В ОП заперечили, що Україна погоджується на умови США про створення буферної зони на Донбасі
В Офісі президента України заперечили повідомлення видання Le Monde, яке, посилаючись на радника голови ОП Михайла Подоляка, написало про готовність України погодитися на створення буферної зони на Донбасі у рамках мирних переговорів.
Як повідомив у коментарі журналістам радник президента України Дмитро Литвин, видання навело «некоректний переклад і подачу».
«Чи погодилась Україна чи не погодилась – може вирішуватися тільки на найвищому політичному рівні чи народом України, вчора президент про це сказав журналістам», – заявив Литвин.
Напередодні Le Monde з посиланням на Михайла Подоляка написала, що Україна погодилася на умови США щодо створення буферної зони на Донбасі, при цьому Київ вважає, що для цього обидві армії повинні відійти.
Президент Володимир Зеленський напередодні, спілкуючись із журналістами, заявив, що американська сторона пропонує, щоб у рамках мирної угоди українські війська вийшли з тієї території Донеччини, яку зараз контролюють, а російські війська не заходили на неї, і щоб там була створена «вільна економічна зона» чи «демілітаризована зона».
«Наша позиція в плані: справедливо – коли стоїмо там, де стоїмо, тобто на контактній лінії. Тому між цими позиціями різними і триває зараз дискусія, це ще не визначено», – сказав він.
Зеленський також наголосив, що питання щодо можливих територіальних рішень має вирішувати народ України «у форматі виборів чи у форматі референдуму».
Президент України раніше заявляв, що учасники переговорів, які обговорюють мирну ініціативу за посередництва США, зберігають розбіжності щодо територій.
«Є бачення США, Росії та України, і у нас немає єдиної думки щодо Донбасу», – сказав Зеленський.
Минулого тижня в Москві відбулася зустріч американських представників Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера з російським лідером Володимиром Путіним щодо параметрів можливої мирної угоди в російсько-українській війні. Згодом Путін підтвердив, що під час зустрічі з Віткоффом і Кушнером 2 грудня російські представники не погодилися з частиною пунктів американського плану щодо завершення війни Росії проти України.
Після цієї зустрічі українська делегація у США з представниками адміністрації Трампа продовжила переговори, які тривали кілька днів.
За даними медіа, високопосадовці США, як очікується, також проведуть зустріч в суботу, 13 грудня, в Парижі з високопосадовцями України, Франції, Німеччини та Великої Британії, щоб обговорити мирний план президента Дональда Трампа.
При цьому в Білому домі 11 грудня заявили, що президент США Дональд Трамп «надзвичайно розчарований» українською й російською сторонами і не хоче більше розмов.
Щодо ймовірної зустрічі у Парижі, речниця Білого дому Керолайн Левітт сказала, що «якщо є реальний шанс підписати мирну угоду, якщо ми відчуємо, що ці зустрічі гідні когось зі США цими вихідними, тоді надішлемо представника».
За її словами, лише за останні кілька тижнів адміністрація Трампа витратила понад 30 годин на зустрічі з росіянами, українцями і європейцями.
Від листопада США ведуть переговори з представниками України й Росії щодо розробленого Вашингтоном мирного плану. Початкова версія документа з 28 пунктів (про неї писали ЗМІ, але офіційно проєкт не публікувався) передбачала передачу всього Донбасу Росії, виведення українських військ із утримуваних ними територій Донецької області і заморожування боїв у Херсонській і Запорізькій областях по лінії зіткнення. Після зустрічей план редагувався.
Президент України Володимир Зеленський повідомляв, що є три документи щодо завершення війни РФ проти України: рамковий документ з 20 пунктів, документ щодо гарантій безпеки, а також документ щодо відновлення – проєкт, який «безумовно має працювати після того, як закінчиться війна або буде припинення вогню».
Американський Інститут вивчення війни раніше неодноразово заявляв, що Кремль не налаштований на чесні переговори щодо миру і не має наміру йти на поступки, прагнучи капітуляції України.
Орбан: Угорщина протестує проти «незаконного» кроку ЄС щодо безстрокового замороження активів РФ
Угорщина протестує проти планів Європейського Союзу щодо заморожування російських активів на невизначений термін кваліфікованою більшістю голосів, заявив прем’єр-міністр Віктор Орбан.
У дописі в соцмережах вранці 12 грудня він назвав такий крок «незаконним».
«Брюссель сьогодні перетне Рубікон. Опівдні відбудеться письмове голосування, яке завдасть непоправної шкоди ЄС. Предметом голосування є заморожені російські активи, щодо яких держави-члени ЄС досі голосували кожні шість місяців й ухвалювали одноголосне рішення. Сьогоднішньою процедурою Брюссель одним розчерком пера скасовує вимогу одностайності, що є явно незаконним», – заявив Орбан.
«Угорщина протестує проти цього рішення і зробить усе можливе для відновлення законного порядку», – додав він.
Напередодні представники країн-членів ЄС на рівні послів проголосували за те, щоб уможливити безстрокове замороження російських активів.
Відповідні процедурні зміни були схвалені кваліфікованою більшістю голосів. Це дозволяє відійти від одностайності, необхідної при подовженні антиросійських санкцій, до якого вдаються двічі на рік.
Таким чином, загроза потенційного вето з боку Угорщини чи іншої держави, що дозволило би розморозити активи, які мають стати основою репараційної позики Україні, усувається.
Щоб утримувати активи в замороженому стані, буде достатньо кваліфікованої більшості голосів держав-членів, згідно зі статтею 122 Договору про функціонування Європейського Союзу. Саме її Єврокомісія запропонувала використовувати як правову основу для заходів щодо подолання економічних наслідків війни в Україні. Посли держав-членів погодилися.
Останніми тижнями в Європі обговорюється ідея «репараційного кредиту» Києву на 140 мільярдів євро під заставу російських активів. Проти цього категорично виступає Бельгія, в юрисдикції якої перебуває основна частина коштів, побоюючись можливих юридичних претензій із боку Росії.
Голова брюссельського клірингового дому Euroclear Валері Урбен заявила, що в нинішньому вигляді план Європейської комісії щодо примусового вилучення заморожених російських активів для допомоги Україні є нереалістичним, а депозитарій готовий оскаржувати його в суді, щоб захиститися від можливого банкрутства у разі заходів Москви у відповідь.
Заморожені російські активи доведеться використати для України «в певний момент», заявив 11 грудня віцепрем’єр Бельгії Вінсент Ван Петегем, додавши, що проте Бельгія «не піде на жодні необдумані компроміси», перш ніж погодиться на будь-яку угоду з цього питання, повідомляла агенція Reuters.
Європейський Центробанк також не готовий страхувати такий «репараційний кредит».
Росія категорично відкидає будь-які спроби конфіскації своїх коштів та називає можливе використання цих активів на користь України крадіжкою.
«Убивають своїх солдатів швидше, ніж українські дрони». Як в армії Росії «обнуляють» через гроші
«Його били цілих два дні. Через гроші. «Замполіт» із позивним «Депутат». 2-й мотострілецький батальйон, штурмова рота, 1-й взвод, частина 46102. Били лопатою і палицями, як собаку. На другий день він помер», – написала дружина контрактника в коментарі до одного з дописів про здирництво та вбивства («обнулення») у російській армії. Ця історія – одне з численних свідчень беззаконня в російській армії, яке відбувається протягом уже майже чотирьох років вторгнення в Україну: від розстрілів за небажання йти у «м’ясні штурми» до знущань і страт за відмову віддавати гроші командирам, розповідає проєкт Радіо Свобода Сибір.Реалії.
У РФ після атаки дронів заявляють про пожежу на НПЗ в Ярославлі
У Росії телеграм-канали і місцеві жителі заявляють про атаку дронів і пожежу внаслідок цього на нафтопереробному заводі «Славнефть-ЯНОС» («Ярославнафтаоргсинтез») у Ярославлі.
Зокрема, про атаку на НПЗ пишуть російський телеграм-канал Astra, а також українські моніторингові телеграм-канали Supernova+ й Exilenova+. Влада Росії це не підтверджує.
Міноборони Росії прозвітувало про нібито знищення 90 українських безпілотників над дев’ятьма регіонами й акваторією Чорного моря в ніч проти 12 грудня. За даними відомства, над Ярославською областю було збито вісім дронів.
Тим часом, у російській Твері «внаслідок відбиття атаки» безпілотників на житловий багатоквартирний будинок постраждали семеро людей, у тому числі дитина, повідомив в.о. голови регіону Віталій Корольов.
Українські військові атаку не коментували.
«Ярославнафтаоргсинтез» – п’ятий за потужністю нафтопереробний завод у Росії.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ).
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Повітряні сили: вночі знешкоджені 64 дрони РФ, було влучання 12 БпЛА
Російські військові в ніч проти 12 грудня атакували Україну 80 ударними безпілотниками, близько 50 із яких – «Шахеди», повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 64 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дрони інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За словами військових, зафіксовано влучання 12 ударних БпЛА на восьми локаціях, а також падіння уламків на трьох локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
За останніми даними ООН, в Україні у 2025 році кількість загиблих цивільних осіб від далекобійної зброї зросла на 26%, а кількість поранених – на 75%.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Через наближення фронту колись тилове селище спорожніло: репортаж з Межової на Дніпропетровщині
Російські військові продовжують наступ. Лінія фронту рухається все ближче до Дніпропетровської області. Селище Межова, яке ще рік тому було глибоким тилом на межі Донецької та Дніпропетровської областей, перетворилося на небезпечну зону. Кореспонденти телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії, побували у Межовій та поспілкувалися з місцевими. Більше – у відеорепортажі.
На Покровському напрямку минулої доби було близько пів сотні російських атак – Генштаб
На фронті минулої доби зафіксували 174 бойових зіткнення, 49 з яких – на Покровському напрямку, повідомив у ранковому зведенні 12 грудня Генштаб ЗСУ.
За повідомленням, на Покровському напрямку українські сили зупинили наступальні дії військ РФ у районах населених пунктів Шахове, Родинське, Мирноград, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке і в бік Новопавлівки.
«На Олександрівському напрямку Сили оборони відбили 26 атак на позиції наших військ поблизу населених пунктів Зелений Гай, Соснівка, Січневе, Вербове, Привілля, Вишневе, Красногірське, Рибне та Привільне. На Костянтинівському напрямку ворожі підрозділи здійснили 18 атак в районах населених пунктів Щербинівка, Плещіївка, Олександро-Шультине, Іванопілля, Костянтинівка, Яблунівка, Русин Яр та у бік Софіївки», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Генштабу, бойові дії тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Гуляйпільському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
9 грудня головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирський заявив, що оборона Покровська продовжується, українські війська контролюють на півночі міста майже 13 кв. кілометрів, а Мирноград – не в оточенні.
Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.
У Павлограді через атаку РФ загинув 71-річний чоловік, чотири людини постраждали – ОВА
На Дніпропетровщині внаслідок нічного російського удару одна людина загинула, четверо – постраждали, повідомив очільник обласної військової адміністрації Владислав Гайваненко.
«Вночі росіяни атакували Павлоград БпЛА. Загинув 71-річний місцевий… Ще четверо людей постраждали. Це – чоловік і жінки. 54-річна місцева з опіками у важкому стані», – написав він у телеграмі вранці 12 грудня.
За словами Гайваненка, через атаку спалахнули пожежі в п’яти приватних будинках, один з яких зруйнований.
«Через удар безпілотником пожежа сталася також у Васильківській громаді Синельниківщини. Горіла прибудова до гаража. Вчора ввечері противник продовжував гатити по Нікопольщині. Гучно було у райцентрі та Покровській громаді. Там понівечені приватний дім та авто», – повідомили в ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
За останніми даними ООН, в Україні у 2025 році кількість загиблих цивільних осіб від далекобійної зброї зросла на 26%, а кількість поранених – на 75%.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Фіцо заявив, що не підтримає жодного рішення ЄС про фінансування військових витрат України
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що на майбутньому засіданні Європейської ради цього місяця не підтримає жодного рішення, яке б фінансувало військові витрати України.
Про це Фіцо сказав, виступаючи в словацькому парламенті 11 грудня і цитуючи свого листа до президента Європейської ради Антоніу Кошти щодо пропозицій Єврокомісії про забезпечення фінансових потреб України на 2026-27 роки, зокрема використання заморожених російських активів.
«Я не можу і не буду під жодним тиском підтримувати будь-яке рішення щодо фінансування військових потреб України, в яких мала б брати участь Словацька Республіка. Водночас я поважаю суверенне право кожної держави-члена Європейського Союзу ухвалити інше рішення на добровільній основі», – йдеться в листі, який зачитав Фіцо.
Словацький прем’єр заявив, що «політика миру», яку він відстоює, заважає йому «голосувати за продовження військового конфлікту».
«Військового вирішення цього конфлікту немає, стратегія Європейського Союзу щодо цього конфлікту є неправильною й неефективною, а продовження війни – це не що інше, як безглузде вбивство без зміцнення позиції України в потенційних мирних переговорах. Саме тому я неодноразово висловлював свою рішучу підтримку всім мирним ініціативам, зокрема зусиллям президента Дональда Трампа останніми тижнями, спрямованим на припинення непотрібного кровопролиття», – сказав Фіцо.
Саміт лідерів ЄС запланований на 18-19 грудня. Як повідомив раніше Антоніу Кошта, йтиметься, серед іншого, про вирішення фінансових потреб України на 2026-2027 роки, зокрема для її військових й оборонних зусиль.
Останніми тижнями в Європі обговорюється ідея «репараційного кредиту» Києву на 140 мільярдів доларів під заставу російських активів. Проти цього категорично виступає Бельгія, в юрисдикції якої перебуває основна частина коштів, побоюючись можливих юридичних претензій із боку Росії.
Заморожені російські активи доведеться використати для України «в певний момент», заявив 11 грудня віцепрем’єр Бельгії Вінсент Ван Петегем, додавши, що проте Бельгія «не піде на жодні необдумані компроміси», перш ніж погодиться на будь-яку угоду з цього питання, повідомляє агенція Reuters.
Європейський Центробанк також не готовий страхувати такий «репараційний кредит».
Росія категорично відкидає будь-які спроби конфіскації своїх коштів і називає можливе використання цих активів на користь України крадіжкою.
Раніше цього місяця видання Politico із посиланням на двох дипломатів повідомило, що Угорщина заблокувала пропозицію Єврокомісії щодо фінансової підтримки України, яку називали «планом Б» у разі, якщо не вдасться домовитися про іншу пропозицію – використання російських заморожених активів для надання Україні так званого репараційного кредиту.
За повідомленням, Будапешт виступив проти емісії загальноєвропейських облігацій на суму 90 мільярдів євро на допомогу Україні.
Відмова Угорщини означає, що наразі ЄС не має іншого плану надання Україні фінансової допомоги наступного року, крім пропозиції щодо використання російських активів.
ISW: Лавров фактично відхилив сім пунктів запропонованого США мирного плану
Американський Інститут вивчення війни (ISW) проаналізував заяви російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова від 11 грудня і зауважив, що він фактично відхилив сім пунктів запропонованого США початкового 28-пунктного мирного плану щодо врегулювання війни РФ проти України.
За словами аналітиків, йдеться про такі пункти:
- заморожування поточної лінії зіткнення в Запорізькій і Херсонській областях;
- перезапуск Запорізької атомної електростанції під контролем Міжнародного агентства з атомної енергії, а не Росії;
- вимога до НАТО лише припинити подальше розширення, а не наполягати на поверненні НАТО до кордонів, що були до 1997 року;
- дозвіл на розміщення європейських винищувачів у Польщі;
- надання надійних гарантій безпеки Україні;
- підтвердження суверенітету України;
- прийняття норм ЄС щодо захисту релігійних меншин як необхідної основи для українських законів з цього питання.
Зокрема, в ISW зазначили, що Лавров запропонував Сполученим Штатам і НАТО російські ультиматуми грудня 2021 року як основу гарантій безпеки для Росії, а ці ультиматуми містять умови, рівносильні руйнуванню чинного альянсу НАТО, наприклад, припинення розгортання сил або систем озброєння у державах-членах, які приєдналися до НАТО після 1997 року.
«Заяви Лаврова від 11 грудня свідчать про те, що Кремль не бажає прийняти початковий 28-пунктовий мирний план, але Росія натомість вимагатиме подальших змін, якщо Україна погодиться на нього… Високопоставлені кремлівські чиновники, включаючи Путіна, аналогічно відхилили ключові пункти плану в останні тижні. Зокрема, Кремль дав зрозуміти, що його не влаштує проведення виборів в Україні через 100 днів після підписання угоди, як це передбачено 25-м пунктом початкового мирного плану», – йдеться в повідомленні.
В Інституті вивчення війни наголосили, що позиція Кремля щодо мирних переговорів й обміну територіями не змінилася у 2025 році, тоді як російський лідер Володимир Путін заявив у березні 2025 року, що Росія не має наміру «нікому поступатися» чи «віддавати» незаконно анексовані території.
«Депутати Державної думи Росії, яких Кремль використовує для формування російської громадської думки, також чітко дали зрозуміти, що РФ залишається незацікавленою в підписанні будь-яких мирних угод, включно з початковим мирним планом із 28 пунктів», – йдеться в повідомленні.
В ISW також заявили, що Путін й інші російські чиновники продовжують перебільшували російські «перемоги на полі бою, щоб створити хибне враження, що лінія фронту руйнується, і підштовхнути Захід й Україну до капітуляції перед вимогами Росії».
При цьому аналітики вкотре зазначили, що лінія фронту в Україні не загрожує неминучим крахом, попри серйозність ситуації на деяких напрямках, і що російські війська досягають лише тактичних успіхів на більшій частині фронту.
Напередодні міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що всі «непорозуміння» зі Сполученими Штатами Америки щодо України були вирішені після зустрічі на початку цього місяця між президентом РФ Володимиром Путіним і посланцем США Стівом Віткоффом.
«Зараз, тут, на наших переговорах з американцями щодо українського питання, я особисто вважаю, що непорозуміння й недомовленості вирішені», – сказав очільник МЗС Росії.
Він також висловив думку, що Трамп «щиро прагне» врегулювати війну РФ проти України політико-дипломатичними методами. При цьому Лавров заявив, що самого прагнення мало, треба «практичні кроки для усунення першопричин конфлікту», які полягають у «неприйнятності для Росії втягування України в НАТО».
Лавров додав, що Росія хоче узгодження пакету документів для підтримки довгострокового і сталого миру «з гарантіями безпеки для всіх залучених сторін».
«Ми передали нашим американським колегам додаткові пропозиції щодо гарантій колективної безпеки, – сказав Лавров. – Ми розуміємо, що, обговорюючи гарантії безпеки, ми не можемо обмежуватися лише Україною».
Минулого тижня в Москві відбулася зустріч американських представників Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера з російським лідером Володимиром Путіним щодо параметрів можливої мирної угоди в російсько-українській війні. Згодом Путін підтвердив, що під час зустрічі з Віткоффом і Кушнером 2 грудня російські представники не погодилися з частиною пунктів американського плану щодо завершення війни Росії проти України.
Після цієї зустрічі українська делегація у США з представниками адміністрації Трампа продовжила переговори, які тривали кілька днів.
За даними медіа, високопосадовці США, як очікується, також проведуть зустріч в суботу, 13 грудня, в Парижі з високопосадовцями України, Франції, Німеччини та Великої Британії, щоб обговорити мирний план президента Дональда Трампа.
При цьому в Білому домі 11 грудня заявили, що президент США Дональд Трамп «надзвичайно розчарований» українською й російською сторонами і не хоче більше розмов.
Щодо ймовірної зустрічі у Парижі, речниця Білого дому Керолайн Левітт сказала, що «якщо є реальний шанс підписати мирну угоду, якщо ми відчуємо, що ці зустрічі гідні когось зі США цими вихідними, тоді надішлемо представника».
За її словами, лише за останні кілька тижнів адміністрація Трампа витратила понад 30 годин на зустрічі з росіянами, українцями і європейцями.
Від листопада США ведуть переговори з представниками України й Росії щодо розробленого Вашингтоном мирного плану. Початкова версія документа з 28 пунктів (про неї писали ЗМІ, але офіційно проєкт не публікувався) передбачала передачу всього Донбасу Росії, виведення українських військ із утримуваних ними територій Донецької області і заморожування боїв у Херсонській і Запорізькій областях по лінії зіткнення. Після зустрічей план редакгувався.
Президент України Володимир Зеленський повідомляв, що є три документи щодо завершення війни РФ проти України: рамковий документ з 20 пунктів, документ щодо гарантій безпеки, а також документ щодо відновлення – проєкт, який «безумовно має працювати після того, як закінчиться війна або буде припинення вогню».
Американський Інститут вивчення війни раніше неодноразово заявляв, що Кремль не налаштований на чесні переговори щодо миру і не має наміру йти на поступки, прагнучи капітуляції України.
Втрати Росії у війні перевищили мільйон 186 тисяч – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 186 480 своїх військових, зокрема 1 400 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 12 грудня наводить український Генштаб.
У командуванні ЗСУ також розповіли про втрати Росії у військовій техніці:
- танки – 11 406 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 23 705 (+6)
- артилерійські системи – 35 008 (+16)
- РСЗВ – 1 566 (+2)
- засоби ППО – 1 256 (+3)
- літаки – 432 (+1)
- гелікоптери – 347
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 89 401 (+253)
- крилаті ракети – 4 060 (+2)
- кораблі / катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 69 614 (+107)
- спеціальна техніка – 4 024 (+2).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Розвідка Великої Британії 2 грудня проаналізувала дані Генерального штабу Збройних сил України про російські втрати на війні. Відомство при Міністерстві оборони Британї вказало на те, що Росія, ймовірно, втратила 382 тисяч солдат вбитими й пораненими від початку 2025 року, а загальні втрати за час повномасштабного вторгнення сягнули 1,168 мільйона.
«Середні денні втрати Росії протягом листопада 2025-го сягнули 1 033, за даними Генерального штабу України – більше, ніж 1 008 у жовтні 2024-го, третє зростання за місяць поспіль», – йдеться в зведенні.
Російські журналісти спільно з волонтерами за відкритими даними станом на 4 грудня встановили особи щонайменше 153 тисяч російських військових, які загинули на війні проти України. При цьому дослідники наголошують, що реальна кількість втрат, ймовірно, є вищою.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський на початку 2025 року в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
У частині Одеси зникли світло й вода після атаки РФ – влада
Російські військові вночі завдали удару по Одесі, внаслідок чого в частині місті немає електрики і води, повідомив очільник міської військової адміністрації Сергій Лисак.
«Одеса зазнала чергової ворожої атаки. Постраждала інфраструктура. У частині міста зникло світло й водопостачання. Інформація про постраждалих на цю хвилину відсутня… На місці працюють усі відповідні служби з ліквідації наслідків», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
За останніми даними ООН, в Україні у 2025 році кількість загиблих цивільних осіб від далекобійної зброї зросла на 26%, а кількість поранених – на 75%.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У заяві України та ЄС за підсумками зустрічі у Львові згадується про потребу посилення незалежності НАБУ і САП
У заяві України та ЄС згадується, що Київ протягом наступного року, серед іншого, має посилити незалежності НАБУ і САП. Про це йдеться у спільній заяві єврокомісарки з розширення Марти Кос та віцепрем’єр-міністра України Тараса Качки за підсумками неформального засідання міністрів у справах Європи у Львові.
Єврокомісія залишається рішуче налаштованою підтримувати Україну у досягненні справедливого та міцного миру. У заяві також нагадують, що «розширення ЄС – це геостратегічна інвестиція в сильну, стабільну та об’єднану Європу, що ґрунтується на спільних цінностях, і що Україна може стати надбанням для розширеного та більш стійкого ЄС».
«Ми вітаємо завершення процесу двостороннього скринінгу всіх переговорних розділів у безпрецедентно короткі терміни та оцінку Комісії, що всі 6 Кластерів (тематичних блоків) готові до відкриття. Ми з нетерпінням чекаємо на відкриття Кластерів, починаючи з Кластера «Основи процесу вступу до ЄС» без затримки, а потім інших Кластерів. Рада ЄС проводить роботу з метою підготовки наступних кроків», – йдеться у заяві.
Україна, своєю чергою, підтверджує свою відданість виконанню рекомендацій звіту про розширення за 2025 рік, зокрема в кластері основ, а також дорожніх карт щодо верховенства права, реформи держуправління та функціонування демократичних інституцій разом із планом дій щодо національних меншин.
У заяві, серед іншого, зазначається, що реалізація антикорупційної політики та політики верховенства права має здійснюватися в рамках процесу вступу до ЄС, зокрема шляхом імплементації дорожньої карти щодо верховенства права.
Україна вживає заходів для подальшої пріоритезації впровадження найбільш актуальних та ефективних кроків протягом наступного року, зокрема таких: посилення незалежності НАБУ і САП шляхом «чіткого розмежування слідчих повноважень між органами досудового розслідування та встановлення чітких правил щодо запобігання та врегулювання конфліктів юрисдикції у кримінальному провадженні», розширення юрисдикції НАБУ та САП на всі посади з високим рівнем ризику, забезпечити НАБУ ефективний доступ до «неупереджених, своєчасних та якісних судових експертиз», реформування Державного бюро розслідувань (ДБР), призначення без затримок суддів Конституційного Суду та членів Вищої ради правосуддя, які пройшли міжнародну перевірку.
У Львові 10 і 11 грудня відбулось неформальне засідання Ради Євросоюзу з загальних питань. У ньому взяли участь 30 високопосадовців з 27 країни Європи, які обговорили про подальші кроки щодо вступу України до Євросоюзу.
У процесі вступу до ЄС країни-кандидати проходять переговори за 35 розділами законодавства ЄС, об’єднаними у 6 тематичних кластерів. Вони охоплюють ключові сфери – від верховенства права та державного управління до внутрішнього ринку, енергетики, сільського господарства та зовнішніх відносин.
Для відкриття та закриття кожного з них потрібна одностайна згода всіх країн-членів ЄС. Угорщина не погоджується відкривати кластери для України. Її прем’єр Віктор Орбан наполягає, що вступ України до ЄС принесе війну в Європу і загалом невигідний Євросоюзу.
Відкриття кожного кластера означає початок переговорів щодо групи реформ, необхідних для наближення законодавства до стандартів ЄС.
Генштаб ЗСУ: на фронті відбулося 165 боїв, майже третина – на Покровському напрямку
На фронті від початку доби відбулося 165 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
Майже третина боїв відбулася на Покровському напрямку – тут війська РФ здійснили 48 спроб потіснити українські підрозділи. Найбільша активність спостерігається у районах населених пунктів Шахове, Родинське, Мирноград, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке та у бік Новопавлівки.
За даними штабу, також інтенсивні бої тривають Олександрівському напрямку, де противник 24 рази атакував поблизу населених пунктів Зелений Гай, Соснівка, Вербове, Привілля, Вишневе, Красногірське, Рибне та Привільне.
На Костянтинівському напрямку сили РФ 18 разів штурмували позиції українських захисників, а на Оріхівському – 16 разів.
Противник також продовжує свої атаки на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Гуляйпільському та Придніпровському напрямках.
На Краматорському напрямку на даний час боєзіткнень не зафіксовано.
9 грудня головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирський заявив, що оборона Покровська продовжується, українські війська контролюють на півночі міста майже 13 кв. кілометрів, а Мирноград – не в оточенні.
Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.
Білий дім: Трамп «надзвичайно розчарований» українською та російською сторонами
Президент США Дональд Трамп «надзвичайно розчарований» українською та російською сторонами і не хоче більше розмов, заявила речниця Білого дому Керолайн Левітт.
«Президент надзвичайно розчарований обома сторонами цієї війни. Йому набридли зустрічі просто заради зустрічей. Він не хоче більше розмов. Він хоче дій. Він хоче, щоб ця війна закінчилася», – сказала вона під час брифінгу.
Щодо ймовірної зустрічі у Парижі, Левітт сказала, що «якщо є реальний шанс підписати мирну угоду, якщо ми відчуємо, що ці зустрічі гідні когось зі США цими вихідними, тоді надішлемо представника».
За її словами, лише за останні кілька тижнів адміністрація Трампа витратила понад 30 годин на зустрічі з росіянами, українцями та європейцями.
За даними медіа, високопосадовці США, як очікується, проведуть зустріч в суботу, 13 грудня, в Парижі з високопосадовцями України, Франції, Німеччини та Великої Британії, щоб обговорити мирний план президента Дональда Трампа.
Зустріч у Парижі відбудеться після телефонної розмови в середу між Трампом та президентом Франції Еммануелем Макроном, канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем та прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером.
Мерц заявив у четвер, що він та його колеги-лідери сказали Трампу, що тільки Україна може вирішувати, що робити зі своєю власною територією. За його словами, розмова була конструктивною, і що обидві сторони висловили повагу. Трамп, навпаки, сказав, що учасники «обговорювали Україну досить різкими словами».
Читайте також: Лавров заявив, що РФ більше не має непорозумінь зі США щодо України
Минулого тижня в Москві відбулася зустріч американських представників Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера з російським лідером Володимиром Путіним щодо параметрів можливої мирної угоди в російсько-українській війні. Згодом Путін підтвердив, що під час зустрічі з Віткоффом і Кушнером 2 грудня російські представники не погодилися з частиною пунктів американського плану щодо завершення війни Росії проти України.
Після цієї зустрічі українська делегація у США з представниками адміністрації Трампа продовжила переговори, які тривали кілька днів.
Зеленський: план США передбачає вихід військ РФ з Сумщини, Харківщини та Дніпропетровщини
У плані США щодо закінчення війни, окрім непогоджених позицій щодо Донеччини, пропонувався вихід військ РФ з Сумської, Дніпропетровської та Харківської областей, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Окрім непогоджених поки позицій щодо Донеччини, в документі пропонувався вихід «рускіх» з деяких шматочків наших областей, де вони зараз перебувають. Це те, що розглядається. Тобто вони виходять з відповідних шматочків Харківської, Сумської області, Дніпровщини, де вони є», – сказав він під час спілкування з журналістами.
Щодо Херсонщини та Запоріжжя пропозиція, що сили РФ не відходять, і «стоїмо, де стоїмо», додав Зеленський.
Президент України раніше заявляв, що учасники переговорів, які обговорюють мирну ініціативу за посередництва США, зберігають розбіжності щодо територій.
«Є бачення США, Росії та України, і у нас немає єдиної думки щодо Донбасу», – сказав Зеленський.
Читайте також: Axios: представники США, України та Європи проведуть зустріч 13 грудня, щоб обговорити мирний план Трампа
Минулого тижня в Москві відбулася зустріч американських представників Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера з російським лідером Володимиром Путіним щодо параметрів можливої мирної угоди в російсько-українській війні. Згодом Путін підтвердив, що під час зустрічі з Віткоффом і Кушнером 2 грудня російські представники не погодилися з частиною пунктів американського плану щодо завершення війни Росії проти України.
Після цієї зустрічі українська делегація у США з представниками адміністрації Трампа продовжила переговори, які тривали кілька днів.
Читайте також: Лавров заявив, що РФ більше не має непорозумінь зі США щодо України
В оприлюдненому 9 грудня інтерв’ю виданню Politico Трамп, коментуючи мирні переговори, заявив, що Росія зараз «без сумніву» перебуває в сильнішій переговорній позиції, ніж Україна. Трамп зазначив, що радить українському президенту Володимиру Зеленському погодитися з американською мирною ініціативою, яка передбачає значні поступки з боку України.
Українські та європейські чиновники залишаються дуже скептично налаштованими щодо того, що Росія щиро прагне миру, хоча Трамп заявив, що вірить у серйозність настроїв Путіна.
Американський Інститут вивчення війни раніше неодноразово заявляв, що Кремль не налаштований на чесні переговори щодо миру і не має наміру йти на поступки, прагнучи капітуляції України.
Рада ЄС схвалила транш 2,3 млрд євро для України у рамках Ukraine Facility
Рада ЄС схвалила шостий транш у розмірі близько 2,3 млрд євро для України у рамках програми Ukraine Facility, повідомляє пресслужба євроінституції.
Зазначається, що ця сума відображає успішне виконання Україною восьми кроків, необхідних для отримання шостого траншу, а також виконання незавершеного кроку з четвертого траншу.
«Україна виконала 8 із 10 індикаторів, передбачених Планом України, і реалізувала низку системних реформ в управлінні державними фінансами, зеленому переході та охороні довкілля, а також оптимізації бізнес-середовища, фінансових ринків та судової системи», – заявила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
Навесні 2024 року Рада ЄС ухвалила план для Ukraine Facility, що визначає наміри уряду України щодо відновлення, реконструкції та модернізації країни, а також реформи, які він планує здійснити в рамках процесу вступу до ЄС протягом наступних чотирьох років.
Програма передбачає стабільне фінансування у вигляді грантів та позик на суму до 50 мільярдів євро на період з 2024 по 2027 рік.
Схооф: на зустрічі Коаліції охочих обговорювали довгострокову підтримку України та мирні переговори
На зустрічі Коаліції охочих обговорювали довгострокову підтримку України та мирні переговори, повідомив прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схооф.
«Європа повинна прискорити, посилити та закріпити нашу спільну підтримку України на довгострокову перспективу. Щойно ми знову обговорили в Коаліції охочих останній стан справ у мирних переговорах. Президент Фінляндії Александр Стубб перебуває в Нідерландах з державним візитом і приєднався до мене під час відеоконференції», – написав він у соцмережі Х.
Схооф наголосив, що для досягнення тривалого миру важливо, щоб жодних рішень щодо України не приймалося без участі українців.
«Також надзвичайно важливо, щоб НАТО та Європа були тісно залучені до процесу прийняття рішень з питань, що стосуються нас, таких як гарантії безпеки, санкції та заморожені кошти. Крім того, необхідно продовжувати тісну співпрацю зі Сполученими Штатами», – сказав прем’єр Нідерландів.
Президент України Володимир Зеленський також повідомив про проведення засідання Коаліції охочих.
«Ми працюємо над тим, щоб гарантії безпеки включали серйозні компоненти європейського стримування й були надійними, і важливо, що США з нами і підтримують. Ніхто не зацікавлений у третьому вторгненні Росії. І зараз оборонна підтримка України особливо важлива, бо Росія атак не припиняє, і захисту життя має бути більше, щоб дипломатія спрацювала», – написав у телеграмі він.
Завершення війни: «корейський сценарій» та інші деталі мирного плану США. На що піде Україна?
США пропонують Україні «Корейський сценарій» для завершення війни, пише із посиланням на джерела серед українських, американських та європейських чиновників The Washington Post (WP).
Під «Корейським сценарієм» мають на увазі завершення війни між Північною та Південною Кореєю, яка тривала три роки (1950-1953 р.р.). Тоді СРСР, як зараз Росія, підтримував Північну Корею, а США – Південну. Бойові дії завершилися перемир'ям наприкінці липня 1953 року, лінія фронту заморозили і створили демілітаризовану зону. Офіційно жодної мирної угоди так і не підписали, тож формально Північна і Південна Кореї досі перебувають у стані війни.
Окрім цього, WP наводить ще декілька ймовірних пунктів запропонованого мирного плану, які зараз активно обговорюються між Європою, Україною і США:
- гарантії безпеки
Сполучені Штати нададуть Україні гарантії безпеки, подібні до статті 5 НАТО, на випадок, якщо Росія порушить домовленості і знову почне війну. Україна хоче, щоб таку угоду ратифікував Конгрес США. європейські країни підпишуть окремі гарантії безпеки. З країнами Європи будуть підписані окремі безпекові угоди.
- демілітаризована зона
Зону без військових підрозділів обох армій і техніки планують створити вздовж усієї лінії припинення вогню: від Донеччини на сході до Запоріжжя та Херсона на півдні. Ця лінія буде ретельно контролюватися, подібно до демілітаризованої зони, що розділяє Північну та Південну Корею.
- ЗАЕС
США візьмуть на себе управління окупованою нині російською армією Запорізькою атомною електростанцією.
- відбудова
США самі інвестуватимуть в Україну і сприятимуть іншим інвестиціям та економічному розвитку країни. Одним із джерел коштів будуть заморожені тепер безстроково в Європі понад 200 мільярдів доларів російських активів.
The Wall Street Journal теж пише, що США передали Європі кілька планів відновлення України.
Каменями спотикання у цих переговорах про досягнення миру в російсько-українській війні є вимога до України віддати Донбас Росії і скоротити чисельність Збройних сил.
На що погодиться Україна?
Що каже Зеленський?
Питання можливих компромісів щодо територіальних питань у мирному плані має вирішувати народ України. Про це президент Володимир Зеленський заявив 11 грудня під час спілкування з групою журналістів.
«У форматі виборів чи у форматі референдуму, але має бути позиція народу України», – зазначив Зеленський (цитата за «Укрінформом»).
За його словами, «на всю дипломатичну конструкцію» впливає те, «що українські військові можуть стримувати, як вони можуть стояти, де можуть знищувати окупанта».
Також президент Зеленський повідомив, що Україна провела «конструктивну і глибоку розмову» з американською командою щодо одного з трьох документів, який стосується гарантій безпеки.
За його словами, від США у розмові взяли участь держсекретар Марко Рубіо, міністр оборони Піт Геґсет, спецпосланець президента США Дональда Трампа Стів Віткофф, зять Трампа та учасник переговорів в Москві Джаред Кушнер, генерали Кін і Гринкевич та Джош Груенбаум. Також до розмови долучився генсек НАТО Марк Рютте.
Далі читайте тут