«Чорний день» для авіації РФ: як змінилося життя на кордоні з Брянською областю
Понівечений артилерійськими снарядами та авіаційними бомбами міст через річку Снов веде у село Тимоновичі Чернігівської області. За два кілометри звідси Брянська область Російської Федерації. Саме там понад два тижні тому розбились, за неофіційними даними, два російські літаки і два вертольоти – які, швидше за все, мали атакувати Чернігівщину. Як на кордоні з РФ зараз виживають місцеві жителі? Та що змінилося після «чорного дня» для російської авіації? Про це у репортажі журналістів телепроєкту Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
«Отут ФАБ-500 впав, відірвало частину мосту, там приліт і тут ще один приліт у воду, але промазали», – розповідає Сергій Деденко, голова Семенівської територіальної громади, до якої належать Тимоновичі.
У селі раніше проживало близько 300 людей, зараз, каже голова, залишилось 6. Але і їх ми не зустріли на вулицях, де помітні свіжі вирви від снарядів.
«Скрізь по колу Росія. Куди не плюнь – там кордон, і там кордон, і там кордон. Тут був бізнес, потужне сільгосппідприємство – вже немає нічого. Десь бродять дикі корови і, як бачите, ми тут походили і не зустріли людей», – зауважує Сергій Деденко.
Зеленський провів засідання Ставки: говорили про нові поставки ракет і ППО
У понеділок, 29 травня, президент України Володимир Зеленський провів чергове засідання Ставки верховного головнокомандувача.
«Щойно завершив Ставку. Важливі питання. Важливі рішення. Головне – терміни. А найголовніше – щодо термінів є відповіді», – написав глава держави за підсумками засідання.
За його словами, про загальну оперативну ситуацію на фронті та щодо окремих напрямків доповідали головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний, командувач Східного угруповання військ Олександр Сирський та командувач оперативного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський.
Ігнат пояснив, чому не варто оприлюднювати фото уламків ракет
Фотографувати уламки ракет, які падають після збиття силами протиповітряної оборони не варто, чому саме пояснив спікер Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат в ефірі Радіо Свобода 29 травня.
«Бачимо, що знімають уламки ракет які лежать у межах Києва (йдеться про фото, опубліковане мером міста Віталієм Кличком – ред.). Якщо ці уламки належать нашим ракетам, якщо це тим паче західне озброєння – той самий Patriot, чи ракета NASAMS, то ворог розуміє, яким видом озброєння ми відпрацювали в тому чи іншому місці. Друге – вони це знімають, викладають у себе в Росії та показують, як «українські націоналісти» зенітними ракетами західного зразка «вдарили» по своїх же будинках та мешканцях, використовуючи це в рамках своєї пропаганди», – наголосив Ігнат в ефірі програми «Свобода Live».
Речник Повітряних сил також наголосив, що «фото із ракетами краще заблюрити, бо це наслідки роботи ПВО – ракета розвивається у повітрі, адже її уламки не розчиняються в повітрі». Також він вкотре нагадав, що варто під час повітряної тривоги перебувати в укритті.
Вночі силами ППО знищено 36 із 40 крилатих ракет та 38 безпілотників – зведення Генштабу
Від початку поточної доби армія РФ зосереджувала основні зусилля на «спробах повної окупації» Луганської та Донецької областей. Підрозділи сил оборони відбили 20 атак російських військових, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ 29 травня.
«За уточненою інформацією, силами та засобами повітряних командувань, у взаємодії із протиповітряною обороною інших складових Сил оборони України, знищено 36 із 40 крилатих ракет Х-101/Х-555 та 30 із 38 ударних БпЛА Shahed-136/131», – кажуть українські військові.
Також вдень армія РФ застосувала крилаті та балістичні ракети оперативно-тактичного ракетного комплексу «Іскандер» по об’єктах цивільної та критичної інфраструктури міста Київ. Силами та засобами Повітряних сил Збройних сил України 11 з 11 ракет були знищені, уточнили в Генштабі.
Масштабні російські ракетні атаки: скільки ще їх може бути і чим відповість Україна
Масштабні ракетні атаки на Київ: і скільки ще їх може бути?
Росія атакувала Київ та область: випустили 11 ракет із «Іскандерів» із північного напрямку. Усі ракети знищила ППО. Уламки падали в багатьох районах столиці та області.
Російські військові вдень 29 травня атакували Київщину балістичними й крилатими ракетами наземного базування з ОТРК «Іскандер», повідомив головнокомендувач Збройних сил України Валерій Залужний.
«Вдруге за добу противник здійснив ракетний удар по території України… Загалом випущено 11 ракет: «Іскандер-М» і «Іскандер-К» з північного напрямку», – написав він у фейсбуці.
Перед цим вночі була комбінована атака на Київщину дронами та ракетами: ППО знищили 37 крилатих ракет та 29 дронів-камікадзе.
З чим пов'язана така активність? Чим пояснюється така кількість російських атак проти цивільного населення України?
Про це і не тільки дивіться у програмі Свобода Live:
«Хоче підірвати єдність»: Маляр пояснила, навіщо РФ поширює фейки про українську владу
Росія намагається «підірвати психологічну свідомість та єдність українців», як військовим, так й інформаційним методами, зазначила заступниця міністра оборони Ганна Маляр.
За її словами, «запуск ракет по цивільних об’єктах у центрі Києва – це зброя, яку використовують з психологічною метою, щоб залякати». Маляр каже, що «Київ для українців не просто столиця, а символ незламності та опору».
Заступниця міністра каже, що з огляду на це «російські військові б’ють по Києву, аби спробувати показати вразливість нашого символу стійкості – росіяни хочуть, щоб підсвідомо в українців склалось враження беззахисності столиці».
Обстріл Дніпропетровщини: збільшилась кількість поранених – влада
Зросла кількість поранених внаслідок обстрілу армією РФ Дніпропетровської області в понеділок, 29 травня, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Десятеро людей госпіталізовані після сьогоднішнього обстрілу Синельниківського району. З-поміж них і 11-річний хлопчик», – йдеться у повідомленні.
За словами голови ОВА, троє із постраждалих наразі перебувають у важкому стані, решта – у стані середньої тяжкості. Лисак також уточнив, що в людей вогнепальні поранення, переломи, рублені рани та черепно-мозкові травми.
«Більшість постраждалих «швидкі» доправили до лікарень Запорізької області. Загинула 51-річна жінка», – додав голова ОВА.
У Києві затримали двох чоловіків, які знімали роботу ППО – поліція
У столиці затримали двох чоловіків, які знімали роботу притиповітряної оборони в Києві під час ракетної атаки російських військ, повідомляє пресслужба поліції.
За словами поліціянтів, 29 травня на спецлінію 102 надійшло повідомлення від місцевої мешканки про те, що «двоє невідомих чоловіків знімали роботу ППО». На місце події негайно було направлено патрульних поліцейських та співробітників карного розшуку.
«Протягом години 23-річного молодика правоохоронці виявили на одній із вулиць Святошинського району Києва. Для пошуку іншого у столиці була введена спеціальна поліцейська операція. Вже за пів години 26-річного керманича «БМВ» правоохоронці зупинили на вулиці Ушакова», – кажуть поліцейські.
Для миру Україні потрібне якомога швидше членство в НАТО – Ребекка Гармс
Чи можлива справедливість після війни? Як забезпечити її відновлення та сталість? Як зміниться світ, якщо і далі використовувати слова «конфлікт», «українська війна» або «російська агресія»? Якою мовою слід говорити про Україну в світі? Чи варто цитувати офіційних осіб, якщо вони відверто говорять неправду? Як допомогти Україні довести справу з воєнними злочинами у суді? Щодо відповідей на ці та інші запитання дискутували міжнародні та українські експерти і журналісти протягом трьох днів медіафоруму у Львові.
Воєнна репортерка Джанін ді Джованні висвітлювала понад 30 років різні війни та збройні конфлікти у світі і була свідком трьох геноцидів. Документувати воєнні злочини та порушення прав людини вважає своєю місією. Під час Львівського медіафоруму вона розповіла про те, що з командою збирає свідчення жертв воєнних злочинів в Україні, щоб притягнути Росію до відповідальності. Але чи можлива справедливість після війни, що так важливо для жертв?
Верховна Рада запровадила санкції проти Ірану на 50 років
У понеділок, 29 травня, Верховна Рада схвалила запровадження санкцій проти Ірану на 50 років, йдеться в повідомленні народного депутата Олексія Гончаренка.
Запровадження санкцій проти ісламської держави підтримали 328 парламентаріїв.
«Після того, як вони (іранці – ред.) допомагають Росії, надають сотні «шахедів», які кошмарять наші міста, треба ще й розривати дипломатичні відносини. Санкції – це добре, але недостатньо», – наголосив Гончаренко.
Президент України Володимир Зеленський запропонував Верховній Раді запровадити санкції проти Ірану – відповідний проєкт постанови зареєстрували в парламенті 27 травня. Документ має назву «Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Ісламської Республіки Іран» і пропонує увести в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони.
«Відповідь не забариться». Буданов відреагував на атаку РФ 29 травня
Державна прикордонна служба України заявила, що не обмежує виїзд за кордон юнакам до досягнення ними 18-річного віку.
«У звʼязку з появою на інформаційних ресурсах повідомлень щодо заборони виїзду з України 17-річним юнакам, вносимо розʼяснення. Після запровадження в Україні воєнного стану обмежено виїзд громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років (окрім визначених винятків). На 17-річних юнаків ці обмеження не розповсюджуються», – наголосили у ДПСУ.
Раніше в ефірі Радіо Свобода речник прикордонслужби Андрій Демченко заявив, що в Україні загалом немає обмежень на виїзд за кордон жінок.
Речник нагадав, що останні зміни, які вніс уряд до правил перетину кордону під час воєнного стану, стосуються жінок-державних посадовців. Саме вони мають певні обмеження щодо виїзду за кордон.
Нацгвардієць із ПЗРК «Ігла» збив ракету, що летіла на Київ – НГУ
Нацгвардієць на псевдо «Покемон» – солдат зенітного ракетно-артилерійського дивізіону бригади «Буревій» – збив одну з ракет, що летіли на Київ у ніч на 29 травня, із переносного зенітного ракетного комплексу «Ігла», повідомила пресслужба Національної гвардії.
«Саме він нещодавно, 9 травня, знешкодив ворожу ракету неподалік від Києва. Цієї ночі о 3:20 із тої самої зброї ПЗРК «Ігла-1» 20-річний герой зробив свій другий результативний постріл», – йдеться в повідомленні.
Путін підписав закон, що дозволяє проведення «виборів» на окупованих РФ територіях України
Президент Росії Володимир Путін 29 травня підписав закон, який легалізує проведення так званих виборів, запланованих наприкінці цього року, на українських територіях, які Москва захопила під час свого повномасштабного вторгнення.
Путін оголосив воєнний стан у частинах чотирьох областей України, які перебувають під контролем Росії, але раніше російське законодавство не дозволяло проводити вибори в таких умовах. Новий закон дозволяє провести голосування після консультацій із Центрвиборчкомом, Міноборони та ФСБ Росії.
ОВА: одна людина загинула, 9 – постраждали через обстріл РФ на Дніпропетровщині
Одна людина загинула, ще дев’ятеро – поранені внаслідок удару російських військ по Покровській громаді Синельниківського району на Дніпропетровщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
За його словами, серед постраждалих – 11-річна дитина.
«Два приватні будинки зруйновані, 30 – потрощені. Такі попередні наслідки ворожої атаки на Синельниківський район. Побиті й магазин та заправка. Обстеження території триває. На місці працюють всі служби», – написав Лисак у телеграмі.
Російські війська з різних видів озброєння регулярно обстрілюють Дніпропетровщину, зокрема Синельниківський район.
Москва, попри численні докази, заперечує свої атаки на цивільних в Україні.
У них уже немає майстерень, де можна було б вільно творити й виставляти полотна, немає й багатьох створених раніше робіт. Ба більше – у них немає уже й власного даху над головою: їхні домівки в окупації або під постійними обстрілами. І, попри все, ці митці не втратили здатності помічати красу, відображати її на полотні й папері.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» розповідає про трьох художників із зони тривалих обстрілів – з Сєвєродонецька, Нікополя та Харкова. Усі троє зараз живуть у Дніпрі й беруть участь у Всеукраїнській виставці акварелі «Весняний розмай».
Застосування Росією касетних боєприпасів в Україні призвело до сотень смертей і поранених – HRW
Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch закликає до активізації глобальних зусиль для досягнення мети міжнародного договору про заборону касетних боєприпасів, які, за її заявою, Росія «неодноразово» використовувала у війні проти України. Відповідний звіт HRW оприлюднила 29 травня.
Згідно з ним, Конвенція про касетні боєприпаси, ухвалена 30 травня 2008 року в Дубліні, «проходить небачене раніше випробування».
Звіт детально описує, як касетні боєприпаси використовуються в кількох конфліктних зонах світу, в тому числі Росією, яка, за словами HRW, «неодноразово» застосовувала їх після початку повномасштабного вторгнення в Україну, спричинивши «сотні жертв і поранених серед цивільного населення і пошкодження цивільних об’єктів».
«Одна атака російських касетних боєприпасів на залізничну станцію в Краматорську 8 квітня 2022 року призвела до вбивства щонайменше 58 мирних жителів і поранень ще 100. Стигматизація, створена конвенцією, призвела до широкого міжнародного засудження цих атак», – йдеться у документі.
При цьому HRW посилається на звіт Верховного комісара ООН з прав людини, стверджуючи, що українські сили «також застосовували касетні боєприпаси у кількох випадках».
HRW зазначає, що сирійсько-російський військовий альянс використовував касетні ракети під час нападів на табори для внутрішньо переміщених осіб у сирійській провінції Ідліб у листопаді минулого року, убивши та поранивши мирних жителів.
Касетні боєприпаси запускаються артилерією, ракетами, ракетами та авіацією. Зброя відкривається в повітрі та розсіює десятки чи сотні суббоєприпасів на великій території.
Багато суббоєприпасів не вибухають під час першого удару і можуть діяти як міни, спричиняючи поранення та смерті через багато років, якщо їх не знешкодити.
Конвенція про касетні боєприпаси забороняє використання, виробництво, придбання, передачу та накопичення касетних боєприпасів і вимагає знищення запасів такох зброї.
У HRW не виявили даних про нові факти використання, виробництво або передачу касетних боєприпасів 123 країнами, які підписали або ратифікували конвенцію. Проте кілька країн, які до не входять, виробляли або використовували касетні боєприпаси, повідомляє група.
Росія і Україна не є підписантами Конвенції про касетні боєприпаси.
Залужний повідомив, скільки ракет РФ запустила по Київщині вдень 29 травня
Російські військові вдень 29 травня атакували Київщину балістичними й крилатими ракетами наземного базування з ОТРК «Іскандер», повідомив головнокомендувач Збройних сил України Валерій Залужний.
«Вдруге за добу противник здійснив ракетний удар по території України… Загалом випущено 11 ракет: «Іскандер-М» і «Іскандер-К» з північного напрямку», – написав він у фейсбуці.
За словами головнокомандувача, силами і засобами протиповітряної оборони усі цілі знищені.
Повітряну тривогу в Києві оголосили об 11:09 29 травня, звуки вибухів почали лунати через кілька хвилин після цього. Влада повідомила про падіння шести уламків у кількох районах Києва і поранення однієї людини.
Тривогу, крім Києва, оголошували і в низці областей України.
У ніч на 29 травня Росія завдала чергового масованого удару по Україні, застосувавши, за даними українських сил, крилаті ракети Х-101/Х-555 й ударні дрони Shahed-136/131.
«Я оцінив його жарт». Токаєв відповів на слова Лукашенка про ядерну зброю
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв охарактеризував як «жарт» слова Олександра Лукашенка, який запропонував Казахстану вступити до Союзної держави Росії й Білорусі заради того, щоб мати доступ до ядерної зброї. Про це повідомляє Радіо Азаттик, казахстанська служба Радіо Свобода.
«Я гідно оцінив його жарт. Я думаю, що потреби в цьому немає, оскільки існують й інші інтеграційні об’єднання, насамперед Євразійський економічний союз. Щодо ядерної зброї, то вона нам не потрібна», – заявив Токаєв.
Інтерв’ю з Лукашенком вийшло напередодні в ефірі програми «Москва. Кремль. Путін». Він прокоментував виступ Токаєва 24 травня на Євразійському економічному форумі у Москві. Президент Казахстану звернув увагу на відмінності у підходах до інтеграції між Росією та Білоруссю та рештою учасників ЄАЕС. Токаєв тоді заявив, що союзна держава Білорусі й Росії передбачає інтеграцію за формулою «дві країни – одна держава». «Я перепрошую, навіть ядерна зброя – одна на двох зараз», – заявив Токаєв, зазначивши, що є й інший рівень інтеграції, представлений Казахстаном, Киргизстаном та Вірменією.
Речник президента Руслан Желдібай, коментуючи слова Токаєва, заявив, що «Казахстан не має наміру створювати чи вступати до союзних держав».
Лукашенко в ефірі російського телебачення сказав, що якщо Казахстан чи якась інша країна хоче отримати доступ до ядерної зброї, їй варто було б приєднатися до Союзної держави.
Минулого тижня стало відомо, що до Білорусі почали переміщувати російську тактичну ядерну зброю. При цьому контроль за нею, як стверджують, залишиться у Росії.
Представники Москви й Мінська 25 травня підписали документи, що визначають розміщення нестратегічної ядерної зброї Росії на території Білорусі.
У березні президент Росії Володимир Путін оголосив, що Москва планує розмістити тактичну ядерну зброю в сусідній Білорусі – про це нібито просив Олександр Лукашенко. Ця заява викликала різку реакцію на Заході, включно з НАТО, яке засудило цей крок як «небезпечний і безвідповідальний».
Росія вдарила по Ківшарівці на Харківщині, поранені четверо жінок і двоє дітей – Синєгубов
Російські війська завдали ракетного удару по селищу міського типу Ківшарівка Куп’янського району, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 29 травня.
«Поранення зазнали три літні жінки: 73-х, 85-ти та 90 років. Крім того, постраждала вагітна жінка, підліток 14 років та 10-річна дитина. В селищі пошкоджено будівлю гуртожитку, два приватні будинки та газопровід», – заявив голова області.
Також під обстріл потрапило село Глушківка в тому ж районі, осколкових поранень зазнала 60-річна жінка.
Усіх постраждалих госпіталізували, додав Синєгубов. На місці працюють екстрені служби.
Через обстріли Харківщини напередодні двоє людей зазнали поранень. Москва, попри докази і свідчення, заперечує обстріли цивільного населення.
Подоляк розкритикував «мерів і блогерів» за публікацію фото повітряних атак
Поширення інформації про роботу протиповітряної оборони та місця падіння ракет «схоже на злочинну недбалість», вважає радник голови Офісу президента Михайло Подоляк. Про це він заявив невдовзі після чергової ракетної атаки на Київ 29 травня.
«Якими ще словами на 15-му місяці повномасштабної війни потрібно пояснювати кожному чиновнику ОВА, мерам та інстаграм-блогерам, що не можна публікувати роботу ППО, фотографії з місць падіння ракет, перелік об’єктів атаки», – написав Подоляк у своєму телеграмі.
Він заявив, що влада не запроваджувала офіційну цензуру під час воєнного стану щодо інформації, яка «не несе загрози національній безпеці та обороні».
«Але розповсюдження критичної інформації вже схоже на злочинну недбалість, а у випадку з представниками влади – на зловживання інформацією, до якої у них є доступ ex officio. Зрозуміло, що це підвищує активність та цитування. Але ж точно чужі життя не повинні бути платою за підвищені індекси цитування», – додав Подоляк.
Він не уточнив, про кого саме йдеться. Після повітряних атак у соціальних мережах регулярно з’являються фото та відео роботи сил протиповітряної оборони або падіння уламків.
Мер Києва Віталій Кличко 29 травня оприлюднив фото уламків ракети, яку збили в столиці, із розмитим тлом.
Кримінальний кодекс передбачає покарання за несанкціоноване поширення інформації про переміщення підрозділів Збройних сил або інших законних формувань, а також зброї та боєприпасів в умовах воєнного стану. Залежно від кваліфікації, стаття може передбачати від трьох до 12 років ув’язнення.