири роки повномасштабного вторгнення РФ.
В умовах таких безпрецедентних обстрілів Україні потрібні набагато більші запаси обладнання і ППО, додала Свириденко. Над вирішенням цієї проблеми працює Міністерство оборони України, зокрема на Мюнхенській конференції з безпеки, яка триває нині.
Крім того, наслідки обстрілів уже відчутні для економіки. За словами прем’єрки, у січні надходження від митниці та податкової зменшилися на 12 млрд гривень. Це пов’язано зі зниженням ділової активності та змінами в роботі підприємств через обмеження енергопостачання.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
«Війна використовує час проти людей»: Зеленський виступає на конференції у Мюнхені (відео)
Президент України Володимир Зеленський виступає на Мюнхенській безпековій конференції у суботу, 14 лютого.
«Війна сама володіє часом, і вона використовує цей час проти людей. Я дякую кожному американському серцю, без вас, американців, європейців втриматися нам було б дуже важко», – наголосив Зеленський.
За словами лідера України, президент США Дональд Трамп прагне «швидкого укладення масштабної мирної угоди» щодо війни в Україні, однак ключовим залишається поетапний підхід до домовленостей.
Зеленський наголосив, Трамп зацікавлений у швидкому укладенні комплексної мирної угоди, оскільки надає перевагу «масштабним рішенням».
«Він хоче укласти угоду відразу, тому що любить великі пакети», – зазначив Зеленський, порівнявши цей підхід із попередніми великими законодавчими ініціативами американського лідера.
Водночас Зеленський підкреслив, що для України важливою є послідовність укладення домовленостей, адже спочатку мають бути визначені гарантії безпеки та інші ключові умови.
Президент також зазначив, що Україна могла б провести вибори у разі досягнення тимчасового перемир’я з Росією на два-три місяці. За його словами, проведення виборів можливе лише після припинення активних бойових дій і отримання гарантій безпеки для країни.
Президент України Володимир Зеленський у суботу, 14 лютого, прибув на конференцію з безпеки у Мюнхені, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Також сьогодні в планах Зеленського – зустріч із Держсекретарем США Марко Рубіо, американськими сенаторами, президентом Азербайджану та іншими.
Мюнхенська конференція з безпеки (MSC) цього року проходить 13-15 лютого. У ній беруть участь низка європейських лідерів, а також президент України Володимир Зеленський з українською делегацією.
У щорічному Мюнхенському звіті з безпеки зазначається, що Україна, ймовірно, є першою жертвою нового світового порядку, де панує сила.
«Замість того, щоб розглядати війну переважно як питання суверенітету та міжнародного права, вона ризикує бути переосмисленою як суперечка, що підлягає переговорам між впливовими лідерами, в якій територія, гарантії безпеки та навіть природні ресурси стають розмінними козирами. Мир більше не сприймається переважно як врегулювання, засноване на правах, закріплене в законі та інституціях, а як примусове врегулювання конфлікту через «угоди зверху вниз» між впливовими суб'єктами», – йдеться у доповіді.
У ній також вказується на ризик того, що «результатом буде «мир переможця», досягнутий за допомогою «інструментів, відновлених зі смітника історії».
23–24 січня, а також 4 і 5 лютого в Абу-Дабі (ОАЕ) пройшли переговори України і Росії за посередництва США про шляхи завершення війни. Значного прориву в питанні припинення війни сторони не досягли. У результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф дискусії 4 і 5 лютого назвав «конструктивними й зосередженими на тому, як створити умови для міцного миру». Він повідомив, що на переговорах в Абу-Дабі (ОАЕ) обговорювалося питання припинення вогню.
Держсекретар США Марко Рубіо за підсумками переговорів 4 лютого заявив про скорочення списку відкритих питань між Україною і Росією щодо досягнення мирної угоди, але, за його словами, залишаються «найскладніші» питання. Перед цим, 28 січня, Рубіо казав, що невирішеним залишається територіальне питання.
Сили оборони уразили російський десантний катер, РЛС і склад боєприпасів – Генштаб
Сили оборони України вразили в окупованому Криму російський транспортно-десантний катер, йдеться у повідомленні Генерального штабу ЗСУ.
«Так, підтверджено, що 12 лютого 2026 року у районі н.п. Новоозерне на тимчасово окупованих територіях українського Криму успішно уражено транспортно-десантний катер БК-16 противника», – йдеться у повідомленні.
Крім того, військові кажуть, що 12 лютого, у районі н.п. Гвардійське (окупований Крим), уражено радіолокаційну станцію РСП-10.
«Серед іншого, у районі н.п. Приморськ (окупована частина Запорізької області), тієї ж доби (12 лютого – ред.), уражено вузол зв’язку російських окупантів. 13 лютого у районі Новоекономічного (окупована частина Донецької області) уражено склад боєприпасів ворога», – зазначили у Генштабі.
Втрати противника та масштаби завданих збитків уточнюються, кажуть у штабі.
Російська сторона ці повідомлення наразі не коментувала.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що Сили оборони України продовжують завдавати вогневого ураження по військових об’єктах противника на тимчасово окупованих територіях України та на території РФ задля зниження наступальних спроможностей російського агресора.
Зеленський прибув на Мюнхенську конференцію: запланована зустріч із Рубіо
Президент України Володимир Зеленський у суботу, 14 лютого, прибув на конференцію з безпеки у Мюнхені, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Його виступ очікується за півтори години. Також сьогодні в планах Зеленського – зустріч із Держсекретарем США Марко Рубіо, американськими сенаторами, президентом Азербайджану та іншими.
Мюнхенська конференція з безпеки (MSC) цього року проходить 13-15 лютого. У ній беруть участь низка європейських лідерів, а також президент України Володимир Зеленський з українською делегацією.
У щорічному Мюнхенському звіті з безпеки зазначається, що Україна, ймовірно, є першою жертвою нового світового порядку, де панує сила.
«Замість того, щоб розглядати війну переважно як питання суверенітету та міжнародного права, вона ризикує бути переосмисленою як суперечка, що підлягає переговорам між впливовими лідерами, в якій територія, гарантії безпеки та навіть природні ресурси стають розмінними козирами. Мир більше не сприймається переважно як врегулювання, засноване на правах, закріплене в законі та інституціях, а як примусове врегулювання конфлікту через «угоди зверху вниз» між впливовими суб'єктами», – йдеться у доповіді.
У ній також вказується на ризик того, що «результатом буде «мир переможця», досягнутий за допомогою «інструментів, відновлених зі смітника історії».
Херсон. Чотири роки великої війни. Як живе місто? Прогнози
Масові протести в момент приходу російських військ, окупація, вбивства, викрадення людей і катування, звільнення, щоденні російські обстріли, підтоплення після руйнування Каховської ГЕС, «дронові сафарі» російських військ – це те, через що пройшов і в чому досі живе Херсон від початку повномасштабної війни Росії проти України.
Як тримаються люди? Що дозволяє їм у таких умовах підтримувати ритм звичайного життя? На що сподіваюся? Читайте і дивіться тут
Росія втратила за добу ще 1070 військових, катер і 28 артсистем – Генштаб
Російські війська втратили загалом близько 1 252 020 людей особового складу протягом війни в Україні – такі оцінки Генерального штабу Збройних сил України на ранок 14 лютого.
За зведенням Генштабу, протягом попередньої доби армія РФ втратила приблизно 1070 військових.
Також, додає штаб, напередодні російські війська втратили:
- танків – 11 668 (+1 одиниця за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 24 031 (+3)
- артилерійських систем – 37 282 (+28)
- РСЗВ – 1 645 (+3)
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 134 306 (+914)
- кораблів – 29 (+1)
- автомобільної техніки та автоцистерн – 78 388 (+120)
- спеціальної техніки – 4 071 (+1)
Напередодні головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що у січні загальні втрати РФ вбитими і тяжко пораненими склали понад 31,7 тисячі осіб, що, за його словами, перевищило обсяги поповнення особовим складом російської армії.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Тим часом, журналісти російського видання «Медіазона», російської служби ВВС і команда волонтерів на 23 січня цього року встановили за відкритими джерелами імена понад 165,6 тисячі російських військових, які загинули у війні від лютого 2022 року.
Як зазначають журналісти, список не є повним, оскільки інформація про загибель не всіх військовослужбовців стає публічно доступною.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб. Він зазначив, що в листопаді середньодобові втрати Росії сягали приблизно 1100 осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів.
«В Україні офіційно на полі бою кількість загиблих солдатів, чи то кадрових, чи тих, хто був мобілізований, становить 55 тисяч», – сказав Зеленський. Він додав, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
«Це ще не кінець». Аналітик DeepState про те, як Росія майже захопила Покровськ та куди піде далі
Російська армія знову просунулася у міській межі Покровська – про це 12 лютого повідомив моніторинговий проєкт DeepState. Судячи із карти, агресор окупував уже близько 95% цього населеного пункту. У «сірій зоні» лишаються кілька кварталів на північному заході міста в бік села Гришине, а також невелика ділянка на півночі в бік міста Родинське. Ці два населені пункти вважаються ключовими для оборони Покровсько-Мирноградської агломерації, і за них, як кажуть українські військові, зараз йдуть найбільш запеклі бої.
На Покровському напрямку Генштаб стабільно фіксує найбільшу кількість атак серед усіх ділянок фронту – приміром, за даними станом на ранок 12 лютого, там відбулося 22 боєзіткнення за попередню добу із 124 по всій Україні. У часи загострень кількість атак армії РФ там може сягати 90.
- Чому Сили оборони зрештою де-факто вже втратили Покровськ?
- У чому феномен величезних «сірих зон», які з’явилися на мапі DeepState останнім часом – зокрема і навколо Покровсько-Мирноградської агломерації?
- Та куди Росія зверне далі із плацдарму, який сформувала після захоплення цих двох міст?
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) запитали про це у співзасновника та аналітика DeepState Романа Погорілого. Читайте і дивіться про це за лінком
Росія атакувала Україну ракетою «Іскандер-М» і 112 дронами – Повітряні сили
У ніч проти 14 лютого сили РФ атакували Україну балістичною ракетою «Іскандер-М» із Курської області, а також 112 ударними дронами, йдеться у повідомленні Повітряних сил ЗСУ.
Відомо, що Росія запускала безпілотники з наступних напрямків: Курськ, Орел, Брянськ, Приморсько-Ахтарськ – РФ, окуповані Донецьк і Гвардійське, Крим.
«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 91 ворожий БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» та безпілотників інших типів. Зафіксовано влучання 18 ударних БпЛА на 11 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 2 локаціях», – йдеться у повідомленні військових.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакоюгеноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Сили РФ атакували дронами Одесу: загинула жінка, пошкоджений будинок – влада
У ніч проти 14 лютого російські військові атакували Одесу дронами, повідомив голова ОВА Олег Кіпер.
«В Одесі внаслідок влучання БпЛА пошкоджено дах одноповерхового житлового будинку. Пожежу оперативно ліквідували рятувальники. На жаль, унаслідок атаки загинула жінка. Співчуття рідним та близьким. Вибуховою хвилею також пошкоджено скління поруч розташованих надвірних споруд», – зазначив місцевий чиновник.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Зеленський очікує від партнерів України «масштабних пакетів підтримки» до 24 лютого
Після зустрічей у Мюнхені президент України Володимир Зеленський заявив, що Євросоюзу та країни-партнери готують «масштабні пакети підтримки», які мають бути узгоджені до річниці повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого.
«Я думаю, що ми можемо зараз попрацювати над найбільшим енергетичним пакетом. Окремо ми попрацюємо над ракетами для ППО. Окремо ми попрацюємо ще над деякими речами, щоб посилити наших військових», – сказав він журналістам у Мюнхені за підсумками зустрічі в Берлінському форматі.
За словами Зеленського, всі партнери погодилися, що протягом 10–11 днів буде сформовано «максимальні пакети підтримки для України».
Президент зустрівся із низкою європейських партнерів в Мюнхені.
«Головна увага – ситуації в енергетиці, нашому відновленню. Україна сформує та відправить партнерам список потреб для підтримки нашої енергетичної інфраструктури та військової сфери. Розраховуємо на підтримку. Увага й гарантіям безпеки для України та всієї Європи», – написав він у телеграмі після зустрічі.
Також Зеленський провів окремі переговори із прем’єром Норвегії Йонасом Гаром Стере, прем’єркою Данії Метте Фредеріксен, президентом Фінляндії Александром Стуббом, з якими, серед іншого, обговорював дипломатичну роботу задля досягнення надійного миру.
Мюнхенська конференція з безпеки (MSC) цього року проходить 13-15 лютого. У ній беруть участь низка європейських лідерів, а також президент України Володимир Зеленський з українською делегацією.
Макрон закликав розпочати європейські консультації щодо майбутніх відносин із Росією
Президент Франції Емманюель Макрон закликав розпочати широку серію європейських консультацій щодо майбутнього співіснування з Росією та нової архітектури безпеки на континенті. Про це він заявив, виступаючи на Мюнхенській безпековій конференції, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
За його словами, навіть у разі досягнення мирного врегулювання щодо України Європі доведеться мати справу з «не реформованою, агресивною Росією» на своїх кордонах.
Макрон наголосив, що жодне мирне врегулювання не може відбуватися без участі Європи.
«Ви можете вести переговори без європейців, якщо вам так більше подобається, але це не принесе миру за столом переговорів», – заявив він.
Президент Франції повідомив, що вирішив встановити прямий канал комунікації з Росією «у повній прозорості з Україною, європейськими партнерами та американськими союзниками». За його словами, Європа має власні інтереси, які необхідно захищати, особливо щодо майбутньої стратегічної стабільності на континенті.
«Ми повинні визначити правила співіснування, які обмежать ризик ескалації», – наголосив Макрон. – «Як європейці, ми повинні почати з визначення власних безпекових інтересів. І це має бути частиною мирної угоди. Чи повинні ми прийняти розгортання ракет великої дальності на відстані удару від наших кордонів? Чи повинні ми прийняти російське втручання в нашому сусідстві? Яким має бути контроль над озброєннями в епоху дронів?»
Він зауважив, що раніше багато питань безпеки вирішувалися на основі договорів, укладених без участі європейців або розірваних без координації з ними. На його думку, цього більше не можна допустити.
«Моя пропозиція сьогодні – розпочати серію консультацій щодо цього важливого питання», – заявив президент Франції, додавши, що вже обговорив ініціативу з британськими та німецькими колегами, але процес має бути ширшим і охопити всю Європу.
Водночас він наголосив, що тиск на Москву має посилюватися. ЄС готує 20-й пакет санкцій, зосереджений на енергетичному та фінансовому секторах. Окрему увагу він приділив російському «тіньовому флоту», зазначивши, що доходи РФ від нафти знизилися на 25%, а 75% суден, які потрапили під санкції, не повертаються до російських портів.
«Ми повинні розширити і зробити системним цей підхід щодо тіньового флоту, бо він ефективний і болісний для воєнної економіки Росії», – сказав він.
Ця заява пролунала на тлі тристоронніх переговорів України, США та Росії щодо завершення війни. Цього року вони вже відбулися кілька разів. Представники Європи у цих зустрічах участі не брали. Новий раунд переговорів запланований на 17-18 лютого в Женеві.
У грудні минулого року президент Франції Емманюель Макрон заявив, що європейцям доведеться знову розпочати прямі переговори з Путіним, якщо останні зусилля США щодо посередництва в укладенні мирної угоди з Україною проваляться.
За даними агенції Reuters, 4 лютого дипломатичний радник Макрона перебував у Москві, де провів переговори з Юрієм Ушаковим, помічником президента Росії Володимира Путіна. За даними агенції, метою зустрічі був діалог з ключових питань, передусім щодо України.
Київ отримав підтвердження від США про готовність ратифікувати гарантії безпеки у Конгресі – Сибіга
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Київ отримав підтвердження від США про готовність ратифікувати гарантії безпеки у Конгресі.
«Для нас це фундаментально. Ймовірно, ми вже майже маємо готовий проєкт двосторонніх гарантій безпеки – не запевнень, а саме гарантій – уперше в нашій історії. Це перший елемент: обов’язкові, юридично зобов’язуючі гарантії безпеки», – сказав він під час дискусії на Мюнхенській конференції з безпеки.
Щодо присутності військ на місці, то, за його словами, американська сторона прямо сказала, що цього не буде, але них є інші засоби підтримки або надання безпеки.
«Але присутність військ на місці з американським «бекстопом» – тобто гарантійною підтримкою США – це також фундаментальний елемент майбутньої архітектури безпеки. І особисто я не вірю в ефективну архітектуру безпеки в Європі без американського «бекстопу». Після переговорів в Абу-Дабі ми маємо більше ясності, що саме це означає», – зазначив міністр.
Сибіга зауважив, що членство України в ЄС є також елементом гарантій безпеки, за силою подібний до статті 5 Вашингтонського договору.
«І останній, найважливіший пункт – сильна українська армія. Пакет стримування, наша самодостатність, наші далекобійні спроможності, здатність виробляти системи ППО, здатні збивати балістичні ракети», – сказав міністр.
Очільник МЗС додав, що нереалістично уявити прогрес у мирному процесі без ясності й чіткого розуміння цих пакетів гарантій безпеки, оскільки вони є невід’ємним елементом мирного процесу.
Ця заява пролунала на тлі тристоронніх переговорів України, США та Росії щодо завершення війни. Цього року вони вже відбулися кілька разів. Новий раунд переговорів запланований на 17-18 лютого в Женеві.
25 січня президент України Володимир Зеленський заявив, що двосторонні гарантії безпеки зі США готові «на 100%», і Київ очікує на їх підписання.
Вашингтон не називав якихось можливих дат підписання. Днями постпред США при НАТО Метью Вітакер заяив, що угода з Україною про гарантії безпеки від США буде підписана, коли «це буде доречно».
«Коли йдеться про підписання угод чи домовленостей, завжди є певні часові рамки. Тому і президент Трамп, і президент Зеленський підпишуть документи тоді, коли це буде доречно й коли процес просування до мирної угоди цього вимагатиме», – сказав Вітакер, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Глава МЗС Португалії не виключив «формального» вступу України до ЄС до 2027 року
Приєднання держави до ЄС – рішення, засноване на заслугах, водночас потрібно враховувати геополітичний вимір, який може сприяти прискоренню переговорів і самому процесу вступу. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода в Мюнхені заявив очільник МЗС Португалії Паулу Ранжел.
«Чи реально це до 2027 року – це вже питання для дискусії, адже існують різні формати приєднання. Можливе повне членство, а можливий і формальний вступ із перехідними періодами для окремих сфер і напрямків», – заявив Ранжел, відповідаючи на запитання Радіо Свобода про визначення конкретної дати вступу України до ЄС як частину можливої мирної угоди.
Топдипломат зауважив, що це забезпечило би політичні й безпекові переваги євроінтеграції, а також дало би можливість економіці й аграрному сектору адаптуватися до стандартів ЄС, які є «дуже високими».
«Країні, яка зараз перебуває під атаками, очевидно, непросто відповідати їм уже за рік чи два. Але гадаю, можна знайти рішення, яке задовольнить усіх – де буде збережено принцип заслуг і водночас реалізовано політичну цінність інтеграції», – зазначив посадовець.
Щодо прямих контактів Європи з Москвою, дипломат вважає, що її представники «повинні бути за столом переговорів, коли йтиметься про речі, що їх безпосередньо стосуються».
«Настане момент, коли Європа – Європейський Союз разом з іншими країнами – повинна буде втрутитися, щоб як друзі України гарантувати їй безпеку, а також надати кошти й ресурси для відбудови», – зазначив Ранжел.
Водночас дипломат «не сказав би, що прямі контакти Франції чи інших країн з Москвою були б помилкою» на нинішньому етапі.
«Не думаю, що це зашкодить процесу переговорів», –резюмував очільник МЗС Португалії.
Ця заява пролунала тлі тристоронніх переговорів України, США та Росії щодо завершення війни. Ці перемовини цього року вже відбулися кілька разів. Новий раунд переговорів запланований на 17-18 лютого в Женеві.
Одне з положень 20-пунктної мирної угоди, яка зараз обговорюється між Україною та США і між США та Росією, передбачає членство України в ЄС. За деякими даними, це членство ніби передбачається на 2027 рік.
Однак у ЄС скептичні щодо цієї дати. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос наприкінці січня заявила, що не може гарантувати вступ України до Євросоюзу до 2027 року, попри значний прогрес у переговорному процесі. Також канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає вступ України до ЄС найближчим часом неможливим.
Трамп: Росія хоче укласти мирну угоду, а Зеленський «повинен діяти»
Президент США Дональд Трамп заявив, що Росія хоче укласти угоду, а президент України Володимир Зеленський «повинен діяти».
При цьому, за словами Трампа, Росія хоче укласти угоду на тлі війни в Україні.
«Росія хоче укласти угоду, і Зеленський повинен буде діяти. Інакше він втратить чудову можливість. Він повинен діяти», – сказав Трамп журналістам у Білому домі.
Ця заява пролунала тлі тристоронніх переговорів України, США та Росії щодо завершення війни. Ці перемовини цього року вже відбулися кілька разів.
Раніше в Офісі президента поінформували, що новий раунд переговорів між Україною, Росією та США відбудеться 17-18 лютого в Женеві. У Кремлі також повідомили про ці дати і місце, зазначивши, що російську делегацію очолить помічник президента Росії Володимир Мединський, який минулого року вже очолював представників РФ на переговорах. Тоді делегація фактично відмовилася від перемир’я, а також вимагала визнати російськими окуповані території України та обмежити чисельність ЗСУ.
23–24 січня, а також 4 і 5 лютого в Абу-Дабі (ОАЕ) пройшли переговори України і Росії за посередництва США про шляхи завершення війни. Значного прориву в питанні припинення війни сторони не досягли. У результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф дискусії 4 і 5 лютого назвав «конструктивними й зосередженими на тому, як створити умови для міцного миру». Він повідомив, що на переговорах в Абу-Дабі (ОАЕ) обговорювалося питання припинення вогню.
Держсекретар США Марко Рубіо за підсумками переговорів 4 лютого заявив про скорочення списку відкритих питань між Україною і Росією щодо досягнення мирної угоди, але, за його словами, залишаються «найскладніші» питання. Перед цим, 28 січня, Рубіо казав, що невирішеним залишається територіальне питання.