Термін дії послаблення санкцій США щодо російської нафти закінчився
Санкції США щодо російської нафти повернулися після того, як адміністрація Дональда Трампа дозволила на цих вихідних закінчитися терміну дії винятку.
Мінфін США 13 березня послабив обмеження на продаж російських нафти та нафтопродуктів, які вже були завантажені на судна, щоб знизити ціни після фактичної блокади Іраном Ормузької протоки у відповідь на американсько-ізраїльську операцію. Термін дії відстрочки сплив 11 квітня.
Відомство не відповіло на запитання видання Politico про закінчення терміну, проте послалося на березневу заяву міністра фінансів Скотта Бессента, який називав послаблення «короткостроковим заходом». Демократи в Конгресі раніше розкритикували відстрочку, заявивши, що послаблення дозволили Росії та її пособникам заробити додатково понад чотири мільярди доларів. Міністр фінансів Скотт Бессент зазначав, що, згідно з аналізом відомства, за час скасування санкцій Росія мала отримати не більше ніж два мільярди доларів.
Вперше за п’ять років у Росії закупили 2,5 мільйони барелів сирої нафти Філіппіни. Ще 27 тисяч тонн російських нафтопродуктів прибули до Південної Кореї (вона не купувала нафту в Росії з 2022 року), зазначає проєкт Радіо Свобода «Настоящее время».
Раніше президент США Дональд Трамп заявляв, що американські санкції проти російської нафти буде відновлено після завершення кампанії проти Ірану.
28 лютого США розпочали спільну з Ізраїлем військову операцію проти Ірану. Іран у відповідь заблокував судноплавство в Ормузькій протоці, через яку проходить близько 20% світових морських поставок нафти, що призвело до зростання цін на пальне.
Одним із головних бенефеціарів цього стала Росія, повідомляли аналітики Financial Times. Ціни на російську нафту марки Urals на початок квітня досягли максимуму за останні 13 років. За прогнозами експертів, додаткові нафтогазові доходи у квітні можуть досягти або навіть перевищити трильйон рублів.
Британія передає Україні «найбільший у своєму роді» пакет військової допомоги на 120 тисяч дронів
Велика Британія надасть Україні новий пакет оборонної допомоги, який передбачає щонайменше 120 тисяч дронів цього року, заявив британський уряд 15 квітня.
Заява пролунала в той час, як міністр оборони країни Джон Гілі прямує до Берліна на зустріч Контактної групи з питань оборони України.
«До нового пакету, найбільшого в своєму роді, який будь-коли постачала Велика Британія, увійдуть тисячі ударних безпілотників далекого радіусу дії, дронів для розвідки й рекогностування, логістичних безпілотників та морських засобів, які пройшли бойові випробування на передовій України. Поставки цих нових безпілотників до України вже розпочалися цього місяця», – йдеться в повідомленні.
Лондон вказує на ключове значення дронів як для українських контратак по всій лінії фронту протягом останніх місяців, так і для відбиття постійних російських ударів.
Водночас зазначається, що для стимулювання британського бізнесу більшість цих інвестицій отримають британські компанії, в тому числі Tekever, Windracers та Malloy Aeronautics. Це має створити нові робочі місця у Великій Британії, одночасно захищаючи безпеку та суверенітет України:
«Британський сектор безпілотників швидко розвивається та підтримує як безпеку Великої Британії, так і ширше європейське стримування, одночасно стимулюючи навички та інновації в кожному регіоні Великої Британії».
Гілі висловив думку, що велика партія перевірених у бойових умовах безпілотників надасть українським силам можливості для захисту від російської агресії.
«Оскільки увага зосереджена на Близькому Сході останніми тижнями, Путін хоче, щоб ми відволіклися, але українці продовжують боротися з величезною мужністю, і ніщо не відволіче нас від того, щоб продовжувати стояти з ними стільки, скільки потрібно для забезпечення миру», – йдеться в його коментарі.
Уряд зазначає, що пакет безпілотників підтримується, зокрема, фінансуванням механізму Євросоюзу Extraordinary Revenue Acceleration. Крім того, очікується, що Гілі підтвердить намір Британії надати Україні цього року сотні тисяч артилерійських снарядів та тисячі ракет ППО.
Сили РФ вдарили півторатонною бомбою по Слов’янську, серед постраждалих є підліток – ОВА
Російські війська вдарили півторатонною бомбою по Слов’янську, постраждали дві людини, серед яких є підліток, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
За його даними, серед поранених – хлопець 2012 року народження, йому надали допомогу амбулаторно.
Місцеве влада повідомила, що Слов’янськ зазнав атаки сьогодні близько 5-ї години ранку – сили РФ поцілили у дитячий спортивний заклад, який знищено повністю. Також пошкоджені 39 багатоповерхівок, дві адмінбудівлі та 15 автівок.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Сирський: російська армія активізувала наступальні дії зі зміною погодних умов у березні
Росія зазнає значних втрат, але не відмовляється від планів щодо захоплення України, заявив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 15 квітня.
«Зі зміною погодних умов противник активізував наступальні дії та проводить їх практично по всій протяжності лінії бойового зіткнення завдовжки 1200 км. Найгарячішими протягом місяця були Олександрівський, Покровський, Костянтинівський та Лиманський напрямки», – заявив головнокомандувач.
За його словами, українські війська мають перехоплювати стратегічну ініціативу, відтак зараз вони ведуть активну оборону:
«Завдяки цьому в березні наші війська відновили контроль над майже 50 кв. км. території, яка була окупована противником. Російській кількості протиставляємо українську якість ведення бойових дій, змушуючи противника грати за нашими правилами та постійно відкладати терміни виконання завдань».
За підсумками Сирського, у березні далекобійні удари України уразили 76 цілей у Росії, із них 15 – це об’єкти нафтопереробної промисловості.
1 квітня Сирський заявив, що Покровський напрямок залишається найгарячішим на всій 1200-кілометровій протяжності активного фронту.
За даними ISW на 6 квітня, українські контратаки на Гуляйпольському та Олександрівському напрямках підривали зусилля Росії на Покровському напрямку та весняно-літній наступ Росії.
Зеленський анонсував посилення оборони завдяки «спільній роботі з європейцями по дронах»
Співпраця з партнерами для посилення протиповітряної оборони є найбільшим дипломатичним пріоритетом для України зараз, заявив президент Володимир Зеленський 15 квітня.
Він зазначив, що Україні щодня потрібні ракети для ППО, і вказав на останні російські удари по низці українських міст:
«Тільки у Дніпрі вчора п’ятеро людей були вбиті російським ударом… У Черкасах загинув маленький хлопчик – йому було вісім років… У Запоріжжі від удару по автобусній зупинці теж загинула людина».
Як констатував голова держави, Росія не змінює тактики комбінованих ударів, тож треба бути готовими до збиття всіх типів повітряних цілей. Тому програма PURL, яка дозволяє Києву отримувати антибалістичні ракети коштом європейських партнерів, має працювати й надалі. Зеленський повідомив, що останніми днями Україна забезпечила додаткові внески Німеччини та Норвегії в цю ініціативу.
Також є домовленість із Німеччиною щодо ракет PAC-2 для систем протиповітряної оборони й додаткових пускових для систем IRIS-Т, а також домовленості з Норвегією про посилення ППО.
«Працюємо і для того, щоб тут, у Європі, ми могли виробляти разом із партнерами всі необхідні системи ППО, ракети до них та кожен із типів дронів, без яких неможлива реальна оборона в сучасній війні. За результатами цього тижня ми забезпечимо Україні можливості додаткового посилення завдяки спільній роботі з європейцями по дронах та по спільному виробництву», – заявив Зеленський.
Президент заявив, що Україна відповідатиме на кожну російську атаку далекобійними ударами.
Напередодні Офіс президента повідомив, що Зеленський і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере зробили перший крок до Drone Deal і підписали Спільну декларацію про поглиблення співпраці у сфері оборони й безпеки.
«Розмороження» після Орбана: Федір Шандор про українсько-угорське майбутнє «зі спільним ДНК»
Посол України в Угорщині Федір Шандор в інтерв’ю Радіо Свобода (програма «Свобода Live») оцінив перспективи потепління відносин між Угорщиною та Україною після зміни влади в Будапешті. Також він озвучив і проблемні питання, які в першу чергу необхідно вирішити Будапешту і Києву.
В російському Стерлітамаку лунали вибухи через атаку дронів
Безпілотники вранці 15 квітня атакували місто Стерлітамак у ресубліці РФ Башкортостані, передає російська служба Радіо Свобода.
Про вибухи та пожежу повідомили очевидці, у соцмережах було опубліковано відео, на яких видно проліт дронів та чути вибухи.
Голова Башкортостану Радій Хабіров написав про збиття кількох безпілотників «над промисловою зоною Стерлітамака». За його словами, на територію одного з підприємств упали «уламки», через що виникло займання. Про постраждалих не повідомляється.
Телеграм-канал ASTRA проаналізував фото та відео, зняте очевидцями, і дійшов висновку, що атаки зазнав Стерлітамацький нафтохімічний завод, який виробляє авіаційне паливо, а також синтетичні каучуки, фенольні антиоксиданти та різні хімічні добавки та затверджувачі.
«Стерлітамацький нафтохімічний завод» входить до холдингу «Росхим». Цей завод вже зазнавав атаки українських безпілотників у ніч проти 6 січня.
Очільник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко заявив про атаку на Стерлітамак як «один з центрів хімічної та нафтохімічної промисловості РФ». Зокрема, він вказав на місцевий нафтохімічний завод, який виробляє іонол-присадку до авіаційного пального та мастил для військової техніки.
«Також інші підприємства, які забезпечують важливі компоненти до авіаційної та ракетної техніки, зокрема для виробництва вибухових речовин, порохів, боєприпасів. Хімічна промисловість – основа війни», – додав він.
Українське військове командування наразі не коментувало останню атаку. Від України до Башкортостану близько 1500 кілометрів.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
ОВА: 19 поранених через удар Росії по Дніпру залишаються в лікарнях, двоє – в критичному стані
Голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа 15 квітня повідомив про стан постраждалих внаслідок російського ракетного удару по обласному центру напередодні.
За його даними, 19 поранених внаслідок атаки залишаються в лікарнях:
«13 з них в реанімації. Двоє у критично важкому стані – це чоловіки 51 і 45 років. Решта ушпиталених – у стані середньої тяжкості».
Ще восьмеро постраждалих, додав Ганжа, лікуються амбулаторно.
Росія атакувала Дніпро 14 квітня, на місці удару загинули четверо людей, тяжко поранений чоловік помер згодом у лікарні. 15 квітня в місті оголосили днем жалоби.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Зеленського підтвердили візит до Італії й зустріч із Мелоні
Президент Володимир Зеленський планує після візиту до Норвегії відвідати Італію й зустрітися з прем’єр-міністеркою Джорджею Мелоні, повідомив журналістам його речник Сергій Никифоров.
За його даними, в Норвегії Зеленський ще планує зустрічі зі спікером парламенту країни Стортингу Масудом Гаракхані, лідерами політичних партій і кронпринцем Гоконом.
«Потім буде переліт до Італії та зустрічі з головою Ради міністрів Джорджею Мелоні та президентом Серджо Маттареллою», – додав він.
Після зустрічі, запланованої приблизно на 15:30 за місцевим часом (16:30 за Києвом), Зеленський і Мелоні планують заяви для медіа.
Порядок денний зустрічі не уточнюється.
Минулого тижня італійський уряд анонсував зустріч Мелоні із Зеленським 15 квітня в резиденції Палаццо Кіджі.
Армія РФ атакувала Черкаси з ночі, четверо людей постраждали – ОВА
Російські війська продовжили атакували Черкаську область протягом ночі, повідомив голова обласної військової адміністрації Ігор Табурець вранці 15 квітня.
За його словами, під прицілом знову був обласний центр.
«Під час останньої атаки ще четверо людей звернулись по допомогу до медиків у Черкасах. Двох з них госпіталізували, не тяжкі», – заявив Табурець.
Він зазначив, що сили протиповітряної оборони протягом доби знешкодили 41 російський дрон над Черкащиною. Падіння уламків пошкодило приватні будинки та автомобілі.
Напередодні внаслідок російського удару по Черкасах загинув 8-річний хлопчик, ще дев’ять людей були госпіталізовані.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Федоров повідомив про загибель двох людей через удар РФ по Запорізькому району
Російські війська атакували Запоріжжя та Запорізький район, повідомив голова області Іван Федоров вранці 15 квітня.
«Жінка та чоловік загинули внаслідок ворожих атак по Запоріжжю та Запорізькому району», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Раніше Федоров повідомляв, що 74-річна продавчиня загинула через удар по кіоску, який також пошкодив автостоянку, підприємство, зупинку й прилеглі житлові будинки.
Загалом, за даними місцевої влади, протягом попередньої доби російська армія завдала 592 удари по 43 населених пунктах Запорізької області. Зафіксували 47 повідомлень про пошкодження об’єктів інфраструктури, житла та автомобілів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ повідомляє про понад 200 боєзіткнень на фронті за добу
Протягом попередньої доби на фронті відбулося 212 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України в ранковому зведенні.
Зокрема, шість російських штурмових дій мали місце на Північно-Слобожанському і Курському напрямках. На Південно-Слобожанському напрямку армія РФ дев’ять разів намагалася прорвати оборонні рубежі ЗСУ в районах Вовчанська, Стариці та Лиману.
Десять разів російські загарбники атакували на Куп’янському напрямку і 12 разів намагалися вклинитися в українську оборону на Лиманському.
По чотири російських атаки штаб зафіксував на Слов’янському та Краматорському напрямках. На Костянтинівському напрямку російські війська вдалися до 31 атаки.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 42 штурмові дії агресора у районах населених пунктів Родинське, Покровськ, Удачне, Білицьке, Шевченко, Гришине, Котлине, Муравка, Молодецьке та у бік Дорожнього й Сергіївки», – йдеться в зведенні.
Генштаб зазначає, що російські війська атакували 11 разів на Олександрівському і 13 на Гуляйпільському. На Оріхівському напрямку протягом доби російських штурмових дій не фіксували.
На Придніпровському напрямку російські війська вдалися до чотирьох «марних штурмових дій» у напрямку Антонівського мосту.
«Українські захисники продовжують чинити ефективний супротив на всіх ділянках фронту», – додає штаб.
Російські війська розпочали наступ на Покровськ – місто з довоєнним населенням 60 000 осіб – у лютому 2024 року після захоплення Авдіївки (приблизно за 39 кілометрів на південний схід від Покровська).
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 1 квітня заявив, що Покровський напрямок залишається найгарячішим на всій 1200-кілометровій протяжності активного фронту.
За даними ISW на 6 квітня, українські контратаки на Гуляйпольському та Олександрівському напрямках підривали зусилля Росії на Покровському напрямку та весняно-літній наступ Росії.
ISW прокоментував централізацію закупівель дронів для армії Росії
Дедалі сильніша централізація закупівель дронів для російських Військ безпілотних систем (ВБС), ймовірно, матиме як позитивні, так і негативні наслідки, йдеться в звіті американського Інституту дослідження війни від 14 квітня.
Аналітики посилаються на заяву російського «воєнкора», за якою Управління передових міжвидових досліджень та спеціальних проєктів Міністерства оборони Росії більше не видаватиме дрони всім передовим підрозділам. Натомість командувач ВБС підполковник Юрій Ваганов особисто контролюватиме розподіл безпілотників.
«Воєнкор» звинуватив Ваганова у причетності до військової корупції та заявив, що нове правило створить «голод» дронів у регулярних підрозділах.
ISW зазначає, що не може самостійно підтвердити цю заяву, водночас вона відповідає постійним зусиллям Росії з централізації неформальних спеціалізованих підрозділів безпілотників та системи закупівлі та розподілу дронів.
За оцінкою інституту, централізований контроль над розподілом дронів може дозволити російським військам більше концентрувати дрони та постачати більше навченого персоналу в окремі райони фронту, але також може перешкоджати їхній здатності швидко впроваджувати інновації.
«Ця нова система, ймовірно, створить державну монополію на закупівлі, що сприятиме більшій корупції та підірве практику закупівель на волонтерській основі», – припускають автори звіту.
За даними головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського, Росія на початок квітня розширила чисельність своїх військ безпілотних систем до 101 тисячі військовослужбовців, а на кінець 2026 року планує довести її до 165,5 тисяч.
Повітряні сили: Росія запустила понад 300 дронів та три ракети «Іскандер-М» протягом ночі
Російські війська атакували Україну вночі проти 15 квітня із застосуванням трьох балістичних ракет «Іскандер-М» та 324 ударних безпілотників різних типів, повідомляють Повітряні сили вранці середи.
За зведенням, ракети запускали з Ростовської області, дрони Shahed, «Гербера», «Італмас» та інших типів – із напрямків Курська, Орла, Міллєрова, Шаталова, Приморсько-Ахтарська, а також окупованих Гвардійського та Чауди в Криму.
Атаку відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем і мобільні вогневі групи.
«За попередніми даними, станом на 07:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 309 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дронів інших типів на півночі, півдні, сході та в центрі країни», – повідомляють військові.
Командування зафіксувало влучання балістичних ракет та 13 ударних БПЛА в дев’яти місцях, а також падіння уламків на 10 локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ: армія Росії втратила близько тисячі військових за добу
Російські війська втратили близько 1 010 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 15 квітня.
Командування оцінює загальні втрати російської армії в 1 313 970 військових за час повномасштабного вторгнення.
Генштаб також навів оновлені дані про втрати російської техніки:
- 11 864 танки (+1 за добу)
- 24 390 бойових броньованих машин (+1)
- 40 003 артилерійських системи (+50)
- 1 736 рективних систем залпового вогню (+4)
- 1 346 засобів протиповітряної оборони
- 435 літаків
- 350 гелікоптерів
- 239 241 безпілотник оперативно–тактичного рівня (+1 388)
- 4 517 крилатих ракет
- 33 кораблів і катерів
- 2 підводних човни
- 89 553 автомобілі й автоцистерни (+253)
- 4 125 одиниць спеціальної техніки (+2)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Тим часом журналісти російського видання «Медіазона», російської служби ВВС і команда волонтерів на березень цього року встановили за відкритими джерелами імена 204 626 тисяч російських військових, які загинули у війні від лютого 2022 року. Як зазначають журналісти, список не є повним, оскільки інформація про загибель не всіх військовослужбовців стає публічно доступною.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
«Дрон влучив в голову»: небезпечна логістика і підступна тактика військ РФ біля Костянтинівки
Костянтинівка. Бої у небі і на землі. Позиції, до яких вже неможливо доїхати. Тунелі з антидронових сіток.
- Як тримається логістика Сил оборони України, які відбивають російські атаки під Костянтинівкою?
- До яких хитрощів вдаються російські солдати, щоб проникнути у тил ЗСУ?
Реалії війни на Костянтинівському напрямку фронту побачив кореспондент Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода), побувавши на декількох бойових позиціях бійців Сил оборони України.
Сибіга в розмові із Сааром згадав про ввезення до Ізраїлю зерна з окупованих територій України
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга увечері 14 квітня повідомив про телефонну розмову з ізраїльським колегою Ґідеоном Сааром.
За його словами, розмова стосувалася, зокрема, ситуації на Близькому Сході, сторони обмінялися думками щодо можливого подальшого розвитку подій.
Сибіга також звернув увагу на дозвіл російському судну, яке перевозило викрадене з України зерно, пришвартуватися в одному з портів Ізраїлю.
«Я наголосив, що незаконний експорт викраденої української сільськогосподарської продукції є частиною ширших військових зусиль Росії. Така незаконна торгівля краденими товарами не повинна допускатися», – заявив міністр.
Він додав, що сторони підтвердили взаємну цікавість у підтримці активного діалогу, в тому числі з питань безпеки, і домовилися залишатися в тісному контакті.
Саар публічно не коментував зустріч.
Журналістка розслідувального проєкту SeaKrime Катерина Яресько 12 квітня повідомила, що судно ABINSK було прийняте в ізраїльській Хайфі з вантажем пшениці 43 765,18 тонн з окупованих територій України:
«Судно завантажилося на якірній стоянці порту Кавказ, вантаж було доставлено з окупованих українських портів. ABINSK очікував дозволу від Ізраїля з 23 березня, і сьогодні він його отримав».
За даними кореспондента Axios Барака Равіда, 27 березня посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук зустрічався з високопосадовцями Міністерства закордонних справ у Єрусалимі, і просив не дозволяти судну швартуватися в Ізраїлі.
Равід також заявив із посиланням на неназвного українського посадовця, що суд в Україні на основі запиту генерального прокурора 8 квітня видав постанову про затримання російського судна. Після швартування ABINSK у порту Хайфи генпрокурор Руслан Кравченко також нібито передав послу Ізраїлю в Києві Михайлу Бродському запит на затримання судна. Сам Кравченко публічно не коментував ситуацію.
ОВА: Росія вночі атакувала центр Дніпра, поранена жінка
Російська армія завдала ударів по Дніпру, заявив голова області Олександр Ганжа на початку доби 15 квітня.
За його даними, внаслідок атаки постраждала 29-річна жінка, їй надають необхідну допомогу.
«Вночі росіяни атакували саме середмістя Дніпра. Понівечена 9-поверхова новобудова. Досі горить адмінбудівля», – згодом уточнив Ганжа.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Україна і Норвегія зробили перший крок до Drone Deal – ОП
Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере зробили перший крок до Drone Deal і підписали Спільну декларацію про поглиблення співпраці у сфері оборони й безпеки, повідомили в пресслужбі українського голови держави 14 квітня.
За повідомленням, у документі визначені ключові напрямки співпраці, зокрема посилення оборонних спроможностей України.
«Це забезпечать військова допомога з боку Норвегії та розвиток партнерства у сфері технологій. Пріоритети – протиповітряна оборона, безпілотні системи, радіоелектронна боротьба, морська безпека, логістика і матеріально-технічне забезпечення. Україна й Норвегія розвиватимуть спільне виробництво та спільну розробку, обмінюватимуться технологіями і масштабуватимуть свої виробничі можливості. Також у документі передбачена підтримка української дронової індустрії», – йдеться в повідомленні.
Окремий фокус, за даними Офісу президента, – створення інтегрованих багаторівневих систем протиповітряної і протиракетної оборони. Лідери домовилися залучати партнерів, щоб разом працювати над збільшенням виробництва ракет для ППО.
Володимир Зеленський на спільній пресконференції з Йонасом Гаром Стере зазначив, що команди тепер опрацюють деталі угоди з Норвегією.
«Наш досвід уже застосовується на Близькому Сході та в регіоні Затоки. Ми вдосконалюємо засоби захисту від «шахедів» і переконані, що це слід також робити у Європі. І, звісно, ми ділимося, ми готові ділитися і ділимося всім із нашими партнерами, з Норвегією, з приватним сектором та з усією країною», – заявив президент.
«Україна залишається ключовим пріоритетом зовнішньої політики Норвегії. І сьогодні ми підписали спільну декларацію про посилення співпраці в галузі оборони й безпеки», – сказав, зі свого боку, Стере.
За його словами, Норвегія непохитно підтримує боротьбу України за незалежність і її право на самозахист, і Україна є першим одержувачем норвезької допомоги.
«Але це не односторонній рух. Це взаємна співпраця, і ми домовилися працювати над стратегічним партнерством між Норвегією й Україною, тому що Україна багато чого дає натомість», – підкреслив прем’єр Норвегії.
Президент Володимир Зеленський прибув до Осло ввечері 14 квітня, анонсувавши підписання двостороннього документа, «який допоможе посилити нашу безпеку».
Вдень 14 квітня президент Володимир Зеленський перебував у Берліні, де мав зустріч із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом і брав участь в українсько-німецьких міжурядових консультаціях. За підсумками візиту Україна і Німеччина домовилися про «масштабний пакет» співпраці на чотири мільярди євро, що передбачає посилення української протиповітряної оборони, розвиток далекобійних спроможностей, а також спільне виробництво дронів, повідомили в українському Міноборони.
Зеленський: вночі може бути чергова російська атака по Україні
Президент Володимир Зеленський попередив про небезпеку російського удару по Україні вночі проти 15 квітня.
«Буквально сьогодні був ще один російський удар, по одному з наших найбільших міст, Дніпру, і внаслідок удару по заправці загинули люди. Мої співчуття родинам. Багато хто зазнав поранення – близько 30 людей. І сьогодні вночі може бути ще один російський напад. Багато «шахедів» зараз в українському небі, також можуть бути застосовані ракети», – сказав Зеленський на спільній пресконференції з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере в Осло.
За його словами, у зв’язку з цим Україна має підтримувати свою протиповітряну оборону. «Вдячний Норвегії за готовність допомогти нам. Ми з Йонасом також детально обговорили нашу співпрацю у виробництві й використанні безпілотників», – сказав голова держави.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.