Євросоюз знайде до квітня гроші для України, попри вето Орбана? Інтерв'ю із єврокомісаром з питань економіки
Перед четвертими роковинами повномасштабного вторгнення Росії в Україну Угорщина заблокувала 20-й пакет санкцій та позику на 90 мільярдів євро для України, на яку прем’єр Віктор Орбан уже погодився раніше.
Радіо Свобода зʼясовувало під час інтервʼю з єврокомісаром з питань економіки Валдісом Домбровскісом, що Єврокомісія не готує «план Б» з фінансування України. І він пояснив, чому.
– Угорщина блокує кредит для України на 90 мільярдів євро. Чи має Європейська комісія якийсь «план Б»?
– Наразі ми продовжуємо працювати над цим кредитом підтримки України на 90 мільярдів євро. Варто зазначити, що все ще є кілька документів, які нам потрібно фіналізувати, зокрема кредитну угоду, меморандум про взаєморозуміння, стратегію фінансування на цей рік. Тож ми продовжуємо готувати всі ці документи, щоб розпочати виплати, як і планували, на початку квітня.
Паралельно триває робота над змінами до багаторічного бюджету ЄС, щоб уможливити спільні запозичення. У грудні всі держави-члени, включно з Угорщиною, погодилися на ці спільні запозичення. І, до речі, Угорщина, як і кілька інших держав-членів, не бере участі у фінансуванні цього кредиту підтримки на 90 мільярдів євро, тож ми очікуємо, що Угорщина дотримається цієї домовленості.
– Але якщо Угорщина цього не зробить, що Європейська комісія може зробити, щоб підтримати Україну у 2026 році, поки це питання не буде вирішене?
– Очевидно, нам доведеться знайти рішення. Треба сказати, що це не перший випадок, коли ми стикаємося з труднощами з Угорщиною. Наразі ми перебуваємо в тісній взаємодії з державами-членами і, маю сказати, сподіваємося знайти шлях уперед.
Повністю читайте тут
Що буде з кредитом 90 млрд, який блокує Угорщина? Пояснює єврокомісар
Європейська комісія не готує альтернативного сценарію фінансування України, попри блокування Угорщиною кредиту на 90 мільярдів євро.
У Брюсселі сподіваються розблокувати рішення і наполягають, що цей пакет є ключовим для покриття фінансових потреб України у 2026–2027 роках та продовження програми МВФ, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс.
Правоохоронці підтвердили вибух у будівлі поліції Дніпра
Правоохоронці підтвердили вибух у будівлі поліції Дніпра. Раніше про вибух повідомили ЗМІ.
Як повідомляє пресслужба Нацполіції, 23 лютого близько 20:30 в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпра стався вибух в адміністративній будівлі поліції, постраждалих немає.
За повідомленням, вибуховою хвилею були пошкоджені вікна приміщення, меблі та комп’ютерну техніку. Також пошкоджений автомобіль, припаркований поруч із будівлею.
Триває встановлення всіх обставин інциденту.
Це вже другий вибух сьогодні поблизу приміщень поліції. За кілька годин до цього вибух пролунав у Дніпрі.
За оперативною інформацією, це сталося на території непрацюючої АЗС, розташованої поблизу адміністративної будівлі управління патрульної поліції стався вибух саморобного вибухового пристрою – у цей час на території АЗС перебували працівники патрульної поліції, які приїхали на перезмінку.
Як повідомлялося, внаслідок вибуху постраждало семеро поліцейських, один з них у важкому стані. Інцидент розслідують як теракт.
Голова Нацполіції Іван Вигівській зазначив, що вибухи у Львові та Миколаєві розцінюють як «цілеспрямовану атаку на систему правопорядку та дестабілізацію ситуації всередині країни».
За день до цього, 22 лютого, у Львові після прибуття екіпажів патрульної поліції здетонували саморобні вибухові пристрої. Унаслідок вибухів загинула поліцейська. Також зазнали поранень 25 людей, більшість з них – це правоохоронці, але також є цивільні особи.
Розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, що спричинив тяжкі наслідки). Досудове розслідування здійснює управління СБУ у Львівській області.
Того ж дня, 22 лютого, правоохоронці повідомили про затримання ймовірної підривниці. Сьогодні суд взяв її під варту.
Президент Володимир Зеленський попередив, що, за даними української розвідки, РФ збирається й надалі здійснювати терористичні акти в Україні.
Вибух у Миколаєві розслідують як теракт – прокуратура
Вибух у Миколаєві розслідують як теракт, повідомила у телеграмі обласна прокуратура.
Досудове розслідування розпочато за фактом терористичного акту, що заподіяв тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 258 КК України).
За оперативною інформацією, 23 лютого близько 18:10 в Миколаєві на території непрацюючої АЗС, розташованої поблизу адміністративної будівлі управління патрульної поліції стався вибух саморобного вибухового пристрою – у цей час на території АЗС перебували працівники патрульної поліції, які приїхали на перезмінку.
Як повідомлялося, внаслідок вибуху постраждало семеро поліцейських, один з них у важкому стані.
Голова Нацполіції Іван Вигівській зазначив, що вибухи у Львові та Миколаєві розцінюють як «цілеспрямовану атаку на систему правопорядку та дестабілізацію ситуації всередині країни».
Близько 00:30 22 лютого поліції надійшло повідомлення про проникнення до магазину на вулиці Данилишина у Львові. За даними прокуратури, після прибуття на місце події екіпажу патрульної поліції стався вибух. Згодом, коли прибув другий екіпаж, пролунав ще один. Попередньо встановлено, що детонували саморобні вибухові пристрої.
Унаслідок вибухів загинула поліцейська. Також зазнали поранень 25 людей, більшість з них – це правоохоронці, але також є цивільні особи.
Розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, що спричинив тяжкі наслідки). Досудове розслідування здійснює управління СБУ у Львівській області.
Того ж дня, 22 лютого, правоохоронці повідомили про затримання ймовірної підривниці. Сьогодні суд взяв її під варту.
Президент Володимир Зеленський попередив, що, за даними української розвідки, РФ збирається й надалі здійснювати терористичні акти в Україні.
Зеленський змінює підхід до Білорусі. Нові сигнали
В інтерв’ю білоруському виданню «Дзеркало» 23 лютого президент України Володимир Зеленський виклав нову політику щодо Білорусі.
- Який сигнал надсилає Україна санкціями проти Олександра Лукашенка і кому?
- Що Києву варто очікувати від Світлани Тихановської?
Ці запитання Білоруська редакція Радіо Свобода обговорювала із колишнім послом України в Білорусі (у 2017-2023 роках) і колишнім послом із особливих доручень МЗС України з питань Білорусі (у 2024-2025 роках) Ігорем Кизимом.
«Укренерго»: припинення поставок електроенергії зі Словаччини ніяк не вплине на ситуацію
В «Укренерго» заявляють, що ймовірне припинення аварійного постачання електроенергії зі Словаччини ніяк не вплине на ситуацію в об’єднаній енергосистемі України.
У компанії заявляють, що востаннє Україна просила аварійну допомогу у Словаччини понад місяць тому і «в дуже обмеженому обсязі».
Зазначається, що загалом аварійна допомога зі словацького напрямку надходила до об’єднаної енергосистеми України досить рідко – йдеться про нетривалі постачання.
Як зауважає у телеграмі «Укренерго», офіційних документів про одностороннє припинення дії договору про взаємне надання аварійної допомоги словацьким системним оператором компанією SEPS наразі не було.
23 лютого прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна припиняє аварійні поставки електроенергії до України, якщо сьогодні не буде відновлено постачання нафти через трубопровід «Дружба».
Фіцо також заявив, що в січні 2026 року аварійні поставки були вдвічі більше, ніж за весь 2025 рік.
Міненерго України раніше заявляло, що у січні був рекордний обсяг імпорту електроенергії з ЄС до України – 41,987 ГВт*год. Але тоді не уточнювали, який обсяг було імпортовано зокрема з Словаччини.
Ця заява Фіцо пролунала через кілька годин після того, як європейські міністри в Брюсселі спробували, але не змогли, переконати Словаччину та її сусіда Угорщину відмовитися від погроз покарати Україну за затримки у відновленні нафтопроводу.
Також Словаччина та сусідня Угорщина блокують схвалення 20-го пакету санкцій проти Росії й виділення багатомільярдного кредиту Україні, про який лідери ЄС домовилися на саміті в грудні. Дві країни обіцяють зберігати вето, доки не відновиться транспортування російської сировини нафтопроводом «Дружба».
Українські посадовці заявляють, що він пошкоджений у результаті російських обстрілів наприкінці січня. Угорські та словацькі посадовці відкидають це твердження.
23 лютого міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив про відсутність фізичних перепон постачанням, натомість наголосивши на політичних. За словами очільника угорської дипломатії, в такий спосіб Київ змушує Будапешт розблокувати переговорний процес з Україною про її членство в ЄС.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на засіданні Ради ЄС 23 лютого наполіг, що нафтопровід пошкоджений, тому повторив свою пораду двом європейським столицям «адресувати ультиматуми Кремлю».
23 лютого у Єврокомісії підтвердили, що «Росія зруйнувала нафтопровід «Дружба», зауважуючи водночас на зобов’язаннях України відремонтувати його. Терміни, додали, залежать від української сторони.
Також у Єврокомісії наголосили, що очікують від усіх лідерів ЄС дотримання їхнього зобов’язання, взятого на себе торік на саміті 18 грудня, виділити Україні багатомільярдну позику. Спроби як Євросоюзу загалом, так і окремих держав-членів переконати керівництво Угорщини та Словаччини відмовитися від їхніх вето щодо кредиту для України й чергового антиросійського пакету санкцій продовжаться на різних рівнях.
Після початку повномасштабного вторгнення ЄС заборонив купувати російську нафту. Для Угорщини, Словаччини та Австрії зробили відтермінування, як для держав, що не мають доступу до моря, тобто не можуть приймати нафтові танкери з інших країн та залежні від труби «Дружба».
Нафтопровід «Дружба» – транзитом через територію України – забезпечує транспортування російської нафти до Європи, зокрема Угорщини та Словаччини.
За даними дослідження фінського Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) і болгарського Центру вивчення демократії (CSD), імпорт російської сирої нафти до Угорщини та Словаччини з початку повномасштабного вторгнення в Україну впродовж 2022–2024 років приніс Кремлю 5,4 мільярда євро надходжень. Це еквівалентно вартості 1800 балістичних ракет «Іскандер-М».
200 тисяч запитів про зниклих: голова Червоного Хреста про «справжнє обличчя» війни та доступ до полонених у РФ
Міжнародний комітет Червоного Хреста від початку повномасштабної російсько-української війни відвідав 8400 військовополонених, переважна більшість із них – на території України. А от на території Росії МКЧХ не має того рівня доступу, до якого прагне. Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода заявив генеральний директор МКЧХ П’єр Крехенбюль. За його словами, питання доступу до військовополонених є пріоритетним для організації.
Станом на лютий 2026 року в російському полоні перебувають, за даними української влади, приблизно 7000 українських військових, водночас в українському – майже 4000 російських військових.
Моніторингом дотримання прав військовополонених має займатися, зокрема, Червоний Хрест. У випадку відмови в доступі керується правилами, які організація затвердила близько 100 років тому.
Про «справжнє обличчя збройного конфлікту», доступ МКЧХ до військовополонених і про те, в чому відповідальність організації, Радіо Свобода поговорило з гендиректором Міжнародного комітету Червоного Хреста П'єром Крехенбюлем під час його першого візиту до України.
ЗМІ: Росія припинила вербування найманців із низки країн
Російські вербувальники отримали від влади «чорний список» країн, звідки тепер «заборонено» вивозити найманців, заявляють «Важные истории» з посиланням на повідомлення у групах та чатах вербувальників. Також цю інформацію виданню підтвердив один із великих регіональних центрів з пошуку найманців.
Журналісти зазначають, що на початку січня 2026 року вербувальники почали розповсюджувати список країн, громадянам яких з цього року заборонено укладати контракти з ЗС РФ.
За повідомленнями вербувальників, у переліку є 36 країн. Це переважно африканські, арабські країни та інші «дружні» Росії держави: Китай, Індія, Бразилія, ПАР, Туреччина, Куба, Афганістан, Іран, Венесуела.
Хто і на якому рівні ухвалював ці рішення – невідомо, але видання припускає, що це могло стати результатом «дипломатичних контактів». З 2024 року до російської влади зверталися Непал, Індія та Шрі-Ланка з проханнями припинити вербування їхніх громадян. З боку Росії пообіцяли не залучати громадян Індії та Шрі-Ланки.
У листопаді 2025 року з аналогічною вимогою виступила Йорданія, після чого і ця країна потрапила до стоп-листа.
Також до цього переліку потрапила Кенія, звідки на фронт було відправлено понад тисячу громадян.
Днями в парламенті Кенії представили звіт розвідки, за яким понад Росія завербувала понад тисячу кенійців на війну проти України.
Лідер парламентської більшості Кімані Ічунґ’ва вказав на те, що в країні продовжують працювати «несанкціоновані агентства з працевлаштування та окремі особи», які відправляють громадян Кенії на російсько-український фронт.
Кілька іноземних урядів заявляли про вербування своїх громадян Росією на війну з Україною через фейкові оголошення про роботу в Росії. У лютому 2024 року стало відомо про тисячі завербованих непальців. На боці Росії воюють до п’яти тисяч кубинців: їх також вербували, обіцяючи вигідну роботу в Росії.
Відомо також про десятки завербованих до російської армії індійців: питання про них влада Індії порушувала на зустрічі з Володимиром Путіним.
Bloomberg 2024 року стверджував, що вирушити на війну пропонували багатьом іноземним студентам, які приїжджали вчитися до Росії. Російська влада загрожує їм непродовженням віз, якщо вони не погодяться підписати контракт із міністерством оборони. Таку ж тактику застосовували і стосовно африканців – власників робочих віз, пише агенція.
В Одесі без світла залишаються близько 18 тисяч абонентів – Свириденко
В Одесі для більшості споживачів вдалося повернути енергопостачання, без світла залишаються близько 18 тисяч абонентів, повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
«Одразу після ураження підстанції «Таїрово» у місті Одеса були відключені 156,6 тисяч споживачів, більшості вдалося повернути світло. Станом на зараз без електропостачання залишаються близько 18 тисяч абонентів», – написала вона у телеграмі.
За її словами, також відновлено електропостачання по підстанції «Темп» у Чорноморську, критична інфраструктура працює у штатному режимі.
«Задіяно 20 генераторів великої потужності, ще 40 перебувають у резерві. Водопостачання, теплопостачання та газопостачання забезпечено. В Одесі розгорнуті 290 пунктів надання допомоги ДСНС», – додала прем’єрка.
За даними місцевої влади, вночі війська РФ знову атакували Одещину ударними безпілотниками, під ударами опинилися об’єкти промислової, енергетичної й цивільної інфраструктури. Через атаку загинули дві людини, ще троє постраждали.
Минулого тижня Одещина кілька разів зазнавала атак РФ. 19 лютого без світла були близько 90 тисяч абонентів області.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
На початку лютого російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
У підозрюваної в скоєнні теракту у Львові була спільниця з Харківщини, її затримали – заступник голови СБУ
У підозрюваної в скоєнні теракту у Львові була спільниця з Харківщини, вона також затримана, повідомив заступник глави СБУ Іван Рудницький.
«Інша молода жіночка з Харківщини, їй недавно тільки виповнилося 18 років, вона перетелефонувала на «гарячу лінію» 102… і повідомила, що за визначеною адресою відбувається крадіжка в магазині двома невідомими особами і сказала, що є необхідність, щоб приїхала поліція», – сказав на брифінгу в Києві Рудницький, якого цитує агенція «Інтерфакс».
За його словами, коли приїхав перший екіпаж, було активовано перший вибуховий пристрій, а коли були стягнуті інші сили, то відбудуся ще один вибух.
«В той же час основна фігурантка вирушила в напрямку державного кордону… місце, де було її затримано, вже наближено до кордону… після цього затримано також і можливу її посібницю, яка перебувала в Харкові», – розказав він.
Рудницький зазначив, що другу фігурантку доставили до Львова, де вона дала покази.
Близько 00:30 22 лютого до поліції надійшло повідомлення про проникнення до магазину на вулиці Данилишина у Львові. За даними прокуратури, після прибуття на місце події екіпажу патрульної поліції стався вибух. Згодом, коли прибув другий екіпаж, пролунав ще один. Попередньо встановлено, що детонували саморобні вибухові пристрої.
Унаслідок вибухів загинула поліцейська. Також зазнали поранень 25 людей, більшість з них – це правоохоронці, але також є цивільні особи.
Розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, що спричинив тяжкі наслідки). Досудове розслідування здійснює управління СБУ у Львівській області.
Того ж дня, 22 лютого, правоохоронці повідомили про затримання ймовірної підривниці. Сьогодні суд взяв її під варту
Президент Володимир Зеленський попередив, що, за даними української розвідки, РФ збирається й надалі здійснювати терористичні акти в Україні.
Закулісся початку великої війни: де схибив Зеленський та які причини глухого кута?
Американська та британська розвідки ще в 2021 році змогли передбачити повномасштабне вторгнення Росії. ЦРУ та MI6 попереджали, зокрема, про можливу висадку десанту в Гостомелі та навіть про плани ліквідації президента Володимира Зеленського.
Однак європейські союзники, як і українське керівництво, не сприйняли ці сигнали всерйоз.
Журналіст The Guardian Шон Вокер, спираючись на понад сотню інтерв’ю з розвідниками, чиновниками та дипломатами, детально реконструював хронологію тих подій.
І ось через чотири роки великої війни ситуація на фронті зайшла в глухий кут – жодна зі сторін не може досягти вирішального прориву, констатує австралійський генерал і військовий аналітик Мік Раян.
- Чому тоді не повірили?
- Як ухвалювалися доленосні рішення?
- Хто формує позицію президента?
- І чи має Україна план виходу з цього глухого кута?
Обговорюємо у програмі «Свободі Live» на @Радіо Свобода хронологію подій, відповідальність і висновки – через чотири роки після початку повномасштабного вторгнення:
Ситуація і з переговорами, і на фронті зараз дійсно перебуває у глухому куті, підтверджує в етері Радіо Свобода (програма «Свободі Live») голова Керівної ради Центру безпекових досліджень СЕНСС Вадим Черниш. Він додає, що Україна могла б мати більше аргументів у переговорах, якщо отримає необхідні інструменти для тиску на Росію.
«Надія є на «Томагавки», на різні види озброєння, наприклад, озброєння для F-16, далекобійне озброєння, яке дозволяє вражати російські цілі на відстані. Жорстка позиція щодо санкцій, блокування російських кораблів – все це аргументи на переговорах. Доки нас не почують, буде складно переконати росіян. Це та сама сила, про яку так багато говорить президент Зеленський, якої зараз не вистачає, бо партнери та союзники нам не забезпечують потрібного інструменту», – зазначає Черниш.
Зеленський про вибух у Миколаєві: «перевіряється версія щодо теракту»
Вибух у Миколаєві, внаслідок якого були поранені поліцейські, міг бути другим поспіль терористичним актом проти правоохоронців, повідомив увечері 23 лютого президент України Володимир Зеленський.
«З’ясовуються всі обставини. Зокрема, перевіряється версія щодо терористичного акту. Доручив Національній поліції та Службі безпеки інформувати суспільство щодо необхідних деталей», – написав глава держави в соцмережах.
Раніше Міністерство внутрішніх справ України повідомило, що о 18:10 у Миколаєві «стався вибух на території непрацюючої АЗС». Постраждали семеро патрульних, які приїхали на перезмінку та припаркували там свої автомобілі, двоє з них перебувають у тяжкому стані.
Унаслідок вибухів, які сталися у Львові у ніч проти 22 лютого, загинула 23-річна поліцейська, 25 людей були поранені. Галицький районний суд Львова 23 лютого ухвалив взяти під варту без права внесення застави жінку, підозрювану у вчиненні теракту.
У Миколаєві стався вибух, постраждали поліцейські – МВС
У Миколаєві стався вибух на території непрацюючої АЗС, постраждали семеро поліцейських, повідомляє у телеграмі МВС.
«Сьогодні о 18:10 у Миколаєві стався вибух на території непрацюючої АЗС. Внаслідок цього постраждали семеро патрульних, які приїхали на перезмінку та припаркували там свої авто. Двоє із них перебувають у важкому стані», – повідомив голова Національної поліції України Іван Вигівській.
За його словами, це не збіг.
«Розцінюємо ці події як цілеспрямовану атаку на систему правопорядку та дестабілізацію ситуації всередині країни», – додав очільник Нацполіції.
Близько 00:30 22 лютого поліції надійшло повідомлення про проникнення до магазину на вулиці Данилишина у Львові. За даними прокуратури, після прибуття на місце події екіпажу патрульної поліції стався вибух. Згодом, коли прибув другий екіпаж, пролунав ще один. Попередньо встановлено, що детонували саморобні вибухові пристрої.
Унаслідок вибухів загинула поліцейська. Також зазнали поранень 25 людей, більшість з них – це правоохоронці, але також є цивільні особи.
Розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, що спричинив тяжкі наслідки). Досудове розслідування здійснює управління СБУ у Львівській області.
Того ж дня, 22 лютого, правоохоронці повідомили про затримання ймовірної підривниці. Сьогодні суд взяв її під варту.
Президент Володимир Зеленський попередив, що, за даними української розвідки, РФ збирається й надалі здійснювати терористичні акти в Україні.
Українські біженці відтепер зможуть подавати заяви на компенсацію завданої Росією шкоди – Рада Європи
Українські біженці, які були змушені залишити країну через повномасштабне вторгнення Росії, відтепер зможуть подавати заяви на компенсацію за завдану Росією шкоду. Про це йдеться у заяві генерального секретаря Ради Європи Алена Берсе.
За його словами, з 23 лютого відкрита нова категорія заяв у Реєстрі збитків, який раніше створили для фіксації втрат, спричинених агресією Росії проти України.
Ідеться про компенсацію шкоди, завданої внаслідок вимушеного переміщення, зокрема втрату житла, майна та інші збитки, пов’язані з агресією. У Раді Європи наголошують, що відповідальність і компенсація є ключовими елементами справедливого та тривалого миру.
Реєстр збитків уже зафіксував понад 110 тисяч заяв, однак це лише частина втрат, яких зазнали громадяни України з початку повномасштабної війни. Очікується, що відкриття нової категорії дозволить значно розширити коло постраждалих, які зможуть документально зафіксувати свої вимоги щодо відшкодування.
Реєстр збитків створили під егідою Ради Європи 17 травня 2023 року. 16 грудня 2025 року відбувся запуск Компенсаційної комісії, яка оцінює подані заяви до Реєстру збитків і визначає розмір компенсацій. Якими коштами наповнюватимуть фонд для виплати компенсацій українцям, вирішуватиметься згодом. Раніше верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас заявляла, що основою такого фонду можуть стати заморожені російські активи та нафтові доходи РФ.
Російські військові на фронті отримали вказівку не використовувати месенджер Max
Російським військовим, які перебувають на фронті в Україні, рекомендували не використовувати для комунікації російський месенджер Max, повідомляють джерела провоєнного телеграм-каналу Fighterbomber (його веде близький до Повітряно-космічних сил РФ блогер Ілля Туманов) та видання «Медіазона».
«На тлі душіння «тєлєги» (просторічне найменування популярного у світі месенджера Telegram – ред.) всіма наявними способами у війська Лаосу (так блогер називає армію РФ – ред.) прийшли розпорядження про заборону використання та встановлення найзахищенішого у світі національного месенджера на пристрої з розширеними мультимедійними можливостями, які були багаторазово заборонені минулими та позаминулими розпорядженнями», – йдеться в повідомленні провоєнного блогера.
Співрозмовник «Медіазони» серед російських військових підтвердив цю інформацію. За його словами, заборона продиктована міркуваннями безпеки.
Fighterbomber додав, що командування ЗС РФ обіцяє запровадити як військовий месенджер якийсь власний софт.
На початку лютого російське контрольне відомство у сфері телекомуніацій, Роскомнагляд, повідомило про початок роботи з повного блокування Telegram. 17 лютого близький до силовиків телеграм-канал Baza з посиланням на джерела повідомив, що з 1 квітня Роскомнагляд розпочне «тотальне блокування» Telegram за аналогією з Instagram та Facebook. Роскомнагляд відповів на це повідомлення так: «Відомству нема чого додати до раніше опублікованої інформації з цього питання».
Частина провоєнних блогерів і громадських діячів розкритикувала блокування, вказавши, що Telegram активно використовується російськими військовими як засіб зв’язку. Деякі блогери зазначили, що збої в роботі Telegram та відключення Starlink уже призвели до проблем на фронті, зокрема в Запорізькій області.
У Кремлі відповіли, що ситуацію, за якої блокування Telegram викличе труднощі у координації зусиль російських військових, уявити «важко і неможливо». «Не думаю, що можна уявити, що фронтовий зв’язок забезпечується за допомогою Telegram або якогось месенджера», – сказав речник президента РФ Дмитро Пєсков.
Згодом міністр цифрового розвитку, зв’язку та масових комунікацій РФ Максут Шадаєв повідомив, що влада Росії вирішила не блокувати роботу месенджера Telegram для російських військових «у зоні СВО». Як саме це буде зроблено, він не уточнив.
Фіцо: Словаччина припиняє аварійні поставки електроенергії до України
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна припиняє аварійні поставки електроенергії до України, якщо сьогодні не буде відновлено постачання нафти через трубопровід «Дружба».
«Відсьогодні, якщо українська сторона звернеться до Словаччини з проханням про допомогу у стабілізації української енергетичної мережі, вона такої допомоги не отримає», – заявив Фіцо.
Прем’єр-міністр Словаччини заявив, що цей крок буде скасовано після відновлення транзиту нафти до Словаччини.
Фіцо стверджує, що в січні 2026 року аварійні поставки були потрібні для стабілізації української енергомережі вдвічі більше, ніж за весь 2025 рік. Ці дані Київ наразі не коментував.
Міненерго України раніше заявляло, що у січні був рекордний обсяг імпорту електроенергії з ЄС до України – 41,987 ГВт*год. Але тоді не уточнювали, який обсяг було імпортовано зокрема з Словаччини.
Ця заява пролунала через кілька годин після того, як європейські міністри в Брюсселі спробували, але не змогли, переконати Словаччину та її сусіда Угорщину відмовитися від погроз покарати Україну за затримки у відновленні нафтопроводу.
21 лютого Фіцо заявляв, що ініціює зупинку аварійної енергетичної допомоги Україні, якщо не відновиться постачання нафти через «Дружбу».
Угорщина та Словаччина блокують схвалення 20-го пакету санкцій проти Росії й виділення багатомільярдного кредиту Україні, про який лідери ЄС домовилися на саміті в грудні. Дві країни обіцяють зберігати вето, доки не відновиться транспортування російської сировини нафтопроводом «Дружба».
Українські посадовці заявляють, що він пошкоджений у результаті російських обстрілів наприкінці січня. Угорські та словацькі посадовці відкидають це твердження. 23 лютого міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив про відсутність фізичних перепон постачанням, натомість наголосивши на політичних. За словами очільника угорської дипломатії, в такий спосіб Київ змушує Будапешт розблокувати переговорний процес з Україною про її членство в ЄС.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на засіданні Ради ЄС 23 лютого наполіг, що нафтопровід пошкоджений, тому повторив свою пораду двом європейським столицям «адресувати ультиматуми Кремлю».
23 лютого у Єврокомісії підтвердили, що «Росія зруйнувала нафтопровід «Дружба», зауважуючи водночас на зобов'язаннях України відремонтувати його. Терміни, додали, залежать від української сторони.
Також у Єврокомісії наголосили, що очікують від усіх лідерів ЄС дотримання їхнього зобов’язання, взятого на себе торік на саміті 18 грудня, виділити Україні багатомільярдну позику. Спроби як Євросоюзу загалом, так і окремих держав-членів переконати керівництво Угорщини та Словаччини відмовитися від їхніх вето щодо кредиту для України й чергового антиросійського пакету санкцій продовжаться на різних рівнях. Попередній намір об’єднання полягав у тому, щоб затвердити ці рішення до четвертої річниці повномасштабного вторгнення.
Після початку повномасштабного вторгнення ЄС заборонив купувати російську нафту. Для Угорщини, Словаччини та Австрії зробили відтермінування, як для держав, що не мають доступу до моря, тобто не можуть приймати нафтові танкери з інших країн та залежні від труби «Дружба».
Нафтопровід «Дружба» – транзитом через територію України – забезпечує транспортування російської нафти до Європи, зокрема Угорщини та Словаччини.
За даними дослідження фінського Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) і болгарського Центру вивчення демократії (CSD), імпорт російської сирої нафти до Угорщини та Словаччини з початку повномасштабного вторгнення в Україну впродовж 2022–2024 років приніс Кремлю 5,4 мільярда євро надходжень. Це еквівалентно вартості 1800 балістичних ракет «Іскандер-М».
Євросоюз засудив вихід Росії з конвенції проти катувань
Європейський Союз засудив рішення Росії вийти з Європейської конвенції щодо запобігання катуванням та ввів санкції проти восьми росіян, серед яких співробітники виправних установ та судді. Про це йдеться у заяві Євросоюзу.
Під обмеження потрапили три начальники виправних колоній, начальник СІЗО, два судді, прокурор та старший слідчий.
Серед тих, хто потрапив під обмеження ЄС – Олексій Валізер, начальник колонії в Алтайському краї, де відбуває покарання Олексій Горінов – один із перших активістів, засуджених у Росії за антивоєнні висловлювання. До списку також включений Антона Ричар, начальник СІЗО в Біробіджані, де загинув музикант Павло Кушнір, теж ув’язнений за антивоєнні висловлювання.
У Євросоюзі заявили, що рішення російської влади демонструє зневагу до захисту прав людини, наголосивши, що ЄС непохитний у засудженні порушень прав людини та репресій у Росії.
Наприкінці вересня 2025 року президент Володимир Путін підписав закон про вихід Росії з Європейської конвенції щодо запобігання тортурам. У пояснювальній записці вказувалося, що з 2023 року Росія не представлена в Європейському комітеті із запобігання катуванням, а сам комітет, за твердженням влади РФ, ігнорував звернення з проханням врегулювати ситуацію.
Країни-члени ЄС також продовжили дію запроваджених за повномасштабну агресію проти України санкцій ще на рік – до 24 лютого 2027 року.
Понад 20 «Афганістанів» за 4 роки: чому Путін не зупиняється там, де Горбачов вивів війська?
Станом на лютий 2026 року російські втрати у війні проти України сягнули 1,2-1,3 мільйона військових. Із них убитими, за даними американських аналітиків, Росія втратила десь 325 тисяч військових, а решта – поранені або зниклі безвісти. Все це за чотири роки повномасштабної війни проти України.
За десять років війни Радянського Союзу в Афганістані загинули 15 тисяч військових. Але чому для останнього радянського лідера Михайла Горбачова цифра в 15 тисяч була завеликою і він вивів війська з Афганістану, а нинішній російський керманич Володимир Путін – незважаючи на понад 20 «Афганістанів» лише за чотири роки – поки не готовий припинити війну проти України? І питання тут не лише в жорстокості чи байдужості до людських втрат?
ОВА: на Дніпропетровщині через атаки РФ є загибла та поранена
На Дніпропетровщині через російські атаки загинула людина, ще одна – поранена, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його словами, війська РФ понад 40 разів атакували два райони авіабомбами, артилерією та FPV-дронами.
«На Синельниківщині – Покровську і Межівську громади. Пошкоджені оселі, будинок культури, гімназія та авто. На жаль, одна жінка загинула. Інша – поранена», – написав він у телеграмі.
Ганжа додав, що на Нікопольщині під ударом були сам Нікополь, Марганецька, Покровська, Червоногригорівська, Мирівська громади – пошкоджені понад 10 приватних будинків та багатоповерхівка, підприємство, центр соцзахисту, знищений гараж.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Нафтогаз»: вперше імпортували СПГ через термінал у Німеччині
Компанія «Нафтогаз» заявила, що вперше імпортувала американський скраплений природний газ (СПГ) через термінал Deutsche ReGas у Німеччині.
Зазначається, що після регазифікації в Німеччині «Нафтогаз» планує доставити газ через Польщу до України.
«Після регазифікації в Німеччині Нафтогаз доставить газ через Польщу до України. У лютому цей ресурс уже доступний у нашій системі. Для нас це не просто новий напрямок. Це результат довіри та злагодженої роботи з партнерами. В умовах постійних російських атак на енергетичну інфраструктуру кожен додатковий канал постачання газу підвищує нашу енергетичну безпеку», – заявив очільник «Групи Нафтогаз» Сергій Корецький.
На початку лютого було узгоджено першу поставку американського СПГ до України через «Вертикальний коридор».
У листопаді минулого року українська «Група Нафтогаз» домовилася з Atlantic See LNG Trade спільно розвивати постачання СПГ американського походження до Європи та України через грецькі газові термінали та Вертикальний коридор.
Україна стикається з найгіршою енергетичною кризою воєнного часу, оскільки її енергетичний сектор руйнується через масовані російські удари.
За даними Світового банку, в енергетичному секторі, який зазнав посилення нападів, з моменту лютого 2025 року спостерігається приблизно 21% збільшення кількості пошкоджених або знищених активів, включаючи інфраструктуру виробництва, передачі та розподілу електроенергії, а також централізоване теплопостачання.