Очільник «Укренерго»: через атаки РФ Україні буде потрібно понад 9 ГВт нової генерації в найближчі роки
Через наслідки російських обстрілів протягом наступних років в Україні буде стабільний попит на нові генеруючі потужності, заявив голова правління НЕК «Укренерго» Віталій Зайченко.
За його словами, орієнтовно 9 з половиною ГВт нової генерації енергосистемі України буде потрібно в найближчому майбутньому – йдеться про високоманеврену газову генерацію, теплові електростанції на біопаливі, установки зберігання енергії та «зелену» генерацію.
«Кожному регіону потрібен окремий «мікс», залежно від географічних умов та можливостей передачі електроенергії від атомних електростанцій. Десь є більше сонця і вітру, десь краще зробити ставку на газопоршневі й газотурбінні установки. Завдання держави зараз – створити умови для залучення інвестицій у створення цих електростанцій. Орієнтовна вартість такого будівництва – понад 8 мільярдів євро», – сказав Зайченко, якого цитує пресслужба «Укренерго».
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
У лютому минулого року у Міненерго заявляли, що за три роки Росія окупувала 18 ГВт генерації, включно з ГЕС, ТЕС та найбільшою в Європі атомною електростанцією – Запорізькою АЕС.
З лютого 2022 року Росія знищила понад половину виробництва електроенергії, генерація Україна впала з 55 до нижче 20 ГВт – такі дані оприлюднювала газета Financial Times у червні 2024 року.
ООН у своєму нещодавньому звіті зауважила, що цивільне населення по всій країні зіткнулося з тяжкими наслідками безперервних і систематичних атак на енергетичну інфраструктуру України.
В організації вказували, що станом на січень 2026 року Україна внаслідок окупації та пошкоджень від атак втратила понад половину потужностей з виробництва електроенергії, які мала до повномасштабного вторгнення, залишившись лише з 11 ГВт генерації, що значно менше за необхідні 18 ГВт у період пікового зимового споживання.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
На початку лютого російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
Переговори в Женеві закінчилися – помічниця Умєрова
Тристоронні переговори України, США і Росії в Женеві (Швейцарія) 18 лютого завершилися, повідомила керівниця Служби секретаря Ради нацбезпеки й оборони України Діана Давітян.
Подробиць зустрічі і чи мала вона якісь результата, вона не уточнила, зазначивши, що переговори тривали орієнтовно дві години, і зустрічі закінчили обидві підгрупи: військова і політична.
Переговори, які тривали в Женеві два дні: 17 і 18 лютого – третій раунд тристоронніх зустрічей, що відбулися протягом останнього місяця – були зосереджені на двох найскладніших перешкодах на шляху до припинення війни Росії проти України: територіальних претензіях і гарантіях безпеки.
Зустрічі відбулися за тиждень до четвертої річниці повномасштабного вторгнення РФ, в результаті якого загинули або були поранені майже два мільйони людей з обох боків.
«Консультації відбуваються в групах за напрямами в межах політичного й військового блоків. Працюємо над уточненням параметрів і механіки рішень, які обговорювалися вчора. Налаштовані на предметну роботу. Про підсумки поінформуємо додатково», – написав Умєров на початку сьогоднішнього дня переговорів.
Речник Кремля Дмитро Пєсков повідомив російському інформаційному агентству «Інтерфакс», що обидві сторони обговорюють ширше коло питань, ніж на попередньому раунді.
Спецпосланець президента США Стів Віткофф після першого дня тристоронніх переговорів з Україною і Росією в Женеві 17 лютого заявив про досягнення «значного прогресу».
«Успіх президента Трампа в залученні обох сторін цієї війни привів до значного прогресу, і ми пишаємося тим, що працюємо під його керівництвом, щоб зупинити вбивства в цьому жахливому конфлікті. Обидві сторони погодилися інформувати своїх лідерів і продовжувати роботу над досягненням угоди», – написав Віткофф у соцмережі Х за підсумками переговорів. При цьому про деталі чи якісь домовленості за підсумками зустрічі не повідомляли.
Джерела у Вашингтоні повідомили Радіо Свобода, що радники з національної безпеки з Великої Британії, Франції, Німеччини й Італії спостерігали за переговорами 17 лютого. Умєров повідомляв, що провів окрему зустріч із представниками США і європейських партнерів (Франції, Великої Британії, Німеччини, Італії та Швейцарії) після першого дня тристоронніх переговорів в Женеві.
Російські ЗМІ цитували джерело в російській делегації, яке заявило, що переговори 17 лютого тривали шість годин і були «дуже напруженими».
Видання Axios повідомило з посиланням на свої джерела, що в ході переговорів у Женеві 17 лютого політична група «зайшла в глухий кут» через позицію нового очільника російської делегації, помічника Путіна Володимира Мединського, тоді як військова група «продовжувала досягати прогресу».
Зустрічі відбуваються на тлі масованої атаки РФ, яка у ніч на 17 лютого атакувала Україну 29 ракетами і 396 ударними БпЛА.
23–24 січня, а також 4 і 5 лютого в Абу-Дабі (ОАЕ) пройшли попередні переговори України і Росії за посередництва США про шляхи завершення війни. Значного прориву в питанні припинення війни сторони не досягли. У результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф дискусії 4 і 5 лютого назвав «конструктивними й зосередженими на тому, як створити умови для міцного миру». Він повідомив, що на переговорах в Абу-Дабі (ОАЕ) обговорювалося питання припинення вогню.
Держсекретар США Марко Рубіо за підсумками переговорів 4 лютого заявив про скорочення списку відкритих питань між Україною і Росією щодо досягнення мирної угоди, але, за його словами, залишаються «найскладніші» питання. Перед цим, 28 січня, Рубіо казав, що невирішеним залишається територіальне питання.
«Дуже страшно. Бігаємо перебіжками»: як живе Нікополь під постійними обстрілами (відео)
Запорізька атомна електростанція розташована на лівому березі Дніпра в Енергодарі, який зараз окупований. Про неї багато говорять у новинах, особливо в контексті мирних переговорів. У Нікополі – він на протилежному березі річки – завжди стежать за електростанцією, тому що знаходяться поруч. Місто має спеціальні приписи, як діяти і як евакуюватися в разі надзвичайної ситуації. Потрапити до Нікополя – рідкісна можливість для журналістів. І вдалося це телевізійній та онлайн-мережі «Настоящее время», створеній Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.
Стармер і Трамп обговорили переговори щодо миру в Україні
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і президент США Дональд Трамп провели телефонну розмову, у ході якої, серед іншого, обговорили мирні переговори щодо України.
Як повідомляє пресслужба британського уряду, Стармер повторив своє засудження «варварських нападів Путіна на мирних жителів в Україні», і лідери обговорили поточні переговори щодо досягнення справедливого та тривалого миру.
Прем’єр згадав про поточну ситуацію в Газі та важливість забезпечення подальшого доступу до гуманітарної допомоги. Повідомляється, що Стармер висловив свою підтримку поточній роботі з реалізації мирного плану під керівництвом США.
За повідомленням Даунінг-стріт, обидва лідери підтвердили свою спільну відданість сприянню стабільності та миру на Близькому Сході. Вони обговорили поточні переговори між США та Іраном, що відбуваються в Женеві щодо ядерної програми Ірану. Обидва співрозмовники погодилися, що Іран ніколи не повинен мати змоги розробити ядерну зброю.
Американська сторона наразі подробиць цієї розмови не повідомляла.
17 лютого у Женеві, Швейцарія, відбувся перший день тристоронніх переговорів України, США й Росії. Спецпосланець президента США Стів Віткофф після першого дня переговорів заявив про досягнення «значного прогресу».
Джерела у Вашингтоні повідомили Радіо Свобода, що радники з національної безпеки з Великої Британії, Франції, Німеччини й Італії спостерігали за переговорами 17 лютого. Умєров повідомив, що провів окрему зустріч із представниками США і європейських партнерів (Франції, Великої Британії, Німеччини, Італії та Швейцарії) після першого дня тристоронніх переговорів в Женеві.
Російські ЗМІ цитували джерело в російській делегації, яке заявило, що переговори тривали шість годин і були «дуже напруженими».
Видання Axios повідомило з посиланням на свої джерела, що в ході переговорів у Женеві 17 лютого політична група «зайшла в глухий кут» через позицію нового очільника російської делегації, помічника Путіна Володимира Мединського, тоді як військова група «продовжувала досягати прогресу».
Ця зустріч відбулася на тлі масованої атаки РФ, яка у ніч на 17 лютого атакувала Україну 29 ракетами і 396 ударними БпЛА.
Сьогодні, 18 лютого, в Женеві вже розпочався черговий раунд переговорів.
23–24 січня, а також 4 і 5 лютого в Абу-Дабі (ОАЕ) пройшли попередні переговори України і Росії за посередництва США про шляхи завершення війни. Значного прориву в питанні припинення війни сторони не досягли. У результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Умєров: у Женеві почався другий день тристоронніх переговорів
У Женеві, Швейцарія, 18 лютого почався другий день тристоронніх переговорів України, США й Росії, повідомив очільник української делегації, секретар Ради національної безпеки й оборони Рустем Умєров.
«Консультації відбуваються в групах за напрямами в межах політичного й військового блоків. Працюємо над уточненням параметрів і механіки рішень, які обговорювалися вчора. Налаштовані на предметну роботу. Про підсумки поінформуємо додатково», – написав він у телеграмі.
Спецпосланець президента США Стів Віткофф після першого дня тристоронніх переговорів з Україною і Росією в Женеві 17 лютого заявив про досягнення «значного прогресу».
«Успіх президента Трампа в залученні обох сторін цієї війни привів до значного прогресу, і ми пишаємося тим, що працюємо під його керівництвом, щоб зупинити вбивства в цьому жахливому конфлікті. Обидві сторони погодилися інформувати своїх лідерів і продовжувати роботу над досягненням угоди», – написав Віткофф у соцмережі Х за підсумками переговорів. При цьому про деталі чи якісь домовленості за підсумками зустрічі не повідомляли.
Джерела у Вашингтоні повідомили Радіо Свобода, що радники з національної безпеки з Великої Британії, Франції, Німеччини й Італії спостерігали за переговорами 17 лютого. Умєров повідомив, що провів окрему зустріч із представниками США і європейських партнерів (Франції, Великої Британії, Німеччини, Італії та Швейцарії) після першого дня тристоронніх переговорів в Женеві.
Російські ЗМІ цитували джерело в російській делегації, яке заявило, що переговори тривали шість годин і були «дуже напруженими».
Видання Axios повідомило з посиланням на свої джерела, що в ході переговорів у Женеві 17 лютого політична група «зайшла в глухий кут» через позицію нового очільника російської делегації, помічника Путіна Володимира Мединського, тоді як військова група «продовжувала досягати прогресу».
Зустрічі відбуваються на тлі масованої атаки РФ, яка у ніч на 17 лютого атакувала Україну 29 ракетами і 396 ударними БпЛА.
23–24 січня, а також 4 і 5 лютого в Абу-Дабі (ОАЕ) пройшли попередні переговори України і Росії за посередництва США про шляхи завершення війни. Значного прориву в питанні припинення війни сторони не досягли. У результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф дискусії 4 і 5 лютого назвав «конструктивними й зосередженими на тому, як створити умови для міцного миру». Він повідомив, що на переговорах в Абу-Дабі (ОАЕ) обговорювалося питання припинення вогню.
Держсекретар США Марко Рубіо за підсумками переговорів 4 лютого заявив про скорочення списку відкритих питань між Україною і Росією щодо досягнення мирної угоди, але, за його словами, залишаються «найскладніші» питання. Перед цим, 28 січня, Рубіо казав, що невирішеним залишається територіальне питання.
Окупований Крим перетворюють на головну школу операторів дронів?
Російська влада окупованого Криму вибудувала в регіоні відповідну інфраструктуру для повного циклу підготовки бійців для військ безпілотних систем, тим самим визначивши військовою спеціалізацією регіону підготовку військових кадрів для армії Росії. Деталі такої військової спеціалізації розповіли проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії кримські експерти.
Зеленський підписав указ про санкції проти Лукашенка
Президент Володимир Зеленський 18 лютого підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо застосування санкцій проти авторитарного лідера Білорусі Олександра Лукашенка за сприяння Росії у збройній агресії проти України.
«У другій половині 2025 року на території Білорусі росіяни розгорнули систему ретрансляторів для управління ударними дронами, що збільшило можливості російської армії завдавати ударів по наших північних областях – від Київщини до Волині. Частину ударів, зокрема по енергетичних обʼєктах і залізниці в наших регіонах, росіяни не змогли б завдати без такої допомоги Білорусі», – написав Зеленський у телеграмі.
За його словами, понад три тисячі підприємств Білорусі «поставлені на службу російській війні» й постачають техніку, обладнання і компоненти, які належать до категорії критично важливих. «Зокрема, це й компоненти для виробництва ракет, які тероризують наші міста й села. Триває й розбудова інфраструктури для розміщення на території Білорусі ракет середньої дальності – «Орєшніка», що є очевидною загрозою не тільки для українців, але й для всіх європейців. Олександр Лукашенко не тільки надав територію Білорусі для «Орєшніка». У минулому році підприємства країни постачали Росії критичні вузли, компоненти та механічну базу для цієї зброї. Це триває і в 2026-му», – додав Зеленський.
Президент заявив, що Україна буде працювати з партнерами «так, щоб це (санкції – ред.) мало глобальний ефект».
«Олександр Лукашенко вже доволі давно обмінює суверенітет Білорусі на продовження особистої влади, допомагає росіянам обходити санкції світу за цю агресію, активно виправдовує російську війну, а тепер ще й збільшує свою власну участь у масштабуванні та затягуванні війни. За це будуть особливі наслідки», – наголосив Зеленський.
В Офісі президента також заявили, що Лукашенко сприяв залученню білоруських чиновників до насильницької депортації українських дітей до Росії.
В ОП нагадали, що санкції проти Олександра Лукашенка вже запровадили Євросоюз, США, Японія, Канада, Швейцарія і Нова Зеландія через систематичне порушення загальновизнаних прав людини, організацію репресій державного апарату проти політичних опонентів, а також у зв’язку зі сприянням російській агресії проти України.
«Ми тривалий час спостерігаємо системну участь білоруських компаній в обході санкцій ЄС. Це і постачання компонентів, і логістичні маршрути, і фінансові послуги. Санкційний режим проти Білорусі повинен вирівнятись із санкційним режимом проти РФ», – сказав радник – уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.
Лукашенко рішення влади України поки що не коментував.
Режим Лукашенка безперервно проводить навчання, навчання і збори на тлі загострення відносин із Заходом і повномасштабної війни Росії проти України, в якій офіційний Мінськ підтримує Кремль. У лютому 2022 року вторгнення в Україну відбулося в тому числі з білоруської території.
Білорусь не бере прямої участі у війні проти України, але її влада надала територію країни для проїзду й дислокації російських військ, а з території Білорусі завдавалися удари по Україні.
Влада країн ЄС, як і України, на відміну від нинішньої адміністрації США, не вважає Лукашенка легітимним президентом Білорусі. Відносини в ЄС із владою Білорусі де-факто існують, але активного політичного діалогу не ведеться. При цьому представники президента США Дональда Трампа вже кілька разів були у Мінську. Крім того, Трамп запросив Білорусь в особі Олександра Лукашенка стати засновницею Ради миру – нової міжнародної організації, ініційованої президентом США для врегулювання ситуації в Секторі Гази.
13 грудня 2025 року після переговорів у Мінську між спеціальним представником президента США з питань Білорусі Джоном Коулом та лідером білоруського режиму Олександром Лукашенком було звільнено й депортовано з країни 123 політичних в’язнів. Американський дипломат заявив, що США, за вказівкою президента Дональда Трампа, скасовують санкції на білоруські калійні добрива.
Міненерго: через обстріли є знеструмлення у чотирьох областях
У Міністерстві енергетики повідомляють, що через бойові дії та російські обстріли енергетичної інфраструктури на ранок є знеструмлені споживачі у Одеській, Дніпропетровській, Сумській та Запорізькій областях.
Як заявив перший заступник міністра енергетики Артем Некрасов, на Одещині ситуація залишається складною – через пошкодження обладнання внаслідок обстрілу та через несприятливі погодні умови без електропостачання понад 99 тисяч абонентів.
Над відновленням пошкоджених ліній працюють ремонтні бригади.
Він також нагадав, що сьогодні у більшості областей вимушено діють погодинні відключення, а для підприємств – графіки обмеження потужності. В окремих регіонах застосовані аварійні відключення.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
На початку лютого російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
У Росії дрони атакували Чебоксари, де розташований оборонний завод «ВНИИР-Прогресс»
Голова російського регіону Чувашії Олег Ніколаєв заявив про атаку безпілотників на Чебоксари.
За його даними, постраждалих немає, руйнувань капітальних споруд немає, пошкоджені кілька автомобілів.
При цьому він заявив, що «всі екстрені та оперативні служби працюють на місцях».
Пізніше Ніколаєв заявив про повторну атаку на Чебоксари.
У Чебоксарах розташований завод «ВНИИР-Прогресс», який вже зазнавав атак дронів в ході війни Росії з Україною.
Це підприємство, як раніше вказував Генштаб ЗСУ, виробляє адаптивні антени «Комета», які використовуються, зокрема, в ударних БпЛА типу «Шахед», уніфікованих модулях планування й корекції для керованих авіабомб (КАБ).
Очільник Чувашії про удар по заводу не повідомляє, але місцеві жителі пишуть про чергове влучання по оборонному підприємству.
Телеграм-канал Astra проаналізував кадри очевидців із димом після атаки. Що саме димить, невідомо. Припускається, що до заводу «ВНИИР-Прогресс» від одного з місць удару приблизно 800-900 метрів.
У Міноборони РФ стверджують про знешкодження з 23:00 до 7:00 за московським часом 43 українських БпЛА , зокрема двох – над територією Чувашії.
Нинішню атаку українські військові поки що не коментували.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.
Віткофф після тристоронніх переговорів у Женеві заявив про «значний прогрес»
Спецпосланець президента США Стів Віткофф після тристоронніх переговорів з Україною і Росією в Женеві 17 лютого заявив про досягнення «значного прогресу».
«Успіх президента Трампа в залученні обох сторін цієї війни привів до значного прогресу, і ми пишаємося тим, що працюємо під його керівництвом, щоб зупинити вбивства в цьому жахливому конфлікті. Обидві сторони погодилися інформувати своїх лідерів і продовжувати роботу над досягненням угоди», – написав Віткофф у соцмережі Х за підсумками переговорів.
Напередодні очільник української делегації, секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров повідомив, що перший день тристоронніх переговорів у Женеві 17 лютого був зосереджений на «практичних питаннях і механіці можливих рішень». Секретар РНБО подякував делегації Сполучених Штатів за «конструктивну взаємодію та готовність працювати в робочому темпі».
«Про результати першого дня перемовин у Женеві сьогодні буде доповідь президенту України. Завтра зранку політична та військова групи продовжать роботу», – додав він.
Умєров також повідомив, що провів окрему зустріч із представниками США і європейських партнерів (Франції, Великої Британії, Німеччини, Італії та Швейцарії) після першого дня тристоронніх переговорів в Женеві.
«Обговорили підсумки сьогоднішнього раунду переговорів і синхронізували підходи щодо подальших кроків. Важливо зберігати спільне бачення й координацію дій між Україною, США і Європою. Є розуміння спільної відповідальності за результат. Працюємо далі», – написав у соцмережах Умєров.
17 лютого стало відомо про завершення політичного блоку переговорів у перший їх день у Женеві. Джерела у Вашингтоні повідомили Радіо Свобода, що радники з національної безпеки з Великої Британії, Франції, Німеччини й Італії спостерігали за переговорами.
Російські ЗМІ цитували джерело в російській делегації, яке заявило, що переговори тривали шість годин і були «дуже напруженими».
Зустрічі відбуваються на тлі масованої атаки РФ, яка у ніч на 17 лютого атакувала Україну 29 ракетами і 396 ударними БпЛА.
23–24 січня, а також 4 і 5 лютого в Абу-Дабі (ОАЕ) пройшли попередні переговори України і Росії за посередництва США про шляхи завершення війни. Значного прориву в питанні припинення війни сторони не досягли. У результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф дискусії 4 і 5 лютого назвав «конструктивними й зосередженими на тому, як створити умови для міцного миру». Він повідомив, що на переговорах в Абу-Дабі (ОАЕ) обговорювалося питання припинення вогню.
Держсекретар США Марко Рубіо за підсумками переговорів 4 лютого заявив про скорочення списку відкритих питань між Україною і Росією щодо досягнення мирної угоди, але, за його словами, залишаються «найскладніші» питання. Перед цим, 28 січня, Рубіо казав, що невирішеним залишається територіальне питання.
Повітряні сили про нічну атаку РФ: є влучання ракети і 23 дронів
Російські військові вночі проти 18 лютого атакували Україну однією балістичною ракетою «Іскандер-М», а також 126 ударними БпЛА, близько 80 із яких – «Шахеди», повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 100 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і безпілотниками інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За даними військових, зафіксовано влучання балістичної ракети і 23 ударних БпЛА на 14 локаціях, а також падіння уламків на трьох локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб: на фронті за добу було 160 боєзіткнень, найбільше – на Гуляйпільському напрямку
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 160 бойових зіткнень, найбільше – на Гуляйпільському напрямку, повідомив у ранковому зведенні 18 лютого Генштаб Збройних сил України.
«На Гуляйпільському напрямку противник 31 раз намагався йти вперед на позиції наших оборонців, у районах населених пунктів Добропілля, Гуляйполе, Солодке, Прилуки, Зелене та у бік Залізничного, Варварівки, Староукраїнки», – йдеться в повідомленні.
На Покровському напрямку, за даними Генштабу, українські сили зупинили 21 штурмову й наступальну дію російських військ у районах населених пунктів Родинське, Котлине, Філія і в бік населених пунктів Новоолександрівка, Новопідгороднє.
Крім того, як повідомили в командуванні, російські атаки минулої доби зафіксували на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Костянтинівському, Олександрівському, Придніпровському напрямках.
15 лютого військовий оглядач групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець повідомив, що Сили оборони провели контрнаступальні дії на ряді ділянок навколо Гуляйполя і Запоріжжя. За його даними, ЗСУ змогли вибити російську армію з низки сіл навколо Покровського Дніпропетровської області й Тернового Запорізької, а також на північ і захід від Гуляйполя і на південь від Запоріжжя. Як вказує проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, український Генштаб поки що ніяк не коментував контрнаступальні дії ЗСУ на півдні України – за даними відомства, армія РФ сама там активно йде на штурми.
Генштаб ЗСУ: Росія за добу втратила понад 700 військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 256 080 своїх військових, зокрема 740 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 18 лютого навів Генштаб ЗСУ.
Щодо втрат російської техніки, то в командуванні ЗСУ повідомили про такі:
- танки – 11 681 (+3 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 051 (+6)
- артилерійські системи – 37 363 (+40)
- РСЗВ – 1 648
- засоби ППО – 1 302 (+1)
- літаки – 435
- гелікоптери – 347
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 137 924 (+1 851)
- крилаті ракети – 4 314 (+26)
- кораблі / катери – 29
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 78 919 (+194)
- спеціальна техніка – 4 072 (+1).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Тим часом, журналісти російського видання «Медіазона», російської служби ВВС і команда волонтерів на 6 лютого цього року встановили за відкритими джерелами імена понад 173 тисяч російських військових, які загинули у війні від лютого 2022 року.
Як зазначають журналісти, список не є повним, оскільки інформація про загибель не всіх військовослужбовців стає публічно доступною.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб. Він зазначив, що в листопаді середньодобові втрати Росії сягали приблизно 1100 осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів.
«В Україні офіційно на полі бою кількість загиблих солдатів, чи то кадрових, чи тих, хто був мобілізований, становить 55 тисяч», – сказав Зеленський. Він додав, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Зеленський: українці ніколи не пробачать передачі Донбасу Росії
Президент України Володимир Зеленський вважає, що українці відкинуть мирну угоду з РФ, якщо вона передбачатиме одностороннє виведення українських військ із Донбасу й передачу цього регіону Росії. Таку думку Зеленський висловив в інтерв’ю виданню Axios.
«Емоційно люди ніколи цього не пробачать. Ніколи. Вони не пробачать… мені, вони не пробачать [США]», – сказав Зеленський, додавши, що українці не можуть зрозуміти, чому від них вимагають поступитися додатковими землями. «Це – частина нашої країни, усі ці громадяни, прапор, земля», – додав президент України.
Розмова записувалася в той момент, коли в Женеві проходив третій раунд прямих переговорів між українськими і російськими представниками за посередництва США. Головним каменем спотикання на переговорах залишається, як неодноразово зазначалося, контроль над Донбасом.
Президент США Дональд Трамп двічі за останні дні дав зрозуміти, що обов’язок щодо поступок лежить на Зеленському, пише Axios.
«Сподіваюся, річ лише в його тактиці, а не в ухваленому рішенні», – прокоментував Зеленський виданню слова Трампа.
Водночас президент України подякував голові Білого дому за зусилля щодо пошуку мирного рішення й сказав, що його розмови з посланцями Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером не супроводжуються тиском.
Зеленський додав, що він «не з тих людей», хто під тиском може легко здатися.
В інтерв’ю Зеленський знову підкреслив, що найкращий спосіб досягти прориву в питанні територій – це його особиста зустріч із президентом Росії.
Зеленський сказав, що доручив своїй команді опрацювати можливість майбутньої зустрічі на рівні лідерів у Женеві.
У 37-хвилинному телефонному інтерв’ю виданню Axios Володимир Зеленський згадав домовленість, яка існує між Вашингтоном і Києвом, про те, що будь-яка майбутня угода має бути винесена на загальнонаціональний референдум. Якщо ця угода припускатиме виведення українською стороною своїх сил з Донбасу ціною відмови від суверенітету й українських громадян, які живуть там, то така угода, на думку Зеленського, буде відхилена.
Трохи пізніше видання Axios повідомило з посиланням на свої джерела, що в ході переговорів у Женеві 17 лютого політична група «зайшла в глухий кут» через позицію нового очільника російської делегації, помічника Путіна Володимира Мединського, тоді як військова група «продовжувала досягати прогресу».
Переговори мають продовжитися 18 лютого.
В українську делегацію входять секретар Ради національної безпеки України Умєров, голова офісу українського президента Кирило Буданов і його перший заступник Сергій Кислиця, голова фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Давид Арахмія і заступник начальника ГУР Вадим Скибіцький. США – спецпосланець президента Стів Віткофф, зять Дональда Трампа Джаред Кушнер, міністр сухопутних військ США Ден Дрісколл і головнокомандувач об’єднаними збройними силами НАТО в Європі Алексус Гринкевич.
Російську делегацію замість голови ГРУ Ігоря Костюкова очолює помічник Путіна Володимир Мединський. Він керував переговорною групою у 2022 році і під час відновлених зустрічей у Стамбулі у 2025 році. Костюков залишився у складі делегації, до неї також приєднався заступник міністра закордонних справ РФ Михайло Галузін і спецпосланець Путіна Кирило Дмитрієв, який, за інформацією Кремля, «працюватиме за окремим треком». Усього делегація з Росії налічує від 15 до 20 осіб.
Зустрічі відбуваються на тлі масованої атаки РФ, яка у ніч на 17 лютого атакувала Україну 29 ракетами і 396 ударними БпЛА.
23–24 січня, а також 4 і 5 лютого в Абу-Дабі (ОАЕ) пройшли попередні переговори України і Росії за посередництва США про шляхи завершення війни. Значного прориву в питанні припинення війни сторони не досягли. У результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф дискусії 4 і 5 лютого назвав «конструктивними й зосередженими на тому, як створити умови для міцного миру». Він повідомив, що на переговорах в Абу-Дабі (ОАЕ) обговорювалося питання припинення вогню.
Держсекретар США Марко Рубіо за підсумками переговорів 4 лютого заявив про скорочення списку відкритих питань між Україною і Росією щодо досягнення мирної угоди, але, за його словами, залишаються «найскладніші» питання. Перед цим, 28 січня, Рубіо казав, що невирішеним залишається територіальне питання.
Запоріжжя: 4 роки великої війни. Складові стійкості
ЗАПОРІЖЖЯ – Від перших днів повномасштабної війни Росії проти України Запоріжжя є прифронтовим містом. Та попри постійні обстріли та наростання ризиків, місто живе повноцінним життям. У чому секрет життєстійкості міста за порогами Дніпра?
Умєров обговорив підсумки першого дня переговорів у Женеві з представниками США і Європи
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров повідомив, що провів окрему зустріч із представниками США і європейських партнерів після першого дня тристоронніх переговорів (Україна, США, Росія) в Женеві, Швейцарія.
«Завершив окрему зустріч із представниками США та європейських партнерів – Франції, Великої Британії, Німеччини, Італії та Швейцарії. Обговорили підсумки сьогоднішнього раунду переговорів і синхронізували підходи щодо подальших кроків. Важливо зберігати спільне бачення й координацію дій між Україною, США і Європою. Є розуміння спільної відповідальності за результат. Працюємо далі», – написав у соцмережах Умєров, який очолює українську делегацію.
17 лютого стало відомо про завершення політичного блоку переговорів у перший їх день у Женеві. «Обговорення зосереджувалися на практичних питаннях і механіці можливих рішень. На сьогодні як політичний, так і військовий блоки завершили свою роботу», – написав Умеров у дописі в соціальних мережах ввечері 17 лютого, додавши, що тепер він проінформує президента Володимира Зеленського про хід переговорів, які мають продовжитися 18 лютого.
Джерела у Вашингтоні повідомили Радіо Свобода, що радники з національної безпеки з Великої Британії, Франції, Німеччини й Італії спостерігали за переговорами.
Російські ЗМІ цитували джерело в російській делегації, яке заявило, що переговори тривали шість годин і були «дуже напруженими».
Зустрічі відбуваються на тлі масованої атаки РФ, яка у ніч на 17 лютого атакувала Україну 29 ракетами і 396 ударними БпЛА.
23–24 січня, а також 4 і 5 лютого в Абу-Дабі (ОАЕ) пройшли попередні переговори України і Росії за посередництва США про шляхи завершення війни. Значного прориву в питанні припинення війни сторони не досягли. У результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф дискусії 4 і 5 лютого назвав «конструктивними й зосередженими на тому, як створити умови для міцного миру». Він повідомив, що на переговорах в Абу-Дабі (ОАЕ) обговорювалося питання припинення вогню.
Держсекретар США Марко Рубіо за підсумками переговорів 4 лютого заявив про скорочення списку відкритих питань між Україною і Росією щодо досягнення мирної угоди, але, за його словами, залишаються «найскладніші» питання. Перед цим, 28 січня, Рубіо казав, що невирішеним залишається територіальне питання.
У Сумах та області через удари РФ постраждали 16 людей – ОВА
Унаслідок атак російських безпілотників 17 лютого в Сумах та області постраждали понад півтора десятка людей, повідомила обласна військова адміністрація.
«Росіяни вкотре системно атакують цивільну інфраструктуру. Під ударами – житлові будинки, адміністративні будівлі, об’єкти транспортної та критичної інфраструктури. На прикордонні ворог знову атакував цивільні автівки. В обласному центрі пошкоджені багатоквартирні будинки та інші будівлі – вибито сотні вікон, зазнали пошкоджень фасади й покрівлі», – йдеться в повідомленні.
У Сумах постраждали 11 людей, у лікарні залишається 28-річна жінка.
У Білопільській громаді постраждали четверо цивільних, двох чоловіків 39 та 52 років госпіталізували.
На Шосткинщині, в Березівській громаді, внаслідок влучання дрона в будинок поранення зазнав 46-річний чоловік, його також госпіталізували.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
На фронті відбулося 137 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 17 лютого на фронті відбулося 137 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав одного ракетного удару, застосував 28 ракет, здійснив 50 авіаційних ударів, скинув 109 керованих авіабомб. Крім того, застосував 5847 дронів-камікадзе та здійснив 2538 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ», – ідеться у зведенні станом на 22:00.
Майже половина боїв зафіксована на трьох напрямках – Костянтинівському і Покровському на Донеччині, Гуляйпільському на Запоріжжі.
«На Костянтинівському напрямку окупанти сьогодні 13 разів штурмували позиції наших оборонців поблизу населених пунктів Плещіївка, Щербинівка, Русин Яр, Софіївка та у бік Костянтинівки, Іллінівки, Новопавлівки, Іванопілля. Ще три боєзіткнення тривають.
На Покровському напрямку ворог здійснив 16 атак. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Родинське, Котлине, Філія та у бік Новоолександрівки.
На Гуляйпільському напрямку відбулося 29 атак окупантів – у районах населених пунктів Добропілля, Гуляйполе, Солодке, Прилуки, Зелене та у бік Залізничного, Варварівки. Чотири боєзіткнення в даний момент тривають. Ворожих авіаударів зазнали Воздвижівка, Лісне, Верхня Терса, Мирне, Чарівне», – вказано в повідомленні.
Бої тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському напрямку та Олександрівському напрямках.
Українські військові «проводять результативні контратакувальні, штурмові дії» на Олександрівському напрямку та в районі Гуляйполя, повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 16 лютого після відвідання командних пунктів бригад і полків.
Покровський напрямок, за зведеннями Генштабу ЗСУ, залишається серед найінтенсивніших за кількістю російських штурмів.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 22 січня заявив, що Сили оборони продовжують стримувати російські війська в Покровську й Мирнограді на Донеччині – малі групи РФ намагаються проникнути до північних районів обох міст. Він зазначив, що внаслідок активних штурмових дій ЗСУ зірвали чергову спробу російських загарбників захопити ці населені пункти.
Бої у Покровську тривають із жовтня 2025-го, коли армії РФ вдалося прорватись до міста після кількох місяців боїв на його підступах. Майже одразу російських солдатів почали фіксувати і в місті-супутнику Покровська Мирнограді.
Фільм Радіо Свобода про повернення тіл зниклих безвісти вийшов на YouTube
Фільм Радіо Свобода «Поверніть мені ім’я», що розповідає про повернення тіл українських солдатів, які вважалися зниклими безвісти, вийшов 17 лютого для широкого кола глядачів на YouTube.
«Цей фільм про те, як повертаються тіла загиблих українських солдатів. Це свідчення масштабів горя, якого завдала і продовжує завдавати Росія. Це чесна розповідь про солдатів цієї війни, які числяться як «зниклі безвісти». Йдеться не про записи в документах, статистику чи просто про факт смерті. Йдеться про велику роботу тих, хто ідентифікує та встановлює імена. Йдеться про тисячі сімей, які шукають своїх близьких, і, зрештою, про жертву, яку їм довелося принести», – йдеться в анотації фільму.
Документальна картина, автором якої є воєнкор Радіо Свобода Мар’ян Кушнір, бере свій початок на полі бою, а завершується, коли тіла загиблих знайшли, ідентифікували і повернули рідним.
Фільм розкриває значення поняття «зниклий безвісти» через конкретні історії людей, які страждають від невизначеності, зокрема, історію жінки, яка за один рік стала дружиною, матір’ю та вдовою.
Прем’єра документального фільму Радіо Свобода «Поверніть мені ім’я» відбулася 10 лютого в Києві у кінотеатрі «Жовтень».
Попри морозний день і холодне приміщення, на прем'єру прийшли рідні безвісти зниклих, ті, хто займається пошуком та ідентифікацією тіл загиблих воїнів, військовослужбовці, ветерани, журналісти і правозахисники.
Показ та обговорення фільму спільно організували «Центр громадянських свобод» і Радіо Свобода.
Документальну стрічку «Поверніть мені імʼя» команда Радіо Свобода готувала пів року, зокрема за підтримки Пулітцерівського центру.
НАД ФІЛЬМОМ ПРАЦЮВАЛИ
Автор: Мар’ян Кушнір
Редактор: Дмитро Джулай
Продюсер: Владислав Яцків
Оператор: Мар’ян Кушнір, Павло Холодов, Ганна Кудрявцева
Монтаж: Вікторія Макарова, Мар’ян Кушнір.
У Запоріжжі через удари РФ загинула жінка, поранені шестеро – ОВА
У Запоріжжі унаслідок атаки російських безпілотників загинула жінка, ще щонайменше шестеро людей, серед яких двоє дітей, зазнали поранень, повідомив увечері 17 лютого голова Запорізької ОВА Іван Федоров.
Спершу він інформував про поранення жінки, але згодом повідомив, що медикам не вдалося врятувати її життя.
«Вже шість поранених – збільшується кількість постраждалих внаслідок ворожої атаки на Запоріжжя. В тому числі допомога медиків знадобилася двом дітям. Наразі усі постраждалі після отримання меддопомоги лікуватимуться амбулаторно», – написав очільник області о 21:45.
У Запоріжжі та області триває повітряна тривога, до загрози дронів додалася небезпека балістики.