СБУ повідомила про посилені безпекові заходи в 5 областях на тлі навчань у Білорусі й РФ
Служба безпеки України повідомляє про проведення комплексу посилених заходів безпеки в північних областях на тлі військових навчань Білорусі й Росії.
«Вказані заходи є безпрецедентними за кількістю залучення сил і засобів на територіях, що межують з Росією і Білоруссю і будуть дієвим стримуючим фактором на будь-які агресивні дії чи операції ворога і його союзника», – йдеться в повідомленні.
У СБУ зазначили, що відповідну роботу координує Антитерористичний центр при Службі безпеки, а участь також беруть Національна поліція, Збройні сили, Національна гвардія і Державна прикордонна служба.
На фронті за минулу добу зафіксували 233 боєзіткнення – Генштаб
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 233 бойових зіткнення, повідомив у ранковому зведенні 21 травня Генштаб ЗСУ. Найбільше російських атак було на Покровському, Гуляйпільському і Костянтинівському напрямках, свідчать дані Генштабу.
«На Костянтинівському напрямку окупанти провели 27 атак у бік Костянтинівки, Іллінівки, Іванопілля, Плещіївки, Торецького, Новопавлівки, Софіївки, Вільного, Білицького та Кучерів Яру. На Покровському напрямку наші захисники зупинили 35 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Родинське, Гришине, Новоолександрівка, Покровськ, Затишок, Никанорівка, Шевченко, Василівка, Котлине, Удачне, Молодецьке. На Гуляйпільському напрямку окупанти здійснили 29 атак у бік населених пунктів Нове Запоріжжя, Воздвижівки, Цвіткового, Староукраїнки, Добропілля, Залізничне, Гуляйпільське, Оленокостянтинівка, Чарівне», – йдеться в повідомленні.
Ядерні навчання у Білорусі: імітували пуски ракет і показали доставку ядерних боєприпасів
Міністерства оборони Росії й Білорусі повідомили, що на білоруську територію доправили ядерні боєприпаси в рамках ядерних навчань військових двох країн.
«Особовим складом ракетного з’єднання Республіки Білорусь виконуються навчально-бойові завдання одержання спеціальних боєприпасів для оперативно-тактичного ракетного комплексу «Іскандер-М», спорядження ними ракет-носіїв і прихованого висування у призначений район для підготовки до проведення пусків», – йдеться в повідомленні Міноборони Росії.
Міністерство оборони Білорусі повідомило, що бойові розрахунки одного з білоруських ракетних підрозділів під час ядерних навчань готувалися до отримання спеціальних боєприпасів для оперативно-тактичного комплексу «Іскандер-М» і завантаження ними ракет-носіїв.
«Потім, після завантаження ракет-носіїв на пускові установки і транспортно-заряджаючі машини, вони приховано перемістилися в новий район. Після його заняття ракетний підрозділ імітував пуски ракет по визначених цілях», – зазначається у повідомленні. У цій частині навчань брали участь літаки.
Міноборони Білорусі опублікувало відеозапис того, як військові відпрацьовували доставку ядерних боєприпасів. Міністерство оборони Росії своє повідомлення проілюструвало тим самим відеозаписом.
19 травня українські моніторингові канали зафіксували передислокацію двох російських винищувачів до Білорусі.
18 травня Білорусь повідомила про початок спільних ядерних навчань із Росією. Росія оголосила про початок своїх навчань 19 травня. 21 травня – останній день цих навчань.
ISW: візит Путіна в Пекін показав «обмеження російсько-китайської співпраці»
Очільник Росії Володимир Путін і лідер Китаю Сі Цзіньпін не змогли досягти угоди щодо трубопроводу «Сила Сибіру-2» і підписали лише порівняно незначні двосторонні угоди під час офіційного візиту Путіна до КНР, звертає увагу в своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Підписані угоди були відносно невеликими порівняно зі сподіваннями Кремля на те, що візит Путіна завершиться підписанням угоди щодо «Сили Сибіру-2». 18 травня Ушаков (помічник Путіна – ред.) виділив трубопровід як один із пріоритетних пунктів офіційного візиту президента РФ до КНР, і нездатність Путіна забезпечити підписання угоди демонструє нинішні обмеження російсько-китайської співпраці», – йдеться в повідомленні.
Аналітики звернули увагу на те, що Путін і Сі на спільній пресконференції 20 травня високо оцінили відносини між Росією і КНР, а також те, як країни активно співпрацюють в енергетичній сфері, зазначивши, що Росія є одним із найбільших постачальників нафти до Китаю. Помічник президента РФ Юрій Ушаков заявив, що Росія і Китай досягли домовленостей щодо енергетичних проєктів і «ще чогось дуже важливого», але не уточнив, чого саме, і сторони, зокрема, не змогли досягти угоди щодо будівництва трубопроводу «Сила Сибіру-2».
«Росія і КНР мають розбіжності щодо «Сили Сибіру-2» щонайменше з 2024 року, оскільки РФ стикається з більш нагальною потребою в трубопроводі для заміни доходів від експорту, втрачених після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році, а Китай використовує свою перевагу, щоб отримати поступки від Росії з цього питання», – йдеться у звіті.
Генштаб ЗСУ: Росія за добу втратила ще 910 військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 352 980 своїх військових, зокрема 910 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 21 травня навів Генштаб ЗСУ.
В українському командуванні також назвали дані про втрати російської військової техніки:
- танки – 11 943
- бойові броньовані машини – 24 591 (+5 – за останню добу)
- артилерійські системи – 42 454 (+54)
- РСЗВ – 1 797 (+2)
- засоби ППО – 1 389 (+1)
- літаки – 436
- гелікоптери – 353
- наземні робототехнічні комплекси – 1 436 (+4)
- БпЛА оперативно–тактичного рівня – 302 787 (+1 715)
- крилаті ракети – 4 632
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 98 070 (+202)
- спеціальна техніка – 4 207 (+1).
«Голосіївську пустинь» УПЦ (МП) визнали афілійованою із забороненою релігійною організацією
Державна служба України з етнополітики і свободи совісті своїм наказом визнала монастир «Свято-Покровська Голосіївська пустинь» Київської митрополії Української православної церкви (МП) афілійованим з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена (Російською православною церквою).
Як йдеться в повідомленні Держетнополітики, оприлюдненому 20 травня, рішення ухвалили за результатами проведеного дослідження. Наказ видали на підставі законів України «Про свободу совісті й релігійні організації» і «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій».
Своє дослідження Держетнополітики почало наприкінці січня, і в березні заявило, що виявило ознаки афілійованості монастиря з РПЦ, й винесло припис про усунення порушень.
МЗС: Швеція передала Україні репліку бойової хоругви Богдана Хмельницького
Швеція передала Україні унікальну репліку бойової хоругви гетьмана Богдана Хмельницького, виготовлену вручну майстрами Музею шведської армії, повідомило українське Міністерство закордонних справ.
За повідомленням, артефакт передали міністру закордонних справ України Андрію Сибізі під час його візиту до Швеції 20 травня.
«Сьогодні ми повертаємо з небуття важливий артефакт української спадщини. Зі шведською колегою Марією Мальмер-Стенергард ми домовилися про це ще минулого року в Ужгороді, і я вдячний їй за реалізацію цих домовленостей», – цитує Сибігу пресслужба МЗС.
У міністерстві нагадали, що після битви під Берестечком 1651 року оригінальна хоругва була втрачена, а згодом, під час Північної війни, потрапила до Швеції як військовий трофей і зберігається там століттями.
Війська РФ знову атакували Дніпро, постраждали дві жінки – ОВА
Російські військові удосвіта 21 травня вкотре атакували Дніпро, постраждали, за останніми даними, 58-річна і 35-річна жінки, повідомив очільник Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа. За його словами, постраждалі лікуватимуться амбулаторно. У місті через удар пошкоджені будинки.
«Через удар понівечена квартира на 5-му поверсі п’ятиповерхового будинку. Вибуховою хвилею пошкоджені й кілька сусідніх будинків – там повилітали вікна», – додав голова ОВА.
Загалом в області через удари РФ протягом ночі постраждали четверо людей: крім жінок у Дніпрі, це також 42-річний чоловік на Нікопольщині і 34-річний чоловік у Кривому Розі.
«15 разів ворог атакував п’ять районів області безпілотниками, артилерією та авіабомбами», – додав очільник ОВА.
«Об нього зламали лопату і погрожували зґвалтувати». Як в’язнів у РФ змушують воювати проти України?
Ув’язнених із Пензенської області Росії катують, б’ють і погрожують зґвалтуванням, змушуючи підписати контракт із російським Міноборони. Про це їхні рідні розповіли проєкту Радіо Свобода «Север.Реалии». Примушених до контракту ув’язнених уже вивезли до Ростовської області, після чого вони зникли зі зв’язку.
Редакція не називає прізвища ув’язнених із міркувань їхньої безпеки та на прохання їхніх рідних.
«Як з нелюдами»
Наприкінці квітня рідним ув'язненого 58-річного Павла П. із Пензи, який мав звільнитися через кілька місяців, несподівано зателефонували з незнайомого номера. Це був Павло – він повідомив, що його під тортурами змусили підписати контракт із Міноборони Росії. У 2023 році його засудили до 3,5 років за статтею про виготовлення наркотиків. Він мав звільнитися восени 2026-го.
– За 228-ю посадили. За те, що вирощував удома марихуану. Ну, не ангел він, але нікому зла не заподіяв. А його почали бити. Спочатку в ВК-7, потім у Беково (виправний центр у селищі Беково, теж у Пензенській області). Я була на побаченні, він був увесь синій від побоїв. Писала скарги, але стало тільки гірше. До кінця квітня його «добили» повністю – він підписав контракт. Це через погрози зґвалтувати, думаю. До цього він побої терпів і відмовлявся. Але в останній раз вони об нього лопату зламали і держак під ніс сунули: мовляв, зараз зґвалтування влаштуємо тобі, – каже родичка постраждалого Ганна (ми не називаємо прізвища співрозмовників із міркувань їхньої безпеки). – Зі своєї волі він би ні за що не пішов на це. Він був проти будь-якої війни. І добре розумів, що зараз звідти ніхто не повертається. Яке якомога швидше на свободу? Павлу цього року у вересні вже виходити. Куди ще швидше?
Із виправного центру в селищі Беково Павла мали звільнити 14 вересня.
Далі читайте ТУТ
Зеленський повідомив про розмову зі Стармером: «стараємось активізувати змістовну дипломатію»
Президент Володимир Зеленський провів розмову з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером – про це він повідомив увечері 20 травня.
Зеленський подякував Британії за підтримку й коротко зазначив, що сторони скоординували позиції на «дипломатичному треку щодо російської війни проти України»:
«Стараємось активізувати змістовну дипломатію. Домовились про майбутні контакти».
Пресслужба прем’єра Британії підтвердила розмову. За її заявою, Стармер «висловив наше незмінне зобов’язання зробити все можливе, щоб послабити та підважити військову машину Путіна».
Читайте також: Британія: з уряду Стармера пішов у відставку міністр і закликав піти з посади самого прем’єра
Також, за цитатою Даунінг-Стріт, Стармер запевнив у продовженні санкційного тиску на Москву:
«Він окреслив, як Велика Британія посилює заходи з тиску на економіку Росії, зокрема, через новий пакет санкцій, оголошений учора, і що в результаті дій Великої Британії на сьогодні на ринку буде менше російської нафти, а Росія в результаті цього послабиться».
У Лондоні також підтвердили, що сторони очікують на нову зустріч «найближчим часом».
Раніше сьогодні президент України висловив очікування, що Київ зможе обговорити з Лондоном питання санкцій щодо РФ цього тижня. Перед цим Велика Британія дозволила імпорт дизельного та авіаційного палива, виробленого з російської нафти в третіх країнах.
Генштаб ЗСУ: 48 боєзіткнень за добу були зосереджені на Покровському та Гуляйпільському напрямках
Протягом доби на фронті відбулося 177 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні 20 травня.
Один російський штурм на позиції Сил оборони зафіксували на Південно-Слобожанському напрямку, два – на Куп’янському.
ЗСУ відбивали 11 російських спроб просунутися на Лиманському напрямку, два бої тривають. Також штаб повідомляє про відбиття п’ятьох російських атак на Слов’янському напрямку.
За зведенням, на Краматорському та Придніпровському напрямках російські загарбники сьогодні активних дій не проводили.
На Костянтинівському напрямку армія РФ вдалася до 18 атак поблизу Костянтинівки, Іллінівки, Іванопілля, Плещіївки, Торецького та Кучерева Яру. Одне боєзіткнення триває на помент зведення.
«На Покровському напрямку ворог здійснив 25 атак. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Родинське, Гришине, Новоолександрівка, Покровськ, Затишок, Никанорівка, Шевченко, Василівка, Котлине, Удачне, Молодецьке. Два боєзіткнення тривають», – повідомляє командування.
Чотири спроби російської армії покращити своє положення мали місце на Олександрівському напрямку в районах Олександрограда, Іванівки та Калинівського.
На Гуляйпільському напрямку, за даними штабу, відбулося 23 російських атаки, чотири боєзіткнення досі тривають.
Ще дві наступальних дії РФ штаб зафіксував на Оріхівському напрямку.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 19 травня назвав реальними можливі наступальні операції РФ з боку Білорусі.
За оцінкою Сирського на 8 травня, російська армія активізувала наступальні дії фактично по всьому фронту. Найбільш напруженим, за його словами, залишається Покровський напрямок, де РФ зосередила «близько 106 тисяч особового складу».
Аналітики з американського Інституту вивчення війни у своєму звіті 10 травня зазначили, що сили РФ не досягли жодного значущого прогресу на полі бою за останній рік, а українські військові навпаки – мають успіхи.
Каллас: Росія погрожує країнам Балтії через невдачі на полі бою в Україні
Голова дипломатичної служби Європейського Союзу Кая Каллас назвала «повною нісенітницею» заяви Росії, що країни Балтії нібито дозволяють Україні використовувати свій повітряний простір.
«Погрози Москви країнам Балтії є не ознакою сили, а слабкості. Росія зазнає невдачі на полі бою в Україні та намагається залякати нас, щоб ми зменшили нашу підтримку України», – заявила дипломатка на своїй сторінці в X.
На думку Каллас, натомість правильним було б зробити протилежне: збільшити підтримку України та «ще більше» посилити обороноздатність Європи.
19 травня Служба зовнішньої розвідки Росії виступила з погрозами на адресу Латвії, заявивши, що «координати центрів ухвалення рішень на латвійській території добре відомі», а членство країни в НАТО не може бути захистом, як сказано у повідомленні СЗР, «від справедливої відплати».
Голова МЗС Латвії Байба Браже назвала заяви СЗР «черговою брехнею Росії» і заявила, що Латвія не надає свій повітряний простір для ударів по російській території.
Російська влада раніше неодноразово заявляла, що країни Балтії надають свій повітряний простір для прольоту українських безпілотників, які атакують цілі на території РФ.
До країн Балтії за останні місяці кілька разів залітали дрони. Оборонні відомства балтійських країн наголошували, що це українські дрони, які втратили орієнтацію через застосування Росією засобів радіоелектронної боротьби.
Україна розраховує, що з Британією обговорить цього тижня питання санкцій щодо РФ – Зеленський
Україна розраховує, що питання санкції щодо РФ буде обговорено з Великою Британією цього тижня, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Наша команда сьогодні була в комунікації з Британією. Питання санкцій – це питання дуже чутливе. І багато обговорень було в медіа та серед політиків. Ми свої сигнали щодо цього Лондону передали. Ми розраховуємо, що цього тижня на двосторонньому рівні все буде обговорено», – сказав він у своєму вечірньому відеозверненні.
«Санкції – як наші далекобійні, так і економічні та політичні обмеження від партнерів – це те, що найбільш ефективно впливає на Росію, на те, щоб бажання закінчити цю війну в Росії все ж таки виникло», – додав Зеленський.
Велика Британія дозволила імпорт дизельного та авіаційного палива, виробленого з російської нафти в третіх країнах.
Генеральна торговельна ліцензія, яка звільняє деякі товари від санкційних обмежень, набирає чинності 20 травня 2026 року. Вона має безстроковий характер, але періодично переглядається міністром внутрішніх справ.
Окремо Британія видала ліцензію щодо морських перевезень зрідженого природного газу та супутніх послуг у рамках санкційних правил щодо Росії, яка діє до 1 січня 2027 року.
Опозиційні політики засудили рішення відкласти санкції. Зокрема, лідерка консерваторів Кемі Баденох опублікувала у соцмережі X: «Після 18 місяців «протистояння Путіну» уряд лейбористів непомітно видав ліцензію, що дозволяє імпорт російської нафти, переробленої в третіх країнах».
Натомість британський прем’єр-міністр Кір Стармер заявив, що зміни до обмежень на російську нафту були розроблені для поступового введення нових санкцій та захисту споживачів, відкинувши припущення, що уряд послаблює тиск на Москву.
«Це не питання скасування існуючих санкцій будь-яким чином, і ми продовжуватимемо працювати з нашими союзниками над подальшими пакетами санкцій», – заявив Стармер парламенту.
24 лютого Лондон оголосив, поміж іншого, майже 300 нових санкцій задля посилення тиску на критично важливі російські енергетичні доходи, включаючи експорт нафти, та ключових постачальників військової техніки, що підживлюють воєнні зусилля. Зокрема, як зазначається, сьогоднішні дії спрямовані проти однієї з найбільших у світі нафтопровідних компаній «Транснефть», яка відповідає за транспортування понад 80% експорту російської нафти.
ЗМІ: Росія втратила чверть нафтопереробних потужностей через атаки дронів
Практично всі великі нафтопереробні заводи в центральній Росії були змушені зупинити або скоротити виробництво палива після атак українських дронів останніми днями, пише агенція Reuters з посиланням на офіційні дані та джерела.
За даними агентства, сукупна потужність нафтопереробних заводів, які повністю або частково зупинили роботу, перевищує 83 мільйони метричних тонн на рік, або близько 238 000 тонн на день – це становить приблизно чверть загальних потужностей нафтопереробки Росії, згідно з даними та джерелами, які говорили на умовах анонімності.
Reuters додає, що сукупна частка цих заводів у виробництві палива в Росії становить понад 30% для бензину та близько 25% для дизельного палива.
Міністерство енергетики Росії не відповіло на запит про коментар.
За даними різних публікацій російських чиновників у соціальних мережах, Україна посилила атаки безпілотників на енергетичну інфраструктуру Росії, подвоївши кількість нафтопереробних заводів, що стали ціллю атак з початку року.
Серед нафтопереробних заводів, що стали ціллю атак, – Кірішський НПЗ на заході Росії, Московський нафтопереробний завод, а також заводи в Нижньому Новгороді, Рязані та Ярославлі.
Один з найбільших в Росії – Кірішський нафтопереробних заводів Росії – потужністю 20 мільйонів метричних тонн на рік, був повністю закритий з 5 травня, повідомляють джерела.
Удари, які також завдали ударів по трубопроводах та сховищах, зменшили видобуток нафти в Росії – третій за величиною у світі після США та Саудівської Аравії – що посилило тиск на федеральний бюджет Москви, де податки на нафту та газ становлять приблизно чверть доходів.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Реформа армії від Сирського: депутати спрогнозували, чи реально ухвалити її в червні
Народні депутати України в ефірі Радіо Свобода 20 травня висловили свої прогнози, чи реально ухвалити законопроєкт із реформою армії до кінця червня. Саме такі дати впровадження реформи озвучував раніше президент України Володимир Зеленський.
Народний депутат фракції «Слуга Народу» Федір Веніславський вважає, що вкластися в такі дедлайни реально, якщо Міністерство оборони через Кабінет міністрів внесе до Верховної Ради реформу до кінця травня.
«Якщо він не буде великим і не буде сенситивним, в принципі, ми можемо його ухвалити і в першому читанні, і в цілому. Якщо будуть поправки, то гіпотетично також до кінця червня ми можемо його ухвалити», – зазначає Веніславський.
Водночас народна депутатка від фракції «Голос» Інна Совсун вважає, що технічно ухвалити сам законопроєкт до кінця червня реально, проте реформа передбачає також багато додаткової роботи. Таким чином саме реалізація закону може зайняти мінімум місяць.
«Навіть якщо закон приймуть в червні, в липні тоді будуть розробляти підзаконку, формати контрактів і так далі. А потім по кожному конкретному військовослужбовцю будуть прийматися рішення», – уточнила Совсун.
На це Веніславський також уточнив, що законопроєкт буде необхідний саме для змін правил звільнення зі служби, а інші складові реформи армії можна впровадити через підзаконні акти та перепідписання контрактів:
«Механізм переукладання контрактів, він може запрацювати досить швидко. А коли ми говоримо про підстави звільнення з військової служби, то тут повністю погоджуюсь з Інною, що, напевне, в червні конкретних можливостей звільнитися з військової служби очікувати точно не варто і, напевне, і в липні також не варто».
1 травня президент Володимир Зеленський повідомив, що українське командування розпочинає реформу армії, перші результати якої мають бути вже в червні, зокрема у сфері фінансового забезпечення.
Дрони над Балтикою: НАТО збиває українські безпілотники – і вирішуватиме, що з цим робити надалі
Країни Балтії останній місяць все більше відчувають на собі наслідки війни Росії проти України: лише у травні український дрон влучив у нафтобазу в Латвії (після чого уряд країни пішов у відставку), ще один був збитий в Естонії, закривався через повітряні тривоги аеропорт Литви, а Росія почала погрожувати країнам Балтії ударами зі свого боку.
Радіо Свобода зібрало деталі останніх інцидентів та розпитало керівництво та дипломатів у НАТО, як альянс збирається діяти у цій ситуації.
Україна змінює армію: навіщо і чого очікувати?
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський озвучує нові деталі реформи армії: що відомо? Чи реально ухвалити зміни у червні?
Військові обговорюють озвучені суми нових зарплат і інформацію, яку оприлюднив Тарас Чмут, очільник фонду «Повернись живим», представник Міністерства оборони в Наглядовій раді Агенції оборонних закупівель, про створення нових бригад.
Що таке «світло в кінці тунелю», за версією Сирського?
Що передбачають нові контракти ЗСУ і коли їх очікувати?
Як діятимуть короткострокові контракти?
Як і чи діятиме звільнення зі служби?
Як враховані чіткі терміни служби?
Якими будуть нововведення в армії?
Мобілізація: до чого готуватися?
Народні депутати України в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода Live») висловили свої прогнози, чи реально ухвалити законопроєкт із реформою армії до кінця червня. Саме такі дати провадження реформи озвучував раніше президент України Володимир Зеленський.
Федір Веніславський, народний депутат фракції «Слуга народу» вважає, що вкластись у такі дедлайни реально, якщо Міністерство оборони України через Кабмін внесе реформу до кінця травня.
«Якщо він не буде великим і не буде сенситивним, в принципі, ми можемо його ухвалити і в першому читанні, і в цілому. Якщо будуть поправки, то гіпотетично також до кінця червня ми можемо його ухвалити», – зазначає Веніславський.
Народні депутатка від фракції «Голос» Інна Совсун вважає, що технічно ухвалити сам законопрєкт до кінця червня реально, проте реформа передбачає також багато додаткової роботи. Таким чином саме реалізація закону може зайняти щонайменше місяць.
«Навіть якщо закон приймуть в червні, в липні тоді будуть розробляти підзаконку, формати контрактів і так далі. А потім по кожному конкретному військовослужбовцю будуть прийматися рішення», – уточнила Совсун.
На це Федір Веніславський також уточнив, що законопроєкт буде необхідний саме для змін правил звільнення зі служби, а інші складові реформи армії можна впровадити через підзаконні акти та перепідписання контрактів:
«Механізм переукладання контрактів, він може запрацювати досить швидко. А коли ми говоримо про підстави звільнення з військової служби, то тут повністю погоджуюсь з Інною, що, напевне, в червні конкретних можливостей звільнитися з військової служби очікувати точно не варто і, напевне, і в липні також не варто».
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський в інтерв’ю на YouTube-каналі «Мілітарний» розповів про очікувані зміни в українській армії уже до кінця травня: зокрема, мова йде про підвищення мінімальної зарплати військовослужбовцям (на рівні 30 тисяч гривень), додаткове грошове забезпечення тим, хто «бере участь в активних бойових діях», нові контракти та механізм звільнення зі служби під час війни.
Олександр Сирський вважає, що за умов повномасштабної війни демобілізація військових наразі неможлива, але в Збройних силах працюють над механізмами, які дозволять захисникам отримувати належний відпочинок після тривалого перебування в зоні бойових дій.
30 квітня головнокомандувач ЗСУ підписав наказ щодо обов'язкової ротації військовослужбовців, які виконують завдання на передньому краї. Сирський зазначив, що командири повинні забезпечити умови для перебування військовослужбовців на позиціях до двох місяців із подальшою обов’язковою заміною (ротацією), яка має бути проведена у строк не пізніше одного місяця.
Рівень мобілізації в Україні зараз є стабільним, заявляв ще у вересні 2025 року тодішній міністр оборони України Денис Шмигаль в інтерв’ю Sky News. «Ми мобілізуємо всю необхідну кількість особового складу, щоб покрити всі наші втрати і сформувати невеликі резерви», – сказав міністр.
17 липня 2025 року президент України Володимир Зеленський у Верховній Раді у відповідь на запитання народного депутата Олексія Гончаренка про строки служби й можливу демобілізацію військовослужбовців заявив, що «військові повернуться додому, коли ми переможемо ворога».
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію.
Зеленський висловився за відновлення переговорів про зону вільної торгівлі із Сербією
Президент Володимир Зеленський провів розмову з сербським колегою Александром Вучичем – про це він повідомив 20 травня.
Розмова, за його словами, стосувалася питання двосторонніх відносин між Києвом і Белградом:
«Ми обидва вважаємо, що вони мають бути сильними, і бачимо потенціал для розвитку».
Зеленський повідомив, що цими днями в столиці Белграді працюватиме визначений представник уряду України, а саме віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка:
«Розраховуємо на взаємовигідні домовленості, зокрема, щодо відновлення перемовин про зону вільної торгівлі із Сербією».
Голова держави додав, що Вучич розповів йому про свою дипломатичну адженду на найближчий час, сторони «домовилися бути в контакті».
Президент Сербії наразі не коментував розмову публічно.
Згідно з останнім опитуванням Gallup, опублікованим у січні, Сербія – єдина європейська країна, де спостерігається підтримка президента Росії Володимира Путіна. В усіх інших країнах Путін отримав негативні оцінки.
Сербія – єдина країна-кандидат на вступ до ЄС на Західних Балканах, яка не запровадила санкцій проти Росії за вторгнення в Україну.
Ганжа повідомив про загибель жительки Нікопольщини через російські обстріли
Російські війська майже 30 разів обстрілювали Дніпропетровську область протягом дня, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа 20 травня.
Ударів авіабомбами та безпілотниками зазнавали чотири райони області. Зокрема, в Кам’янському районі постраждали підприємство, приватний будинок та інфраструктура.
«На Нікопольщині під ударом були Нікополь, Марганецька, Червоногригорівська і Покровська громади. Понівечені інфраструктура, підприємство, дитсадок, приватний будинок. Загинула 46-річна жінка», – заявив Ганжа.
У Криворізькому районі постраждала інфраструктура. Поранень зазнав 56-річний чоловік, він лікуватиметься амбулаторно.
Ще одна людина постраждала в Синельниківському районі, додав Ганжа:
«Понівечені приватні будинки. Поранень дістала 63-річна жінка. Її доправили до лікарні».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
США «триматимуть ногу на шиї Росії»? Інтерв’ю з конгресменом-республіканцем Доном Бейконом
Cтарший республіканець у Комітеті Палати представників у справах збройних сил – конгресмен Дон Бейкон застеріг, що невизначеність із боку Вашингтона ризикує підбадьорити супротивників, зокрема Росію, Іран і Китай, на тлі зростання напруження всередині- НАТО.
Колишній генерал ВПС США дав інтерв’ю Радіо Свобода після того, як Пентагон оголосив про плани скоротити кількість американських бригадних бойових груп у Європі з чотирьох до трьох, відклавши заплановане розгортання в Польщі.