Розвідка Британії пояснила, чому авіабомби, якими РФ атакує Україну, падають у Росії й на окупованій території
Розвідка Великої Британії проаналізувала повідомлення про падіння на території Росії й на окупованих територіях планерних бомб, якими російські військові атакують Україну.
За повідомленням, ці випадки свідчать про постійні помилки Росії у здатності успішно застосовувати свою зброю проти обраних цілей, і такі помилки мають руйнівні й летальні наслідки для російського населення.
У розвідці зазначають, що на даний час російські ВПС здійснюють понад 200 бойових вильотів на день проти України, запускаючи в середньому від 180 до 250 плануючих боєприпасів на день залежно від погодних умов.
«Інциденти, ймовірно, стаються через поєднання неналежних процедур озброєння літаків перед вильотами і поганого виконання екіпажем завдань під час місій. Частота цих випадків, ймовірно, свідчить про певний рівень втоми повітряного й наземного персоналу в російських збройних силах, а також свідчить про недостатню військову підготовку», – йдеться в повідомленні.
За даними незалежного російського ЗМІ Astra, у 2026 році російські війська скинули 25 планерних бомб (тип керованих авіабомб) на території Росії й окупованій території України. У 2025 році, за даними видання, таких випадків було 143, а у 2024 році – 165. А 16 травня 2026 року Росія випадково скинула планерну бомбу на будинок в селі Дубове, що в російській Бєлгородській області, що призвело до загибелі однієї людини.
Армія Росії атакувала житловий будинок у Сумському районі, загинув чоловік
Російські війська вдарили дроном по житловому будинку в Сумському районі, повідомив голова області Олег Григоров 3 червня.
«Ворог атакував Миколаївську сільську громаду. На жаль, внаслідок удару загинув 64-річний чоловік. Він отримав вкрай важкі поранення», – написав Григоров у своєму телеграм-каналі.
Крім того, внаслідок атаки постраждала 84-річна мати загиблого. Їй надають необхідну допомогу.
Протягом попередньої доби, за даними обласної влади, внаслідок російських атак на Сумщину загинув один цивільний, 15 людей постраждали.
Читайте також: Кім повідомив про смерть постраждалого через удар по Миколаєву
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб звітував про ураження корвета в ході удару по російському Кронштадту
Сили оборони в ході атаки на Санкт-Петербург уразили російський корвет проєкту 20380, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.
За даними військових, ураження зазнала одна з баз Балтійського флоту Військово-морського флоту РФ у районі Кронштадт.
«За попередньою інформацією, йдеться про корабель «Бойкий». На борту судна підтверджено масштабну пожежу. Результати і масштаби збитків уточнюються», – заявляє Генштаб.
Командування уточнює, що російські корвети проєкту 20380 є багатоцільовими бойовими кораблями ближньої морської зони. Вони призначені для боротьби з надводними кораблями, підводними човнами та повітряними цілями, а також для завдання ударів по берегових об’єктах.
Раніше про ураження корвета повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді, зазначивши, що він є носієм ракетної зброї.
Читайте також: Шлях до окупованого Криму «може перетворитися на дорогу на Москву». Армія РФ готується оборонятися?
Російське командування не повідомляло про ураження корабля. Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити наслідки удару.
За даними Генштабу ЗСУ на ранок 3 червня, російська армія втратила 33 кораблі й катери в ході повномасштабної війни проти України.
Раніше стало відомо про ураження Петербурзького нафтового терміналу та низки інших об’єктів у Росії. Президент Зеленський підтвердив удар по терміналу, а також підприємству в Тамбовській області, залученому до виробництва російської зброї та Кронштадтській базі. Удару завдано в день, коли в Санкт-Петербурзі стартує міжнародний економічний форум.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Зеленський пригрозив «серйозними кадровими висновками», якщо не буде ясності щодо «Петріот»
Президент Володимир Зеленський заявив, що вдасться до «серйозних кадрових висновків» у разі, якщо найближчим часом від українських чиновників не буде ясності в реалізації домовленості з партнерами щодо поставок Україні систем ППО Patriot і ракет до них.
«Провів нараду щодо додаткових шляхів постачання ППО в Україну – систем і ракет для них. У нас є домовленість на найвищому політичному рівні про придбання «петріотів», і ця домовленість очікує на реалізацію на рівнях фінансовому, юридичному, технічному. Очікування затягнулося», – написав Зеленський у телеграмі 3 червня.
За його словами, в нараді брали участь представники Міністерства оборони, МЗС, РНБО, дипломатична команда Офісу президента.
Читайте також: Посол України в США: системи Patriot критично важливі
«Завдання абсолютно чітке – пришвидшитись із цим контрактом по «петріотах», і це персональна відповідальність залучених посадовців. Кошти з європейського пакету підтримки для України обсягом 90 мільярдів євро та інші наші фінансові ресурси повинні працювати максимально оперативно для виконання саме тих завдань, які забезпечують українцям захист життя. На жаль, станом на сьогодні навіть юридичні кроки ще не пропрацьовані по цьому контракту. Поставив фінальний строк – тиждень на всі підготовчі кроки. Розраховую на доповідь в пʼятницю: або ясність щодо реалізації нашої домовленості по «петріотах», або серйозні кадрові висновки», – заявив голова держави.
Президент Зеленський вказував на важливість посилення ППО під час зустрічі з представниками Конгресу США Річардом Блюменталем і Джимом Гаймсом 27 травня.
Генсекретар НАТО прибув до України для «важливих зустрічей» – Сибіга
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте 3 червня прибув до Києва, повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, оприлюднивши фото з генсекретарем на залізничному вокзалі в Києві.
«Раді вітати Марка Рютте в Києві, де він матиме переговори з президентом і важливі зустрічі. Глибоко цінуємо єдність і силу НАТО у підтримці України, оскільки ми разом захищаємо трансатлантичну безпеку», – написав міністр у соцмережі X.
Президент Володимир Зеленський згодом додав, що візит Північноатлантичної ради НАТО до України розпочали із вшанування памʼяті полеглих українських воїнів біля Стіни памʼяті. За його словами, були присутні генеральний секретар НАТО Марк Рютте, голова військового комітету Альянсу Джузеппе Каво Драгоне і постійні представники й заступники постпредів усіх 32 країн – членів НАТО.
Кім повідомив про смерть постраждалого через удар по Миколаєву
Поранений внаслідок російської атаки на Миколаїв вночі на 3 червня помер у лікарні, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
Він зазначив, що 65-річний чоловік зазнав тяжких поранень внаслідок атаки «Шахедів» на обласний центр:
«Лікарі боролися за його життя, однак врятувати чоловіка не вдалося».
Голова Миколаївщини повідомив про пораненого внаслідок російського обстрілу протягом ночі. Атака також пошкодила приватний будинок у Миколаєві й складське приміщення в Баштанському районі.
Читайте також: Армія Росії обстріляла село на Харківщині, двоє людей загинул – ОВА
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ОВА: армія Росії обстріляла село на Харківщині, двоє людей загинули
Російські війська 3 червня атакували село Рокитне в Харківському районі, повідомив голова області Олег Синєгубов.
Влучання, за даними ОВА, зафіксували на території ферми, горять приватний будинок, сіно та господарча споруда.
Спершу було відомо про одного загиблого та одного пораненого, згодом кількість жертв зросла.
«Загинуло двоє людей, постраждало – троє. Наші екстрені служби продовжують працювати на місці атаки», – заявив Синєгубов.
«Четверо у важкому стані»: Ганжа розповів про поранених через удар Росії по Дніпру
У лікарнях залишаються 22 поранених внаслідок російської атаки на Дніпро вночі на 2 червня, повідомив голова області Олександр Ганжа в середу.
Він нагадав, що серед госпіталізованих двоє дітей – дівчинка 13 років та 16-річний хлопець. Вони в стані середньої тяжкості, як і більшість дорослих.
«Четверо пацієнтів у реанімації у важкому стані. Лікарі надають їм всю необхідну меддопомогу», – додав Ганжа.
Читайте також: В ООН заявили, що РФ має припинити ескалацію ударів і почати шлях до справедливого миру
Внаслідок російської атаки на Дніпро вночі на 2 червня загинули 16 людей, в тому числі діти 3 і 8 років. Сьогодні в місті оголошений день жалоби. Також семеро людей загинули внаслідок удару по Києву.
Україна вночі зазнала масованої атаки РФ. За даними Повітряних сил, Р осія запустила 73 ракети й 656 безпілотників по України протягом ночі, з них 40 ракет і 602 БПЛА вдалося збити. Основним напрямком удару був Київ, також ударів зазнали Дніпро, Харків, Запоріжжя, Полтавщина й інші регіони.
Міністерство оборони Росії заявило про «масований удар» по нібито підприємствах оборонно-промислового комплексу та об’єктах паливної й транспортної інфраструктури в Україні протягом ночі на 2 червня, додавши, що «всі визначені об’єкти були уражені».
«Боїмося нового вторгнення з білоруського боку». Репортаж із прикордоння з Білоруссю
Загроза нового вторгнення з території Білорусі цілком реальна, попереджають у Держприкордонслужбі України. Там кажуть, що відстежують ситуацію, і поки концентрації військ на білоруському боці біля кордону немає, але є зміна ситуації вглибині країни у зв'язку із проведенням безпрецедентних російсько-білоруський ядерних навчань. Після цих навчань керівництво України вирішило вперше прийняти у себе лідерку білоруської опозиції в екзилі Світлану Тихановську. Ситуація напружена.
Як її відчувають люди, які живуть у прикордонні з Білоруссю і ті, хто охороняє там кордон? Кореспондент створеної Радіо Свобода телевізійної та онлайн-мережа «Настоящее время» Андрій Кузаков побував у цьому районі і поговорив із місцевими жителями і прикордонниками.
Між Білоруссю та Україною – новий виток напруженості. Він пов'язаний із ядерними навчаннями Росії та Білорусі, під приводом яких у Білорусі закрили прикордонні ліси на кордоні з Україною та країнами НАТО (Литвою, Латвією та Польщею), візитом до Києва лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської та загальними заявами Олександра Лукашенка про те, що «Володі Зеленському треба заспокоїтися».
Українська розвідка вже кілька тижнів попереджає про можливе нове вторгнення в Україну з території Білорусі в межах літнього наступу Росії.
Лукашенко приготування до вторгнення заперечує, але водночас попереджає Київ: «Не дай бог з якоїсь території буде здійснена військова атака на територію Білорусі – війна в Україні набуде абсолютно іншої якості».
Далі читайте ТУТ
Термінал у Петербурзі та кораблі: Генштаб повідомив про удари по Росії й окупованих територіях
Сили оборони завдали ударів по низці об’єктів у Росії та на окупованих територіях, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України 3 червня.
Зокрема, командування підтвердило ураження по нафтовому терміналу «Санкт-Петербург»:
«Підтверджено ураження цілі з подальшою пожежею на території терміналу. Нафтовий термінал є одним із найбільших перевальних комплексів нафтопродуктів на Балтійському напрямку та відіграє важливу роль у забезпеченні експорту й логістики паливних ресурсів російської федерації. Пропускна здатність становить 10 мільйонів тонн на рік. Об’єкт задіяний у забезпеченні потреб військових формувань держави-агресора».
Також військові повідомляють про ураження кораблів і об’єктів інфраструктури в порту Кронштадт, масштаби пошкоджень уточнюються.
Читайте також: Українське командування підтвердило удар по Ільському НПЗ у Краснодарському краї Росії
Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що на Крошнтадській базі уражений, зокрема, корвет «Бойкий», який є носієм ракетної зброї.
Ураження зазнало підприємство з виробництва складових частин високоточного озброєння «Мічурінський завод «Прогресс» у Тамбовській області. За даними штабу, на території підприємства зафіксували пожежу, масштаби збитків уточнюються.
Командування зазначає, що це підприємство спеціалізується на виробництві приладів для систем управління авіаційної та ракетної техніки Росії, зокрема, гіроскопічних приладів стабілізації, автопілотів, навігаційних курсовказівників та інших елементів пілотно-навігаційних комплексів, що застосовуються в російських літаках, ракетах і БПЛА.
Штаб також повідомив про ураження радіотехнічної системи ближньої навігації РБСН-4Н на аеродромі «Саки» в Новофедорівці в окупованому Криму.
«Серед іншого, уражено склад боєприпасів та БпЛА (Галицинівка, Донецької обл.), склад паливно-мастильних матеріалів (Білолуцьк, Луганської обл.), а також командно-спостережний пункт противника (Селидове, Донецької обл.)», – йдеться в зведенні.
Синєгубов повідомив про 6 поранених через ранковий удар Росії по Харкову
Російська армія завдала удару по Харкову вранці 3 червня, повідомляє місцева влада.
Як уточнив голова області Олег Синєгубов, ударів зазнали Холодногірський і Основ’янський райони Харкова. Зайнялася пожежа, постраждали ангар і два автомобілі.
Спершу було відомо про одну поранену, згодом голова Харківщини повідомив, що кількість постраждалих зросла до шести:
«Четверо постраждалих – чоловіки 18, 66, 68 років і жінка 58 років – зазнали вибухових травм і поранень склом. Їхній стан – середньої тяжкості, госпіталізації потребували троє людей».
Сибіга закликав Польщу до діалогу на тлі критики через найменування підрозділу на честь героїв УПА
Загострення відносин між Україною та Польщею «не несе користі ані українцям, ані полякам», заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга 3 червня.
Таким чином він прокоментував критику з боку Варшави щодо найменування підрозділу Сил спеціальних операцій на честь Української повстанської армії. Міністр вказав на те, що протягом останніх двох років Україна й Польща вибудовували конструктивний діалог, розблокувавши пошукові та ексгумаційні роботи:
«З гідністю і християнськими традиціями у декількох місцях провели перепоховання жертв. Відновили конгрес істориків, у рамках якого перевели обговорення складних сторінок спільної історії у вимір фахової, науково-обʼєктивної дискусії. На основі не політичних гасел, а архівних документів, матеріалів, наукових досліджень – що відкрило дорогу до діалогу з чутливих питань та дозволило врешті-решт почути один одного».
Зеленський підтвердив удар по нафтовому терміналу в Петербурзі в день відкриття економічного форуму
Російський Санкт-Петербург зазнав атаки безпілотників у ніч проти 3 червня – про це повідомили місцеві медіа й телеграм-канали, переадає російська служба Радіо Свобода.
Звуки вибухів чули у тому числі жителі Адміралтейського та Василеострівського районів у центрі міста. Зайнявся «Петербурзький нафтовий термінал» – про це повідомляють телеграм-канали, включаючи російські «Бумага» та Astra, а також українські моніторингові канали. Вони публікують відео з вибухами та пожежею.
Влада повідомила про постраждалих, загиблих немає.
Губернатор Петербурга Олександр Бєглов заявив про ураження безпілотниками об’єктів інфраструктури в Кронштадті, Кіровському й Красносельському районах:
«Пошкоджені декілька об’єктів. На цей час йде ліквідація наслідків. Постраждали кілька людей. Загиблих немає».
Через нічні удари Росії є постраждалі в Миколаєві та на Одещині
Російські війська вночі атакували, зокрема, Миколаївську й Одеську області безпілотниками, повідомила місцева влада.
Зокрема, голова Миколаївщини Віталій Кім повідомив про постраждалого в обласному центрі:
«Внаслідок атаки в місті Миколаєві поранення отримав 65-річний чоловік. Його госпіталізували. На ранок стан постраждалого – важкий».
У місті також пошкоджений приватний будинок. Крім того, у Баштанському районі області постраждало складське приміщення.
Генштаб: армія РФ за добу найактивніше штурмувала Покровський та Гуляйпільський напрямки
Напередодні на фронті мали місце 263 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 3 червня.
Зокрема, на Південно-Слобожанському напрямку російська армія чотири рази атакувала українські позиції, п’ять разів намагалася просунутися на Куп’янському.
Російські загарбники 14 разів намагалися вклинитися в оборону ЗСУ на Лиманському напрямку, 12 разів атакували на Костянтинівському. 20 штурмів мали місце на Слов’янському.
На Краматорському напрямку, за даними штабу, російські війська наступальних дій не проводили.
Повітряні сили: Росія запустила 198 дронів протягом ночі, ППО збила 189
Російська армія запустила по Україні 198 ударних безпілотників різних типів протягом ночі на 3 червня, повідомило командування Повітряних сил.
Безпілотники запустили з напрямків Брянська, Курська, Міллєрова, Орла, Приморсько-Ахтарська та окупованого Гвардійського в Криму.
На 8 ранку протиповітряна оборона знешкодила 189 БПЛА «Шахед», «Гербера», «Італмас» та інших типів на півночі, півдні та сході країни.
«Зафіксовано влучання 8 ударних БпЛА на 7 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 7 локаціях. Атака триває, в повітряному просторі знаходяться ворожі БпЛА. Дотримуйтесь правил безпеки», – додає командування.
Читайте також: Зеленський доручив Міноборони активізувати всі наявні формати з партнерами для постачання антибалістики
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Росія вночі атакувала Херсон – загинула жінка, шестеро людей поранені
Російські війська вночі проти 3 червня атакували Дніпровський район Херсона безілотниками та артилерією, повідомив голова області Олександр Прокудін.
«Внаслідок ударів травми, несумісні з життям, отримала 86-річна жінка. Мої співчуття рідним та близьким загиблої», – заявив він.
Прокудін додав, що поранень різного ступеню тяжкості зазнали п’ятеро чоловіків віком 50, 77, 73, 75 та 43 років і 73-річна жінка. Їм надають медичну допомогу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Читайте також: Зеленський: через масований удар РФ загинули 22 людини, ще 130 – постраждали
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українське командування: втрати Росії перевищили 1,368 мільйона військових
Російські війська втратили близько 1 130 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 3 червня.
За оцінкою командування, загальні втрати російської армії сягнули приблизно 1 368 040 військових.
Штаб також наводить оновлені дані про втрати російської техніки:
- 11 974 танки (+5 за добу)
- 24 673 бойових броньованих машин (+7)
- 43 172 артилерійських системи (+60)
- 1 826 реактивних систем залпового вогню (+5)
- 1 403 засоби протиповітряної оборони (+3)
- 436 літаків
- 353 гелікоптери
- 1 548 наземних робототехнічних комплексів (+6)
- 325 615 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+1 853)
- 4 733 крилатих ракети (+40)
- 33 кораблі й катери
- 2 підводних човни
- 102 575 автомобілів і автоцистерн (+437)
- 4 245 одиниць спеціальної техніки (+4)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Читайте також: Дані ISW: армія Росії з грудня по травень захопила 40,6 квадратних кілометри в Україні, втратила – 281
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Окупаційна влада Луганщини слідом за Кримом запровадила обмеження на продаж бензину
Підконтрольне Кремлю угруповання «ЛНР», що контролює окуповану Росією частину Луганської області, заявило про запровадження ліміту на продаж бензину, пояснивши це збільшенням попиту на паливо.
Згідно з поширеним 2 червня повідомленням «уряду ЛНР», відповідно до ухваленого рішення паливо на автозаправках продаватиметься з розрахунку не більше 20 літрів у руки.
«Обмеження мають тимчасовий характер і будуть скасовані після покращення ситуації з поставками ПММ», – також йдеться в повідомленні.
У передчутті головних битв за Донбас. Чому люди не виїжджають? Історії зі Слов’янська та Краматорська
КРАМАТОРСЬК, СЛОВ’ЯНСЬК – Авіаудари військ РФ по центру Слов'янська та масовані бомбардування центрального району Краматорська, збільшення дронових ударів та артилерійські обстріли, загиблі та поранені цивільні – все це призвело до зростання числа охочих покинути ці міста Донеччини, розповіли Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) співробітники гуманітарних організацій .
Однак евакуюватись багато хто все ще не наважується – у Краматорську та Слов'янську живуть десятки тисяч людей. Серед них – і працівниця кафе Ольга та тату-майстриня Лідія. Чому продовжують жити у містах, в яких стає все небезпечніше – їх розпитали Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
На прохання Лідії та Ольги Донбас Реалії не вказують їхні прізвища – лише псевдо.
«Краматорськ має залишитися!» – працівниця відновленого після бомбардування кафе
Слов’янсько-Краматорську агломерацію «однією з ключових і найгарячіших ділянок фронту» на кінець травня назвав Олександр Сирський, головнокомандувач ЗСУ.
У травні російські війська активізували авіаудари, особливо по центральному району Краматорська, зауважують очевидці. Наприкінці травня – 21 і 29 – поновили артилерійські обстріли. Також місто, до якого від лінії фронту зараз приблизно 15 кілометрів, агресор атакує ударними дронами різних типів. Деякі вулиці через це перетворилися фактично на «кілзону».
Попри це, у місті працюють і комунальні підприємства, і медичні заклади. А асортимент на ринках та у магазинах не поступається асортименту в будь-якому іншому українському місті, розташованому у глибокому тилу.
У Краматорську, за даними влади, лишаються більш як 50 тисяч цивільних.
На цій вулиці Краматорська на початку травня уламки російської бомби вбили шістьох людей, горів десяток автомобілів, повідомляла місцева влада.
Далі читайте ТУТ