Доступність посилання

Після атаки РФ у Києві без тепла залишилися понад 5600 багатоповерхівок, лівий берег – без води, повідомив міський голова 20 січня
Після атаки РФ у Києві без тепла залишилися понад 5600 багатоповерхівок, лівий берег – без води, повідомив міський голова 20 січня

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Хто і як поцілив у Кримський міст? Крим «проспав» морські дрони? РФ готує відповідь?

  • Кримський міст знову атакований: після нічних вибухів рух на ньому зупинений, а автівки скеровують в об’їзд. Хто і чим атакував міст? СБУ реагує саркастичними віршами, а російські медіа припускають: українська армія атакувала Кримський міст надводними дронами. Як їх «пропустили»? І що далі буде із Кримським мостом? Прокремлівські діячі знову говорять про те, як має на це відповісти Путін.

Про це дивіться у програмі «Свобода Live» о 19:00 на @Радіо Свобода:

  • Тим часом Росія вийшла із зернової угоди. Представниця МЗС Росії Захарова заявила, що Росія офіційно повідомила про вихід з угоди Туреччину, Україну і Секретаріат ООН. Президент Туреччини відреагував: насправді Путін хоче продовження зернової угоди.
  • На що доречно витрачати державні гроші під час війни? Одразу декілька гучних обговорень у соцмережах: чи варто витрачати пів мільярда гривень на добудову Музею Голодомору? Чи, наприклад, на будівництво нового стадіону? Учасники дискусій схиляються до думки, що під час війни доречніше скерувати ці гроші на закупівлю, наприклад, дронів чи інших нагальних речей для ЗСУ. Особливо на тлі демонстрації Росії нових розробок безпілотників і нарощування їхнього виробництва. Докладніше – у «Свобода Live».

Кулеба про Керченський міст: «один зламаний міст РФ означає менше зламаних життів українців»

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба прокоментував«надзвичайну подію» на Керченському мосту – «один зламаний російський міст означає менше зламаних життів українців».

«Я не маю офіційних даних, але правда полягає в тому, що один зламаний російський міст означає менше зламаних життів українців, тому що цей міст використовується для поповнення російської армії в окупованому Криму та на окупованих територіях півдня України додатковими ресурсами», – сказав він в інтерв’ю CBS Mornings.

Удосвіта 17 липня окупаційна влада Криму повідомила про «надзвичайну подію» на Кримському мосту, у зв’язку з чим рух по ньому зупинено. Мінтранс Росії заявив, що на прольотах Кримського мосту пошкоджено дорожнє полотно, хоча з оприлюднених фото і відео виглядає на руйнування опори мосту, можливо, й не однієї. Російські транспортники раніше це заперечили. Влада вже підтвердила, що через події на мосту дві людини загинули і одна – постраждала.

Національний антитерористичний комітет Росії повідомив, що на Кримський міст було здійснено терористичну атаку з допомогою двох безпілотних надводних апаратів. Росія звинувачує в цьому українську сторону.

Низка українських ЗМІ з посиланням на свої джерела повідомила, що руйнування на Кримському мосту – це спільна робота СБУ та ВМС. Офіційного підтвердження таких даних немає. В українській розвідці також це не коментують.

Зеленський відреагував на вихід РФ з зернової угоди

Президент України Володимир Зеленський Відреагував на оголошення Росії про вихід із зернової угоди.

«Навіть без РФ треба робити все, щоб ми могли використовувати цей чорноморський коридор. Ми не боїмося. До нас звернулися компанії, які є власниками кораблів. Вони сказали, що вони готові, якщо Україна відпустить, а Туреччина буде пропускати, то всі готові продовжувати постачання зерна», – сказав Зеленський в інтерв’ю африканським журналістам, повідомляє у фейсбуці його речник Сергій Нікіфоров.

За його словами, було розпорядження МЗС України підготувати «офіційні сигнали» до ООН і до Туреччини для того, щоб вони відповіли щодо готовності продовжувати зернову ініціативу.

Зеленський нагадав, що у липні минулого року було укладено дві угоди: Україна, Туреччина, ООН; інша угода – Росія, Туреччина, ООН.

«Тому, коли Росія каже, що вона зупиняє, – вона зриває свої домовленості з генсеком ООН Ґуттерішем і з президентом Ердоганом. Не з нами. У нас не було ніяких з ними домовленостей», – наголосив він.

17 липня – в останній день дії чинної угоди – Кремль заявив про припинення дії зернової угоди і повернення до реалізації чорноморських домовленостей, як тільки російська частина зернової угоди буде виконана.

Угода, відома як Чорноморська зернова ініціатива, була укладена окремо Росією та Україною з ООН та Туреччиною у Стамбулі у липні 2022 року. Потім її кілька разів продовжували.

Москва заявляла, що за час дії зернової угоди не було відправлено жодного судна з російськими добривами. Крім того, Москва наполягала на підключенні Россільгоспбанку до системи міжбанківських платежів SWIFT.

ООН раніше закликала Росію до продовження угоди, оскільки її призупинення призведе до нестабільної ситуації на світовому ринку продовольства та призведе до голоду у бідних країнах.

У Білому домі вважають, що вихід Росії із зернової угоди коштуватиме Москві великих дипломатичних витрат.

Напередодні агенція Reuters із посиланням на очевидця та сайт MarineTraffic.com, який відстежує переміщення суден, повідомила, що останнє судно в рамках зернової угоди покинуло Одеський порт вранці 16 липня. За повідомленнями, це турецький балкер TQ Samsun з 15 300 тоннами ріпаку та 23,5 тисячами тонн кукурудзи слідуванням у Нідерланди. Це судно стало останнім, що отримало дозвіл від Спільного координаційного центру на прохід через Босфор до Одеси.

Атака на Кримський міст: Україна відрізала Крим від Росії?

У ніч проти 17 липня російський ватажок Криму Сергій Аксьонов повідомив про «надзвичайну подію в районі 145-ї опори з боку Краснодарського краю» на Кримському мосту, через що довелося зупинити рух ним.

​Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:

Російські телеграм-канали повідомили, що впав цілий проліт мосту, через що нібито загинули двоє людей і ще одна постраждала. Рух поромною переправою та мостом було зупинено, через що в обидві сторони з'явилися величезні черги.

Мінтранс РФ повідомив, що опори Кримського мосту нібито не було зруйновано, а постраждали лише дорожнє полотно на прольотах мосту. Російське ж «Мінкурортів Криму» запропонувало охочим відпочити на півострові або виїхати з нього їхати «сухопутним коридором» через Бердянськ, Мелітополь та Маріуполь, який прострілюється ЗСУ.

Вже вдень українські ЗМІ з посиланням на власні джерела повідомили, що атаку на міст організували СБУ та Військово-морські сили України.

Російські ЗМІ також показали уламки морських скутерів, які нібито й атакували проліт – за їхніми даними, їх модернізували до рівня надводних дронів з вибухівкою і йшли до мети практично під водою.

Спікер Володимира Путіна Дмитро Пєсков повідомив, що президент Росії знає про інцидент на Кримському мості і о 19:00 збере із цього приводу засідання Ради безпеки РФ.

Головні питання випуску:

Чи використовуватиме тепер Росія Кримський міст у війні з Україною?

Якщо це Україна, то чому вона могла атакувати його саме зараз?

І як Путін відповість на пошкодження його «будівництва століття»?

У Краснодарському краї Росії впав штурмовик Су-25 – ЗМІ

Російський штурмовик Су-25 впав у Краснодарському краї Росії, повідомляють телеграм-канали та «РИА-Новости».

«Літак впав в море в районі Єйська Краснодарського краю, пілот катапультувався», – повідомляє «РИА-Новости» з посиланням на екстрені служби.

За даними медіа, пілот катапультувався, його знайшли й евакуювали. Повідомляється, що він загинув.

За даними ТАСС, Су-25 виконував навчальний політ, попередня причина падіння літака – відмова двигуна.

Війська РФ обстріляли Білопілля, є жертви – ОВА

Російські війська обстріляли з артилерії Білопілля на Сумщині, є загиблі та поранені, повідомляє обласна військова адміністрація.

«Сьогодні з 12:35 до 12:39 по місцевості в напрямку міста Білопілля здійснено артилерійський обстріл (три вибухи). Внаслідок обстрілу сталося руйнування адміністративного приміщення. Є загиблі та поранені. Кількість уточнюється», – повідомляє ОВА в фейсбуці.

Медики надають пораненим допомогу.

Російські військові регулярно обстрілюють прикордонні українські області, включно із Сумщиною. Москва заперечує обстріли цивільного населення в Україні.

В ООН повідомили, що станом на 30 червня змогли підтвердити загибель 9 177 і поранення 15 993 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Серед них – 535 загиблих і 1095 поранених дітей. В організації зазначають, що реальна кількість загиблих і поранених може бути значно вищою.

Обов’язкова евакуація: з частини Харківщини влада має вивезти майже 200 дітей

На частині Харківщині оголосили про обов’язкову евакуацію дітей, з 9 населених пунктів Вовчанської громади, які регулярно потерпають від російських обстрілів, мають вивезти 194 дитини. Про це заявив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

«Днями ми на Раді оборони області ухвалили рішення про обов’язкову евакуацію дітей із окремих 9 населених пунктів Вовчанської громади Чугуївського району. Ми маємо вивезти 194 дитини…Неохоче виїжджають. Але ми роз’яснюємо, що безпека має бути на першому місці. Тому що ці населені пункти щодня обстрілюють. Сьогодні вранці Вовчанськ обстріляли – одна людина поранена. Обстріли ведуться не лише з С-300, а з усіх видів озброєння. Тим більше, що по Куп’янському напрямку у нас проходить лінія фронту», – розповів він в ефірі національного телемарафону.

Синєгубов зауважив, що в пріоритеті влади – вивезення дітей за межі Харківської області, але люди не дуже хочуть виїжджати далі Харкова.

За його словами, влада зарезервувала місця для евакуації в Харкові та Полтавській, Рівненській та інших областях.

Днями у Міноборони заявили про загострення ситуації на сході країни. Повідомлялося про наступ російських військ на Куп’янському напрямку, там йдуть запеклі бої.

Російські війська регулярно обстрілюють Харківщину. Попри наявність свідчень і доказів, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

В ООН повідомили, що станом на 30 червня змогли підтвердити загибель 9 177 і поранення 15 993 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Серед них – 535 загиблих і 1095 поранених дітей. В організації зазначають, що реальна кількість загиблих і поранених може бути значно вищою.

У Єврокомісії рішення РФ припинити участь у зерновій угоді назвали «цинічним кроком»

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн назвала рішення Москви припинити участь у зерновій угоді «цинічним кроком».

«Я рішуче засуджую цинічний крок Росії припинити Чорноморську зернову ініціативу, незважаючи на зусилля ООН і Туреччини. ЄС працює над забезпеченням продовольчої безпеки для незахищених верств населення світу», – написала вона у твіттері.

17 липня – в останній день дії чинної угоди – Кремль заявив про припинення дії зернової угоди і повернення до реалізації чорноморських домовленостей, як тільки російська частина зернової угоди буде виконана.

Читайте також – Ердоган: очільники МЗС Туреччини і Росії сьогодні обговорять зернову угоду

Угода, відома як Чорноморська зернова ініціатива, була укладена окремо Росією та Україною з ООН та Туреччиною у Стамбулі у липні 2022 року. Потім її кілька разів продовжували.

Москва заявляла, що за час дії зернової угоди не було відправлено жодного судна з російськими добривами. Крім того, Москва наполягала на підключенні Россільгоспбанку до системи міжбанківських платежів SWIFT.

ООН раніше закликала Росію до продовження угоди, оскільки її призупинення призведе до нестабільної ситуації на світовому ринку продовольства та призведе до голоду у бідних країнах.

У Білому домі вважають, що вихід Росії із зернової угоди коштуватиме Москві великих дипломатичних витрат.

Напередодні агенція Reuters із посиланням на очевидця та сайт MarineTraffic.com, який відстежує переміщення суден, повідомила, що останнє судно в рамках зернової угоди покинуло Одеський порт вранці 16 липня. За повідомленнями, це турецький балкер TQ Samsun з 15 300 тоннами ріпаку та 23,5 тисячами тонн кукурудзи слідуванням у Нідерланди. Це судно стало останнім, що отримало дозвіл від Спільного координаційного центру на прохід через Босфор до Одеси.

Ердоган: очільники МЗС Туреччини і Росії сьогодні обговорять зернову угоду

Міністри закордонних справ Туреччини та Росії обговорять чорноморську зернову угоду в понеділок, заявив президент Таїп Ердоган, повідомляє агенція Reuters.

«Я сподіваюся, що в ході цієї дискусії ми зможемо досягти певного прогресу і продовжити наш шлях без паузи», – сказав Ердоган, розмовляючи з журналістами незабаром після того, як Москва заявила про припинення участі в угоді.

Ердоган сказав, що він також може поговорити з президентом Росії Володимиром Путіним до їхньої особистої зустрічі в серпні.

17 липня речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив про припинення дії зернової угоди і повернення до реалізації чорноморських домовленостей, як тільки російська частина зернової угоди буде виконана.

Угода, відома як Чорноморська зернова ініціатива, була укладена окремо Росією та Україною з ООН та Туреччиною у Стамбулі у липні 2022 року. Потім її кілька разів продовжували.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган днями заявив, що президент Росії Володимир Путін погодився продовжити зернову угоду, термін дії якої закінчується сьогодні, 17 липня. Натомість речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва не робила заяв щодо продовження дії зернової угоди.

Москва заявляла, що за час дії зернової угоди не було відправлено жодного судна з російськими добривами. Крім того, Москва наполягала на підключенні Россільгоспбанку до системи міжбанківських платежів SWIFT.

ООН раніше закликала Росію до продовження угоди, оскільки її призупинення призведе до нестабільної ситуації на світовому ринку продовольства та призведе до голоду у бідних країнах.

У Білому домі вважають, що вихід Росії із зернової угоди коштуватиме Москві великих дипломатичних витрат.

Напередодні агенція Reuters із посиланням на очевидця та сайт MarineTraffic.com, який відстежує переміщення суден, повідомила, що останнє судно в рамках зернової угоди покинуло Одеський порт вранці 16 липня. За повідомленнями, це турецький балкер TQ Samsun з 15 300 тоннами ріпаку та 23,5 тисячами тонн кукурудзи слідуванням у Нідерланди. Це судно стало останнім, що отримало дозвіл від Спільного координаційного центру на прохід через Босфор до Одеси.

До Києва з візитом прибула очільниця USAID

До Києва приїхала адміністраторка USAID Саманта Пауер, повідомила посол США в Україні Бріджит Брінк.

«Ласкаво просимо знову до Києва, пані адміністраторко Саманто Пауер», – написала Брінк у своєму твіттері.

У свою чергу, Саманта Пауер зазначила, що «добре повернутися в Україну».

«Навіть коли український народ бореться з жорстокістю Путіна, він дивиться в майбутнє – впроваджує інновації, трансформує та відбудовує. Слідкуйте за наступними днями, щоб побачити, як США співпрацюють з українцям, щоб будувати майбутнє», – написала вона у твіттері.

Британія запровадила санкції проти міністрів культури та освіти Росії

Британський уряд заявив, що додав 14 нових пунктів у режим санкцій проти Росії.

Як повідомляє агенція Reuters, серед інших, Лондон застосував санкції щодо міністра культури Росії Ольги Любимової та міністра освіти Сергія Кравцова.

Любімова потрапила під санкції за підтримку політики та дій, які «дестабілізують Україну або загрожують територіальній цілісності», а інші, включно з Кравцовим, потрапили під санкції за участь у тому, що Британія назвала «програмою російського уряду з примусової депортації та перевиховання українських дітей».

СБУ затримала інформатора, який «звітував» перед ФСБ про наслідки удару РФ по кафе у Краматорську

Служба безпеки повідомила про затримання «інформатора ФСБ», який збирав розвіддані про наслідки ракетного удару РФ по кафе у центрі Краматорська 27 червня.

«Це завдання він отримав одразу після повітряної атаки на місто. Найбільше ФСБ цікавила інформація про кількість загиблих і травмованих людей внаслідок вогневого ураження. Також агресор намагався отримати максимум відомостей щодо можливої приналежності потерпілих до Сил оборони України. Встановлено, що крім вказаного факту інформатор фсб приховано відслідковував місця базування та переміщення українських захисників на території прифронтового міста. Розвідінформація потрібна була окупантам для підготовки нових повітряних ударів по регіону. Служба безпеки викрила і затримала зловмисника під час виконання ним нового ворожого завдання у Краматорську», – повідомили в СБУ.

За даними слідства, інформатором виявився місцевий житель, якого спецслужба РФ залучила до співпраці навесні цього року.

СБУ повідомили затриманому про підозру. Наразі він перебуває під вартою.

27 червня російські війська завдали два ракетних удари по центру Краматорська і приватному сектору Біленького поблизу міста, спричинивши численні жертви серед цивільних і руйнування. Серед 13 загиблих – троє дітей, ще близько 60 людей зазнали поранень.

Речник Путіна заявив про припинення дії зернової угоди

Прессекретар президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков зазявив про припинення дії зернової угоди і повернення до реалізації чорноморських домовленостей, як тільки російська частина зернової угоди буде виконана.

«Фактично чорноморські домовленості припинили свою дію сьогодні. Як сказав уже раніше президент Російської Федерації, спливає термін 17 липня. На жаль, частина, що стосується Росії у цій чорноморській домовленості, не виконана досі. Тому її дія припиняється», – цитують Пєскова російські ЗМІ.

Він додав: «Як тільки буде виконано російську частину, російська сторона повернеться негайно до реалізації цієї угоди».

Угода, відома як Чорноморська зернова ініціатива, була укладена окремо Росією та Україною з ООН та Туреччиною у Стамбулі у липні 2022 року. Потім її кілька разів продовжували.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган днями заявив, що президент Росії Володимир Путін погодився продовжити зернову угоду, термін дії якої закінчується сьогодні, 17 липня. Натомість речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва не робила заяв щодо продовження дії зернової угоди.

Москва заявляла, що за час дії зернової угоди не було відправлено жодного судна з російськими добривами. Крім того, Москва наполягала на підключенні Россільгоспбанку до системи міжбанківських платежів SWIFT.

ООН раніше закликала Росію до продовження угоди, оскільки її призупинення призведе до нестабільної ситуації на світовому ринку продовольства та призведе до голоду у бідних країнах.

У Білому домі вважають, що вихід Росії із зернової угоди коштуватиме Москві великих дипломатичних витрат.

Напередодні агенція Reuters із посиланням на очевидця та сайт MarineTraffic.com, який відстежує переміщення суден, повідомила, що останнє судно в рамках зернової угоди покинуло Одеський порт вранці 16 липня. За повідомленнями, це турецький балкер TQ Samsun з 15 300 тоннами ріпаку та 23,5 тисячами тонн кукурудзи слідуванням у Нідерланди. Це судно стало останнім, що отримало дозвіл від Спільного координаційного центру на прохід через Босфор до Одеси.

Битва за Донбасс: главное 17 июля (обновляется)

Фронт по состоянию на 17 июля*:

Бахмут. Армия Украины за сутки отбила атаки возле Орехово-Васильевки, Григоровки, Ивановского и Курдюмовки, где российские военные пытались вернуть себе утерянные позиции. Продолжаются бои на окраинах Клищиивки. Авиаудары нанесены по Пивничному и Нью-Йорку.

На участке от Бахмута до Северска россияне наступали восточнее Веселого, по Северску били из авиации.

Дев’яті роковини збиття літака рейсу MH17. МЗС України виступило із заявою

Міністерство закордонних справ виступило із заявою до чергових роковин збиття літака рейсу Малайзійських авіаліній MH17 над небом України в 2014 році.

«Сьогодні ми вшановуємо пам'ять жертв страшного російського злочину – збиття літака Малайзійських авіаліній MH17. Дев’ять років тому катастрофа забрала життя 298 людей, у тому числі 80 дітей. Ми висловлюємо найглибші співчуття сім’ям та близьким усіх загиблих пасажирів та членів екіпажу. Збиття рейсу MH17 стало однією з найжахливіших сторінок збройної агресії РФ проти України і дало зрозуміти, що дії держави-агресора мають наслідки для усього світового співтовариства», – йдеться у заяві.

«Дронами по Кримському мосту»: реакції Росії і України

Вранці 17 липня, з'явився повідомлення про нову «надзвичайну подію» на Керченському (Кримському) мосту – вибухи з подальшим руйнуванням дорожнього полотна. Радіо Свобода і Крим.Реалії публікують свіжу інформацію про те, що сталося.

Призначений Кремлем окупаційний голова Криму Сергій Аксьонов рано вранці 17 липня повідомив про «надзвичайну подію» на Кримському мосту.

«На Кримському мосту зупинено рух: сталася надзвичайна подія у районі 145-ої опори з боку Краснодарського краю. Працюють правоохоронні органи та всі відповідальні служби… Прошу всіх дотримуватися спокою», – написав він у Telegram.

Також Аксьонов додав, що «жителям та гостям півострова» краще утриматися від поїздок через Кримський міст і задля безпеки вибирати альтернативний сухопутний маршрут через «нові регіони» (очевидно, маючи на увазі окуповані українські області – ред.).

Інші телеграм-канали опублікували відео руйнувань Кримського мосту. На кадрах видно, що один проліт мосту зійшов з опори, ще один був пошкоджений.

Читайте далі тут

Міненерго: деякі прифронтові території частково без світла через обстріли, на Буковині – через негоду

Через обстріли залишається без світла частина споживачів у Запорізькій, Чернігівській, Сумській, Харківській, Херсонській областях, повідомляє у понеділок пресслужба Міністерства енергетики України.

«На Донеччині внаслідок обстрілів знеструмлювалися 14 населених пунктів і одна шахта, ведуться відновлювальні роботи», – йдеться в повідомленні.

Також досі через руйнування Каховської ГЕС у Херсоні залишаються без світла 12,7 тисяч споживачів.

«Через негоду знеструмлені 4 населених пункти в Чернівецькій області. Також внаслідок технологічних порушень залишається без світла частина споживачів у Дніпропетровській та Сумській областях», – зазначили в Міненерго.

Раніше Міненерго закликало зменшити споживання електроенергії, особливо у вечірні години.

Німеччина до 2025 року хоче мати «найкраще оснащену» армійську дивізію серед країн НАТО – Reuters

Німеччина очікує, що вже у 2025 році матиме найкраще оснащену армійську дивізію серед європейських союзників по НАТО, заявив агенції Reuters головнокомандувач сухопутних військ країни Альфонс Майс.

Наразі Німеччина немає жодної боєздатної дивізії, військового підрозділу чисельністю понад 20 тисяч осіб. До 2025 року планується запустити перший із трьох підрозділів, а другий – у 2027 році, пише Reuters.

«Я дуже оптимістично налаштований, що ми зробимо це (про дивізію до 2025 року – ред.)», – сказав Майс, додавши, що плани узгоджені з НАТО, а укоплектація самого дивізіону спочатку становитиме 80-90%.

За словами Майса, Німеччина спершу укомплектує дві механізовані бригади, а потім – більш легкоозброєну – середню бригаду, яку підсилить нідерландська бригада, що налічує близько 5 тисяч військовослужбовців.

«Цього буде достатньо. У будь-якому випадку цього буде достатньо, щоб зробити внесок у найкраще оснащену дивізію з-поміж усіх європейських партнерів НАТО у 2025 році. Принаймні, це наша спільна мета з нашими нідерландськими партнерами», – сказав Альфонс Майс.

Зросла впевненість українців у тому, що ЗСУ звільнять окуповані Росією території – опитування NORC

89 відсотків українців, опитаних в Україні Центром досліджень громадської думки університету Чикаго (NORC), вважають неприйнятним передачу Росії частини територій, захоплених після 24 лютого 2022 року в обмін на мир.

Вадим Волос, віце-президент Центру досліджень громадської думки університету Чикаго (NORC), розповів в інтерв'ю Російській службі Голосу Америки про ставлення опитаних українців до миру з Росією, НАТО, російської мови і до фігури Степана Бандери.

За час, що пройшов після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, впевненість громадян України у тому, що Силам оборони країни вдасться витіснити російську армію із окупованих нею територій – зросла. Принаймні, такий висновок можна зробити з огляду на результат нового опитування, проведеного в Україні Центром досліджень громадської думки університету Чикаго (NORC).

Опитування проводилося восени 2022 року та у квітні 2023 року на територіях, контрольованих Україною.

У Міноборони України озвучили дані про звільнену від окупантів за тиждень територію

За минулий тиждень в результаті наступальних дій (схід і південь) звільнено від російських окупаційних сил майже 18 квадратних кілометрів української території, повідомила у Telegram заступниця міністра оборони Ганна Маляр.

«В цілому звільнена площа за час наступу складає 210,5 квадратних кілометри», – зазначила вона.

Раніше сьогодні Інститут вивчення війни (ISW) у зведенні за 16 липня липня писав, що українські війська здійснили контрнаступальні операції щонайменше на трьох ділянках фронту і, згідно з геолокаційними кадрами, оприлюдненими 15 липня, домоглися обмежених успіхів на північний захід від Старомайорського в районі межі між західною частиною Донецької та східною частиною Запорізької області.

Генеральний штаб ЗСУ також повідомив, що українські війська продовжують контрнаступальні дії на Мелітопольському та Бердянському напрямках.

ISW із посиланням на українських офіційних осіб зазначає, що темп просування ЗСУ в контрнаступі сповільнений через заміновані росіянами поля і брак західного обладнання для розмінування.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG