Квіти і синьо-жовті пряники. Українці подякували чехам за прихисток біженців
У центрі Праги українці влаштували акцію подяки за те, що чехи прихистили людей, які втекли від масштабної війни Росії проти України.
Перед Великоднем на центральній площі діти і жінки у вишиванках роздавали пражанам яскраво жовті тюльпани і пряники у формі серця. Солодощі були кольору українського прапора і містили надпис Happy Easter. За словами організаторки акції, цей захід влаштували для того, щоб передусім висловити свою вдячність, і водночас вкотре нагадати про те, що відбувається в Україні.
Російські війська вдарили касетними боєприпасами по Миколаєву. Є жертви
Росія з реактивних систем залпового вогню обстріляла один із житлових районів Миколаєва. 5 людей загинуло, 15 отримали поранення.
За даними оперативного командування «Південь», армія РФ використала касетні боєприпаси невибіркового ураження.
Депутат від «Слуги народу» Ковальов розповів, як та чому повернувся на окуповану Херсонщину
Народний депутат з владної фракції «Слуга народу» Олексій Ковальов повідомив, що повернувся на тимчасово окуповану армією РФ територію Херсонщини через роботу з виборцями та власний бізнес. У коментарі Радіо Свобода депутат розповів про досвід спілкування з російськими військовослужбовцями та запевнив, що з окупаційною владою не співпрацює.
Про повернення до міста Гола Пристань Херсонської області, яке є частиною мажоритарного округу, за яким Олексій Ковальов обрався до Верховної Ради (округ № 186 – ред.) та в якому живе, депутат спочатку повідомив на своїй сторінці у Facebook 7 квітня.
У коментарі журналістам Радіо Свобода депутат пояснив, чому вирішив повернутися.
«Мій округ тут, мій бізнес тут, у мене все тут», – підкреслив депутат і додав, що є «проукраїнськими політиком».
«За мене проголосувало 25 тисяч громадян, тому кидати їх напризволяще вважаю неправильним. І, найважливіше, ми повинні підтримувати тут український товар, ми повинні купувати саме українське, а не привезене з Російської Федерації», – сказав Ковальов.
«Також у нас багато бізнесу, який оформлений, звичайно, не на мене, на моїх родичів і так далі. Ви розумієте, почалися мародерства в перші дні… З магазинів, складів, офісів різні матеріали були вкрадені», – додав нардеп.
За його словами, він перебував у Києві до 28 лютого, після чого протягом двох тижнів добирався додому на Херсонщину через міста Кропивницький та Миколаїв. Він розповів журналістам, що українські військові на блокпосту попереджали його про небезпеку виїзду в бік Херсону: «Попередили, що є загроза життю і здоровʼю, я послухав їх – і поїхав через Станіслав (село у Херсонській області – ред)».
12 квітня, за словами Ковальова, до нього додому у місті Гола Пристань приїжджали російські військові.
«Було проведено обшук у мене в будинку на наявність зброї чи якихось агітаційних матеріалів. Нічого не знайшли. Після цього вони в мене залишилися в будинку. Після спілкування поїхали. Вони не запитували контактні дані чи номери телефонів. Можливо, наскільки мені відомо – це стандартна процедура, яку вони роблять зараз з усіма представниками органів місцевого самоврядування та органів державної влади. Тобто когось забирають на 20 діб, когось на 3 доби, когось не забирають – у кожного різна ситуація», – розповів нардеп.
На запитання Радіо Свобода, чи не боїться він, що його, як народного депутата, можуть взяти в полон і обмінювати потім на російських військовополонених, відповів, що «страх є у всіх, ніхто не хоче побувати у полоні, але це життя».
І додав: «Я не зраджував інтересів держави. В будь-який момент я можу повернутися і надати будь-які пояснення будь-якому правоохоронному органу. Плюс я не маю доступу до секретних даних. За час роботи у Верховній Раді я не отримував доступу, тому не знаю, що я можу повідомити саме російським військам».
Олексій Ковальов підкреслив, що на Херсонщині «у всіх громадян, з ким не спілкувався – проукраїнська позиція». Також розповів, що у Херсоні бракує ліків, дорогі харчі, гривня залишається в обігу попри окупаційний режим.
Нардеп також не виключає, що приїде до Верховної Ради після Великодніх свят.
«Якщо Верховна Рада буде працювати після Великодніх свят, звичайно, я повернуся до Києва і буду працювати у ВР. Оскільки це моє основне місце роботи. Але наразі, оскільки ми один день збираємося (у парламенті для ухвалення законів – ред.), доїхати до Києва неможливо. Оскільки тривалість поїздки приблизно 36-48 годин», – зазначив депутат від «Слуги народу».
Повідомлялося, що під тимчасовий контроль російських окупантів потрапили Херсон Нова Каховка, Каховка, Генічеськ та низка інших міст і населених пунктів Херсонщини.
У Херсоні регулярно відбуваються акції з українською символік
28 грудня 2021 стало відомо, що депутат Олексій Ковальов придбав телевізійний «4 канал» у львівського політика та медіаменеджера Дмитра Добродомова. У декларації народний депутат вказав, що «4 канал» – це подарунок від батьків.
Росія: Путін підписав закон про штрафи за ототожнення СРСР та нацистської Німеччини
Президент Росії Володимир Путін підписав закон, який вводить до Кодексу про адміністративні правопорушення статтю про «публічне ототожнення» СРСР із нацистською Німеччиною та заперечення «вирішальної ролі радянського народу в розгромі нацистської Німеччини та гуманітарної місії СРСР при звільненні країн Європи».
За цією статтею передбачено покарання для фізичних осіб – штраф до 2 тисяч рублів або арешт до 15 діб, для юридичних осіб – штраф до 50 тисяч рублів.
У законопроєкті, який Держдума ухвалила 6 квітня, говорилося, що під ототожненням мають на увазі згадку подібності цілей, рішень та дій керівництва СРСР, командування та військовослужбовців СРСР з цілями, рішеннями та діями керівництва нацистської Німеччини.
Навчання під обстрілами. Як війна в Україні впливає на освітній процес?
Як проходитимуть зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) та вступ до вишів цього року? Де вчитися учням, які з батьками виїхали за кордон? Що відбувається з навчальним процесом у школах і закладах вищої освіти на тимчасово окупованому півдні? Ці та інші актуальні питання обговорювали в програмі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я». Читайте про це за лінком
Війна Росії проти України скерувала Фінляндію і Швецію на вступ до НАТО
Зустріч голів урядів Фінляндії та Швеції Санни Марін та Магдалени Андерссон у Стокгольмі можна назвати історичною. Елегантні пані на спільній пресконференції говорили про те, про що ще недавно і у Фінляндії, і в Швеції не згадували: про вступ обох країн до НАТО.
Вже коли Кремль оприлюднив свої пропозиції щодо безпеки, які стосувалися відмови від подальшого розширення Північноатлантичного альянсу, у Стокгольмі та Гельсінкі були відверто обурені.
Статтю політичного оглядача Віталія Портникова на цю тему читайте за лінком
Як купити або продати майно в умовах війни: пояснює міністр юстиції Малюська
Як в умовах війни продати або купити нерухомість? Як законно провести цю угоду і зареєструвати право власності? Як зараз продати або придбати частку в бізнесі? З початком повномасштабного вторгнення російських військ державні реєстри в Україні почали працювати з обмеженим доступом. Таке рішення з міркувань безпеки ухвалив Кабінет міністрів 28 лютого. Саме тому, зараз, наприклад, неможливо оформити відповідні договори. Коли реєстри запрацюють? І які операції з рухомим і нерухомим майном українцям зараз доступні?
Ці запитання журналісти «Схем» (Радіо Свобода) адресували міністру юстиції. Відомство Дениса Малюськи адмініструє десятки реєстрів, один з яких – Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Читайте про це за лінком
Сербія: в Белграді відбулася проросійська демонстрація
Тисячі людей, які розмахували російськими та сербськими прапорами та несли фотографії президента Росії Володимира Путіна, вийшли 15 квітня на демонстрацію в Белграді. Таким чином вони висловили протесту проти підтримки Сербією відсторонення Росії з Ради ООН із прав людини.
Акція, організована ультраправою антиіммігрантською групою «Народний патруль», зібралася біля пам'ятника російському царю Миколі II в центрі Белграда, а звідти пішла до посольства Росії, скандуючи «Серби і росіяни - брати назавжди», «Ні НАТО» і «Крим – це Росія, Косово – це Сербія». Вони запалили смолоскипи та кидали димові шашки перед будівлею офісу президента Сербії, викрикуючи гасла проти глави держави Александара Вучича.
Присутні правоохоронці не вжили жодних заходів. Організатори протесту вимагали від уряду «негайно припинити всі провадження проти Росії в міжнародних організаціях».
Сербія тричі голосувала за резолюції ООН, які засуджують вторгнення Росії в Україну, але підтримувала лише рішення, які не передбачають запровадження санкцій. Разом із 92 іншими членами Генеральної асамблеї ООН 7 квітня Сербія проголосувала за виключення Росії з Ради ООН з прав людини.
Росія заборонила вʼїзд премʼєр-міністру Великої Британії Борису Джонсону
Міністерство закордонних справ РФ заборонило вʼїзд до Росії прем'єр-міністру Великої Британії Борису Джонсону. Москва вдалася до таких дій у відповідь на санкції Великої Британії, ідеться в повідомленні російського зовнішньополітичного відомства 16 квітня.
Окрім Джонсона до «чорного списку» потрапили ще кілька британських міністрів, зокрема міністерка закордонних справ Елізабет Трасс і міністр оборони Бен Воллес.
Також в'їзд до Росії закрили колишньому премʼєр-міністру Великої Британії Терезі Мей. Загалом візові обмеження запровадили щодо 13 людей.
Велика Британія є однією з найактивніших держав Заходу в питанні підтримки України на тлі агресії Росії. Минулого тижня офіс премʼєр-міністра Бориса Джонсона після його зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським повідомив, що Велика Британія надасть Україні 120 бронемашин та нові протикорабельні ракетні комплекси.
Зеленський за результатами переговорів із Джонсоном закликав до «ще більшого тиску» на Росію з наданням українцям допомоги в «обороні, а також у санкціях». Інші країни мають наслідувати приклад Великої Британії, сказав Зеленський, додавши, що настав час «запровадити повне ембарго на енергетичний сектор Росії, збільшити поставки зброї Україні».
Президент України Володимир Зеленський 9 квітня мав переговори з прем’єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном, який прибув до Києва без попереднього оголошення.
Українські військові збили російські крилаті ракети, випущені по Львівській області – голова ОВА
Українські системи протиракетної оборони збили російські крилаті ракети, які були випущені вранці в бік Львівської області, повідомив 16 квітня голова обласної військової адміністрації Максим Козицький. За його словами, вранці в суботу з літаків Су-35, які злітали з аеродрому Барановичі в Білорусі, були завдані ракетні удари.
«Наші сили ППО спрацювали блискуче. Підрозділи зенітних ракетних військ Повітряного командування «Захід» Повітряних Сил ЗС України знищили на території Львівщини чотири крилаті ракети», – твердить Козицький.
Українські військові та представники влади вже не вперше заявляють, що Білорусь надає свої аеродроми для використання російськими військовими літаками.
Раніше міський голова Києва Віталій Кличко заявив, що українська столиця потрапила під обстріл уранці 16 квітня.
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати військ РФ у війні проти України
Від початку повномасштабної війни до 16 квітня російські війська втратили в Україні понад 20 тисяч особового складу, майже 2 тисячі бойових броньованих машин, понад 160 літаків. Таке повідомлення оприлюднив Генеральний штаб Збройних сил України.
За цими даними, загальні бойові втрати противника з 24 лютого до 16 квітня орієнтовно склали:
особового складу – близько 20100 осіб,
танків ‒ 762,
бойових броньованих машин ‒ 1982,
артилерійських систем – 371,
ракетних систем залпового вогню – 125,
засобів протиповітряної оборони – 66,
літаків – 163,
гелікоптерів – 145,
автомобільної техніки – 1458,
кораблів і катерів – 8 (у тому числі крейсер «Москва»),
цистерн з пально-мастильними матеріалами – 76,
безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня – 138,
спеціальної техніки – 26,
пускових установок ракетних комплексів – 4.
25 березня Генеральний штаб збройних сил Росії лише вдруге за понад місяць масштабної війни проти України оприлюднив дані про втрати російських військ, згідно з якими 1 351 російський військовослужбовець загинув, ще 3 825 – зазнали поранень.
7 квітня речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков в інтервʼю Sky News визнав, що російські війська зазнали «значних втрат» в Україні.
За оцінками НАТО, під час військових дій могли бути вбиті від 7 до 15 тисяч російських військових, писало видання Time ще 24 березня. При цьому разом із пораненими загальні втрати військ Росії можуть сягати 30–40 тисяч людей.
Виконавчий директор проєкту журналістських розслідувань Bellingcat Хрісто Грозєв вважає, що Росія втратила з 24 лютого щонайменше 16 тисяч військовослужбовців. Про це експерт заявив увечері 15 квітня в ефірі Youtube-каналу «Популярна політика».
Кличко: Київ знову став обʼєктом атаки військ РФ
Міський голова Києва Віталій Кличко заявив, що українська столиця потрапила під обстріл уранці 16 квітня.
«Вибухи пролунали в Дарницькому районі на околиці міста. Зараз на місці працюють рятувальники та медики. Дані про постраждалих уточнюються», – написав Кличко в мережі Telegram, закликавши жителів міста не нехтувати сигналами повітряної тривоги.
Міський голова також укотре попросив киян, які не повернулися до столиці, залишатися в безпечніших місцях.
Військовий очільник Львівської області Максим Козицький заявив 16 квітня, що під час повітряної тривоги, яка розпочалася о 5:46 за місцевим часом і тривала до 7:02, «працювала протиповітряна оборона».
Київ уже вдруге цього тижня став обʼєктом атаки російських військових.
У російському Міноборони 15 квітня повідомили про удар по військовому об'єкту в Києві – нібито по Жулянському машинобудівному заводу.
Агенція AFP повідомила, що внаслідок обстрілу постраждав завод у Київській області, що виготовляє ракети «Нептун». Ці ракети використовували для удару по російському крейсеру «Москва».
На 16 квітня погоджено 9 гуманітарних коридорів
На 16 квітня 2022 року погоджено 9 гуманітарних коридорів, повідомила міністр з реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук у мережі Telegram.
За її словами, з Маріуполя, Бердянська, Токмака та Енергодара до Запоріжжя люди можуть їхати на власному транспорті.
«Через погодні умови автобуси для евакуації все ще не можуть їхати цим маршрутом – розмито дорогу на ділянці маршруту між Запоріжжям та містом Василівка», – вказує Верещук.
По інших коридорах можуть пересуватися люди з прифронтових міст Луганщини – Сєвєродонецька, Лисичанська, Рубіжного, Попасної та Гірського. «Гуманітарні коридори на Луганщині працюватимуть за умови припинення обстрілів з боку окупаційних військ», – уточнює чиновниця.
Протягом 15 квітня в результаті роботи гуманітарних коридорів вдалося евакуювати 2 864 людини.
Число загиблих через бойові дії в Україні дітей сягнуло 200 – ОГП
Протягом доби 15 квітня ювенальні прокурори задокументували загибель ще двох дітей унаслідок російської агресії, йдеться в повідомленні Офісу генерального прокурора 16 квітня.
«З 24 лютого 2022 року 560 дітей постраждали в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації. Згідно з офіційними даними ювенальних прокурорів, 200 дітей загинуло та понад 360 поранено. Ці цифри не остаточні, оскільки триває робота з їх встановлення в місцях ведення активних бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях», – заявляє відомство.
За даними ювенальних прокурорів, найбільше дітей постраждало в:
- Донецькій області – 117
- Київській – 105
- Харківській – 88
- Чернігівській – 54
- Миколаївській – 40
- Херсонській – 41
- Луганській – 36
- Запорізькій – 23
- Києві – 16
- Сумській – 16
- Житомирській – 15
«15 квітня російські військовослужбовці обстріляли один з районів Харкова. Внаслідок обстрілу постраждало 5 дітей, двоє з яких загинули, серед них 7-місячний малюк. 14 квітня на околиці селища міського типу Нововоронцовка в Херсонській області внаслідок детонації касетного снаряду зазнав поранення 15-річний хлопець», – йдеться в повідомленні.
Також, за даними Офісу генпрокурора, бомбардування та обстріли російських військ пошкодили 1 018 закладів освіти, з них 95 – повністю зруйнували.
Росія сконцентрувала поблизу Ізюма близько 15 тисяч військових – Генштаб ЗСУ
Поблизу окупованого міста Ізюм Харківської області російські військові зосередили до 22 батальйонних тактичних груп (чисельність однієї такої групи становить 600–800 осіб, тому загальна чисельність угруповання – від 13 до 17 тисяч – ред.). Про це йдеться 16 квітня у ранковому зведенні Генерального штабу Збройних сил України.
«Основні зусилля противник зосереджує на утриманні займаних раніше позицій та досягнутих рубежів. З метою посилення угруповання на зазначеному напрямку відзначається розгортання додаткових підрозділів зі складу 35-ї загальновійськової армії. Не виключається активізація дій противника на напрямку населених пунктів Ізюм та Барвінкове з метою виходу в тил підрозділів Об’єднаних сил у районі міста Слов’янськ», – вважають у Генштабі.
На Слобожанському напрямку російські військові продовжують часткове блокування Харкова та його обстріли з артилерії.
На Донецькому напрямку зусилля військ РФ зосереджені на взятті під контроль населених пунктів Попасна та Рубіжне, встановлення повного контролю над Маріуполем. На Сєвєродонецькому та Попаснянському напрямках значних змін в обстановці немає, російські війська продовжують обстріли українських підрозділів.
До 3 тисяч убитих і до 10 тисяч поранених – Зеленський про втрати ЗСУ у війні
З 24 лютого на війні, яку Росія веде проти України, загинуло від двох із половиною до трьох тисяч українських військовослужбовців, сказав президент Володимир Зеленський в інтервʼю CNN, оприлюдненому в ніч на 16 квітня.
За словами президента, ще близько 10 тисяч українських військовослужбовців зазнали поранень і що «важко сказати, скільки з них виживе».
За оцінками української сторони, безповоротні втрати Росії в цій війні становлять близько 20 тисяч військових.
25 березня Генеральний штаб збройних сил Росії лише вдруге за понад місяць масштабної війни проти України оприлюднив дані про втрати російських військ, згідно з якими 1 351 російський військовослужбовець загинув, ще 3 825 – зазнали поранень.
7 квітня речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков в інтервʼю Sky News визнав, що російські війська зазнали «значних втрат» в Україні.
За оцінками НАТО, під час військових дій могли бути вбиті від 7 до 15 тисяч російських військових, писало видання Time ще 24 березня. При цьому разом із пораненими загальні втрати військ Росії можуть сягати 30–40 тисяч людей.
Виконавчий директор проєкту журналістських розслідувань Bellingcat Хрісто Грозєв вважає, що Росія втратила з 24 лютого щонайменше 16 тисяч військовослужбовців. Про це експерт заявив увечері 15 квітня в ефірі Youtube-каналу «Популярна політика».
В Україні деокуповано 918 населених пунктів – президент
В Україні від російських військ звільнені 918 населених пунктів, повідомив під час вечірнього звернення 15 квітня президент Володимир Зеленський.
«Триває відновлення нормального життя у тих наших областях і районах, звідки вигнали окупантів. Обсяг робіт – дійсно колосальний. Деокуповано вже 918 населених пунктів різного масштабу, але однаково значущих для нас, для України. Проводимо розмінування. Відновлюємо постачання електрики, води та газу. Відновлюємо роботу поліції, пошти, структур державної та місцевої влади», – сказав голова держави.
За його словами, на території 338 звільнених населених пунктів розпочато роботу гуманітарних штабів.
«Поновлюємо надання регулярної та екстреної медичної допомоги, роботу освітніх структур – там, де це справді можливо. Бо загалом на цей день російські війська зруйнували або пошкодили вже 1018 освітніх закладів по всій нашій країні», – заявив він.
Крім того, додав президент, почали відновлення доріг і залізничного сполучення, зокрема, від завтра відновиться залізничне сполучення з Черніговом та Ніжином, і вже курсують потяги між містами Сумської області.
Водночас Зеленський наголосив, що на півдні і сході України ситуація «ще дуже складна, далека від того, щоб говорити про відновлення».
Російські війська обстріляли околиці Криворізького району системами залпового вогню – Вілкул
Російські військові 15 квітня обстріляли околиці Криворізького району системами залпового вогню, повідомив голова військової адміністрації Кривого Рогу Олександр Вілкул. За його словами, жертв немає.
«Триває й розмінування територій, які орки буквально засипали забороненими боєприпасами, касетними бомбами. Тільки за сьогодні знешкоджено ще 182 такі боєприпаси. З початку розмінування вже більше ніж 700», – додав Вілкул, вказавши, що робота ускладнюється тим, що росте трава, і їх видно дедалі гірше.
Він закликав жителів Криворізького району пересуватися тільки дорогами загального користування між населеними пунктами.
ЗСУ: за добу уразили 7 повітряних цілей російських військ
За добу українські військові уразили сім повітряних цілей російських військових, повідомило Командування Повітряних сил Збройних сил України.
«15 квітня зенітними-ракетними підрозділами Повітряних сил та силами 93-ї ОМБр Холодний Яр уражено сім повітряних цілей російських окупантів: один літак, один вертоліт, три безпілотні літальні апарати, дві крилаті ракети», – йдеться в повідомленні.
«Ударна авіація Повітряних сил під прикриттям винищувачів успішно здійснила близько 10 авіанальотів на позиції окупантів», – додали в командуванні.
Там зауважили, що через великі втрати російські загарбники «суттєво знизили» активність в українському повітряному просторі, натомість завдають удари дистанційно – балістичними і крилатими ракетами.
Як повідомили вранці у Генштабі ЗСУ, станом на 15 квітня російські війська втратили близько 20 000 особового складу і, зокрема, 163 літаки, 144 гелікоптери через війну в Україні.
25 березня Генеральний штаб збройних сил Росії лише вдруге за понад місяць масштабної війни проти України оприлюднив дані про втрати російських військ, згідно з якими 1 351 російський військовослужбовець загинув, ще 3 825 – зазнали поранень.
7 квітня речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков в інтервʼю Sky News визнав, що російські війська зазнали «значних втрат» в Україні.
За оцінками НАТО, під час військових дій могли бути вбиті від 7 до 15 тисяч російських військових, писало видання Time ще 24 березня. При цьому разом із пораненими загальні втрати військ Росії можуть сягати 30–40 тисяч людей.
Незалежного підтвердження даних про втрати армії РФ в Україні наразі немає.
Зеленський розповів про нараду з керівниками силових структур щодо Маріуполя
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що провів нараду з керівниками силових структур України щодо Маріуполя.
«Провів сьогодні важливу зустріч з усіма керівниками силового блоку держави. Головнокомандувач Збройних сил України, начальник Генерального штабу, керівник Головного управління розвідки, командувач Національної гвардії, міністр внутрішніх справ, керівник Служби безпеки України. Також були керівник Офісу президента, секретар Ради національної безпеки і оборони і голова нашої делегації на переговорах. Головна тема – це Маріуполь», – сказав Зеленський під час звернення ввечері 15 квітня.
За його словами, деталі «зараз не можуть бути публічними».
«Але робимо все для порятунку наших людей», – додав президент.
11 квітня у соцмережах було опубліковане звернення на сторінці 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського, в якому, серед іншого, йшлося, що з ними «ніхто не хоче спілкуватися і що сьогодні (11 квітня) буде, напевно, останній бій, оскільки боєкомплектів не залишилось».
Після цього у соцмережах почали ширитися дописи з закликами допомогти захисникам Маріуполя. Наприклад, жінки, які представлялись дружинами військовослужбовців «Азову», морської піхоти у соцмережах просять «надати їм зброю, щоб самим іти деблокувати Маріуполь».
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний після оприлюдненого звернення наголосив, що українські підрозділи, які в оточеному Маріуполі чинять опір російським військовим, не залишені напризволяще.
Згодом стало відомо, що підрозділи 36-ї окремої бригади морської піхоти змогли з’єднатися з військовими полку «Азов». За словами радника Офісу президента Олексія Арестовича, внаслідок цього «Азов» отримав підкріплення, а 36-а бригада «уникла розгрому по частинах і отримала додаткові серйозні можливості».
Президент Володимир Зеленський наголошував, що Україна могла б вже зараз деблокувати Маріуполь, якби отримала достатню кількість важкої зброї: бронетехніки, артилерії та літаків.
Маріуполь був оточений російськими військами ще в перші кілька діб широкомасштабного вторгнення Росії, яке розпочалося 24 лютого. Українські підрозділи чинять опір у приазовському місті вже понад півтора місяця.
Ситуація у Маріуполі Донецької області залишається однією з найскладніших. Місто перебуває під постійними ударами російської авіації без тепла, питної води, зв’язку та елементарних засобів для існування.