Шойгу погрожує, Байден припускає ядерні удари. РФ готується до атак ЗСУ?
- Міністр оборони Росії Сергій Шойгу погрожує ударами по «центрах ухвалення рішень» – якщо Україна використає ракети HIMARS і Storm Shadow по Криму. А президент США Джо Байден заявляє, що загроза застосування Росією тактичної ядерної зброї є «реальною». Чи може Крим стати приводом застосування ядерної зброї?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» о 19:00 на @Радіо Свобода:
- Декілька українських народних депутатів пропонують Верховній Раді визнати Білорусь країною-агресором і розірвати з нею дипломатичні відносини. Чи стане готовність Білорусі розмістити на своїй території ядерну зброю достатнім приводом? Та чому досі Київ тримається за ці дипвідносини?
- Євросоюз готує новий пакет допомоги Україні: йдеться про суму 50 мільярдів євро, повідомляє Bloomberg. План фіндопомоги розрахований на 2024-2027 роки. Про нього говорять перед конференцією з відновлення України, яка розпочинається у Лондоні. Докладніше – у «Свобода Live».
Росія ще не передала Білорусі жодної ядерної боєголовки – Буданов
У Білорусі триває підготовка сховищ для зберігання ядерної зброї, але жодної ядерної боєголовки Росія до сусідньої країни ще не перевезла. Про це в ефірі національного телемарафону заявив 20 червня начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов.
«Процес підготовки до можливого переміщення насправді триває. Сховища готуються. Але станом на зараз жодної боєголовки ще не переміщено», – сказав очільник розвідки.
Президент США Джо Байден 19 червня назвав «реальною» загрозу того, що Путін віддасть наказ застосувати під час війни проти України тактичну ядерну зброю.
Президент Росії Володимир Путін 16 червня заявив, що до Білорусі вже доправлена перша партія ядерних зарядів, які планується розмістити на території країни. Про плани розмістити тактичну ядерну зброю у Білорусі Москва оголосила у березні 2023 року.
На початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну сім’я Юнони Лотоцької опинилася в епіцентрі активних бойових дій на Київщині. Жінці з трьома маленькими синами, розповідає вона, довелося евакуюватися з села Горенка у березні минулого року, коли навкруги все палало, а російські гвинтокрили розстрілювали цивільних просто на очах дітей. Вдалося врятуватися і її старшій доньці з дитиною з Ірпеня – теж у розпал наступу російських військ.
Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Директору департаменту КМДА повідомили про підозру у справі про закрите укриття
Слідче управління поліції Києва 20 червня вручило повідомлення про підозру директору Департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації Роману Ткачуку. У рамках кримінального провадження йдеться про неналежне виконання службових обовʼязків (ч. 2 ст. 367 КК України). Про це повідомили сайт столичної влади, прокуратура і поліція Києва.
Чиновнику загрожує позбавлення волі на строк від двох до пʼяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Ідеться про готовність сховищ та укриттів і випадок у Деснянському районі столиці, коли внаслідок російських обстрілів загинули троє людей, серед яких 9-річна дитина, а ще семеро були травмовані.
«У ході слідства встановлено, що вказане укриття є фактично єдиною захисною спорудою цивільного захисту, що знаходиться поруч з будинками, в яких мешкали загиблі та травмовані люди. Решта найпростіших укриттів, нанесених на мапу укриттів міста Києва поруч з будинками загиблих та травмованих, станом на 01.06.2023 були фактично відсутні або зачинені», – ідеться в повідомленні прокуратури Києва.
Підозру Роману Ткачуку правоохоронці вручили на робочому місці. Наразі визначається запобіжний захід. Сам Ткачук та очолюваний ним департамент співпрацює зі слідством та надає доступ до запитуваної наявної документації.
Роман Ткачук очолює управління з питань цивільного захисту КМДА з 2018 року. Безпосередньо бере участь в операціях з ліквідації надзвичайних ситуацій у столиці.
Кремль рекомендує місцевій владі не публікувати некрологи загиблих в Україні – ЗМІ
Кремль рекомендував не публікувати некрологи військовослужбовців главам російських регіонів, чиї жителі зазнали найбільших втрат на війні в Україні. Про це пише видання «Верстка» з посиланням на високопоставленого представника парламенту та співрозмовників, близьких до регіональної влади.
Відповідну рекомендацію джерела пояснили побоюванням, що в регіонах через велику кількість новин про загиблих можуть початися заворушення. Також відсутність некрологів заважатиме незалежним оцінкам журналістів, які підраховують загиблих за відкритими джерелами, зазначає «Верстка».
Рекомендації не публікувати некрологи за останні місяці отримали, зокрема, голови Бурятії, Вологодської області, Тиви та ще трьох регіонів.
Станом на 16 червня журналістам вдалося підтвердити загибель 25528 російських військовослужбовців у війні з Україною. Серед них 2498 осіб – це мобілізовані росіяни. Такі дані про втрати наводять журналісти «Медіазони» спільно з російською службою Бі-Бі-Сі та командою волонтерів.
Самі автори такого підрахунку вказують, що реальне число вбитих на війні може бути значно більшим.
За даними українського Генштабу станом на ранок 20 червня, з початку повномасштабного вторгнення Росія втратила близько 221 460 солдатів і офіцерів.
У Верховній Раді України зареєстрували проєкт постанови про визнання Білорусі державою-агресором і про розрив дипломатичних відносин з Білоруссю. Раніше вже неодноразово лунали заклики це зробити, але, як кажуть самі народні депутати, останньої краплею, яка переповнила чашу терпіння, є згода режиму Олександра Лукашенка на розміщення на території Білорусі російської тактичної ядерної зброї.
В «Укроборонпромі» заявили про успішне застосування українського дрона
У компанії «Укроборонпром» заявили про успішне застосування українського безпілотника з дальністю ураження 1000 кілометрів.
«Після успішного застосування нашого безпілотника на 1000 км», – написала у фейсбуці речниця державного концерну Наталка Сад.
У Росії оголосили в розшук пілота, який публічно відмовився бомбити Україну
Міністерство внутрішніх справ Росії оголосило у федеральний розшук лейтенанта повітряно-космічних сил Росії Дмитра Мішова, повідомляє видання «Медіазона».
26-річний лейтенант російської армії Дмитро Мішов відмовився брати участь у війні в Україні та нелегально перейшов російський кордон із однією з країн Балтії 28 травня. Нині він перебуває у Литві.
Раніше цього місяця литовська влада дозволила Мішову проживати в країні під час очікування на розгляд його прохання про притулок.
За офіційними даними, Мішов незаконно потрапив до Литви не через зовнішній, а через внутрішній кордон ЄС. Сам він стверджував в інтервʼю Бі-Бі-Сі, що потрапив до Литви наприкінці травня, перейшовши кордон через ліс за допомогою опозиційно налаштованих відставних офіцерів. На початку червня російський офіцер здався міграційній владі Литви.
26-річний лейтенант Мішов – випускник Сизранського вищого військового авіаційного училища, він служив у 15-й бригаді армійської авіації, яка з першого дня бере участь у повномасштабному російському вторгненні в Україну. За місяць до початку масштабної війни пілот подав рапорт про звільнення зі збройних сил. Його служба в армії мала закінчитися в жовтні. Проте після оголошення мобілізації в Росії його звільнення було скасоване. У січні пілота зобовʼязали вирушити на фронт. Не допомогли ані спроби оскаржити рішення в суді, ані те, що він порізав собі вени. Тоді лейтенант вирішив сховатися за кордоном.
Опинившись у Литві, Мішов дав інтервʼю Бі-Бі-Сі, в якому розповів, як і чому намагався звільнитися з армії. Він заявив, що вважає війну в Україні злочином, скоєним задля збереження влади президента Росії Володимира Путіна. Армія, на його думку, до війни була абсолютно не готова і досі в ній не зацікавлена. «Я військовий, я маю захищати свою країну від агресії. Я не маю брати участь, не маю бути співучасником злочину», – каже офіцер. За його словами, військові не вірять пропаганді Кремля і не вважають, що в Україні правлять нацисти чи що Київ готував напад.
Російський обстріл рятувальників у Херсоні: одна людина загинула, ще вісім поранені
Російські війська обстріляли рятувальників в Херсоні – загинув один співробітник ДСНС, ще вісім поранені, повідомляє Херсонська обласна військова адміністрація.
«Російська армія обстріляла рятувальників у Херсоні, які розчищали мул. Внаслідок артобстрілу загинув 1 співробітник ДСНС, ще 8 співробітників постраждали», – повідомили в ОВА.
За даними Офісу генпрокурора, російський обстріл стався близько 13:30 – під час ліквідації групою працівників ДСНС наслідків підтоплення в одному з мікрорайонів міста.
Раніше сьогодні через російський обстріл житлових кварталів Херсона загинув 27-річний чоловік.
Російські війська регулярно завдають ударів по Херсону. Після руйнування Каховської ГЕС, затоплення частини міста та евакуації людей обстріли обласного центру тривають. Москва заперечує обстріли цивільного населення в Україні.
ООН станом на 18 червня підтвердила загибель 9 083 і поранення 15 779 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Росія знову погрожує Україні ударами по «центрах ухвалення рішень»
Російська влада знову пригрозила Україні ударами по так званих центрах ухвалення рішень.
Як заявив російський міністр оборони Сергій Шойгу, «червоною лінією» є гіпотетичні ракетні удари України по цілях в анексованому Криму та на території Росії.
Шойгу стверджує, що керівництво ЗСУ планує завдати таких ударів ракетами HIMARS і Storm Shadow.
«Застосування цих ракет поза зоною проведення спеціальної військової операції означатиме повноцінне втягування США та Великобританії в конфлікт і спричинить негайні удари по центрах ухвалення рішень на території України», – сказав він.
Шойгу не уточнив, що таке «зона проведення спеціальної військової операції».
«Спеціальною військовою операцією» російська влада називає війну проти України.
Країни Заходу, які постачають Україні зброю, наголошують, що не схвалюють ударів по території Росії, але вказують, що Крим є українською територією.
Міноборони Росії вперше погрожувало ударами по «центрах ухвалення рішень» ще у квітні минулого року. Про такі удари відомство звітувало двічі – у травні та 16 червня 2023 року. У першому випадку, як стверджується, удару було завдано по штаб-квартирі Головного управління розвідки в Києві, про другий випадок подробиць немає. Україна заперечує, що якийсь із «центрів ухвалення рішень» було знищено.
У Росії ухвалили закон, що звільняє учасників війни з Україною від кримінальної відповідальності
Депутати Держдуми ухвалили одразу у другому та третьому, остаточному читанні закон, згідно з яким мобілізованих та контрактників, які вирушили воювати в Україну, можуть звільняти від кримінальної відповідальності за злочини невеликої та середньої тяжкості.
Також одразу в другому і третьому читанні ухвалений закон, що дозволяє в період мобілізації та воєнного стану служити за контрактом судимим та обмежено придатним громадянам.
З-під дії законів, які ще має схвалити Рада федерації та підписати президент РФ, виведені засуджені за такі злочини як зґвалтування, тероризм, диверсії, державна зрада та шпигунство.
Восени 2022 року в Росії скасували заборону на призов за мобілізацією громадян, які мають незняту або непогашену судимість за скоєння тяжкого злочину. Виняток було зроблено для засуджених за теракт, державну зраду та екстремізм.
Невдовзі після початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну увʼязнених у російських колоніях почали масово вербувати до угруповання «ПВК Вагнера». Натомість їм обіцяли помилування та грошові виплати. У лютому 2023 року засновник угруповання Євген Пригожин оголосив, що перестав вербувати увʼязнених. Після цього набирати солдатів у колоніях стали від імені міністерства оборони РФ.
Завербовані до угруповання «ПВК Вагнера» вʼязні брали участь у боях за Бахмут. Українська сторона заявляла про значні втрати у цій категорії російських військових. Російська влада та представники угруповання «ПВК Вагнера» це або заперечували, або залишали без коментарів.
Атака на Лиман. РФ намагається «збити» наступ ЗСУ?
Вранці 20 червня український Генштаб повідомив, що Сили оборони продовжують наступати на Мелітопольському та Бердянському напрямках, а там, де ведуть оборону, жодна позиція не втрачена.
«За минулу добу на напрямках Новодарівка – Приютне, Макарівка – Рівнопіль, та Новоданилівка – Роботине українські військові мали частковий успіх, закріплюються на досягнутих рубежах», – заявив речник Генштабу ЗСУ Андрій Ковальов.
Окупанти, за його словами, підтягують резерви до місць наступу ЗСУ і намагається повернути втрачені позиції.
Водночас Генштаб зазначив у звіті, що Росія посилила штурми на Донбасі. Зокрема, агресор безуспішно атакував у напрямках Ямполівки, Торського, Григорівки, Спірного та на захід від Діброви Донецької області на Лиманському напрямку. Також Сили оборони стримують натиск росіян у районі Бахмута, Авдіївки, Мар'їнки, Красногорівки та Новомихайлівки біля Вугледару.
Активізацію армії Росії на Донбасі раніше зауважила і заступниця міністра оборони Ганна Маляр.
«Ворог підтягнув свої сили та здійснює активний наступ на Лиманському та Куп'янському напрямках, намагаючись перехопити у нас ініціативу. Фіксується висока активність ворожих обстрілів», – заявила вона.
Головні питання випуску:
Навіщо Росія посилила тиск на Донбасі на тлі наступу ЗСУ на півдні?
Чим ризикують росіяни, не переходячи в оборону на сході?
І коли ЗСУ підберуться до головної лінії оборони Росії на півдні?
В Офісі президента відреагували на чергові ядерні заяви Москви
Радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк відреагував на чергові ядерні заяви Москви.
«Важливо розуміти: наявність чи відсутність ядерної зброї в Росії не є змінною, що впливає на загальне рівняння цієї війни, а ядерні погрози жодним чином не мають впливати на рішення українців про свій захист і на рішення союзників про нашу підтримку. Якщо хтось вважає, що наявність ЯЗ має слугувати поштовхом до капітуляції, подумайте: який сигнал це дає решті світу? «Міжнародне право не працює, ніхто вас не захистить, покладайтеся лише на себе»? Отримаємо ядерну гонку 2.0 і знову посунемо стрілку на годиннику Судного дня», – написав він у твіттері.
«Натомість кожного разу Путін має отримувати чіткий сигнал з усіх частин земної кулі: щойно російська рука потягнеться до ящика Пандори, її буде без зволікань відтято», – додав Подоляк.
16 червня російський президент Володимир Путін, виступаючи на Петербурзькому економічному форумі, сказав, що Росія може застосувати ядерну зброю, якщо буде «загроза існуванню держави».
Президент США Джо Байден 19 червня назвав «реальною» загрозу того, що Путін віддасть наказ застосувати під час війни проти України тактичну ядерну зброю.
Президент Росії Володимир Путін 16 червня заявив, що до Білорусі вже доправлена перша партія ядерних зарядів, які планується розмістити на території країни. Про плани розмістити тактичну ядерну зброю у Білорусі Москва оголосила у березні 2023 року.
Низка аналітиків на Заході побоюється, що Росія може використати тактичну зброю проти України у разі невдач на фронті. Минулого тижня великий резонанс викликала стаття прокремлівського політолога Сергія Караганова, який фактично закликав завдати ядерних ударів по Польщі чи іншій країні НАТО, яка перебуває у Центральній чи Східній Європі.
Відмовився тікати від війни: фотоісторія Миколи, жителя Богородичного на Донеччині
У селі Богородичне Донецької області проживало близько 600 людей. Коли в червні 2022 року село окупували російські війська, його жителі виїхали, за винятком Миколи Гончара, який залишився, щоб доглядати за своєю літньою матір’ю.
Джерело: EPA-EFE
Відмовився тікати від війни: історія Миколи з Богородичного
За останні два місяці українські військові знищили 13 російських «Кинджалів» – Олещук
За останні два місяці українські військові знищили 13 російських гіперзвукових ракет Х-47 «Кинджал», повідомив командувач Повітряних сил України генерал Микола Олещук.
«13 ракет Х-47 «Кинджал» знищено протягом травня-червня, а ще – понад двадцять балістичних ракет та іншого російсько-іранського мотлоху», – написав у телеграмі.
Микола Олещук вручив нагороди воїнам зенітних ракетних військ Повітряних сил, які захищають Київщину (і не тільки) від російських атак.
«Так, це ті хлопці, що достроково завершили навчання за кордоном, якнайшвидше забезпечили бойову роботу ЗРК «Patriot» і зруйнували міф про «непереможний» російський «Кинджал», – розповів він.
4 травня 2023 року Україна вперше збила балістичну ракету повітряного базування «Кинжал».
Офіційно Збройні сили України отримали два комплекси Patriot, кожен із яких має по шість пускових установок. Одну батарею надали США, другу – Німеччина. Надходження систем Patriot дозволило Україні перехоплювати балістичні та більш швидкісні крилаті ракети.
Після цього Росія вже кілька разів заявляла про ураження комплексів Patriot. Україна це заперечила. Президент України Володимир Зеленський 18 червня заявив, що жодного комплексу Patriot не знищили, всі працюють.
Тарнавський: за останню добу втрати російські сили втратили більше п’яти рот
За останню добу втрати російських сил вбитими та пораненими склали понад п’ять рот, повідомив командувач оперативного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський.
За його словами, українські підрозділи ракетних військ та артилерії протягом доби виконали 1487 вогневих завдань.
«Знищено та пошкоджено 46 одиниць військової техніки противника. Зокрема 13 танків, 7 одиниць БМП, БТР, БпЛА «Supercam», БпЛА «Shahed-136», РЛС «Зоопарк», важку вогнеметну систему «Сонцепьок», – написав він у телеграмі, додавши, що також було знищено 5 місць зберігання боєприпасів противника.
Олександр Тарнавський зазначає, що українські війська просуваються на Таврійському напрямку.
Напередодні командувач оперативного угруповання військ «Таврія» повідомляв, що 18 червня втрати противника вбитими та пораненими склали понад дві роти (одна рота налічує від 45 до 360 людей).
У Генштабі ЗСУ 20 червня повідомили, що українські військові продовжують наступальні дії на Мелітопольському і Бердянському напрямках.
За словами заступниці міністра оборони Ганни Маляр, українським оборонцям «доволі складно просуватися, адже ворог кинув усі сили, щоб зупинити наступ».
Шольц закликав Китай посилити тиск на Росію через війну в Україні
Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що закликав Китай більше використовувати свій вплив на Росію щодо війни в Україні, повідомляє агенція Reuters.
Виступаючи разом з прем’єр-міністром Китаю Лі Цяном після двосторонніх переговорів у столиці Німеччини, Шольц також сказав, що Китай не повинен постачати зброю Росії і що війна в Україні не повинна перетворитися на заморожений конфлікт.
Напередодні держсекретар США Ентоні Блінкен після переговорів з китайськими високопосадовцями в Пекіні заявив, що Китай пообіцяв не надсилати зброю Росії для війни в Україні.
Українські військовополонені в Угорщині: у ГУР МО розповіли деталі
- Українське Міністерство закордонних справ звернулося до угорської сторони з вимогою негайно допустити українського консула до 11-ти українських військовополонених, які за даними МЗС, Угорщина вивезла з Росії.
- Український консул, написав у Фейсбук речник МЗС Олег Ніколенко, мав би оцінити фізичний та психологічний стан військовополонених, розповісти їм про їхні права, а також надати термінову консульську допомогу.
- Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Угорщина як держава не причетна до обміну 11 українських військовополонених із Росією. Каже, що переговори вели релігійні організації. Про це він заявив під час виступу в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).
- Держсекретар Угорщини з міжнародних зв’язків Золтан Ковач заявив, що більшість військових мали угорське громадянство, а решта «отримали статус біженця в Угорщині». Каже вони самі захотіли приїхати до Угорщини, тепер вільні. І угорський уряд, мовляв, більше не відстежує їхнє переміщення.
Що відомо наразі про цих українських військовополонених? Як вони опинилися в Угорщині? Яке з ними поводження? І які механізми їхнього повернення в Україну? Про це Радіо Свобода розповів в ефірі програми Свобода.Ранок представник Головного управління розвідки Міноборони України та представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов.
СБУ заявляє про викриття військового пілота у відставці у роботі на Росію
Служби безпеки України заявляє про викриття військового пілота у відставці, жителя тимчасово окупованого Бердянська у роботі на Росію.
За даними слідства, на початку повномасштабного вторгнення РФ він дистанційно зв’язався з одним з командирів 52-го важкого бомбардувального авіаційного полку РФ, з яким раніше навчався в училищі льотчиків і запропонував свою допомогу у війні проти України.
У СБУ встановили, що чоловік готував списки нинішніх пілотів Повітряних сил ЗСУ – передусім агресора цікавили фахівці, які мають практичний досвід управління літаками Miг-29, CУ-24, СУ-25, СУ-27, Ан-26 та Іл-76, а також вертольотами Мі-8 та Мі-24.
«За оперативними даними, ці відомості рашисти планували використати для спроб вербування українських льотчиків на користь країни-агресора. Для збору персональних даних зрадник обдзвонював колишніх однокурсників і «в темну» розпитував у них «потрібну» інформацію, у тому числі додаткові контактні дані, місця проживання та несення служби», – повідомляють у відомстві.
Чоловіку повідомили про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). Наразі фігурант переховується від правосуддя на тимчасово окупованій території на півдні України, додають в СБУ і повідомляють про «комплексні заходи» для притягнення його до відповідальності.
Після початку повномасштабного вторгнення СБУ регулярно повідомляє про затримання підозрюваних у співпраці з російськими спецслужбами. За даними Офісу генерального прокурора, на 29 травня зареєстровано 17 259 фактів злочинів проти національної безпеки, з них 2 375 – за статтею про державну зраду.
Із 24 лютого 2022 року Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch (HRW) документує порушення прав людини та правил ведення війни в Україні. Звіти HRW описують катування, страти, зґвалтування, побиття та інші форми насильства, грабежі, обстріли маршрутів евакуації людей та цивільних об'єктів, а також використання заборонених боєприпасів.
«Голос Америки» зібрав описи деяких епізодів воєнних злочинів російської армії на території України, докази скоєння яких зібрали правозахисники HRW. Публікуємо їх у хронологічному порядку.
Кореспонденти Радіо Свобода також збирали інформацію (фотографували, знімали відео, проводили розслідування) про деякі із наведених подій.