20 км від Росії, секунди на реакцію: як сумчани «роблять своє і не панікують»
Сумська область має з Росією, яка п’ятий рік веде велику війну проти України, 563,8 км державного кордону (більше з усіх українських областей – лиш у Луганщини, яка майже вся нині окупована).
За чотири роки повномасштабної війни (станом на кінець лютого 2026 року), за даними ОВА, в області загинули 578 мирних жителів, з них 29 дітей. Поранень зазнала 2461 людина.
Понад 268 тисяч квадратних кілометрів території області перебувають у «червоній зоні». 78 населених пунктів жителі були вимушені покинути через примусову евакуацію. Пошкодженими вважаються понад 13 тисяч житлових будинків. Понад 200 тисяч гектарів землі в 2026 році не будуть засіяні – через небезпеку активних бойових дій.
То якими були ці 4 роки війни для Сум і завдяки чому «Місто-герой України» вистояло і продовжує боротьбу в умовах щоденних атак по цивільній інфраструктурі?
Міненерго: через обстріли РФ є знеструмлення у трьох областях
Міністерство енергетики повідомляє, що через бойові дії й обстріли енергетичної інфраструктури частина громад у Запорізькій, Дніпропетровській і Харківській областях тимчасово залишаються без електропостачання.
«Там, де дозволяє безпекова ситуація, бригади вже працюють над відновленням. Енергетики виходять на об’єкти одразу після відбою тривог і роблять усе можливе, щоб якнайшвидше заживити домівки, лікарні, школи та підприємства», – заявили у міністерстві.
У Міненерго також нагадали, що 5 березня в більшості областей вимушено діють погодинні відключення, а для підприємств – графіки обмеження потужності.
Тим часом, очільник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров повідомив, що понад 8800 абонентів знеструмлені внаслідок російської атаки по Запорізькому району. За його словами, відновлювальні роботи розпочнуться, як тільки дозволить безпекова ситуація.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
У Міністерстві закордонних справ України заявили, що кваліфікують російські удари по енергетиці, які позбавляють теплопостачання українців на тлі сильних морозів, як акти геноциду.
На початку лютого російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив 25 лютого, що скерував до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду матеріали щодо російських атак на енергетичну інфраструктуру України у період з липня 2025 року по лютий 2026 року.
«Доводиться жонглювати кількома речами одночасно» – конгресмен про те, чи операція в Ірані вплине на допомогу Україні
Україна не зникла з міжнародного порядку денного на тлі операції США й Ізраїлю проти Ірану, заявив Радіо Свобода конгресмен-республіканець Джейк Еллзі з Техасу, член Комітету з асигнувань Палати представників і Гельсінської комісії США.
«Я думаю, що це буде коротка операція в Ірані, тому що наші цілі – ліквідувати їхній наступальний потенціал. Ми випереджаємо графік у цьому питанні, і я думаю, що ми можемо зробити дві речі одночасно. І, звичайно, Європа завжди стежить за цим. Але треба приймати світ таким, яким він є, й іноді доводиться жонглювати кількома речами одночасно. Тож так, Іран зараз привертає увагу, тому що люди чекали на це 47 років. Однак Україна все ще залишається на задньому плані», – сказав конгресмен, відповідаючи на запитання про те, наскільки операція в Ірані відволікає увагу від України.
На уточнювальне запитання про те, чи є в Києва якісь причини для занепокоєння, Еллзі зазначив, що, на його думку, міжнародна спільнота «єдина у підтримці України».
«Здатність світу реагувати на всіх фронтах одночасно дещо обмежена. Але знову ж таки, наше завдання полягало в тому, щоб знищити наступальний потенціал Ірану, поки ізраїльтяни роблять щось інше. Я думаю, що обидва ці зусилля, сподіваюся, завершаться досить швидко. Ми вже бачили значний швидкий успіх, а потім ми зможемо рухатися далі. Я, звичайно, на це сподіваюся», – додав він.
Сенат Сполучених Штатів відхилив пропозицію, яка б обмежила повноваження президента Дональда Трампа продовжувати військові дії проти цієї близькосхідної країни без схвалення Конгресу, повідомляють американські медіа 5 березня.
Двопартійний законопроєкт запропонували демократ Тім Кейн та республіканець Ренд Пол. Він вимагав би виходу американських військ із бойових дій проти Ірану, якщо кампанію не схвалить Конгрес.
Але республіканська більшість із 53 мандатів у верхній палаті Конгресу не підтримала документ – Пол став єдиним членом партії, який за нього проголосував.
США й Ізраїль розпочали військову операцію проти Ірану 28 лютого. У відповідь Тегеран завдав ударів по Ізраїлю й по американських військових базах у Перській затоці. Проте, крім військових об’єктів, під атакою опинилися і цивільні об’єкти в багатьох країнах.
Трамп раніше заявив, що США мають у своєму розпорядженні ресурси для «вічної війни», і додав, що вести переговори з Іраном уже надто пізно. Радник верховного лідера Ірану Мохаммад Мохбер також заявив, що Тегеран готовий продовжувати війну зі США й Ізраїлем «скільки завгодно».
Президент України Володимир Зеленський 4 березня заявив, що переговори про припинення російсько-української війни за участю Москви, Києва і Вашингтона зупинилися через бойові дії на Близькому Сході. За його словами, представники України продовжують «фактично у щоденному режимі» спілкуватися з представниками США.
«Зараз через ситуацію навколо Ірану ще немає необхідних сигналів для тристоронньої зустрічі. Але як тільки безпекова ситуація і загальний політичний контекст дозволять продовжити саме ту, тристоронню, дипломатичну роботу, це буде зроблено. Україна до цього готова», – відзначив український лідер.
Росія порушила міжнародне право, передавши українських полонених Угорщині – Координаційний штаб
Координаційний штаб з питань полонених 5 березня засудив передачу громадян України між Угорщиною та Росією. Відомство розцінило цей крок як російську провокацію:
«Її мета – вкотре атакувати Женевські конвенції та міжнародне право, а також є спробою погіршити стосунки двох європейських країн в межах гібридної агресії росії проти Європи».
Штаб додав, що підтримка воєнних злочинів Росії та «маніпулювання життями українських військовополонених може бути розцінене міжнародними судами як участь в неспровокованій агресії проти України».
Установа закликала всіх причетних до цієї події відмовитися від протиправних намірів та не робити українських військовослужбовців, які потрапили в російський полон, розмінною монетою. Штаб також вимагає надати вичерпну інформацію про стан здоров’я полонених українських громадян та дати змогу уповноваженим представникам України їх відвідати.
«Координаційний штаб постійно працює над поверненням додому і порятунком з російської неволі всіх громадян України, а також осіб, які мають подвійне громадянство», – йдеться в заяві.
Відомство також нагадує, що в 2023 році Росія без узгодження з Україною передала до Угорщини 11 українських громадян.
Раніше 4 березня лідер РФ Володимир Путін повідомив, що днем раніше угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан попросив «розглянути можливість звільнення угорських громадян, які опинилися у полоні російської армії» (ідеться про жителів Закарпаття, які мають громадянства України та Угорщини – ред.).
Путін назвав цих людей «примусово мобілізованими», не навівши ніяких підтверджень своїм словам, і вказав, що вирішив «звільнити двох людей» і передати їх міністру закордонних справ Угорщини Петеру Сійярто перед його відльотом до Будапешта.
Міністерство закордонних справ України привітало звільнення лідером РФ Володимиром Путіним двох військовополонених – громадян України угорського походження, але відзначило неприпустимість маніпулювання на цій темі.
Кіпер: армія Росії уразила цивільне судно в Чорному морі, є постраждалі
Російський дрон поцілив по цивільному судну в акваторії Чорного моря, заявив голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер 5 березня.
За його даними, удар стався увечері 4 березня – безпілотник влучив у судно під прапором Панами під час виходу з порту Чорноморська.
«Судно перевозило кукурудзу. Унаслідок атаки є постраждалі серед членів екіпажу. Проведено заходи з надання допомоги та евакуації людей», – додав голова області.
У січні міністр розвитку громад і території Олексій Кулеба повідомив, що російські військові атакували два цивільних судна поблизу берегів України.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У РФ повідомляють про атаку дронів у Саратовській області, ціллю міг бути НПЗ
Губернатор Саратовської області Росії Роман Бусаргін повідомив про трьох постраждалих у регіоні внаслідок атаки безпілотників у ніч проти 5 березня. За його словами, пошкоджені вікна у кількох соціальних установах і житлових будинках.
Український моніторинговий канал Supernova+ пише, що ціллю атаки був НПЗ у Саратові. За даними телеграм-каналу «Настоящий Саратов», дрон збили за кількасот метрів від НПЗ, уламки безпілотника впали поза житловою забудовою. Офіційно про атаку на НПЗ не повідомляли.
Канали Exilenova+ і Supernova+ також повідомили про атаку на завод «Победа» в Армавірі в Краснодарському краї РФ. Ця інформація офіційно не підтверджена.
Міноборони Росії прозвітувало про 76 збитих українських безпілотників протягом ночі на 5 березня, у тому числі 33 дрони – над територією Саратовської області РФ і чотирьох – над Краснодарським краєм.
Українська сторона дані про удар поки що не коментувала.
Саратовський НПЗ вже кілька разів зазнавав ударів ЗСУ, зокрема, восени минулого року.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Командування повідомляє про понад 20 боєзіткнень на Покровському напрямку за добу
Сили оборони відбивають спроби російських військ «покращити своє становище та просуватися вглиб території України», повідомляє Генеральний штаб Збройних сил у зведенні на попередню добу вранці 5 березня.
За даними командування, протягом минулої доби на фронті зафіксували 118 бойових зіткнень.
Російські війська один раз намагалися прорвати українські оборонні рубежі в районі населеного пункту Графське на Південно-Слобожанському напрямку. Три атаки мали місце на Куп’янському напрямку, стільки ж – на Лиманському.
Російські загарбники також продовжували атакувати на Слов’янському та Краматорському напрямках. На Костянтинівському вони здійснили 15 атак.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 22 штурмові дії агресора в районах населених пунктів Никанорівка, Родинське, Гришине, Удачне, Муравка, Молодецьке та у бік Червоного Лиману», – йдеться в повідомленні.
Армія РФ сім разів атакувала на Олександрівському напрямку. На Гуляйпільському напрямку штаб зафіксував 14 російських атак у районах Гуляйполя, Добропілля, Залізничного та Мирного.
На Придніпровському напрямку російські війська атакували двічі, в районах Антонівського моста та острова Білогрудий, додає штаб.
За оцінкою американського Інституту дослідження війни на 3 березня, за останні два тижні лютого 2026 року українські війська вперше з часів літнього контрнаступу 2023 року звільнили більше території, ніж втратили.
Президент України Володимир Зеленський 3 березня розповів в інтерв’ю італійському виданню Сorriere Della Sera, що українські військові від початку року відвоювали 460 квадратних кілометрів території. Він наголосив, що Україна не програє у війні й прагне діалогу, бажаючи миру.
Ймовірно, слова Зеленського стосуються просування на Олександрівському напрямку. За даними проєкту DeepState на 2 березня, Сили оборони відкинули армію РФ біля Злагоди, Новогригорівки, Новомиколаївки, Степного і Тернового на стику Донецької та Дніпропетровської областей.
2 березня Генштаб ЗСУ заявив, що на Олександрівському напрямку українські військові звільнили дев’ять населених пунктів, додавши, що військові частини й підрозділи угруповання Десантно-штурмових військ продовжують активні наступальні дії.
Ганжа: двоє жителів Дніпропетровщини поранені через обстріли РФ протягом ночі
Російська армія атакувала чотири райони Дніпропетровської області протягом ночі, заявив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа вранці 5 березня.
Зокрема, в Кривому Розі виникли пожежі, пошкоджена інфраструктура.
«У Верхівцевому Кам’янського району пошкоджена транспортна інфраструктура. Поранені чоловіки 38 і 45 років. Вони лікуватимуться вдома», – повідомив Ганжа.
У Синельниківському районі удару зазнала Покровська громада, там зруйнований приватний будинок. Ще два будинки та пожежна частина зазнали руйнувань. На Нікопольщині пошкоджене житло, додав голова області.
Напередодні російські війська протягом дня понад 20 разів атакували шість районів Дніпропетровщини ракетами, безпілотниками, артилерією та авіабомбами. Поранень зазнала 50-річна жінка.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Сили ППО збили 136 російських дронів протягом ночі – військові
Російська армія атакувала Україну протягом ночі на 5 березня 155 ударними безпілотниками Shahed, «Гербера», «Італмас» та безпілотниками інших типів, повідомляє командування Повітряних сил у четвер.
Пуски здійснювалися з напрямків Брянська, Курська, Міллєрова та Приморсько-Ахтарська, а також окупованих Гвардійського та Чауди в Криму, уточнюють військові.
«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 136 ворожих БпЛА», – йдеться в повідомленні.
Повітряні сили зафіксували влучання 18 ударних БПЛА на восьми локаціях, а також падіння уламків у трьох місцях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ: втрати Росії перевищили 1,27 мільйона військових
Російські війська втратили близько 900 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України 5 березня.
За оцінкою українського командування, загальні втрати Росії за час повномасштабної війни сягнули приблизно 1 270 400 військових.
Крім того, додає штаб, російська армія втратила:
- 11 727 танків (+4)
- 24 142 бойові броньовані машини (+7)
- 37 915 артилерійських систем (+41)
- 1 667 реактивних систем залпового вогню
- 1 319 засобів протиповітряної оборони
- 435 літаків
- 348 гелікоптерів
- 158 381 безпілотник оперативно-тактичного рівня (+1 950)
- 4 384 крилатих ракети
- 30 кораблів і катерів
- 2 підводних човни
- 81 434 автомобілі й автоцистерни (+210)
- 4 079 одиниць спеціальної техніки (+1)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Тим часом, журналісти російського видання «Медіазона», російської служби ВВС і команда волонтерів на 6 лютого цього року встановили за відкритими джерелами імена понад 173 тисяч російських військових, які загинули у війні від лютого 2022 року.
Як зазначають журналісти, список не є повним, оскільки інформація про загибель не всіх військовослужбовців стає публічно доступною.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб. Він зазначив, що в листопаді середньодобові втрати Росії сягали приблизно 1100 осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Фіцо «зацікавлений» у зустрічі із Зеленським, але спершу хоче скоординувати дії з головою Єврокомісії
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо знову звинуватив українську владу в брехні щодо нафтопроводу «Дружба», через який його країна отримує нафту з Росії. Спілкуючись із журналістами 4 березня, він заявив, що має докази із супутникових знімків, що нафтопровід не пошкоджений, як стверджує Київ.
«Я б не повірив президенту Зеленському, якби він сказав мені, що небо блакитне. Я маю супутникові світлини – не можу вам повністю їх показати, оскільки є певні обмеження щодо поширення інформації, але з цих знімків цілком очевидно, що там немає таких пошкоджень, які б завадили Україні постачати нафту до Словаччини, Угорщини або Європи. Поясніть мені, чому, якщо президент Зеленський стверджує, що там страшні пошкодження, він нікого туди не допускає?» – заявив голова уряду.
Фіцо зазначив, що Україна не дозволила ані словацькому послу, ані представниці Європейського Союзу в Києві Катерині Матерновій оглянути пошкоджену ділянку нафтопроводу, посилаючись на міркування безпеки. Про те, що Матернова подавала такий запит і отримала відмову, раніше повідомляло видання Financial Times.
Прем’єр Словаччини заявив, що Братислава не погодиться на надання Україні позики на 90 мільярдів євро, якщо транзит нафти не буде відновлено.
«Я казав, що зацікавлений в зустрічі з президентом Зеленським, але цьому має передувати зустріч із президенткою Європейської комісії», – сказав він.
За словами Фіцо, він сподівається зустрітися з Урсулою фон дер Ляєн під час візиту до Парижа на ядерний форум, куди він вирушить у вівторок:
«Я хочу скоординувати наші дії з Єврокомісією. Ми мусимо тиснути на президента Зеленського, аби він дозволив інспекцію на місці, і понад усе – створити подальший тиск, щоб він пропустив нафту через свою територію».
Напередодні Міністерство закордонних справ України відреагувало на намір словацької сторони розірвати контракт на постачання аварійної електроенергії до України, заявивши, що таким чином словацька влада позбавляє власні компанії заробітку. Також представник МЗС нагадав, що Фіцо відмовляється від зустрічі в Україні для розв’язання проблемних питань, яку йому пропонував президент Володимир Зеленський.
Днями агентство Reuters повідомляло, що президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та президент України Володимир Зеленський обговорили ситуацію навколо трубопроводу «Дружба», який є центром суперечки між Україною з одного боку та Угорщиною і Словаччиною з іншого.
Словаччина та Угорщина блокують схвалення 20-го пакету санкцій проти Росії й виділення багатомільярдного кредиту Україні, про який лідери ЄС домовилися на саміті в грудні. Дві країни обіцяють зберігати вето, доки не відновиться транспортування російської сировини нафтопроводом «Дружба».
Українські посадовці заявляють, що він пошкоджений у результаті російських обстрілів наприкінці січня. Угорські та словацькі посадовці відкидають це твердження.
23 лютого у Єврокомісії підтвердили, що «Росія зруйнувала нафтопровід «Дружба», зауважуючи водночас на зобов’язаннях України відремонтувати його. Терміни, додали, залежать від української сторони.
Після початку повномасштабного вторгнення ЄС заборонив купувати російську нафту. Для Угорщини, Словаччини та Австрії зробили відтермінування, як для держав, що не мають доступу до моря, тобто не можуть приймати нафтові танкери з інших країн та залежні від труби «Дружба». Австрія згодом змогла диверсифікувати постачання і тепер не залежить від російської нафти.
Нафтопровід «Дружба» – транзитом через територію України – забезпечує транспортування російської нафти до Європи, зокрема Угорщини та Словаччини.
За даними дослідження фінського Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) і болгарського Центру вивчення демократії (CSD), імпорт російської сирої нафти до Угорщини та Словаччини з початку повномасштабного вторгнення в Україну впродовж 2022–2024 років приніс Кремлю 5,4 мільярда євро надходжень. Це еквівалентно вартості 1800 балістичних ракет «Іскандер-М».
Сибіга: Україна очікує від МКС нових ордерів на арешт через злочини Росії
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга 4 березня повідомив про зустріч із заступником прокурора Міжнародного кримінального суду Маме Мандінає Ніангом під час його візиту до України.
Сибіга повідомив, що разом із заступницею голови Офісу президента Іриною Мудра поінформував представника МКС про систематичні порушення Росією міжнародного права, в тому числі міжнародного гуманітарного права.
«Росія продовжує вчиняти тяжкі злочини проти українців, включаючи тортури та страти українських військовополонених, незаконну депортацію українських дітей та широкомасштабні злочини проти цивільного населення. Такі дії не є поодинокими випадками, а частиною цілеспрямованої політики, спрямованої на знищення української нації», – заявив він.
Міністр закликав до неминучої відповідальності за ці дії і заявив, що не може бути безкарності для воєнних злочинців. Він висловив очікування Києва щодо нових звинувачень та рішень про арешти.
«Як держава-учасниця Римського статуту, Україна очікує подальшого прогресу в розслідуваннях, в тому числі розширень звинувачень та нових ордерів на арешт», – йдеться в зведенні.
Сибіга додав, що Україна продовжуватиме зміцнювати співпрацю з МКС, щоб забезпечити належне розслідування та відповідальність за кожен злочин, скоєний під час російської агресії:
«Правосуддя залишається нашою спільною відповідальністю».
У лютому генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив, що скерував до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду матеріали щодо російських атак на енергетичну інфраструктуру України у період з липня 2025 року по лютий 2026 року.
Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав чотири ордери на арешт у справах, пов’язаних з атаками Росії на енергетичну інфраструктуру України, які відбуваються щозими з початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року.
Також суд оголосив президента РФ Володимира Путіна в розшук у березні 2023 року. Очільника Росії звинувачують у воєнних злочинах в Україні. Москва звинувачення заперечує та заявляє, що не визнає юрисдикцію МКС.
Через Іран «немає сигналів для тристоронньої зустрічі» – Зеленський про переговори України, США та РФ
Переговори про припинення російсько-української війни за участю Москви, Києва та Вашингтона зупинилися через бойові дії на Близькому Сході, заявив президент України Володимир Зеленський увечері 4 березня.
За його словами, представники України продовжують «фактично у щоденному режимі» спілкуватися з представниками США.
«Зараз через ситуацію навколо Ірану ще немає необхідних сигналів для тристоронньої зустрічі. Але як тільки безпекова ситуація і загальний політичний контекст дозволять продовжити саме ту, тристоронню, дипломатичну роботу, це буде зроблено. Україна до цього готова», – відзначив український лідер.
Україна, Росія та США з початку 2026 року провели кілька раундів тристоронніх переговорів. У січні та на початку лютого делегації зустрічалися в Абу-Дабі, у середині лютого переговори відбулися в Женеві.
Очікувалося, що нова зустріч відбудеться на початку березня в Абу-Дабі.
Про зустріч домовилися ще до початку бойових дій на Близькому Сході. З 28 лютого Ізраїль та США завдають ударів по Ірану. Тегеран атакує Ізраїль, а також американські військові бази та посольства у країнах Перської затоки.
Генштаб ЗСУ: на фронті відбулося понад 100 боїв, більшість – на Донеччині
Від початку доби 4 березня на фронті відбулося 106 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав одного ракетного удару із застосуванням трьох ракет та 52 авіаційних ударів – скинув 122 керовані авіабомби. Крім того, застосував 6031 дрон-камікадзе та здійснив 2551 обстріл населених пунктів та позицій наших військ», – ідеться у зведенні станом на 22:00.
Майже половина атак зафіксована на трьох напрямках – Покровському і Костянтинівському на Донеччині, Гуляйпільському на Запоріжжі.
«На Костянтинівському напрямку окупанти сьогодні 14 разів штурмували позиції наших оборонців поблизу населених пунктів Костянтинівка, Плещіївка, Щербинівка, Іллінівка, Русин Яр та Софіївка. Триває одна штурмова дія ворога.
На Покровському напрямку ворог здійснив 15 атак. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Никанорівка, Родинське, Гришине, Удачне, Муравка, Молодецьке та у бік Червоного Лиману. Три спроби окупантів покращити своє становище іще тривають.
На Гуляйпільському напрямку відбулися 14 атак окупантів: у районі Гуляйполя, Добропілля, Залізничного та Мирного. Дві атаки тривають», – указано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському та Придніпровському напрямках.
За оцінкою американського Інституту дослідження війни на 3 березня, за останні два тижні лютого 2026 року українські війська вперше з часів літнього контрнаступу 2023 року звільнили більше території, ніж втратили.
Президент України Володимир Зеленський 3 березня розповів в інтерв’ю італійському виданню Сorriere Della Sera, що українські військові від початку року відвоювали 460 квадратних кілометрів території. Він наголосив, що Україна не програє у війні й прагне діалогу, бажаючи миру.
Ймовірно, слова Зеленського стосуються просування на Олександрівському напрямку. За даними проєкту DeepState на 2 березня, Сили оборони відкинули армію РФ біля Злагоди, Новогригорівки, Новомиколаївки, Степного і Тернового на стику Донецької та Дніпропетровської областей.
2 березня Генштаб ЗСУ заявив, що на Олександрівському напрямку українські військові звільнили дев’ять населених пунктів, додавши, що військові частини й підрозділи угруповання Десантно-штурмових військ продовжують активні наступальні дії.
Дружину загиблого в полоні захисника Маріуполя засудили в РФ до 13 років колонії
1-й Західний окружний військовий суд у Петербурзі засудив 25-річну українку Ангеліну Скибу до 13 років ув’язнення за переказ грошей ЗСУ, пише «Медіазона». Її визнали винною за статтями про «фінансування тероризму» та «державну зраду».
Згідно з версією обвинувачення, у 2024–2025 роках, перебуваючи на території України, Скиба зробила шість переказів ЗСУ на загальну суму близько 6,8 тисячі рублів. Прокуратура просила призначити їй 17 років колонії.
Її чоловік Микола Скиба брав участь в обороні Маріуполя та «Азовсталі», у травні 2022 року він потрапив до російського полону. У березні 2024 року він загинув у СІЗО міста Камишин у Волгоградській області РФ, зазначає видання. Як випливає з даних української платформи пам’яті «Меморіал», причиною його смерті було вказано плевропневмонію та кахексію (стан крайнього виснаження організму). Йому було 28 років.
Прокурори стверджували, що дівчина розуміла характер переказів, оскільки її чоловік служив в українській армії та «брав участь у бойових діях проти Російської Федерації». Захист просив суд врахувати обставини життя Скиби під час боїв за Маріуполь, де він разом із родиною тривалий час перебував у бомбосховищі.
Скибу затримали 10 серпня 2025 року. Справа проти неї порушило управління ФСБ у Псковській області. Скиба народилася 2000 року в Горлівці на Донеччині, навчалася в Київському національному університеті, жила в Маріуполі. Вона має громадянства Росії та України, зазначає «Медіазона».
Кая Каллас готова говорити з Росією від імені ЄС – попри ордер на її арешт в РФ
Очільниця європейської дипломатії Кая Каллас готова представити блок за потенційним столом переговорів із Росією – попри виданий Москвою ордер на арешт верховної представниці ЄС із закордонних справ і політики безпеки. Про це Каллас сказала в інтерв’ю Радіо Свобода, коментуючи можливість прямого діалогу між Євросоюзом і Росією.
«Звісно, це один із моїх посадових обов’язків. Очевидно, що я готова це зробити (вступити в переговори з Росією – ред.), якщо буде необхідно. Але наразі ми ще не на тому етапі. Питання полягає в іншому – які вимоги ми висуватимемо», – наголосила Каллас.
Карта фронту змінюється: де саме ЗСУ відтіснили російські сили і чи триватиме це надалі?
Уперше щонайменше за два роки російські війська, схоже, втратили території в Україні. Про це свідчать оцінки експертів з аналізу поля бою та дослідників відкритих даних. Українські сили тим часом досягають певних успіхів на фронті й відтісняють російські війська.
Про такі висновки повідомили DeepState, проєкт з аналізу відкритих даних, пов’язаний з українськими військовими, та фінська дослідницька організація Black Bird Group.
Ці дані навряд чи свідчать про кардинальний перелом у повномасштабній війні, яка триває вже п’ятий рік. Утім, вони підкреслюють дедалі ширший консенсус, що війна фактично зайшла у глухий кут: Москва не може рішуче досягти своїх цілей, а Київ не здатен витіснити російські війська зі своєї території.
Росія, схоже, досі зберігає невелику перевагу на більшій частині лінії фронту довжиною 1100 км. Наприклад, після річної виснажливої кампанії російські війська майже повністю захопили Покровськ на Донеччині. Найзапекліші бої зараз точаться на північних околицях міста. Україна поки що офіційно не підтвердила втрату Покровська.
Водночас російське просування залишається поступовим. За деякими оцінками, російські війська просуваються лише на метри – темпом, співмірним із найвиснажливішими окопними боями часів Першої світової війни.
Зі свого боку українські сили виснажені, поступаються противнику чисельністю, а подекуди й вогневою потужністю. На окремих ділянках фронту недостатньо щільна оборона дозволяє російським підрозділам прориватися повз окремі українські позиції, використовуючи мотоцикли або всюдиходи – часто ціною значних втрат.
Зеленський: українські експерти допоможуть країнам Близького Сходу захищатися від атак Ірану
Україна допоможе країнам Близького Сходу захищатися від атак Ірану, українські експерти працюватимуть на місці, про це вже домовляються, заявив український президент Володимир Зеленський.
За його словами, опрацьовуватимуть варіанти надання допомоги таким чином, щоб це не послабило захист України.
«Наші військові володіють необхідними спроможностями. Українські експерти працюватимуть на місці, і команди про це вже домовляються. І ми готові допомогти захистити життя, захистити цивільних та підтримати реальні зусилля для стабілізації ситуації і для відновлення, зокрема, безпечного судноплавства в регіоні», – написав він у телеграмі після наради щодо ситуації на Близькому Сході та в регіоні Затоки.
«Москва і Будапешт маніпулюють» – МЗС України про звільнення Путіним полонених українців угорського походження
Міністерство закордонних справ України привітало звільнення лідером РФ Володимиром Путіним двох військовополонених – громадян України угорського походження, але відзначило неприпустимість маніпулювання на цій темі.
«Завжди важливо, коли люди виходять на свободу після російського полону, особливо враховуючи, що 95% українських військовополонених зазнають у полоні тортур. Водночас українській стороні не було надано інформації про конкретних звільнених людей, тому до МЗС буде запрошено тимчасового повіреного у справах Угорщини для отримання достовірних даних. Українська сторона також звернеться із запитом на доступ до осіб, яких повернули», – вказано в повідомленні.
Водночас у зовнішньополітичному відомстві відзначили, що питання звільнення полонених може бути використане як елемент «політичного піару».
«Змушені констатувати, що Москва та Будапешт уже не вперше маніпулюють чутливим питанням військовополонених. Не може не вражати цинізм, коли питання звільнення людей роблять частиною політичного піару перед виборами в Угорщині та розмінною монетою у відносинах із Кремлем. Очевидно, що ані Путін, ані теперішнє керівництво в Будапешті меж в цинізмі не знає. Сподіваємось, що після сьогоднішнього дня вони залишать цих людей в спокої та дозволять їм самим обирати, як далі жити», – йдеться в заяві МЗС України.
«Це добре відомий факт» – єврокомісар про «перемогу» українців над європейцями під час навчань НАТО
Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс підтвердив повідомлення ЗМІ про навчання НАТО в Естонії у 2025 році, під час яких українські оператори дронів, що виступали у ролі умовного противника, змогли за короткий час «знищити» два батальйони сил Альянсу.
«Ми знаємо про цей випадок, без сумніву», – сказав Кубілюс в інтервʼю Радіо Свобода, відповідаючи на запитання, чи обговорювали це на рівні високопосадовців в Брюсселі.
«У нас не було окремого пункту порядку денного комісії чи колегії під назвою «Українські уроки на навчаннях НАТО». Але саме ці питання ми фактично й обговорюємо, коли говоримо про розвиток наших флагманських проєктів і ініціатив із протидії дронам. Тож це добре відомий факт», – додав Кубілюс.
Він розповів, що у розмовах з європейськими політиками постійно наполягає, що у сфері протидії дронам або ведення «дронової війни» виробництво дронів – це не найбільший виклик, потрібен комплексний підхід.
«Те, що демонструють українці – це ціла екосистема дронів: не лише виробництво, а й операційні можливості, цифрова статистика, здатність швидко модернізувати дрони, коли противник починає їх глушити», – зазначив єврокомісар.
Він визнав, що у Європи поки немає аналогічних Україні можливостей у сфері протидії безпілотникам. І це стало очевидно також після російської провокації з 20 дронами, що залітали до Польщі.
«У нас немає достатньо розвинених можливостей для виявлення дронів. Ми не здатні так само управляти бойовою інформацією, як це роблять українці зі своєю системою Delta. І ми не маємо економічно ефективних засобів знищення дронів. Коли ви збиваєте дрон вартістю 10 тисяч євро ракетою за 1 мільйон євро – це не найкраще рішення», – сказав Кубілюс.
За його словами, у ЄС уже почали розробляти нові оборонні програми для боротьби з безпілотниками, зокрема ініціативи «Східний вартовий» та «Стіну дронів», які мають посилити захист східного флангу.
«Для нас дуже важливо розвивати регіональні або загальноєвропейські проєкти, щоб вчитися в України», – додав єврокомісар.