ISW: Росія, схоже, вдосконалює свої методи когнітивної війни
Росія, схоже, вдосконалює свої методи когнітивної війни, використовуючи підняття прапорів для досягнення інформаційного впливу. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики все частіше спостерігають кадри, створені за допомогою штучного інтелекту, які нібито показують, як російські війська піднімають прапори на кількох ділянках лінії фронту останніми днями.
В Інституті вивчення війни зауважують, що російські війська перейшли до тактики інфільтрації влітку 2025 року і відтоді все частіше покладаються на кадри, що показують підняття російського прапора, щоб заявити про просування в районах, де сили РФ проводили інфільтрацію невеликими групами, але не встановили стійких позицій.
«Росія підвищувала складність цих відео протягом останніх кількох місяців, почавши створювати складніші, професійно змонтовані ролики, зняті в різних локаціях, на відміну від попередніх коротких окремих відео. Підвищена складність та використання штучного інтелекту в цих відео свідчать про те, що Кремль бере участь у скоординованій кампанії на підтримку інформаційних зусиль вищого російського військового командування», – йдеться у звіті.
Зокрема, як зауважують аналітики, російські джерела опублікували значну частину відеозаписів, створених штучним інтелектом, у дні, що передували Дню Перемоги 9 травня, можливо, щоб компенсувати невиконання російськими військами термінів просування до 9 травня.
В ISW додають, що Кремль продовжує систематично вести когнітивну війну, щоб посилити російські просування, перебільшуючи заяви про здобутки та місії з інфільтрації, намагаючись зобразити їх як масштабне просування широким фронтом, щоб хибно зобразити лінію фронту як таку, що руйнується, всупереч усім наявним доказам.
Російські війська використовувати підняття прапорів на полі бою для підтвердження своїх нібито просувань. Подібні заяви Генштаб ЗСУ неодноразово заперечував.
Генштаб ЗСУ: за добу війни Росія втратила 920 солдатів та майже 80 артилерійських систем
Росія за час повномасштабної війни проти України втратила близько 1 342 030 своїх військових, зокрема 920 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 11 травня навів Генштаб ЗСУ.
Український Генштаб також оприлюднив свої дані про втрати Росії у військовій техніці:
- танки – 11 924 (+4 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 551(+7)
- артилерійські системи – 41 863 (+76)
- РСЗВ – 1 783 (+1)
- засоби ППО – 1 373
- літаки – 435
- гелікоптери – 352
- наземні робототехнічні комплекси – 1 371 (+9)
- БпЛА оперативно–тактичного рівня – 284 254 (+1 557)
- крилаті ракети – 4 585
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 95 710 (+231)
- спеціальна техніка – 4 178 (+2)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
На квітень 2026 року журналісти російської служби ВВС і «Медіазони» спільно з командою волонтерів підтвердили імена щонайменше 212 188 російських військовослужбовців, які загинули на війні проти України з лютого 2022 року. Йдеться про тих, чиї імена підтверджені у відкритих джерелах.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
«Темпи просування Росії на полі бою знижуються». Чому війська РФ топчуться на місці?
Темпи просування армії РФ на фронті помітно знизилися. І це не тимчасова ситуація, а стійкий тренд, що тягнеться з кінця минулого року. Ба більше, у квітні країна-агресор вперше за два з половиною роки втратила більше українських територій ніж окупувала. Чому так відбувається і якою буде цьогорічна літня кампанія РФ на фронті?
Координаційний штаб повідомив про формування списку полонених для нового обміну, який передали РФ
Україна передала російській стороні перелік для обміну полоненими, повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими 10 травня.
Відомство уточнило, що перелік формували «за принципом терміну перебування в полоні українських Захисників і Захисниць» від початку повномасштабного вторгнення Росії до України.
«Формування списку за принципом терміну перебування в полоні було неодноразово погоджено уповноваженими перемовниками України і Росії», – йдеться в повідомленні.
Штаб назвав цей принцип справедливим гуманітарним підходом, що здійснюється за участі та підтримки Сполучених Штатів.
«Перемовний процес зараз триває. Аби зберегти його ефективність, просимо всіх утриматися від поширення будь-якої неперевіреної інформації, отриманої поза офіційними джерелами», – додає відомство.
8 травня президент США Дональд Трамп заявив, що вдалося досягнути згоди про триденне перемир’я між Росією й Україною. За словами Трампа, припинення вогню триватиме 9, 10 і 11 травня і передбачатиме як зупинку бойових дій, так і обмін полоненими у форматі 1000 на 1000.
Згодом президент Росії заявив, що Москва не отримувала «жодних пропозицій» від Києва щодо обміну полоненими у форматі «1000 на 1000».
Раніше 10 травня президент Володимир Зеленський повідомив, що Київ контактує з американською стороною про гарантії виконання останніх домовленостей із обміну полоненими. Він висловив надію, що американська сторона буде активною в забезпеченні виконання цих домовленостей. «Ці гарантії брали на себе американці», наголосив президент.
Федоров повідомив про поранену внаслідок удару Росії по Запорізькому району
Російська армія атакувала Запорізький район увечері 10 травня, заявив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
За його даними, під удар потрапив приватний будинок, він пошкоджений.
«Постраждала 42-річна жінка. Їй надається необхідна допомога», – повідомив Федоров.
Ще один удар, додав голова області, пошкодив інший житловий будинок у районі: руйнувань зазнали фасад, вікна і дах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українське командування повідомило про 144 боєзіткнення на фронті протягом дня
Попри оголошене припинення вогню, на фронті тривали бойові зіткнення протягом дня 10 травня, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері в неділю. Від початку доби українське командування зафіксувало 144 сутички.
За даними штабу, російська армія залучила 5 002 дрони-камікадзе та вдалася до 1 541 обстрілу населених пунктів і українських позицій.
Зокрема, один із дев’яти боїв триває на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, на Південно-Слобожанському напрямку російські війська 10 разів штурмував позиції ЗСУ.
Бойові дії фіксувалися на Куп’янському, Лиманському, Слов’янському та Костянтинівському напрямках.
«На Покровському напрямку ворог здійснив 30 атак. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Торецьке, Білицьке, Покровськ, Родинське, Гришине, Котлине, Удачне, Молодецьке, Муравка, Новопідгородне та в бік населених пунктів Ганнівка, Мирне, Сергіївка та Новоолександрівка», – йдеться в зведенні.
Одна російська атака мала місце на Олександрівському напрямку, ще одна – на Оріхівському. На Гуляйпільському напрямку ЗСУ відбили 14 російських атак у районах Рибного, Чарівного, Добропілля, Залізничного, Оленокостянтинівки та Гуляйпільського.
Міністерство оборони РФ удень 8 травня заявило про 1 630 порушень режиму припинення вогню з боку українських військ, хоча президент США Дональд Трамп повідомляв про домовленість щодо режиму тиші на період 9, 10 і 11 травня. Російське відомство також заявляло про порушення припиненню вогню з боку ЗСУ вдень 10 травня. Незалежно перевірити ці твердження неможливо.
За оцінкою головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського на 8 травня, російська армія активізувала наступальні дії фактично по всьому фронту. Найбільш напруженим, за його словами, залишається Покровський напрямок, де РФ зосередила «близько 106 тисяч особового складу».
ISW оцінив у звіті від 9 травня, що російські війська наразі досягли мінімального прогресу у своєму весняно-літньому наступі 2026 року проти фортечного поясу України. Українські війська, навпаки, досягли найбільших успіхів на полі бою взимку та навесні 2026 року з моменту вторгнення України до Курської області у серпні 2024 року, зокрема, повернувши собі більше території, ніж російські війська отримали у квітні 2026 року.
Міністр оборони Латвії йде у відставку після падіння дронів на території країни
Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс оголосив про рішення піти у відставку на тлі критики через реакцію на появу безпілотників у повітряному просторі країни. Він оприлюднив відповідне звернення в соцмережі X 10 травня.
За його словами, він ухвалив це рішення, щоб захистити латвійську армію від «втягування в політичну кампанію».
«Протягом останніх днів і тижнів ми стали свідками інцидентів з безпілотниками в Латвії та інших країнах. Іноземні безпілотники не повинні загрожувати безпеці нашого народу. Оборонний сектор багато зробив і продовжуватиме робити для зміцнення наших можливостей протиповітряної оборони», – заявив міністр.
Спрудс, який представляє Прогресивну партію, зазначив, що розвиток оборонного сектору є його політичною відповідальністю. За його оцінкою, оборонні спроможності Латвії на високому рівні, хоча він визнав, що «ще багато роботи».
«На жаль, очевидно, що ця ситуація більше не використовується лише для критики міністра чи його партії. Її використовують, щоб поставити під сумнів обороноздатність Латвії, щоб поставити під сумнів готовність Міністерства оборони, Національних збройних сил – латвійських патріотів, які щодня працюють заради безпеки Латвії. Це для мене неприйнятно», – додав урядовець.
Водночас прем’єр-міністерка Латвії від ліберально-консервативної партії «Єдність» Евіка Силіня заявила, що вимагала відставки Спрудса і повідомила про це сьогодні його та партнерів по урядовій коаліції.
«Інцидент з дроном, який стався цього тижня, чітко показав, що політичне керівництво оборонного сектору не змогло виконати свою обіцянку щодо безпечного неба над нашою країною. Громадськість довірила цьому сектору найбільше фінансування в історії – майже 5% ВВП. Це величезна відповідальність, яка вимагає чітких результатів», – заявила Силіня.
Спрудс, своєю чергою, нагадав, що голова уряду планувала зустріч із ним у понеділок, і припустив, що вона зробила заяву про його відставку, щоб випередити його публічне оголошення.
Днями Силіня назвала незадовільною реакцію військових на випадок із дронами, які залетіли в повітряний простір Латвії.
Вранці 7 травня в Латвії впали два безпілотники, які залетіли туди з боку Росії. Зокрема, один із них влучив у порожній нафтовий резервуар, спричинивши пожежу. Латвійський уряд викликав тимчасового повіреного у справах Росії для вручення ноти протесту в зв’язку з інцидентом.
ОВА: поранена внаслідок російського удару жителька Комишан померла в лікарні
Жителька Херсонської області померла від поранень внаслідок російського удару, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 10 травня.
За його словами, йдеться про жительку селища Комишани, яка зранку дістала зазнала важких поранень внаслідок атаки російського дрона.
«Медики відчайдушно боролися за життя 62-річної жінки, але травми виявилися смертельним», – прокоментував Прокудін.
Раніше прокуратура Херсонщини повідомила про поранення трьох жителів Херсона й жительки Комишан через російські обстріли протягом дня 10 травня.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Сибіга: дрони, які впали в Латвії, потрапили туди через роботу російської РЕБ
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга провів розмову з латвійською колегою Байбою Браже – про це сторони повідомили 10 травня. Вона, зокрема, стосувалася нещодавніх інцидентів із падінням безпілотників у Латвії.
«Розслідування довели, що вони стали результатом навмисного відхилення українських дронів російськими засобами радіоелектронної боротьби від їхніх цілей у Росії», – заявив Сибіга.
За його словами, в розмові він підтвердив готовність України працювати разом з країнами Балтії та Фінляндією, щоб запобігти таким випадкам, зокрема, за безпосередньої участі українських фахівців.
«Наша мета – максимальна безпека Латвії, інших країн Балтії та Фінляндії. По-перше, шляхом ефективної протидії російській агресії та послаблення російської військової машини. По-друге, шляхом сприяння посиленню захисту повітряного простору наших друзів», – додав міністр.
Браже також повідомила, що Сибіга підтвердив їй результати розслідування: українські дрони, «націлені на російські військові об’єкти, були навмисно спрямовані до Латвії діями Росії» й розбилися на території цієї країни.
Вранці 7 травня в Латвії впали два безпілотники, які залетіли туди з боку Росії. Зокрема, один із них влучив у порожній нафтовий резервуар, спричинивши пожежу. Латвійський уряд викликав тимчасового повіреного у справах Росії для вручення ноти протесту в зв’язку з інцидентом.
За останні місяці кілька дронів, імовірно, запущені під час атак на російські об’єкти в районі Балтійського моря, опинялися на території Естонії, Латвії та Фінляндії.
8 травня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна «розглядає» можливість направлення українських експертів до регіону після порушення кордону Латвії та влучання щонайменше одного безпілотника у сховище палива. За його словами, це «допоможе посилити безпеку повітряного простору наших друзів від будь-яких типів інцидентів».
Поліція: чоловік підірвав гранату на Сумщині, він і ще четверо людей поранені
Поліція Сумської області розслідує вибух гранати в Охтирці, повідомляє управління Національної поліції в області 10 травня.
Правоохоронці отримали повідомлення про чоловіка з гранатою на одній із вулиць у місті. На місце прибули працівники сектору реагування патрульної поліції, дільничний офіцер поліції та співробітник управління УПО.
«Під час перемовин з правоохоронцями чоловік привів гранату в дію. Унаслідок вибуху тілесні ушкодження отримав сам чоловік, троє поліцейських та один цивільний. Усіх постраждалих госпіталізовано», – додає поліція.
Слідчо-оперативна група поліції працює на місці події.
30 квітня в Білій Церкві на Київщині місцевий житель перекинув через огорожу районного ТЦК бойову гранату РГД-5, яка здетонувала на території центру. Внаслідок вибуху ніхто не постраждав, слідство припускає, що чоловік, який кинув гранату, міг потрапити під вплив російських спецслужб.
Чоловік загинув на війні до народження сина: історія Ірини, яка сама виховує двох дітей
Сама виховує 10 річну доньку та однорічного сина і понад усе шкодує, що тато не бачить, як ростуть його діти. Ірина Лата втратила на війні 33-річного чоловіка Олега Хомицького.
На той час вона була вагітною, разом із чоловіком жадала дізнатися, хто ж у них народиться та за кілька днів планувала повернення додому з-за кордону. Але її чоловік так і не дізнався, що його дружина скоро народить сина – загинув 30 січня 2025 року під час виконання бойового завдання на Курахівському напрямку Донецької області.
Після загибелі чоловіка Ірина з донькою все ж таки повернулися до Одеси, але невдовзі в їхній будинок влучив «шахед».
Тепер родина живе у Львові і щотижня навідує тата на Личаківському цвинтарі.
Як мама сама піднімає сама двох дітей, які думки допомагають їй посміхатись і не впадати у відчай – вона розповіла Радіо Свобода.
Чоловік напав із ножем на військовослужбовців Одеського ТЦК, вони в лікарні у важкому стані
Військовослужбовці Одеського обласного територіального центру зазнали нападу під час виконання службових обов’язків, повідомила пресслужба ТЦК 10 травня.
За повідомленням, у селі Байбузівка Подільського району спільна група оповіщення спільно з представниками поліції зупинила чоловіка для перевірки військово-облікових документів. Перевірка встановила, що він перебуває в розшуку за порушення правил військового обліку. Чоловік напав на групу оповіщення під час супроводу до територіального центру комплектування.
«Застосувавши холодну зброю, зловмисник завдав чисельних ножових поранень двом військовослужбовцям. Наразі обох потерпілих госпіталізовано до медичного закладу у важкому стані, лікарі борються за їхнє життя», – заявляє центр.
ТЦК розцінює подію як «цілеспрямований замах на вбивство захисників України, які виконували державне завдання» і називає такі напади прямим ударом по обороноздатності України та безпеці суспільства.
Установа додає, що правоохоронці розпочали слідчі дії, керівництво ТЦК забезпечує супровід розслідування та наполягатиме на притягненні винного до відповідальності за максимальними санкціями.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали і конфлікти між працівниками ТЦК і цивільними громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами. Українські військові та представники влади заявляють, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ. Крім того, регулярно з’являються повідомлення про корупцію в ТЦК.
Зеленський: російська армія не дотримується тиші на фронті, ЗСУ діють дзеркально
Протягом дня 10 травня в Україні не фіксували масштабних російських атак, повідомив президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 10 травня.
Водночас він вказав на те, що в прифронтових районах і громадах поблизу фронту «спокою не було». Російські війська, зокрема, продовжували штурмову активність на ключових напрямках і завдавали повітряних ударів.
«За вчорашню та сьогоднішню добу було вже більш ніж 150 штурмових дій, більше сотні обстрілів і ще майже десять тисяч ударів дронами-камікадзе. Тобто на фронті російська армія тиші не дотримується й навіть особливо не намагається. Усі наші українські підрозділи діють дзеркально та захищають наші позиції саме так, як потрібно», – заявив Зеленський.
Він зазначив, що Україна утримувалася від далекобійних ударів у відповідь на відсутність російських масованих атак. Надалі, за його словами, Сили оборони будуть також реагувати дзеркально, і «якщо росіяни вирішать повернутись до повноформатної війни – наші санкції за це будуть негайно й будуть відчутними».
За словами Зеленського, тривають контакти Києва з американською стороною про гарантії виконання останніх домовленостей щодо обміну полоненими. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими передав списки на тисячу імен російській стороні. Голова держави висловив надію, що американська сторона буде активною в забезпеченні виконання цих домовленостей.
Він також згадав про заяву президента РФ Володимира Путіна про те, що він нібито готовий до зустрічі:
«Зараз Путін сам каже, що нарешті готовий до реальних зустрічей – трошки підштовхнули ми його, і ми давно приготувались до зустрічей, – то треба знаходити формат. Треба закінчувати цю війну – і надійно гарантувати безпеку».
Генеральний штаб Збройних сил України вранці 10 травня заявив, що на тлі оголошеного триденного перемир’я на фронті протягом минулої доби зафіксували 147 бойових зіткнень. У зведенні на 16 годину в неділю командування зафіксувало 60 російських атак.
Міністерство оборони РФ удень 8 травня заявило про 1 630 порушень режиму припинення вогню з боку українських військ, хоча президент США Дональд Трамп повідомляв про домовленість щодо режиму тиші на період 9, 10 і 11 травня. Російське відомство також заявляло про порушення припиненню вогню з боку ЗСУ вдень 10 травня. Незалежно перевірити ці твердження неможливо.
Її п’єси ставлять у Лондоні. Як біженка з України знайшла контакт із західним глядачем
П'єсу переселенки з України Поліни Положенцевої «Фанатка війни» про українських воєнних мігрантів, перекладену англійською, покажуть у листопаді на театральному фестивалі Viola в Лондоні. Раніше її п’єси вже були представлені в британських Barons Court Theatre, The Jack studio theate, їх перфомативні читання проводилися у США та в Гонконзі. А одна з п’єс перекладена та видана у Польщі.
Поліна – учасниця та лауреатка різних конкурсів та проєктів сучасної української драматургії. На початку повномасштабного вторгнення РФ до України вона виїхала закордон разом із донькою, нині мешкає та працює у Британії.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» розпитав Поліну про театральні проєкти та як їй вдається знайти контакт із іноземною аудиторією.
Прокуратура: 4 жителів Херсонщини постраждали від атак РФ, серед них – працівник міськради Херсона
Російська армія протягом дня 10 травня атакувала населені пункти Херсонської області дронами різних типів, заявила обласна прокуратура.
На 17:30 відомо про чотирьох людей, які зазнали поранень різного ступеню тяжкості.
«Це троє жителів обласного центру та одна жителька Комишан, які постраждали від атак за допомогою FPV-дронів та вибухівки, яку окупанти скинули з БпЛА. Один з поранених – співробітник міськради Херсона», – йдеться в повідомленні.
Також атаки пошкодили приватні й багатоквартирні будинки та автомобілі.
Відомство зазначило, що правоохоронці фіксують наслідки обстрілів. Кримінальні провадження відкрили за фактами вчинення воєнних злочинів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Сибіга в Брюсселі візьме участь у зустрічі Коаліції з повернення українських дітей
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга відвідає Брюссель 11 травня, повідомляє пресслужба МЗС у неділю.
Зокрема, голова відомства планує взяти участь у «важливих заходах» по лінії Європейського Союзу й НАТО, а також міністерському засіданні Міжнародної коаліції за повернення українських дітей.
«На початку візиту Андрій Сибіга виступить на засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС, де йтиметься про посилення тиску на агресора, підтримку України та мирні зусилля. Особлива увага буде приділена прискоренню вступу України до ЄС і відкриттю переговорних кластерів», – заявили в міністерстві.
У графіку дипломата є низка двосторонніх переговорів із європейськими партнерами та підписання двосторонніх документів.
Згодом голова МЗС відвідає штаб-квартиру НАТО, де «проведе переговори з генеральним секретарем Марком Рютте щодо посилення обороноздатності України, захисту від загроз з боку Росії, просування мирного процесу».
«Ключовою подією візиту стане участь міністра у зустрічі високого рівня Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, організованої спільно Україною, Європейським Союзом і Канадою», – йдеться в анонсі.
До зустрічі долучаться також міністерка закордонних справ Канади Аніта Аннанд, голова дипломатії ЄС Кая Каллас, єврокомісарка Марта Кос і представники держав і організацій, що входять до коаліції.
Як уточнюють у МЗС, засідання буде присвячене посиленню міжнародних зусиль для повернення вивезених Росією українських дітей:
«Учасники обговорять практичні кроки за ключовими напрямами: встановлення місцеперебування дітей, механізми їх повернення, реабілітацію та реінтеграцію, посилення санкційного і правового тиску на Росію, а також координацію міжнародних дипломатичних зусиль».
Україна та Канада започаткували Міжнародну коаліцію за повернення українських дітей у 2024 році як координаційну платформу для об’єднання міжнародних зусиль для реакції на незаконну депортацію та примусове переміщення українських дітей Росією.
За даними Офісу президента на 22 квітня, за час роботи ініціативи Bring Kids Back UA до України вдалося повернути більш ніж 2100 українських дітей, яких викрала Росія, 150 із них – від початку 2026 року.
За офіційними даними України, за час повномасштабної війни в Росії та на окупованих територіях опинилися понад 20 тисяч українських дітей. Водночас уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець припускав, що Росія незаконно вивезла з України близько 150 тисяч дітей, а уповноважена ВР з прав дитини Дар’я Герасимчук називала цифру в «кілька сотень тисяч дітей, тобто десь 200-300 тисяч».
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт російського президента Володимира Путіна і дитячого омбудсмена РФ Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій і переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.
Російська уповноважена з прав дитини Марія Львова-Бєлова в липні 2023 року заявила, що Росія з початку повномасштабного вторгнення «прийняла» близько 4,8 мільйона жителів України, з них понад 700 тисяч – діти. За її словами, більшість українських дітей нібито приїхали до Росії з батьками чи іншими родичами.
Кім: через удар Росії по Миколаївщині постраждав хлопець, пошкоджені будинки
Російська армія атакувала безпілотником Куцурубську громаду Миколаївської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Кім 10 травня.
За його попередніми даними, російські військові застосували дрон типу «Молнія».
«Постраждав 19-річний хлопець, його госпіталізовано. Також внаслідок атаки пошкоджено три приватні будинки та автомобіль», – уточнив Кім.
Раніше 10 травня сили РФ атакували FPV-дроном цивільний автомобіль на Миколаївщині. 68-річного чоловіка та 63-річну жінку госпіталізували, їхній стан – задовільний.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Мамо, тримайся»: історії матерів, чиї сини зникли безвісти
Історії матерів, чиї сини зникли безвісти – це розповіді про безмежну любов, незламну надію та важку боротьбу, що триває роками. В Україні через війну тисячі родин опинилися в такому стані невизначеності.
«Мамо, тримайся»: історії матерів, чиї сини зникли безвісти
ЗМІ: Естонія очікує, що Україна покращить контроль над БпЛА після порушень повітряного простору
Естонія очікує від України посилення контролю над безпілотниками після кількох інцидентів із порушенням повітряного простору країн Балтії, повідомляє естонський суспільний мовник ERR.
За даними медіа, після кількох інцидентів із безпілотниками Україна хоче направити до країн Балтії своїх експертів для посилення повітряної безпеки і вже зв’язалася щодо цього питання із посольством Естонії. Зміст плану поки що не розкривається.
«Зрозуміло, все це вимагає уточнення та роз'яснення. Що саме це означає? Цим (отриманням роз'яснень – ред.) ми зараз дуже оперативно і займаємося. Для української сторони найпростіший спосіб утримувати свої безпілотники подалі від нашої території – це ефективніший контроль над своєю діяльністю», – заявив міністр оборони Естонії Ханно Певкур.
Україна має право захищатися та завдавати ударів по російських цілях, однак, як зазначив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна, уряд Естонії дуже стурбований ризиком серйозних подій. Зниження ризиків уже обговорювалося з українською стороною. При цьому слід розуміти, що українські дрони літають поруч із кордоном невипадково.
Водночас міністр оборони Латвії Андріс Спрудс каже, що зрештою Києву вирішувати, чи ділитися своїми планами щодо ударів:
«Якщо говорити про конкретні інциденти та траєкторії польоту, то це Україні вирішувати, інформувати нас про це чи ні. Загалом це оперативна інформація».
За останні місяці кілька дронів, імовірно, запущені під час атак на російські об’єкти в районі Балтійського моря, опинялися на території Естонії, Латвії та Фінляндії.
8 травня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна «розглядає» можливість направлення українських експертів до регіону після порушення кордону Латвії та влучання щонайменше одного безпілотника у сховище палива. За його словами, це «допоможе посилити безпеку повітряного простору наших друзів від будь-яких типів інцидентів».
Він також заявив, що спеціалізовані установи країн тісно співпрацюють, щоб мінімізувати ризики повторення таких інцидентів.
Катар підтвердив повідомлення про атаку дрона на вантажне судно
Катар заявив, що рано вранці 10 травня дрон врізався у вантажне судно біля його узбережжя, виникла пожежа.
Британський центр морських торговельних операцій (UKMTO) раніше повідомив, що суховантаж звітував про ураження «невідомим снарядом» під час проходу за 23 морські милі на північний схід від Дохи.
Катарські чиновники заявили, що в результаті інциденту, який спричинив пожежу, не було повідомлено про постраждалих. Судно з Абу-Дабі.
Походження дрона незрозуміле, останніми тижнями іранські дрони вражали кораблі та наземні цілі по всьому регіону Перської затоки.
Тим часом військові представники Об'єднаних Арабських Еміратів повідомили про два дрони, що наближаються, які, за їхніми словами, походять з Ірану.
Це четверта така атака дрона на ОАЕ – ключового союзника США в Перській затоці – менш ніж за тиждень.