Доступність посилання

ТОП новини

«Від невдач до зради»: херсонського політика Сальдо засудили на 15 років. Чим він відомий?


Кремль зробив ставку на Сальдо, бо більше не було на кого, вважає херсонський журналіст Сергій Нікітенко. На фото: президент РФ Володимир Путін та Володимир Сальдо
Кремль зробив ставку на Сальдо, бо більше не було на кого, вважає херсонський журналіст Сергій Нікітенко. На фото: президент РФ Володимир Путін та Володимир Сальдо

15 років позбавлення волі з конфіскацією майна – такий український вирок отримав Володимир Сальдо, призначений Кремлем керувати захопленою частиною Херсонської області. Сам він назвав це рішення «дурною постановою», яке суддя начебто ухвалював під тиском.

Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив нагадати, хто такий Володимир Сальдо? В чому його звинуватили? Чого на суді вимагав захист окупаційного чиновника та чим взагалі відомий цей політик?

  • Малиновський районний суд Одеси заочно засудив Сальдо, визнавши винним у державній зраді, колабораціонізмі та виправданні збройної агресії Росії проти України. Також суд позбавив його права обіймати посади, повʼязані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями на 15 років.
  • Суд повністю задовольнив вимоги сторони обвинувачення. Як пояснив заступник голови суду Олексій Старіков, Сальдо призначили максимальне покарання, передбачене законом. Засудити до довічного позбавлення волі його не могли, оскільки Кримінальний кодекс України забороняє такий вид покарання особам віком від 60 років.
  • Захисник Сальдо просив виправдати підсудного.
Володимир Сальдо
Володимир Сальдо

Тричі мер

Володимир Сальдо – це колишній мер Херсону з проросійськими поглядами. Він тричі обіймав цю посаду – з 2002 до 2012 року. А до цього був заступником голови Херсонської облдержадміністрації. Також обирався і народним депутатом від тодішньої Партії регіонів, очолював обласну організацію цієї партії.

У 2014 році, коли сталася російська анексія Криму та почалися бойові дії на Донбасі, він, як і колишній президент України Віктор Янукович, виїхав до Росії, беручи участь у телевізійних ток-шоу, де лунала антиукраїнська пропаганда. Це не завадило йому повернутися до Херсону та брати участь у виборах мера, які тоді виграв Ігор Колихаєв. Сальдо обмежився мандатом депутата Херсонської міськради.

Війна та зрада

Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, що розпочалося 24 лютого 2022 року, Сальдо відіграє важливу роль. Зокрема, він увійшов до так званого «комітету порятунку за мир і порядок», серед членів якого був і Кирило Стремоусов (так званий колишній заступник голови російської окупаційної адміністрації у Херсонській області, який загинув у листопаді минулого року). Буквально через місяць російські військові захопили міськраду Херсону та призначили Сальдо головою окупаційної адміністрації.

Херсон вже був окупований, але на будівлі міської ради ще майорить український стяг, квітень 2022 року
Херсон вже був окупований, але на будівлі міської ради ще майорить український стяг, квітень 2022 року

З того часу він активно допомагає російським окупантам впроваджувати свої порядки на захопленій Херсонщині – організовувати псевдореферендум та псевдовибори, вивозити українських дітей до РФ, проводити примусову паспортизацію, як стверджують українські правоохоронці, він був причетний до фінансування російських силовиків, які катували херсонців. Всі звинувачення на свою адресу Сальдо заперечує.

Після російських псевдовиборів на окупованих територіях у вересні цього року Путін затвердив Сальдо так званим губернатором Херсонської області.

Раніше, 29 квітня 2022 року, в Офісі генерального прокурора України повідомили, що заочно оголосили Сальдо підозру в державній зраді в умовах воєнного стану. Раніше рішенням РНБО в Україні було призупинено діяльність 11 проросійських партій, з-поміж них – і «Блок Володимира Сальдо».

Наприкінці вересня того ж року Офіс генпрокурора та СБУ повідомили Сальдо про підозру у колабораційній діяльності. Понад рік тривало слідство та судові процеси, і от у листопаді 2023 року Сальдо оголосили вирок.

«Найдурніша ухвала, рівнозначна тому, що була ухвалена щодо президента нашої країни», – прокоментував рішення одеського суду Сальдо.

Він переконаний, що це рішення ухвалювалося під тиском: «Подивився ролик засідання Одеського суду, в якому суддя зачитує ухвалу про присудження мені 15-річного терміну тримання у в'язниці. Поруч стояв бойовик, тому суддя нічого іншого зробити не міг. Він робить те, що йому наказано з кліки Зеленського».

Про майно та санкції

Сальдо – як відомо, небідна людина. Більш широко про його статки та закордонні активи стало відомо в червні 2022 року, коли проти нього запровадили західні санкції.

Зокрема, Європейський союз схвалив 6-й пакет санкцій проти Росії, в рамках якого запровадив нові персональні обмеження. Вони торкнулися й тих жителів Херсонщини і Мелітополя, які співпрацюють з російськими військовими. В санкційному списку опинився і Сальдо. Тоді він заявив російським ЗМІ, що «рішення Євросоюзу є «бездумним» і додав, що він «не має майна або рахунків у Європі».

Разом із цим Міністерство фінансів Чехії зацікавилося часткою Сальдо у чеській компанії, про що повідомляло чеське видання Deník N. Згідно з даними ЗМІ, у першій половині 2015 року Сальдо став співвласником чеської компанії Agriatis, яка базується в Невекловиці, неподалік великого промислового центру Млада Болеслав, і виробляє, наприклад, барабани для медитації.

З серпня 2022 року Сальдо перебуває у списку санкцій Великобританії. Лондон вважає його причетним до підриву територіальної цілісності та дестабілізації України. Однак у квітні 2023 року зʼясувалося, що на імʼя Сальдо оформлена компанія у Великій Британії. За даними The Guardian, ця компанія Grainholding зі статутним капіталом в один мільярд фунтів стерлінгів була зареєстрована у листопаді 2022 року. Згідно з офіційним реєстром, Сальдо обіймає посаду директора, йому належить половина фірми. Другою половиною володіє громадянин України, киянин Григорій Смітюк.

У Кремлі під час проголошення анексії окупованих територій Херсонської, Запорізької області та Донбасу, 30 вересня 2022 року
У Кремлі під час проголошення анексії окупованих територій Херсонської, Запорізької області та Донбасу, 30 вересня 2022 року

В серпні 2023 року Мінекономіки України повідомило, що активи Сальдо та його родини стягнули в дохід держави. Відомство заявило, що уряд ухвалив рішення передати майно не тільки Сальдо, а і його колишньої дружини та доньки в управління Фонду державного майна України. Це обґрунтували рішенням Вищого антикорупційного суду України від 9 травня та постановою Апеляційної палати ВАКС від 17 травня цього року про застосування санкцій.

Мінекономіки навело навіть перелік активів, переданих Фонду державного майна:

  • три земельні ділянки,
  • готель на 3 279,9 квадратних метра у Херсоні,
  • апартаменти на 304,2 квадратних метра в Ялті,
  • два паркомісця в Ореанді (Ялта),
  • триповерхова будівля в Херсоні на 2 143,3 квадратних метра,
  • будинок на 236,7 квадратних метра у Херсоні,
  • три квартири в Ореанді (135,1 квадратних метра), Одесі (128,5 квадратних метрів) та Херсоні (36,8 квадратних метра),
  • автомобіль Volvo XC90 2020 року випуску,
  • 99,86% ПрАТ «Каштан» (розробляє гранітний кар’єр у Житомирській області) – оформлене на колишню дружину Сальдо,
  • 30% ПрАТ «Дельта Сервіс» (транспортна компанія) – оформлене на колишню дружину Сальдо,
  • 55,56% ТОВ «Бебко-Авто» (мережа автосалонів і СТО в Херсоні) – записано на доньку Сальдо,
  • 40% ТОВ «Конка» (Херсонська компанія, що займається організацією відпочинку) – записано на доньку Сальдо.

Фонд держмайна мав забезпечити проведення державної реєстрації прав власності цих активів, а згодом приватизацію або передачу в оренду цього майна. Кошти від продажу або їх оренди мають поповнити державний бюджет України, заявляла міністерка економіки Юлія Свириденко.

«Знакова людина для Кремля»

Херсонці, яким наявно все відомо про політичний шлях та діяльність Сальдо, не здивовані, чому Москва зробила ставку саме на нього, а він погодився співпрацювати з окупантами.

Володимир Путін та Володимир Сальдо
Володимир Путін та Володимир Сальдо
В росіян особливо не було вибору, кого призначати
Сергій Нікітенко

«На Сальдо вплинули останні 10 років програші на виборах. І це призвело до того, що він прибіг працювати на росіян. Була потрібна місцева людина, відома людина, знакова людина для того, щоб показати її мешканцям на той час окупованої Херсонщини. Тому росіяни його і контактували, скажімо.

Він – непоганий організатор, але з великими проблемами, в тому числі корупційними. Я думаю, що він продовжує корупційну діяльність і в російському уряді. Але в росіян особливо не було вибору, кого призначати, бо хоча б на чолі цієї фейкової області, яку вони там створили, потрібна хоча б якась місцева людина. Ну а з усіх зрадників це був єдиний більш менш притомний», – висловив думку в коментарі «Новинам Приазовʼя» редактор херсонського видання «Мост» Сергій Нікітенко.

  • Збройні сили України в жовтні-листопаді 2022 року звільнили всю правобережну частину Херсонської області включно з обласним центром. Відтоді прилеглі до Дніпра райони Херсонщини стали обʼєктом майже щоденних обстрілів з боку російських військ, які зберігають контроль над лівобережною частиною області.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.

Форум

XS
SM
MD
LG