Цінуючи час: дорогоцінні моменти українських військових з рідними на вокзалі в Краматорську
На платформі залізничного вокзалу Краматорська подружжя розділяють моменти радості, коли військовослужбовці повертаються з війни, а інші, які від’їжджають на фронт, розділяють смуток прощання.
Джерело: EPA-EFE
Повітряна атака: сили ППО збили 29 іранських дронів з 31
Російські війська з 23:30 по 4:30 атакували Україну іранськими ронами-камікадзе Shahed-136/131, повідомляє командування Повітряних сил 30 травня.
«Загалом із півночі та півдня зафіксовано пуски 31 дрона-камікадзе. Силами та засобами Повітряних Сил, у взаємодії із протиповітряною обороною інших складових Сил оборони України, знищено 29 ударних БпЛА», – повідомили військові.
За даними командування, майже всі дрони були збиті на підступах до Києва та в небі над столицею.
Раніше міська влада повідомила про загибель однієї людини в Голосіївському районі міста внаслідок падіння збитого дрона. Атака також спричинила кілька пожеж у місті.
Російська армія втратила понад 400 військових за добу – Генштаб
Російські війська за попередню добу втратили близько 410 людей, повідомив Генеральний штаб Збройних сил вранці 30 травня.
Штаб оцінює загальні втрати російської армії в близько 207 440 людей.
Також, за даними командування, Росія втратила за добу:
- 1 танк (загалом 3 802)
- 2 бойові броньовані машини (7 469)
- 10 артилерійських систем (3 445)
- 1 засіб протиповітряної оборони (332)
- 38 безпілотників оперативно-тактичного рівня (3 092)
- 51 крилату ракету (1 107)
- 12 автомобілів і автоцистерн (6 219)
- 1 одиницю спеціальної техніки (454)
Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих й інші втрати регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
1 травня Речник Білого дому з питань національної безпеки Джон Кірбі повідомив, що російські військові за останні п’ять місяців війни проти України у боях у районі Бахмуту та інших регіонах України зазнали втрат у 100 тисяч осіб.
Україна також не розголошує дані про свої втрати. У березні американська газета The Washington Post із посиланням на неназваних американських та європейських офіційних осіб написала, що втрати України у війні нібито становлять 120 тисяч загиблих і поранених солдатів. Секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко назвав ці дані перебільшеними.
Нічна атака на Київ: сталося кілька пожеж, одна людина загинула – Кличко
Через нічну атаку російських військ на Київ сталися пожежі в кількох районах, повідомив мер міста Віталій Кличко.
Зокрема, в Голосіївському районі внаслідок падіння уламків загорілася багатоповерхівка, з неї евакуювали 20 людей.
Крім того, через падіння уламків сталися пожежі в двох приватних будинках Дарницького району, у житловому будинку на Подолі, на Печерську горіли три авто. Крім того, Кличко повідомляв про вибухи в Святошинському районі.
Київська міська військова адміністрація повідомила, що в Голосіївському районі уламки, ймовірно, зруйнували перекриття між поверхами, тривають пошукові роботи. Дані про постраждалих можуть оновлюватися. КМВА зазначає, що це третій напад на місто за останні 24 години.
Тривогу в Києві та області оголосили близько 2 ночі на початку доби 30 травня.
У Києві та області оголошено повітряну тривогу
Близько другої години ночі 30 травня спочатку на Київщині, а згодом і у самій столиці прозвучало сповіщення про повітряну тривогу.
Громадян закликали убезпечитись в укриттях.
У мережі повідомили про рух БПЛА в бік столичного регіону. Інформація від військових з цього приводу не надходила.
Кіровоградська, Черкаська та Чернігівська області станом на 2:00 також охоплені повітряною тривогою.
Протягом минулої доби російські війська завдали двох масованих ракетно-авіаційних ударів по території України. У ніч на 29 травня армія РФ застосувала крилаті ракети повітряного базування Х-101/Х-555 та іранські ударні безпілотники. Українські сили ППО знищили 36 із 40 крилатих ракет та 30 із 38 ударних БПЛА. У понеділок вдень російські війська вдарили крилатими та балістичними ракети «Іскандер» по Києву: 11 з 11-ти ракет були знищені.
У скандинавських водах плаває російський «кит-шпигун» – The Guardian
У територіальних водах країн Північної Європи помітили полярного кита-білуга в нашийнику. Як передає The Guardian, місцева влада вважає, що це російський «кит-шпигун». На його нашийнику є напис «Спорядження Петербург 2019».
Повідомляється, що білугу помітили у неділю в територіальних водах Швеції, неподалік її південно-західного узбережжя.
За словами шведських зоологів, південь Швеції – надто теплі води для білуг, зазвичай вони живуть ближче до Полярного кола. Фахівці вважають, що кит заплив на південь у пошуках пари чи компанії, оскільки білуги – дуже соціальний вид.
Це не перша поява білуги у водах Скандинавії. Вперше кит був помічений у Норвегії у квітні 2019 року. Його нашийник був оснащений кріпленнями для відеокамер. Кит був навчений слідувати за кораблями. Імовірно, він міг утекти з тренувальної військової бази або міг бути випущений «на завдання», але дорогою втратив відеокамери.
Про тварину багато писала місцева преса. Йому дали прізвисько Хвалдімір – від норвезького слова hval (кит) та імені російського президента Володимир. Нині Хвалдіміру близько 14 років. Зоологи стверджують, що він не боїться морських суден і доброзичливий до людей. Припускають, що раніше він багато спілкувався з людьми і був добре надресирований.
У 1980-х роках радянська армія розвивала програму навчання дельфінів для виявлення підводних мін. Ця програма була закрита у 1990-х. У 2017 році російський державний телеканал «Звезда» повідомляв про програму навчання китів-білуг, тюленів та дельфінів для використання у військових цілях.
У РФ пропонують збільшити штрафи за прийом на роботу без документів про військовий облік
До Держдуми РФ внесено законопроєкт, що передбачає збільшення адміністративних штрафів для роботодавців за прийом на роботу без документів військового обліку військовозобов’язаних громадян, що підлягають призову.
Автори законопроєкту для роботодавців, які найняли на роботу громадян без надання військових квитків та приписних свідоцтв, карати штрафами від 10-ти до 100 тисяч рублів.
Також пропонується збільшити штрафи для роботодавців, які не повідомили у військкомати про співробітників, що мали б перебувати, але не є на військовому обліку. Якщо нараз у РФ за неподання до військкомату таких даних штрафують на 1000-5000 тис ячрублів, то з ухваленням законопроєкту штрафи можуть зрости до 25000 рублів.
Штрафувати роботодавців пропонують і за не повідомлення у військкомат про зміну даних військового обліку найманого працівника – від 5000 до 25000 рублів.
Після оголошення восени 2022 року в РФ так званої «часткової» мобілізації російська влада постійно посилює контроль над громадянами, які підлягають призову в армію. Зокрема, у квітні в РФ було запроваджено електронні повістки та єдиний реєстр військовозобов’язаних.
Солідарність з Україною вигідна для безпеки країн Заходу – президентка Словаччини
Санкції проти Росії через її військове вторгнення в Україну дають ефект і у Москви стало менше ресурсів для закупівлі зброї. Про це, як повідомляють Ceske noviny, заявила на відкритті міжнародної конференції Globsec у Братиславі президентка Словаччини Зузана Чапутова. Вона застерегла від порушення єдності західних держав у ставленні до Росії у зв’язку з війною в Україні.
«Солідарність Заходу з Україною вигідна і для нашої власної безпеки», – сказала Чапутова.
Вона також додала: «Наша єдність піддається випробуванню. Ті, хто стверджує, що наші заходи не працюють, або, що ми повинні зосередитися на власних інтересах, – помиляються», – сказала Чапутова.
Президентка Словаччини відзначила, що саме завдяки єдності країни Заходу впоралися з наслідками від війни в Україні краще, ніж очікувалося. Україна також успішно протистоїть російському вторгненню, додала вона.
«Запаси газу на рекордних рівнях, інфляція падає, Росія контролює менше території, ніж рік тому», – заявила Чапутова.
GLOBSEC (Global Security Forum) – міжнародна неурядова організація, заснована в Братиславі у 2005 році. На щорічних конференціях розглядаються питання безпеки і оборони, енергетики, майбутнього розвитку Європи тощо. Цього року головною темою є війна в Україні, питання безпеки і діалогу в Європі.
Як повідомляють організатори, на цьогорічній конференції очікується виступ президента України Володимира Зеленського. Торік він також виступав на заході – у режимі онлайн.
Конференція GLOBSEC триватиме до 31 травня.
Голова Служби безпеки Чехії заявив про відверто агресивний характер дій РФ і пов’язані з цим ризики
Діяльність російського режиму створює більші ризики, ніж діяльність Китаю, заявив голова Служби безпеки та інформації Чехії (BIS) Міхал Коуделка, передають Ceske noviny. Через російське військове вторгненням в Україну дії РФ мають відверто агресивний характер, каже голова Служби безпеки Чехії.
Водночас, за його словами, російським спецслужбам останнім часом стало важче працювати в Чехії. Однак, каже Коуделка, вони все ще можуть стежити за телефонним зв’язком.
«У них є достатні технічні засоби для цього, які розташовані в приміщеннях посольства Російської Федерації в Празі»,– зазначив він.
Також посадовець переконаний, що нині важливо «відрізняти демократичну політичну дискусію від проросійських дезінформаційних атак», коли йдеться про оборонну угоду між Чехією і США.
Росія «намагатиметься не допустити ухвалення американо-чеського договору про оборону», зазначив Коуделка у своєму виступі в парламенті.
«Можна припустити, що росіяни будуть використовувати всі свої засоби, включаючи жорстку дезінформацію, навіть особистого та інтимного характеру, п’яту колону у нас тощо, щоб не допустити схвалення цього договору», – сказав він.
Договір про оборону між Чехією та США 23 травня під час візиту до Сполучених Штатів підписала міністр оборони Чехії Яна Чернохова. Наразі документ очікує на ратифікацію обома палатами чеського парламенту.
Варшава запровадила санкції проти 365 білорусів – МВС Польщі
Польща ввела санкції проти 365 громадян Білорусі через залишення в силі вироку щодо журналіста і активіста Спілки поляків Анджея Почобута і репресій проти політичних опонентів режиму Олександра Лукашенка, повідомило міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі.
Під санкції потрапили, зокрема, 159 депутатів, 76 суддів, семеро прокурорів, 32 представники місцевої адміністрації, 28 силовиків, 23 представники пропагандистських ЗМІ, 24 спортсмени та спортивні активісти, вісім співробітників держустанов і стільки ж діячів культури і науки. Тим, хто підпадає під санкції, буде заборонено в’їзд до Шенгенської зони, а їхні активи будуть заморожені.
До списку санкцій також внесли 16 підприємців (15 росіян і один білорус), пов’язаних з російськими активами. Крім того, санкції запровадили проти 20 юридичних осіб (19 із них пов’язані з Росією, одна – з Білоруссю).
Відносини Лукашенка з владою Польщі різко зіпсувалися останніми роками – після масових протестів у серпні 2020 року, міграційної кризи на кордоні та повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
У лютому 2023 року журналіста та активіста Спілки поляків Анджея Почобута засудили у Білорусі до восьми років колонії. За інформацією видання Rzeczpospolita, серед епізодів кримінальної справи проти активіста – «розмови про радянську агресію проти Польщі», стаття в Gazeta Wyborcza про розгін протестів у 2020 році та матеріал 2006 року про командира польського антикомуністичного підпілля у Гродненській області. У жовтні 2022 року КДБ Білорусі вніс Анджея Почобута до списку осіб, причетних до терористичної діяльності.
Переслідування зазнали й інші активісти Союзу поляків: Анжеліка Борис і троє її колег були заарештовані і звинувачені в «розпалюванні расової чи іншої соціальної ворожнечі». Пізніше обвинувачення їм посилили на підставі статті про «реабілітацію нацизму та виправдання геноциду білоруського народу». Влітку 2021 року кілька фігурантів справи щодо Союзу поляків були примусово вислані до Польщі, при цьому влада Білорусі заявила, що вони нібито виїхали добровільно.
Президент України Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні подякував Данії за рішення надати нову військову допомогу Україні.
«Хочу сьогодні окремо подякувати Данії – усьому народу, усьому данському політичному класу. Парламенту, уряду та особисто пані прем’єр-міністру Фредеріксен за рішення збільшити фінансування данського Фонду підтримки нашої держави на суму понад 3 мільярди доларів США. Тепер загальна сума оборонної допомоги від Данії сягне більш ніж 4 мільярди 700 мільйонів доларів. Дуже вагомо. Такі рішення роблять поразку російського терору швидшою. Дякую за це», – сказав Зеленський.
Перед тим прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен заявила, що її країна має намір виділити новий пакет військової допомоги Україні у 17,9 мільярдів датських крон (2,59 млрд дол). Як передає агенція Reuters, транш буде призначений для закупівель Україною озброєнь цього і наступного року.
У березні Данія заснувала фонд військової та цивільної допомоги Україні на 1 мільярд доларів. Фредеріксен сказала, що уряд планує додатково вкласти в цей близько 1 мільярда доларів цього року і ще близько півтора мільярда доларів – наступного.
Заява Фредеріксен прозвучала напередодні візиту до північних країн генсекретаря НАТО Єнса Столтенберґа, який залишить свою посаду у вересні цього року. Фредіріксен є серед можливих кандидатів на посаду наступного глави НАТО.
Польща з 1 червня закриє кордон для російських та білоруських вантажівок
Польща повністю заборонить проїзд через польсько-білоруський кордон вантажівкам із російською та білоруською реєстрацією з 1 червня, повідомляє агенція PAP із посиланням на МВС Польщі.
«Із півночі 1 червня (четвер) буде припинено, до особливого розпорядження, рух товарів через кордон з Республікою Білорусь для вантажних автомобілів, тягачів, причепів, у тому числі напівпричепів та автопоїздів, зареєстрованих в Республіці Білорусь у чи Російській Федерації», – йдеться у розпорядженні, підписаному головою МВС Польщі Маріушем Камінським.
При цьому в тексті не йдеться про заборону руху через кордон Польщі та російської Калінінградської області.
23 травня Держдума РФ звернулася до уряду із проханням заборонити рух польських вантажних автомобілів територією Росії. Депутати запропонували дозволити лише рух вантажівок від кордону до найближчих митних терміналів з метою навантаження товарів на російський транспорт.
На початку лютого Польща закрила великий КПП «Бобровники» на кордоні з Білоруссю. Польська влада пояснила закриття прикордонного переходу «інтересами держбезпеки».
«Рівень небезпеки дуже високий»: Росія провела ротацію ракетоносіїв у Чорному морі – військові
Станом на 21 годину вечора понеділка, 29 травня, Росія вивела в Чорне море один надводний та два підводних ракетоносії, повідомив речник Оперативного командування «Південь» Владислав Назаров.
За його даними, Росія провела ротацію ракетоносіїв у Чорному морі, однак продовжує тримати напоготові «Калібри». Ще один підводний ракетоносій було виведено в акваторію на чергування надвечір, один з надводних завів в пункт базування, кажуть військові.
Назаров уточнив, що наразі загальний залп ракетоносіїв РФ у Чорному морі – 16 ракет.
ВР ухвалила законопроєкти щодо підтримки виробництва дронів в Україні
Верховна Рада у понеділок ухвалила два законопроєкти, які стосуються виробництва дронів в Україні. Про це на своїх сторінках у Telegram повідомили народні депутати Ярослав Железняк і Олексій Гончаренко. За даними депутатів, за основу і в цілому були схвалені законопроєкти №9275 та №9276.
Обидва – стосуються підтримки виробництва дронів в Україні, а саме звільнення на час воєнного стану від ПДВ і мита ввезення складових БПЛА.
Законопроєками передбачається звільнення на час воєнного стану від ПДВ і мита ввезення таких складових як матеріали, вузли, агрегати устаткування та комплектуючі БПЛА, що ввозяться підприємствами для власної виробничої діяльності з виробництва та ремонту БПЛА. Підприємство, яке ввезло такі складові повинно звітувати про використання таких товарів. У разі нецільового використання таких ввезених товарів підприємство має доплатити митні платежі, від яких його було звільнено, та сплатити пеню.
У лютому Верховна Рада скасувала ПДВ та мито на ввезення дронів.
До Бахмуту замість «вагнерівців» заходять російські десантники – Череватий
До Бахмуту на заміну «вагнерівцям» заходять повітряно-десантні війська Росії та мотострілецькі підрозділи, повідомив речник Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий в ефірі телемарафону.
«Так, там відбуваються ротаційні заходи через насамперед великі втрати злочинного угруповання «Вагнер». Вони змушені це робити. Заходять підрозділи повітряно-десантних військ окупанта і мотострілецькі підрозділи. Ми знаємо їхні найменування, знаємо їхніх командирів і бойовий потенціал», – сказав він.
Також Череватий повідомив, що «всі ці підрозділи вже брали участь у війні та всі вони зазнавали значних втрат», тому вони були доукомплектовані нещодавно мобілізованими.
«Не варто драматизувати ситуацію» – Ігнат про влучання в районі аеродрому на Хмельниччині
Речник Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат закликав не драматизувати ситуацію із ударом російських військ по аеродрому у Старокостянтинові у Хмельницькій області у ніч на понеділок.
«Було влучання в межах району аеродрому Старокостянтинів в Хмельницькій області. Те, що там було, куди влучило, які були наслідки – ми це не коментуємо. І не варто це коментувати, щоб ворогг не мав додаткової інформації. Я хочу сказати, що боєздатність там буде відновлено. Не варто драматизувати ситуацію», – сказав Ігнат в ефірі програми Радіо Свобода «Свобода LIVE» 29 травня.
Подоляк каже про необхідність «демілітаризованої зони» на території РФ
На російській території поблизу українського прикордоння слід створити «демілітаризовану зону», зазначив радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк у твітері.
«Ключовою темою повоєнного устрою має стати встановлення запобіжників для уникнення повторення агресії в майбутньому. Для забезпечення реальної безпеки жителів Харківської, Чернігівської, Сумської, Запорізької, Луганської та Донецької областей і захисту їх від обстрілів обов’язковим буде запровадження демілітаризованої зони в 100-120 км на території Бєлгородської, Брянської, Курської, Ростовської республік. Імовірно, на першому етапі з обов’язковим міжнародним контрольним контингентом», – підкреслив радник очільника ОП.
ДСНС: внаслідок авіаудару по заправці в Торецьку загинуло двоє людей
У місті Торецьк на Донеччині внаслідок авіаудару російських військових по автозаправній станції загинуло двоє людей, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Донецька область: окупанти нанесли авіаудар по Торецьку, відомо про двох загиблих та вісім поранених осіб», – йдеться в повідомленні.
Одну поранену людину на автомобілі швидкої медичної допомоги транспортували до лікарні, кажуть рятувальники. Крім того відомо, що вогнеборці ліквідували пожежу на площі 25 кв.м.
У Росії пропонують не вимагати знання російської від «переселенців» із так званих «недружніх» країн
МВС Росії запропонувало ввести в країні інститут репатріації та закріпити в законодавстві поняття «репатріант». Про це йдеться у підготовленому відомством проєкті указу президента РФ.
У документі зазначається, що Інститут репатріації створять у рамках держпрограми щодо сприяння добровільному переселенню до Росії співвітчизників, які проживають за кордоном.
Репатріантами автори проєкту указу запропонували вважати охочих переселитися до РФ громадян, які належать до таких категорій:
• постійно проживаючі за кордоном станом на 24 лютого 2022 (початок повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну – ред.);
• колишніх громадян РФ;
• осіб, які народилися або постійно проживали на території Української РСР і перебували в минулому в громадянстві колишнього СРСР;
• осіб, які мають родичів по прямій висхідній лінії, що народилися або постійно проживали на території Української РСР або території, що належала до Російської імперії або СРСР, в межах державного кордону РФ та мали відповідну цивільну приналежність.
Репатріантам планують надавати дозвіл на проживання без попереднього оформлення дозволу на тимчасове проживання. Крім того, їх буде звільнено від необхідності підтверджувати володіння російською мовою.
Автори документа також пропонують звільнити від підтвердження володіння російською мовою «співвітчизників», які «постійно проживають на територіях іноземних держав, які здійснюють недружні дії щодо РФ, російських юридичних осіб та фізичних осіб та перелік яких визначено урядом РФ».
У пояснювальній записці до проєкту указу йдеться, що «поширення вимоги про підтвердження володіння російською мовою на цю категорію осіб викличе у них недовіру до Російської Федерації, а також спричинить додаткове навантаження на співробітників російських закордонних установ, чисельність яких наразі значно скорочена».
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну з РФ виїхали сотні тисяч громадян. Основна частина тих, хто виїхав, залишила Росію восени минулого року після того, як Володимир Путін оголосив у країні «часткову» мобілізацію. Здебільшого росіяни, які побоювалися бути мобілізованими та потрапити на фронт в Україну, виїжджали до країн Центральної Азії.