Через російський обстріл з «Ураганів» у селі на Донеччині загинула людина, ще двоє поранені – ОВА
Унаслідок російського обстрілу села Зоря Донецької області загинув один місцевий житель, ще двоє поранені, повідомив начальник обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Одна людина загинула і двоє поранені внаслідок обстрілу Зорі Іллінівської громади. Близько 17-ї години росіяни обстріляли село з «Ураганів» – загинула 83-річна жінка, поранень дістали 71-річний і 41-річний чоловіки», – написав він у телеграмі.
За його словами, також через російський обстріл пошкоджені вісім приватних будинків, багатоповерховий житловий будинок і школа.
Читайте також: В ООН зафіксували 641 випадок загибелі або поранення цивільних в Україні в січні через удари РФ
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Польський міністр: переговори з Україною щодо обмежень імпорту агропродукції на завершальному етапі
Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Сєкєрський заявив, що технічні переговори з Україною щодо запровадження обмежень на імпорт сільськогосподарської продукції на завершальному етапі.
За його словами, нові правила мають бути сформульовані до кінця березня.
«Ми хочемо обмежити і контролювати надходження товарів з України, щоб не порушувати стабільність окремих ринків. Також ми прагнемо, щоб ЄС підтримав експорт продовольчих товарів з України до країн, які цього потребують, у різних частинах світу», – заявив польський міністр.
Сьогодні, 15 лютого, понад три години тривала зустріч міністра сільського господарства Польщі з фермерами, які протестують. Аграрії мають багато вимог, але дві головні – скасувати європейські норми «зеленого курсу» і повністю закрити кордон з Україною. Про це повідомляє міністерство сільського господарства Польщі.
Фермери скаржаться на великий надлишок зерна в Польщі, на важке економічне становище, особливо перед посівною. Вони потерпають, зокрема, через неконтрольований, на їхню думку, наплив сільськогосподарської продукції з України.
Міністр сільського господарства Польщі сказав, що повністю закрити кордон неможливо.
«Немає держави, котра має повністю закриті кордони. Може, Північна Корея, може, ще десь», – сказав він, пообіцявши представити інші вимоги фермерів на засіданні Ради міністрів сільського господарства ЄС 26 лютого, а також на засіданні уряду наступного тижня.
«Ми хочемо звести до мінімуму «зелений курс», адаптувати його до очікувань фермерів», – сказав профільний міністр. Також він звернувся до аграріїв з проханням, щоб їхні блокади і протести були менш обтяжливими для суспільства.
Українська сторона наразі не коментувала цю заяву Чеслава Сєкєрського.
Крім польсько-українського кордону, сьогодні епіцентром фермерських протестів був Вроцлав. Там біля воєводської адміністрації палили вогонь, файєри та петарди, вмикали гучні сигнали. Також закидали яйцями представництво Єврокомісії.
Сьогодні з візитом у Варшаві була голова Європейського парламенту Роберта Мецола. Вона зустрілася з прем'єр міністром Польщі Дональдом Туском. Серед іншого, вони обговорювали і питання фермерів.
«Я дуже сподіваюся на розуміння голови Європарламенту і знаю, що не помиляюся, таке порозуміння ми маємо. Не підлягає сумніву, що європейські і польські фермери мусять мати впевненість, що розв’язання, яке ми готуємо, буде для них дружнім і не суперечитиме їхнім основним інтересам. Тут я говорю як про експорт сільськогосподарської продукції з України до Європи, так і про деякі положення «зеленого курсу». Це не просто», – наголосив польський прем’єр.
За його словами, продовольча безпека і проблеми фермерів будуть на порядку денному у Європейській раді в березні.
«Ми мусимо бути об’єднаними і однозначно засудити російську агресію в Україні. Ми знаємо, що можемо це зробити – щоб і підтримати Україну, і захистити наші внутрішні ринки» – сказала після зустрічі з Туском Роберта Мецола.
Ситуацію на українсько-польському кордоні обговорили сьогодні польський і український прем’єри.
Подальша ескалація є вигідною лише Кремлю, а не польським чи українським фермерам: інтерв'ю із послом України в Польщі
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця вони планують блокувати всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
Як повідомляв в ефірі Радіо Свобода (Свобода.Live) перший заступник міністра аграрної політики Тарас Висоцький, офіційно польська сторона не повідомила про випадки відкриття проваджень щодо торгівлі українським зерном на території Польщі, яке мало б їхати через країну транзитом.
Російські військові поцілили в цивільний автомобіль на Харківщині, загинули двоє – ОВА
Російські військові атакували Харківську область керованими авіабомбами, внаслідок атаки є загиблі і поранені, повідомив 15 лютого голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«У населеному пункті Вільхуватської громади є приліт двох ворожих КАБів. Зафіксоване влучання в автомобіль з цивільними: щонайменше двоє загиблих мирних жителів – чоловік та його дружина. Також є загоряння житлового приватного будинку, попередньо – двоє поранених», – написав чиновник.
За його словами, всі екстрені служби працюють на місці.
Згодом Олег Синєгубов додав, що число загиблих зросло до трьох.
«Поблизу автомобіля виявили тіло дівчини близько 17 років, дані встановлюються», – вказано в повідомленні.
Генштаб ЗСУ: ситуація на фронті – складна, протягом доби було понад 50 боєзіткнень
Протягом доби відбулось 51 бойове зіткнення, ситуація на фронті – складна, повідомив у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, на Куп’янському напрямку українські захисники відбили атаку в районі Іванівки, на Лиманському – 5 атак біля Тернів, Ямполівки та Веселого Донецької області, де противник намагався прорвати українську оборону, на Бахмутському – 9 атак біля Богданівки, Іванівського, Кліщіївки, Андріївки, на Новопавлівському напрямку українські захисники відбили 3 атаки південніше Пречистівки та біля Старомайорського Донецької області.
У Генштабі повідомили, що на Авдіївському напрямку українські захисники відбили 14 атак в районі Авдіївки та ще одну атаку неподалік Первомайського.
«Тут проти нас дві армії. Співвідношення 1:7»: пресофіцер 3-ї штурмової бригади про бої за Авдіївку
Про Авдіївку пишуть усі світові медіа. Що там відбувається? Інформація із перших рук.
- Увага західних медіа прикута до маленького міста на Донеччині – Авдіївки. Видання Financial Times зазначає, що новий головнокомандувач – генерал Олександр Сирський направив підкріплення до міста замість того, щоб відступити з Авдіївки, де солдати на тлі дефіциту озброєння, розподіляють боєприпаси. Видання проводить паралелі між битвою за Авдіївку та обороною Бахмута, яку автори називають наполегливою, але невдалою.
- Пізно увечері 13 лютого, аналітики DeepState констатували, що російські війська перерізали Індустріальний проспект – це головна траса в Авдіївці, яка з'єднує місто з коксохімічним заводом та веде на захід.
- Тим часом у телеграм-каналі 3-ї штурмової бригади з'явився допис під заголовком «Авдіївське пекло». Повідомляється, що військовослужбовців бригади перекинули в район Авдіївки для посилення підрозділів ЗСУ, які там знаходяться. Про те, що третю штурмову перекинули на авдіївський напрямок, видання Forbes написало ще на початку тижня, але військові цю інформацію не підтверджували.
- У 2023 році третя штурмова відзначилася під час штурму Кліщіївки та Андріївки під Бахмутом. Після чого бригаду вивели на відпочинок та поповнення, а тепер вона знову в бою.
Про ситуацію у місті та околицях Радіо Свобода (проєкт Свобода.Live) вдалося поговорити із Олександром Бородіним, пресофіцером 3-ї окремої штурмової бригади.
Генштаб ЗСУ: ситуація на фронті – складна, протягом доби було понад 50 боєзіткнень
Протягом доби відбулось 51 бойове зіткнення, ситуація на фронті – складна, повідомив у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, на Куп’янському напрямку українські захисники відбили атаку в районі Іванівки, на Лиманському – 5 атак біля Тернів, Ямполівки та Веселого Донецької області, де противник намагався прорвати українську оборону, на Бахмутському – 9 атак біля Богданівки, Іванівського, Кліщіївки, Андріївки, на Новопавлівському напрямку українські захисники відбили 3 атаки південніше Пречистівки та біля Старомайорського Донецької області.
У Генштабі повідомили, що на Авдіївському напрямку українські захисники відбили 14 атак в районі Авдіївки та ще одну атаку неподалік Первомайського.
«Авдіївське пекло»: 3-тя окрема штурмова бригада про бої в Авдіївці
- Авдіївка: бої та останні прогнози. Третя штурмова на підкріпленні
3-тя окрема штурмова бригада підтвердила передислокацію в Авдіївку. Раніше про писало видання Forbes.
На сторінці 3-ої ОБШр опублікували допис під назвою «Авдіївське пекло». Військовослужбовців бригади перекинули в район Авдіївки для посилення підрозділів ЗСУ, які там стримують наступ російських сил.
Deepstate з цього приводу пише: «доцільність такого маневру – заганяти штурмовий підрозділ в оперативне оточення для посилення оборонних дій, виглядає вкрай дивно».
Тим часом світові медіа описують ситуацію в Авдіївці. Місто може впасти будь-якої миті, пише BBC. Про потребу відступити з Авдіївки пише Financial Times. Чи матимуть ЗСУ вихід з Авдіївки? Чи не буде запізно? Нові деталі від 3-ої ОБШр. Аналіз ситуації.
«Деякі підрозділи працюють у нас на 360 градусів» – пресофіцер 3-ї ОШБр про ситуацію в Авдіївці
Співвідношення сил у районі Авдіївки, куди була передислокована Третя окрема штурмова бригада (ОШБр) Збройних сил України для посилення українських військ, нині становить один до семи, а сама ситуація в цьому районі – «критична». Про це в ефірі Радіо Свобода (Свобода.Live) 15 лютого повідомив пресофіцер 3-ї ОШБр Олександр Бородін.
«Треба розуміти, що тут проти нас дві армії. Співвідношення приблизно один до семи. Це дуже серйозний виклик. Якщо порівнювати з Бахмутом, де ми теж були в обороні під час «Вагнера», то там була суміш між «зеками» та «спецурою», то тут лінійні бригади механізовані Російської Федерації та спеціалісти з ГРУ (Головне управління Генерального штабу Збройних сил РФ – ред.). Тобто, це, напевно, найсерйозніший кулак Російської Федерації в Україні», – каже Бородін.
Нині в районі Авдіївки українські сили перебувають у складному форматі оборони, додає Бородін.
«Деякі підрозділи працюють у нас на 360 градусів, тобто дійсно ситуація важка, і один із елементів – це те, що ворог може на деяких ділянках уражати майже повністю на 360 градусів. Це не говорить, що ми повністю в оточенні на цих ділянках, але це означає, що уражати він може», – говорить Бородін.
Мільйон дронів та спільний тренувальний центр – результати Ради Україна – НАТО
Група країн-членів НАТО, що обʼєдналася в «коаліцію дронів», поставить Україні мільйон бізпілотників, а в Польщі буде створений новий Спільний навчальний та аналітичний центр НАТО, де будуть готувати і українські і натівські війська. Про це 15 лютого за результатами засідання Ради Україна – НАТО оголосив генсек НАТО Єнс Столтенберґ, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.
Міжнародну коаліцію з постачання Україні безпілотних літальних апаратів очолили Велика Британія та Латвія.
«Велика Британія вкладає 200 мільйонів фунтів стерлінгів у безпілотники для України. Ми бачили дуже швидкий розвиток у цій сфері. Тож це надзвичайно важливо», – заявив міністр оборони Великої Британії Ґрант Шаппс, прибуваючи на засідання міністрів оборони НАТО у Брюсселі.
Росія 7 лютого завдала потужного удару по Україні – масованої ракетної атаки зазнали шість регіонів, серед них і Київ. Внаслідок удару 5 людей загинули, ще 40 були поранені. За даними КМВА, над Києвом сили ППО збили близько 20 ракет. Припускали, що серед них – гіперзвукові ракети «Циркон», які Росія називала своєю новітньою розробкою з видатними характеристиками. Зокрема, стверджувалось, ніби вона розвиває швидкість у 8-9 Маха, тобто понад 10 тис. км/год. Пізніше у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз (КНДІСЕ) підтвердили: під час атаки 7 лютого Росія застосувала і ракети «Циркон». Детальніше про це в ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповів директор КНДІСЕ Олександр Рувін.
_________________________________
– Одна з ракет, яка ударила по Києву 7 лютого, дійсно виявилася «Цирконом». Київський науково-дослідний інститут судових експертиз підтвердив тип снаряду. Я нагадаю, що протикорабельна крилата ракета «Циркон» – це зброя, яку Росія давно почала піарити, ще до повномасштабного вторгнення в Україну.
Кремль демонстрував випробування, але застосування цієї ракети поки не спостерігалось. Ракету представляють як гіперзвукову. 11 тисяч кілометрів на годину – нібито вона здатна розвивати таку швидкість, і до того ж є дуже точною. Олександре, як вдалося ідентифікувати ракету «Циркон», і чи дає це більше розуміння, які її справжні характеристики?
– Завдяки праці слідчих, експертів нам вдалося ідентифікувати, що 7 лютого цього року по київському регіону була застосована не одна, а дві ракети 3М22 «Циркон». Одна по Дніпровському районі міста Києва, ще одна – по населеному пункту Вишневе.
Як ви вже сьогодні говорили, росіяни стверджують, що це – найновіша протикорабельна гіперзвукова крилата ракета, яка прийнята на озброєння в січні 2023 року. Росіяни заявляють про дальність її польоту від 600 до 1500 кілометрів залежно від комплектації, швидкість від 8 до 9 Маха, масу бойової частини 300-400 кілограмів і довжину від 8 до 10 метрів. Це означає, що вони її готували як ракету, яка повинна знешкоджувати великі кораблі надводні, – це авіаносці, великі крейсери тощо.
Що ми можемо сказати по тих залишках, які до нас потрапили. На них чітко видно всі ознаки зазначеної ракети, вона називається 3М22. Вони ще мають 3Л22, це позначки лівої-правої сторони, які застосовуються в рульових механізмах цієї ракети.
У нас є частина ракетного двигуна і деякі частини, які безпосередньо вказують, що це дійсно ракета 3М22 «Циркон». Оскільки наш інститут переважно займається проведенням експертиз зі всіх місць застосування [Росією] ракет та безпілотних літальних апаратів по Україні, можемо сказати, що це перші випадки виявлення ракет такого типу.
Їх було дві, у нас частини двох ракет. Правда, частин не так багато, щоб їх скласти повністю, але на даний час вони вже ідентифіковані. Ми вже можемо чітко сказати, з яких елементів ці частини складаються, яку функцію виконують.
Росія втратила понад 8800 танків: підсумки двох років війни і прогнози щодо її завершення
Яких втрат зазнала Росія у війні проти України? Який потенціал вона має, щоб продовжувати війну? Чому Україні вдалося зробити неможливе за два роки відбиття російської повномасштабної агресії? У чому помилився Захід? Які фактори є вирішальними щодо того, хто переможе у війні? Думки аналітиків про це зібрала Російська служба «Голосу Америки».
Після повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року Росія втратила понад 8 тисяч 800 танків ( з них понад 3 тисячі – за минулий рік), що приблизно дорівнює всьому її довоєнному потенціалу. Такі підрахунки зробили експерти Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) у Лондоні у своєму звіті The Military Balance 2024.
Проте цей вражаючий факт, на думку аналітиків, не вказує на те, що Росія наближається до того, щоб припинити агресію.
Поки Росія знаходить вихід із складного становища за рахунок запасів (приблизно ще чотири тисячі одиниць) бронетехніки, що зберігається на складах із радянських часів. Щоправда, вік, наприклад, Т-55 обчислюється кількома десятками років.
Тож, попри колосальні втрати у танках у боях проти Сил оборони України, Росія ще здатна забезпечити свою армію бронетехнікою на певному рівні протягом майже трьох років, розконсервовуючи старі машини.
«Така ситуація вказує на наростаюче відчуття глухого кута, і воно може зберігатися протягом усього 2024 року», – зазначають експерти у доповіді, оприлюдненій IISS.
Росія все ще сподівається на тому потенціалі, який у неї залишився, перемогти Україну, зазначають у британському Королівському об'єднаному інституті оборонних досліджень (RUSI), якщо Захід перестане підтримувати Україну, або підтримуватиме не адекватному викликам рівні. Наразі Росія докладає неймовірних зусиль, щоб зламати єдність Заходу і заблокувати надання допомоги Україні від США та ЄС.
При цьому експерти RUSI висловлюють сумнів у тому, що російські військові досягнуть успіху, якщо західні партнери України нададуть їй усю необхідну допомогу. А потім – після 2026 року – бойова міць путінської армії піде на спад, оскільки російська промисловість не зможе розвиватися через дисбаланс та санкційний тиск, прогнозують фахівці RUSI.
99 журналістів і співробітників ЗМІ загинули в 2023 році – Комітет захисту журналістів
Комітет захисту журналістів (CPJ) оприлюднив щорічну доповідь, в якій сказано, що у 2023 році по всьому світу загинули 99 журналістів та працівників медіа. Це найбільша кількість смертей з 2015 року та майже на 44% більше, ніж у 2022 році.
CPJ нагадує, що журналісти є цивільними особами та навмисний напад на них – це воєнний злочин.
Більшість із загиблих, 72 особи, були вбиті за три перші місяці війни між Ізраїлем та угрупованням «Хамас» (визнане ЄС і США терористичним). Більшість серед них – палестинці, також серед загиблих троє ліванців та двоє ізраїльтян.
За даними Комітету захисту журналістів, в Україні у 2023 році скоротилася кількість випадків загибелі співробітників медіа: загинуло двоє людей – українець Богдан Бітік і француз Арман Сольден. У перший рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну було вбито 13 журналістів та працівників медіа.
Аналізуючи різницю, CPJ зазначає поліпшення підготовки та обізнаності журналістів, які працюють у зоні бойових дій, а також локалізацію зон бойових дій та запровадження більш суворих правил із боку української влади для акредитації журналістів. Проте, як зазначає комітет, співробітники медіа в Україні все одно постійно перебувають у зоні ризику. Так, уже у 2024 році деякі з них були поранені під час ракетних ударів та обстрілів. Один із них – журналіст проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Дмитро Євчин, який під час зйомок у селі Роботине Запорізької області 17 січня зазнав осколкового поранення унаслідок обстрілу.
Велика Британія і Латвія очолили міжнародну коаліцію з постачання Україні безпілотників
Велика Британія та Латвія очолили міжнародну коаліцію з постачання Україні безпілотних літальних апаратів.
У рамках домовленостей Велика Британія поставить в Україну «тисячі дронів», у тому числі FPV (від англійської first person view, безпілотники з кутом огляду «від першої особи») на суму близько 200 мільйонів фунтів стерлінгів (близько 250 мільйонів доларів), повідомляє міністерство оборони Великої Британії 15 лютого.
«Разом ми дамо Україні можливості, необхідні їй для захисту та перемоги в цій війні, щоб гарантувати, що Путін зазнає невдачі у своїх незаконних та варварських амбіціях», – ідеться в заяві.
У відеозверненні 14 лютого президент України Володимир Зеленський повідомив, що Нідерланди, Німеччина, Естонія приєднались до коаліції з постачання Україні сучасних дронів.
НБУ посилив гривню проти долара на 22,5 копійки
НБУ встановив на 16 лютого офіційний курс на рівні 37 гривень 94,84 копійки за долар. Це на 22,5 копійки менше від офіційного курсу на сьогодні, який становить 38 гривень 17,34 копійки за долар.
На міжбанківському валютному ринку, за повідомленнями Finance.ua, котирування станом на 16:30 становили 37 гривень 85–87 копійок за долар, це на 16–23 копійки менше від рівня закриття торгів 14 лютого.
«Пропозиція більша, ніж попит, і котирування просідають», – вказували фахівці сайту «Мінфін» станом на 16:00.
3 жовтня 2023 року курс зрушив із місця вперше з 21 липня 2022 року. Упродовж більш як 14 місяців офіційний курс утримувався на рівні 36 гривень 57 копійок за долар.
Шмигаль обговорив із Туском ситуацію на українсько-польському кордоні
Премʼєр-міністр України Денис Шмигаль повідомив про розмову з польським колегою Дональдом Туском, головною темою якого була ситуація на кордоні України та Польщі.
«Також обговорили зростання обʼєму імпорту, зокрема зернових, з РФ та третіх країн до ЄС. Україна і Польща мають об'єднати зусилля для недопуску російської продукції на європейський ринок. Подякував польському народу за потужну підтримку під час війни», – написав голова українського уряду в мережі Х.
Раніше цього тижня польські фермери оприлюднили погрози 20 лютого заблокувати всі пункти пропуску на кордоні з Україною. Згідно з їхньою заявою, будуть заблоковані не лише прикордонні переходи, а й транспортні вузли та під’їзди до перевантажувальних залізничних станцій і морських портів. Ініціатори акції кажуть, що ці дії мають лише одну мету – «забезпечити продовольчу безпеку країни».
Читайте також: «Акт відчаю»: міністр сільського господарства Польщі попросив вибачення за розсипане українське зерно на кордоні
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця вони планують блокувати всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
«Бої в Авдіївці в рази пекельніші, ніж були у Бахмуті»: ЗСУ б'ються за місто
Третя окрема штурмова бригада сьогодні офіційно підтвердила свою передислокацію в район Авдіївки для посилення українського угруповання на цій ділянці фронту. У своєму повідомленні 3-тя ОШБр оцінила ситуацію у місті як «надзвичайно критичну».
«Наші бійці демонструють безпрецедентний героїзм. Ми змушені воювати на 360 градусів проти нових та нових бригад, які заводить противник», – зазначив командир 3-ї ОШБР Андрій Білецький.
Заступник командира Третьої окремої штурмової бригади Максим Жорін сьогодні ж написав у телеграмі, що бійцям доводиться виконувати бойові завдання в умовах, які «було складно уявити».
«Бої в Авдіївці в рази пекельніші за найгарячіші битви цієї фази війни, що були в Бахмуті», – зазначив він.
Відставка Залужного негативно вплинула на довіру Зеленському – опитування
Відставка Валерія Залужного з посади головнокомандувача Збройних сил України негативно вплинула на довіру до президента України Володимира Зеленського, свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 5–10 лютого 2024 року.
«У лютому 2022 року, перед вторгнення, Зеленському довіряли 37%. Після вторгнення на тлі його дій та загалом ефекту «згуртування навколо лідера» довіра йому різко зросла до 90% станом на травень 2022 року. Далі довіра Зеленському в період між травнем 2022 року і груднем 2023 року, тобто за півтора року, знизилася на 13 процентних пунктів з 90% до 77%. За наступних два місяці до початку лютого він втратив ще 12 процентних пунктів – довіра знизилася з 77% до 65%. Одразу після відставки Залужного довіра знизилася ще на 5 процентних пунктів до 60%. Таким чином, загалом на період 5–10 лютого 64% довіряють Зеленському, але на кінець цього періоду показник становить 60%», – відзначають соціологи.
Згідно з результатами цього опитування, Залужний очолює рейтинг – йому довіряють 94% опитаних, не довіряють – 5%.
Також високий рівень довіри має керівник ГУР Кирило Буданов – про це сказали 66% українців (не довіряють Буданову 19%).
Зеленський опустився на третє місце – 64% опитаних довіряють йому, 35% – не довіряють.
Призначений Зеленським головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський має довіру 40% українців, не довіряє цьому воєначальнику 21% учасників опитування (ще 35% респондентів відповіли, що не знають його).
Служба безпеки України повідомила про підозри російському олігарху Олегу Дерипасці та двом його топменеджерам в Україні, інформує пресслужба СБУ 15 лютого.
Правоохоронці підозрюють їх у причетності фінансування збройної агресії Росії в Україні. Дерипаска отримав заочне повідомлення про підозру, а двох керівників компанії «Глухівський кар’єр кварцитів» співробітники СБУ затримали.
«За матеріалами слідства, ці двоє фігурантів допомогли бізнесмену з РФ привласнити виробничі потужності кар’єра у 2012 році, попри заборону на їхній продаж. З того часу і до початку повномасштабного вторгнення РФ керівництво видобувної компанії постачало до Росії оптові партії гірських порід для виплавки сталі. Отриману з України сировину компанії російського мільярдера продавали підприємствам військово-промислового комплексу країни-агресора для виробництва балістичних ракет, зокрема типу «Іскандер», – пояснює СБУ.
Також, за даними правоохоронців, імпортовану продукцію окупанти використовували для серійного виготовлення бойових дронів та радіолокаційних систем.
За результатами слідства російському олігарху Олегу Дерипасці заочно повідомлено про підозру за такими статтями Кримінального кодексу України:
- організація привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені організованою групою;
- організація легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом;
- організація фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України
Крім того, СБУ повідомила про заочну підозру одному з керівників російського виробника алюмінію «Русал», власником якого є Дерипаска.
Шосту добу польські фермери блокують п'ять пунктів пропуску на польсько-українському кордоні. Цього разу їхній страйк набув агресивніших форм. 11 лютого фермери висипали частину зерна із трьох українських вантажівок, які їхали транзитом до Литви. Також протестувальники палили шини і розкидали гній. За кілька днів аграрії анонсують ще більше посилення блокади. Навіщо фермери йдуть на такі радикальні кроки? В чиїх це інтересах? Та чи вдасться найближчим часом розблокувати кордон? Про це Радіо Свобода поговорило із послом України у Польщі Василем Зваричем.
20 лютого польські фермери обіцяють ще більше посилити страйк, погрожують перекрити усі пункти пропуску, під'їзні шляхи до залізничних перевантажувальних станцій і морських портів. Що це означає? Чого вони добиваються такими діями? Яка їхня мета?
– Мені важко зрозуміти чого вони добиваються, бо, чесно кажучи, мені здається, що немає в них підстав для того, щоб далі ескалювати ситуацію на кордоні.
І так Європа вся говорить про питання фермерів всієї Європи, всіх різних країн і всі шукають шляхів як покращити ситуацію і врахувати інтереси як українських фермерів, так і європейських фермерів. Тому подальша ескалація не буде відповідати ані інтересам польських фермерів, ані інтересам українських, а відповідатиме винятково інтересам Кремля, на жаль.
І ми це всі повинні розуміти, щоб не допусти подальших якихось не обдуманих дій на кордоні.
Ми всі бачили, які випадки, на жаль, трапляються там з боку польських протестувальників і не хотіли б щоб ці випадки повторювалися.
Я вважаю, що ми здатні шляхом цивілізованого діалогу обговорити всі питання, які нас турбують і знайти ті механізми співпраці, які відповідають нашим спільним інтересам.
Ми можемо доповнювати один одного, а не блокувати. Тим більше, що перед нами перспектива початку передвступних переговорів в ЄС і Україна неодмінно стане членом Євросоюзу, тому ці методи блокад потрібно залишати в минулому.
– Розсипане зерно на кордоні, плакати фермерів, де вони проводять паралелі між сьогоденням і подіями на Волині 1943 року. Градус емоцій дуже піднімається. Як діє польська влада щоб цей градус знизити? І як уникнути подібних провокацій, як це було зі зриванням пломб з вантажівок і висипаним українським збіжжям?
– Це перебільшення, не можна порівнювати ці дві події...
Але, на нашу думку, те, що вчинили польські протестувальники, розсипавши українське зерно, це є правопорушення і вони повинні бути покарані відповідно до чинного польського законодавства.
Ми вдячні польській поліції за те, що вона належним чином відреагувала на наше звернення, за те, що справу відкрила і матеріали вже зібрані, всі допитані, справа передана до прокуратури міста Хелм і сподіваємося, що найближчими днями прокуратура прийме правильне, справедливе рішення.
Ми не можемо допустити тут безкарності, оскільки така безкарність буде породжувати тільки ще більшу агресію, а ми всі зацікавлені, я думаю, і польський уряд і український, пересічні українці, які здивовані тим, що бачать. Ми всі зацікавлені в тому, щоб ситуація стабілізувалася, щоб блокада була знята і щоб ми перейшли в нормальне русло діалогу, як цього вимагають цивілізовані правила і норми Європейського союзу.