Посол: Німеччина передасть Україні 33 мобільні теплоелектростанції – дві з них прибудуть уже сьогодні

Німеччина передасть Україні 33 мобільні теплоелектростанції – дві з них прибудуть уже сьогодні, а решта надійде згодом. Про це в інтерв’ю Суспільному розповів посол Німеччини в Україні Гайко Томс.

«Те, що відбувається тут щоночі, – це воєнні злочини. Це робиться винятково для терору цивільного населення. Вам зараз потрібна підтримка, і ви її отримаєте. Я вважаю, що ми вже є найбільшим партнером і в енергетичному секторі. Ми надаємо не лише генератори чи системи накопичення енергії, а подекуди й транспорт для ремонтних робіт в енергетиці. Тепер ми також передаємо 33 мобільні електростанції – комбіновані теплоелектростанції», – сказав посол.

За його словами, одна така мобільна електростанція може забезпечити теплом і електроенергією десятки тисяч людей.

«Отже, ці 33 установки здатні забезпечити електроенергією мільйони людей в Україні. Виклик полягає в їх підключенні – так само, як і з генераторами, – але ми працюватимемо разом, щоб зробити це якомога швидше», – наголосив Томс.

ОГП: працівника лісництва підозрюють у наведенні російських військових на позиції ЗСУ на Ізюмщині

Прокурори повідомили про підозру помічнику лісничого Ізюмського лісового господарства, який навесні 2022 року, за даними слідства, добровільно співпрацював із військовими РФ та навів їх на позиції Збройних сил України. Про це повідомив Офіс генпрокурора 28 січня.

Правоохоронці стверджують, що чоловік увійшов у довіру до українських військовослужбовців, організував їх проживання та показував маршрути пересування.

«У квітні 2022 року підозрюваний провів представника окупаційних військ РФ до позицій ЗСУ на території лісництва, де було залишено пристрій для прихованого стеження. Згодом передав ворогу маршрут і час пересування автомобіля з українськими військовими», – повідомляє пресслужба відомства.

КМДА: у Києві без тепла залишаються 737 будинків, більшість з них – на Троєщині

У Києві 737 житлових будинків залишаються без тепла, більшість з них – на Троєщині, повідомив міський голова Віталій Кличко.

«737 житлових будинків столиці без тепла. Переважна більшість із них – на Троєщині. Частина – в кількох інших районах», – написав він у телеграмі.

За його словами, над усуненням проблем з теплопостачанням у Києві працюють понад 1 000 комунальників.

Столичним фахівцям допомагають бригади зі Львова, Полтави, Чернігова, Вінниці, Житомира, Миколаєва, Одеси, Рівного, Кропивницького, Київської області та деяких інших міст, додав Кличко.

27 січня президент Володимир Зеленський за підсумками наради з урядовцями повідомив, що у Києві без опалення після російських ударів досі залишаються 926 багатоповерхівок – у кількох районах на лівому березі столиці України.

Після останніх масованих атак РФ в енергосистемі України діє режим надзвичайної ситуації, найскладніша ситуація – в Києві й на Київщині.

За даними міської влади, 24 січня внаслідок чергової російської атаки на критичну інфраструктуру у Києві без теплопостачання залишилися 6000 будинків. Більшості із цих будинків двічі відновлювали або намагалися відновити опалення після попередніх масованих обстрілів 9 і 20 січня.

Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.

Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.

«Укренерго»: російські удари спричинили нові знеструмлення в трьох областях

Російська армія продовжила атакувати об’єкти енергетичної інфраструктури вночі та вранці 28 січня, повідомив оператор «Укренерго».

«Як наслідок – є нові знеструмлення у Дніпропетровській (споживачі м. Кам’янське), Донецькій, та Запорізькій областях. Енергетики роблять усе можливе, щоб якнайшвидше повернути пошкоджене ворогом обладнання в роботу», – йдеться в зведенні.

Оператор фіксує зниження енергоспоживання – на ранок середи його рівень був на 2,3% нижче, ніж напередодні. Це пояснюється значною кількістю знеструмлених споживачів через російські обстріли та через складні погодні умови в частині регіонів.

МВА: армія РФ обстріляла лікарню в Херсоні, постраждали двоє медиків

Російська армія атакувала лікарню в Дніпровському районі Херсона вранці 28 січня, повідомив голова міської військової адміністрації Ярослав Шанько.

За даними МВА, постраждали двоє медичних працівників 45 і 55 років.

«У 45-річного чоловіка діагностовано мінно-вибухову травму, відкриту черепно-мозкову травму, уламкові поранення. Його госпіталізовано. Другий постраждалий дістав мінно-вибухову травму», – уточнив Шанько.

Читайте також: «Удари по рятувальниках є воєнним злочином». Факти та хронологія

За даними голови області Олександра Прокудіна, внаслідок російських обстрілів напередодні постраждали багатоповерхівка, 10 приватних будинків, адміністративна будівля, газопровід і транспорт. Протягом доби один житель Херсонщини загинув, троє зазнали поранень.

За даними Міністерства охорони здоров’я на січень 2026 року, російські атаки пошкодили 2 551 об’єкта у 817 медичних закладах. Зокрема, 327 об’єктів у 125 закладах повністю зруйновані.

Повітряні сили: Росія запустила 143 дрони вночі, більшість із них збили

Російська армія атакувала Україну протягом ночі із застосуванням 146 безпілотників та балістичної ракети, повідомляє командування Повітряних сил вранці 28 січня.

Зокрема, ракету «Іскандер-М» запустили з Ростовської області, безпілотники Shahed, «Гербера», «Італмас» та інших типів – із Курська, Орла, Приморсько-Ахтарська, а також Чауди та Гвардійського в окупованому Криму.

«За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 103 ворожі БпЛА типу Shahed, Гербера і дрони інших типів на півночі, півдні, центрі та сході країни», – повідомляють військові.

Командування також зафіксувало влучання балістичної ракети та 36 ударних БПЛА на 22 локаціях.

Читайте також: На Дніпропетровщині через російські атаки загинув чоловік, є поранені

Зокрема, про роботу ППО у столиці повідомляла влада Києва. За даними мера столиці Віталія Кличка, падіння уламків на дах двоповерхової нежитлової будівлі спричинило пожежу, її ліквідували.

Влада Київщини повідомляла про двох загиблих внаслідок російської атаки протягом ночі.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

«Удари по рятувальниках є воєнним злочином». Факти та хронологія

Рятувальники гинуть, рятуючи інших.

Сьогодні, 28 січня, у Києві прощаються із рятувальником Олександром Зібровим, який постраждав від повторного російського удару в Дарницькому районі Києва 9 січня. 18 днів він боровся за життя, утім, від отриманих поранень 26 січня помер, повідомив голова Державної служби з надзвичайних ситуацій Андрій Даник.

Українські рятувальники систематично повідомляють про подібні атаки від початку повномасштабного вторгнення, особливо у прифронтових регіонах. Так, лише на Запоріжжі упродовж тижня війська РФ двічі завдавали ударів дронами по машинах рятувальників, кажуть у ДСНС.

Радіо Свобода зібрало інформацію українських рятувальників та влади про удари військ РФ по працівниках ДСНС України на півдні України, а також поцікавилося, як міжнародне право визначає статус рятувальників в умовах збройних конфліктів.

27 січня російський дрон прицільно атакував автомобіль офіцера-рятувальника громади у Пологівському районі на Запоріжжі, повідомили у ДСНС України і додали: їхній співробітник внаслідок атаки не постраждав.

21 січня, повідомили рятувальники, дрон військ РФ також атакував авто саперів ДСНС в Запорізькій області. У Запорізькій ОВА зауважили, що інцидент стався в селищі Комишуваха, наголосивши на тому, що авто рятувальників, яке зазнало атаки, мало відповідне маркування служби.

Це не перший випадок, коли війська РФ атакують працівників ДСНС на півдні України – таких вони, кажуть, зазнають від самого початку повномасштабного вторгнення.

Повністю читайте тут

На Дніпропетровщині через російські атаки загинув чоловік, є поранені

Російські війська атакували Дніпропетровську область протягом ночі на 28 січня, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

За його даними, є загиблий і поранені.

«Безпілотниками противник поцілив по Межівській та Васильківській громадах, що на Синельниківщині. На жаль, загинув 46-річний чоловік. Співчуття рідним та близьким», – заявив Ганжа.

Також у Синельниківському районі постраждали п’ятеро людей, 24-річний поранений у важкому стані.

Крім того, армія Росії завдала ракетного удару по Кривому Рогу – за даними місцевої влади, постраждали двоє людей, пошкоджені інфраструктура та автомобілі.

Командування повідомляє про понад 100 боєзіткнень на фронті, третина – на Покровському напрямку

Протягом попередньої доби на фронті відбулося 105 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 28 січня.

За зведенням, напередодні ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили три райони зосередження російського особового складу та чотири пункти управління.

На Північно-Слобожанському і Курському напрямках російська армія 77 разів обстрілювала позиції ЗСУ й населені пункти. На Південно-Слобожанському напрямку російські загарбники три рази штурмували позиції українських підрозділів.

Сили оборони відбили три російських атаки на Куп’янському напрямку. Також армія РФ чотири рази намагалася просунутися вперед на Лиманському напрямку, ще тричі атакувала на Слов’янському. Генштаб зафіксував одну сутичку на Краматорському напрямку, в напрямку Бондарного.

Федоров: Росія вночі вдарила по Запоріжжю, четверо поранених

Російські війська атакували Запоріжжя вночі на 28 січня, влучивши в подвір’я багатоповерхівки, заявив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.

За останніми даними, внаслідок атаки постраждали четверо людей:

«Таким чином медики надали необхідну допомогу 38-річному чоловікові та жінкам 88, 65 та 55 років».

Раніше було відомо про двох постраждалих. Федоров також повідомив, що удар пошкодив 12 житлових будинків, у деяких частково відсутнє електропостачання. Пошкоджень зазнали понад 100 квартир і 20 автомобілів.

«Комунальники вже розпочали ліквідацію наслідків – закривають вікна листами ОСБ, розчищають територію. Фахівці районних адміністрацій обстежують територію, щоб зафіксувати усі наслідки злочину», – заявив голова області.

Читайте також: До п’яти зросло число загиблих унаслідок удару РФ по пасажирському поїзду на Харківщині – прокуратура

Протягом попередньої доби, за даними обласної влади, на Запоріжжі внаслідок російських атак одна жінка загинула, двоє – зазнали поранень.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

ISW: вимоги Росії не обмежаться Донбасом, попри заяви Кремля

Заяви російських посадовців вказують на те, що її вимоги виходять за межі контролю над східними регіонами України, зазначають аналітики американського Інституту дослідження війни в звіті від 27 січня.

За спостереженнями установи, ці заяви суперечать твердженням Кремля для західної аудиторії, що Донбас нібито є головним питанням у поточних мирних переговорах. ISW згадує, зокрема, головного російського переговорника, генерального директора Російського фонду прямих інвестицій Кирила Дмитрієва, який у відповідь на матеріал FT назвав вихід українських військ із Донбасу «шляхом миру» для України.

«Водночас територіальні вимоги Росії виходять за межі Донбасу, про що свідчать неодноразові згадки (голови Генштабу РФ Валерія – ред.) Герасимова про буферні зони в Харківській, Сумській та Дніпропетровській областях під час його доповіді 27 січня», – йдеться в тексті.

Посадовці РФ, нагадують дослідники, заявляли, що буферні зони в цих областях потрібні для захисту окупованих Росією територій на Луганщині та Донеччині. Натомість остання публічна версія 20-пунктного мирного плану Сполучених Штатів, України та Європи передбачає виведення російських військ із півночі України та Дніпропетровської області.

Генштаб ЗСУ: армія Росії втратила 690 військових за добу

Втрати армії Росії на війні проти України сягнули близько 1 236 570 військових, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 28 січня.

Командування оцінює втрати російських військ за попередню добу в 690 людей особового складу.

Також штаб наводить оновлені дані про втрати російської техніки:

• 11 609 танків
• 23 958 бойових броньованих машин (+4 за добу)
• 36 713 артилерійських систем (+22)
• 1 629 реактивних систем залпового вогню (+1)
• 1 286 засобів протиповітряної оборони
• 434 літаки
• 347 гелікоптерів
• 117 724 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+1 012)
• 4 205 крилатих ракет
• 28 кораблів і катерів
• 2 підводних човни
• 76 102 автомобілі і автоцистерни (+77)
• 4 053 одиниці спеціальної техніки (+2)

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

Тим часом, журналісти російського видання «Медіазона», російської служби ВВС і команда волонтерів на 23 січня цього року встановили за відкритими джерелами імена понад 165,6 тисячі російських військових, які загинули у війні від лютого 2022 року.

Журналіст Радіо Свобода врятував 4-річну дитину з пожежі на Київщині після влучання російського дрона

Журналіст, фронтовий кореспондент Радіо Свобода Мар’ян Кушнір врятував 4-річну дівчинку, винісши її на руках із помешкання багатоквартирного будинку Білогородки, що під Києвом, куди у ніч на 28 січня влучив російський дрон.

«Дівчинка, коли я її виніс, вона почала дуже плакати, а потім сильно труситися, вона обійняла мене. І тоді мені стало дуже боляче. За 10 років війни я ніколи не мав таких відчуттів, як зараз, тримаючи на руках чотирирічну дитину, яка плаче, усвідомлюю, що її мама мертва», – сказав журналіст.

Повністю дивіться тут

«Фізично ламали людей». Історія вірменина, який пройшов російський полон, а тепер допомагає переселенцям та цивільним бранцям

«Вірменія перебувала в блокаді, не було газу, хліб і їжа були за талонами, був голод. Дуже важко було, але ми це витримали. Якщо така невелика країна змогла вистояти, то й наша велика країна теж витримає», – розповідає Азат Азатян.

Чоловік тричі змушений був покидати рідний дім через війну – спочатку у Вірменії, а потім двічі в Україні. Після початку повномасштабного вторгнення він евакуйовував людей з окупації і доставляв гуманітарну допомогу – за це потрапив у полон, де пробув 43 дні.

Нині Азат живе у Запоріжжі. Разом із дружиною він створив громадську організацію «Гарне місце», яка відкрила центр для реабілітації цивільних полонених і понад 20 просторів у різних регіонах країни для підтримки ВПО, військових та людей, які через війну втратили роботу. Серед проєктів – і школа для дітей-переселенців, що працює офлайн під час повітряних тривог і розташована за два десятки кілометрів від фронту. Своєю історію Азат поділився з проєктом Радіо Свобода «Ти як?».

«Україна – друга домівка»

Азат Азатян народився в Єревані. У 1988 році там стався землетрус, а також почалася війна з Азербайджаном у Нагірному Карабаху. Через складні умови життя його родина переїхала в Україну.

«Було дуже важко: світла не було, іноді його давали по 20 хвилин, іноді – по дві години на добу. Вірменія перебувала в блокаді, не було газу, хліб і їжа були за талонами, був голод. Були генератори, але вони були не такі поширені, як зараз в Україні. Дуже важко було, але ми це витримали. Якщо така невелика країна, як Вірменія, змогла вистояти, то й наша велика країна теж витримає».

Не був згоден з режимом, що прийшов

Новим домом для родини став Торез на Донеччині – там у батька Азата був бізнес. Вони прожили в місті понад 20 років, але 2014 року його окупували російські гібридні сили.

«Я виїхав із Донецької області, бо не був згоден з тим режимом, що прийшов. А я не міг нічого змінити. Відтоді займаюся капеланським служінням: часто їздив на фронт, допомагав і цивільним, і військовим».

Далі читайте тут

Нічна атака РФ: голова Київщини повідомив про двох загиблих

Росія атакувала Київську область вночі проти 28 січня, повідомив голова обласної військової адміністрації Микола Калашник.

«У Білогородській громаді внаслідок атаки загинули двоє наших земляків – чоловік і жінка. Висловлюю щирі співчуття рідним і близьким загиблих. Це непоправна втрата для родин і всього регіону», – заявив він.

Калашник додав, що ще четверо людей звернулися по медичну допомогу: у молодої жінки та двох дітей гостра реакція на стрес, чоловік отруївся продуктами горіння. Усім постраждалим надали необхідну допомогу на місці.

За даними голови області, пожежу в житловому будинку локалізували.

Зеленський готовий обговорити з Путіним питання територій і ЗАЕС – Сибіга

Президент України Володимир Зеленський готовий обговорити особисто з лідером РФ Володимиром Путіним питання контролю над територіями та функціонування Запорізької АЕС, повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в інтерв’ю виданню «Європейська правда», поширеному 27 січня.

«Саме для їхнього вирішення президент готовий зустрітися з Путіним і це обговорювати. Утім, перешкодою в мирному процесі і надалі лишається Росія», – сказав Сибіга, відповідаючи на запитання про те, якими є умови домовленостей зі США про гарантії безпеки.

«Якщо говорити суто про цю 20-пунктову рамку, то це наразі документ двосторонній, який підписуватимуть США і Україна. Ну і з Росією – мають підписати США... Утім, європейська сторона – з нами, вона присутня в мирному процесі і в домовленостях про безпекові гарантії. До речі, важливо, що вперше йдеться саме про термін «безпекові гарантії», а не «запевнення» чи щось подібне», – розповів очільник українського зовнішньополітичного відомства.

Раніше цього тижня видання FT написало, нібито адміністрація США дала зрозуміти Києву, що надання гарантій безпеки може бути пов’язане зі згодою України на мирну угоду, яка передбачає відмову від Донбасу на користь Росії. Видання також цитує анонімного українського високопосадовця, який заявив, що США «зупиняються щоразу, коли можуть бути підписані гарантії безпеки».

У Білому домі заперечили повідомлення FT. «Це абсолютно не так. Єдина роль США у мирному процесі полягає у зближенні обох сторін для укладання угоди. Прикро, що Financial Times дозволяє зловмисним суб’єктам брехати анонімно», – заявила заступниця прессекретаря Білого дому Анна Келлі.

Одне з джерел, знайомих із позицією США, наполягає, що Вашингтон «не намагається нав’язати Україні будь-які територіальні поступки».

26 січня речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що територіальне питання в рамках так званої «формули Анкориджа» має важливе значення для Росії. Кремль змісту формули не розкриває.

За даними Reuters, вона передбачає контроль Росії над усім Донбасом і заморожування решти лінії фронту. Російські чиновники регулярно апелюють до «домовленостей», які, за твердженням Кремля, були досягнуті Росією і США на американсько-російському саміті в Анкориджі на Алясці у серпні 2025 року, попри те, що за підсумками тієї зустрічі президентів Дональда Трампа і Володимира Путіна ні про які домовленості не повідомляли.

23–24 січня в Абу-Дабі пройшли тристоронні переговори США, України та Росії за посередництва Вашингтона. Джерела Axios стверджують, що обговорювалися всі ключові питання, включаючи Донбас.

25 січня президент України Володимир Зеленський, перебуваючи з візитом у Вільнюсі, заявив, що позиція Києва щодо територій не змінилася, а до компромісів мають бути готові всі сторони. Він також зазначив, що двосторонні гарантії безпеки зі США готові «на 100%», і Київ очікує на їх підписання.

Наступний раунд переговорів запланований в Абу-Дабі цього тижня, за повідомленнями ЗМІ, – на 1 лютого.

Масована атака РФ на Одесу та Харків: житлові будинки, дитсадки, школи

У ніч проти 27 січня Росія здійснила масовану атаку дронами на декілька міст України, враховуючи Одесу та Харків, пошкодивши житлові будинки, дитячі садки та школи.

Прокуратура: через російський удар по пасажирському поїзду на Харківщині загинули троє людей

На Харківщині через удар російських БпЛА по пасажирському поїзду загинули троє людей, ще двоє – постраждали, повідомляє у телеграмі обласна прокуратура.

За даними слідства, 27 січня поблизу села Язикове Ізюмського району російські війська атакували пасажирський потяг сполученням «Чоп – Харків – Барвінкове», було два влучання біля поїзду, ще одне – у вагон. Виникла пожежа.

У прокуратурі зазначають, що в поїзді перебували понад 155 пасажирів.

За попередніми даними, для удару російська армія застосувала три ударні безпілотники типу «Герань-2».

Раніше було відомо про двох постраждалих через удар по пасажирському поїзду. Як повідомляв віцепремʼєр-міністр із відновлення України – міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба, на борту перебував 291 пасажир.

Сили РФ регулярно завдають ударів по інфраструктурі «Укрзалізниці», також були влучання в поїзди, зокрема пасажирські.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

ОГП: апеляційний суд залишив Дубінського під вартою, можливість застави для нього скасували

Київський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу прокурорів Офісу Генерального прокурора та скасував рішення суду першої інстанції в частині призначення застави народному депутату, якого підозрюють у держзраді.

Як повідомляє у телеграмі пресслужба Офісу генпрокурора, апеляційний суд погодився з доводами сторони обвинувачення про наявність ризиків, зокрема можливості впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню та ухилення від правосуддя.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо народного депутата, підозрюваного у державній зраді, залишено без альтернативи внесення застави, наголошують у Офісі генпрокурора.

В ОГП не уточнюють прізвища підозрюваного, але, за даними медіа, йдеться про Дубінського.

15 січня Шевченківський суд Києва встановив заставу в розмірі 33 мільйони гривень як можливий запобіжний захід депутату Дубінському, який перебуває під вартою з листопада 2023 року.

Олександру Дубінському оголосили про підозру у кількох справах. У листопаді 2023 року в Службі безпеки України повідомили, що народний депутат Олександр Дубінський отримав підозру – у державній зраді й причетності до злочинної організації. За даними слідства, він мав позивний «Буратіно» і «входив до складу злочинної організації, яку сформувало Головне управління Генштабу ЗС Росії (відоме як ГРУ)». У СБУ повідомили, що основне завдання цієї організації – «розхитування суспільно-політичної ситуації в Україні та дискредитація держави на міжнародній арені».

Згодом суд взяв його під варту.

Дубінський отримав підозру у справі щодо виїзду за кордон на основі неправдивих відомостей. Українські правоохоронці також підозрюють його в організації схеми для незаконного виїзду чоловіків за кордон. Депутат заявляв, що ДБР вручило йому підозру «за критику Єрмака та Зеленського».

Чи зупинить війну можлива відмова від Донбасу?

Президент України Володимир Зеленський каже, що угода про гарантії безпеки готова.

Водночас видання Financial Times з посиланням на обізнані з переговорами джерела пише: Зеленському дали зрозуміти, що гарантії безпеки можливі в обмін на територіальні поступки. Йдеться про відмову від Донбасу на користь Росії. За словами джерел FT, у разі виведення українських військ із підконтрольних Києву районів Вашингтон попередньо готовий збільшити постачання озброєнь для ЗСУ в мирний час. При цьому, зазначає видання, залишається незрозумілим, чи США візьмуть на себе якісь формальні зобов’язання.

Високопоставлений український чиновник заявив, що США «зупиняються щоразу, коли можуть бути підписані гарантії безпеки».

У Білому домі заперечили повідомлення FT. «Це абсолютно не так. Єдина роль США у мирному процесі полягає у зближенні обох сторін для укладання угоди. Прикро, що Financial Times дозволяє зловмисним суб’єктам брехати анонімно», – заявила заступниця прессекретаря Білого дому Анна Келлі.

Одне з джерел, знайомих із позицією США, наполягає, що Вашингтон «не намагається нав’язати Україні будь-які територіальні поступки».

А посланець російського керманича Володимира Путіна Кирило Дмитрієв написав, що Донбас є ключем до миру.

• Що це означає?
• Відмова від Донбасу зупинить війну?
• Зеленського змусять віддати Донбас?
• Які перспективи переговорів в OAE?
• Україна готова до поступок?
• А Росія?

Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода: