Американський Інститут вивчення війни (ISW), спираючись на геодані, опубліковані 11 грудня, стверджує, що російські війська відтіснили українські сили з деяких позицій поблизу Кринок на лівому березі Херсонщини.
Також аналітики Інституту, посилаючись на російські джерела, кажуть, нібито російські та українські підрозділи ведуть бойові дії у Кринках і що українські сили безуспішно намагалися закріпитись у лісі поблизу населеного пункту.
Водночас противник не залишає спроб оточити Авдіївку, повідомив у ранковому зведенні український Генштаб. А DeepState каже, що лише за останні три доби РФ атакувала у 16 місцях навколо Авдіївки.
Кореспонденти Радіо Свобода отримали ексклюзивні кадри з безпілотника від ЗСУ з-під Роботиного на Запоріжжі: на них видно, як солдати РФ ведуть перед собою полонених у бік українських позицій. Радіо Свобода верифікувало це відео: ми знаємо, що події відбуваються саме на цій ділянці фронту.
Українські військові кажуть, що таким чином противник під час штурмових дій намагається примусити їх не відкривати вогонь.
Головні питання випуску:
Про що свідчить таке відео з фронту?
На що розраховує Росія біля Авдіївки?
Чи зможуть ЗСУ залишитися на лівому березі Херсонщини?
________________________________________________________________________
Схід
10 грудня командувач Сухопутних військ Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що ситуація на сході України залишається «складною».
«Ворог не припиняє ведення наступальних дій по всьому фронту», – зазначив Сирський.
Як повідомляла розвідка Британії, українські військові, ймовірно, внаслідок успішних контратак позбавили сили РФ повного контролю над селом Степове, саме тут Росія намагається здійснити одну з атак «кліщами», щоб охопити Авдіївку.
У звіті 11 грудня Інституту вивчення війни зазначається, що російські війська незначно просунулися на рубежі Куп’янськ – Сватове – Кремінна.
Раніше аналітики ISW висловлювали припущення, що російська армія отримала завдання захопити Авдіївку та Куп’янськ до президентських виборів у РФ, які відбудуться у березні 2024 року.
Херсонщина
За даними Генштабу ЗСУ, Сили оборони продовжують утримувати позиції на лівобережжі Дніпра Херсонської області. Кринки у зведенні Генштабу на ранок 7 грудня згадуються разом із Тягинкою та Львовом як населені пункти, по яких Росія завдала авіаційні удари.
Інститут вивчення війни у звіті за 6 грудня із посиланням на російських військових блогерів говорив про те, що українські війська продовжили наземні операції на східному березі Херсонської області.
У звіті ISW йшлося, що українські сили утримують позиції біля Антонівського мосту і біля Козачих Таборів та ефективно контролюють лісові масиви, острови та берегову лінію вздовж річки Конка. Таку інформацію в Інституті також подавали, спираючись на російських журналістів.
У ГУР Міноборони України 17 листопада припустили, що російські війська будуть намагатися здійснити перегрупування на лівобережжі Херсонщини.
Збройні сили України в жовтні-листопаді 2022 року звільнили всю правобережну частину Херсонської області включно з обласним центром. Лівобережна частина області залишається в окупації.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
