Свириденко: кожна ОВА має розробити план енергетичної автономності
Уряд доручив усім обласним військовим адміністраціями (ОВА) розробити план забезпечення повної енергетичної автономності регіону. Області мають подати свої пропозиції найближчим часом, заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко під час спілкування із журналістами у п’ятницю, 13 лютого.
«Кожна ОВА отримала завдання розробити план забезпечення повної енергетичної автономності, це має бути системна робота разом з підготовкою до наступного опалювального сезону», – наголосила очільниця уряду.
Прем’єрка також зазначила, що уряд постійно допомагає регіонам у подоланні наслідків російських обстрілів. За її словами, ця зима є однією з найскладніших за чотири роки повномасштабного вторгнення РФ.
В умовах таких безпрецедентних обстрілів Україні потрібні набагато більші запаси обладнання і ППО, додала Свириденко. Над вирішенням цієї проблеми працює Міністерство оборони України, зокрема на Мюнхенській конференції з безпеки, яка триває нині.
Крім того, наслідки обстрілів уже відчутні для економіки. За словами прем’єрки, у січні надходження від митниці та податкової зменшилися на 12 млрд гривень. Це пов’язано зі зниженням ділової активності та змінами в роботі підприємств через обмеження енергопостачання.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
«Війна використовує час проти людей»: Зеленський виступає на конференції у Мюнхені (відео)
Президент України Володимир Зеленський виступає на Мюнхенській безпековій конференції у суботу, 14 лютого.
«Війна сама володіє часом, і вона використовує цей час проти людей. Я дякую кожному американському серцю, без вас, американців, європейців втриматися нам було б дуже важко», – наголосив Зеленський.
За словами лідера України, президент США Дональд Трамп прагне «швидкого укладення масштабної мирної угоди» щодо війни в Україні, однак ключовим залишається поетапний підхід до домовленостей.
Зеленський наголосив, Трамп зацікавлений у швидкому укладенні комплексної мирної угоди, оскільки надає перевагу «масштабним рішенням».
«Він хоче укласти угоду відразу, тому що любить великі пакети», – зазначив Зеленський, порівнявши цей підхід із попередніми великими законодавчими ініціативами американського лідера.
Водночас Зеленський підкреслив, що для України важливою є послідовність укладення домовленостей, адже спочатку мають бути визначені гарантії безпеки та інші ключові умови.
Президент також зазначив, що Україна могла б провести вибори у разі досягнення тимчасового перемир’я з Росією на два-три місяці. За його словами, проведення виборів можливе лише після припинення активних бойових дій і отримання гарантій безпеки для країни.
Президент України Володимир Зеленський у суботу, 14 лютого, прибув на конференцію з безпеки у Мюнхені, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Також сьогодні в планах Зеленського – зустріч із Держсекретарем США Марко Рубіо, американськими сенаторами, президентом Азербайджану та іншими.
Мюнхенська конференція з безпеки (MSC) цього року проходить 13-15 лютого. У ній беруть участь низка європейських лідерів, а також президент України Володимир Зеленський з українською делегацією.
У щорічному Мюнхенському звіті з безпеки зазначається, що Україна, ймовірно, є першою жертвою нового світового порядку, де панує сила.
«Замість того, щоб розглядати війну переважно як питання суверенітету та міжнародного права, вона ризикує бути переосмисленою як суперечка, що підлягає переговорам між впливовими лідерами, в якій територія, гарантії безпеки та навіть природні ресурси стають розмінними козирами. Мир більше не сприймається переважно як врегулювання, засноване на правах, закріплене в законі та інституціях, а як примусове врегулювання конфлікту через «угоди зверху вниз» між впливовими суб'єктами», – йдеться у доповіді.
У ній також вказується на ризик того, що «результатом буде «мир переможця», досягнутий за допомогою «інструментів, відновлених зі смітника історії».
23–24 січня, а також 4 і 5 лютого в Абу-Дабі (ОАЕ) пройшли переговори України і Росії за посередництва США про шляхи завершення війни. Значного прориву в питанні припинення війни сторони не досягли. У результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф дискусії 4 і 5 лютого назвав «конструктивними й зосередженими на тому, як створити умови для міцного миру». Він повідомив, що на переговорах в Абу-Дабі (ОАЕ) обговорювалося питання припинення вогню.
Держсекретар США Марко Рубіо за підсумками переговорів 4 лютого заявив про скорочення списку відкритих питань між Україною і Росією щодо досягнення мирної угоди, але, за його словами, залишаються «найскладніші» питання. Перед цим, 28 січня, Рубіо казав, що невирішеним залишається територіальне питання.
Сили оборони уразили російський десантний катер, РЛС і склад боєприпасів – Генштаб
Сили оборони України вразили в окупованому Криму російський транспортно-десантний катер, йдеться у повідомленні Генерального штабу ЗСУ.
«Так, підтверджено, що 12 лютого 2026 року у районі н.п. Новоозерне на тимчасово окупованих територіях українського Криму успішно уражено транспортно-десантний катер БК-16 противника», – йдеться у повідомленні.
Крім того, військові кажуть, що 12 лютого, у районі н.п. Гвардійське (окупований Крим), уражено радіолокаційну станцію РСП-10.
«Серед іншого, у районі н.п. Приморськ (окупована частина Запорізької області), тієї ж доби (12 лютого – ред.), уражено вузол зв’язку російських окупантів. 13 лютого у районі Новоекономічного (окупована частина Донецької області) уражено склад боєприпасів ворога», – зазначили у Генштабі.
Втрати противника та масштаби завданих збитків уточнюються, кажуть у штабі.
Російська сторона ці повідомлення наразі не коментувала.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що Сили оборони України продовжують завдавати вогневого ураження по військових об’єктах противника на тимчасово окупованих територіях України та на території РФ задля зниження наступальних спроможностей російського агресора.
Зеленський прибув на Мюнхенську конференцію: запланована зустріч із Рубіо
Президент України Володимир Зеленський у суботу, 14 лютого, прибув на конференцію з безпеки у Мюнхені, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Його виступ очікується за півтори години. Також сьогодні в планах Зеленського – зустріч із Держсекретарем США Марко Рубіо, американськими сенаторами, президентом Азербайджану та іншими.
Мюнхенська конференція з безпеки (MSC) цього року проходить 13-15 лютого. У ній беруть участь низка європейських лідерів, а також президент України Володимир Зеленський з українською делегацією.
У щорічному Мюнхенському звіті з безпеки зазначається, що Україна, ймовірно, є першою жертвою нового світового порядку, де панує сила.
«Замість того, щоб розглядати війну переважно як питання суверенітету та міжнародного права, вона ризикує бути переосмисленою як суперечка, що підлягає переговорам між впливовими лідерами, в якій територія, гарантії безпеки та навіть природні ресурси стають розмінними козирами. Мир більше не сприймається переважно як врегулювання, засноване на правах, закріплене в законі та інституціях, а як примусове врегулювання конфлікту через «угоди зверху вниз» між впливовими суб'єктами», – йдеться у доповіді.
У ній також вказується на ризик того, що «результатом буде «мир переможця», досягнутий за допомогою «інструментів, відновлених зі смітника історії».
Херсон. Чотири роки великої війни. Як живе місто? Прогнози
Масові протести в момент приходу російських військ, окупація, вбивства, викрадення людей і катування, звільнення, щоденні російські обстріли, підтоплення після руйнування Каховської ГЕС, «дронові сафарі» російських військ – це те, через що пройшов і в чому досі живе Херсон від початку повномасштабної війни Росії проти України.
Як тримаються люди? Що дозволяє їм у таких умовах підтримувати ритм звичайного життя? На що сподіваюся? Читайте і дивіться тут
Росія втратила за добу ще 1070 військових, катер і 28 артсистем – Генштаб
Російські війська втратили загалом близько 1 252 020 людей особового складу протягом війни в Україні – такі оцінки Генерального штабу Збройних сил України на ранок 14 лютого.
За зведенням Генштабу, протягом попередньої доби армія РФ втратила приблизно 1070 військових.
Також, додає штаб, напередодні російські війська втратили:
- танків – 11 668 (+1 одиниця за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 24 031 (+3)
- артилерійських систем – 37 282 (+28)
- РСЗВ – 1 645 (+3)
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 134 306 (+914)
- кораблів – 29 (+1)
- автомобільної техніки та автоцистерн – 78 388 (+120)
- спеціальної техніки – 4 071 (+1)
Напередодні головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що у січні загальні втрати РФ вбитими і тяжко пораненими склали понад 31,7 тисячі осіб, що, за його словами, перевищило обсяги поповнення особовим складом російської армії.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Тим часом, журналісти російського видання «Медіазона», російської служби ВВС і команда волонтерів на 23 січня цього року встановили за відкритими джерелами імена понад 165,6 тисячі російських військових, які загинули у війні від лютого 2022 року.
Як зазначають журналісти, список не є повним, оскільки інформація про загибель не всіх військовослужбовців стає публічно доступною.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб. Він зазначив, що в листопаді середньодобові втрати Росії сягали приблизно 1100 осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів.
«В Україні офіційно на полі бою кількість загиблих солдатів, чи то кадрових, чи тих, хто був мобілізований, становить 55 тисяч», – сказав Зеленський. Він додав, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
«Це ще не кінець». Аналітик DeepState про те, як Росія майже захопила Покровськ та куди піде далі
Російська армія знову просунулася у міській межі Покровська – про це 12 лютого повідомив моніторинговий проєкт DeepState. Судячи із карти, агресор окупував уже близько 95% цього населеного пункту. У «сірій зоні» лишаються кілька кварталів на північному заході міста в бік села Гришине, а також невелика ділянка на півночі в бік міста Родинське. Ці два населені пункти вважаються ключовими для оборони Покровсько-Мирноградської агломерації, і за них, як кажуть українські військові, зараз йдуть найбільш запеклі бої.
На Покровському напрямку Генштаб стабільно фіксує найбільшу кількість атак серед усіх ділянок фронту – приміром, за даними станом на ранок 12 лютого, там відбулося 22 боєзіткнення за попередню добу із 124 по всій Україні. У часи загострень кількість атак армії РФ там може сягати 90.
- Чому Сили оборони зрештою де-факто вже втратили Покровськ?
- У чому феномен величезних «сірих зон», які з’явилися на мапі DeepState останнім часом – зокрема і навколо Покровсько-Мирноградської агломерації?
- Та куди Росія зверне далі із плацдарму, який сформувала після захоплення цих двох міст?
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) запитали про це у співзасновника та аналітика DeepState Романа Погорілого. Читайте і дивіться про це за лінком
Росія атакувала Україну ракетою «Іскандер-М» і 112 дронами – Повітряні сили
У ніч проти 14 лютого сили РФ атакували Україну балістичною ракетою «Іскандер-М» із Курської області, а також 112 ударними дронами, йдеться у повідомленні Повітряних сил ЗСУ.
Відомо, що Росія запускала безпілотники з наступних напрямків: Курськ, Орел, Брянськ, Приморсько-Ахтарськ – РФ, окуповані Донецьк і Гвардійське, Крим.
«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 91 ворожий БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» та безпілотників інших типів. Зафіксовано влучання 18 ударних БпЛА на 11 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 2 локаціях», – йдеться у повідомленні військових.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакоюгеноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Сили РФ атакували дронами Одесу: загинула жінка, пошкоджений будинок – влада
У ніч проти 14 лютого російські військові атакували Одесу дронами, повідомив голова ОВА Олег Кіпер.
«В Одесі внаслідок влучання БпЛА пошкоджено дах одноповерхового житлового будинку. Пожежу оперативно ліквідували рятувальники. На жаль, унаслідок атаки загинула жінка. Співчуття рідним та близьким. Вибуховою хвилею також пошкоджено скління поруч розташованих надвірних споруд», – зазначив місцевий чиновник.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Зеленський очікує від партнерів України «масштабних пакетів підтримки» до 24 лютого
Після зустрічей у Мюнхені президент України Володимир Зеленський заявив, що Євросоюзу та країни-партнери готують «масштабні пакети підтримки», які мають бути узгоджені до річниці повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого.
«Я думаю, що ми можемо зараз попрацювати над найбільшим енергетичним пакетом. Окремо ми попрацюємо над ракетами для ППО. Окремо ми попрацюємо ще над деякими речами, щоб посилити наших військових», – сказав він журналістам у Мюнхені за підсумками зустрічі в Берлінському форматі.
За словами Зеленського, всі партнери погодилися, що протягом 10–11 днів буде сформовано «максимальні пакети підтримки для України».
Президент зустрівся із низкою європейських партнерів в Мюнхені.
«Головна увага – ситуації в енергетиці, нашому відновленню. Україна сформує та відправить партнерам список потреб для підтримки нашої енергетичної інфраструктури та військової сфери. Розраховуємо на підтримку. Увага й гарантіям безпеки для України та всієї Європи», – написав він у телеграмі після зустрічі.
Також Зеленський провів окремі переговори із прем’єром Норвегії Йонасом Гаром Стере, прем’єркою Данії Метте Фредеріксен, президентом Фінляндії Александром Стуббом, з якими, серед іншого, обговорював дипломатичну роботу задля досягнення надійного миру.
Мюнхенська конференція з безпеки (MSC) цього року проходить 13-15 лютого. У ній беруть участь низка європейських лідерів, а також президент України Володимир Зеленський з українською делегацією.
Макрон закликав розпочати європейські консультації щодо майбутніх відносин із Росією
Президент Франції Емманюель Макрон закликав розпочати широку серію європейських консультацій щодо майбутнього співіснування з Росією та нової архітектури безпеки на континенті. Про це він заявив, виступаючи на Мюнхенській безпековій конференції, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
За його словами, навіть у разі досягнення мирного врегулювання щодо України Європі доведеться мати справу з «не реформованою, агресивною Росією» на своїх кордонах.
Макрон наголосив, що жодне мирне врегулювання не може відбуватися без участі Європи.
«Ви можете вести переговори без європейців, якщо вам так більше подобається, але це не принесе миру за столом переговорів», – заявив він.
Президент Франції повідомив, що вирішив встановити прямий канал комунікації з Росією «у повній прозорості з Україною, європейськими партнерами та американськими союзниками». За його словами, Європа має власні інтереси, які необхідно захищати, особливо щодо майбутньої стратегічної стабільності на континенті.
«Ми повинні визначити правила співіснування, які обмежать ризик ескалації», – наголосив Макрон. – «Як європейці, ми повинні почати з визначення власних безпекових інтересів. І це має бути частиною мирної угоди. Чи повинні ми прийняти розгортання ракет великої дальності на відстані удару від наших кордонів? Чи повинні ми прийняти російське втручання в нашому сусідстві? Яким має бути контроль над озброєннями в епоху дронів?»
Він зауважив, що раніше багато питань безпеки вирішувалися на основі договорів, укладених без участі європейців або розірваних без координації з ними. На його думку, цього більше не можна допустити.
«Моя пропозиція сьогодні – розпочати серію консультацій щодо цього важливого питання», – заявив президент Франції, додавши, що вже обговорив ініціативу з британськими та німецькими колегами, але процес має бути ширшим і охопити всю Європу.
Водночас він наголосив, що тиск на Москву має посилюватися. ЄС готує 20-й пакет санкцій, зосереджений на енергетичному та фінансовому секторах. Окрему увагу він приділив російському «тіньовому флоту», зазначивши, що доходи РФ від нафти знизилися на 25%, а 75% суден, які потрапили під санкції, не повертаються до російських портів.
«Ми повинні розширити і зробити системним цей підхід щодо тіньового флоту, бо він ефективний і болісний для воєнної економіки Росії», – сказав він.
Ця заява пролунала на тлі тристоронніх переговорів України, США та Росії щодо завершення війни. Цього року вони вже відбулися кілька разів. Представники Європи у цих зустрічах участі не брали. Новий раунд переговорів запланований на 17-18 лютого в Женеві.
У грудні минулого року президент Франції Емманюель Макрон заявив, що європейцям доведеться знову розпочати прямі переговори з Путіним, якщо останні зусилля США щодо посередництва в укладенні мирної угоди з Україною проваляться.
За даними агенції Reuters, 4 лютого дипломатичний радник Макрона перебував у Москві, де провів переговори з Юрієм Ушаковим, помічником президента Росії Володимира Путіна. За даними агенції, метою зустрічі був діалог з ключових питань, передусім щодо України.
Київ отримав підтвердження від США про готовність ратифікувати гарантії безпеки у Конгресі – Сибіга
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Київ отримав підтвердження від США про готовність ратифікувати гарантії безпеки у Конгресі.
«Для нас це фундаментально. Ймовірно, ми вже майже маємо готовий проєкт двосторонніх гарантій безпеки – не запевнень, а саме гарантій – уперше в нашій історії. Це перший елемент: обов’язкові, юридично зобов’язуючі гарантії безпеки», – сказав він під час дискусії на Мюнхенській конференції з безпеки.
Щодо присутності військ на місці, то, за його словами, американська сторона прямо сказала, що цього не буде, але них є інші засоби підтримки або надання безпеки.
«Але присутність військ на місці з американським «бекстопом» – тобто гарантійною підтримкою США – це також фундаментальний елемент майбутньої архітектури безпеки. І особисто я не вірю в ефективну архітектуру безпеки в Європі без американського «бекстопу». Після переговорів в Абу-Дабі ми маємо більше ясності, що саме це означає», – зазначив міністр.
Сибіга зауважив, що членство України в ЄС є також елементом гарантій безпеки, за силою подібний до статті 5 Вашингтонського договору.
«І останній, найважливіший пункт – сильна українська армія. Пакет стримування, наша самодостатність, наші далекобійні спроможності, здатність виробляти системи ППО, здатні збивати балістичні ракети», – сказав міністр.
Очільник МЗС додав, що нереалістично уявити прогрес у мирному процесі без ясності й чіткого розуміння цих пакетів гарантій безпеки, оскільки вони є невід’ємним елементом мирного процесу.
Ця заява пролунала на тлі тристоронніх переговорів України, США та Росії щодо завершення війни. Цього року вони вже відбулися кілька разів. Новий раунд переговорів запланований на 17-18 лютого в Женеві.
25 січня президент України Володимир Зеленський заявив, що двосторонні гарантії безпеки зі США готові «на 100%», і Київ очікує на їх підписання.
Вашингтон не називав якихось можливих дат підписання. Днями постпред США при НАТО Метью Вітакер заяив, що угода з Україною про гарантії безпеки від США буде підписана, коли «це буде доречно».
«Коли йдеться про підписання угод чи домовленостей, завжди є певні часові рамки. Тому і президент Трамп, і президент Зеленський підпишуть документи тоді, коли це буде доречно й коли процес просування до мирної угоди цього вимагатиме», – сказав Вітакер, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Глава МЗС Португалії не виключив «формального» вступу України до ЄС до 2027 року
Приєднання держави до ЄС – рішення, засноване на заслугах, водночас потрібно враховувати геополітичний вимір, який може сприяти прискоренню переговорів і самому процесу вступу. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода в Мюнхені заявив очільник МЗС Португалії Паулу Ранжел.
«Чи реально це до 2027 року – це вже питання для дискусії, адже існують різні формати приєднання. Можливе повне членство, а можливий і формальний вступ із перехідними періодами для окремих сфер і напрямків», – заявив Ранжел, відповідаючи на запитання Радіо Свобода про визначення конкретної дати вступу України до ЄС як частину можливої мирної угоди.
Топдипломат зауважив, що це забезпечило би політичні й безпекові переваги євроінтеграції, а також дало би можливість економіці й аграрному сектору адаптуватися до стандартів ЄС, які є «дуже високими».
«Країні, яка зараз перебуває під атаками, очевидно, непросто відповідати їм уже за рік чи два. Але гадаю, можна знайти рішення, яке задовольнить усіх – де буде збережено принцип заслуг і водночас реалізовано політичну цінність інтеграції», – зазначив посадовець.
Щодо прямих контактів Європи з Москвою, дипломат вважає, що її представники «повинні бути за столом переговорів, коли йтиметься про речі, що їх безпосередньо стосуються».
«Настане момент, коли Європа – Європейський Союз разом з іншими країнами – повинна буде втрутитися, щоб як друзі України гарантувати їй безпеку, а також надати кошти й ресурси для відбудови», – зазначив Ранжел.
Водночас дипломат «не сказав би, що прямі контакти Франції чи інших країн з Москвою були б помилкою» на нинішньому етапі.
«Не думаю, що це зашкодить процесу переговорів», –резюмував очільник МЗС Португалії.
Ця заява пролунала тлі тристоронніх переговорів України, США та Росії щодо завершення війни. Ці перемовини цього року вже відбулися кілька разів. Новий раунд переговорів запланований на 17-18 лютого в Женеві.
Одне з положень 20-пунктної мирної угоди, яка зараз обговорюється між Україною та США і між США та Росією, передбачає членство України в ЄС. За деякими даними, це членство ніби передбачається на 2027 рік.
Однак у ЄС скептичні щодо цієї дати. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос наприкінці січня заявила, що не може гарантувати вступ України до Євросоюзу до 2027 року, попри значний прогрес у переговорному процесі. Також канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає вступ України до ЄС найближчим часом неможливим.
Трамп: Росія хоче укласти мирну угоду, а Зеленський «повинен діяти»
Президент США Дональд Трамп заявив, що Росія хоче укласти угоду, а президент України Володимир Зеленський «повинен діяти».
При цьому, за словами Трампа, Росія хоче укласти угоду на тлі війни в Україні.
«Росія хоче укласти угоду, і Зеленський повинен буде діяти. Інакше він втратить чудову можливість. Він повинен діяти», – сказав Трамп журналістам у Білому домі.
Ця заява пролунала тлі тристоронніх переговорів України, США та Росії щодо завершення війни. Ці перемовини цього року вже відбулися кілька разів.
Раніше в Офісі президента поінформували, що новий раунд переговорів між Україною, Росією та США відбудеться 17-18 лютого в Женеві. У Кремлі також повідомили про ці дати і місце, зазначивши, що російську делегацію очолить помічник президента Росії Володимир Мединський, який минулого року вже очолював представників РФ на переговорах. Тоді делегація фактично відмовилася від перемир’я, а також вимагала визнати російськими окуповані території України та обмежити чисельність ЗСУ.
23–24 січня, а також 4 і 5 лютого в Абу-Дабі (ОАЕ) пройшли переговори України і Росії за посередництва США про шляхи завершення війни. Значного прориву в питанні припинення війни сторони не досягли. У результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф дискусії 4 і 5 лютого назвав «конструктивними й зосередженими на тому, як створити умови для міцного миру». Він повідомив, що на переговорах в Абу-Дабі (ОАЕ) обговорювалося питання припинення вогню.
Держсекретар США Марко Рубіо за підсумками переговорів 4 лютого заявив про скорочення списку відкритих питань між Україною і Росією щодо досягнення мирної угоди, але, за його словами, залишаються «найскладніші» питання. Перед цим, 28 січня, Рубіо казав, що невирішеним залишається територіальне питання.
Сибіга про мирні переговори: «дуже сподіваємося, що не почуємо додаткових історичних лекцій»
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що у мирних переговорах є рух вперед, а також висловив сподівання, що під час наступного раунду не буде «додаткових історичних лекцій».
Він подякував американській стороні за залученість до мирного процесу, бо «без Трампа нереалістично завершити цю війну».
За його словами, потрібно продовжувати тиск на Росію, бо з її боку – жодних ознак готовності до серйозних переговорів, навпаки – українська сторона має реалістичні пропозиції.
«Отже, що ми маємо зараз? Американці перебувають у процесі. Це добре. Особисто Трамп… І завдяки його особистому лідерству ми маємо шанс пришвидшити наші мирні зусилля, і Україна готова зі своїми реалістичними пропозиціями», – сказав він під час дискусії на Мюнхенській конференції з безпеки.
Міністр наголосив, що не йдеться про мирні домовленості ціною територіальної цілісності та суверенітету України, але якщо говорити про 20-пунктовий план, то залишаються ще три пункти для рівня лідерів – і Київ має пропозиції.
«Тож у наступному раунді ми дуже сподіваємося, що не почуємо додаткових історичних лекцій. Йдеться не про процес. Зараз час для дій – для конкретних і рішучих кроків», – додав Сибіга.
Раніше в Офісі президента поінформували, що новий раунд переговорів між Україною, Росією та США відбудеться 17-18 лютого в Женеві. У Кремлі також повідомили про ці дати і місце, зазначивши, що російську делегацію очолить помічник президента Росії Володимир Мединський, який минулого року вже очолював представників РФ на переговорах. Тоді делегація фактично відмовилася від перемир’я, а також вимагала визнати російськими окуповані території України та обмежити чисельність ЗСУ.
23–24 січня, а також 4 і 5 лютого в Абу-Дабі (ОАЕ) пройшли переговори України і Росії за посередництва США про шляхи завершення війни. Значного прориву в питанні припинення війни сторони не досягли. У результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф дискусії 4 і 5 лютого назвав «конструктивними й зосередженими на тому, як створити умови для міцного миру». Він повідомив, що на переговорах в Абу-Дабі (ОАЕ) обговорювалося питання припинення вогню.
Держсекретар США Марко Рубіо за підсумками переговорів 4 лютого заявив про скорочення списку відкритих питань між Україною і Росією щодо досягнення мирної угоди, але, за його словами, залишаються «найскладніші» питання. Перед цим, 28 січня, Рубіо казав, що невирішеним залишається територіальне питання.
«Юрти незламності» та плов. Як вихідці з Центральної Азії допомагають пережити відключення світла та морози
Казахські «юрти незламності», узбецький плов і гуманітарна допомога від таджицької діаспори, щоб допомогти тим, хто залишився без світла і тепла через російські обстріли. Герої цього матеріалу приїхали в Україну задовго до повномасштабного вторгнення Росії. Для багатьох з них ця країна стала батьківщиною – тут виросли їхні діти і поховані батьки. Кореспонденти служби Радіо Свобода «Азаттик Азія» поговорили з вихідцями з Центральної Азії, які зараз перебувають в Україні.
«Я розчарована» – глава МЗС Швеції про нові санкції ЄС проти Росії
Міністерка закордонних справ Швеції Марія Малмер Стенергард заявила про розчарування темпами та масштабом нових санкцій ЄС проти Росії.
Виступаючи під час дискусії на Мюнхенській безпековій конференції, вона наголосила, що ЄЄ має діяти швидше й рішучіше, особливо в енергетичному секторі.
«Потрібно посилити тиск на Росію. Ми з Фінляндією запропонували в межах 20-го пакета санкцій повну заборону морських послуг для всіх російських енергетичних суден. Енергетика – головне джерело доходів воєнної економіки Росії. Але наразі пропозиція стосується лише нафти, і нам пропонують чекати на G7. У нас немає часу чекати», – сказала міністерка.
«Ми також маємо припинити імпорт російських добрив – це третя за обсягом категорія імпорту до ЄС. Є альтернативи. Я, відверто кажучи, розчарована», – додала Стенергард.
6 лютого Європейська комісія представила 20-й пакет санкцій проти Росії через її неспровоковану агресію проти України.
Його планують схвалити до четвертої річниці від дня початку цього вторгнення, 24 лютого. Пакет передбачатиме заборону імпорту з РФ металів, також ЄС прагне заборонити імпорт солі, аміаку, гальки, кремнію тощо.
«Спорт поза війною?» Знищені Росією українські стадіони та спортивні комплекси на супутникових знімках
Нині в Італії тривають XXV зимові Олімпійські ігри. Тисячі атлетів з десятків країн. Україну представляють 46 спортсменів в 11 видах спорту. Одного з яких, українського скелетоніста Владислава Гераскевича, дискваліфікували за кілька годин до початку змагань через відмову зняти «шолом пам’яті» із зображенням українських спортсменів, які загинули під час війни з РФ. В той же час українські спортивні комплекси, тренувальні бази, в тому числі і олімпійська інфраструктура – у руїнах та вирвах. За даними Міністерства молоді та спорту України, з лютого 2022 року Росія повністю або частково знищила понад 800 спортивних об’єктів по всій Україні.
Журналісти «Схем» (Радіо Свобода) зібрали низку прикладів – супутникових знімків Planet Labs, Maxar та Airbus українських стадіонів, спорткомплексів, футбольних полів, майже стертих з обличчя землі під час повномасштабного вторгнення РФ.
«Спорт поза війною?» Знищені Росією українські стадіони та спортивні комплекси на супутникових знімках
ОВА: через російські атаки на Дніпропетровщині загинула людина, є поранені
Через російські атаки на Дніпропетровщині загинула людина, ще троє поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його словами, сили РФ атакували артилерією, безпілотниками та КАБами Нікопольський, Синельниківський та Павлоградський район.
«У Нікопольському районі потерпали райцентр, Покровська, Мирівська, Червоногригорівська та Марганецька громади. На жаль, загинув 44-річний чоловік. Жінка 39 років дістала поранень. Пошкоджені багатоповерхівка, приватні будинки, гуртожиток, інфраструктура. Горіли автівки», – написав він у телеграмі.
Ганжа додав, що на Синельниківщині поранень зазнали дві жінки, пошкоджені майже два десятки приватних будинків, храм та авто, а в Павлоградськомі районі пошкоджена інфраструктура.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українські символи часів великої війни, які стали світовими
Чотири роки повномасштабної війни Росії проти України дали світові чимало символів, які стали синонімом української стійкості і гідності. Ось щойно «шолом пам’яті» скелетоніста Владислава Гераскевича, виготовлений в пам’ять про загиблих українських спортсменів-олімпійців, став символом болю України за полеглими на цій війні. І цей символ є тепер не лише відомим в Україні, а також і в світі.
Радіо Свобода зібрало відомості про п’ять таких символів української стійкості, але насправді їх більше.